Сидерати як добриво – коли сіяти, які краще

Добриво сидератами – спосіб збагачення грунту поживними речовинами і біологічним матеріалом шляхом вирощування певних рослин з подальшою закладенням їх в грунт.

Сидерати запобігають ріст бур’янів, наповнюють грунт азотом, пригнічують розвиток деяких видів патогенної флори. Використання зелених добрив застосовується в великих агропромислових комплексах і на невеликих садово-городніх ділянках.

• 1 Короткий опис сидератів
• 2 Які сидерати краще і ефективніше
• 3 Коли сіяти сидерати, правила застосування
  • 3.1 Коли краще садити?
  • 3.2 Які сидерати використовують навесні
  • 3.3 Які сидерати сіють восени
  • 3.4 Навіщо застосовувати сидерати влітку
  • 8.1 Гірчиця біла
  • 8.2 Фацелія
  • 8.3 Люпин звичайний
  • 8.4 Буркун як сидерат
  • 8.5 Ріпак
  • 8.6 Люцерна
  • 8.7 Клевер
  • 8.8 Гречка
  • 8.9 Горох

  Короткий опис сидератів

  Корисні властивості сидератів полягають в швидкому нарощуванні зеленої маси, яка пригнічує бур’яни і не дає їм пробитися на поверхню. Зелену масу закладають в верхні шари ґрунтового розчину, для збагачення поживними речовинами і гумусом. Якщо бадилля залишити на поверхні грунту, вона буде захищати верхні шари від випалювання сонячними променями і допоможе зберегти необхідну рослинам вологу.

  Коріння сидеральних рослин створюють в грунті канальці, земля стає пухкої і краще збагачується киснем. Через сильну кореневої системи зелених добрив бур’яни не можуть повноцінно отримати харчування, зростання їх пригнічується. Крім цього коріння корисних рослин при розкладанні збагачують нижні шари грунтового розчину біологічним матеріалом, сприяють утриманню вологи і проникності води.

  Які сидерати краще і ефективніше

  В ролі сидератів можуть виступати більше 400 видів рослин. Як зелених добрив використовують однорічні та багаторічні види сімейства бобових. Вони відрізняються високими санітарними властивостями, відлякують шкідників і пригнічують розвиток грибків і захворювань овочевих, декоративних, ягідних та плодових культур.

  Злакові види також використовуються для Сидерація. Висаджують їх під зиму, так вони відрізняються стійкістю до низьких температур і до перших заморозків встигають наростити вегетативну масу. Ранніми сидератами є рослини хрестоцвітних і складноцвітих видів, їх висаджують навесні перед посадкою основних культур.

  Бобові сидерати – вигна (горох коровячий), пелюшка (горох польовий), боби, сочевиця, соя, еспарцет, люцерна, нут, серадела, чину. Але кращі сидерати цього сімейства – люпин однорічний, буркун, вика, конюшина і горох. Три закладення рослин бобових замінюють повну дозу органічних добрив тваринного походження (гною, посліду курячого).

  Переваги сидератів сімейства бобових:

  1. насичують грунт азотом, так як на їх коренях розмножуються корисні бактерії – азотофіксаторів,
  2. можуть повністю замінити гній і компости,
  3. пригнічують бур’яни і патогенну флору.

  Злакові в сидерати використовуються як ярові, так і озимі. З ярих культур найбільш популярні овес, ячмінь. Також навесні висаджують овсяницу, що не розповзався пирій, польовицю, італійське просо, сорго, тимофіївку. Злакові озимі сидерати для городу – це пшениця, овес і жито.

  Зелені добрива сімейства хрестоцвітних і складноцвітих – фацелія, гречка, мальва, амарант, редька, ріпак, гірчиця. Ці рослини в період цвітіння приваблюють бджіл, що сприяє природному запиленню городніх культур. Якщо метою є усунення шкідників, слід вибирати редьку, яка пригнічує нематод, і гірчицю, яка допоможе позбутися від розвитку парші.

