Перевірені досвідом рекомендації Українцям Коли востаннє змінювалася ключова ставка

Коли востаннє змінювалася ключова ставка

Національний банк України підвищив облікову ставку до 25%

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 25% річних. Метою цього рішучого кроку разом з іншими заходами є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і в результаті посилення спроможності Національного банку забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни.

Зміна споживчої та економічної поведінки бізнесу та населення потребує повернення до ринкових засад управління фінансовою системою

На початку повномасштабної агресії росії Національний банк України вирішив утриматися від ухвалення рішень щодо облікової ставки. Такий підхід був виправданий в умовах значного психологічного шоку, спричиненого війною. За таких обставин зміна облікової ставки мала незначні шанси слугувати фактором стабілізації очікувань та стимулом для утримання гривневих активів, зокрема для підтримки фіксації обмінного курсу.

Заходи Національного банку в монетарній площині передусім спрямовувалися на забезпечення безперебійного функціонування банківської системи та платежів в економіці. Фіксація обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями з продажу валюти Національним банком для закриття залишкового дефіциту валюти на міжбанківському ринку.

Водночас поступова адаптація економіки України та заміщення психологічного шоку економічною логікою ухвалення рішень бізнесом та населенням вимагають зміни підходів до монетарної політики. Наразі за відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів посилилися загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою. Девальваційні очікування громадян і бізнесу є нестійкими і чутливими до розвитку воєнної ситуації, зокрема до оперативних змін на фронті, та інших ситуативних факторів. Як наслідок, інтервенції Національного банку з продажу валюти зросли з 2 млрд дол. США у середньому за місяць у березні-квітні до 3,4 млрд дол. США у травні. Також протягом травня збільшилася різниця між курсом готівкового ринку та офіційним, що посилило негативні ефекти для економіки від системи множинних курсів, зумовленої обмеженнями на операції з валютою та транскордонні перекази.

Відповідно, незважаючи на все ще достатній рівень міжнародних резервів України завдяки надходженням від міжнародних партнерів, посилилися ризики для макрофінансової стабільності в середньостроковій перспективі. Так, за відсутності суттєвого підвищення дохідності гривневих активів продовжиться швидке виснаження міжнародних резервів та накопичення дисбалансів в економіці.

Інфляційний розвиток потребує повернення Національного банку до активної процентної політики для запобігання подальшому погіршенню інфляційних очікувань та доларизації економіки

У квітні інфляція прискорилася до 16,4% у річному вимірі, у тому числі базова інфляція – до 13% р/р. За місяць ціни зросли на 3,1%. За попередніми оцінками Національного банку, у травні інфляція продовжила прискорення у річному вимірі.

Певне відновлення економічної активності, поступове налагодження логістики, нарощування пропозиції як внутрішніми виробниками, так і імпортерами гальмували прискорення інфляції. Порівняно низький попит і надлишок сільськогосподарської сировини також стримували зростання цін.

Вагомий вплив мали й заходи Національного банку, зокрема фіксація обмінного курсу гривні та обмеження його коливань на міжбанківському ринку, що насамперед відображалося на цінах товарів і послуг критичного імпорту.

Також адміністративне обмеження цін урядом гальмувало інфляційні процеси. Визволення північних регіонів України (Київщини, Чернігівщини, Сумщини) та стримування українською армією просування ворога в південних і східних регіонах обмежували погіршення інфляційних очікувань.

Водночас порушені війною виробництва та логістика підживлюють інфляційні процеси. Високі світові ціни на енергоносії також залишаються вагомим проінфляційним чинником і тиснуть на споживчу інфляцію як прямо, так і опосередковано – через зростання виробничих витрат підприємств. Рекордних рівнів сягають показники інфляції в світі, зокрема в країнах єврозони та у США – понад 8% у річному вимірі. Це також підживлює зростання цін на внутрішньому ринку.

Попри поступове відновлення економіки тенденція прискорення інфляції зберігатиметься в найближчі місяці. Це, зі свого боку, загрожуватиме подальшим погіршенням інфляційних очікувань і перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту. Водночас повернення Національного банку до активної процентної політики дасть змогу запобігти цим негативним тенденціям.

Рішуче підвищення облікової ставки пожвавить інтерес до гривневих активів, знизить тиск на міжнародні резерви та матиме стримуючий вплив на інфляцію.

