2. Статеві залози

У статевих залозах утворюються не тільки статеві гормони, а й статеві клітини (яйцеклітини, сперматозоїди), тому вони належать до залоз змішаної секреції.

Розвиток статевих залоз пов’язане із загальним розвитком організму людини. У дитячому віці ці залози не розвиваються (перебувають у «сплячому стані»). У віці \(12\) – \(16\) років починається процес статевого розвитку (період статевого дозрівання, або пубертатний період), у результаті якого настає статева зрілість (статеві залози починають виробляти статеві гормони, в них також починають дозрівати статеві клітини).

Сім’яники виділяють у зовнішнє середовище сперматозоїди (зовнішня секреція), а у внутрішнє — гормони андрогени, основним з яких є тестостерон (внутрішня секреція).

Тестостерон визначає розвиток чоловічих статевих органів і вторинних статевих ознак (формування м’язів, розподіл волосся на тілі, тембр голосу, особливості поведінки, тощо). Цей гормон контролює також дозрівання сперматозоїдів.

В яєчниках утворюються яйцеклітини (зовнішньосекреторна функція), і жіночі статеві гормони естрогени і прогестини (внутрішньосекреторна функція).

Естрадіол визначає розвиток вторинних статевих ознак у жінок (формування молочних залоз, тип статури, висота голосу, тощо). Цей гормон також контролює менструальний цикл.

Прогестерон, або «гормон вагітності» виробляється в організмі вагітних жінок. Він зупиняє дозрівання нових яйцеклітин, тимчасово припиняє менструації і контролює перебіг вагітності.

У нормі в сім’яниках виробляється певна кількість жіночих гормонів, а в яєчниках — чоловічих. Якщо співвідношення статевих гормонів в організмі порушується, то виникає інтерсексуальність. У чоловіків з’являються деякі жіночі ознаки, а у жінок — чоловічі.

Статева зрілість

Статева зрі́лість — вік або стадія життя, коли організм має здатність до розмноження. Інколи цей термін розглядається як синонім дорослого організму, хоча суворо говорячи ці слова мають різні значення. Статева зрілість людини та процес переходу до неї — пубертат — розглядаються у окремих статтях.

Більшість багатоклітинних організмів не здатні до статевого відтворення одразу після народження, і залежно від виду, до того часу як вони отримають цю можливість проходить від кількох годин до більш ніж десятиліття. Також, перехід до статевої зрілості може вимагати певних сигналів. Вони можуть бути як зовнішніми, такими як посуха, або внутрішніми, як відсоток жиру в тілі (такі внутрішні сигнали не слід плутати з гормонами, які безпосередньо викликають статеву зрілість).

Для статевої зрілості необхідне визрівання органів розмноження і виробництво статевих клітин. Ці зміни також можуть супроводжуватися швидким ростом або іншими фізіологічними змінами, які відрізняють незрілий організм від його дорослої форми. Ці ознаки відомі як вторинні статеві ознаки, і часто характеризують збільшення статевого диморфізму. Наприклад, до досягнення статевої зрілості діти людини мають плоскі груди, як і дорослі чоловіки, але не дорослі жінки.

Після досягнення статевої зрілості деякі організми можуть втратити здатність до відтворення або навіть змінити стать. Також, хоча в багатьох організмах статева зрілість пов’язана з віком, вона залежить і від інших факторів, а вторинні статеві ознаки інколи можуть проявлятися і без досягнення статевої зрілості. З іншого боку, інколи зовнішньо «незрілі» форми також можуть відтворюватися (дивіться прогенез).

Oops something went wrong: