Таблетки найз: небезпека для здоров`я

«Найз» – досить сильні таблетки, які часто призначають при захворюваннях опорно-рухового апарату. Однак, вживаючи їх, слід бути обережним, оскільки при неправильному застосуванні вони можуть принести здоров`ю не користь, а шкоду.

Препарат під комерційною назвою «Найз» випускається в декількох основних лікарських формах: у вигляді гранул, суспензії і таблеток. Кожна з лікарських форм має свої переваги і призначається в тому випадку, якщо саме вона здатна надати найкращий лікувальний ефект при наявних симптомах.

Призначення препарату «Найз»

Препарат «Найз» застосовується в складі комплексної терапії у хворих, які страждають від захворювань опорно-рухового апарату, включаючи такі як ревматизм, невралгія, посттравматичні ускладнення цієї системи організму людини і подібні. Однак слід мати на увазі, що власне вплив препарату орієнтоване більшою мірою не на лікування причини захворювання, а на усунення неприємних симптомів, таких як біль і запалення в місці пошкодження. Тому лікарі найчастіше призначають «Найз» одночасно з прийомом інших препаратів, що впливають саме на причину хвороби.

Можливі наслідки прийому «Найз»

Оскільки препарат є досить сильнодіючим засобом, його прийом, особливо в разі перевищення дозування, рекомендованої лікарем, може спричинити за собою настання деяких побічних ефектів. До можливих негативних наслідків прийому «Найз» відносяться групи симптомів, що виявляються з боку різних систем людського організму. Так, з боку шлунково-кишкового тракту прийом препарату може викликати нудоту, блювоту, діарею, печію і навіть поява виразок на слизових оболонках.

З боку кровоносної системи можливе виникнення симптомів, пов`язаних зі зміною складу крові. Так, прийом препарату може спричинити за собою скорочення кількості тромбоцитів, лейкоцитів або гранулоцитів, а також зниження рівня гемоглобіну в крові. Вживання цього медикаменту здатне викликати порушення нормального згортання крові, що тягне за собою збільшення часу кровотечі при порушенні цілісності шкірних покривів. Крім того, «Найз» може виявитися причиною появи крові в сечі хворого.

Відео: створіння у нас в животі ко ли ми п`ємо таблетку найз

Нарешті, прийом цих ліків може викликати ряд неспецифічних симптомів, що відбивають його загальне негативний вплив на організм в конкретному випадку. Наприклад, хворий може відчувати головний біль, запаморочення, бути схильним до появи набряків або алергічних реакцій. У всіх цих випадках, а також при появі інших неприємних симптомів після прийому препарату, слід негайно звернутися до лікаря, щоб він визначив справжню причину їх виникнення і при необхідності скасував прийом ліків.

• Як розводити німесіл
• Найефективніші таблетки від температури
• Як приймати “ентерофурил”
• “Найз”: як застосовувати
• Як приймати “немозол”
• Як застосовувати ацілакт
• Як приймати “хофитол”
• «Вольтарен»: інструкція із застосування і відгуки
• «Есслівер форте»: інструкція із застосування
• «Хондроксид форте»: свідчення і інструкція із застосування
• “Стоптусин”: застосування та ефективність
• Тавегіл: інстукція до застосування
• «Флогензім»: інструкція із застосування і відгуки
• Заняття лфк для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
• “Дюфастон”: інструкція із застосування
• “Азитроміцин”: інструкція із застосування
• «Аміксин»: інструкція із застосування
• “Ларіпронт”: інструкція із застосування
• Препарат «лактусан»: інструкція із застосування
• “Панавір”: інструкція із застосування
• “Іммунал”: інструкція із застосування

Найз (Nise) Лекарственные препараты

фармакодинамика . Нимесулид — НПВП группы метансульфонанилидов, который проявляет противовоспалительное, обезболивающее и жаропонижающее действие. Лечебное влияние нимесулида обусловлено тем, что он взаимодействует с каскадом арахидоновой кислоты. Нимесулид селективно ингибирует ЦОГ-2 и угнетает синтез простагландинов в очаге воспаления.
Нимесулид ингибирует освобождение фермента миелопероксидазы, а также угнетает образование свободных радикалов кислорода, не влияя на процессы фагоцитоза и хемотаксиса, угнетает образование фактора некроза опухоли и других медиаторов воспаления.
Фармакокинетика . После приема внутрь нимесулид быстро всасывается в ЖКТ. C_max в плазме крови достигается через 2–3 ч. До 97,5% нимесулида связывается с белками плазмы крови.
Препарат активно метаболизируется в печени с участием CYP 2C9, изофермента цитохрома P450. Основным продуктом метаболизма является гидроксинимесулид — фармакологически активное вещество. T_½ — от 3,2 до 6 ч. Нимесулид выводится из организма с мочой — около 50% принятой дозы. Около 29% принятой дозы выводится с калом в метаболизированном виде. Только 1–3% выводится из организма в неизмененном виде. Фармакокинетический профиль у лиц пожилого возраста не меняется.

Показания Найз

лечение при острой боли. Лечение при первичной дисменорее.
Нимесулид следует применять только в качестве препарата второй линии.
Решение о назначении нимесулида следует принимать на основе оценки всех рисков для конкретного пациента.

Применение Найз

чтобы минимизировать нежелательные побочные эффекты, следует применять минимальную эффективную дозу в течение кратчайшего времени.
Максимальная продолжительность курса лечения — 15 сут.
Взрослые . По 1 таблетке Найз (100 мг) 2 раза в сутки — утром и вечером.
Лица пожилого возраста . Коррекции дозы не требуется.
Дети в возрасте от 12 лет . Коррекции дозы не требуется.
Пациенты с нарушением функции почек . Для пациентов с легкой или умеренной степенью нарушения функции почек (клиренс креатинина — 30–80 мл/мин) коррекции дозы не требуется, в то время как тяжелое нарушение функции почек (клиренс креатинина Препарат следует принимать внутрь после еды и запивать достаточным количеством жидкости.
Нежелательные эффекты могут быть минимизированы путем минимального периода лечения, необходимого для контроля симптомов.
Дети . Препарат противопоказан детям в возрасте до 12 лет.

Противопоказания

известная повышенная чувствительность к нимесулиду или к какому-либо компоненту препарата. Гиперергические реакции, которые имели место в прошлом (бронхоспазм, ринит, крапивница) в связи с применением ацетилсалициловой кислоты или других НПВП. Гепатотоксические реакции на нимесулид, отмечаемые в анамнезе. Одновременное применение других веществ с потенциальной гепатотоксичностью. Алкоголизм и наркотическая зависимость. Подозрение на острую хирургическую патологию. Желудочно-кишечные кровотечения или перфорации в анамнезе, связанные с предыдущим применением НПВП. Язва желудка или двенадцатиперстной кишки в фазе обострения, наличие в анамнезе язвы, перфорации или кровотечения в ЖКТ. Наличие в анамнезе цереброваскулярных кровотечений или других кровоизлияний, а также заболеваний, сопровождающихся кровоточивостью. Тяжелые нарушения свертывания крови. Тяжелая сердечная недостаточность. Тяжелые нарушения функции почек. Нарушение функции печени. Больные с повышенной температурой тела и/или гриппоподобными симптомами. Дети в возрасте до 12 лет. III триместр беременности и период кормления грудью.

