§ 32. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина

Важливою властивістю води є здатність змішуватися з різними твердими, рідкими й газоподібними речовинами. Якщо в результаті змішування утворюється однорідна суміш, явище називають розчиненням. Речовина, що розчиняється, дістала назву розчинена речовина. Речовина, у якій розчиняють, — розчинник, а утворена суміш — розчин (мал. 100). Підсолоджена цукром вода є прикладом розчину, в якому цукор — розчинена речовина, вода — розчинник.

Мал. 100. Схематичне зображення компонентного складу розчину

• Розчин — однорідна суміш, утворена кількома речовинами. Речовини, з яких утворено розчин, є його компонентами, серед яких розрізняють розчинник і розчинену речовину.

Серед узятих для виготовлення розчину речовин розчинником є компонент, що має однаковий агрегатний стан із розчином. Решта складових розчину — це розчинені речовини. Якщо розчинник і розчинена речовина мають однаковий агрегатний стан, то розчинником, як правило, називають компонент, маса якого більша.

• Розчинником прийнято називати компонент розчину, вміст якого більший і який має з розчином однаковий агрегатний стан.

У водних розчинах будь-якого складу розчинником є вода.

Перевірте, чи справджується це правило стосовно розчинення цукру у воді.

Розчинником може бути не лише вода. Наприклад, спирт використовують як розчинник при виготовленні різних медичних препаратів (настоянка йоду, календули тощо). На властивостях ацетону розчиняти різні органічні речовини ґрунтується його використання в засобах для очищення поверхонь від лаків, фарб та інших покриттів.

Маючи справу з розчинами у повсякденному житті, ви часто змінюєте вміст їх компонентів. Так, щоб не обпектися гарячим чаєм, можна долити у склянку холодної кип’яченої води. Якщо цей напій недостатньо солодкий, то додати цукру. Щоб зменшити вміст газів, розчинених у мінеральній воді, залишають пляшку відкритою. Таким чином, склад розчинів, як і будь-яких сумішей, можна довільно змінювати, але в певних межах.

• Розчини, на відміну від хімічних сполук, мають змінний склад.

Наявність розчинених речовин у розчині надає йому властивостей, відмінних від властивостей розчинника. Усі ви знаєте, що чиста вода замерзає за температури 0 °С, тоді як розчин кухонної солі має тим нижчу температуру замерзання, чим більший уміст розчиненої солі в ньому. Тому тротуари посипають кухонною сіллю під час ожеледиці.

Досить часто колір розчиненої речовини передається розчину. Ось такі кольори у розчинів: мідного купоросу — (1), хром(ІІІ) сульфату — (2), ферум(ІІІ) хлориду — (3), калій дихромату — (4), нікель(ІІ) сульфату — (5), ферум(ІІІ) роданіду — (6) (мал. 101).

Мал. 101. Приклади розчинів, що мають забарвлення

Розчини поширені в природі (мал. 102). Це повітря й молоко, хмари і нафта, дощова і морська вода, цитоплазма клітин і кров людини та багато інших. У побуті люди також часто мають справу з розчинами: оцтом — водним розчином оцтової (етанової) кислоти, мінеральною водою — водним розчином газів (в основному вуглекислого) і неорганічних речовин; солодким чаєм, фруктовими соками тощо.

Мал. 102. Розчини у природі та в повсякденному житті людини

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УМІСТ РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ В РОЗЧИНІ? Кількість частинок розчиненої речовини, здатних перейти у розчин, не безмежна. У цьому нескладно переконатися на такому досліді. У стакан наллємо 100 мл води кімнатної температури й насиплемо мірну ложку кухонної солі. Після перемішування сіль швидко розчиняється. Візуально ми її наявності в розчині не помічаємо. Продовжимо досипати нові порції солі. Врешті після чергового висипання і перемішування вона залишатиметься на дні стакана нерозчиненою (мал. 103). Це настане тоді, коли буде досягнуто межі розчинності солі у 100 г води за кімнатної температури. Експериментально встановлено, що розчинність кухонної солі у воді кімнатної температури дорівнює близько 35,9 г.

Мал. 103. Перетворення ненасиченого розчину кухонної солі у насичений

Із параграфа 7 ви дізналися, що за здатністю розчинятися у воді за температури 20-25 °С речовини умовно поділяють на розчинні, малорозчинні та нерозчинні. Схематично суміш таких речовин з водою можна зобразити так, як на малюнку 104.

Мал. 104. Зображення здатності різних речовин розчинятись у воді: а — розчинні; б — малорозчинні; в — нерозчинні

Слід зазначити, що абсолютно нерозчинних речовин не існує. Ми не помічаємо розчинення срібної ложки у склянці з водою, проте хімічний аналіз води з такої склянки виявляє наявність у ній частинок Аргентуму. Недаремно для знезараження ран воїни Стародавнього Риму промивали їх водою зі срібних посудин, називаючи її «срібною водою». В українських церквах використання води зі срібних чаш під час обрядів освячення є давньою традицією.

Розчинність речовин залежить і від розчинника, і від речовини, яку розчиняють. Так, у воді розчинність цукру висока, тоді як в олії — дуже низька. Речовина може добре розчинятися в одному розчиннику і значно гірше або взагалі не розчинятися в іншому. Наприклад, жири не розчиняються у воді, проте добре розчиняються у бензині. Цим ви можете скористатися для видалення жирних плям.

Із власного досвіду ви знаєте, що в теплій воді цукор розчиняється краще, ніж у холодній. А от гази за однакового тиску, але різної температури розчиняються у теплій воді менше, ніж у холодній. Тому газовану воду можна позбавити газів нагріванням або кип’ятінням. Розчинність газів залежить також від тиску: що тиск вищий, то краще відбувається розчинення. Цю властивість використовують при виготовленні газованих напоїв, коли в напій під тиском закачують вуглекислий газ.

• Розчинність більшості твердих речовин збільшується з підвищенням температури; розчинність газів збільшується зі зниженням температури й підвищенням тиску. Мірою розчинності є максимальна маса розчиненої речовини у 100 г розчинника за конкретних умов.

Скарбничка ерудита

Ми звикли мати справу з рідкими розчинами. Проте серед розчинів наявні і тверді, і газуваті. Головне, щоб у будь-якому агрегатному стані це були однорідні суміші. Твердими розчинами є скло і різноманітні сплави, газуватим — повітря. І справді, хіба можна розгледіти в ньому молекули азоту, кисню, вуглекислого газу, води?

ДОСЛІДЖУЄМО НА УРОЦІ ТА ВДОМА

Пригадайте, у чому полягає розділення сумішей випарюванням.

У класі приготуйте розчин з води об’ємом 50 мл і кухонної солі масою 15 г налийте його у чашку для випарювання Поставте чашку на кільце штатива. Скляну лійку закріпіть у лапці лабораторного штатива розширеною частиною донизу над чашкою. Нагрівайте над полум’ям спиртівки чашку з розчином, поки вода повністю випарується. Поява на стінках лійки крапельок засвідчить, що розчинник випаровується.

Зверніть увагу на речовину, що залишилась на дні чашки, її колір, агрегатний стан. Наявність білої твердої речовини в чашці після випарювання доводить, що тверда розчинена речовина не випарувалася.

На цій властивості розчину кухонної солі базується промислове її видобування з ропи* солоних озер.

* Ропа — насичений соляний розчин у водоймах.

Вдома за допомогою нескладного досліду ви можете одержати відповідь на запитання про те, що має більшу густину — вода чи розчин кухонної солі.

Для його виконання вам знадобляться: 2 скляні банки об’ємом 0,5 л, вода кімнатної температури, кухонна сіль, столова ложка, двоє курячих яєць.

Заповніть обидві посудини на дві третини водою кімнатної температури. В одну з них додайте 3 повні столові ложки кухонної солі і ретельно перемішайте. Помістіть у кожну з посудин по курячому яйцю. Зверніть увагу на те, що в одній посудині яйце опустилося на дно, а в іншій тримається в товщі води. У якій саме? На основі одержаних результатів сформулюйте висновок про те, що має більшу густину — вода чи розчин солі у воді.

Інший дослід проведіть із цукром і водою Одну грудочку цукру покладіть у чашку з гарячою водою, іншу — в чашку з холодною. Спостерігайте, у якій із них цукор швидше розчиняється без помішування? Поясніть чому.

• 1. Дайте визначення розчину. Наведіть приклади розчинів у природі.
• 2. З яких компонентів складається розчин? Наведіть приклади.
• 3. У якій воді вміст розчинених речовин менший: джерельній, річковій, колодязній? Чому ви так вважаєте?
• 4. Поясніть, чим розчин відрізняється від неоднорідної суміші, а чим — від складної речовини?
• 5. Поміркуйте, чи залежить розчинність речовин від розчинника. Відповідь мотивуйте прикладами.
• 6. Напишіть назви всіх розчинених речовин, згадуваних у тексті параграфа.
• 7. Складіть перелік розчинників, про які ви дізналися із тексту параграфа. Доповніть його власними прикладами.
• 8. Заповніть таблицю необхідними відомостями.

Розчин

Агрегатний стан

Компоненти

• 9*. За однакових умов 80 г однієї речовини можна максимально розчинити у 200 г води, тоді як 150 г іншої речовини максимально розчиняється у 300 г води. Розчинність якої з речовин більша?

Уявіть, що хімічний стакан наповнений однорідною рідкою сумішшю речовин. Обговоріть і запропонуйте план експерименту для доведення. що компонентами цієї суміші є вода, повітря і кухонна сіль. Який із них ви назвете розчинником? Чому?

