Скільки архонтів у геншині вражають?

The Сім Архонтів, як правило, скорочено до Сім, це сім богів, які керують сімома народами Тейват. Кожен архонт асоціюється зі стихією та ідеалом, за допомогою яких вони формували середовище своїх територій і визначали спосіб управління своїми націями.

Хто найсильніший архонт у Genshin Impact?

Нарешті, найпотужнішим ігровим персонажем у Genshin Impact є сам Гео Архонт, Чжунлі. Ніхто не може вбити його або достатньо могутній для цього, тому йому довелося імітувати власну смерть, щоб позбутися відповідальності.

Скільки років Архонтам Genshin Impact?

З семи переможців війни Архонтів до початку історії гри залишилися лише двоє: Барбатос і Моракс. Більшість нинішніх членів The Seven замінили початкових засновників семи націй Тейвата, а Dendro Archon став найновішим з них у 500 років.

Хто наймолодший архонт у Genshin Impact?

Наймолодший архонт — з Сумеру, якому всього 500 років. Слід зазначити, що не всі з початкових семи Архонтів все ще існують, оскільки війна Архонтів відбулася понад 2000 років тому.

Архонти хороші Геншин?

Genshin Impact має Архонти як ігрові персонажі. Хоча їхні конструкції круті, вони просто недостатньо потужні, щоб відповідати своєму статусу божества. Наступне оновлення Genshin Impact має представити електро-архонта, Райдена Сьогуна (Баал), як ігрового персонажа.

УСІ кінематографічні ролики Archon | Барбатос, Моракс, Баал | Genshin Impact

Чи насправді Venti Barbatos?

Це тому, що Венті більше, ніж просто бард, який любить пити вино – Венті насправді є архонтом Анемо, Барбатос, в людській формі. Барбатос — бог вітру, один із Семи, і він очолює Мондштадт.

Що таке 7 Архонтів?

• 7 Барбатос.
• 6 Моракс (Рекс Ляпіс)
• 5 Ваал/Вельзевул.
• 4 Сумеру.
• 3 Фонтейн.
• 2 Мурата.
• 1 Цариця.

Pyro Archon дівчина?

Піро Архонт: Жіночий, доросла модель, користувач кулаком або клеймором. Cryo Archon: жінка, доросла модель, користувач лука.

Чи Баал злий Геншин?

Баал протягом 2.0. трейлер. Баал, також відомий як Електро Архонт, Бог вічності або Райден Сьогун головний антагоніст Геншина Вплив.

Архонти Адепти?

Адепті — це насправді назва групи або позначення людей, які є на рівень вище смертних, але ярусом нижче Архонтів.

Чи можете ви перемогти удар Геншина?

Гравці, які зосереджені виключно на завершенні основної історії гри, зможуть завершити її гра приблизно за 30 годин. Проте є ще багато вмісту та ігрових функцій, через які ви можете грати, щоб отримати більше годин від цієї гри!

Хто найслабший Архонт?

Барбатос, Архонт анемо

Він є одним із трьох Архонтів, які зараз присутні в грі. Він перший, кого гравці зустрічають у квесті Архонта, і, на жаль, його Гнозис вкрала Синьора. Він найслабший Архонт, особливо через його вільний дух.

Хто є найрідкіснішим персонажем у Геншині?

Який найрідкісніший персонаж у Genshin Impact? Немає одного «рідкісного» персонажа в грі.

• Альбедо, геніальний алхімік і мечник Гео.
• Ганю, напівадепти-секретар і кріо-лучник.
• Клі, чарівна дитина із занадто великою кількістю вибухів Pyro.

Хто завдає найбільшої шкоди в Геншині?

Ху Тао на даний момент є рекордсменом за найвищою кількістю пошкоджень. Щоб дійти до цього моменту, їй також знадобиться Багряна відьма полум’я з 4 частин із келихом піджегача. Крім того, щоб збільшити її шкоду, її HP має бути нижче 30 відсотків. Дайте Ху Тао Сінцю Стихійний сплеск, а потім активуйте її Стихійну Навичку.

Чи Сяо Бог?

Сяо, як і Ганью і Чжунлі, існували з часів війни Архонтів, що робить їм усім тисячі років. Спочатку Сяо був насправді служіння іншому богу але він жорстоко поводився. Лише після того, як Чжунлі втрутився, Сяо був звільнений з його рук.

Чому Архонти знищили Хаенрі?

Під час останнього сюжетного квесту Люмін пояснив ефіру, як архонти знищили лише кхенріа тому що це була нація, яка не має бога і була побудована людьми самотужки своєю важкою працею, Тепер Люміне прагне знищити тев’ят за те, що вони зробили. Чи ми весь час воювали не на тому боці, і нами лише маніпулювали?

Як ви боретеся з Архонтами?

Для цього скористайтеся Звичайно, Death Grip, а потім виконайте серію швидких ударів. Продовжуйте бити Архонта, поки він не втратить достатньо очок здоров’я, щоб спонукати його почати літати над ареною (екран вище), роблячи себе невразливим для ваших стандартних атак.

Чому Барбатос слабкий Геншин?

Серед семи, чиї сили прямо пропорційні рівню контролю та поклоніння, які вони мають над своїми націями, волелюбний Барбатос, безсумнівно, є найслабшим, оскільки внаслідок його відмови безпосередньо керувати своїм народом.

Що сталося з Барбатосом?

Використовувалося з 1-го класу до 5-го класу, це було втрачений під час битви за вход в атмосферу з Гандамом Кімарісом і залишився плавати на земній орбіті.

Хто такий Бог Ліюе?

Моракс, також відомий як Бог контрактів і Рекс Ляпіс (кит. 岩王帝君 Yánwáng Dìjūn), був попереднім геоархонтом і одним із семи, які очолювали Ліюе.

Хто найсильніший персонаж у Genshin Impact 2021?

Як правило, вважається найкращим персонажем DPS у Genshin Impact, Diluc має Клеймор, що руйнує щит, найвищу базову силу атаки та високу критичну швидкість. Його елементарні здібності здатні завдати руйнівної шкоди підпірача, водночас ідеально підходять для елементарних реакцій.

Хто знищив Хаенрі?

На думку Дайнслайфа, це «гордість людства», оскільки його збудував не Бог, а людство, доки пізніше його не знищили богів 500 років тому.

Синьора мертва?

Хоча незважаючи на свої величезні сили, вона програла в поєдинку з Мандрівником і врешті-решт був убитий електроархонтом. Довголіття: Синьора живе близько 500 років.

• Останні повідомлення
  • Хто така мама Амарі Бейлі?
  • Коли Армін з’являється в 4 сезоні?
  • Що таке м’які замки?
  • Звідки родина Дженні Рівера?
  • Скільки коштує 80000 пенні?
  • Чи змінився att net на поточний com?
  • У якого динозавра 500 зубів?
  • Хто Шон по-американськи?
  • Чи можна засмагати з УФ-індексом 3?
  • Де чудодійне сонечко 4 сезон?
  • Хто така дружина Вільяма Афтона?
  • Хто помер від майстра чорнила?
  • Скільки коштує Rolling Loud Miami?
  • Де бункер телевізійної станції?
  • Хто котить промінь?
  • Що стало причиною смерті Расса Мартіна?
  • Чарлі міліа помер?
  • Як впав Кріс Бушінг?
  • Чи справжня сім’я Афтон в реальному житті?
  • Хто критичний щодо вологості?

  Copyright uk.projectunderstood.com 2024

  Сімка

  Сім Архонтів, зазвичай скорочено “Сімка” – сім богів, що правлять сімома регіонами Тейвату. Кожен Архонт пов’язаний із стихією та ідеалом, згідно з якими вони сформували середовище на своїх територіях і визначили методи керування своїми регіонами.

  Початкова Сімка були переможцями битви Архонтів за дві тисячі років до головної історії. На початок гри лише двоє з них залишилися: Барбатос і Моракс. Серед поточних Архонтів наймолодшою є Богиня Мудрості із Сумеру – їй 500 років.

