Перевірені досвідом рекомендації Українцям Коли обрізати жимолість після збирання

Коли обрізати жимолість після збирання

5 Правил догляду за жимолістю після збирання врожаю у серпні

Незважаючи на те, що жимолість досить невибаглива, для отримання хорошого результату в кожному сезоні необхідний щорічний осінній догляд. Це не тільки підживлення після збирання врожаю, а й правильно проведене обрізання.

Чи можна обрізати після збирання врожаю?

Жимолість, з якою вже зібрано весь урожай, наприкінці літа починають готувати до наступного сезону. Для цього проводять процедури, спрямовані на розвиток кореневої системи та зміцнення імунітету.

Полив у серпні припиняють, оскільки рослина поступово входить у режим спокою. Потім проводять обрізку, щоб стимулювати появу наступного року нових молодих пагонів.

Процедуру проводять і для омолодження рослини, оскільки жимолість при правильному догляді може давати врожай протягом 60-80 років. Для цього раз на 8-10 років видаляють усі старі гілки, які погано плодоносять.

Коли краще обрізати?

Занадто рано чи, навпаки, пізно проведений захід не тільки не принесе користі, а й зашкодить рослині. Тому мають бути дотримані такі умови:

  • листя вже облетіло з кущів;
  • перші заморозки прийдуть за місяць, пізніше;
  • температура вночі близько нуля або трохи нижче.

Регулярне осіннє формування чагарнику починають після 7-го року життя жимолості, до цього проводять лише санітарну обрізку.

Обрізка після збирання врожаю у серпні

Перш ніж розпочати процедуру, готують рукавички, гострий секатор, ємності для збирання гілок.

Покрокова інструкція:

  1. Очищають кущ від залишків листя, щоб жимолість повністю добре проглядалася.
  2. Намічають зайві гілки – ті, що загущають кущ, сухі та хворі пагони.
  3. Зрізають гілки вщент, не залишаючи прядків.
  4. Звільняють основу куща від листя та мульчі, видаляють молоду прикореневу поросль.
  5. Зрізають великі гілки, які труться один про одного, заважають і затуляють одне одному світло.

Місця обрізки обробляють садовим варом або присипають деревним вугіллям. В результаті отримують кущ, відкритий сонячним променям, з рівномірно розподіленими пагонами. Загальна кількість скелетних гілок – від 5 до 15 штук, не більше.

Завершують процедуру ретельним прибиранням листя та обрізків гілок, їх переробляють або використовують для основ високих грядок. Грунт під кущами розпушують на 5-7 см завглибшки. Потім насипають свіжий шар мульчі.

Чим підгодувати жимолість?

Восени жимолість удобрюють як органікою, так і магазинними комплексами, щоб підвищити імунітет та допомогти культурі легко перезимувати. Уникають добрив із високим вмістом азоту – це провокує розпускання бруньок перед морозами, послаблює чагарник.

Рекомендації щодо застосування добрив:

  • гноїва жижа (1:6) – вносять раз на три роки;
  • перегній – щороку по відру під кожен кущ;
  • перебродивший настій зелених бур`янів – 1-2 л під кущ наприкінці літа;
  • зольний настій (300 г на 10 л води) – по 5 л під корінь наприкінці літа;
  • суперфосфат або калійна сіль – 15 г під кущ восени;
  • “Каїніт” – ефективний препарат для осіннього підживлення, 50 г на 1 кв. м. – осіння підготовка до зими.

Не можна вносити одразу кілька видів добрив. Зазвичай їх чергують, вибираючи лише одне – або хімічний препарат, або природні речовини. Органіку обов`язково закривають шаром землі, щоб складові повільно розкладалися, або вносять восени перед заморозками.

Догляд

Невибагливий чагарник не потребує особливої ​​уваги. Але щоб рослина перезимувала без неприємних наслідків і порадувала рясним урожаєм наступного сезону, після осінньої обрізки жимолість готують до холодного сезону.

Підготовка до зими

Морозостійка культура не вимагає укриття на зиму, якщо це здоровий дорослий кущ. Закривають рослини лапником і опалим листям лише в тому випадку, якщо вони посаджені недавно і ще не встигли адаптуватися. У теплу тривалу осінь рослина може зацвісти повторно. У цьому випадку всі квіти акуратно обривають, щоб на них не витрачалися поживні речовини.

