Стрезам ® (Stresam) Лікарські препарати

фармакодинаміка . У терапевтичних дозах етифоксину гідрохлорид має анксіолітичні властивості та зумовлює нейровегетативну регуляторну дію.
Дослідження in vitro та in vivo на тваринах виявили, що анксіолітичний вплив етифоксину зумовлений подвійним механізмом дії (прямим і непрямим) на ГАМК_A-рецептор для підвищення ГАМК-ергічної передачі:
– прямий вплив на рецептор ГАМК_A завдяки позитивній алостеричній модуляції шляхом зв’язування переважно з β₂– чи β₃-підодиницями; дослідження свідчать, що місце зв’язування етифоксину на ГАМК_A-рецепторі відрізняється від місця зв’язування бензодіазепінів;
– непрямий вплив за рахунок збільшення виробництва нейростероїдів у мозку (шляхом активації мітохондріальної транслокації білків), у тому числі алопрегнанолону, які є позитивними алостеричними модуляторами ГАМК_A-рецептора.
Клінічні дослідження не встановили будь-якого ефекту відміни та потенціалу залежності (фізичного чи психологічного).
Фармакокінетика . Етифоксину гідрохлорид добре всмоктується у ШКТ. Швидко метаболізується, не зв’язується із клітинами крові, його рівні у плазмі крові знижуються повільно у три фази. Препарат та його основний метаболіт виводяться головним чином із сечею. Етифоксину гідрохлорид проникає крізь плацентарний бар’єр.

Показання Стрезам

психосоматичні прояви тривожності.

Застосування Стрезам

дозу і тривалість терапії лікар визначає індивідуально, залежно від тяжкості захворювання.
Дорослим призначають по 3–4 капсули за 2–3 прийоми. Капсули приймають до їди, запиваючи невеликою кількістю води.
Курс лікування становить від 4 до 12 тиж.

Протипоказання

підвищена чутливість до складових лікарського засобу, шоковий стан, міастенія, тяжкі порушення функції печінки і/або нирок. Період вагітності або годування грудьми.

Побічна дія

інколи відзначається запаморочення, яке може виникнути на початку лікування і зникнути самостійно під час тривалого лікування.
Класифікація побічних реакцій за системами органів та частотою: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до У кожній групі небажані явища зазначено в порядку зменшення тяжкості за частотою.
З боку нервової системи : рідко — легка сонливість на початку лікування, що зникає спонтанно в процесі його продовження.
З боку шкіри і підшкірних тканин : рідко — шкірні висипання: макулопапульозний висип, поліморфна еритема, свербіж, набряк обличчя.
З боку імунної системи : дуже рідко — кропив’янка, набряк Квінке, ангіодерміт; невідома частота — анафілактичний шок, медикаментозна реакція з еозинофілією та симптомами ураження різних систем органів (МРЕССО-синдром), синдром Стівенса — Джонсона, лейкоцитокластичний васкуліт.
З боку гепатобіліарної системи : невідома частота — пошкодження печінки: гепатит, цитолітичний гепатит.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз : невідома частота — міжменструальні кровотечі у жінок, які приймають пероральні контрацептиви.
З боку ШКТ : невідома частота — лімфоцитарний коліт.
Повідомлення про можливі побічні реакції. Повідомлення про можливі побічні реакції, виявлені після реєстрації лікарського засобу, мають важливе значення. Це дає змогу постійно контролювати співвідношення ризик/користь препарату. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які можливі побічні явища через національну систему звітності.

Особливості застосування

у разі припинення лікування Стрезамом у пацієнта не виникає синдрому відміни.
Не рекомендується вживання алкоголю і застосування інших препаратів центральної дії (галоперидол, діазепам, іміпрамін тощо) під час лікування Стрезамом.
У разі виникнення шкірних чи алергічних реакцій або тяжких порушень печінки лікування етифоксином слід негайно припинити.
До складу препарату входить лактоза, тому не рекомендується призначати препарат хворим із вродженою галактоземією, із синдромом мальабсорбції глюкози/галактози або з дефіцитом лактази.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Жінкам у період вагітності приймати препарат протипоказано.
У разі необхідності застосування препарату у період лактації годування грудьми слід припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. З урахуванням значних небажаних індивідуальних реакцій (запаморочення, сонливість) не виключена ймовірність тимчасового погіршення здатності керувати транспортними засобами і обслуговувати потенційно небезпечні механізми під час лікування препаратом.
Діти . Препарат не призначають дітям у зв’язку з відсутністю достатніх клінічних досліджень.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

при одночасному застосуванні Стрезаму з лікарськими засобами, які пригнічують ЦНС (похідні морфіну (анальгетики, засоби від кашлю та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори Н₁-рецепторів гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центрального механізму дії, баклофен, талідомід), можливе виникнення взаємного потенціювання ефектів.
Алкоголь посилює седативну дію Стрезаму.
Одночасне застосування Стрезаму з алкоголем або з лікарськими засобами, які пригнічують ЦНС (похідні морфіну (анальгетики, засоби від кашлю та опіоїдна замісна терапія наркотичної залежності), бензодіазепіни, снодійні засоби, нейролептики, блокатори Н₁-рецепторів гістаміну, антидепресанти, антигіпертензивні препарати центрального механізму дії, баклофен, талідомід), може спричинити порушення швидкості реакцій, що, у свою чергу, може становити небезпеку при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Не рекомендується вживати алкоголь, лікарські засоби, що містять алкоголь або пригнічують ЦНС, під час лікування препаратом.

Передозування

проявляється артеріальною гіпотензією. Існує ризик розвитку сонливості. Рекомендується промивання шлунка. За необхідності — симптоматичне лікування. Специфічного антидоту не існує.

Умови зберігання

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Стрезам

Стрезам (Stresam) – це капсульований рецептурний препарат для лікування тривожних станів. Його діючою речовиною є етифоксин (АТС N05BX), який похідний від бензоксазину. Стрезам призначається при психосоматичних проявах тривожності. Медикамент виробляється французькою компанією «Біокодекс» (Biocodex, місто Бове, регіон О-де-Франс).

Інструкція по застосуванню Стрезаму: на що потрібно звернути увагу

Як застосовувати. Який термін пити препарат та в якому дозуванні визначається лікуючим лікарем в індивідуальному порядку. Зазвичай призначають по 3-4 капсули за 2-3 прийоми. П’ють Стрезам до прийому їжі, запиваючи водою. Курс терапії може варіюватися в межах від місяця до трьох. Засіб не можна давати дітям через відсутність достатньої кількості клінічних досліджень з цього приводу.

Побічні ефекти препарату. Як і будь-який інший засіб, який впливає на психічний стан людини, Стрезам може заподіяти ряд побічних ефектів:

• запаморочення – іноді ця побічна дія виникає на старті лікування та поступово зникає самостійно;
• аналогічним чином може виникнути й сонливість;
• небажані явища з боку шкіри та підшкірних тканин – макулопапульозний висип (плоскуваті та горбисті ураження шкіри);
• алергічні реакції, набряк Квінке (дуже рідко), синдром Стівенса-Джонсона, симптоматика ураження різних систем та органів (синдром МРЕССО);
• порушення роботи печінки, лейкоцитокластичний васкуліт;
• кровотечі в міжменструальний період у представниць прекрасної статі, які використовують пероральні контрацептиви;
• лімфоцитарний коліт.

Як можна припустити виходячи з офіційної інструкції до Стрезаму, ще, можливо, виявлені не всі побічні дії медикаменту. Тому в ній викладене прохання до всіх пацієнтів повідомляти медпрацівників про несприятливі явища на тлі його прийому. У свою чергу, медпрацівників просять повідомляти про дані явища, використовуючи національну систему звітності.

Протипоказання. Згідно з інструкцією по застосуванню, етифоксиновий препарат не можна пити при:

• наявності підвищеної чутливості до будь-якого зі складових медикаментозного засобу;
• шокових станах;
• міастенії (патологічно швидкої стомлюваності поперечно-смугастих м’язів);
• важких відхиленнях у функціонуванні нирок та / або печінки.

Передозування. При прийомі ультрависокого дозування засобу у пацієнта стійко підвищується артеріальний тиск. Показано промивання шлунка, якщо потрібно – використовується симптоматична терапія. Для цього препарату не існує специфічного антидоту – протиотрути, яка б припинила або послабила дію перевищеного дозування на організм.

Взаємодії. Якщо ви вирішили випити чарку рому або келишок вина під час лікування препаратом, майте на увазі, що алкоголь посилює седативний ефект Стрезаму. Тому вживати спиртні напої не рекомендовано.

Якщо засіб застосовується спільно з препаратами, які мають пригнічуючий вплив на центральну нервову систему, ефекти препаратів можуть взаємно потенціюватись – тобто, посилюватися. Це стосується, зокрема, похідних морфіну, бензодіазепінів, снодійних, аналгезуючих засобів, антидепресантів та інших.

Інші вказівки та застереження. Оскільки прийом препарату пов’язаний з виникненням сонливості та запаморочення, він може вплинути на здатність пацієнта / пацієнтки управляти складними механізмами або транспортними засобами, майте це на увазі.

Якщо на тлі лікування Стрезамом виникли серйозні реакції з боку шкірного покриву, виражена алергія, порушення роботи печінки, лікування слід зупинити.

В препараті є лактоза, тому його не можна приймати пацієнтам із природженою галактоземією (порушенням метаболізму на шляху перетворення галактози в глюкозу), первинною лактазною недостатністю (порушенням розщеплення лактози в організмі) та глюкозо-галактозною мальабсорбцією (аутосомно-рецесивними хворобами пов’язаних з патологією білка-переносника глюкози та галактози).

Активна речовина препарату: цікаві факти та властивості

Діюча речовина препарату – етифоксин – була вперше синтезовано в 1960-х німецькою компанією «Hoechst AG», яка пізніше стала «Aventis Deutschland» після злиття з французьким виробником «Rhône-Poulenc SA», а зараз є дочірньою компанією фармацевтичної групи Sanofi -Aventis, вийшла після угоди 2004 року. У той період на ринку домінували бензодіазепіни – різновиди снодійних речовин, що мають седативну, анксіолітичну (протитривожну), міорелаксичну та протисудомну дію.

Тому, як повідомляє вебпортал Indicator, фармакологи вирішили, що вони отримали якийсь «недобензодіазепін», який не дотягує до дієвості своїх високоефективних побратимів. В результаті цього непорозуміння, препарат залишався марно забутим близько 40 років. Однак з плином часу вчені з’ясували що бензодіазепіни не є такими вже нешкідливими. В кінці минулого – початку нинішнього тисячоліття з’явилися перші дослідження вчених, присвячені етифоксину, зокрема, його вивчали французи Ален Хамон, Ален Морель та Бернард Хьюе. Дослідницька робота активізувалася, було проведено кілька великих випробувань. Так, Домінік Сервант, Пол Гразіані та ін. з клініки Clinique de l’Anxiété порівняли етифоксин з буспіроном, добре вивченим препаратом для лікування тривожних станів. З’ясувалося, що обидва засоби дієві та безпечні у пацієнтів, що страждають порушеннями адаптації з надмірною тривожністю.

Також вчені Р. Шліхтер та В. Рибальченко разом з однією зі страсбурзьких лабораторій відзначають, що препарат відрізняється максимальною вибірковістю та фізіологічністю впливу на симптомокомплекс тривоги.

Вважається, що Стрезам в загальному відповідає критеріям та вимогам, що висуваються до анксіолітиків небензодіазепінової природи:

• ліквідація комплексу невротично-тривожних симптомів (страху, напруги, тривоги та ін.);
• підтримку стандартного ритму життя (ходіння на роботу, навчання та ін.);
• безпеку (незначна кількість серйозних побічних ефектів);
• можливість комбінації з іншими сомато-та психотропними препаратами;
• зручність терапії;
• економічна доступність (адекватна ціна) та відсутність серйозних перешкод при виписуванні засобу лікарем.

Механізм дії етифоксину не схожий на дію бензодіазепінів (хоча вони теж впливають на той же рецептор) та є наступним. Він активує канали, що містять субодиницю β2 та β3 рецепторного комплексу ГАМК та вироблення активних нейроактивних стероїдів (нейростероідов). ГАМКА-рецептор відповідає за гальмування нервового збудження, відповідно, після стимулюючого впливу на нього досягається протитривожний ефект. Різниця в принципі впливу означає те що етифоксин може використовуватися разом з препаратами бензодіазепінової групи (проте тільки за вказівкою лікаря).

Ціна Стрезаму в аптечних пунктах та в інтернеті

Ціна на медикамент Стрезам трохи вище середньої. Причому ціновий проміжок в різних аптеках може бути значним, тому не полінуйтеся і приділіть кілька хвилинок вашого дорогоцінного часу на порівняння вартостей в різних аптеках – благо це можна з легкістю зробити онлайн. Ціни відображаються і для звичайних аптечних точок і для інтернет-сайтів, що пропонують фармацевтичну продукцію.

Чи можливо підібрати аналоги препарату Стрезам?

Якщо вам потрібно підібрати заміну Стрезаму, зверніть увагу на такі препарати:

• Адаптол від «Олайнфарм», Мебікар-Татхімфарм від АТ «Татхимфармпрепарати» на основі мебікару;
• Афобазол від «Фармстандарт-Лексредства»;
• ЛАЗі від «Др. Вільмар Швабе »на основі масла лаванди вузьколистої (Lavandula Angustіfolіa);
• Селанк краплі від російського ІНПЦ (Інноваційно Науково-Виробничого Центру) «Пептоген».

Порадьтеся з вашим лікарем, можливо він підкаже вам ще й інші аналоги Стрезаму.

Увага!

Використання Стрезам без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Стрезам фото

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

            Що таке овуляція, та як визначити, коли вона настає?

            Готуючись до вагітності варто знати, що вірогідність зачаття підвищується в певні дні менструального циклу жінки, так звані фертильні дні. Ця фаза називається овуляторною та супроводжується вивільненням яйцеклітини.

            В цій статті Ви дізнаєтесь:

            Що таке овуляція?

            Овуляція – це фаза менструального циклу, коли відбувається вихід з фолікула, який лопнув дозрілої статевої клітини готової до запліднення – яйцеклітини. Термін життя яйцеклітини від 12 до 24 годин.

            Із залишку фолікула формується жовте тіло – це міні залоза, яка продукує прогестерон. Це гормон, який готує ендометрій матки до імплантації ембріона. Згодом яйцеклітина потрапляє в маткову трубу, звідки повільно переміщається до матки.

            Якщо запліднення не відбулось, то яйцеклітина та жовте тіло підлягають інволюції, простими словами – руйнуються, ендометрій більше не піддається дії прогестерону, він відторгається та настає менструація.

            Коли настає овуляція?

            В середньому менструальний цикл триває 28 днів та складається з декількох фаз:

            • Фолікулярна фаза – триває з першого дня менструального циклу і до 7-22 дня. У цей час у яєчнику відбувається дозрівання домінантного фолікула, з якого згодом вивільниться яйцеклітина. В цей же час відбувається розростання ендометрію в матці.
            • Овуляторна фаза – настає в середньому на 14 день менструального циклу та триває близько трьох днів, супроводжується вивільненням лютеїнізуючого гормону, який сприяє завершенню розвитку фолікула. Далі стінки фолікула розриваються та яйцеклітина виходить до фалопієвої труби.
            • Лютеїнова фаза – настає одразу після овуляції та триває до початку наступної менструальної кровотечі.

            Ранній вияв овуляції (відбувається на 7-10 день циклу) може бути пов’язаний із коротким менструальним циклом, перервою у вживанні гормональних контрацептивів, а також стресом. Регулярна рання овуляція, яка не викликає неприємних відчуттів або болю під час статевого контакту, гострого болю в животі, є природним явищем.

            Пізня овуляція або відсутність регулярної щомісячної овуляції може вказувати на можливі патології або стани, а саме:

            • синдром полікістозних яєчників,
            • гіпотиреоз чи гіпертиреоз,
            • довготривалий стрес,
            • прийом естрогенів, прогестинів або антидепресантів,
            • а також зловживання наркотичними речовинами.

            Ризик пізньої овуляції може підвищуватися у жінок з діабетом, ожирінням або недостатньою вагою.

            Іноді пізня овуляція може бути наслідком підвищеного рівня пролактину (гіперпролактинемії) під час періоду грудного вигодовування. Також, протягом перших двох років після перших місячних дівчата можуть стикатися з ановуляторними циклами (коли овуляція не відбувається кожного місяця) через гормональні зміни.

            Якщо при пізній овуляції існує підозра на можливу патологію яєчників, про що можуть вказувати нерегулярні менструації, волосяний покрив, різке збільшення ваги, акне, розрідження та випадіння волосся, консультація лікаря гінеколога є обов’язковою. Гінеколог може направити на моніторинг овуляції (фолікулометрію) для визначення порушень, стадії дозрівання та розміру фолікулів у яєчниках, а також можливих патологічних змін у матці (міоми, ендометріоз, кісти).

            Додатково, гінеколог може рекомендувати стимуляцію овуляції за допомогою гормональної терапії.

            Як визначити овуляцію?

            Існують об’єктивні та суб’єктивні методи визначення овуляції.

            • вимірювання базальної температури
            • вираховування овуляції календарним методом
            • характер цервікального слизу

            Вимірювання базальної температури

            Протягом всього менструального циклу відбуваються зміни в базальній температурі тіла жінки. У фолікулярній фазі температура тіла тримається на рівні 36.4-36.7 градусів, а згодом поступово зростає.

            У фазу овуляції температура тіла підвищується приблизно на 0,5 градусів та досягає 37-37.2 градусів. Одразу після овуляції, на наступний день температура тіла знову знижується.

            Щоб відстежити овуляцію базальну температуру тіла вимірюють щодня, починаючи з першого дня менструального циклу та записують. Правильно вимірювання базальної температури проводять одразу після сну, не встаючи з ліжка.

            Вираховування овуляції календарним методом

            Овуляція відбувається в середині менструального циклу. За умови того, що менструальний цикл регулярний можна вирахувати приблизну дату овуляції. Наприклад, якщо цикл триває 28 днів, то приблизна дата овуляції припадає на 14 день менструального циклу.

            Характер цервікального слизу

            Протягом всього менструального циклу виділяється цервікальний слиз, який має різний вигляд, густину та консистенцію в залежності від фази циклу. За декілька днів до овуляції підвищується рівень естрогену в крові внаслідок чого підвищується кількість виділень, вони стають липкими, в’язкими та нагадують по зовнішньому вигляду яєчний білок, мають білий чи прозорий колір.

            Тест на визначення овуляції

            Існують тест-смужки на визначення овуляції, що продаються в аптеці. Вони визначають рівень лютеїнізуючого гормону, який підвищується напередодні та безпосередньо в день овуляції.

            По вигляду ці тести схожі на тести для визначення вагітності – тест-смужку занурюють в сечу і через 30-60 секунд поряд з контрольною смужкою має з’явитися друга, що буде свідчити про наявність овуляції.

            Тести починають проводити за 2-3 дні до приблизної дати овуляції. Щоб не пропустити овуляцію тести необхідно виконувати 2 рази на день – зранку та ввечері щодня.

            Ультразвукова фолікулометрія

            Фолікулометрія – метод УЗД, що дозволяє в динаміці оцінити процес зростання і розвитку фолікулів в яєчниках протягом менструального циклу і підтвердити факт овуляції.

            Отримані дані під час фолікулометрії, стан ендометрію та факт того, що овуляція відбулась в другій фазі циклу, дають можливість лікарю визначити сприятливий період для зачаття і можливі причини, чому зачаття не відбувається.

            Про підготовку до проведення УЗД фолікулометрії Ви можете прочитати в статті «Як підготуватися до ультразвукової діагностики?»

            Ознаки овуляції

            Коли відбувається овуляція жінка може відчувати деякі зміни в своєму стані. До них відносять:

            • тягнучий біль внизу живота, в попереку, куприку чи паховій ділянці;
            • біль в животі, здуття, спазми;
            • підвищення лібідо за декілька днів до овуляції;
            • зміни в грудях – набрякання, чутливість, підвищена болючість;
            • підвищена чутливість до запахів, смаків, яскравого світла, часта зміна настрою;
            • підвищення вагінальних виділень, збільшується їх в’язкість та густина;
            • підвищення температури тіла приблизно на 0,5 градусів, яке невідчутне для жінки;
            • головний біль та нудота (внаслідок підвищення естрогену).

            Болі під час овуляції: норма чи патологія?

            Близько 40% жінок фертильного віку стикаються з болями під час овуляції. Овуляція супроводжується спазмом дрібних судин та вивільненням цитокінів – це білкові «посередники» для зв’язку між клітинами, що може спричинити виникнення больових відчуттів. До того ж при розриві фолікула під час виходу яйцеклітини до фалопієвої труби виділяється рідина, яка може потрапляти в порожнину малого тазу. В нормі біль може тривати від декількох хвилин до 24 годин.

            Якщо біль триває більше доби, необхідно звернутися до лікаря, бо це може бути ознакою ендометріозу, спайкового процесу в порожнині малого тазу чи непрохідності маткових труб.

            Якщо ви плануєте вагітність , лікарі МЦ «Лелека» рекомендують підійти до цього питання зважено та заздалегідь підготуватися і пройти комплексне обстеження разом з майбутнім татком . Це допоможе адекватно оцінити стан організму та за необхідності провести оздоровчі процедури, щоб знизити ризики виникнення ускладнень до настання вагітності, під час виношування дитини та пологів.

            Лікар акушер-гінеколог
            Досвід роботи – 17 років