Розчинники 646, 647, р 4, технічні характеристики, різниця між ними

Розчинники, це леткі органічні та неорганічні сполуки, що дозволяють розчиняти різні речовини. Також вони використовуються для отримання необхідної консистенції і поліпшення характеристик матеріалів.

1. Загальна характеристика розчинників
2. Види розчинників
3. Розчинник 646
4. Переваги розчинника 646
5. Розчинник 646: властивості і технічні характеристики
6. У чому різниця між розчинником 646 і 647
7. Розчинник марки Р4
8. Технічні характеристики розчинника марки Р4
9. Заходи безпеки при роботі з розчинниками

Загальна характеристика розчинників

Розчинники (разжижители) можуть бути створені, як на основі однієї складової, так і з використанням декількох компонентів. У складі можуть бути тверді, рідкі та газоподібні речовини, але найчастіше розчинники знаходяться в жидкообразном стані.

Розчиняють склади в основному оцінюються за такими характеристиками, як:

• зовнішній вигляд;
• процентне співвідношення води;
• щільність;
• летючість.

Якість складів і технологія їх використання обумовлено деякими спеціальними характеристиками, а саме:

• вмістом хімічних добавок;
• токсичність;
• кислотністю;
• вогненебезпечністю та іншими показниками.

Розчинники застосовуються в машино – та приладобудуванні, у багатьох галузях хімпромисловості, у взуттєвому і кожгалантерейном виробництві, у медичній промисловості, лабораторіях і так далі.

Види розчинників

Для кожного виду робіт використовують конкретний вид розчинюючого складу:

• для масляних фарб (бензин, уайт-спірит, скипидар);
• для бітумних і гліфталевих фарб та лаків (сольвент, ксилол і скипидар);
• для перхлорвінілових фарб (ацетон);
• для клейових і воднодисперсійних фарб;
• для побутових потреб.

Розчинник 646

У минулому столітті стали виробляти і використовувати розчинники, які в основному використовувалися для розведення різних нітролаків і нітроемалей. В даний час розріджують суміші застосовуються не тільки для розведення ЛКМ, але і для виведення плям, очищення інструменту, різних поверхонь і для інших цілей. Розчинник 646, у складі якого знаходиться ацетон, етанол, толуол та інші компоненти, застосовується практично у всіх обробних роботах.

Розчинник 646, який розрахований на використання з нітроемалями і нітролаками, епоксидними і гліфталевих ґрунтовками, після повного випаровування надає лакофарбовому покриттю додатковий блиск. Даний розріджує складу найбільш активний серед аналогічних засобів, тому при його використанні необхідно дотримувати акуратність, щоб випадково не пошкодити нижній шар лакофарбового покриття.

Переваги розчинника 646

Перш, ніж перейти до розгляду безпосередньо складу, варто для початку зупинитися на його основні переваги:

• доступність і незначна ціна. Ці склади можна зараз придбати практично в будь-будівельному магазині або на ринку будматеріалів;
• простота використання. Інструкція по застосуванню вказана на упаковці;
• широка область застосування, оскільки може використовуватися практично з будь-якими лакофарбовими матеріалами;
• дозволяє лакофарбовому покриттю сохнути швидше, при цьому утворюючи на поверхні і гладку блискучу плівку.

Розчинник 646, відповідно з ГОСТ 18188-72 – це безбарвна або зі злегка жовтуватим відтінком рідина зі специфічним запахом. Він широко застосовується в побуті і промисловості для знежирення поверхонь і розведення різних типів фарби. За допомогою даного разжижителя лакофарбових матеріалів надають необхідну в’язкість. До того ж з його допомогою відмінно видаляються плями органічного походження і очищаються різні інструменти.

Крім позитивних властивостей у розріджує складу є і деякі недоліки, а саме:

• легке займання;
• токсичність;
• специфічний запах.

Розчинник 646: властивості і технічні характеристики

Розчинник 646 універсальний і досить ефективний завдяки своєму хімічному складу. Разріджувач складається з толуолу (50%), етанолу (15%), бутилацетату (10%), бутанолу (10%), етилцелозольвом (8%) і ацетону (7%). Технічні характеристики розчинника 646 в більшості випадків залежать від даних пропорцій.

Дана суміш, представляючи собою, з’єднання летких органічних речовин, володіє наступними властивостями:

• температура кипіння становить +59C;
• температура самозаймання +403C;
• не замерзає і набирає в’язкості;
• щільність розчинника 646 становить 0,87 г/см3.

Крім усього іншого, варто переглянути паспорт розчинника 646, хоч багато наведені цифри для звичайної людини не мають жодного значення, проте технолог виробництва на їх підставі зможе рекомендувати або заборонити використання даного складу. В паспорті також вказані такі параметри:

• кислотне число – 0,06 мг КОН/г;
• число коагуляції – 40 м/о;
• масова частка води – 0,09%;
• летючість – 12;
• питома вага – 0,68 кг/л.

