Коли настає зрілий вік

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 9 клас>>Біологія: Зрілий, похилий і старечий вік у людини

Протягом життя в організмі людини безперервно відбуваються процеси росту і розвитку та оновлення клітин. У різні періоди життя інтенсивність цих процесів неоднакова, що зумовлює специфічні анатомічні, фізіологічні та психічні особливості, які називають віковими. Відповідно до вікових особливостей розвитку організму весь життєвий цикл людини поділяють на періоди (див. таблицю). Між ними немає чітких меж. До певної міри вони умовні. Але виділення таких періодів необхідне для визначення хронологічного (паспортного) і біологічного віку людини.
Хронологічний вік – це період (у роках, місяцях, днях), прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту. Біологічний вік – це сукупність анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для даної популяції. Він залежить від індивідуального темпу росту, розвитку і старіння організму. Різниця між хронологічним і біологічним віком на етапі дозрівання може сягати п’яти років, а на етапі старіння – до 20 років.
Які біологічні ознаки і соціальні принципи закладені у вікову періодизацію? В основу періодизації індивідуального розвитку покладено біологічні ознаки або соціальні принципи.
Існує періодизація за періодами навчання:
1. Переддошкільний вік (ясельний) – до 3-х років.

Назва вікового періоду Тривалість (роки)
хлопчики / чоловіки дівчатка/ жінки
Новонародженості Перші 10 днів
Грудний 10 днів – 1 рік
Раннє дитинство 1-3
Перше дитинство 4-7
Друге дитинство 8-12 8-11
Підлітковий 13-16 12-15
Юнацький 17-21 16-20
Зрілий вік, 1-й період 22-35 21-35

Зрілий вік, 2-й період 36-60 36-55

2. Дошкільний вік (молодший, середній, стар-
ший) – 3-7 років.
3. Шкільний вік:
– молодший – 7-10 років;
– середній – 11-14 років;
– старший – 15-17 років.
Верхньою видовою межею для людини вважають 115-125 років. Якщо біологічний вік значно випереджає хронологічний, це свідчить про передчасне старіння. На вік людини впливають також соціально-економічні умови.
Які найхарактерніші риси різних періодів розвитку? Однією з найхарактерніших рис онтогенезу є збільшення розмірів, або ріст, організму, який розвивається. Ріст – це кількісна ознака. Як відомо, такі ознаки у певних межах залежать переважно від умов середовища. Для нормального росту і розвитку організм потребує повноцінного (як за якістю, так і за кількістю) харчування. Процес росту відбувається нерівномірно, періоди швидкого росту змінюються періодами його уповільнення. Вікові відмінності у пропорціях тіла загальновідомі.
Грудний період. Ріст у цей період супроводжується збільшенням довжини і маси тіла. Так, зріст дитини збільшується приблизно в півтора-два рази (у середньому на 23-25 см), а маса – втричі.
Новонароджена дитина зовсім безпорадна. Більшу частину доби вона спить, прокидається лише на момент годування. У неї виявляються тільки безумовні рефлекси, серед яких значну роль відіграють харчові (смоктальний і слиновидільний).
У шість місяців у дитини починають прорізуватися молочні зуби. З цим моментом ускладнюється її харчування. Дитину починають підгодовувати.
Значні зміни відбуваються в скелеті дитини. У новонародженого значна частина скелета складається з хрящової тканини. Вона замінюється кістковою протягом багатьох років. Між кістками черепної коробки немовляти є тім’ячка. У цих місцях головний мозок дитини захищений тільки м’якою сполучною тканиною. Ось чому потрібно оберігати від ударів і поштовхів голівку грудної дитини. До року тім’ячка заростають. У новонароджених ще немає типових для людини вигинів хребта.
Скелет дитини розвивається разом із м’язовою системою. У дитини віком 2,5-3 місяці зміцнюються шийні м’язи, і вона починає самостійно тримати голівку. У п’ятимісячної дитини настільки розвиваються м’язи тулуба, що вона може самостійно сидіти. На кінець першого року дитина стає на ніжки. У цей час починає формуватися поперековий вигин хребта.
У 1,5-2 роки вже повністю сформовані всі вигини хребта.
Пригадайте з курсу біології людини 8-го класу, які вигини хребта властиві дорослій людині.
Раннє дитинство (ясельний період) характеризується тим, що діти пересуваються самостійно, харчуються тією самою їжею, що й дорослі. У них швидко розвивається мова, а з нею і мислення. У цей період темп росту уповільнюється, але на другому році залишається ще високим (10-11 см за рік), на третьому році він становить приблизно 8 см за рік. У 2 роки завершується прорізування зубів.
Перше дитинство (дошкільний період). У цей період діти одержують багато інформації про навколишній світ. Вони дедалі точніше розрізняють предмети та їхні властивості. У дітей цього віку розвивається і фантазія. їм подобається гратися, імітувати ситуації дорослих, у них виникає бажання вчитися. За рік вони виростають на 5-7 см. У 6 років з’являються перші постійні зуби.

1. Що таке хронологічний і біологічний вік людини?

2. Які розрізняють вікові періоди в житті людини?

3. Що таке ріст і розвиток?

4. Що характерно для дітей грудного періоду?

5. Як розвиваються діти в ясельному і дошкільному періодах?

ШКІЛЬНИЙ І ЗРІЛИЙ ВІКОВІ ПЕРІОДИ ЛЮДИНИ
Пригадайте! Що таке статеве дозрівання і в який період розвитку людини воно відбувається?
Шкільний період – це вирішальний період у фізичному, розумовому і духовному розвитку людини. Його поділяють на молодший, середній (підлітковий) і старший (юнацький) періоди, кожен із яких має свої особливості.
Молодший шкільний період (друге дитинство) характеризується уповільненням темпів росту. Дитина підростає за рік на 4-5 см. У цей період діти починають навчатися, оволодівати грамотою, читанням, математикою. У процесі навчання спостерігається розвиток розумових здібностей учнів.
Середній шкільний (підлітковий) період. У цей період (з 11-12 років у дівчаток і з 13-14 у хлопчиків) спостерігається стрибок у рості (7-8 см за рік); збільшення маси тіла, глибока перебудова організму, пов’язана з початком внутрішньосекреторної функції статевих залоз. У дівчаток вона починається раніше, ніж у хлопчиків. Процес росту забезпечує гормональна регуляція, зокрема гормон росту, який виробляє передня частка гіпофіза. Припинення його секреції збігається зі статевим дозріванням.
Пригадайте з курсу біології людини 8-го класу, що буває при зниженні або підвищенні гормональної активності передньої частки гіпофіза.
У підлітковий період внутрішні органи теж зазнають деяких змін. Фізіологічна особливість серцево-судинної системи підлітка полягає у тому, що ріст серця випереджає збільшення діаметра судин. Це може спричинити тимчасовий розлад кровообігу, внаслідок чого спостерігаються запаморочення, тимчасові підвищення кров’яного тиску, порушення роботи серця. Такі зміни діяльності серцево-судинної системи з віком минають. Але саме в підлітковий період їх потрібно враховувати в режимі праці та відпочинку.
Старший шкільний (юнацький) період збігається з періодом статевого дозрівання, яке супроводжується змінами діяльності залоз внутрішньої секреції. У цьому віці ріст і розвиток організму в основному завершується, всі системи органів практично досягають своєї зрілості. Однією з особливостей росту і розвитку дітей, відмічену із середини XX століття, є акселерація.
У чому проявляється акселерація? Акселерація проявляється в прискореному психічному і фізичному розвитку дітей. Доросла людина тепер у середньому на 10 см вища, ніж 100 років тому. Акселерація спостерігається вже на стадії внутрішньоутроб-ного розвитку, про що свідчать збільшення довжини тіла новонароджених на 0,5-1 см і збільшення їхньої маси на 50-100 г за останні 50 років. На сьогодні у більшості дівчат ріст припиняється у 16-17, у юнаків -у 18-19 років. Сучасні допризовники вищі за своїх однолітків 40-х років XX століття у середньому на 8 см.
Які причини акселерації? Існує багато гіпотез щодо причин акселерації, які цікавлять медиків, біологів, педагогів, соціологів та психологів. Однією з причин прискорення розвитку людини вважають поліпшення умов життя, побуту і гігієни, харчування, більшим надходженням до організму білків і вітамінів. Щодо другої причини висловлюються міркування про можливий вплив електромагнітних хвиль, які виникають при роботі численної теле- і радіоапаратури. Існує думка щодо третьої причини стимулюючого впливу на ріст і розвиток дітей. Вона пов’язана зі зміною магнітного поля Землі, посиле-ною дією іонізуючої та сонячної радіації. Проте процес акселерації, мабуть, є результатом дії багатьох чинників. Ця складна проблема потребує подальшого дослідження.
Зрілий вік відповідно до прийнятої періодизації настає у чоловіків у 22 роки, у жінок – у 21 рік. Перший період зрілого віку триває до 35 років. Це – найпродуктивніший період у житті людини, пора, коли розвиваються її здібності, можливості їхнього прояву в конкретній сфері діяльності. У цей період людина здебільшого створює сім’ю, народжує і виховує дітей. Другий період зрілого віку – від 36 до 60 років у чоловіків і до 55 років у жінок. У цей відрізок часу життя людина намагається реалізувати себе в обраній професії. Протягом п’ятого десятиріччя відбуваються зміни, які визначають процес старіння. Водночас вмикаються і механізми, які забезпечують адаптацію організму до цих змін. Саме в цей період у жінок і чоловіків настає клімактеричний період – поступове згасання функції статевих залоз, дітородної здатності.
Похилий вік починається з 61 року в чоловіків і з 56 років у жінок. Багато людей зберігають у цей період достатньо високу професійну працездатність. Старечий вік у чоловіків та жінок починається у 75 років. У цьому віці багато людей ще мають ясний розум і здатні до творчої праці. Старість – заключний етап онтогенезу, віковий період, що характеризується суттєвими структурними, функціональними і біохімічними змінами в організмі, які обмежують :іого пристосувальні можливості. Люди віком 100 і більше років – довгожителі. їх на Землі відносно небагато.
Старіння – загальнобіологічна закономірність, притаманна всім живим організмам. Наука, яка вивчає проблеми старіння людини, з’ясовує основні його закономірності – від молекулярного і клітинного рівнів до цілісного організму, називається геронтологією (від грец. герон – старий). Основне завдання геронтології – добитися того, щоб тривалість життя людини відповідала визначеній її природними можливостями як біологічного виду, і подовжити її.
Статистично встановлено, що середня тривалість життя жінок, зазвичай, вища, ніж чоловіків. Певною мірою це пояснюється соціальними факторами: особливостями праці чоловіків, пов’язаної з ризиком травматизму, шкідливими звичками (вживання алкоголю, паління).

1. Які особливості розвитку дітей у молодший і середній шкільний періоди?

2. Що характерно для дітей старшого шкіль-ного періоду? У чому проявляється акселерація та які її можливі причини?

3. Що вивчає геронтологія? Як проявляються вікові зміни у період старіння?

4. Яка видова тривалість життя людини?

5. Про що свідчить динаміка тривалості життя людини?

М.Н.Шабатура, Н.Ю.Матяш, В.О.Мотузний, Біологія 9 клас

Надіслано читачами з інтернет-сайтів

_{Біологія обучатись онлайн. Книги з біології, підручники, конспект на допомогу вчителю та учням.}

Зміст уроку конспект уроку і опорний каркас презентація уроку акселеративні методи та інтерактивні технології закриті вправи (тільки для використання вчителями) оцінювання Практика задачі та вправи,самоперевірка практикуми, лабораторні, кейси рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський домашнє завдання Ілюстрації ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа реферати фішки для допитливих шпаргалки гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати Доповнення зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) підручники основні і допоміжні тематичні свята, девізи статті національні особливості словник термінів інше Тільки для вчителів ідеальні уроки календарний план на рік методичні рекомендації програми обговорення 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь – Образовательный форум.

Періоди життя людини: психологія та її підходи до питання

Періоди життя людини у психології діляться кілька етапів, а ще більше підходів щодо класифікації цих періодів. Одне можна сказати точно: людина справді проходить різні стадії розвитку, які хоч і прив’язані до кількості прожитих років, але потрапляють у залежність від рівня розвитку.

Тут є певний взаємовплив: роки впливають на розвиток, а розвиток впливає на те, в якому періоді людина знаходиться. Не секрет, що існують люди, які й у 60 дадуть фору молодшим, і, навпаки – вже до 30 років людина постаріла ментально. У нашій статті ми розберемо основні періоди життя з погляду психології та наведемо концепції різних вчених із цього питання.

Поняття періодів життя людини у психології

Протягом життя людина проходить певні етапи розвитку, що формують її як особистість.

Традиційно вважається, що перший період посідає дитячий вік, проте деякі психологи говорять також про ембріональний етап формування.

В основі поділу людського життя на періоди лежать різні критерії. Наприклад, юридично дитячий вік триває до людиною повноліття, т. е. до 18 років (у низці країн до 21 року). У цей час людина не має цивільних прав у повному обсязі.

З погляду біології та психології серед періодів життя людини варто виділити підлітковий етап розвитку, що супроводжується гормональними змінами в організмі. Початок цього періоду посідає 12-13 років, закінчення – на 17-18 років.

При оцінці розвитку дітей використовують критерій вікової періодизації, що визначає появу тих чи інших навичок до конкретного віку (коли мають сформуватися вміння тримати голову, перевертатися на живіт, ходити, говорити та ін.).

Батькам слід на увазі, що відхилення від прийнятих норм – привід для занепокоєння і звернення до фахівців.

Психологія виділяє у житті людини періоди, куди припадають вікові кризи, характерні як дітей, так дорослих.

Психологія виділяє у житті людини періоди, куди припадають вікові кризи, характерні як дітей, так дорослих. У цей час психіка зазнає певних змін. Незважаючи на деяку умовність, виділяють наступні роки їх найяскравішого прояву: момент народження, 1 рік, 3 роки, 7 років, 12-13 років, 25 років, 40 років. Кожна людина є індивідуальною, тому може відчувати вікові кризи в інші періоди життя.

Філософія, біологія, психологія по-різному дивляться на періоди розвитку життя людини, розуміючи під цим фізичні та духовні зміни.

Класифікація періодів життя людини

Після народження у дітей починається період адаптації до зовнішнього світу, у тому числі на фізіологічному рівні.

Після народження у дітей починається період адаптації до зовнішнього світу, у тому числі на фізіологічному рівні. Займає він близько чотирьох тижнів, після яких дитина не тільки відновлює втрачену в перші дні вагу (втрачається близько 5–7 %), а й набирає додаткові грами. Усього до кінця першого місяця життя збільшення у вазі становить 600-700 г.

У новонароджених дітей не повністю функціонують теплообмінні процеси, їхня температура тіла залежить від температури навколишнього середовища, у них нерівномірні дихання та пульс. Сон немовлят переривчастий (від півгодини до чотирьох годин), загалом на добу вони сплять приблизно 16 годин. Дитина приймає таку ж позу, як у материнській утробі, його тіло розпрямляється трохи пізніше.

Фізіологія та психологія виділяють наступний період життя людини – з року до трьох років. Це етап інтенсивного зростання, збільшення маси тіла, розвитку дихальної, імунної, кровоносної, травної, нервової систем, рухового апарату. У цьому віці діти проходять певні відстані, долають невеликі перешкоди. У той же час кора головного мозку недостатньо сформована, після активності швидко настає втома.

У дитини стрімко розвиваються здібності говорити самостійно та розуміти мову дорослих. Він сприймає інформацію, що надходить, ставить питання, що стосуються того, що його оточує. Цей період життя характеризується формуванням наочно-действенного мислення, здатністю розуміти окремі зв’язки між об’єктами.

У віці від року до трьох років дитина емоційно зближується зі значним дорослим, негативно реагує на розлуку з нею, радіє її поверненню. Зріла людина допомагає дитині виконувати всі життєво важливі функції, відповідно, малюк на несвідомому рівні вважає, що батько є гарантом безпеки, ситості, доброго самопочуття тощо. Ці висновки відбуваються несвідомо, виражаються автоматичними реакціями.

У психології дошкільний період життя ділиться на три етапи:

Діти продовжують вивчати навколишній світ за допомогою сюжетно-рольових ігор. Під час гри відбувається соціалізація, розвиток мотиваційно-потребової сфери, усвідомлюється довільність дій, що вчиняються, дитина вчиться співвідносити свою точку зору з думкою оточуючих, долаючи егоцентризм.

З точки зору фізіології, продовжується швидке зростання, при цьому маса тіла збільшується повільніше порівняно з раннім дитинством. Руки та ноги подовжуються, обличчя стає більш рельєфним, починають випадати молочні зуби, імунітет стає зрілішим.

З цим періодом життя людини психологія пов’язує формування та розвиток наочно-образного мислення, орієнтовно-дослідницької діяльності, пам’яті, здатності дитини довільно запам’ятовувати інформацію. Навколишній світ продовжує пізнаватись за допомогою дорослих, через ігри малюк копіює ті чи дії. Крім батьків та інших близьких дорослих, коло значних осіб поповнюється іншими дітьми, із якими проводить час у іграх.

Відбувається формування та усвідомлення мотивів поведінки, у дитини розвивається самооцінка, вона починає відокремлювати реальне «Я» від «Я» ідеального, довільно користуватися емоціями, усвідомлювати свої інтелектуальні та особистісні особливості.

Психологія поділяє ранній шкільний період життя: для дівчаток він триває з 8 до 11 років, для хлопчиків – з 8 до 12 років. Втім, залежно від науки, з погляду якої розглядаються етапи розвитку, цей етап може тривати до 14-річного віку.

На цей час, що передує статевому дозріванню, приходиться початок гормональних змін в організмі дитини.

Тимчасові рамки підліткового періоду життя залежать від різних чинників, включаючи місце проживання, культурно-національну спадщину його країни, стать та ін. Цей етап, що триває з 12 до 19 років, ділиться на ранній (пізній шкільний) і пізній підлітковий.

У цей час посилюються вторинні статеві ознаки, починає рости волосся в пахвових западинах і лобковій ділянці, у дівчаток з’являються менструації, у хлопчиків виникають полюції. Період характеризується нестабільним емоційним тлом, ризиком прояву захворювань, викликаних швидким зростанням і, як наслідок, нестійкою роботою серця, легень, головного мозку.

У психології підлітковий період життя характеризується активним розвитком особистості. Для підлітків важливе значення має спілкування з однолітками, з допомогою якого вони вчаться самоаналізу, взаємодії більш дорослому рівні.

На цьому етапі підлітки починають інакше сприймати як себе, так і навколишній світ. Самопізнання та самовизначення перестають бути просто словами, для молодих людей стає важливим знайти своє призначення, місце в житті, побудувати певні життєві плани, сформувати світогляд.

Оскільки на підлітковий віковий період припадають широкі часові межі, юнацький етап розвитку перетинається з пізнім підлітковим. Для дівчат він починається у 16 і закінчується у 20 років, для юнаків триває з 16 до 21 року.

До кінця цього періоду людина досягає повної фізичної та статевої зрілості.

Молоді люди продовжують займатися самовизначенням та самоусвідомленням, проте їх характер вже практично повністю сформований, вони стають дорослими. Психологія говорить, що в цей період життя людина всерйоз думає про своє майбутнє, мрії поступаються місцем цілям і пошуку шляхів їх реалізації. Юнаки та дівчата менше залежать від сім’ї, у них покращуються взаємини із родичами, оскільки емоційний стан стабілізується, вони перестають бути дітьми в очах батьків.

У психології середній віковий період життя людини ділиться на перший (21–25 років для жінок та 22–35 років для чоловіків) та другий (36–55 років для жінок, 36–60 років для чоловіків).

Цей етап життя характеризується появою та розвитком ознак старіння організму. На стику першого та другого періодів зменшується еластичність шкіри, з’являється сиве волосся, змінюється вага, співвідношення м’язів та жирових тканин. Наприкінці зрілого віку зростання людини стає меншим.

З погляду психології, у зрілий період життя людина стабільна у частині змін, куди впливає вік, психіка та інтелект, його розумова діяльність цьому етапі практично однакова. У той самий час, може зіткнутися з кризою середини життя, а за відсутності інтелектуальної діяльності його здібності знизяться. Ці зміни характерні для другого періоду зрілості.

Старечий етап життя також складається з кількох періодів:

• літній вік (56-74 роки для жінок, 61-74 роки для чоловіків);
• старечий вік (75-90 років);
• довготривале проживання (старше 90 років).

Старість триває з неможливості відтворення потомства і по смерті людини. Після досягнення похилого віку людина отримує право на пенсію, але за бажання може продовжувати працювати. У різних країнах світу пенсійний вік починається із 55 до 70 років.

Цей період життя характеризується погіршенням здоров’я, зниженням інтелектуальних функцій, збоях у роботі всього організму.

Підходи у психології до періодів життя людини

В основі наведеної класифікації лежать такі критерії:

• хронологічний вік (тобто кількість років від народження);
• біологічний (фізичний розвиток);
• психологічний (критерії розумового, емоційного та соціального розвитку).

Для об’єктивнішого визначення вікової категорії, крім хронологічного (паспортного) віку, аналізують інші параметри.

1. Теорія Ельконіна.

На думку радянського вченого Д. Ельконіна, поділ життя людини на періоди має велике значення для психології як науки. Завдяки детальному вивченню періодизації можна встановити, які чинники впливають становлення особистості тому чи іншому віковому етапі. Ці знання можуть бути покладені в основу педагогічної та виховної систем.

Згідно з теорією Ельконіна, найбільшу важливість мають початкові періоди розвитку людини, оскільки саме в цей час формуються базові цінності, світогляд. Перераховані вище вікові групи на думку вченого необхідно ділити більш вузькі категорії:

• Дитячий період складається з дитинства, дитячих та дошкільних, а також молодших шкільних років.
• Підлітковий етап включає молодий та старший вік.

2. Теорія Еріксона.

На думку Еріксона, особистість проходить вісім стадій формування, і кожна має власне завдання, характеризується сильними та слабкими сторонами:

• до 1 року – віра/недовіра;
• з 1 року до 3 років – сильна/слабка воля;
• з 3 до 7 років – активність/пасивність;
• з 7 до 12 років – впевненість/замкненість у собі;
• з 12 до 18 років – вірність/дифузія;
• з 18 до 25 років – любовне почуття/винятковість;
• з 25 до 65 років – турбота/одинак;
• після 65 років – мудрість/зневажливе ставлення.

3. Концепція Виготського.

Відповідно до цієї концепції, основне значення має дитячий період розвитку людини, оскільки, краще розуміючи особливості розвитку дитини з погляду психології, дорослі можуть змінювати власну поведінку та розуміти потреби дитини.

4. Теорія Фройда.

Фрейд вважав, що поведінка людини залежить від несвідомого, основу якого лежить сексуальність. Сексуальна енергія проходить певні етапи розвитку:

• оральна стадія, в якій немовлята до 1 року отримують задоволення від ссання грудей;
• анальна, що припадає на вік від 1 року до 3 років, – у цей час дитину привчають до охайності, а її головна ерогенна зона – слизова оболонка кишечника;
• фалічна – пік дитячої сексуальності настає у 3–5 років, період виникнення комплексів Електри та Едіпа;
• латентна стадія – період із 5 до 12 років, коли місце сексуальності займає соціальність;
• генітальна, що припадає на 12-18 років, характеризується становленням сексуальних бажань.

Кризи у житті людини

У психології розуміння періодів життя людини має на меті виявлення точок, при досягненні яких відбувається перехід на наступний етап. Саме в цей час відбуваються так звані кризи, а також ривки у розвитку нових навичок та умінь.

Однорічні діти активно пізнають навколишній світ, роблять перші кроки, формують свої уявлення про життя. На 3 (або 1,5) року припадає наступна криза – саме в цей час більшість дітей починають ходити в дитячий садок, навчаються взаємодії та комунікації з іншими, соціалізуються, починають навчатися нових видів діяльності.

Якщо у житті дитини відсутня соціалізація, надалі їй буде важко знаходити контакт із однолітками.

Наступний період характеризується початком шкільного життя. У цей час діти починають взаємодіяти з учителями, однолітками, планувати свою діяльність, навчаються відповідальності.

У підлітковому періоді діти бажають відокремлення від батьків, для них важливо продемонструвати власну дорослість, відстояти особисті цінності, отримати визнання однолітків.

Закінчивши школу, людина вирішує, чи варто їй продовжувати навчання чи настав час йти працювати. У будь-якого варіанта є плюси та мінуси, і кожен робить вибір самостійно.

На 25–30 років припадає час підбиття перших підсумків, людина аналізує свої досягнення, недогляди, можливості виправлення ситуації. На цей час накопичується певний досвід відносин, розчарувань.

30-40 років – період професійного становлення. Для людини важливо отримати розвиток у вибраній сфері, підвищити кваліфікацію, перейти на вивчення нового. Після 40 років переживання про майбутнє знижуються.

До 45 років у жінок починається клімакс, втрачається здатність до дітонародження. Після досягнення пенсійного віку настає нова переоцінка цінностей, пошук інших занять.

Періоди життя людини у психології мають умовні межі. Певною мірою ними впливають особисті відчуття, здоров’я, психоемоційний стан.