Розглянувши кілька сценаріїв, Національний банк вирішив підвищити облікову ставку одразу на 15 в. п. до 25%. Незначне підвищення ключової ставки, за оцінками Національного банку, не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему. По-перше, це пов’язано з обмеженою дієвістю механізму монетарної трансмісії під час війни. По-друге, це б сформувало очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначний інтерес до гривневих активів. По-третє, для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.

Також Національний банк вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками для того, щоб створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку. Отже, з 03 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а для депозитних сертифікатів – обліковій ставці мінус 2 в. п..

Національний банк очікує, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. Належна реакція ринкових ставок на рішення щодо облікової ставки збільшить привабливість гривневих активів, у тому числі ОВДП, що убезпечить заощадження та доходи громадян від інфляції.

Збільшення привабливості гривневих заощаджень сприятиме зменшенню попиту на валютному ринку. Це дасть змогу уникнути подальшого накопичення дисбалансів, знизити тиск на міжнародні резерви України та поступово вирішити проблему множинності валютних курсів.

Установлення ринкових ставок за ОВДП також сприятиме збільшенню попиту на них. Водночас це зменшить потребу емісійного фінансування Національним банком.

Важливим кроком для збалансування фіскальної та монетарної політики повинно стати й повернення податків на імпорт. З одного боку, це забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, а з іншого, посилить стимули для внутрішнього виробника та послабить тиск на міжнародні резерви України.

Національний банк очікує, що підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань, що в перспективі створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки.

Такий крок також є необхідним для підтримання курсової стабільності, що за нинішніх обставин залишається важливою передумовою забезпечення цінової та фінансової стабільності.

Підвищення облікової ставки до 25% з 03 червня 2022 року затверджено рішенням Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року № 262-рш “Про розмір облікової ставки”.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала прийняттю Правлінням Національного банку України цього рішення, буде оприлюднено 13 червня 2022 року.

Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 21 липня 2022 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

НБУ встановив облікову ставку на рівні 16% та водночас залишив незмінними процентні ставки за своїми операціями з банками

Правління Національного банку України ухвалило рішення з 27 жовтня 2023 року встановити облікову ставку на рівні 16%, зрівнявши її зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт. У такий спосіб Національний банк модернізує свій операційний дизайн монетарної політики за системою “нижньої межі”.

Ставки за іншими операціями НБУ з банками встановлені таким чином: ставка за тримісячними ДС дорівнюватиме “обліковій ставці + 4 в. п.” (20%), а за кредитами рефінансування – “обліковій ставці + 6 в. п.” (22%). Отже, фактично рівні ставок за операціями НБУ з банками залишаться незмінними.

Модернізація операційного дизайну монетарної політики посилить сигнальну роль облікової ставки в умовах структурного профіциту ліквідності. Такі зміни, зокрема, дадуть змогу НБУ утримувати короткострокові гривневі міжбанківські ставки близькими до облікової ставки. У результаті зросте спроможність НБУ впливати на очікування економічних агентів та мотиви їхньої економічної поведінки.

Утримання незмінними ставок за операціями НБУ з банками наразі узгоджується з необхідністю збереження привабливості гривневих інструментів, що важливо для забезпечення помірної інфляції та курсової стійкості на прогнозному горизонті.

Упродовж останніх місяців інфляція стрімко знижувалася, передусім завдяки високим врожаям сільськогосподарських культур

У вересні інфляція знизилася до 7,1% у річному вимірі. Таку цінову динаміку зумовлювала насамперед значна пропозиція сільськогосподарської продукції нового врожаю, зокрема овочів та фруктів, цукрових буряків, зернових та олійних культур. Мораторій на підвищення низки житлово-комунальних тарифів надалі обмежував зростання адміністративно-регульованих цін. Стійка ситуація на валютному ринку стримувала подорожчання товарів, що мають значну імпортну складову (побутова техніка, електроніка тощо). У результаті базова інфляція у вересні теж помітно сповільнилася – до 8,4% у річному вимірі. За оцінками НБУ інфляція продовжила сповільнюватися в жовтні, чому, зокрема, посприяло збереження курсової стійкості на тлі успішного переходу до керованої гнучкості курсу.

Водночас зберігався тиск на інфляцію з боку інших фундаментальних чинників. Поступове відновлення економіки супроводжується пожвавленням попиту на споживчі товари і послуги, а дефіцит кваліфікованих працівників, зокрема внаслідок міграції, спонукає підприємства до підвищення зарплат відносно високими темпами. Крім того, тиск на витрати бізнесу залишається значним, що пов’язано з наслідками війни – руйнуваннями, ускладненою логістикою, подорожчанням електроенергії для непобутових споживачів тощо.

Інфляція залишатиметься на однознаковому рівні, хоч і тимчасово прискориться наступного року

НБУ поліпшив прогноз інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8%. Основний чинник цього перегляду – вплив високих врожаїв на динаміку продовольчих цін. Водночас НБУ підвищив прогноз інфляції на 2024 рік – з 8,5% до 9,8%. Пришвидшення зростання цін у наступному році зумовлюватиметься низькою цьогорічною базою порівняння для вартості продовольчих товарів, тривалішим збереженням тиску на витрати бізнесу через перегляд припущення щодо безпекових ризиків, збільшенням зарплат та прискоренням зростання адміністративно-регульованих цін.

Надалі інфляція сповільниться до 6% у 2025 році. Цьому передусім сприятиме очікуване зниження безпекових ризиків, що припускається прогнозом НБУ. Відновлення оптимальної логістики та виробництва в післявоєнний період дасть змогу нарощувати пропозицію товарів та обмежуватиме ціновий тиск. Вагомий вплив на цінову динаміку матиме й очікуване зниження світових цін на енергоносії.

Економічне зростання відновиться за підсумками 2023 року і триватиме надалі

НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП із 2,9% до 4,9% у 2023 році. Стрімкіше економічне відновлення спричинене низкою чинників. Серед них – вища адаптивність бізнесу та населення до воєнних умов, ліпші, ніж у попередньому прогнозі, оцінки врожаїв, розширення альтернативних шляхів експортних постачань, а також суттєвіші обсяги бюджетних видатків.

У 2024 році економіка зросте на 3,6%, попри збереження високих безпекових ризиків. Економічному зростанню сприятимуть подальша розбудова альтернативних шляхів постачань та збереження м’якої фіскальної політики, що підтримуватиме споживчий попит. Натомість усе ще ускладнена логістика та обмежені війною інвестиції гальмуватимуть економіку.

НБУ прогнозує пришвидшення зростання реального ВВП у 2025 році до 6%. Цьому сприятиме насамперед очікуване зниження безпекових ризиків. Воно супроводжуватиметься поступовим поверненням мігрантів із-за кордону, поліпшенням споживчих та інвестиційних настроїв, налагодженням оптимальної логістики та виробництва, відбудовою пошкодженої інфраструктури.

Завдяки офіційному фінансуванню НБУ зможе підтримувати достатній рівень міжнародних резервів та, відповідно, стійкість валютного ринку

Передбачається, що загальний обсяг фінансової підтримки у формі кредитів і грантів цьогоріч сягне близько 45 млрд дол. США. Ці надходження залишаються основним джерелом покриття високого дефіциту державного бюджету, що цього року розшириться до майже 29% ВВП. Завдяки міжнародній допомозі Україна також має змогу фінансувати значний дефіцит поточного рахунку, а НБУ – підтримувати високий рівень міжнародних резервів та балансувати валютний ринок.

Потреби України в зовнішньому фінансуванні в наступні роки залишатимуться значними, попри поступову мобілізацію внутрішніх фінансових ресурсів та фіскальну консолідацію. Важливим припущенням прогнозу залишається достатність та ритмічність надходження такої допомоги. Необхідною умовою для цього є виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Це дасть змогу профінансувати критичні видатки бюджету та надалі уникати його емісійного фінансування. Зі свого боку НБУ зможе підтримувати резерви на рівні вище 40 млрд дол. США, попри значні інтервенції для збереження стійкості валютного ринку, у тому числі на тлі подальших заходів із валютної лібералізації.

Ключовим ризиком прогнозу залишається триваліший термін, а також непередбачувані характер та інтенсивність повномасштабної війни

Війна триває. Національний банк переглянув основне припущення щодо високих безпекових ризиків. Оновлений прогноз передбачає їх збереження щонайменше до кінця 2024 року. Це припущення узгоджується з переважною більшістю експертних прогнозів та результатами опитувань. Також воно відповідає припущенням, закладеним у проєкт бюджету на 2024 рік, що передбачає збереження значних видатків на підтримання обороноздатності впродовж року.

Високий рівень невизначеності щодо тривалості повномасштабної війни зберігається. Швидша перемога України посприяє стрімкішому економічному зростанню та нівелює значну кількість інфляційних ризиків, пов’язаних із війною. Натомість триваліше, ніж очікується зараз, збереження безпекових ризиків може призвести до додаткових втрат потенціалу української економіки та сильнішого інфляційного тиску на прогнозному горизонті.

Актуальними залишаються також такі ризики:

  • зниження обсягів чи втрата ритмічності надходження міжнародної допомоги;
  • виникнення додаткових бюджетних потреб (для підтримання обороноздатності, ліквідації наслідків терактів тощо) і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
  • суттєві пошкодження портової та енергетичної інфраструктури, які обмежуватимуть експорт;
  • негативні міграційні тенденції.

Натомість значному пришвидшенню економічного відновлення може посприяти реалізація масштабних проєктів відбудови України. Крім того, зростання економіки в найближчій перспективі може виявитися швидшим, ніж очікується, у разі суттєвішого нарощування потужності морських шляхів експорту.

Ураховуючи баланс ризиків і потребу подальшого підтримання високої привабливості гривневих активів, зокрема на етапі адаптації учасників валютного ринку до керованої гнучкості курсу, Правління вирішило залишити незмінними процентні ставки за операціями НБУ з банками

Попередні кроки з пом’якшення процентної політики привели до очікуваного зниження ставок за гривневими інструментами. Водночас поточні ставки за ОВДП і депозитами в національній валюті забезпечують достатній захист від інфляційного знецінення. З іншого боку, потенціал пом’якшення процентної політики є наразі обмеженим, ураховуючи необхідність утримання реальних процентних ставок за гривневими інструментами в додатній площині.

Додатково для стимулювання подальшого поліпшення строкової структури банківських депозитів НБУ вирішив скоригувати параметри вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати. Зокрема, з грудня 2023 року базою для розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні ДС буде виключно приріст строкових гривневих депозитів фізичних осіб на термін понад три місяці. Це стимулюватиме банки до активної роботи з вкладниками в напрямі нарощування строкових депозитів.

Крім того, з 3 листопада Національний банк залишить доступ до придбання тримісячних ДС тільки тим банкам, які не мають заборгованості за довгостроковими кредитами рефінансування.

Також Національний банк вирішив знизити частоту проведення тендерів із розміщення тримісячних ДС зі щотижневої до одного разу на два тижні. Наступний тендер відбудеться 3 листопада.

Подальше пом’якшення процентної політики враховуватиме необхідність підтримання привабливості гривневих активів

За умови відсутності ознак погіршення балансу ризиків, а також успішної адаптації учасників ринку до нового валютного режиму НБУ бачить можливість додаткового зниження облікової ставки на найближчому засіданні. Водночас очікувана траєкторія інфляції та плани щодо подальших кроків з валютної лібералізації обмежують простір для пом’якшення процентної політики у наступному році. Повернення до циклу зниження облікової ставки в 2024 році стане можливим лише в разі суттєвого зниження ризиків для курсової стійкості та інфляційної динаміки.

Встановлення облікової ставки на рівні 16% річних з 27 жовтня затверджено рішенням Правління НБУ від 26 жовтня 2023 року № 382-рш “Про розмір облікової ставки”.

Модернізація операційного дизайну монетарної політики затверджена рішеннями Правління НБУ:

  • № 385-рш ” Про встановлення ставки за операціями з розміщення лімітованих депозитних сертифікатів Національного банку України”;
  • № 386-рш “Про встановлення розмірів ставок за інструментами постійного доступу Національного банку України”.

Обидва рішення набувають чинності з 27 жовтня 2023 року.

Коригування параметрів вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати затверджено рішенням Правління НБУ від 26 жовтня 2023 року № 384-рш “Про внесення змін до рішення Правління Національного банку України від 06 квітня 2023 року № 130”, що набуває чинності з 01 грудня 2023 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 6 листопада 2023 року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 14 грудня 2023 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.

* Операційний дизайн за системою “нижньої межі” передбачає, що ключова ставка центрального банку визначає процентну ставку за операціями з вилучення ліквідності на термін овернайт. Це і є “нижньою межею” коридору ставок, за якими центральний банк проводить свої операції з регулювання ліквідності. Відповідно процентні ставки на міжбанківському кредитному ринку знаходяться або на рівні, або є близькими до ключової ставки.

Зазвичай центральні банки використовують систему “нижньої межі” в умовах суттєвого профіциту ліквідності у банківській системі. Унаслідок масштабних обсягів програм кількісного пом’якшення після глобальної фінансової кризи центробанки багатьох країн світу проводять свою монетарну політику в умовах значного профіциту ліквідності. Це суттєво збільшило використання операційного дизайну на основі системи “нижньої межі”.

Стратегією пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості курсу та повернення до інфляційного таргетування визначено, що Національний банк відновить проведення за обліковою ставкою основного обсягу операцій з регулювання ліквідності банківської системи. З початку повномасштабного вторгнення рф основний обсяг операцій з регулювання ліквідності здійснюється саме за операціями з ДС овернайт.

Модернізація операційного дизайну на основі системи “нижньої межі” в умовах профіциту ліквідності забезпечить наближення рівня короткострокових міжбанківських ставок до облікової ставки, що посилить її статус як індикатора вартості грошей. Це спростить для учасників ринку розуміння стану монетарних умов та напряму змін у монетарній політиці. У результаті це посилить спроможність НБУ впливати на стан грошово-кредитного ринку. А отже, – і на вартість середньо- та довгострокових фінансових ресурсів, очікування економічних агентів та мотиви їхньої економічної поведінки, а також на динаміку макроекономічних показників. Крім того, це підвищить ефективність процесу ухвалення рішень з монетарної політики та їх донесення до громадськості.

Операційний дизайн за системи “нижньої межі” також залишає можливості для використання додаткових елементів, як, наприклад, лімітовані тримісячні депозитні сертифікати НБУ. Додаткові лімітовані операції дають змогу центральним банкам ефективніше досягати одночасно кількох завдань. У випадку НБУ тримісячні ДС стимулюють банки зберігати на достатньому рівні ставки за гривневими депозитами для населення, що важливо для забезпечення курсової стійкості та помірної інфляції у середньостроковій перспективі.

Нагадаємо, що за попереднього операційного дизайну за системою “коридору” ставка за ДС овернайт дорівнювала “обліковій ставці – 4 в. п.” (16%), ставка за тримісячними ДС – “обліковій ставці” (20%), а за кредитами рефінансування – “обліковій ставці + 2 в. п.” (22%). Отже наразі фактичний рівень ставок за операціями НБУ з банками залишиться незмінним.

У майбутньому НБУ може розглянути питання повернення до системи симетричного коридору процентних ставок за інструментами постійного доступу навколо облікової ставки та доцільності розміщення двотижневих депозитних сертифікатів за обліковою ставкою. Водночас наразі такі кроки не плануються.

Облікова ставка НБУ 2024

Облікова ставка НБУ, або ставка рефінансування — норма відсотка, що стягується Національним банком Украины при рефінансуванні комерційних банків. Вона є монетарним інструментом, за допомогою якого Нацбанк встановлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових ресурсів.

Значення облікової ставки НБУ з 1992 по 2024 рр.