Важливо! При роботі з разжижающими складами, будь-то в побуті або на виробництві необхідно обов’язкове дотримання техніки безпеки та вжиття заходів обережності!

У чому різниця між розчинником 646 і 647

При виборі розчинюючого складу іноді складно визначити конкретний вид, так як в даний час на ринку представлені численні різновиди разжижителя – 646, 647, 648 і так далі. Для того щоб правильно вибрати тип складу слід знати його характеристики та вплив на конкретний матеріал. Найпоширенішими вважаються склади двох марок – 646 і 647, і щоб зрозуміти їх відмінності необхідно розібратися з їх основними характеристиками. Оскільки ми вже ознайомилися з розчинником 646, то розглянемо марку 647.

Розчинник марки 647 можна придбати в будь-якому магазині будматеріалів або на ринку в будь-яких кількостях. Даний разріджувач набувають не тільки спеціалізовані підприємства, але і пересічні споживачі для побутових потреб. Фасується суміш, як в пляшки об’ємом 0,5 літра, так і великі ємності для виробничих потреб.

Основна відмінність марки розчинника 646 і 647 полягає в хімічному складі. Якщо марка 646 містить етанол, бутанол, толуол, ацетон і етилцеллозольв, то 647 – бутилацетат, толуол, етилацетат та бутанол. Незважаючи на схожість складів, розчинник 647 не містить у своєму складі ацетон, що робить його менш агресивним по відношенню до делікатних поверхонь. У той же час при роботі з розчинником 646 потрібно бути гранично обережним і уважним, щоб не пошкодити лакофарбовий шар. Це викликано тим, що цей склад відносять до високоактивним розчинів.

Марка 647 застосовується для розведення нітроцелюлозних і лакофарбових матеріалів, надаючи їм необхідну в’язкість. За допомогою розчинника 647 можна доволі якісно прибрати з поверхні різні штрихи.

Розчинник марки Р4

Досить часто для малярних робіт використовують розчинник марки Р4, у складі якого знаходиться ацетон, толуол і бутилацетат. Як правило, ця марка використовується для розведення лаків і фарб, розчинення синтетичних і натуральних плівкоутворюючих складів, для доведення матеріалів та інших складів до необхідної густоти і рідше для очищення посуду, інструменту і рук.

Технічні характеристики розчинника марки Р4

Розчинник марки Р4 визначається ГОСТом як суміш ацетону (26%), бутилацетату (12%) і толуолу (26%). Розріджує склад може застосовуватися з більшістю емалей та лаків, у тому числі і на основі хлоридних смол. Наявність бутилацетату у складі разжижителя запобігає вицвітанню лакофарбового покриття і покращує його блиск.

Як і всі розчинники, марка Р4 має вибухонебезпечністю та легкої займистістю. Оскільки пари бутилацетату, толуолу і ацетону важче повітря, вони мають властивість накопичуватися внизу приміщення, а їх велика концентрація досить вибухонебезпечна. Тому при використанні подібних сумішей потрібно дотримання пожежної безпеки для робіт з вогне – та вибухонебезпечними речовинами. Для гасіння розріджують складів рекомендується використовувати вогнегасники з хімічного та повітряно-механічною піною, вода дрібнодисперсного розпилення.

Заходи безпеки при роботі з розчинниками

Маючи намір придбати розчинник і використовувати його в роботі, необхідно брати до уваги чинні санітарні норми. Всі складові розчинника дратівливо діють на слизові оболонки органів зору та дихальних шляхів.

Проведення робіт у непровітрюваних і закритих приміщеннях наповнених парами розчинника може викликати кашель, дезорієнтацію, запаморочення, сплутаність свідомості, головний біль, стан наркотичного стану, а також сильну набряклість харчове отруєння і ураження центральної нервової системи. Тому, щоб уникнути цих неприємних моментів роботи з подібними сумішами повинні вестися з використанням заходів захисту органів зору та дихальних шляхів, застосуванням припливної і витяжної примусової вентиляції, а також у рукавицях або рукавичках.

Так як практично всі разжижители відноситься до легкозаймистих речовин, то необхідно звертатися з ними дуже обережно. Необхідно виключити будь-яку можливість виникнення іскор, відкритого вогню і куріння в безпосередній близькості від розчинника.

Розчиняють суміші випускаються в скляній і металевій тарі об’ємом від 0,5-10 літрів. Транспортування подібних складів виконується тільки спеціальними автомобілями або в залізничних цистернах. Дані вимоги до перевезення викликані тим, що розчиняють склади дуже легко спалахують. Також тара з разжижителем повинна бути надійно захищена від впливу прямих сонячних променів і вологи. Розчинники повинні зберігатися в темному приміщенні з хорошою вентиляцією.

• Бітумна мастика Техноніколь, технічні характеристики
• Бітумна мастика для гідроізоляції фундаменту своїми руками
• Захист дерев’яних конструкцій від гниття, вологи, загоряння
• Вибираємо ДБЖ для приватного будинку

Розчинник Р-4: властивості та особливості застосування

Застосування лаків і фарб у виробництві і побуті часто буває незручним через їх велику густоту і в’язкість. Це незручність легко знімає розчинник.

А також він потрібен, щоб видалити плями від фарби, знежирити поверхні, вимити пензлі після роботи. З усіма цими завданнями чудово впорається Р-4.

Розчинник 646

Склад і технічні характеристики

Цей склад застосовується для розчинення та розбавлення різних лакофарбових матеріалів, видалення плям, очищення поверхонь та інструментів від фарб і лаків. У стандарті ДСТУ описано його склад:

• ацетону – 7%;
• етилцелозольва – 8%;
• бутилацетату – 10%;
• етилового спирту – 10%;
• бутанолу – 15%;
• толуола – 50%.

Також розчинник 646 роблять по ТУ, з тими відмінностями, що в ньому зменшено вміст толуола і ацетону. Це пов’язано з тим, що толуол і ацетон можуть використовуватися при виробництві наркотиків.

Опис розчинника 646 включає такі технічні характеристики:

• зовнішній вигляд – прозора безбарвна або жовтувата рідина без зваження, що не розчаровується, не дає осаду,
• температура кипіння – 59 С,
• температура спалаху – -7 С,
• температура самозаймання – 403 С,
• щільність розчинника 646 – 0,87 г/куб.см, завдяки цьому він добре змішується з іншими розчинниками і лакофарбовими матеріалами,
• питома вага – 0,68 кг/л,
• вміст води – 0,09%,
• кислотне число – 0,06 мг КОН/р,
• число коагуляції – 40 г/о,
• летючість (за етиловим ефіром) – 12,
• не замерзає,
• не залишає матових або білих плям.

Застосування

Використовується розчинник Р 646 для розчинення і розбавлення різних лаків, фарб. Спочатку він призначався для розбавлення нітрофарбувань і нітроемалів. Надалі було з’ясовано, що 646 розчинник ефективний і щодо інших видів фарб і лаків, а також епоксидних або гліфтальових грунтовок, меламіноамідних, алкидних, епоксидних лакофарбових матеріалів, шпатлівок, а плівка відрізнялася блиском і міцністю.

Використовується він для доведення фарб і шпатлівок до потрібної в’язкості, розбавлення загустілих фарб, шпатлівок, плівкоутворюючих лаків, надає блиск. Після висихання білесої плівки і запаху розчинника не залишається. Фарби і лаки з добавкою розчинника 646 швидше утворюють плівку, ніж лакофарбові матеріали без нього, мають красивий блиск. Також застосовується при виробництві нітрофарбувань, нітролаків, нітроемалів.

Це досить агресивний засіб, особливо щодо пластику, тому на пластикових поверхнях його застосовувати не слід. Можна використовувати розчинник 646 для знежирювання, причому це один з найефективніших складів для цієї мети, але через його активність слід враховувати властивості поверхні. Для пластику слід використовувати менш агресивні засоби.

Витрата на 1 кв. м для знежирювання приблизно дорівнює:

• для поверхонь зовні приміщень – 0.147 кг;
• для металевих і дерев’яних поверхонь всередині приміщень – 0,12 кг;
• для бетону – 0.138 кг.

Для поверхонь, на які буде впливати вода та інші агресивні фактори, витрата на 1 кв.м становить 0.169 кг.

Безпека

Розчинник 646 токсичний, його клас небезпеки впливу на навколишнє середовище – 3. При вдиханні викликає наркотичний ефект – головний біль, запаморочення, дезорієнтацію, а також подразнення очей, дихальних шляхів, вплив на шлунково-кишковий тракт, печінку. При тривалому вдиханні можливе токсичне ураження печінки, кісткового мозку, зміна складу крові, які призводять до тяжких наслідків. Тому працювати з розчинником Р 646 необхідно в приміщенні з гарною припливно-витяжною примусовою вентиляцією або на вулиці. Щоб захистити органи дихання, використовуйте респіратор (наприклад, «пелюстку»).

При потраплянні на шкіру не викликає опіків, але при тривалій взаємодії з ним можливий контактний дерматит. Не можна допускати його потрапляння в очі, роботи необхідно проводити в рукавичках і захисних окулярах, а при контакті зі шкірою речовину відразу ж змивають водою з милом.

Це летюча і легкозаймиста речовина, тому, працюючи з нею, слід дотримуватися обережності. Розчинник гасять за допомогою піску, піни, розпорошеної води. Зберігають його в герметичній тарі, в місцях, куди не потрапляють прямі промені сонця, при темпреатурі від -40 до + 40 градусів. Не можна зберігати його на вулиці. У приміщенні, де зберігається склад або ведуться роботи, має бути виключено виникнення будь-яких іскор. Поблизу ємностей з речовиною не можна курити.

Р 646 продається в металевих бочках для промислового використання і в каністрах об’ємом 1-10 л для побутового застосування. Він повністю готовий до використання, ніякої додаткової підготовки не потрібно. Гарантійний термін, протягом якого склад зберігає свої властивості – 12 місяців.

ЛКМ за призначенням

Відгуки наших клієнтів

Переглянути всі відгуки

Фотозвіт за конкурсом «Пофарбовано фарбою»

2007-2020 © Лакофарбова-Я – виробництво ЛКМ, лакофарбові матеріали. Лаки, фарби, емалі, шпатлівки, грунтовки та інша лакофарбова продукція. Карта сайту

Розробники сайту провели підготовку та перевірку інформаційного матеріалу для даного сайту. Тим не менш, ми не гарантуємо точність даних і не несемо відповідальності за помилки або упущення. Ми не несемо відповідальності за шкоду (включаючи шкоду з причини простою підприємства та/або упущеної вигоди, але не виключаючи інше), що виникла в результаті використання даного сайту і міститься в ньому інформації або нездатності подібного використання, а також заходів і рішень, які були зроблені внаслідок використання даного сайту і даної інформації.

Розчинник 647

Склад і технічні характеристики

Ще один недорогий і популярний розчинник має номер 674. Він відрізняється від 646 складом і областю застосування. Цей розбавник не містить ацетону, тому менш агресивний, у тому числі до пластику.

Технічні характеристики Р 647 наступні:

• виглядає як прозора рідина, жовтуватого кольору або безбарвна, що не містить зважень, однорідна,
• вміст води – не більше 0,6%,
• летючість – 8-12,
• кислотне число – не перевищує 0,06 мг КОН на 1 г,
• число коагуляції – не менше 60%,
• щільність – 0,87 г/куб.см.

При розбавленні нітроемалів плівка не повинна біліти, коли розчинник випарується. Штрихи і подряпини на поверхні емалі повинні згладжуватися.

До його складу входять:

• етилацетат,
• бутанол.
• тоулол,
• бутилацетат.

Застосування

Також 647 використовують для збільшення в’язкості матеріалів, що містять нітроцелюлозу. У чому різниця між розчинниками 646 і 647 по області застосування?

Р 647 менш активний, тому не пошкоджує пластик, у зв’язку з чим його можна застосовувати для кузовних робіт, знежирювання різних поверхонь, видалення плівок лаку і фарби, якщо при цьому важливо дбайливе ставлення до поверхні.

Цей розчинник вносять у розчинені лакофарбові матеріали, постійно перемішуючи, в пропорціях, зазначених в інструкції до конкретної фарби або лаку.

Безпека

Запобіжні заходи при роботі з ним такі ж, як при роботі з Р 646.

• Розчинник 647 необхідно зберігати в закритих ємностях у пожежобезпечному приміщенні, далеко від прямих сонячних променів.
• Приміщення, де проводяться роботи, повинно мати хорошу примусову вентиляцію. Розчинник токсичний, вдихати його небезпечно.
• Слід уникати потрапляння його в очі. Працювати потрібно в рукавичках, при потраплянні на шкіру промити водою з милом.

Як і Р 646, Р 647 продається для використання в побуті в каністрах об’ємом від 1 до 10 л, а для промислового використання – в сталевих бочках.

Розчинник Р 4

Склад і властивості

Р 4 – це органічний розчинник, до складу якого входять ароматичні вуглеводні, кетони та ефіри. Він складається з 62% толуолу, 26% ацетону, 12% бутилацетату. Суміш цих компонентів ефективно розчиняє і розріджує різні фарби, лаки, смоли та інші органічні речовини.

Існує його різновид – розчинник Р-4а, особливість якого – відсутність у складі бутилацетату.

Цей засіб проводиться за ГОСТом 7827-74. Р-4 ГОСТ випускається з наступними технічними характеристиками:

• виглядає як прозора рідина без кольору або жовтувата, без зваження (Р-4 і Р-4а виглядають однаково);
• утримання води – 0,7%;
• летючість – від 5 до 15;
• кислотне число, мг КОН/р – не більше 0,07;
• число коагуляції – не менше 24%.

Застосування

Цей засіб використовується, щоб розбавляти і розчиняти лаки, шпатлівки, емалі, грунтовки, фарби з маркуванням ХВ, ХС, ХСЛ, ЕП, Вініколор, Вінікор, Евікор, Евінал, грунт-емаль ХС-500.

Також Р-4 застосовується для миття посуду, кистей і рук після роботи з лакофарбовими матеріалами.

Цей розчинник підходить, щоб розчиняти і розріджувати емалі, лаки, грунтовки і шпатлівки з маркуваннями ХС, ХВ, ПХВ, МС, ЭП-0020, крім емалі ХВ-124 сірої і захисної. Модифікація цього розчинника Р-4а може розчиняти також сіру і захисну емаль ХВ-124.

Він летуч, на цьому і засноване його застосування: після додавання в фарбу розчинної речовини і нанесення її на поверхню, вона швидко твердіє і утворює плівку.

Важливо! Не слід допускати потрапляння води в розчинники Р-4 і Р-4а. Це призведе до побілення плівки фарби, оскільки вода легко змішується з ацетоном, що входить до складу засобу.

Безпека

Розчинник Р 4 токсичний, пожежно – і вибухонебезпечний, тому працюючи з ним, необхідно дотримуватися техніки безпеки.

• Зберігати склад необхідно в пожежобезпечних вентильованих приміщеннях, далеко від сонячних променів, в герметичних ємностях;
• працювати з розчинником необхідно також у приміщеннях з хорошою вентиляцією;
• уникати потрапляння в очі;
• працювати в захисних рукавичках, уникати контакту зі шкірою, в разі потрапляння на шкіру змити великою кількістю теплої води з милом.

Через пожежонебезпеку розчинника в приміщенні, де він зберігається і ведуться роботи з ним, повинні бути виключені іскри, відкритий вогонь, куріння. При загорянні Р-4 гасять за допомогою піни, вуглекислого газу, розпорошеної води. Слід пам’ятати, що пари розчинника і його компонентів (бутилацетату, ацетону, толуолу) важчі від повітря, можуть накопичуватися поблизу підлоги і вибухонебезпечні.

Токсичність засобу виявляється наркотичним впливом (запаморочення, головний біль, дезорієнтація, помутніння свідомості при тривалому вдиханні), подразненням очей та інших слизових, кашлем. При довгому вдиханні парів можливе отруєння, подібне до симптомів з харчовим, токсичне ураження нервової системи.

Тому при роботі з розчинником слід використовувати засоби захисту (окуляри, рукавички, респіратор), працювати тільки в добре провітрюваному приміщенні. Якщо засіб потрапив на шкіру, його необхідно змити, якщо в очі – промити їх і звернутися за медичною допомогою.

Розчинник марки Р-4 і Р-4а також пожежонебезпечний і вибухонебезпечний, утворює вибухонебезпечні сполуки з кислотами і окислювачами (оцтовою, азотною кислотою, пероксидом водню), вступає в реакцію з хлороформом і бромоформом, продукти реакції пожежонебезпечні. Стосовно деяких видів пластику вони агресивні.

Додатково про ділянку застосування

Розчинник марки Р-4 має вигляд рідини, яка складається з летючих сполук. Виготовляється вона з використанням високоякісного і сучасного обладнання. Розчинник має в складі інгредієнти, які підвищують здатність розчиняти лакофарбові матеріали. Саме тому описуваний склад знайшов настільки широке поширення на будівельному ринку.

Використовувати його можна для будь-яких лакофарбових і малярних робіт, а виступити він може як розбавитель для лаків і фарб за типом ХС-76 і ХС-724.

Відмінно підходить склад ще й для грунтовок: ХС-04, ХС-059 і ХС-010. Можна використовувати засіб спільно зі шпатлівкою. Часто використовується розчинник Р-4, ціна якого досить прийнятна, спільно з емалями “Евакор і” Вінікор “.

Відмінні риси

Р-4 – багатокомпонентна суміш на основі хімічних сполук, представлена у вигляді рідини прозорого кольору. Іноді вона може мати характерний жовтуватий тон. Цей матеріал не включає в себе видимі зважі, відрізняється високим ступенем летючості, а також специфічним запахом. Він незамінний при виконанні малярних робіт, має в складі компоненти, що розчиняють лакофарбові матеріали. Згідно із заявою виробників, склад робить економічним використання матеріалів, в які його додають.

Розчинник Р-4 є універсальним складом, який сумісний з різними малярними виробами. За його допомогою можна розчиняти різні види лаків і емалі, що дозволяє домогтися потрібного ступеня в’язкості і густоти робочого покриваючого розчину. При змішуванні з іншими складами він не утворює згустків і розшаровування.

Його відмінною особливістю є той факт, що його додавання в ЛКМ не робить пофарбовану поверхню матовою, як при розбавленні червоних складів іншими розчинниками.

Оскільки в складі є летючі компоненти, при відкритті його додають в ЛКМ і тут же закривають. Працювати з підготовленим матеріалом потрібно протягом короткого часу, оскільки його онсистенція в процесі роботи буде змінюватися, що може відбитися на товщині наносимого шару. У процесі роботи не можна тримати розчинник відкритим, щоб не отруїтися токсичними парами. Крім того, якщо бутиль буде відкрито, кількість рідини всередині неї буде поступово зменшуватися.

Через летючість зберігати склад потрібно, щільно закривши кришку. Коли розчинник не потрібен, його закривають і прибирають у темне місце, де на нього не потраплятимуть прямі сонячні промені.

Важливо прибрати його подалі від дітей, врахувати термін і температуру зберігання, яку вказує виробник. До вибору місця потрібно ставитися ґрунтовно, оскільки матеріал вибухонебезпечний і здатний спалахнути від будь-якої іскри.

Склад речовини

Це багатокомпонентна суміш, яка включає три обов’язкових інгредієнти:

Завдяки такому складу розчинник може взаємодіяти з будь-якими емалями і лаками, які містять хлоридну смолу. Крім цього, активні речовини сприяють підвищенню споживчих властивостей. Включення до складу бутилацетату дозволяє уникнути вицвітання пофарбованих поверхонь.

Що це таке?

Отже, розчинник Р-4 – це склад на органічній основі. За зовнішнім виглядом, речовина являє собою безбарвну, абсолютно прозору субстанцію. Іноді допускається легкий жовтуватий відтінок. У будь-якому випадку, у складі не повинно бути видимих частинок і осаду.

Розчинник має різкий характерний запах, володіє високим потенціалом до відліку.

Щільність речовини дорівнює 0.85 г/см3. Зазначимо, що розчинник належить до категорії горючих складів. Засіб самозаймається, коли температура перевищує 550 градусів. Розчинник реалізується в промисловій упаковці.

Зазвичай це пластикові контейнери або скляні пляшки різного обсягу.

Особливості та склад

Будь-який розчинник або належить до групи активних хімічних речовин, або є сумішшю з декількох компонентів. Таку суміш з речовин органічного походження і являє собою Р-4.

Він виглядає як прозора безбарвна або жовтувата рідина, в якій відсутній осад або зважені частинки. Речовина має різкий характерний запах.

Він набув великої популярності, оскільки має хороші споживчі властивості. Продається Р-4 в будь-якому спеціалізованому магазині за доступною ціною. Крім того, маючи широку сферу застосування, він дуже простий у використанні. Опис способу застосування та склад зазвичай зазначаються в інструкції, що знаходиться на ємності з речовиною.

Одна з особливостей Р-4 – це можливість його застосування для розведення практично будь-яких лакофарбових матеріалів, роблячи економічним їх використання. І також Р-4 надає їм здатність більш швидкого висихання, а при висиханні утворює гладку блискучу плівку, що запобігає вицвітанню покриття.

Потрібно стежити, щоб у процесі роботи в розчинник не потрапила вода. Вона змішуватиметься з ацетоном, і це призведе до появи білих плям на пофарбованій поверхні після висихання.

Ацетон і толуол – це обов’язкові інгредієнти в складі розчинника. Їх у Р-4 26 і 62% відповідно. Вони розширюють сферу його застосування. І також до складу додається бутилацетат, який допомагає охороняти від вицвітання пофарбовані поверхні.

Однак ці речовини ніяк не можна назвати корисними для організму людини. Хоча потрапляння розчинника на шкіру не викликає опіків, тривалий контакт з ним і вдихання парів не пройде безслідно: можуть статися отруєння, запаморочення, кашель, виникають дерматити.

Тому при роботі з розчинником слід вживати заходів для захисту органів дихання. А також потрібно уникати потрапляння рідини в очі. Роботи слід проводити в добре провітрюваному приміщенні; незграбними будуть рукавиці або рукавиці.

Область застосування розчинника р4

Відразу зазначимо, що в магазинах побутової хімії можна зустріти кілька різновидів розчинників. Однак універсальних коштів не буває, тому кожна категорія продукції має певну сферу використання.

Якщо говорити про розчинник Р-4, його дія поширюється на ЛКМ до складу яких входять хлоровані та епоксидні смоли, вінілацетат, вінілденхлорид.

• Шпаклівки: , , , .
• Лакі: , , , .
• Ґрунтовки: ХС 059/068/077, МС 067, ХВ 062/079.
• Емалі: , , , , , , , , , , , , , та ін. (за винятком емалі сірої та захисної);

Крім цього, розчинник відмінно себе зарекомендував при виконанні різних побутових робіт, видалення стійких клеючих складів з будь-яких поверхонь.

Таблиця технічних характеристик

Згідно з вимогами, запропонованими нормами ДСТУ за номером 7827-74, речовина володіє такими технічними показниками:

• Рівень кислотності – не вище07 КОН/г.
• Ступінь летючості згідно зі значеннями етилових ефірів – 5-15.
• Коагуляційне число – не нижче 24%.
• Частина води по відношенню до основної маси –7%.

Завдяки таким властивостям, предмет нашої розмови широко застосовується в будівельній сфері, для розведення в’язких матеріалів.

Норма щодо ДСТУ 7827-74

Безбарвна або злегка жовтувата однорідна прозора рідина без видимих зважених частинок

Масова частка води по Фішеру,%,