Австралопітеки. Архантропи, палеантропи, неоантропи. Сучасне людство

Приблизно 4 мільйонів років тому від спільних предків людини і людиноподібних мавп відділилися перший людиноподібні істоти. Природно, їх ще не можна було назвати людьми в повному розумінні слова. Вони мали досить невеликий об’єм мозку (близько 500-600 см 3 — майже такий, як у сучасних горил). Ці істоти отримали назву австралопітеки (лат. австраліс — південний, а пітек — мавпа). Австралопітеки прекрасно рухалися в випрямленій положенні та мали повністю сформований комплекс ознак будови тіла, пов’язаний з прямоходінням. Ріст австралопітеків був близько метра (але були низькорослі та високорослі види), тривалість життя ледь сягала 20 років. Час його існування доводиться на епоху раннього палеоліту (кам’яного віку). В даний час практично всі дослідники поділяють точку зору про те, що австралопітеки були «побічної» гілкою еволюції гомінід; найближчим до роду Людина був вид австралопітек афарський (австралопітек з Афара, мал. 74).

Мал. 74. Австралопітек з Афара: ліворуч — реконструкція зовнішнього вигляду (порівняно з сучасною людиною), по центру: знаряддя праці та кількість ударів, необхідних для її виготовлення, та поширення; праворуч — череп

Ще одним представником цієї стадії антропогенезу була Людина вміла (мал. 75). Це вид вже належить до роду Людина. Встановлено, що людина вміла виготовляла перші знаряддя праці (рубила, або чоппери) з гальки; для цього їй було необхідно суттєве вдосконалення розумової діяльності (розширення об’єму оперативної пам’яті до 3 одиниць — щоб одночасно тримати в увазі саме рубило, камінь-наковадло та камінь, за допомогою якого відколювалися відщепи).

Архантропи

Наступний представник на сходах еволюційного розвитку людини іменується пітекантропом (мавполюдиною), рід Людина прямо ходяча (мал. 76); обидві назви носять історичний характер і не відповідають реальному положенню та біології цих викопних людей). Об’єм його мозку становив близько 900 см 3 . Пітекантроп ходив подібно сучасній людині, і був трохи нижчий від середнього сучасного європейця — 165-170 см. Чи умів пітекантроп виготовляти знаряддя праці? Вчені дали ствердну відповідь: пітекантроп виготовляв найпростіші знаряддя праці або в усякому разі міг це робити. Це були грубі знаряддя з кременю, трикутної форми рубала. Час існування пітекантропа позначено середнім палеолітом (600-100 тисяч років тому).

Мал. 75. Людина вміла: ліворуч — реконструкція зовнішнього вигляду (порівняно з сучасною людиною), по центру: знаряддя праці та кількість ударів, необхідних для її виготовлення, та поширення; праворуч — череп

Мал. 76. Людина прямоходяча: ліворуч — реконструкція зовнішнього вигляду (порівняно з сучасною людиною), по центру: знаряддя праці та кількість ударів, необхідних для її виготовлення, та поширення; праворуч — череп

Ще одним представником цієї стадії антропогенезу була людина з Хайдельберга (мал. 77). Для неї притаманні більш складні знаряддя праці; вважається, що саме цей викопний вид дав початок наступній стадії антропогенезу — палеоантропам.

Мал. 77. Людина з Хайдельберга: ліворуч — реконструкція зовнішнього вигляду (порівняно з сучасною людиною), по центру: знаряддя праці та кількість ударів, необхідних для її виготовлення, та поширення; праворуч — череп

Палеантропи

Уявлення про наступний етап антропогенезу сформулювалися на основі палеонтологічних знахідок, зроблених в долині Неандерталь біля Дюссельдорфа (Німеччина). Так в науковій літературі з’явився термін неандерталець (мал. 78). За об’ємом мозку (від 1200 до 1600 см 3 ) неандерталець не поступався перед сучасній людині, іноді навіть перевершував її. Але, незважаючи на великий об’єм мозку, розумовий апарат неандертальця залишався недосконалим.

Мал. 78. Людина неандертальська: ліворуч — реконструкція зовнішнього вигляду (порівняно з сучасною людиною), по центру: знаряддя праці та кількість ударів, необхідних для її виготовлення, та поширення; праворуч — череп

Період існування неандертальця припадає на несприятливий кліматичний період — льодовиковий період (60-28 тисяч років до н. е.). Неандерталець мешкав в домах-базах, інколи — в печерах; умів шити собі одяг, тобто йому були відомі такі знаряддя праці, як голка, спис, скребок і т. ін. У цей же період відбулася так звана «неолітична революція», в результаті якої неандерталець винайшов лук, що дійсно стало революційним моментом в його житті. Тепер йому стало легше вести полювання, а раціон харчування поповнився новими видами їжі (птиця, нові види тварин).

Неоантропи

Наступний представник предків людини на сходах еволюції — кроманьйонець — представляв собою людину в сучасному розумінні слова. Епоха, в яку жив кроманьйонець, припадає на період з 40-го по 10-е тисячоліття до нашої ери. Перші знахідки скелета кроманьйонця були зроблені в 1868 році на південному заході Франції в печері Кро-Маньйон (мал. 79). Кроманьйонці успадкували від своїх предків великий мозок і досить практичну технологію, завдяки чому у відносно короткий проміжок часу зробили небачений крок вперед.

Всі кроманьйонці користувалися тими чи іншими кам’яними знаряддями і займалися полюванням і збиранням. Вони досягли разючих досягнень, розселилися по всіх географічних областях, придатних для проживання. Кроманьйонці створили перші примітивні форми випалу гончарних виробів, будували для цього печі і навіть випалювали вугілля. У майстерності обробки кам’яних знарядь вони перевершили своїх предків, навчилися робити всілякі знаряддя, зброю і пристосування з кістки, бивнів, оленячих рогів і з дерева.

Всі сфери діяльності кроманьйонців були вдосконалені в порівнянні з їх предками. Вони виготовляли кращий одяг, споруджували більш великі житла і їли набагато різноманітнішу їжу, ніж їх попередники.

Крім усього іншого, вчені встановили, що у кроманьйонців було ще одне важливе нововведення — мистецтво. Стіни печер, де збиралися кроманьйонці, покривали намальовані та вирізані малюнки, дуже виразні та динамічні.

Кроманьйонець відрізнявся від своїх попередників фізіологічними характеристиками. По-перше, череп кроманьйонця в усьому схожий на череп сучасних людей: чітко виражений підборіддя виступ, високе чоло, дрібні зуби, обсяг мозкової порожнини відповідає сучасному. По-друге, йому притаманні фізичні особливості, необхідні для формування складної мови: будова порожнин носа і рота, а також гортані давали йому можливість оформляти і видавати чіткі звуки, набагато більш різноманітні, ніж ті, які були доступні попередникам.

Мал. 79. Людина розумна: ліворуч — реконструкція зовнішнього вигляду по центру: знаряддя праці та кількість ударів, необхідних для її виготовлення, та поширення; праворуч — череп

Таблиця 4. Порівняння стадій антропогенезу

Назва

Стадія антропогенезу

Зріст, см

Маса, кг

§ 2. Поява первісних людей. Як жили наші найдавніші предки

Людина як біологічний вид виникла і розвивалася у той період, коли кліматичні умови були схожими на сучасні субтропічні. Природа забезпечувала сприятливі умови для життя: їжу знаходити було не важко, не виникало потреби в одязі й постійному житлі. Але коли природні умови почали змінюватися, людина мусила до них пристосовуватися.

Дослідники вважають, що близько 3,5 мільйона років тому в північній півкулі відбулося значне похолодання, і частину її території вкрив льодовик. Тоді ж зменшилася кількість опадів, ліси в Африці поступилися місцем степам, і людиноподібна мавпа мала пристосовуватися до життя на відкритій місцевості, тому почала підніматися на дві кінцівки — так вона краще бачила і ворогів, і здобич.

Під час останнього льодовикового періоду крига вкрила території сучасних Англії, Скандинавії, Голландії, більшої частини Німеччини й України (зокрема, уздовж Дніпра льодовик простягався аж до території сучасного однойменного міста). Їстівних рослин ставало все менше, а типовими представниками тваринного світу були мамонти.

Поміркуйте, яким чином давні люди полювали на мамонтів.

У часи мезоліту природні фактори знову змінилися: клімат потеплішав, льодовик відступив на північ, а з ним відійшли й велетенські тварини. Змінилися умови полювання, відтак людина винайшла лук і стріли. Полювати на невеликих тварин було зручніше осібно, тому частіше почали використовувати усілякі пастки та сильця. Значну роль у господарстві відігравало рибальство. Велику рибу і морського звіра ловили за допомогою односторонніх і двосторонніх гарпунів; ставили рибальські сітки, сплетені з лози пастки, удосконалювали гачки. У період мезоліту було винайдено човен, який видовбували з дерева, та весла. Імовірно, тоді ж винайшли лижі і сани.

Поясніть, як вплинули нові знаряддя на ефективність полювання і рибальства.

Розгляньте малюнки 7-15. Об’єднайте їх у три логічні групи. Поясніть свій вибір.

Мал. 7

Мал. 8

Мал. 9

Мал. 10

Мал. 11

Мал. 12

Мал. 13

Мал. 14

Мал. 15

Первісні люди

Зі змінами природного середовища змінювалась і сама людина.

Найдавнішу людину відкрив англійський археолог і антрополог Луїс Лікі, який у 1960 р. в Олдувайській ущелині в Африці знайшов фрагменти кісток і щелепу із зубами. Ці рештки належали невідомій раніше людиноподібній істоті. Оскільки поряд із нею було знайдено примітивні знаряддя праці, її назвали людиною вмілою (Homo habilis). Ця та інші знахідки дали можливість ученим відтворити її зовнішній вигляд.

Людина вміла виготовляла примітивні кам’яні рубила. За їх допомогою вона розмелювала тверду їжу, подрібнювала кістки й виробляла дерев’яні знаряддя.

Наступним кроком у розвитку людини була людина прямоходяча (Homo erectus), або пітекантроп. Вона вміла виготовляти рубила, гостроконечники, скребла. Жили пітекантропи групами по 25-40 осіб: зазвичай 3-6 дорослих чоловіків, 6-10 жінок і 15-20 дітей. Спільний побут і колективне полювання вимагали складнішої комунікації, а отже, спілкування не лише за допомогою жестів, а й звуків. Поступово звуки складалися у слова, слова — у речення. Так із часом виникла мова.

Нащадком пітекантропа деякі вчені вважають неандертальця (Homo neanderthalensis). Неандертальці жили в умовах холодного клімату, відтак навчилися використовувати природний вогонь від блискавки й лісової пожежі. Підтримуючи багаття на одному місці, люди зігрівалися, захищалися від хижаків і готували їжу.

Порівняйте опис і зображення пітекантропа та неандертальця. Що в них спільного й відмінного?

Пітекантропи

Неандерталець

Близько 40-30 тисяч років тому з’явилася людина розумна (Homo sapiens), або кроманьйонець. Ця назва походить від французької місцевості Кро-Маньйон, де у 1868 р. випадково було знайдено рештки людини розумної. Нині відомі стоянки кроманьйонців у Європі, Африці, Азії, Австралії, Америці. Людина розумна певний час співіснувала з неандертальцем. Зростом і будовою тіла вона майже не відрізнялася від сучасної людини.

Поміркуйте, які фактори, крім природних умов, впливали на розвиток людини.

Плем’я — спільнота (громада) людей, що ґрунтується на родових взаєминах та суспільному поділі праці.

Суспільна організація, світорозуміння і мораль первісних людей

Поміркуйте, які обставини змушували людей об’єднуватися. Поясніть значення поняття «первісне стадо».

Приблизно 30 тисяч років тому люди почали формувати роди, до яких належали ті, хто мали спільних предків, тобто родичі. Археологи підтверджують це дослідженнями великих за розміром жител людини кінця палеоліту.

Родова громада (рід) — це спільнота, у якій люди пов’язані між собою родинними зв’язками.

Розгляньте реконструкцію житла з кісток мамонтів у доповненій реальності. Поміркуйте, якою мала бути людська громада, щоб побудувати подібне.

Реконструкція житла первісної людини

Із формуванням родів зросла роль жінки-матері. Дослідники називають такий суспільний уклад материнською родовою общиною — матріархатом, що у перекладі означає «влада матері». Він став одним з етапів формування первісного суспільства. Саме за жіночою лінією визначалася належність до роду. Жінки займалися збиральництвом, готували їжу, зберігали харчові запаси, підтримували вогонь у вогнищі, шили одяг і ростили дітей.

Ремесло — дрібне виробництво, що базується на ручній праці.

Розгляньте малюнок 16. Поміркуйте, чи відповідає бачення художника про матріархат історичним фактам.

На чолі общини стояли найдосвідченіші старійшини. Саме вони слідкували за тим, щоб усі члени роду дотримувалися встановлених правил поведінки й отримували рівні частки продуктів. Старійшини спостерігали за вихованням дітей, якими опікувалися усі дорослі члени общини. Діти вивчали звичаї роду та переймали життєвий ДОСВІД.

З часом родова громада переросла у плем’я — об’єднання кількох первісних родових общин, які мешкали на певній території. Керувала життям громади рада старійшин. Кожне плем’я мало свої усталені звичаї і традиції.

Звичай — це загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті народу, суспільної групи тощо.

Племена конкурували за кращі землі. Відтак виникла потреба оборонятися і нападати, а отже, у військовому вожді — лідері общини, який мав хист до військової справи.

Поміркуйте, якими рисами повинен був володіти військовий вождь.

Прочитайте текст. Поміркуйте, які риси та якості допомагали давнім людям накопичувати перші знання про навколишній світ.

Розгляньте наскельний малюнок. Які знання мала людина, аби його створити?

Наскельний малюнок періоду неоліту у Печері Звірів. Єгипет

Про елементи моралі первісних людей ми можемо дізнатися завдяки віруванням. Прочитайте визначення. Поміркуйте, у що вірили давні люди.

Чи знаєте ви значення слова «шаман»?

Розгляньте малюнок 17. Які дії виконували шамани у давні часи? Поясніть, яку роль вони відігравали у віруваннях і традиціях первісних людей.

Мал. 17

Підсумки

Давні люди пройшли складний шлях від життя у повному єднанні із природою до формування суспільства і появи відтворювального господарства. Залежність від сил природи привела до їх обожнювання і спроб впливати на реальність за допомогою магії. Так зародилася релігія. Вже тоді людина розуміла красу природи і намагалася відтворити її у малюнках.

Накопичені у кам’яному віці досвід, знання та уміння стали основою для подальшого розвитку людства й цивілізації загалом.

Домашнє завдання

• 1. Чи погоджуєтеся ви з тим, що природні умови мали визначальний вплив на розвиток людства? Аргументуйте свою думку.
• 2. Складіть і запишіть коротке оповідання про пригоди ваших ровесників у часи мезоліту, коли клімат зазнавав суттєвих змін. Використайте у розповіді достовірні відомості про цей археологічний період.