  Кожен Архонт має внутрішній магічний осередок, що називається Серцем бога і дозволяє їм зв’язуватись напряму із Очі бога є “примітивними” – хоча на що саме здатне Серце бога, а також його призначення, крім символу божественності Архонта, невідомо.

  Зміст

  Історія [ ]

  Барбатос став першим Анемо Архонтом серед Семи після смерті Моракс вже став Гео Архонтом до того часу, як останній з початкової Сімки заявив про свій титул і таким чином завершив Війну.

  Початкова Сімка, схоже, була досить близькою між собою, оскільки вони поділяли обов’язок провідників людства.

  Мурата, ймовірна Піро Архонт, прийшла до влади за якийсь час до того, як Барбатос пішов у сплячку вперше. Коли він прокинувся 1000 років тому як відповідь на тиранію аристократії у Мондштадті, він розповідає Венессі про Мурату так, ніби знає її.

  У якийсь момент часу попередня Гідро Архонт загинула і замість неї до влади прийшла Богиня Правосуддя. Океаніди, що служили їй, не поладнали з новим архонтом і пішли у самовигнання з Фонтейну та розійшлися по всьому континенту і світу.

  500 років тому алхімік Райндоттир, також відома як “Золото”, спричинила руйнування Хаенрі’ах та створила багато монстрів, що знищували Тейват. Серед тих, кого убили під час виниклих війн, були Бог Лісу та Райден Еї відповідно. Катаклізм сильно вплинув на Мандрівник та їх брат/сестра опинилися в Тейваті й коли побачили хаос, вирішили покинути його, але зіткнулися з Невідомою богинею. Хоч близнюки не зустріли Сімку в цей період, але Сімка знали про них і очікували їх появу.

  Сили та здібності [ ]

  Контроль стихій [ ]

  Кожен Архонт керує відповідною стихією і використовували її для формування ландшафту і клімату своїх територій. Схоже, цією здібністю володіють всі боги, а не лише Сімка, але після завершення Війни Архонтів було лише сім Архонтів на один період часу.

  На відміну від людей, що покладаються на зв’язок Ока бога для керування стихіями, три Архонти наразі вже володіли своїми стихіями ще до того, як стали Архонтами: Венті спочатку був духом вітру, що став богом, історичні записи називають Моракса “Богом Гео” задовго до того, як він став Гео Архонтом, а Еї (а також Макото) є “втіленням блискавки”.

  Хоч жителі Тейвату часто вірять, що Архонти роздають Очі Бога, вони насправді не контролюють розподіл Очей Бога і мало що знають про обставини щодо Очей Бога. Проте у своєму Чистому Просторі Розуму Еї могла привести в дію ефект “Указу про Полювання на Очі Бога”, що забороняв всім персонажам, окрім Мандрівника, використовувати Стихійні навички та Вибух Стихії. Оскільки Чистий Простір Розуму є особистим виміром Еї, немає достатньо інформації, щоб визначити, як цей ефект працює і чи може Еї ввести його в дію деінде.

  Серця бога [ ]

  Хоч Серця бога описуються як символи статусу Архонта і надають їм прямий зв’язок із Целестією, їх точне призначення залишається таємницею. Вони очевидно надають Архонтам значне підсилення і “божественні здібності” захищати свої нації, і Джонлі визначає здатність кувати Мору як щось, що “потребує використання сили Гео Архонта”.

  Створення вмістилищ [ ]

  У багатьох випадках Архонти створювали собі людські подоби з допомогою своїх сил як Архонтів, ймовірно, використовуючи Серця бога. Вмістилище Венті стало першим використанням його нової сили Архонта після піднесення до божественності як Анемо Архонт. Тіло Джонлі скоріше за все теж було створено таким методом, оскільки він стверджує, що його “структура відрізняється від тої, що у звичайних людей”. Після становлення першим Електро Архонтом Макото “переробила” тіло Еї після того, як та віддала свою тілесну форму, щоб Макото могла піднестися до “небесної цитаделі”.

  Хоч боги безсмертні, їх фізичні вмістилища – включаючи ті, що зроблені з допомогою їх архонтської сили – мають скінченний термін життя і їх можна вбити, а їх свідомість може згаснути. До початку оригінальної історії п’ять початкових Семи загинули і були замінені. Стараючись подолати свою смертність, Еї знайшла спосіб виготовлення синтетичних маріонеток, повністю схожих на людей, який вона використала для створення Скарамуччі та Шьоґуна. Після того, як вона віддала своє Серце бога Яе Міко на зберігання, Еї відкинула свою фізичну форму, хоч Шьоґун і попередила її, що цей процес незворотній. Оскільки вона більше не має власної людської подоби, Еї може з’явитися за межами Чистого Простору Розуму лише у тілі її маріонетки.

  Вмістилища, створені силою Архонта, мають ще одну значну слабкість: їх не можна зцілити звичайними способами, включаючи відновлюючі сили власників Ока Бога. Венті двічі використовує силу великого дерева на Сході Вітру, щоб вилікувати себе; спершу щоб викорінити магію безодні, що отруїла його через Дваліна, коли Мандрівник ненароком перервали їх, і вдруге щоб відновитися після того, як Сеньйора забрала в нього Серце бога. Точні якості цього дерева невідомі, але воно може мати зв’язок із Селестією: згідно з легендою, воно виросло там, де Венесса піднеслась до Селестії.

  Члени [ ]

  Лише Барбатос і Моракс залишаються поточними Архонтами, які є частиною початковими переможцями Війни Архонтів, а інші п’ять були замінені протягом останніх 2000 років. Баал загинула у катаклізмі 500 років тому і була замінена своєю сестрою-близнючкою Вельзевул під ім’ям “Баал”.

  Поточні члени [ ]

  Гоетичний титул	Місцеве ім’я	Поточна Персона	Божественний ідеал	Стихія	Регіон	Піднеслись (років тому)	Статус
  Барбатос	Правитель Барбатос	Венті (чол.)	Свобода	Анемо	Мондштадт	2,600	Відсутній [1] (Інкогніто)
  Моракс	Рекс Ляпіс	Джонлі (чол.)	Контракти	Гео

  1.2. Виникнення держави в Афінах

  Територію Аттики (область Греції, де згодом виникла Афінська держава) населяло в кінці II тис. до н. е. чотири групи племен, кожне з яких мало свої народні збори, раду старійшин і виборного вождя — базилевса. Перехід до виробляючої економіки з індивідуалізацією праці призвів до розділу общинної землі на ділянки зі спадковим сімейним володінням, до розвитку майнової диференціації, поступового виділення родової верхівки і зубожіння маси вільних общинників, багато з яких перетворювалися у фетів-батраків, які за борги потрапляли в рабство. Ці процеси прискорювалися завдяки розвитку ремесла і торгівлі, чому сприяло приморське положення Афін. Багаті сім’ї стали і першими власниками рабів, в яких обертали військовополонених.

  Родоплемінна організація влади починала пристосовуватися до забезпечення інтересів соціальної верхівки. У народних зборах зростав вплив знатних родів, з їх представників формувалася рада старійшин і обирався базилевс. Первісне суспільство перетворювалося в політичне суспільство, часто зване військовою демократією. Але і воно, зберігаючи традиції родоплемінної організації влади, не було у змозі вирішити, або хоча б стримати, розвинені в суспільстві антагонізми між класом рабів, що складався, і вільних, між рядовими общинниками і родоплемінною верхівкою. Важливу роль відіграли і зовнішні чинники його існування.

  Передумовами для об’єднання племен Аттики під єдиною владою стали:

  · географічне положення, що вимагало пристосування господарювання до умов навколишнього природного середовища;

  · виснаження локальних природних ресурсів, що посилилося з переходом до виробляючої економіки;

  · розвиток обміну, пов’язана з ним інтенсифікація міжплемінних контактів і, як наслідок, ослаблення кровнородинних зв’язків і асиміляція родів і племен;

  · необхідність врегулювання і усунення виникаючих конфліктів, що виходило за племінні рамки.

  Наслідком цього, і водночас важливим етапом у тривалому процесі утворення держави в Афінах, були реформи, що пов’язуються, за традицією, з ім’ям легендарного героя Тезея. Вони розглядаються як результат поступових змін, що відбувалися протягом ряду століть і завершилися до VIII ст. до н. е. Однією з таких реформ був сінойкізм — об’єднання племен, що населяли Аттику, в єдиний афінський народ. У результаті сінойкізму в Афінах була створена Рада, що керувала справами всіх чотирьох племен. Старій родоплемінній організації було завдано першого удару.

  Афінський поліс стає територіальною формою політичної організації суспільства, яка наполегливо вимагала одноманітного (незалежного від племінних відмінностей) і, отже, централізованого управління суспільними справами, активнішого регулювання соціальних відносин, що розвивалися. До цього досить монолітне родоплемінне суспільство опинилося в складному становищі. Ще зберігалися міжродові і міжплемінні зв’язки, але вже виникали нові гострі конфлікти в зв’язку з майновою диференціацією, що посилювалася в Аттиці. Ці конфлікти, які найбільш виразно виявилися в суперечностях, що поглиблювалися між вільними афінянами і різними групами неповноправного і залежного населення (фети, іноземці, раби і т. д.), створювали підґрунтя для формування нових механізмів влади.

  Виникла необхідність у політичній (державній) владі, яка стояла б над суспільством і здатна була виступати, з одного боку, засобом угоди і примирення, а з іншого — силою підкорення і поневолення. Початок цьому було покладено закріпленням не тільки соціальної, але і політичної нерівності між вільними, їх розділенням (що також приписується Тезею) на евпатридів — благородних, геоморів — землеробців і деміургів — ремісників.

  До евпатридів, родоплемінної верхівки, перейшло виключне право на заняття громадських посад, що вело до подальшого відділення публічної влади від населення. Геомори і деміурги разом з торговцями і бідняками, що складали більшість вільних, поступово усувалися від безпосереднього активного управління громадськими справами. За ними збереглося лише право брати участь у народних зборах, роль яких в цей час значно зменшилася. Разом з тим становище дрібних землевласників ставало все більш важким. Вони розорялися і вимушені були закладати за борги землі. Разом із заставою землі виникала і боргова кабала, за умовами якої несправний боржник міг бути проданий в рабство за кордон.

  Архонти і ареопаг. Евпатриди, спираючись на своє багатство і виключне право на заняття громадських посад, поступово обмежували владу базилевса, пов’язану з традиціями родової демократії. Його функції переходили до нових, виборних з евпатридів посадових осіб — архонтів. Спочатку посада архонта була довічною, потім її обмежили десятирічним терміном. З VII ст. до н. е. стали обиратися дев’ять архонтів терміном на один рік. Колегія архонтів не тільки перейняла військові, релігійні і судові функції базилевса, але згодом взяла в свої руки все керівництво країною.

  Майже в той самий час виникає ще один новий орган публічного управління — ареопаг. Замінивши раду старійшин, ареопаг обирав і контролював архонтів, здійснював вищу судову владу. До складу ареопагу входили всі колишні і діючі архонти, тобто знов-таки представники евпатридів.

  Античне суспільство перетворювалося в політичне суспільство, що знаходилося під владою, яка виділилася з нього і стала над ним. Минулій єдності суспільства і влади приходив кінець.

  Одночасно продовжував розвиватися й інший процес, характерний для виникнення держави, територіальний розподіл населення. У VII ст. до н. е. країна була розділена на округи — навкрарії, жителі яких, незалежно від племінної приналежності, мали на свої кошти будувати, споряджати і екіпірувати військовий корабель.

  Реформи Солона. К VI ст. до н. е. в Афінах виникає надто складна обстановка. Розвиток товарно-грошових відносин призвів до подальшого соціального розшарування «вільного» населення. Серед евпатридів і геоморів виділялися багаті землевласники, деяка частина евпатридів бідніла, а геомори перетворювалися в батраків, що обробляли чужу землю, отримуючи за це 1/6 частину врожаю, або потрапляли в боргову кабалу, втрачали свободу і продавалися у рабство за кордон.

  Зростала економічна роль багатої торговельно-ремісничої верхівки городян, як і раніше відчуженої від влади. Зростало і число бідняків фетів. Все більш нестійким ставало становище середніх і дрібних землевласників та ремісників. У результаті серед вільних виник цілий комплекс суперечностей між:

  · багатими і евпатридами, що збідніли, але все ще утримували владу;

  · багатіями із землевласників, торговців і ремісників, які прагнули до влади і використовували з цією метою невдоволення бідноти, середніх і дрібних власників.

  Це вже були суперечності між багатою родовою аристократією і народом (демосом), очолюваним багатіями.

  Для їх пом’якшення і згуртування всіх вільних в єдиний пануючий клас потрібні були глибокі соціальні і політичні перетворення. Початок їм поклав Солон, обраний архонтом в 594 р. до н. е. Хоча Солон був евпатридом, він розбагатів на торгівлі і користувався довір’ям серед широких верств населення. Головною метою його реформ було примирення інтересів різних ворогуючих угруповань вільних. Тому вони носили компромісний, половинчатий характер.

  Реформи Солона стали важливим етапом в утворенні держави в Афінах:

  1. Передусім Солон провів боргову реформу — сисахфію, яка означала пряме втручання у відносини власності. Заборгованість бідняків була анульована. Афіняни, що попали в рабство за борги, звільнялися, а продані за борги за кордон, викуповувалися. Боргове рабство в Афінах надалі відмінялося. Сисахфія посягала на інтереси родової знаті і була поступкою демосу. У той же час Солон не виконав важливої вимоги бідноти — не зробив перерозподілу землі, хоч і встановив максимальний розмір земельного володіння. Але дозволивши в інтересах багатих афінян вільну купівлю-продаж землі і дроблення земельних володінь, він зробив неминучим подальше обезземелення бідноти.

  2. З ім’ям Солона пов’язана також цензова реформа, яка була направлена на знищення спадкових привілеїв знаті, заміну привілеїв за походженням привілеями за багатством. Солон закріпив розподіл громадян на чотири розряди за майновою ознакою. У перший розряд зараховувалися ті, хто отримувавприбуток не менше за 500 медимнів 20 або відповідну кількість інших продуктів у рік. Їх називали пентакосіомедимни;

  У другий — такі, що отримували не менш як 300 медимнів — вершники;

  У третій — ті, які отримували не менше за 200 медимнів — зевгити;

  У четвертий розряд зараховувалися всі інші громадяни — фети.

  Кожний розряд мав певні політичні права: громадські посади могли займати тільки громадяни перших трьох розрядів, а посаду архонта (і, отже, члена ареопагу) тільки громадяни першого розряду. Бідняки, що входили в нижчий, четвертий розряд, цього права, як і раніше, були позбавлені. Але вони могли брати участь у народних зборах, роль яких зростала. Збори стали розробляти закони, обирати посадових осіб і приймати від них звіти.

  3. Одночасно Солон зробив поступки і бідноті, і евпатридам: інтереси перших отримали відображення в створенні нового судового органу — геліеї, в яку міг бути обраний будь-який афінський громадянин незалежно від його майнового становища. В інтересах інших було створено новий орган управління — Раду чотирьохсот, що обиралася з громадян перших трьох розрядів, по 100 чоловіків від кожного племені, де ще зберігалися родові традиції і вплив евпатридів.

  20 Медимн — міра сипучої речовини (зерна), яка дорівнювала 52,5 л.

  Реформи завдали удару по родовій організації влади і привілеях родоплемінної аристократії. Вони були важливим етапом формування державної організації в Афінах.