  Коли сіяти сидерати, правила застосування

  Застосовують сидерати наступними способами:

  • основна посадка – для відпочинку грунту, відновлення її структури і поживних речовин на весь вегетаційний період, коли зелені добрива виступають в ролі самостійної культури,
  • під зиму, в кінці вегетації методом основний посадки,
  • навесні, перед висадкою розсади як самостійна культура або ущільненим методом, коли чергується висадка сидеральних рослин і розсади,
  • кулісна посадка – практикується років м і навесні, коли зеленідобрива сіють в міжряддях або серед культур, з великим терміном вегетації і плодоношення.

  Для кожного способу існують свої правила вибору сидератів, багато що залежить і від сезону посадок зелених добрив.

  Коли краще садити?

  Сидерати можна сіяти протягом усього вегетаційного періоду – навесні, влітку, восени. Залежно від сезону вибирається вид сидератів, і спосіб закладення. Поговоримо докладніше про сезонне вирощуванні корисних рослин.

  Які сидерати використовують навесні

  Ранньою весною, зазвичай в березні, сіють фацелію і гірчицю білу. Ці сидерати швидко сходять і не боятися поворотних заморозків. Коли встановиться стабільна весняна погода, можна висаджувати сидерат вика та ярий ріпак. Перед висадкою основних культур сидерати заглиблюють в грунт, і робити це можна трьома різними способами. Кожен з варіантів має свої переваги і недоліки:

  1. за допомогою плоскореза – найпопулярніший спосіб, коли сидерати підрізають трохи нижче рівня грунту, потім висаджується розсада, а зрізані сидерати виступають в якості мульчі,
  2. перекопування – найшвидший і простий спосіб, коли сидерати закопують в грунт при загальній оранці ділянки, проте слід знати, що глибока закладка може звести нанівець ваші зусилля і рослини не отримають поживних речовин в повному обсязі,
  3. висадка основної культури з реді сидератів – самийефективний спосіб, але і самий трудомісткий, на грядці, де ростуть сидерати, викопуються лунки під розсаду, а самі зелені добрива зрізаються таким чином, що залишалися вершки не менше 5 см, зрізаної травою мульчують основні посадки, а сидерати продовжують підрізати протягом усього вегетаційного періоду.

  Які сидерати сіють восени

  Восени висівають холодостійкі сидерати, зазвичай це озиме жито, пшениця, гірчиця біла. Посадку потрібно провести відразу після збирання врожаю, тобто в кінці літа або з настанням осені, у вересні.

  Якщо ви вибрали озимі злакові рослини, то перед початком заморозків вам доведеться підрізати рослини до того, як вони почнуть колоситися.

  Наземну частину залишають на поверхні або закладають в компост. З гірчицею працювати легше, так зрізати її восени немає необхідності. Вегетативна маса йде під сніг зеленої, а підрізати її потрібно навесні. Робиться це плоскорезом, потім висаджується розсада основних культур.

  Навіщо застосовувати сидерати влітку

  Влітку сидерати використовують для поліпшення структури і властивостей виснажених грунтів. Для цього методом основний посадки висіваються сидерати і далі скошуються кілька разів за сезон. Верхня частина залишається на землі.

  Сидерати подсеівать протягом літа до основних культурах методом кулісною посадки. Наприклад, в міжряддях або смугами на грядці. В цьому випадку зелені добрива систематично підрізають, а бадиллям мульчують землю. Сидерати живлять грунт, затримують вологу біля основних посадок, затінюють рослини і відлякують шкідників.

  Якщо сидерати подсеівать в міжряддя, має сенс в майбутньому сезоні поміняти місцями розташування гряд і міжряддя.

  Правила закладки сидератів в грунт – основні помилки городників

  Якщо ви вирішили використовувати сидерати як добриво, то повинні знати, що закладення зеленої маси в грунт повинна проводитися за 10 – 15 днів до висадки основних культур і до початку бутонізації сидератів. Часто городники зрізають рослинні добрива, коли вони вже втратили зелений колір і стали мати вигляд звичайної соломи.

  Молода бадилля розкладає швидше, а значить, і користі від неї буде більше. Якщо ви не встигли зрізати верхню частину вчасно, не залишайте жовту бадилля на ділянці, а закладіть в компост. Приблизно сидерати зрізаються через 4 – 8 тижнів. Інтервали залежать від якості ґрунту, її зволоженості і освітленості ділянки.

  Ще однією помилкою городників є заорювання озимих сидератів восени . В цьому випадку сидеральноє дію рослин знижується майже на 80%. Залишивши зрізані сидерати на землі восени, навесні можна отримати ділянку, збагачений азотом, який не зажадає не тільки додаткового розпушування, але, можливо, і стартовою оранки.

  Які помилки допускають аграрії на своїх ділянках ?

  • Несвоєчасна – прибирання сидератів призводить до довгого перегнивання, біомаса стає джерелом захворювань рослин.
  • Запашку озимих сидератів в землю – біомаса втрачає свої корисні властивості.
  • Посів сидератів рядами – зелені добрива слід висівати розсипом, щоб відбувалося природне пригнічення бур’янів.
  • Оранка сидератів для відновлення ґрунту – для поліпшення властивостей грунту слід зрізати зелені добрива, не зачіпаючи їх кореневу систему .
  • Посадка слідом за сидератами культур одного сімейства – призведе до захворювань і поразок рослин вірусного характеру.

  Як вибрати рослини для сидерації?

  Вибираючи сидеральні рослини, необхідно заздалегідь продумати, які культури будуть висаджені згодом. необхідно уникати посадки основних культур і сидератів одного сімейства. Наприклад, перед капустою можна сіяти ріпак або суріпицю, так як всі ці рослини відносяться до сімейства хрестоцвітних.

  Перелік сидератів-попередників

  Сидерати-попередники	Основна культура
  Буркун, олійна редька, люпин, жито, овес, гірчиця	Під томати, огірки, баклажани, перець солодкий, кабачки
  Фацелія, ріпак, горох, квасоля, овес, райграс, вика	Перед гарбузовим і пасльонових культур
  Ріпак, вика, горох, гірчиця, редька	Для відпочинку грунту протягом року, а також перед коренеплодами – морквою, буряком, картоплею

  Використання сидератів на грунтах

  Досвідчені городники знають, що сидерація повинна проводитися з урахуванням типу ґрунтового розчину. Так, для виснажених грунтів, яким не вистачає основного комплексу мікроелементів більше підходять зелені добрива сімейства бобових. Це вика, квасоля, будь-які види гороху, люцерна. Також для заповнення грунту гумусом вирощують озимий ріпак з сімейства хрестоцвітних, а також злакові сидерати – пшеницю, жито, овес.

  На грунтах з високим показником вологості необхідно висаджувати сидерати, які споживають велику кількість вологи, наприклад, люпин. А на піщаних грунтах і посушливих ділянках рекомендується вирощувати сидеральні рослини, стійкі до нестачі вологи – фацелію або рапс.

  В санітарних цілях, для усунення захворювань основних культур, слід сіяти редьку, квіти календули і чорнобривців, гірчицю.

  Популярні сидерати

  Описати все рослини, здатні замінити мінеральні добавки і органіку тваринного походження неможливо. біологи налічують близько чотирьох сотень таких рослин. Ми пропонуємо короткі відомості про найпопулярніші сидератів, використовуваних в агрокомплексах і на невеликих дачних ділянках.

  Гірчиця біла

  Гірчиця як сидерат – найбільш улюблене аграріями рослина. Висівається під зиму, ранньою весною і влітку. Дає пишну, багату зелень, яка притеняют основні посадки і пригнічує ріст бур’янів. Гірчиця стійка до холодів, тому навесні її висаджують, як тільки відтане земля.

  Закладення в грунт повинна проводитися за два тижні до висадки розсади основних культур. З моменту посадки до закладення повинно пройти не менше місяця, найоптимальніший термін – близько півтора місяця. Однак відтягувати момент закладення не рекомендується, якщо почалося пожовтіння бадилля.

  Під зиму гірчицю сіють після збору врожаю, приблизно у вересні. Зелень повинна стояти до заморозків і піти під сніг незрізаною. Зрізають верхню частину навесні плоскорезом на глибині 2 см від поверхні. Зрізану бадилля НЕ заорюють і не перекопують. Влітку гірчицю підсаджують до культурам, які довго зріють – до перцям, помідорів, баклажанів. Після укосу гірчиця знову відростає, тому регулярна обрізка є обов’язковою.

  Зазвичай застосовується посів розсипом крім випадків, коли гірчиця використовується для фіто санітарії. Для профілактики вірусних хвороб і знищення патогенних мікроорганізмів гірчицю садять рядами або смугами. При посіві розсипом витрата насіння гірчиці 4 г / м², для рядного способу – 7 г / м². Загущать посадки не можна, так як може початися процес гниття бадилля на корені.

  Фацелія

  Головним достоїнством фацелії як сидерат є той факт, що ця рослина може бути попередником будь-якої культури, призначеної під основну посадку. Фацелія відноситься до сімейства буравчікових і є унікальним рослиною, яке не тільки заповнює в грунті живильні речовини, але і бореться з більшістю шкідників. Саме з цієї причини фацелію використовують як рослина-попередник під культури, які найбільш часто вражаються комахами – під редиску, капусту або ріпу.

  Однак є у фацелії і істотний недолік – це висока вартість в порівнянні з цінами на інші види сидератів.

  Фацелія стійка до холодів, садять її ранньою весною розсипом. Рослина розвивається швидко, всього за 40 – 55 днів. Фацелія відрізняється декоративними якостями. Від одного кореня виростає кілька пучків зелені, листя має красиву, різьблену форму, а сама рослина вінчає фіолетова квітка.

  Через декоративних властивостей фацелію часто використовують влітку, підсаджуючи її серед дерев, на клумби, в міжряддя і заповнюючи їм порожнечі на городі.

  Люпин звичайний

  Належить до сімейства бобових, тому його не можна використовувати в якості попередника під всі бобові культури. Люпин як сидерат відомий з давніх часів, перші згадки про його використання були знайдені в давньогрецьких рукописах. В ті часи аграрії вважали за краще закопувати рослина разом з квіткою навколо плодових дерев, забезпечуючи їх азотом на весь вегетативний період.

  За дві тисячі років люпин не втратив своєї актуальності і залишається популярним рослиною в присадибних господарствах.

  Після люпину добре висаджувати томати, капусту, огірки, перці. Але максимальну користь ця рослина принесе, будучи попередником картоплі.

  Потужні коріння люпину розпушують ґрунт і є джерелом азоту, як у верхніх шарах грунтового розчину, так і в глибинних. На одному гектарі посадок цього сидерата може накопичуватися до 200 кг азоту.

  Насіння люпину округлі і великі, нагадують своїм видом дрібну квасолю, сіють їх з розрахунку 5 зерен / м? в березні рядним способом. Гідність люпину – стрижневий корінь, який видобуває харчування з нижніх шарів грунту. Верхні шари залишаються насиченими живильними речовинами. Біологічна маса, отримана на 1 м? посадок люпину, замінює 4 кг органіки тваринного походження або до 50 г сечовини.

  Закладення бадилля проводять у віці посадок до півтора місяця, можна під час цвітіння. Головне прикопати верхню частину рослини до формування насіння, коли стрижневий корінь люпину стає особливо жорстким і довго розкладається в землі.

  Буркун як сидерат

  Дворічна рослина, яке для Сидерація земель використовується як однорічник. Буркун як сидерат почали використовувати не відразу, і довгий час застосовували як корм для худоби. Згодом помітили, що на ділянках, де попередником був буркун, врожаї були краще, після чого ця рослина стали культивувати для Сидерація.

  Буркун ідеально підходить для сухих ділянок, так як невибагливий до поливу. Швидко зростає, накопичує азот в кореневище. Кореневище буркуну потужне, має величезну кількість розгалужень, завдяки чому земля стає пухкої, і традиційна оранка не буде потрібно.

  У буркуну найціннішою частиною є коріння, а не верхня частина. Після зрізання гички перекопувати ділянку не можна. Зрізають бадилля не пізніше ніж через 4 тижні. Якщо зробити це пізніше, надземна частина огрубіє і прибрати її буде неможливо протягом декількох сезонів.

  Ріпак

  Одним з достоїнств ріпаку як сидерат є висота рослини, що досягає до півтора метрів. Саме тому ріпак пригнічує ріст бур’янів. Квітки ріпаку привертають бджіл, однак під час бутонізації та цвітіння надземна частина ріпаку стає жорсткою і довго не розкладається в грунтовому розчині.

  Зрізати бадилля для Сидерація потрібно до початку цвітіння. Ріпак збагачує грунтовий розчин азотом, сіркою і фосфором. Часто використовується перед висадкою основних культур, добре відгукуються на сірку – виноград і тютюн.

  Люцерна

  Багаторічна бобова рослина, вкрай вимогливо до вологи, тому застосовують її на грунтах болотистій типу. На сухих ділянках необхідно забезпечити рясні, часті поливи. При достатній кількості вологи люцерна як сидерат з 1 м? посадок дає в середньому 100 кг зеленої біомаси, а на другий рік життя здатна накопичити до 300 кг азоту з 1 гектара. Стільки ж азоту міститься в 50 т органіки тваринного походження.

  Бадилля люцерни зрізається від 5 до 10 разів протягом вегетації. Зелена маса швидко розкладається і засвоюється основними культурами. Люцерна сприяє зниженню кислотності ґрунтового розчину.

  Клевер

  Клевер як сидерат здавна використовувався для поліпшення земель на Русі, в Китаї, в країнах Західної Європи. Відноситься до бобовим рослинам, тому його не можна садити перед висівом гороху, бобів і квасолі. Залежно від виду дає різну кількість зеленої маси.

  Червоний вид дає до чотирьох укосів за сезон і найбільша кількість азоту, білий – всього один укіс, азоту виробляє в два рази менше, ніж червона конюшина. Але не варто нехтувати білою конюшиною. Це чудова грунтово покривна і кормова культура, яка застосовується при вирощуванні газонів і оберігає молоді посадки від витоптування.

  Гречка

  Зернова культура, розвивається швидко, пригнічує бур’яни, збагачує грунт калієм, фосфором і азотом. Має розгалужене кореневище, видобуває харчування з глибинних шарів грунту. Добре росте навіть на самих виснажених грунтах, де вже жодна рослина вижити не може.

  Вирощування гречки як сидерат рекомендується на важких грунтах . Потужний, складний корінь здатний зробити структуру ґрунту легшою і пухкої. При посадці для Сидерація потрібно враховувати чутливість гречки до нестачі вологи і холоду.

  Горох

  Багато хлібороби для Сидерація використовують овочеві сорти гороху, щоб в результаті отримати і урожай, і одночасно оздоровити грунт. Проте, слід враховувати, що кормові сорти ростуть значно швидше, а тому використовувати горох як сидерат можна кілька разів за сезон.

  Як швидко покращити грунт без перекопування сидератами

  Схожі статті:

  • Які сидерати сіяти навесні?
  • Які квіти сіяти в січні на розсаду
  • Які квіти можна сіяти під зиму. Як і коли проводити посів
  • Коли краще садити моркву під зиму, які сорти
  • Сидерати: кращі культури, посів, закладення навесні і восени
  • Коли сіяти моркву, пастернак і буряк у 2017 за…

  Кращі сидерати для городу: коли сіяти і коли закопувати?

  Грунт по своїй суті – це омертвілі, перегнилі частини рослин, які довгі століття шар за шаром встеляли поверхню землі. Кожному дереву судилося стати основою для нового дерева, але не кожне сприятиме його зростанню та розвитку. Хлібороби давно помітили, що після певних культур інші швидше дозрівають, дають більш якісні фрукти і овочі. Систематизація і розумне використання знань про це сформувалося в метод агротехніки, основою якого є вирощування сидератів. У цього способу є тільки гідності, а всі недоліки і негативні наслідки пов’язані з неправильним підбором виду сидератів і доглядом за ними.

  Що таке сидерати і для чого вони потрібні?

  Сидерат – це рослина, що сіється для поліпшення стану грунту і її підготовки до посіву основної культури. Після сходів сидерати для городу зазвичай обрізають і залишають на ділянці. При розкладанні стебла, листя і коріння рослин живлять грунт, покращують аерацію і водопровідність. Інша користь сидератів – захист грунту від негоди, ерозії і бур’янів. Як видно з фото, багато з сидератів не тільки корисні, але і дуже декоративні.

  Які бувають сидерати?

  • самостійні – заповнюють собою всю ділянку;
  • ущільнені – основна культура і сидерат ростуть разом;
  • кулісні – сидерати розміщуються між рядів і грядок.

  Самі рослини можна умовно розділити по типу завдань, які вони здатні вирішити, і, звичайно, за сімействами:

  1. Бобові сидерати: конюшина, люпин, люцерна, чина лучна, а також горох, соя, боби. Багаті сполуками азоту і розпушують грунт потужною кореневою системою. Зелень після скошування стає хорошим добривом.
  2. Хрестоцвітні: ріпак, гірчиця, олійна редька, суріпиця. Добре переносять холод, швидко ростуть, захищають від хвороб і допомагають в боротьбі з шкідниками.
  3. Злаки: жито, ячмінь, овес, пшениця, мітлиця, костриця. Холодостійкі, успішно витісняють бур’яни.
  4. Складноцвітні: соняшник однорічний і олійний, календула. Добре ростуть на найбільш неродючому грунті, розпушують його. Дають багато зеленої маси.

  Популярне питання, яке задають початківці аграрії: що краще, фацелія або гірчиця як сидерат? Щоб відповісти на це питання, важливо оцінити ступінь впливу рослин на ключові характеристики грунту. Так, гречка має добре розвинену кореневу систему, яка ефективно розпушує грунт, знижує його кислотність, збагачує калієм і фосфором. А фацелія – ​​морозостійка культура, яка потребує багато світла і підготовки грунту. Вона не тільки відмінно покращує проникнення повітря та структуру грунту, а й дає багато зелені, яка швидко перегниває після зрізання.

  • Фіксують азот у величезних кількостях
  • Наближаються по живильній цінності до гною
  • Відрізняються холодостойкостью і стійкістю до морозів
  • Люпин
  • Соя
  • Квасоля
  • Клевер
  • Сочевиця
  • Швидко створюють густу зелену масу
  • Вносять в грунт фосфор і сірку
  • Служать захистом від дротяників
  • Привертають бджіл
  • Ріпак
  • Гірчиця
  • Завдяки густій розвиненій кореневій системі покращують фізичні показники грунту.
  • Застосування на землях з підвищеною вологістю для підсушуючого ефекту
  • Овес
  • Жито
  • Пшениця
  • Формують рясні густі пагони і міцне коріння
  • Дають багато гумусу і органіки
  • Відлякують грибки і комах-шкідників
  • Служать захистом від паразитів нематод
  • Редька
  • Стійкість до спеки і заморозків
  • Швидке перетворення в цінне джерело азоту і мінералів
  • Чудово поєднуються з іншими рослинами
  • Фацелія
  • Надають рихлості і легкості важким глинистим грунтам і суглинкам
  • Вносять фосфорні та калійні солі
  • Гречка
  • Відлякують клопів, мошок, тлю
  • Допомагають боротися з гусеницями по капусті
  • Служать покривними культурами
  • Привертають запилювачів
  • Міцні стебла в зимовий період затримують сніг
  • Календула
  • Соняшник

  Які властивості і терміни висадки у різних сидератів?

  Сидерати – це ефективні природні добрива, які вирощують з метою відновлення грунту та поліпшення його якості перед посадками і після збору врожаю. Сидерація вважається важливим процесом для органічного землеробства.

  Особливості сидератів

  Це рослини, які можуть швидко набрати зелену масу. Їх скошують, потім поміщають в грунт або залишають на поверхні. Таким чином, вони забезпечують захист верхнього шару від погодних умов, а також збагачують грунт мікро- і макроелементами. Зелені добрива мають різні терміни висадки, тому попередньо варто ознайомитися з інформацією про те, коли садити сидерати для досягнення максимально ефективного результату.