ПеріодОблікова ставка
(%)
з 26.01.202415,000.00
з 15.12.2023 по 25.01.202415,00-1.00
з 27.10.2023 по 14.12.202316,00-4.00
з 15.09.2023 по 26.10.202320,00-2.00
з 28.07.2023 по 14.09.202322,00-3.00
з 16.06.2023 по 27.07.202325,000.00
з 28.04.2023 по 15.06.202325,000.00
з 17.03.2023 по 27.04.202325,000.00
з 27.01.2023 по 16.03.202325,000.00
з 09.12.2022 по 26.01.202325,000.00
з 21.10.2022 по 08.12.202225,000.00
з 09.09.2022 по 20.10.202225,000.00
з 22.07.2022 по 08.09.202225,000.00
з 03.06.2022 по 21.07.202225,0015.00
з 04.03.2022 по 02.06.202210,000.00
з 21.01.2022 по 03.03.202210,001.00
з 10.12.2021 по 20.01.20229,000.50
з 22.10.2021 по 09.12.20218,500.00
з 10.09.2021 по 21.10.20218,500.50
з 23.07.2021 по 09.09.20218,000.50
з 18.06.2021 по 22.07.20217,500.00
з 16.04.2021 по 17.06.20217,501.00
з 05.03.2021 по 15.04.20216,500.50
з 22.01.2021 по 04.03.20216,000.00
з 11.12.2020 по 21.01.20216,000.00
з 23.10.2020 по 10.12.20206,000.00
з 04.09.2020 по 22.10.20206,000.00
з 24.07.2020 по 03.09.20206,000.00
з 12.06.2020 по 23.07.20206,00-2.00
з 24.04.2020 по 11.06.20208,00-2.00
з 13.03.2020 по 23.04.202010,00-1.00
з 31.01.2020 по 12.03.202011,00-2.50
з 13.12.2019 по 30.01.202013,50-2.00
з 25.10.2019 по 12.12.201915,50-1.00
з 06.09.2019 по 24.10.201916,50-0.50
з 19.07.2019 по 05.09.201917,00-0.50
з 07.06.2019 по 18.07.201917,500.00
з 26.04.2019 по 06.06.201917,50-0.50
з 15.03.2019 по 25.04.201918,000.00
з 01.02.2019 по 14.03.201918,000.00
з 14.12.2018 по 31.01.201918,000.00
з 26.10.2018 по 13.12.201818,000.00
з 07.09.2018 по 25.10.201818,000.50
з 13.07.2018 по 06.09.201817,500.50
з 25.05.2018 по 12.07.201817,000.00
з 13.04.2018 по 24.05.201817,000.00
з 02.03.2018 по 12.04.201817,001.00
з 26.01.2018 по 01.03.201816,001.50
з 15.12.2017 по 25.01.201814,501.00
з 27.10.2017 по 14.12.201713,501.00
з 15.09.2017 по 26.10.201712,500.00
з 04.08.2017 по 14.09.201712,500.00
з 07.07.2017 по 03.08.201712,500.00
з 26.05.2017 по 06.07.201712,50-0.50
з 14.04.2017 по 25.05.201713,00-1.00
з 03.03.2017 по 13.04.201714,000.00
з 27.01.2017 по 02.03.201714,000.00
з 09.12.2016 по 26.01.201714,000.00
з 28.10.2016 по 08.12.201614,00-1.00
з 16.09.2016 по 27.10.201615,00-0.50
з 29.07.2016 по 15.09.201615,50-1.00
з 24.06.2016 по 28.07.201616,50-1.50
з 27.05.2016 по 23.06.201618,00-1.00
з 22.04.2016 по 26.05.201619,00-3.00
з 04.03.2016 по 21.04.201622,000.00
з 29.01.2016 по 03.03.201622,000.00
з 18.12.2015 по 28.01.201622,000.00
з 30.10.2015 по 17.12.201522,000.00
з 25.09.2015 по 29.10.201522,00-5.00
з 28.08.2015 по 24.09.201527,00-3.00
з 30.07.2015 по 27.08.201530,000.00
з 26.06.2015 по 29.07.201530,000.00
з 29.05.2015 по 25.06.201530,000.00
з 25.04.2015 по 28.05.201530,000.00
з 31.03.2015 по 24.04.201530,000.00
з 04.03.2015 по 30.03.201530,0010.50
з 06.02.2015 по 03.03.201519,505.50
з 13.11.2014 по 05.02.201514,001.50
з 17.07.2014 по 12.11.201412,503.00
з 15.04.2014 по 16.07.20149,503.00
з 13.08.2013 по 14.04.20146,50-0.50
з 10.06.2013 по 12.08.20137,00-0.50
з 23.03.2012 по 09.06.20137,50-0.25
з 10.08.2010 по 22.03.20127,75-0.75
з 08.07.2010 по 09.08.20108,50-1.00
з 08.06.2010 по 07.07.20109,50-0.75
з 12.08.2009 по 07.06.201010,25-0.75
з 15.06.2009 по 11.08.200911,00-1.00
з 30.04.2008 по 14.06.200912,002.00
з 01.01.2008 по 29.04.200810,002.00
з 01.06.2007 по 31.12.20078,00-0.50
з 10.06.2006 по 31.05.20078,50-1.00
з 10.08.2005 по 09.06.20069,500.50
з 09.11.2004 по 09.08.20059,001.00
з 07.10.2004 по 08.11.20048,000.50
з 09.06.2004 по 06.10.20047,500.50
з 05.12.2002 по 08.06.20047,00-1.00
з 05.07.2002 по 04.12.20028,00-2.00
з 04.04.2002 по 04.07.200210,00-1.50
з 11.03.2002 по 03.04.200211,50-1.00
з 10.12.2001 по 10.03.200212,50-2.50
з 10.09.2001 по 09.12.200115,00-2.00
з 09.08.2001 по 09.09.200117,00-2.00
з 11.06.2001 по 08.08.200119,00-2.00
з 07.04.2001 по 10.06.200121,00-4.00
з 10.03.2001 по 06.04.200125,00-2.00
з 15.08.2000 по 09.03.200127,00-2.00
з 10.04.2000 по 14.08.200029,00-3.00
з 24.03.2000 по 09.04.200032,00-3.00
з 01.02.2000 по 23.03.200035,00-10.00
з 24.05.1999 по 31.01.200045,00-5.00
з 28.04.1999 по 23.05.199950,00-7.00
з 05.04.1999 по 27.04.199957,00-3.00
з 21.12.1998 по 04.04.199960,00-22.00
з 07.07.1998 по 20.12.199882,0031.00
з 29.05.1998 по 06.07.199851,006.00
з 21.05.1998 по 28.05.199845,004.00
з 18.03.1998 по 20.05.199841,00-3.00
з 06.02.1998 по 17.03.199844,009.00
з 24.11.1997 по 05.02.199835,0010.00
з 15.11.1997 по 23.11.199725,008.00
з 01.11.1997 по 14.11.199717,001.00
з 05.08.1997 по 31.10.199716,00-2.00
з 08.07.1997 по 04.08.199718,00-3.00
з 26.05.1997 по 07.07.199721,00-4.00
з 08.03.1997 по 25.05.199725,00-10.00
з 10.01.1997 по 07.03.199735,00-5.00
з 02.07.1996 по 09.01.199740,00-10.00
з 07.06.1996 по 01.07.199650,00-13.00
з 22.05.1996 по 06.06.199663,00-7.00
з 25.04.1996 по 21.05.199670,00-5.00
з 08.04.1996 по 24.04.199675,00-10.00
з 01.04.1996 по 07.04.199685,00-5.00
з 26.03.1996 по 31.03.199690,00-8.00
з 04.03.1996 по 25.03.199698,00-7.00
з 01.01.1996 по 03.03.1996105,00-5.00
з 01.12.1995 по 31.12.1995110,0015.00
з 10.10.1995 по 30.11.199595,0025.00
з 21.08.1995 по 09.10.199570,0010.00
з 15.07.1995 по 20.08.199560,00-15.00
з 07.06.1995 по 14.07.199575,00-21.00
з 01.05.1995 по 06.06.199596,00-54.00
з 07.04.1995 по 30.04.1995150,00-20.00
з 29.03.1995 по 06.04.1995170,00-34.00
з 10.03.1995 по 28.03.1995204,00-48.00
з 12.12.1994 по 09.03.1995252,00-48.00
з 25.10.1994 по 11.12.1994300,00160.00
з 15.08.1994 по 24.10.1994140,00-35.00
з 01.08.1994 по 14.08.1994175,00-15.00
з 01.07.1994 по 31.07.1994190,00-50.00
з 01.05.1993 по 30.06.1994240,00140.00
з 01.03.1993 по 30.04.1993100,0020.00
з 16.11.1992 по 28.02.199380,0050.00
з 25.06.1992 по 15.11.199230,00

Облікова ставка є найнижчою серед відсоткових ставок НБУ, і є базовим індикатором для оцінки вартості грошових коштів.

Related Post

Альбука спіраліс фризл сизлАльбука спіраліс фризл сизл

Альбука Спиралис Фризл-Сизл Альбука спиральная (Albuca spiralis) – многолетнее луковичное растение, произрастающее в южноафриканской провинции Намакваленд, а также в Намибии, в пустынных песчаных долинах. В жаркий период африканского лета она

Скільки коштують пігулки ЕксхолСкільки коштують пігулки Ексхол

Найкращі препарати для печінки на основі УДКГ — Ексхол, Урсофальк, Ліводекс, Урбіхол, Протехолін, Грінтерол. Гепатопротектори запобігають руйнуванню клітинних мембран печінки та стимулюють регенерацію гепатоцитів, виводять токсини, усувають спазм, нормалізують обмін

Розширення других корпусівРозширення других корпусів

Зміст:1 Створення спеціального корпусу медичних текстів1.0.1 Related Papers2 Корпус для персонального комп’ютера. Їх можливості, особливості та різновиди.3 Найкращі корпуси для ПК: ТОП 15 моделей вартістю до $1003.1 Найкращі бюджетні корпуси