  Але компромісний характер реформ перешкодив вирішенню гострих суперечностей. Реформи викликали невдоволення родової аристократії і не задовольнили повністю демос. Боротьба між ними продовжувалася і призвела через деякий час до встановлення тиранії Пісистрата, а потім його сина (560—527 рр. до н. е.), які закріпили успіхи демосу в боротьбі з аристократією і зміцнили політичний устрій, створений Солоном. Однак, при підтримці Спарти, що побоювалася посилення Афін, тиранія була скинута. Зроблена слідом за цим спроба аристократії захопити владу закінчилася невдачею. Спираючись на бідноту, багата торгово-реміснича верхівка афінських рабовласників, очолена Клісфеном, вигнала спартиатів і закріпила свою перемогу новими реформами.

  Реформи Клісфена. Проведені в 509 р. до н. е. реформи ліквідували в Афінах залишки родового ладу. Вони знищили старий розподіл населення на чотири родові філи (племені).

  1. Аттика була розділена на 10 територіальних філ, кожна з яких включала три території — тритії, що знаходилися в різних місцях: міську, прибережну і землеробську. Вони поділялися, в свою чергу, на деми. Така структура філ підривала політичні позиції земельної аристократії, оскільки на перших двох територіях переважали торгово-ремісничі верстви рабовласників. Селянство було звільнене від впливу древніх родових традицій, на яких засновувався авторитет знаті, доступ до участі в політичній діяльності отримали і ті, хто не входив в місцеву племінну організацію. На зміну кровнородинному прийшов територіальний принцип розподілу населення.

  2. Клісфен скасував Раду чотирьохсот і на основі знову створеної територіальної організації населення заснував Раду п’ятисот, що формувалася з представників 10 філ по 50 чоловік від кожної. Рада керувала політичним життям Афін у період між скликанням народних зборів і здійснювала виконання їх рішень.

  3. Був створений ще один орган — колегія десяти стратегів, який також комплектувався з урахуванням територіальної організації населення: по одному представнику від кожної філи. Спочатку стратеги мали лише військові функції, але пізніше вони відтіснили на другий план архонтів і стали вищими посадовими особами Афінської держави.

  4. З метою запобігти спробам аристократії реставрувати старі порядки за часів Клісфена в практику народних зборів було введено особливу процедуру, що отримала назву остракізм. Щорічно скликалися народні збори, які визначали голосуванням, чи немає серед співгромадян небезпечних для держави осіб. Якщо такі особи називалися, збори скликалися вдруге і кожний учасник писав на остраконі (глиняному черепку) ім’я того, хто, на його думку, був небезпечний. Осуджений більшістю голосів удалявся за межі Аттики терміном на 10 років. Остракізм, спрямований спочатку проти родової аристократії, використовувався згодом в політичній боротьбі між різними угрупованнями, що існували в афінському суспільстві.

  Реформи Клісфена завершили тривалий процес становлення держави в Стародавніх Афінах. Диференціація владних функцій, що почали зароджуватися після Тезея, призвела до створення органів їх здійснення. У результаті поступово виник спеціальний і постійно діючий апарат здійснення політичної влади. Паралельно йшов процес монополізації влади над суспільством цим апаратом. Його влада стала державною владою, а апарат її здійснення — державним апаратом.

  Так, слідом за революцією в економічних відносинах відбувалася соціальна революція, а потім і революція політична, яка завершилася виникненням держави. Всі вони не були одноразовими актами. Виникнення держави в Афінах супроводжувалося запеклою боротьбою між родовою аристократією і демосом, що завершилася перемогою демосу. Період найбільшого розквіту влади демосу — демократії в Афінах приходиться на V—IV ст. до н. е.

  З кінця IV ст. Афіни вступили в смугу кризи. Переживаючи внутрішні протиріччя, ослаблена загальним невдоволенням, афінська демократія виявилася безсилою і не змогла вчинити опір Пелопоннеському союзу на чолі зі Спартою, а потім і Македонії. У 338 р. до н. е. фаланги Пилипа Македонського розгромили грецькі війська. Через два роки Афіни разом зі всією Грецією були включені його сином Олександром до складу Македонської імперії, а потім однієї з держав, що утворилися після її розпаду. У II ст. до н. е. після вторгнення римських легіонів, Афіни, як і вся Греція, перетворилися в одну з провінцій Римської держави.