Облік і оцінка якості сіна

Облік заготовленого сіна треба починати з визначення очікуваного врожаю. Перед початком збирання на кожному типі сінокосів викошують 5-10 ділянок площею 10 м 2 кожен. Висушену до кондиційної вологості масу зважують і перераховують на 1 га. Для точного обліку все заготовлене сіно зважують. Якщо цього зробити не вдалося, то облік заготовленого сіна проводять наближеним методом. Для цього обміряють всі скирти та стоги, встановлюють їх об’єм і масу 1 м 3 сіна, а потім, помноживши ці величини, визначають загальну кількість сіна.

При визначенні маси сіна шляхом обмірів помилка може становити 20-25%. Для проведення обліку заготовлених кормів у господарстві створюється комісія, яка встановлює кількість і якість сіна. Перший облік (попередній) проводять через 3-5 днів після укладання сіна на зберігання, а другий – через 1,5-2 місяці після закінчення збирання сіна. Дані першого і другого обмірів вносять до книги обліку кормів і складають акт приймання та передачі заготовленого сіна на зберігання матеріально відповідальній особі.

Для визначення кормового балансу в господарстві важливо знати не тільки кількість заготовленого сіна, але і його якість. Для правильної оцінки корму є ГОСТ 4808-75 на сіно. У залежності від ботанічного складу і умов виростання трав встановлено 4 види сіна: сіяною бобова, сіяні бобово-злакова, сіяння злакове і сіно природних сіножатей.

Сіно кожного виду в залежності від вмісту в ньому бобових і злакових рослин, а також від біохімічного складу підрозділяють на три класи з відповідно до вимог і норм Все інше сіно низької якості відноситься до не класному.

Загальна оцінка сіна робиться на підставі органолептичних і біохімічних показників. Сіно за зовнішнім виглядом і запахом повинне відповідати доброякісному і бути без ознак горіли, а також не містити затхлого, цвілеподібного, гнильного та інших сторонніх запахів.

Колір сіна повинен бути для сіяного бобового і бобово-злакового – від зеленого і зелено-жовтого до світло-бурого, для сіяного злакового і сіна природних сіножатей – від зеленого до жовто-зеленого або зелено-бурого.

Оцінку якості сіна проводять у агрохімічних і ветеринарних лабораторіях. При цьому важливо вибрати методи оцінки. Одним з важливих умов є правильний відбір середньої проби. Пробу сіна взяти значно складніше, ніж інших кормів. Пробу відбирають вручну не пізніше 30 діб після закладання сіна на зберігання. Зовнішній вигляд і колір сіна, відібраного з внутрішніх шарів тюків і скирт, визначають при природному денному освітленні. Ботанічний склад встановлюють шляхом зважування наважки сіна і розбору на наступні фракції: бобові, злакові, отруйні та шкідливі рослини. Вологість сіна визначають висушуванням наважки сіна в сушильній шафі при температурі 100-105 ° С до постійної ваги, вміст сирого протеїну та мінеральної домішки визначають за ГОСТ 13495-75, а каротин – за ГОСТ 18691-73, сирої клітковини – за вдосконаленою методикою ЦИНАО.

Голка у стозі сіна

Напишіть програму, яка знаходить усі співпадіння заданого шаблону із вхідним рядком. Це завдання нагадує пошук голки у стозі сіна. Програма повинна знайти усі місця розташування голки у стозі сіна.

Вхідні дані

Складається з декількох тестів. Кожний тест складається з трьох рядків, що містять:

Довжина голки не більша за 10000 символів. Стіг сіна не будемо обмежувати у розмірах – ваша програма повинна читати його по мірі обробки.

Тести слідують один за одним, кожен з них займає рівно три рядки без роздільників.

Вихідні дані

Для кожного тесту слід вивести усі позиції входження голки у стіг сіна. Якщо знайдено співпадіння, то результат повинен містити положення першого символу збігу. Символи у стозі сіна нумеруються з нуля.

Для кожного тесту позиції співпадіня слід відсортувати у порядку зростання та вивести кожну з них в окремому рядку. Для двох різних тестів позиції збігу повинні бути розділені символом нового рядка.

Приклад

2 na banananobano 6 foobar foo 9 foobarfoo barfoobarfoobarfoobarfoobarfoo