Побочные эффекты

со стороны системы крови: анемия, эозинофилия, тромбоцитопения, панцитопения, пурпура.
Со стороны иммунной системы: реакции повышенной чувствительности, анафилаксия.
Метаболические нарушения: гиперкалиемия.
Со стороны психики: чувство тревоги, нервозность, ночные кошмары.
Со стороны нервной системы: головокружение, головная боль, сонливоть, энцефалопатия (синдром Рейе).
Со стороны органа зрения: нечеткость зрения, расстройства зрения.
Со стороны органа слуха и вестибулярного аппарата: вертиго (головокружение).
Со стороны сердечно-сосудистой системы: тахикардия, геморрагия, лабильность АД, приливы, АГ.
Со стороны дыхательной системы: одышка, БА, бронхоспазм.
Со стороны пищеварительной системы: диарея, тошнота, рвота, запор, метеоризм, гастрит, боль в животе, диспепсия, стоматит, стул черного цвета, кровотечение в пищеварительном тракте, язва и перфорация двенадцатиперстной кишки или желудка.
Со стороны гепатобилиарной системы: гепатит, мгновенный (фульминантный) гепатит с летальным исходом, в том числе желтуха, холестаз, повышение уровня ферментов печени.
Со стороны кожи: зуд, кожные высыпания, повышенная потливость, эритема, дерматит, крапивница, ангионевротический отек, отек лица, полиморфная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз.
Со стороны мочевыделительной системы: дизурия, гематурия, задержка мочеиспускания, отеки, почечная недостаточность, олигурия, интерстициальный нефрит.
Общие нарушения: отеки, недомогание, астения, гипотермия.
Лабораторные показатели: повышение уровня печеночных ферментов.
Чаще всего при применении НПВП отмечают побочные реакции со стороны ЖКТ. Возможно возникновение пептических язв, перфораций или кровотечений в ЖКТ, иногда угрожающих жизни, особенно у больных пожилого возраста. Были сообщения о таких побочных реакциях после применения этой группы препаратов: тошнота, рвота, диарея, вздутие живота, запор, диспепсия, боль в животе, стул черного цвета, рвота с примесью крови, язвенный стоматит, обострение колита и болезни Крона, гастрит, возникновение отека, АГ и сердечной недостаточности, такие реакции кожи, как образование пузырей, синдром Стивенса — Джонсона и токсический эпидермальный некролиз.
Клинические и эпидемиологические исследования свидетельствуют о том, что некоторые НПВП, особенно в высоких дозах и при длительном применении, могут привести к незначительному повышению риска возникновения артериальных тромботических осложнений, например инфаркта миокарда или инсульта.

Особые указания

Нимесулид следует применять только в качестве препарата второй линии. Решение о назначении нимесулида необходимо принимать на основе оценки всех рисков для отдельного пациента.
Для снижения риска развития побочных эффектов необходимо применять минимально эффективную дозу с наименьшей продолжительностью курса лечения. В случае отсутствия эффективности лечения (уменьшение выраженности симптоматики заболевания) терапию препаратом следует прекратить.
Были сообщения о случаях тяжелых реакций со стороны печени, в том числе с летальным исходом при применении нимесулида. В случае роста уровня печеночных ферментов или выявления признаков повреждения печени (например анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, ощущение повышенной утомляемости, моча темного цвета) или при отклонении данных лабораторных анализов функции печени от нормы препарат следует отменить. Повторное назначение нимесулида таким больным противопоказано.
В период лечения нимесулидом рекомендуется избегать одновременного применения гепатотоксических препаратов, анальгетиков, других НПВП, в том числе селективных ингибиторов ЦОГ-2, а также воздерживаться от употребления алкоголя.
У больных пожилого возраста повышена частота нежелательных реакций при применении НПВП, особенно это касается возможных кровотечений и перфораций в ЖКТ, которые могут быть смертельно опасными. Язва, кровотечение или перфорация в ЖКТ могут угрожать жизни больного, особенно если в анамнезе имеются данные о том, что подобные явления возникали у больного при применении любых других НПВП (без учета срока давности). Риск подобных явлений повышается вместе с увеличением дозы НПВП у лиц, имеющих в анамнезе язву ЖКТ, особенно осложненную кровотечением или перфорацией, а также у больных пожилого возраста. Таким пациентам лечение следует начинать с наименьшей возможной эффективной дозы. Для этих больных, а также для тех, кто принимает сочетанно низкие дозы ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, повышающих риск возникновения осложнений со стороны ЖКТ, следует рассмотреть возможность применения комбинированной терапии с использованием защитных веществ, например мизопростола или ингибиторов протонного насоса.
Больным с токсическим поражением ЖКТ, особенно лицам пожилого возраста, следует сообщать о любых необычных симптомах, возникающих в области ЖКТ, особенно о кровотечении. Это особенно важно на начальных стадиях лечения. Больных, принимающих сопутствующие препараты, которые могут повысить риск возникновения язвы или кровотечения, такие как ГКС, антикоагулянты, селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, антитромбоцитарные средства (ацетилсалициловая кислота), необходимо проинформировать о необходимости соблюдать осторожность при применении нимесулида.
В случае возникновения у больного, получающего нимесулид, кровотечения или язвы ЖКТ лечение требуется прекратить.
НПВП с осторожностью следует назначать больным с болезнью Крона или с неспецифическим язвенным колитом в анамнезе, поскольку нимесулид может привести к обострению.
Одновременное применение нимесулида с другими лекарственными средствами, такими как пероральные контрацептивы, антикоагулянты, антиагреганты, может вызвать обострение болезни Крона и других заболеваний ЖКТ.
Лица с АГ и/или сердечной недостаточностью в анамнезе, а также больные с задержкой жидкости в организме и отеками вследствие применения НПВП нуждаются в соответствующем контроле состояния и консультации врача.
Клинические исследования и эпидемиологические данные позволяют сделать вывод о том, что некоторые НПВП, особенно в высоких дозах и при длительном применении, могут привести к незначительному риску возникновения артериальных тромботических эпизодов, например инфаркта миокарда и инсульта. Для исключения риска возникновения таких явлений при применении нимесулида данных недостаточно. Больным с неконтролируемой АГ, острой сердечной недостаточностью, установленной ИБС, заболеваниями периферических артерий и/или цереброваскулярными заболеваниями нимесулид следует назначать после тщательной оценки состояния. Также требуется тщательно оценить состояние больных с факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний, например при АГ, гиперлипидемии, сахарном диабете, при курении, перед назначением препарата.
Больным с почечной или сердечной недостаточностью препарат следует назначать с осторожностью вследствие возможного ухудшения почечной функции. В случае ухудшения состояния лечение необходимо прекратить. Лица пожилого возраста требуют проведения тщательного клинического контроля из-за возможности развития кровотечения и перфорации ЖКТ, нарушения функции почек, печени или сердца. Поскольку нимесулид может влиять на функцию тромбоцитов, его следует с осторожностью назначать больным с геморрагическим диатезом. Однако нимесулид не заменяет ацетилсалициловую кислоту при профилактике сердечно-сосудистых заболеваний.
Применение НПВП может маскировать повышение температуры тела, связанное с фоновой бактериальной инфекцией. В случае повышения температуры тела или появления гриппоподобных симптомов у пациентов, принимающих нимесулид, прием препарата следует отменить.
Были сообщения о редких случаях тяжелых кожных реакций при применении НПВП, некоторые из них могут быть смертельно опасны, например эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз. У больных возникает очень высокий риск таких реакций, если при ранее назначенном курсе лечения появление реакции в большинстве случаев возникало в течение первого месяца лечения. Нимесулид необходимо отменить в случае появления первых признаков кожной сыпи, поражения слизистой оболочки и других аллергических проявлений.
Применение нимесулида может нарушать женскую фертильность и не рекомендуется применять женщинам, планирующим беременность. Женщинам, которым сложно забеременеть или если они находятся на обследовании по поводу бесплодия, не рекомендуется назначать нимесулид.
Применение в период беременности или кормления грудью . Подавление синтеза простагландинов может неблагоприятно повлиять на беременность и/или развитие плода. Данные, полученные при эпидемиологических исследованиях, позволяют сделать вывод о том, что на ранних сроках беременности применение препаратов, подавляющих синтез простагландина, может повысить риск самопроизвольного аборта, возникновения у плода пороков сердца и гастрошизиса. Абсолютный риск развития аномалии сердечно-сосудистой системы повысился с менее чем 1% примерно до 1,5%. Считается, что риск растет с повышением дозы и длительности применения.
Не следует принимать нимесулид в I и II триместр беременности без крайней необходимости. В случае необходимости применения препарата женщинам, которые пытаются забеременеть, или в I и II триместр беременности следует выбирать наименьшую возможную дозу и наименьшую возможную продолжительность лечения.
В III триместр беременности все ингибиторы синтеза простагландинов могут привести к развитию у плода:
пневмокардиального токсического поражения (с преждевременным закрытием артериального протока и гипертензией в системе легочной артерии);
дисфункции почек, которая может прогрессировать до почечной недостаточности с развитием маловодия;
У матери и плода в конце беременности возможно:
увеличение времени кровотечения, антиагрегационный эффект, который может возникнуть даже при применении препарата в очень низких дозах;
угнетение сократительной деятельности матки, что может привести к задержке или удлинение периода родов.
Поэтому нимесулид противопоказан в III триместр беременности.
Применение нимесулида может ухудшить фертильную функцию у женщин, поэтому не рекомендуется назначать женщинам, которые пытаются забеременеть. Для женщин, которые испытывают трудности с наступлением беременности или проходят исследования по поводу бесплодия, следует прекратить употребление нимесулида. Если беременность установлена при применении нимесулида, то врач должен быть об этом проинформирован.
Как НПВП, которое подавляет синтез простагландина, нимесулид может вызывать преждевременное закрытие боталлова протока, легочную гипертензию, олигурию, маловодие. Возрастает риск развития кровотечения, слабости родовой деятельности и периферического отека. Существуют отдельные сообщения о почечной недостаточности у новорожденных, матери которых применяли нимесулид в конце беременности. Исследования на животных показали атипичную репродуктивной токсичности препарата, но достоверных данных по применению нимесулида у беременных не существует.
Поскольку не известно, проникает ли нимесулид в грудное молоко, его применение противопоказано в период кормления грудью.
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами . Влияние нимесулида на способность управлять автомобилем и выполнять работу, требующую повышенного внимания, не изучали. Однако пациентам, которые после применения нимесулида испытывают головокружение или сонливость, следует воздержаться от управления транспортными средствами или работы с механизмами.

Взаимодействия

фармакодинамические взаимодействия
ГКС : повышается риск возникновения язвы ЖКТ или кровотечения.
Антитромбоцитарные средства и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (SSSRIs) : повышается риск возникновения кровотечений в ЖКТ.
Антикоагулянты : НПВП могут усиливать действие антикоагулянтов, таких как варфарин или ацетилсалициловая кислота, из-за чего такая комбинация противопоказана больным с тяжелыми расстройствами коагуляции. Если такой комбинированной терапии нельзя избежать, необходимо проводить тщательный контроль показателей свертывания крови.
Диуретики, ингибиторы АПФ и антагонисты ангиотензина II : НПВП могут ослаблять действие диуретиков и других антигипертензивных препаратов. У некоторых больных с нарушением функции почек (например у лиц с обезвоживанием или пациентов пожилого возраста) одновременное применение ингибиторов АПФ, антагонистов ангиотензина II или веществ, подавляющих систему ЦОГ, может вызвать дальнейшее ухудшение функции почек и возникновение ОПН, которая, как правило, бывает обратимой. Эти взаимодействия следует учитывать тогда, когда больной принимает нимесулид одновременно с ингибиторами АПФ или антагонистами ангиотензина II. Требуется соблюдать осторожность, применяя такую комбинацию, особенно у лиц пожилого возраста. Больным следует получать достаточное количество жидкости, а функцию почек — тщательно контролировать после начала применения такой комбинации. Нимесулид временно ослабляет действие фуросемида по выведению натрия и в меньшей степени — выведению калия, а также уменьшает диуретический эффект. Сочетанное применение фуросемида и нимесулида у больных с нарушением функции почек или сердечной функции требует осторожности.
У здоровых лиц нимесулид быстро снижает эффект фуросемида, направленный на выведение натрия и в меньшей степени — на выведение калия, а также снижает мочегонное действие. Одновременное применение нимесулида и фуросемида приводит к уменьшению (примерно на 20%) AUC и снижению кумулятивной экскреции фуросемида без изменений почечного клиренса фуросемида.
Фармакокинетические взаимодействия с другими лекарственными средствами . Были сообщения о том, что НПВП снижают клиренс лития, что приводит к увеличению уровня лития в плазме крови и токсичности лития. При назначении нимесулида больным, получающим терапию препаратами лития, следует часто проводить контроль уровня лития в плазме крови.
Нет клинически значимого взаимодействия с глибенкламидом, теофиллином, варфарином, дигоксином, циметидином и антацидными препаратами (комбинация алюминия и магния гидроксида). Нимесулид подавляет активность фермента CYP 2C9. При одновременном применении с нимесулидом лекарственных средств, являющихся субстратами этого фермента, концентрация их в плазме крови может повышаться.
Требуется осторожность в случае, когда нимесулид необходимо применить менее чем через 24 ч до или менее чем за 24 ч после еды до приема метотрексата, поскольку возможно повышение уровня последнего в плазме крови и увеличение его токсичности.
Из-за влияния на почечные простагландины, ингибиторы синтетаз, к которым относится нимесулид, возможно повышение нефротоксичности циклоспорина.
Влияние других препаратов на нимесулид . Толбутамид, салициловая кислота, вальпроевая кислота вытесняют нимесулид из участков связывания. Однако, несмотря на возможное влияние на уровень препарата в плазме крови, эти взаимодействия не считаются клинически значимыми.

Передозировка

симптомы острой передозировки НПВП обычно ограничиваются такими проявлениями: апатия, сонливость, тошнота, рвота, боль в эпигастральной области. Эти симптомы, как правило, обратимы при поддерживающей терапии. Возможно возникновение желудочно-кишечного кровотечения, АГ, ОПН, угнетения дыхания, комы, однако такие явления отмечают редко. Были сообщения об анафилактоидных реакциях при применении НПВП в терапевтических дозах и при их передозировке. Специфического антидота нет. Лечение при передозировке — симптоматическое и поддерживающее. Данных о выведении нимесулида с помощью гемодиализа нет, но если принять во внимание высокую степень связывания нимесулида с белками плазмы крови (до 97,5%), то маловероятно, что диализ окажется эффективным. При наличии симптомов передозировки или после применения препарата в высокой дозе в течение 4 ч после приема пациентам могут быть назначены искусственное вызывание рвоты и/или прием активированного угля (60–100 г для взрослых) и/или применение осмотического слабительного средства. Форсированный диурез, повышение щелочности мочи, гемодиализ и гемоперфузия могут быть неэффективными вследствие высокой степени связывания нимесулида с белками плазмы крови. Следует контролировать функции почек и печени.

Условия хранения

в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °C.

Німесил або Кетанов: що краще і в чому різниця, протипоказання і показання до прийому

В даний час більшість з нас думають, що звертатися за допомогою до лікарів з кожного приводу немає ніякої потреби. Адже від кожної хвороби є лікарський препарат, будь то болю в животі або кашель.

Найчастіше люди мають при собі знеболюючі засоби, такі як Кетонал і Кетанов. У чому різниця між ними, ми розповімо детальніше для того щоб точно знати особливості і властивості кожного препарату.

Загальні показання до застосування Кетонала і Кетанова

Обидва препарати відносяться до негормональним ліків ненаркотического дії, призначені для зняття запалення, знеболювання і жаропоніженія. Вони можуть бути, як в таблетках, так і в краплях або ж мазі і гелях. Як правило, лікарі призначають ці кошти в таких випадках:

• При терапевтичному лікуванні недуг опорно-рухового апарату запального характеру:
  1. остеоартроз;
  2. Ревматоїдний артрит;
  3. подагра;
  4. невралгія;
  5. Псоріатичний артрит;
  6. Хвороба Бехтерева.
• Для зняття больових відчуттів:
  • Мігрень і гострий біль у всіх частинах голови;
  • Сильного зубного болю;
  • Під час лікування онкологічних хвороб;
  • Після хірургічних операцій;
  • Під час ниркових кольок;
  • При радикуліті;
  • При болю в м’язах;
  • При вивихах і переломах.

  Слід зазначити, що дані ліки можна вживати незалежно від ступеня і вираженості больових симптомів різного походження. Найбільш популярними залишаються креми і гелі, які швидко вбираються в шкіру і надають хорошу протизапальну дію, вони швидко знімають біль .

  У яких випадках не можна вживати дані знеболюючі?

  Будь-яке використання Кетонала або Кетанова настійно рекомендується починати тільки після консультації з лікарем і вивчення їм скарг і симптомів пацієнта.

  Дані препарати можуть бути категорично протипоказані в ряді наступних хвороб і фізичних станів:

  • Алергічні реакції у вигляді риніту або кропивниці внаслідок передозування аспірином, диклофенаком або ібупрофен;
  • Виразка шлунку;
  • Запальні процеси в кишечнику;
  • Погана згортання крові;
  • Порушення роботи нирок і печінки;
  • Серцево-судинні захворювання;
  • Внутрішні кровотечі різного ступеня тяжкості незалежно від їх локалізації;
  • Дисфункція травної системи;
  • З 28-го тижня вагітності;
  • Період лактації;
  • Дітям до 16 років;
  • Індивідуальна непереносимість складових компонентів ліків.

  З огляду на загальний стан здоров’я, а також загальний стан людини, доктор може істотно зменшити дозу прийому ліків. Як правило, це відбувається якщо у пацієнта спостерігається:

  • Вегето-судинна дистонія;
  • Вірусні гепатити;
  • Ниркова недостатність;
  • Цукровий діабет;
  • Підвищений артеріальний тиск;
  • Алкогольна залежність.

  Будь-яке обмеження у вживанні таблеток, мазей або крапель буде залежати від індивідуальних особливостей організму. Також слід враховувати, що ці ліки ефективні для тимчасового знеболювання і їх не можна приймати для усунення хронічний болів.

  Кетонал і Кетанов: відмінності

  Самим основною відмінністю одного препарату від іншого є різні діючі речовини в їх складі . У Кетоналом – це кетопрофен , в Кетанова – кетаролак .

  Незважаючи на те, що обидва компонента за своєю ефективністю можна порівняти з морфієм, Кетонал швидше виводиться з організму в процесі метаболізму, а, відповідно, і кількість можливих побічних ефектів набагато менше .

  Така властивість дозволяє призначати ліки літнім людям.

  Ще одним суттєвим розходженням є те, що Кетонал може бути представлений у вигляді капсул, таблеток, а також гелю або свічок для зовнішнього застосування. Це означає, що ліки можна приймати спільно з іншими препаратами при відносно невеликих дозах для прийому преорально.

  Говорячи про ефективність – дія Кетанова настає через 40 хвилин після прийому всередину і досягає найкращого ефекту через дві години, в той час як його аналог в основному використовується для зняття хронічної тривалої болю.

  Найбільш поширені побічні реакції препаратів

  Оскільки ліки відносяться до однієї фармакологічної групи, побічні ефекти у них переважно однакові:

  • Розлад шлунку;
  • Підвищена стомлюваність;
  • Головні болі і запаморочення;
  • Збільшення ваги;
  • Набряки рук, ніг та обличчя;
  • Сильне потовиділення.

  В окремих випадках у пацієнта можуть спостерігатися болі в животі і блювота. Залежно від причини симптомів мають місце підвищення артеріального тиску, що супроводжується сильною задишкою і дисфункцією органів слуху. Крім цього може спостерігатися алергічні риніти і кропив’янка.

  При надмірному вживанні таблеток може статися передозування, яка проявляється блювотою, галюцинаціями, сонливістю, а в разі сильного отруєння може розвинутися виразка шлунка.

  Кетонал або Кетанов: що краще?

  Оскільки кожна людина за своєю природою унікальний, то і лікарські засоби будуть діяти на кожного по-різному. Вибір необхідного препарату, а також його форми буде залежати від симптоматики захворювання, а також після вивчення фахівцем необхідних аналізів і результатів обстеження.

  Для усунення головного або зубного болю найкраще використовувати Кетанов у вигляді таблеток або порошку. Він швидко зніме симптоми, а у випадках сильного болю можна застосовувати ліки кожні 3-4 години.

  Для зовнішнього застосування добре підійде Кетонал у вигляді мазі або гелю. Він зніме набряк і біль у суглобах і м’язах. Рекомендується наносити на уражені ділянки тіла два рази на день, а вже через 3-4 дні можна буде відчути результат.

  Перед покупкою в аптеці вам можуть порадити і Кетонал, і Кетанов. У чому різниця в застосуванні цих препаратів найкраще дізнатися під час консультації у фахівця. Адже правильне і грамотне використання ліків сприяє швидкому одужанню.

  Що краще Найз або Кетанов: особливості та відмінності

  Болезаспокійливі препарати – це медичні засоби на основі лікувальної речовини, які зменшують больові відчуття, пригнічують їх або лікують в залежності від властивостей.

  Сьогодні ми поговоримо про ненаркотичних анальгетиків. Це група препаратів, які головним чином використовують при болю, що виникла внаслідок запалення будь-яких органів і тканин. Знижують температуру, мають протизапальний ефект. А тепер обговоримо два конкретних препарату з цієї групи.

  Найз

  Його виробляють у вигляді круглих гладких таблеток жовтуватого відтінку, а також у формі гелю.

  Активною речовиною є німесулід , який зменшує гарячково стан, біль і жар. Служить антіоксадантом, перешкоджає утворенню токсинів, зупиняє руйнування колагену.

  Починає діяти через 30-40 хвилин. Відмінно абсорбується з шлунково-кишкового тракту.

  Ці ліки призначають при таких захворюваннях, як псоріатичний та ревматоїдний артрит, остеопороз, запалення сухожиль і зв’язок, люмбаго, головний і зубний біль. Чи не впливає на перебіг хвороби.

  Протипоказання

  Захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, гемофілія, вагітність і період грудного вигодовування, запальні захворювання кишечника.

  При прийомі Найза краще не застосовувати інші види анальгетиків і етанол. Люди похилого віку особливо схильні до ризику виникнення таких захворювань, як шлункові і кишкові кровотечі, погіршення роботи нирок, серця, печінки. При необхідності прийому обов’язковий медичний контроль. Також серед можливих побічних дій нудота, печія, блювання.

  Недоліком є також те, що наявність седативного (заспокійливого) ефекту не вивчено, в зв’язку з цим при прийомі не рекомендується діяльність, що вимагає концентрації уваги.

  різновиди

  Різні форми випуску містять різну кількість активної речовини. Більша кількість німесуліду міститься в таблетках – 100 мг в одній, а в одному грамі гелю його 10 мг.

  кетанов

  Це білі круглі таблетки, з гравіюванням «KVT». Головна складова – трометамин кеторолака . Крім цього випускається у вигляді безбарвного розчину для ін’єкцій.

  Зменшує біль, запалення, знижує температуру. За ступенем знеболювання співвідносимо з морфіном (органічна сполука опію, що міститься в маці). Не викликає залежності. Не має заспокійливого або снодійного ефекту.

  Починає діяти через півгодини, піку досягає через годину-півтори. Виводиться швидко, проникає в грудне молоко. При виведенні основне навантаження припадає на печінку.

  Призначають при переломах, вивихах, в післяопераційний і післяпологовий періоди, при пошкодженнях м’яких тканин, ішіалгії, остеоартрозі.

  Протипоказання

  Не рекомендується при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, астмі, хронічних захворюваннях, ниркової недостатності, вагітності і пологах, а також годуванні. Якщо застосовувати під час операцій, може посилювати кровотеча.

  При використанні разом з рядом інших препаратів може сприяти розвитку виразок, шлунково-кишкових кровотеч. Підвищує гіпоглікемічну дію інсуліну. Максимальна доза 40 мг, не більше 5 днів. Не рекомендується пацієнтам з порушенням згортання крові.

  форми випуску

  Що спільного між цими препаратами? Обидва відносяться до групи ненаркотичних анальгетиків.

  У чому відмінності найз і кетанов?

  У них різний активна речовина, тому різниться і дію на організм. Кетанов ефективний проти больових відчуттів, а Найз пропонує кращі протизапальним ефектом.

  Зробіть правильний вибір

  Основна властивість кеторолака – ефективно знімати біль. Хоч і зменшує запалення і знижує температуру, але вельми слабо. Результат дії залежить від здатності ліки пригнічувати спеціальні активні ферменти. Завдяки цьому сповільнюється утворення простагландинів, які і викликають больовий ефект.

  В описах властивостей німесуліду, який є основною речовиною Найза, головним властивістю виступає протизапальний ефект. При цьому здатність знімати біль теж сильна.

  Німесулід впливає на появу простагландинів, але, на відміну від кеторолака, робить це вибірково. Він уповільнює роботу ферментів в осередку запалення завдяки селективного (вибіркового) впливу.

  Це дуже сильно знижує ризик побічних ефектів.

  Кетанов – сильнодіючі ліки . Найчастіше призначається для усунення серйозних больових синдромів. У медицині вважається одним з найпотужніших анальгетиків.

  Найз ж, в свою чергу, краще зніме запалення, а також він більш безпечний для здоров’я.

  На просторах інтернету відгуки різняться. Це зрозуміло, адже у кожної людини свій больовий поріг, та й все залежить від тяжкості захворювання.

  Більшість людей, далеких від фармацевтики, знають, що Кетанов дуже добре допомагає позбутися від зубного болю. Адже не завжди є можливість негайно потрапити до лікаря.

  • При цьому не забувайте, що довгий час приймати цей препарат не варто, адже він може спровокувати появу виразок шлунка.
  • Звичайно ж, і Найз можна приймати при зубному болю, але для лікування гострого болю він не особливо ефективний.
  • Якого б результату не очікував хворий від препарату, необхідно пам’ятати, що прийняття ліків – лише тимчасовий захід, так що не варто відкладати візит до лікаря.

  Цінова політика

  Безумовно, яким би характеристикам ні відповідав препарат, одним з найважливіших моментів для покупця є вартість.

  Ліки ці досить доступні, хоча ціна може варіюватися в залежності від форми випуску. Таблетки Кетанов дешевше Найза в два рази, а гель – на третину.

  Що краще: Кетанов або Німесил?

  Якщо активною речовиною НІМЕСИЛ виступає німесулід, то в основі Кетанова лежить кеторолак (кеторол).

  Препарат Кетанов представлений в двох фармакологічних формах:

  • ампули для ін’єкцій (що містять 30 мг Кеторола);
  • таблетки для перорального прийому (що включають 10 мг кеторолаку трометаміну).

  Що ж до НІМЕСИЛ, то він доступний у вигляді пакетиків з порошком (100 мг німесуліду) для приготування лікарської суспензії.

  Обидва препарати націлені на блокування синтезу простагландинів і мають як протизапальний, так і знеболювальну дію. Однак у Кетанова анальгізірующее властивості переважають над протизапальною дією. До того ж максимальна концентрація активної речовини Кетанова спостерігається вже через 45 хв., В той час як у НІМЕСИЛ цей показник більше в 2-3 рази.

  Але якщо порівнювати час дії препаратів, то у Кетанова воно становить всього 4-6 годин, а у НІМЕСИЛ – 6-12 годин . Також спостерігаються деякі відмінності в метаболізмі і виведенні ліків.

  Так, головний шлях метаболізму Кетанова – зв’язування з глюкуронновой кислотою, після чого 10% активної речовини експортується з фекаліями, а 90% виводиться нирками (причому 2/3 в незмінному вигляді).

  Німесил ж виводиться наполовину нирками, а друга частина залишає організм з жовчю.

  показання

  Приймати Кетанов і Німесил рекомендується в таких випадках:

  • сильний біль різної локалізації (зубна, гінекологічна, урологічна, ортопедична);
  • гострі болі внаслідок травм м’язів і кісток;
  • післяопераційний больовий синдром;
  • ниркові і печінкові кольки;
  • онкологічні болю.

  Однак слід підкреслити, що при всіх подібних патологічних станах приймати Кетанов можна не більше 2 діб. Що ж до НІМЕСИЛ, то його максимальне застосування – це 14 днів, з можливістю продовження цього терміну за рекомендацією лікаря. Тому Німесил більш ефективний в разі довгострокової терапії.

  Фармакінетіческіе взаємодії

  Нерідко при комплексній терапії того чи іншого патологічного стану гостро стає питання про препаратний сумісності. Відразу ж варто зауважити, що Кетанов потрібно з обережністю призначати особам, які беруть високі дози саліцилатів.

  Також цей препарат буде знижувати ефективність варфарину.

  Відносно НІМЕСИЛ потрібно пам’ятати наступне: препарат при одночасному вживанні з антикоагулянтами і глюкокортикостероїдами може провокувати кровотечі, до того ж ліки знижує ефект діуретиків та засобів від підвищеного тиску.

  До того ж людей часто цікавить: чи можна поєднувати препарати на основі німесуліду (Німесил, Найз) або їх нурофний аналог Ібупрофен з антибіотиками і яка сумісність Кетанова з Німесилом. Звичайно ж, оптимально, коли всі препарати призначаються лікарем, що виключить можливість фатальної помилки.

  Але в обставинах коли немає можливості вдатися до допомоги фахівця, важливо пам’ятати, що хоча НПЗЗ прекрасно поєднуються з антибіотиками і допомагають комплексно впоратися з недугами, однак між собою вони не завжди сумісні. Не варто піддаватися спокусі, намагаючись посилити дію одного препарату іншим, і пити Німесил одночасно з Кетанова.

  Лікарські препарати в стоматологічній практиці. частина II

  У минулій запису ми з Вами говорили про загальні принципи призначення ліків в амбулаторній стоматології. Тема ще актуальна, її можна коментувати і обговорювати.

  Сьогодні я пропоную більш конкретно розглянути знеболюючі та протизапальні препарати в стоматологічній практиці, а в кінці цього запису Вас чекає маленький подарунок.

  Щоб не перетворювати все це в сумну лекцію по фармакології, я розповім Вам тільки про ті препарати, які застосовую сам і за якими є власні клінічні спостереження.

  Attention! Даний запис – непризначення лікаря, не рекомендація для пацієнтів, а просте інформаційне повідомлення, узагальнення власного досвіду роботи з лікарськими препаратами. Ні в якому разі не приймайте ліки без призначення лікаря.

  Загальні відомості про знеболюючих препаратах.

  Всі ліки, які ми називаємо «знеболюючими» (анальгетиками), можна розділити на дві великі групи.

  Перша група – наркотичні анальгетики: морфін, героїн, фентаніл, натрію оксибутират і т. Д.

  Відмітна особливість – вплив, в першу чергу, на центральну нервову систему (ЦНС), звідси здатність купірувати навіть дуже сильні больові відчуття.

  З мінусів – звикання, седація, психічна або фізична залежність, пригнічення життєво важливих центрів ЦНС аж до зупинки серця і дихання.

  В амбулаторній стоматології наркотичні анальгетики не застосовуються. З цілком зрозумілих причин – прийом наркотиків повинен контролюватися лікарем.

  Друга група – ненаркотичні анальгетики: анальгін, ібупрофен, бутадіон, німесулід і т. Д.

  Від наркотиків вони відрізняються, перш за все, механізмом дії – не впливають (або майже не впливають) на ЦНС, не викликають залежність, не пригнічують життєво важливі центри, правда, до окремих препаратів може розвинутися звикання.

  Мінуси – значно нижча, в порівнянні з наркотиками, противоболевое дію.

  Більшість подібних препаратів відпускаються без рецепта лікаря. Широко застосовуються в амбулаторній медицині, в тому числі і в стоматологіі.Отдельно слід виділити ліки, що володіють «умовно» знеболюючу дію. Наприклад, за рахунок зняття напруги гладкої мускулатури (спазмолітики), або за рахунок відволікаючого рефлекторного дії (дратівливі або заспокійливі препарати).

  До перших відносяться всім відома НО-ШПА (дротаверину гідрохлорид) і папаверин, до других – улюблений бабусями валідол і улюблених дідусями финалгон. У стоматології вони не застосовуються, так як зубний біль має дещо іншу природу, ніж болю в серці, животі і суглобах.

  У контексті даної статті ми розглянемо тільки ненаркотичні анальгетики, знеболюючий ефект яких обумовлений, в першу чергу, протизапальну дію. Їх називають нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).

  • Запальний процес з точки зору патофізіології.
  • Механізм дії (фармакодинаміка) НПЗЗ.
  • Деякі з протизапальних препаратів, що використовуються в стоматології.

  Перш, ніж розглядати фармакодинамику протизапальних препаратів, потрібно мати поняття про запальний процес взагалі. Частково ми торкнулися цієї теми в минулому записи, тому трохи повторюся.

  Отже, запалення – це цілком природна реакція організму на шкідливу зовнішній вплив. Запальний процес має п’ять цілком конкретних симптомів: біль, гіперемія (повнокров’я), гіпертермія (підвищення температури), набряк і порушення функції. Кожен з цих симптомів може бути виражений в різному ступені, звідси проявів запальних захворювань.

  У патохимической точки зору, зовнішнє шкідливу дію запускає цілий каскад біохімічних реакцій (наприклад, активація цитокінового комплексу), які іноді утворюють т. Зв. «Порочне коло» – організм виробляє особливі захисні речовини, які, в свою чергу, пошкоджують здорові клітини і тканини.

  Так ось, завдання протизапальних препаратів – розірвати «порочне коло» шляхом блокування вироблення цих самих особливих захисних веществ.Большінство протизапальних засобів блокують вироблення простагландинів шляхом пригнічення ферменту циклооксигенази. Простогландин, в свою чергу, є регуляторами запалення і виробляються організмом у відповідь на зовнішнє пошкодження.

  Таким чином, розривається «порочне коло запального процесу, і він сходить нанівець. Запалення зменшується, разом з ним зменшуються його симптоми, в тому числі і боль.Етім пояснюється знеболюючу дію протизапальних препаратов.Конечно, патофізіологія і патохімія запалення – це тема цілої монографії, але дуже спрощено все виглядає приблизно так.

  Відразу обмовлюся, що ніхто з фармкомпаній за статтю не платив, безкоштовними ліками та авторучками мене не постачав. Все, що написано нижче – мій погляд на протизапальну терапію взагалі.

  Кетонал – торгова назва кетопрофену, похідного пропіонової кислоти. Протизапальний препарат компанії Sandoz-LEK. Зручний різноманітністю дозувань і лікарських форм. В наявності маємо:

  – капсули по 50 мг в баночці темного скла – таблетки по 100 мг (синього кольору) в баночці з темного скла (Кетонал Форте) – таблетки по 150 мг (білого кольору) в баночці з темного скла (Кетонал Ретард) – капсули по 150 мг в блістерах по 10 штук (Кетонал Дуо) – ампули по 2 мл розчину, що містить 100 мг кетопрофена.есть ще свічки по 100 мг і 5% крем, але в стоматології ми їх не пріменяем.Кетонал володіє одним з найсильніших знеболюючих ефектів, в той час як інші ефекти (гіпотермічний, протинабряковий і т. д.) виражені слабее.Я призначаю Кетонал приблизно з 12-річного віку. Є дані про використання інфузійних розчинів Кетонала у дітей грудного віку, сам виробник говорить, що препарат можна призначати з 6 років, але ризикувати якось не хочеться. Оптимальний вибір форми – дуоденальні капсули по 150 мг (Кетонал Дуо), їх можна призначати пацієнтам з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (у стадії ремісії). Таблетки трохи більш агресивні, так як розчиняються в шлунку і можуть викликати ряд неприємних відчуттів (особливо Кетонал Форте). Показання до застосування: протизапальна терапія після операцій дентальної імплантації, складного видалення зубів, в т. Ч. Зубів мудрості і т. Д.Кетонал в меншій мірі впливає на згортання крові, практично не подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, добре переноситься пацієнтами з хронічними захворюваннями. Якихось серйозних проблем в ході лікування не спостерігав. Гарний Кетонал і широтою дозувань. Звичайний графік прийому – до 150 мг 2-3 рази на добу, в тяжких випадках добову дозу можна збільшити до 600 мг (погоджено з виробником, хоча в інструкції цього немає). Призначається строго після їжі, запивати великою кількістю жідкості.Еще дуже зручна штука – це відмінність таблеток за кольором і упаковці. Іноді трапляється так, що пацієнт не пам’ятає, який препарат приймає. Завжди можна уточнити, якого кольору і якої форми таблетки, в якій упаковці (банку або блістер) вони продаються. Вже колір і форму пам’ятають все.Конечно, у Кетонала є мінуси. Наприклад, ціна. Банку з двадцятьма таблетками коштує від 200 гривень і вище. Ще один істотний, на мій погляд, недолік – не тільки пацієнти, а й деякі лікарі плутають його з індійським ліками Кетанов (кеторолак). З цієї точки зору, аспірин та аспіратор – одне і те же.Бліжайшіе аналоги Кетонала: Кетопрофен, Дексал, Дексалгин, Кнавон, Остофен, Профеніл, Фастум, Асозал, Кетопросіл, Сінпофен і ін.

  Нурофен – торгова назва ібупрофену, похідного пропіонової кислоти. Випускається компанією Reckitt Benckiser Healthcare Int. Ltd (Великобританія).

  З лікарських форм маємо: – таблетки по 200 мг у блістерах по 4 або 10 шт. – капсули по 200 мг красивого червоного кольору в блістерах по 4 і 10 шт (Нурофен Ультракап) – таблетки для приготування шипучого напою по 200 мг (в України не поставляється, але зустрічається в інших країнах). – суспензія для дітей, 100 мг в 5 мл вкусняшки (Нурофен для дітей).

  Улюблена ліки всіх мам і малюків. – таблетки містять 200 мг ібупрофену і 10 мг кодеїну (Нурофен плюс) .Є ще 5% крем і свічки, але в стоматології вони не іспользуются.Нурофен володіє менш вираженим знеболюючим ефектом, ніж Кетонал, зате перевершує його в протизапальної і жарознижувальну активності.

  Є дані про високу противоотечной ефективності Нурофен, а також про його винятковій здатності проникати в суглоби і кісткову тканину, в зв’язку з чим рекомендують його призначення при загостреннях хронічного періодонтиту, пульпітах, периоститах і т. Д.

  В цілому, Нурофен дуже схожий на Кетонал в показання і протипоказання, тому може розглядатися як препарат вибору для купірування післяопераційного больового сіндрома.Особое місце займає Нурофен для дітей. Його можна призначати з 3-місячного віку. У стоматології як знеболюючий і протизапальний засіб – з 3 років.

  Суспензія буває з полуничним або апельсиновим смаком. Показання до застосування: протизапальна терапія після ендодонтичного лікування зубів, видалення зубів, пластики вуздечок і т. Д. Дозування – від 3 до 10 мл, в залежності від віку і стану. Нурофен дуже легко переноситься дітьми, якихось побічних ефектів або ускладнень не зустрічав.

  На дорослому прийомі ми призначаємо таблетки або капсули по 200 мг, останні краще, так як менше впливають на шлунково-кишкового тракту. Призначаємо по 200-400 мг 2-3 рази на день, залежно від віку, ваги і стану пацієнта. Максимальна добова доза – 1200-1600 мг (погоджено з виробником, в інструкції зазначено як 1200 мг).

  Дуже зручна упаковка по чотири таблетки або капсули. Наприклад, одноразове нескладне видалення зуба – для купірування больового синдрому досить 1-2 таблетки. Навіщо купувати цілу коробку? З мінусів препарату – ціна. Начитається від 80 гривень (4 капсули у блістері) до 200 гривень за 10 таблеток. На відміну від Кетонала Ретард, небажаний тривалий прийом.

  Найближчі аналоги: Бруфен, Боніфен, Бурана, Ібусан, Іпрен, макрофіт, Мотрин, Ібупрофен, проф, Профінал, СОЛПАФЛЕКС, Секлодін, НОВІГАН і др.Кстаті, Нурофен – найпоширеніший протизапальний препарат в Європі.

  Вольтарен – торгова назва ортофена. похідного фенілоцтової кислоти.

  У стоматології застосовується нечасто, що пов’язано з відносно невисокою знеболюючою активністю (нижче, ніж у Кетонала або Нурофен). Зате він вигідно відрізняється від інших НПЗЗ за частиною протизапального ефекту, в зв’язку з чим його часто призначають при захворюваннях скронево-нижньощелепного суглоба.

  З лікарських форм застосовуються: – таблетки по 25 мг для дорослих (Ортофен) – таблетки по 15 мг для дітей (Ортофен) – таблетки по 100 мг пролонгованої дії (Вольтарен Ретард) – 1% гель (Вольтарен Емульгель) – 2,5% розчин в ампулах по 3 мл Ще є свічки, але в стоматології їх не застосовують.

  Як я вже зазначив вище, немає сенсу призначати Вольтарен в післяопераційному періоді для купірування больового синдрому. Основне показання до застосування – хронічні запальні захворювання суглобів (зокрема, скронево-нижньощелепного суглоба).

  Вольтарен добре проникає в суглобові капсули, має незначний вплив на здатність згущуватися крові, але в досить сильному ступені подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, в зв’язку з чим не рекомендується його застосування при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (навіть в період ремісії).

  Особисто кілька разів асистував на операціях з приводу проривної виразок шлунка, викликаних тривалий прийомом ортофена.Дозіровкі наступні: дорослі – до 50 мг 3-4 рази на день в залежності від ваги, віку і стану пацієнта, діти – до 30 мг 2-3 рази в день, в залежності від віку і ваги. Максимальна добова доза – 100 мг (діти) – 200 мг (дорослі).

  Варто вольтарен недорого, максимум 100 гривень за упаковку. З мінусів – виражене вплив на шлунково-кишкового тракту, невисокий знеболюючий ефект. Найближчі аналоги: Алмірал, Діклобене, Бетарен, Вернак, Диклофенак, Ортофен, Дікломакс, ультрафио, Наклофен, Диклонак і ін.

  Найз – німесулід, похідне сульфонаміду. Випускається расової індійською компанією Dr. Reddy`s.

  Знеболювальна активність Найз менше, ніж у Кетонала або Нурофен, а протизапальний ефект трохи вище (хоча і нижче, ніж у Вольтарена) .З лікарських форм маємо: – таблетки по 100 мг.есть ще гель для зовнішнього застосування, але в стоматології він не використовується .Я Найз не призначають.

  По-перше, є більш ефективні препарати, по-друге, є маса протипоказань і побічних ефектів. Однак, останнім часом він завойовує все більшу популярність, в першу чергу, через невисоку ціну. Найз небажано призначати дітям, пацієнтам з артеріальною гіпертензією, захворюваннями серця і судин, вагітним і годуючим мамам він протипоказаний.

  Якщо Ви вирішили все-таки призначити Найз, то не зайве буде знати дозування: по 100 мг (1 таблетка) 2-3 рази на день. Максимальна добова доза – 400 мг. Іншими словами, не дуже універсальний і широкий в застосуванні препарат.Сіноніми: Німесулід, Німесил, Німіка, НІМУЛІДУ, апон і ін.

  Кетанов – кеторолак, похідне индолуксусной кислоти, незважаючи на поширену думку, дуже-дуже давнє ліки. Випускається індійською компанією Ranbaxy.

  Останнім часом час – це найпопулярніший препарат для зняття зубного болю, свою роль зіграла ціна (копійки) і, місцями, агресивна маркетингова політика: одного разу до нас в клініку прийшли фармпредставітелі з Ранбаксі і змусили мало не вивчити слоган: «Кетанов – від зубів! »з лікарських форм: – таблетки по 10 мг – 3% розчин в ампулах по 1 мл.

  Я Кетанов не призначають. Причина: вже дуже проблемний препарат, токсичний, має безліч протипоказань, обмежений термін застосування (максимум 2-5 днів), низьку універсальність. До того ж, українські аналоги Кетанов (Кеторол, Кеторолак та ін.) Дуже-дуже часто підробляють.

  Чули історії, коли пацієнт через зубного болю протягом години з’їв 20 таблеток Кеторолаку і у нього не те, що біль не пройшла, навіть з животом зле не стало? От пощастило, це і є підробка. Або пропалений горілкою і спиртом шлунково-кишковий тракт вже ніякої отрута не возьмет.А, між іншим, Кетанов – дуже потужний знеболюючий препарат.

  За ідеєю, з двох таблеток, прийнятих одночасно, повинен бути відвал башки. З цієї причини, Кетанов не можна призначати дітям, вагітним і годуючим жінкам, пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки чи нирок, що страждають на артеріальну гіпертензію та інша-прочая.

  За моїми спостереженнями, Кетанов сильно знижує згортання крові і підвищує проникність судин, що особливо критично для хірургії (кровотечі і набряки) .Але, інструкції ніхто не читає, ціна ліки копеешная – саме цим пояснюється його висока популярность.Еслі все ж є бажання призначити Кетанов , то дозування наступні: 10 мг 3-4 рази на добу.

  Максимальна добова доза – 40 мг. Кетанов не можна призначати більше 2-5 днів через високу гепатотоксичности. Найближчі аналоги: Долака, Кеторол, Кеторолак, Нато, Торадол і ін.

  Ксефокам – лорноксикам, похідне оксикамов. Випускається норвежцями з компанії Nycomed.

  Колись був дуже популярний у стоматологів, але, з появою більш потужних і більш сучасних протизапальних препаратів втратив своє колишнє значеніе.Лекарственние форми: – таблетки по 8 мг.Обезболівающій ефект набагато нижче, ніж у всіх ліків, перерахованих вище. Тому в стоматології зараз майже не іспользуется.Ну а, якщо не використовується – чого про нього розповідати?

  Не можна не відзначити комплексні знеболюючі препарати: Темпалгін, Седальгін, Пенталгін і ін, тисячі їх! Майже всі вони містять у своєму складі метамізол натрію, більше відомий як Анальгін.

  Свого часу поява Анальгіну, практично, зробило революцію в медицині, зараз по ряду показників (вплив на шлунково-кишкового тракту, згортання крові, знеболюючий ефект і т. Д.) Сильно поступається більш сучасним лікарських засобів.

  Тому і застосовується в комлексі з тими ж кодеїном, кофеїном і фенобарбіталом (наприклад, в препараті Седальгін), які посилюють його активність і дозволяють зменшити дозування анальгіну.

  Проте, до подібних ліків слід ставитися вкрай обережно, оскільки при передозуванні можуть виникнути серйозні проблеми. Я не рекомендую застосовувати ці кошти в стоматології взагалі.

  Ну і, останнє. Самим терплячим, хто дійшов до цих рядків, я обіцяв маленький презент. У цьому файлі – таблиця, в якій ясно і наочно перераховані існуючі нині НПЗЗ, вказані їх форми випуску, дозування, показання, протипоказання і т. Д. Ви можете сміливо її завантажити і використовувати в своїй роботі.