Показанням до припинення реанімаційних заходів у разі їх неефективності служать чіткі ознаки біологічної смерті. Але має сенс подовжити їх до 20–30 хв у разі реанімації дітей, при утопленні, при рецидивуючій фібриляції шлуночків або коли потерпілий знаходиться в стані гіпотермії.
виконати 30 натискань на середину грудної клітки глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину; виконати 2 вдихи рекомендовано з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо.
Непрямий масаж серця – простий захід, який не потребує ніякого обладнання і виконується в будь-яких умовах, одразу після виявлення зупинки кровообігу. Він допоможе підтримати або відновити життєдіяльність людини. Постраждалого необхідно покласти на спину на тверду жорстку поверхню.
Реанімаційні заходи припиняються в таких випадках: при появі пульсу на сонних артеріях і самостійного дихання у потерпілого; якщо протягом 30 хвилин їхнього проведення не з'явилися вищезазначені ознаки ефективності СЛР.
Масаж серця та штучну вентиляцію легень слід безперервно робити до прибуття бригади медичної допомоги. Припиняти проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття швидкої слід у разі відновлення в постраждалого дихання та рухової активності чи за умов виникнення реальної смертельної небезпеки для життя поліцейського.
При наявності пульсу і відсутності дихання його продовжують; при відсутності пульсу здійснюють непрямий масаж серця. Штучне дихання виконується із розрахунку один вдих кожні 5 с (12 вдихів за хвилину) з перевіркою наявності пульсу кожні 12 вдихів, при цьому час на визначення пульсу не повинен перевищувати 5 с.
Найчастіші причини безуспішності СЛР: 1. невчасна допомога; 2. неефективна вентиляція легень; 3. слабкі вібрації грудної клітки при компресії (для дорослих – менше 5 см); 4. занадто м’яка поверхня, яку кладуть потерпілого; 5. неправильне встановлення рук реаніматора. Якщо 30 хвилин …