1. Будова квітки

Квітка — це видозмінений укорочений пагін з обмеженим ростом, пристосований для утворення статевих клітин і для розмноження насінням.

Як будь-який пагін, квітка розвивається із бруньки.
Стеблова частина квітки представлена квітконіжкою , верхню частину якої називають квітколожем .

Квітконіжка — це стеблова частина квітки, прикріплена до стебла пагона. Квітконіжка буває добре помітною (таку має яблуня), або дуже короткою, майже непомітною — сидячою (таку має подорожник).

Квітконіжка переходить у квітколоже — розширену стеблову частину квітки, до якої прикріплені тичинки, маточки та листки оцвітини.

Чашечка, віночок, тичинки і маточки — це видозмінені листки.

Чашечка , що складається із чашолистків , найчастіше забарвлених у зелений колір, захищає квітку та її внутрішні частини.

Квітку зовні оточує оцвітина . Оцвітина виконує захисну функцію, до того ж пелюстки можуть приваблювати запилювачів.

Якщо оцвітину утворюють чашолистики ( чашечки ) і пелюстки ( віночок ), то це — подвійна оцвітина .
Якщо оцвітина утворена листками більш або менш однакової будови, то її називають простою оцвітиною .
Яскраво забарвлені верхні листки подвійної оцвітини називають пелюстками , вони утворюють віночок .

Віночок — внутрішня, найпомітніша частина подвійної оцвітини, яка пристосована для приваблення запилювачів. Віночки квіток різняться забарвленням, формою і кількістю пелюсток, будовою і розмірами. Основною функцією віночка є захист генеративних органів квітки під час цвітіння.

У тюльпанів є тільки більш або менш однакові листочки — у них проста оцвітина . У одних рослин листочків простої оцвітини великі і яскраві, наприклад у тюльпана або орхідеї, а в інших, наприклад у ситника, непоказні.

У квітів яблуні є як пелюстки, так і чашолистики — у них подвійна оцвітина .
Крім квітки яблуні подвійну оцвітину мають квітки вишні, капусти, троянди і багато інших рослин.

Квітки деяких рослин не мають розвиненої оцвітини. Наприклад, у квіток верби він нагадує лусочки. Такі квітки називають голими .

Листочки простої оцвітини можуть залишатися вільними ( оцвітина проста роздільнолистна ) або зростатися ( оцвітина проста зрослолистна ).

У тюльпана і лілії оцвітина проста роздільнолистна, а в конвалії — зрослолистна.

У квіток з подвійною оцвітиною також можуть зростатися і чашолистики та утворювати при цьому з рослолистну чашечку , і пелюстки — з рослопелюстковий віночок.

Квіти примули, наприклад, мають зрослолистну чашечку і зрослопелюстковий віночок.
У жовтця і вишні квітки мають роздільнолистну чашечку і роздільнопелюстковий віночок.
У дзвоника чашечка роздільнолистна, а віночок — зрослопелюстковий.

§ 5. Квітка. Будова квітки. Запилення квітки. Утворення плодів і насіння

На попередньому уроці ви дізналися про листок, його будову та значення у житті рослини. Пригадайте, з яких частин складається листок. Чому листки мають зелений колір? Яке призначення черешка? Де розташовані прилистки? Чим відрізняється простий листок від складного? Яке призначення жилок листка? Що робить рослина за допомогою продихів? Навіщо рослини скидають листя?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про квітку, її будову, запилення квітки, утворення плодів і насіння.

Квітка — це орган рослини, який забезпечує її розмноження шляхом утворення насіння та плодів. Квіти дуже різноманітні за своїм зовнішнім виглядом. Вони мають різні розміри, кольори та запахи. Основними частинами квітки є квітконіжка, квітколоже, оцвітина, тичинки й маточка.

Квітконіжка — це стеблова частина квітки. Це те місце, яким квітка прикріплюється до стебла. Більшість квіток мають квітконіжку.

Квітконіжка переходить у квітколоже. Квітколоже — це верхня розширена частина квітконіжки. До квітколожа прикріплені інші частини квітки. Воно виконує роль основи, яка тримає пелюстки, тичинки й маточки.

Оцвітина — це листкоподібний орган квітки, що є сукупністю чашолистків і пелюсток. Чашолистки — це дрібні зелені листочки. Вони утворюють чашечку — зовнішнє коло оцвітини. Пелюстки — це внутрішні листочки квітки. Вони закріплені всередині чашечки. Пелюстки різних рослин відрізняються забарвленням. Сукупність пелюсток квітки називають віночком. Основним призначенням віночка є захист тичинок і маточки. Також він приваблює комах до запилення рослини.

Будова квітки

Будова тичинки

У квітці розташовані тичинки. Тичинка — це орган квітки, який утворює пилок. За допомогою пилка відбувається запилення квітки та її запліднення. Кожна тичинка складається з тичинкової нитки та прикріпленого до неї зверху пиляка. У пиляка є спеціальні мішечки — пилкові гнізда. У них утворюється пилок. Квітки різних рослин мають неоднакову кількість тичинок.

Важливою частиною квітки є маточка. Маточка — це частина квітки, яка вловлює пилок і розвиває насіннєві зачатки. Маточка розташована всередині квітки. Нижня частина маточки розширена й називається зав’яззю. Середня частина маточки — це стовпчик. Верхня частина — приймочка — трохи розширена, вона вловлює пилок.

У квітці може бути одна маточка, як у сливи, вишні, абрикоса. Може бути й декілька чи навіть багато, як у малини та ожини.

Тичинки й маточка тюльпана

Бджола запилює квітку

Кавун

Персик

Процес перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки називається запиленням. Воно відбувається під час цвітіння рослини. Рослини можуть запилюватися декількома способами. Розрізняють самозапилення, коли пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки. Також є перехресне запилення, коли пилок з однієї квітки запилює маточку іншої квітки. Перехресне запилення відбувається за допомогою вітру, води, тварин, комах і птахів.

Квітки багатьох рослин запилюють комахи. Пелюстки квіток яскраві, деякі квітки мають запах і виділяють нектар (солодкий сік). Це приваблює бджіл, ос, джмелів і метеликів. Комахи сідають на квітки, торкаються тільцями пиляків тичинок і покриваються пилком. А коли перелітають на іншу квітку, торкаються її приймочок і запилюють.

Після запилення зав’язь квітки поступово збільшується. Вона розростається і перетворюється на плід. Усередині плода розвивається й дозріває насіння. За допомогою насіння рослини розмножуються. З нього виростають молоді рослини. У деяких рослин у плоді розвивається багато насіння (огірок, помідор, диня, кавун). Інші плоди мають тільки одну насінину (горіх, персик, черешня).

Запам’ятайте

Квітка — орган рослини, який забезпечує її розмноження.

Квітконіжка — стеблова частина квітки.

Квітколоже — верхня розширена частина квітконіжки.

Оцвітина — листкоподібний орган квітки, який складається із чашолистків і пелюсток.

Чашолистки — це зовнішнє коло оцвітини, дрібні зелені листочки, які утворюють чашечку.

Пелюстки — це внутрішні листочки квітки.

Віночок — сукупність пелюсток квітки.

Тичинка — орган квітки, який утворює пилок.

Маточка — частина квітки, яка вловлює пилок і розвиває насіннєві зачатки.

Запилення — процес перенесення пилку з тичинки на приймочку маточки.

Запитання

• 1. Яке головне призначення квітки рослини?
• 2. Із яких частин складається квітка рослини?
• 3. Що таке квітконіжка?
• 4. Як називається верхня розширена частина квітконіжки?
• 5. Із яких частин складається оцвітина?
• 6. Який орган квітки утворює пилок?
• 7. Яка частина квітки вловлює пилок і розвиває насіннєві зачатки?
• 8. Що таке запилення?
• 9. Як квітки запилюються?
• 10. Де розвивається і дозріває насіння?

Завдання

• 1. Намалюйте в зошиті будову квітки та підпишіть її частини.

• 2. Вставте усно слова на місця пропусків і запишіть речення в зошит.

Орган рослини, який забезпечує її розмноження, називається ____ . Розмноження рослини відбувається за допомогою ____ і ____ . Пилок виділяє. Квіти запилюються за допомогою ____ , ____ , ____ , ____ і ____ . Після запилення зав’язь квітки поступово збільшується, розростається і перетворюється в ____ . Усередині плода розвивається і дозріває.

Цікаво знати.

Найбільшою у світі є квітка рослини під назвою рафлезія. Вона величезна, строката, червонувато-коричнева. Діаметр квітки сягає 1 метра, а вага — до 10 кг. Усередині її величезної чаші збирається від 5 до 7 кілограмів води. Весь процес розвитку рафлезії триває дуже довго. Перші бутони з’являються лише через 3 роки. Квітковий бутон дозріває ще 9 місяців. Після цього квітка існує лише декілька діб. Потім перетворюється на незрозумілу чорну масу.

Рафлезія — рослина-паразит. Вона приєднується до іншої рослини й так отримує все, що потрібно для життя. За допомогою спеціальних присосків у вигляді паростка рафлезія проникає до коріння «рослини-жертви». Найчастіше вона паразитує на ліанах. Та частина рафлезії, яка залишилася зовні, поступово відмирає. Саме тому в неї немає ані листя, ані стебла, ані коріння. Проте виглядає рослина наче виросла із землі.

Ягодоподібні плоди є наступним поколінням рафлезії. Вони містять в’язку масу. В одному плоді є до чотирьох мільйонів насінин. Попри чарівну красу, рафлезія є квіткою-смердючкою. Щоб залучити до розповсюдження насіння комах і інших тварин, ці квіти виділяють запах гнилого м’яса. У рослини й прізвисько відповідне — «трупна лілія».

Рафлезія є однією з рідкісних представниць рослинного світу на Землі.

Рафлезія

§ 33. Квітка як орган статевого розмноження рослини. Будова і різноманітність квіток

Квітка – це генеративний орган, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин. Існує величезне розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо (мал. 138).

Мал. 138. Різноманітність квіток. Завдання. З допомогою вчителя спробуйте визначити рослини, квітки яких зображено на малюнку

Яка будова квітки? Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок (мал. 139). Квітконіжка – частина стебла, що несе на собі квітку. Квітки без квітконіжок називають сидячими (у кукурудзи, соняшнику, конюшини).

Верхню вкорочену стеблову розширену частину квітконіжки називають квітколожем. До квітколожа прикріплюються всі інші частини квітки – чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають оцвітиною. Вона може бути подвійною й простою. Подвійна оцвітина складається із чашечки та віночка.

Мал. 139. Будова квітки: 1 – квітконіжка; 2 – квітколоже; 3 – чашолисток; 4 – пелюстки; 5 — тичинки; 6 – маточка

Чашечку утворюють видозмінені листки – чашолистки, переважно зеленого кольору. В одних рослин чашолистки зростаються (шипшина, петунія), в інших – залишаються вільними (капуста, левкой). Чашечка захищає внутрішні частини квітки від несприятливих впливів довкілля, особливо коли квітка ще не розцвіла й перебуває у стані бутона.

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він утворений з пелюсток — видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори. В одних рослин пелюстки зростаються (наприклад, у картоплі та помідорів), в інших – ні (як-от, у шипшини). Основна функція віночка – приваблення запилювачів. Проста оцвітина не поділена на чашечку й віночок. Усі її листочки подібні за формою та забарвленням (як-от, у конвалії, тюльпана).

Цікаво знати, що є рослини, у яких листочки простої оцвітини забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною (у кропиви й буряку). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною (у тюльпана, лілії, конвалії).

Бувають рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.

Головні частини квітки – тичинки й маточки. Тичинки розміщуються по внутрішньому краю оцвітини. Їхня кількість у квітці коливається від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком (мал. 140, А). Пиляк – верхня розширена частина тичинки, де розташовані пилкові гнізда. Там формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини, – спермії. Вони забезпечують процеси запліднення. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.

Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. У маточки розрізняють нижню розширену частину – зав’язь, де містяться насінні зачатки; середню видовжену – стовпчик (є не в усіх квіток) та верхню – приймочку (мал. 140, Б).

У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина – яйцеклітина – та центральна клітина (знайдіть їх на мал. 140). Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір – пилковхід. Крізь нього в багатьох рослин проростає пилкова трубка. З насінного зачатка після запліднення зазвичай розвивається насінина, а із стінок зав’язі – стінка плода. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом із стінкою плода утворює плід. Плід може містити одну, кілька або багато насінин.

Мал. 140. А. Будова тичинки; 1 – тичинкова нитка; 2 – пиляк; 3 – пилок. Б. Будова маточки: 1 – приймочка; 2 – стовпчик; 3 – зародковий мішок; 4 – насінний зачаток; 5 – зав’язь; 6 – центральна клітина; 7 – яйцеклітина

Ознайомимося з будовою квітки, виконавши лабораторне дослідження.

ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

БУДОВА КВІТКИ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі квітки вишні, яблуні, шипшини та інших покритонасінних рослин (за вибором учителя) або їхні гербарні зразки; постійні препарати зрізів квіток; препарувальний набір, лупа, мікроскоп, муляжі, таблиці.

Хід роботи

1. Розгляньте будову квітки та знайдіть її основні частини.

2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.

3. Препарувальною голкою розгорніть квітку й розгляньте маточку. Знайдіть зав’язь, стовпчик та приймочку.

4. Зробіть поперечний зріз через зав’язь маточки. Покладіть її на предметне скло та розгляньте за допомогою лупи. Під мікроскопом роздивіться постійний препарат зрізу через зав’язь маточки. Знайдіть стінки зав’язі та насінний зачаток.

5. Розгляньте будову тичинки. Знайдіть тичинкову нитку та пиляк. Покладіть пиляк на предметне скло та дослідіть його за допомогою лупи. Роздивіться пилкові зерна. Яке функціональне призначення пилку, насінного зачатка, зав’язі?

Які є типи квіток? Не в усіх рослин квітки одночасно мають тичинки й маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку (мал. 141).

У деяких рослин (наприклад, у соняшнику, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими, або стерильними. Вони яскраво забарвлені і цим приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.

Мал. 141. Різні типи квіток: 1 – одностатеві (голі сидячі квітки верби); 2 – двостатева квітка лілії

Мал. 142. А. Однодомна рослина кукурудза. Б. Дводомна рослина тополя: 1 – чоловіче суцвіття; 2 – чоловіча квітка; 3 – жіноче суцвіття; 4 – жіноча квітка

Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. Їх називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки містяться на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха, коноплі) (мал. 142).

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

• Квітка – генеративний орган, який забезпечує розмноження квіткових рослин. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок.
• Квітки, що водночас містять тичинки й маточки, називають двостатевими, а ті, які мають тільки тичинки або маточки, – одностатевими.
• В однодомних рослин тичинкові та маточкові квітки розташовані на одній особині, у дводомних – на різних.

Поповніть свій біологічний словник: маточка, тичинки, зав’язь, насінний зачаток, зародковий мішок, однодомні та дводомні рослини, стінка плода.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

• 1. Назвіть частину квітки, яка має стеблове походження: а) чашечка; б) тичинки; в) маточки; г) квітконіжка.
• 2. Зазначте, як називають квітки, у яких одночасно є тичинки й маточки: а) одностатевими; б) двостатевими; в) нестатевими; г) однодомними.

Дайте відповідь на запитання

• 1. З яких частин складається квітка?
• 2. Яка будова тичинки та маточки?
• 3. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається?
• 4. Які рослини називають одно- та дводомними? Наведіть приклади.