Профілактика хвороб

Жимолість практично не піддається нападам паразитів і рідко хворіє. Але щорічна осіння обробка допоможе не допустити появи шкідників та інфекцій. Рекомендації щодо профілактики:

  • обробка 2% розчином «Актелліка» проти попелиці, щитівок, жимолостних пальцекрилок та агрусових п`ядець;
  • обробка «Фітовермом» від молі – розчин з 1,5 мл та 1 л води;
  • обприскування бордоською рідиною (1%) від інфекційних захворювань.

Обов`язково проводять ретельний огляд, збирання та спалювання пошкоджених пагонів та листя з ознаками зараження.

Жимолість – це культура, яка однією з перших радує врожаєм у літній сезон. Хоча чагарник невибагливий до ґрунту та погодних умов, правильний догляд після осінньої обрізки допоможе отримати більші та соковиті корисні ягоди наступного року.

Обрізка та формування куща ожини

Щоб плоди стали великими, а рослина менше уражалася шкідниками та захворюваннями, необхідно щорічно проводити обрізку садової ожини. Багатолітня рослина, залежно від видової приналежності, виростає з прямостоячими пагонами (куманіка), повзучими (росяника) та ремонтантними сортами. Відсутність своєчасної обрізки за короткий термін перетворює плантацію на непрохідні чагарники, часто ще колючі. Коренева система чагарнику переважно розташована в родючому шарі товщиною 25–35 см, тому не в змозі забезпечити харчуваннямпонад 10–12 молодих гілок. Для правильного формування ожини необхідно садити кущі на відстані 3–4 метри, щоб уникнути переплетення довгих, гнучких, колючих пагонів. З другого року розвитку гілки рекомендується підв’язувати до шпалери заввишки не менше 2 метрів, застосовуючи віяловий, канатний, плетеноспрямований спосіб. При обрізанні ожини восени або навесні молоді пагони варто вкоротити до довжини 1,5–1,8 метра, стимулюючи відростання бічних пагонів, на яких закладаються квіткові бруньки майбутнього врожаю.

На сайті ТМ «Аптека Садівника» можна ознайомитися з тим, який сорт краще вибрати для конкретної місцевості, як здійснювати догляд за культурою та які існують методи обрізки ягідника.

Сезони обрізки ожини

Ожиновий чагарник відрізняється досить високою швидкістю росту та розмноження. Верхівці довгого стебла досить упертися в землю, щоб через пару тижнів пустити коріння й утворити нову рослину. Бажано знищувати кореневу щілину, особливо в ремонтантних сортів, оскільки нові пагони частіше не копіюють батьківських якостей. При обрізанні ожини навесні переслідують такі цілі:

● Видаляють гілки, що погано перенесли зимові холоди.

● Старі дворічні пагони, на яких торік дозріли ягоди, обрізають під корінь.

● Укорочують пагони тих видів чагарників, що не накриваються до 1,5–1,8 м.

● Обморожені стебла необхідно обрізати до здорової бруньки, не залишаючи пеньків.

● Прищипують верхню бруньку на паростках, щоб стимулювати ріст бічних гілочок.

Можна «змусити» культуру дружно та одночасно віддати врожай наступного року, застосувавши спосіб обрізання ожини, що стимулює зростання бічних пагонів. Молоду гілку обрізають до 8–10 см від поверхні ґрунту. За літній період довжина стебел досягає майже двох метрів. Метод застосовується на зимостійких сортах.

Обрізка ожини влітку полягає в санітарних заходах — видалення зламаних, пошкоджених шкідниками пагонів, знищення ослаблених кореневих нащадків. Не варто відкладати заходи на потім, для кожного сезону вистачає роботи з формування куща, що плодоносить.

Видалення гілок, на яких уже визрів ягідний урожай, — основне завдання обрізання ожини восени. Плоди ростуть на пагонах другого року життя. У наступний період стебла залишаються незатребуваними. Немає резону залишати в кущі зайві непотрібні гілки, на які рослина виділяє поживні речовини та вологу. Пагони обрізають під корінь. Залишені пеньки можуть стати притулком різних шкідників та рознощиками грибкової інфекції.

Як обрізати ожину

Методика обрізки молодих та старих чагарників суттєво відрізняється. Однорічний кущик укорочують до 30 см над поверхнею землі. Гілки, де є розгалуження, обрізають нижче за розвилку над здоровою брунькою. Для однорічної рослини достатньо 3–5 здорових пагонів. Якщо навесні у дворічної рослини збереглися менш як три гілки, кущ вважається сильно ослабленим. Його викорчовують. Цінний сорт можна зберегти, якщо протягом теплого сезону організувати посилене підживлення хелатним добривом «Авангард (NPK+M/E) Плодово-ягідні». Землю навколо коріння посипають перегноєм або компостом.

На дорослих рослинах залишають понад 10–12 розвинених однорічних гілок. У результаті регулярної обрізки ожини після плодоношення на кущі залишають 8–12 пагонів, з яких 2–3 вважаються резервними на випадок суворої зими. Навесні видаляють слабші пагони. Підмерзлі пагони вкорочують до живої бруньки, сильно пошкоджені гілки видаляють під корінь.

В ожини без шипів обрізка торкається не тільки дворічних пагонів, на яких уже зібрано врожай. Однорічний приріст навесні вкорочують до 4 бруньок, щоб посилено відростали бічні паростки. Молода поросль у перший рік росте, стелячись по поверхні ґрунту, а дворічні гілки підв’язують до шпалери, для комфортного збирання врожаю. Надалі процедура повторюється. При обрізанні колючої ожини, що стелиться, навпаки, припиняють появу великої кількості бічних пагонів, щоб не створювати незручність при збиранні стиглих ягід.

Значно збільшити врожайність та розмір ягіддає змогу метод подвійного обрізання ожини, який застосовується на неколючих видах чагарнику. У результаті максимально розвиваються бічні відростки, на яких закладаються квіткові бруньки, формується майбутній урожай. Коли розпускається листя, однорічний пагін вкорочують на 10–15 см. На наступний рік бічні прирости понад 50 см вкорочують на 5–15 см, погано розвинені повністю видаляють. Прокидаються «сплячі» бруньки, врожайність збільшується в 1,5–2 рази. Метод застосовується тільки на кущах, що окремо стоять, відстань від інших рослин 4,5–5 метрів.

Правильне формування куща ожини

Товсті дворічні гілки куманіки відрізняються підвищеною крихкістю. Пагони легко ушкоджуються при згинанні. Формування куща ожини з прямонаправленими гілками проводиться лише гострим інструментом. Часто використовують сучкоріз. При розміщенні на шпалері гілки, що плодоносять, закріплюються вертикально, а гнучкі однорічні прирости розподіляються віялом або косицею по сторонах. Восени молоду поросль вкорочують на чверть довжини. У наступні сезони захід повторюється.

Пагони росянки досягають 5–10 метрів. Розмножується рослина верхівками гілок, розповзаючись територією ягідника гігантськими хвилями. Обрізку ожини, що стелиться, проводять восени, повністю вирізаючи пагони, які вже плодоносили. Розподіляють молоді та дворічні гілки підв’язкою на шпалері: з одного боку намотують на дріт однорічну поросль, з іншого — гілки, що плодоносять. Здорові пагони не ламаються й не ушкоджуються під час скручування. Оптимальна довжина пагонів — до 2–3 метрів.

В умовах кліматичної зони України ремонтантні види культури використовують для збирання лише осіннього врожаю на однорічних пагонах. Подвійне плодоношення допустиме в південних регіонах, але процес досить сильно послаблює рослину. Тому найчастіше обрізка ремонтантної ожини полягає в повному видаленні всіх гілок восени. Не варто залишати пеньки, як притулок для зимуючих шкідливих комах.

Одного формування кущів замало для великого врожаю. За рослинами необхідно регулярно доглядати. У період зав’язування бутонів і появи ягід необхідний додатковий полив, позакореневе підживлення добривами. Бажано розпушувати ґрунт навколо плодоносних рослин, видаляти бур’яни. Рекомендується регулярно проводити профілактику ураження грибковими хворобами фунгіцидами «Страж», «Захисник». При навалі шкідників застосовують інсектициди «Антигусінь», «Антикліщ Про», «Антихрущ», «Захват Ойл» та інші. Тільки комплексними заходами можна досягти гарного врожаю культури.

Related Post

Картопля зеленого кольору чим небезпечнішаКартопля зеленого кольору чим небезпечніша

Зміст:1 Чи можна їсти зелену картоплю1.1 Чим небезпечна зелена картопля1.2 Як уникнути позеленіння картоплі2 Чи можна їсти зелену картоплю2.1 Чим небезпечна зелена картопля2.2 Як уникнути позеленіння картоплі Чи можна їсти