Підживлення озимої пшениці – фази та терміни внесення, види добрив для озимої пшениці

Чи все ми знаємо про живлення озимої пшениці, вирощуючи її вже багато століть на просторих український полях? Мабуть, основи всім відомі, але існує багато нюансів. Урожайність та якість продукції напряму залежать від мінерального живлення впродовж всього періоду розвитку цієї культури.

Використовуючи інтенсивні сорти з високими вимогами до забезпечення ґрунту поживними речовинами потрібно добре збалансувати систему живлення для максимальної реалізації генетичного потенціалу. На 1 т урожаю озима пшениця використовує 24-35 кг Азоту, 10-15 кг Фосфору, 20-26 кг Калію, 5 кг Кальцію, до 5 кг Магнію, 4 кг Сірки, 250 г Заліза, 80 г Марганцю, 55 г Цинку, до 8 г Міді та Бору.

Як показує практика та лабораторні аналізи, що в ґрунті ніколи не буває такої кількості легкодоступних елементів живлення. А це значить, що для формування високого та сталого врожаю потрібно застосовувати мінеральні добрива.

Основне співвідношення елементів живлення озимої пшениці

Найкращі показники врожайності можна отримати лише при повному забезпеченні рослин всіма елементами живлення (лімітуючий фактор). Також необхідно пам’ятати про баланс поживних речовин, так як неправильне співвідношення N,P,K призводить до зменшення продуктивності рослин та якості продукції.

Сучасні наукові дослідження та польова практика показали що найкращим співвідношенням елементів живлення є 1,5:1:1 (за даними Миронівського інституту пшениці). Воно дуже добре зарекомендувало себе на центральних та західних регіонів України.

Строки та способи внесення добрив під озиму пшеницю

Оптимальна система живлення передбачає внесення міндобрив:

• під основний обробіток ґрунту;
• в рядок при посіві;
• підживлення під час вегетації.

Під основний обробіток потрібно вносити повну норму фосфорно-калійних добрив. Перемішування мінеральних добрив з шаром ґрунту під час оранки забезпечує максимальну ефективність від їх використання:

• краще розвивається коренева система;
• покращується кущення;
• підвищується зимостійкість.

Якщо вологи вистачає, тоді можна добрива розкидати під передпосівну культивацію чи боронування. Але варто пам’ятати, що при такому застосуванні гранули залишаються на глибині 0-7 см. і при швидкому пересиханні ґрунтового шару буде зменшуватися ефект від їх застосування.

Для максимального ефекту фосфорно-калійні добрива необхідно вносити під основний обробіток ґрунту.

Крім того, озима пшениця негативно реагує на нестачу фосфору з осені: рослини погано кущаться, слабо розвивається коренева система. Пшениця програмує менший потенціал урожайності і менш ефективно використовує азот навесні.

Враховуючи особливості технології вирощування, ґрунтово-кліматичні умови та попередники компанія Макош рекомендує до застосування Superfosfat Makosh z mikroelementami (B, Zn) , NPK Makosh z cynkiem , Makosh universal z borem , Kalium Makosh (від 100 до 250 кг/га).

Удобрення Азотом

Для створення оптимальних умов для росту та розвитку, озиму пшеницю потрібно забезпечити легкодоступними формами Азоту впродовж вегетації. Але варто врахувати, що надмірне азотне живлення з осені призводить до різкого зниження зимостійкості, переростання рослин пшениці. Взимку ж значна частина Азоту, що не була використана, буде промиватись в глибші шари ґрунту, зменшуючи ефективність від застосування.

Тому для ефективного забезпечення рослин Азотом напротязі вегетації необхідно вносити добрива роздільно в декілька прийомів:

• в основний обробіток чи під час посіву вносять 30 кг Азоту в діючій речовині. Це сприяє оптимальному розвитку озимої пшениці, а за рахунок накопичення пластичних речовин, підвищується зимостійкість. Після стерньових попередників підвищують дозу азотних добрив для кращого розкладання соломи;
• підживлення азотними добривами ранньою весною на 2-3 етапі органогенезу підвищує кущення, густоту стояння на 1 га. Це підживлення називають ще регенеративним і дозу Азоту регулюють в залежності від стану посіву та часу початку відновлення вегетації (30-60 кг в д.р.);
• друге підживлення (продуктивне) проводять тоді, коли рослини озимої пшениці знаходяться в фазі виходу в трубку (четвертий етап органогенезу). Таке внесення найбільше впливає на майбутній урожай, бо покращується ріст бокових стебел, підвищується озерненість колоса та його продуктивність. Доза регулюється в залежності від першого підживлення та має складати близько 50% від загальної кількості азоту (N60-90);
• третє підживлення (його ще називають якісним) припадає на фазу колосіння-наливання зерна. В цей період вносять останню частину Азоту в дозі N30-60. Таким чином продовжують вегетацію верхніх листків та підвищують інтенсивність фотосинтезу. Останнє підживлення впливає на урожайність, а особливо на якість продукції та масу 1000 насінин.

Також практикується позакореневе підживлення азотними добривами, наприклад, карбамідом. Його дози різняться в залежності від фази розвитку та стану посіву. Для нейтралізації дії біурету і попередження появи опіків на озимій пшениці компанія Макош рекомендує використовувати сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 . Також буде підвищуватись рівень засвоєння Азоту та покращуватись процес фотосинтезу.

Позакореневе підживлення мікродобривами

Відсоток, на який засвоюються мікродобрива через листок, є значно вищим, ніж через кореневу систему з ґрунту. Це пояснюється тим, що елементи живлення в ґрунті можуть зв’язуватись в недоступні форми, тому кількість елементів живлення, що можуть засвоюватись позакоренево, є обмеженою. Саме тому листове живлення є лише допоміжним способом, і не може бути основним.

Кількість карбаміду в робочому розчині,

Кількість сульфату магнію Wonder Leaf MgS 25-50,

Для кращого проходження фази кущення (утворення додаткових продуктивних пагонів) з осені компанією Макош рекомендується до застосування Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

Навесні, після відновлення вегетації, коли коренева система ще слабка, а деякі елементи живлення, наприклад, Фосфор, є недоступними, потрібно вносити Wonder Leaf Blue . Можливе використання в баковій суміші разом з карбамідом, сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 та засобами захисту рослин. Явну нестачу Mn та Cu потрібно компенсувати шляхом внесення Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

В так звані критичні періоди розвитку озимої пшениці (кущення, вихід в трубку, викидання прапорцевого листка, колосіння), внаслідок інтенсивного росту можуть виникати гострі потреби в елементах живлення. Таку нестачу потрібно поповнювати шляхом внесення Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Red , сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

Дана лінійка добрив для позакореневого підживлення польського заводу Ekoplon містить у своєму складі N, P, K, у доступних для рослин формах, мікроелементи, більшість з яких є у вигляді халатів, а також комплекс MPC 2 – унікальне поєднання амінокислот для підвищення засвоєння мікроелементів та стимулювання рослин.

Так як мікроелементів озима пшениця виносить значно менше, у порівнянні з макро- та мезоелементами, то цю потребу можна швидко задовольнити позакореневим підживленням. Також існує така думка, що чим пізніше вносити мікроелементи, тим кращою буде якість врожаю (вміст клейковини, скловидність, вміст білку), але буде менший вплив на кількісні показники.

При виникненні стресових ситуацій: дії низьких або високих температур, гербіцидному стресі слід застосовувати новітній препарат на основі поєднання амінокислот – МАКОSH ORANGE . Таким чином можна допомогти рослині відновитись після дії біотичних чи абіотичних чинників та простимулювати правильний розвиток.

Особливості мінерального живлення озимої пшениці:

• Для вирощування озимої пшениці кислотність ґрунту повинна бути в межах 6-7,5 рН.
• Не перепідживіть азотом озиму пшеницю з осені.
• Найважливішими періодами в розвитку озимої пшениці є період від сходів до кущення та початок відновлення вегетації повесні.
• Приблизно 30% Азоту засвоюється з ґрунту і решта 70% – засвоюється з мінерального добрива.
• Урожайність озимої пшениці зменшується на 15-20% за нестачі фосфору, що стимулює розвиток кореневої системи та калію, що впливає на кущення.
• Сірка є сестрою Азоту. Завдяки цьому елементу засвоюється Азот та збільшується вміст клейковини.
• При вирощуванні озимої пшениці використовуйте мікроелементи: цинк – 0,5 кг/га і мідь – 0,5 кг/г.

Підживлення озимої пшениці: чим, як і коли?

Пшениця — візитівка українських полів. Але скільки б століть її не вирощували, сучасні аграрії щороку продовжують шукати відповідь на питання: як, чим і коли підживити пшеницю і отримати суперврожай? У цій статті ми поділимось тонкощами живлення озимої пшениці.

Живлення пшениці є досить вибагливим: треба уникати голодування чи надлишку елементів. Пшениця потребує «суперфудів» на весь період розвитку, оскільки в землі фактично ніколи не буває достатньо всіх важливих елементів. А їх треба багато, і ось чому:

Щоб отримати 1 тонну врожаю озимої пшениці треба від 24 до 35 кілограм азоту, 20 або до 26 кг калію, 10-15 кілограмів фосфору, кальцію — 5 кг, приблизно стільки ж магнію та сірки, 250 грамів заліза, 80 грамів марганцю, а також 55 г цинку, до 8 грам міді і бору.

Отож, коли використовувати добриво під пшеницю? Є кілька основних етапів:

— в період основного обробітку

— живлення у час росту рослини

Терміни підживлення:

— осіннє (перші місяці від посіву)

— весняне (під час активного розвитку)

— коли формується і наливається зерно

Також є два методи внесення добрив: листкове та кореневе. І ще один окремий різновид підживлення — за хімічним складом добрив. А тепер про все по порядку.

Під час передпосівної культивації ґрунту дають повну норму фосфорних і калійних добрив. Бо якщо давати фосфор та калій лише на весну, то вони вже не зможуть так добре засвоїтись. Коли міндобриво глибоко в ґрунті його дія посилюється, а це дуже важливо на початках розвитку культури. Фосфор та калій, внесені при оранці, повністю живлять рослину впродовж всієї вегетації. Тоді краще розвивається коренева система культури, підвищується стійкість до морозів, і покращується кущення.

Окремо виділимо живлення пшениці азотом. Він дає хороший приріст врожаю і визначає якість самого зерна. Азот — головний елемент для росту культури. І він необхідний під час всього періоду вегетації рослини, оскільки безпосередньо впливає на кореневу систему.

Отже, висновок: міндобрива в ґрунті перед посівом — один з найнеобхідніших етапів живлення пшениці озимої.

Підживлення пшениці в ґрунт під час сівби дає добрі умови для росту, розвитку культури та особливо перезимівлі. Якщо в землі достатньо вологи, тоді застосовують добрива перед посівною культивацією чи боронуванням. Традиційно в рядок при сівбі озимої пшениці використовують складні мінеральні добрива та тукосуміші.

Підживлення озимої пшениці восени

Чимало аграріїв бідкаються в сумнівах: «чим підживити озиму пшеницю осінню? І чи треба взагалі?». Адже одне з головних завдань осіннього підживлення – щоб посіви вдало перезимували. Для відповіді на ці питання важливо зрозуміти: осіння підкормка може тільки скоригувати нестачу елементів живлення, але не ліквідує її повністю.

В період проростання озима пшениця особливо потребує фосфору. Осінню він забезпечує рівномірність сходження та впливає на кореневу систему. Але водночас надлишок фосфору негативно впливає на білковість зерна та вміст клейковини. Витрати фосфору в нормі становлять 23–37 кг/т і залежать від стану ґрунту.

Калій в осінній період підвищує морозо- та холодостійкість озимої пшениці, а також стійкість до захворювань. Натомість надмірне застосування калію обмежує засвоєння кальцію і магнію.

Науковці вважають, що осінню немає сенсу застосовувати позакореневе живлення азотом озимини. Бо в цей час кількість азотних добрив має становити всього приблизно 8%. Восени культура споживає його небагато. А тому завелика доза азоту може спричинити переростання посівів, погіршити стійкість рослини до морозів і, навіть, стати причиною ураження шкідниками.

Втім, загалом міндобрива з осені підвищують інтенсивність початкового росту і розвитку рослин і поліпшують якість зерна.

Висновок: позакореневе підживлення озимої пшениці має найбільший ефект у міжфазні періоди. І вимагає балансу, щоб не було надлишку чи голодування макро- і мікроелементами. Лише збалансоване живлення рослин в осінній період може гарантувати добру перезимівлю і високий врожай.

Чим підживити пшеницю весною?

Перш ніж братися до підживлення пшениці весною, агроном мусить проаналізувати своє поле. Як? Подивитися чи розкущилась рослина з осені, чи не вражена шкідниками, як перенесла зиму і морози. Тільки оцінивши загальний стан посівів, можна підбирати добриво.

Найбільш необхідними озимій пшениці саме на весні вважають азотні добрива. Адже тоді відбувається закладка колосків і підживлення посприяє кращому кущінню рослини. Рекомендована норма азоту у цей період 30-36 кг/га в залежності від стану рослини. Втім краще уникати загальних норм, а вносити добрива під озиму пшеницю індивідуально, враховуючи такі показники, як рівень родючості ґрунту, стан посіву тощо. До слова, азот у нітратній формі «спрацьовує» миттєво, амонійний — забезпечує більш тривалу дію, він створює ефект «довгого» азоту. Обидві форми азоту можуть по-різному «спрацювати» на різних полях.

Висновок: азотне живлення пшениці напряму залежить від стану її розвитку.

Підживлення озимої пшениці по колосу

З початку колосіння і до наливу зерна знову дають азот. Він покращує інтенсивність фотосинтезу, наростає масу зерна, добре впливає і на якість. Цей вид підживлення так і називають – якісний. Чим пізніше застосовують таке підживлення, тим менша дія азоту на врожайність, але більший вплив на якість зерна.

Норма внесення азоту: орієнтовно 30-60 кг/га.

ВАЖЛИВО! Це підживлення можна проводити тільки за результатом листової діагностики і в залежності від потреб культури.

Крім основних елементів живлення, важливе значення мають і мікроелементи, наприклад марганець, мідь, бор, цинк. Щоб озима пшениця щедро вродила потрібно разом з міндобривами вносити мікроелементи, бо вони сприяють кращому обміну речовин і покращують якість самого зерна.

Тонкощі вибору мінерального добрива

Раніше аграрні компанії на своїх полях використовували переважно прості міндобрива (селітра, суперфосфат, хлористий калій тощо). Але низькі показники врожайності і мала ефективність таких добрив змусили шукати нові підходи. Останні декілька років досвідчені аграрії все частіше вибирають застосування складних комплексних мінеральних добрив та тукосуміші. Чому? Бо вони забезпечують повноцінне живлення агрокультур і в декілька разів підвищують врожайність. І що надважливо — вирішують проблему кислотності ґрунтів. Якісне добриво збільшує в пшеничному зерні вміст білка на 1–3%, а сирої клейковини — на 3–6%.

Застосування Нітроамофоски-М для озимої пшениці

Міндобриво «Нітроамофоска-М» розробило українське підприємство «Тетра-Агро». Це NPK живить рослини комплексно і підходить для всіх типів ґрунтів. Цьому передували довготривалі випробування та дослідження, висновки спеціалізованих організацій.

Хімічний склад «Нітроамофоски-М» містить одразу всі потрібні речовини для якісного росту рослин — N, P, K та такі мезоелементи як Mg, S, Ca, а також низку мікроелементів: Fe, Zn, Mn, Cu, B і так далі.

Це універсальне комплексне азотно-фосфорно-калійне добриво, яке в рази збільшує врожайність. Ось результат досліду застосування «Нітроамофоски-М» для підживлення озимої пшениці:

Досліди відбувалися на сорті Колонія, добриво підвищило урожайність до рівня 6,26 т/га, приріст до контролю (без добрив) становив 2,21 т/га, або 55%. Маса 1000 зерен пшениці на цьому варіанті була 34 г, тоді як на контролі – 31 г.

Волинські агрономи з господарства «Буг» вже понад 5 років використовують «Нітроамофоску-М» на своїх полях. Вони, як і десятки інших наших клієнтів, засвідчують високу результативність добрив «Тетра-Агро». Наприклад, на озимій пшениці в цьому господарстві Нітроамофоска-М збільшила врожайність вдвічі! До використання міндобрива – 3-4 т пшениці з 1 га, а після – 5,5-6,5 т з 1 гектара.

Відео-відгук:

Норма внесення добрив під озиму пшеницю:

Кількість «Нітроамофоски-М» для озимої пшениці визначається за даними агрохімічного аналізу ґрунту, кліматичних умов, а також запланованої врожайності.

Середні значення під озимі культури (ячмінь, пшениця) – 100-300 кг на га.

Також норма внесення і співвідношення NPK залежить від того, що росло перед озимою пшеницею. Після бобових зазвичай використовують міндобрива з вищою нормою фосфору і калію та зі зменшеною нормою азоту. Якщо перед озимою пшеницею ріс цукровий буряк та картопля, треба міндобриво з більшим вмістом калію. А от якщо поле після кукурудзи, то у такому випадку потрібно навпаки збільшити норми азоту.

В чому переваги гранульованого добрива «Нітроамофоска-М»?

— вирівнює кислотність ґрунту

— якісна грануляція та однаковий вміст елементів у кожній гранулі

— збалансована дія всіх складників

Все, що вам треба – зателефонувати нам! +38 (066) 133 26 77

Спеціалісти «Тетра-Агро» самі підберуть найефективніший вид NPK добрив конкретно для вашого господарства та визначать правильні норми внесення під культури, які ви вирощуєте.

Також ми БЕЗКОШТОВНО проводимо аудит ґрунту з визначення рівня кислотності. Наші спеціалісти можуть виїхати та взяти зразки ґрунту, або ж прийняти їх через пошту. Фахівці компанії проконсультують щодо підбору міндобрива відносно рівня pH поля.

Можливо Вас також зацікавить: