Закон Харді-Вайнберга дає змогу визначити генетичну структуру популяції та тенденції зміни генотипів особин у популяціях під дією умов середовища.
Відповідно до закону Харді-Вайнберга, «ідеальна» популяція (для якої виконуються перераховані умови) має наступні властивості: Частота алелей не змінюється з покоління в покоління (іншими словами, популяція не еволюціонує).
Оскільки крохмалистий ендосперм мають тільки особини з генотипом аа, то їх кількість у популяції становить 16% або 0,16 і це є значення q2. Щоб визначити частоту алелю а нам потрібно взяти квадратний корінь від цієї цифри, тобто частота алелю а в цій популяції 0,4. Частота домінантного алелю А складає 1-0,4=0,6.
Вайнберг сформулювали закон генетичної рівноваги (або закон Харді-Вайнберга) – частоти домінантних та рецесивних алелів та генотипів є постійними у популяції протягом багатьох поколінь. Саме цим законом пояснюється наявність у популяціях рідкісних ознак, які часто супроводжуються низькою життєздатністю особин.
Застосовують закон Харді–Вайнберга на практиці коли досліджують розподіл частот генотипів у популяції при успадкуванні аутосомно-рецесивної або аутосомно-домінантної ознаки, бо за фенотипом можна точно з'ясувати кількість гомозигот за рецесивним алелем: їхній генотип визначатиме лише один варіант фенотипу.
Закон Харді — Вайнберга може бути застосований для будь-якої кількості алелів, при умові дотримання популяцією перерахованих на початку тексту критеріїв. Загальна формула, що дозволяє обчислити частоту алелів в популяції при будь-якій кількості алелів, притаманних даному …