  Гірчиця

  Гірчиця – однорічна теплолюбна рослина. Рослина в якості зеленого добрива захищає землю від негативних зовнішніх факторів, грибкових захворювань, бореться з бур’янами. Посів сидерата здійснюють восени або пізньою весною, бадилля рослини при скошуванні не закладають в землю. Також її підсівають влітку на грядки з помідорами для захисту від фітофторозу. Зазвичай гірчицю використовують для підготовки землі під картоплю та інші овочі.

  Фацелія

  Фацелія добре підходить для процесу гуміфікації. Її зелена маса швидко розкладається і насичує землю корисними речовинами. Рослина відрізняється морозостійкістю і невибагливістю у догляді, тому посадку сидерата можна проводити протягом всього дачного сезону, на будь-яких, навіть дуже бідних грунтах. Фацелія захищає рослини від бур’янів, хвороб і шкідників, оздоровлює грунт, рятує городні культури від вітру і опадів.

  Клевер

  Клевер – рослина з сімейства бобових сидератів. Багата азотом, органічними і мінеральними речовинами. Добре структурує грунт, робить його пухким і легким, насиченим вологою і киснем. Також культура привертає дощових черв’яків і створює сприятливу атмосферу для розвитку корисних бактерій. Клевер можна сіяти на протязі всього сезону: від ранньої весни до пізньої осені. Важливо тільки, щоб температура була не нижче +15 градусів. Клевер можна висівати під будь-яку культуру, за винятком бобових, так як рослини з одного сімейства залучають шкідників одного виду і схильні до одних і тих же захворювань.

  Люпин

  При виборі люпину в якості зеленого добрива потрібно звернути увагу на його сорт. Жовтоцвітний люпин – невимоглива до складу грунту культура, тоді як люпин з фіолетовими квітками добре росте тільки на кислих грунтах. Теплолюбну рослину висівають в кінці травня, а скошують в липні. Щоб люпин добре ріс, потрібен регулярний полив в землю зелена маса добре розпушує грунт і насичує її киснем і вологою. Крім того, люпин збагачує землю азотом і легкозасвоюваними фосфатними сполуками.

  Овес

  Овес збагачує грунт органікою, фосфором, калієм. Сидерат допомагає відновити родючість будь-якої садової ділянки. Рослина невибаглива, може рости і на чорноземі, і на збідненому глинистому грунті. Зазвичай овес висівають разом з горохом, щоб збільшити кількість азоту в землі. Крім поліпшення якісних показників грунту, коріння сидерата виділяють антибактеріальні речовини, що допомагають захистити посадки від гнилі і грибкових захворювань. Овес як сидерат для городу висаджують з середини квітня до початку вересня. Перед посадкою насіння обробляють слабким розчином марганцю для підвищення схожості.

  Користь сидератів для рослин

  Вибираючи той чи інший сидерат, важливо враховувати його вплив на грунт, кислотність грунту, а також те, які культури планується надалі садити на цій ділянці.

  Вплив на грунт

  • Якщо на ділянці найближчим часом не планується посадка основних культур, то його просто перекопують разом з сидератами і залишають на зиму. Зелена маса перетвориться в корисний гумус.
  • Коренева система сидератів добре розпушує грунт. При розкладанні тонкі коріння залишають порожнини, роблячи землю пухкою і повітропроникною. Такий грунт не схильний до гниття, добре поглинає воду і насичує рослини киснем.
  • Сидерати «армують» грунт корінням, зберігаючи пласт від вимивання і видування.
  • Зелені рослини-добрива приводять у норму кислотність грунту.

  Вплив на рН і гумусний шар

  Кращі сидерати для стабілізації кислого грунту – слаболугові, такі як нут, гірчиця, люцерна. Якщо ж грунт лужний, вибирають сильнокислі (люпин, гречка, овес), слабо або помірно кислі (серадела, конюшина, редька). Для нейтральних ділянок підійдуть буркун.

  Коли і де сіяти сидерати?

  Посів сидератів можна проводити в будь-який час, але зазвичай це роблять перед посадкою або відразу після збору врожаю основних рослин. Місце посадки сидератів визначається завданням, яку він повинен вирішити:

  • на порожніх ділянках – для захисту грунту від трави і бур’янів і збагачення корисними речовинами в період «відпочинку»;
  • на місці вирощування ранніх / пізніх овочів – такі грядки частину сезону простоюють, і за цей час можна поліпшити грунт;
  • коли садити сидерати в теплиці? Найкраще восени, щоб навесні грунт був готовий до висадки розсади;
  • посаджені між рядами сидерати захищають основні культури від бур’янів, а грядки – від пересихання і осипання;
  • розкидані між деревами скошені сидерати замінюють собою мульчу;
  • для ранньої весняної посадки підходять морозостійкі сидерати.

  Коли сіяти і коли закопувати сидерати, ми розібралися. Однак до посадки основних рослин сидерати потрібно буде прибрати. Як це зробити? Є кілька варіантів:

  1. Простий, але самий трудомісткий спосіб – перекопування грунту разом із зрізаною зеленою частиною рослин-сидератів.
  2. Рослини зрізаються плоскорізом з поглибленням в землю, під корінь, і залишають на тій же ділянці, як добриво.
  3. Основну культуру висаджують прямо в сидерати, які через 2-3 тижні підрізають, залишаючи близько 5 см стебла, і повторюють цю процедуру кожного разу, коли рослини підростають – до збору врожаю з основної культури. Так ви отримаєте постійну свіжу підгодівлю із зеленої маси

  Які сидерати для яких культур підходять?

  Існує кілька критеріїв вибору сидератів.

  Підбір за призначенням:

  • передують культури: редька, фацелія;
  • захист від шкідників: гірчиця, редька, сурепка;
  • грунтопокривні: конюшина;

  Підбір по основній культурі:

  • картопля: гірчиця, люпин, серадела;
  • огірки: жито, редька, буркун;
  • перець: люпин, жито, горох, вика;
  • капуста: конюшина, буркун, люпин сочевиця;
  • полуниця: овес, люпин, фацелія;
  • баклажани: соя, буркун, нут, еспарцет;
  • кабачки і гарбуз: овес, буркун, жито;
  • горох: гірчиця, рапс, редька.

  Підбір по виду грунту:

  • глиниста: ріпак, квасоля, боби;
  • суглинок: жито, люцерна;
  • торф’яна: овес;
  • піщана: люпин, буркун;
  • супіщаний: олійна редька, овес;
  • підзолиста: боби, квасоля.

  Проти яких хвороб і шкідників ефективні сидерати

  • колорадський жук: листя льону, календула;
  • нематоди: жито, чорнобривці, люпин, буркун, люцерна;
  • дротяники (жук-ковалики): фацелія;
  • бур’яни: гірчиця, редька;
  • грибки і гниль: фацелія, овес, люпин, буркун.

  Коли і як прибирати сидерати?

  Строки збирання залежать від цілей використання і особливостей культур. Правильно сплановане прибирання допоможе максимально збагатити землю корисними речовинами.

  1. Якщо сидерати використовуються як підготовка грунту до основної культури, приберіть їх за два тижні до висадки.
  2. Для прибирання медоносів дочекайтеся цвітіння: конюшина, люпин, фацелія красиво цвітуть і привернуть комах (оптимальний термін посадки – весна).
  3. Злаковим і бобовим дайте дозріти, так ви отримаєте врожай – насіння для наступного посіву і солому – для компосту і мульчі.
  4. Сидерати, що ростуть між рядами, потрібно прибрати до того, як вони переростуть основну культуру на грядках.

  Сидерати можна скошувати або закладати в грунт. Скошені рослини можуть використовуватися як мульча. Заорювати бадилля потрібно за 2-3 тижні до посадки культурних рослин на глибину від 7 до 15 см. в залежності від щільності грунту. Заорювати можна і під зиму, тоді із зеленої маси вийде повноцінний гумус.