Чому томати цвітуть, але не зав’язуються, і як це виправити

Насправді, причин подібної “поведінки” томатів не так вже й багато.

Наші улюблені томати починають зав’язуватися в червні і спостерігати за цим процесом надзвичайно приємно. Але буває таке, що на сусідніх ділянках з якихось причин в цей же самий час на кущиках вже видно маленькі помідори, які активно наповнюються кольором. Чому така різниця?

Причин може бути декілька, але їх не багато. І головне, відразу можна викреслити таке питання як догляд. Якщо зав’язі є, значить води та харчування томатам вистачає. Тоді що?

Дефіцит бору

В цілому з харчуванням все добре, але от нестача бору може дати такі результати, оскільки бор — елемент, відповідальний за цвітіння і пилок, а відповідно, за насіння і плоди. Якщо причина в цьому, то потрібно внести підгодівлю, краще позакореневу. Такі ж проблеми зустрічаються у яблунь і суниці. Обприскування розчином борної кислоти, розведеної в пропорції 5 грамів на 10 літрів води допоможуть усунути дефіцит бору. В ґрунті цього елементу міститься недостатньо, тому процедуру проводять раз у два тижні, обприскуючи нові стебла і листя, інформує Ukr.Media.

Проблема з запиленням

Це питання може стояти особливо гостро для тепличних рослин. Всередині приміщення недостатня циркуляція повітря і повна відсутність потрібних комах. Рекомендується провітрювати теплиці на регулярній основі, а також є методи залучення бджіл і джмелів. Якщо немає можливості практикувати ці варіанти, то доведеться запилювати рослини вручну. Інакше ніяк плодів не дочекатися. Досить вранці і ввечері просто легенько струшувати кисті рослини, щоб допомагати пилку обсипатися.

Невідповідна температура

Навіть якщо вдалося залучити у теплицю комах-запилювачів, але при цьому температура всередині сягає 40 градусів і вище, що для літнього часу не так вже й критично, як не старайся, а плоди не зав’яжуться. Річ у тім, що пилок втрачає всі свої властивості при температурах вище 30 градусів. Тому додатково до регулярних провітрювань обов’язково потрібно додати ще одну міру — притінення. Рослинам потрібно створити тінь, натягнувши під стелею укривний матеріал білого кольору. Як варіант, зовні теплицю можна затінити вапном. Всередині можна поставити ємності з водою. Температура в томатній теплиці повинна бути від 20 до 25 градусів.

Надлишок вологи

Температуру перевірили, недоліки усунули, не зайвим буде перевірити і вологість в приміщенні. Максимальний рівень для томатів повинен бути не більше 70%. Це теж безпосередньо впливає на пилок та його властивості. Він просто втрачає здатність сипатися, а значить весь процес під загрозою. Як контролювати вологість — стежити за поливом. Поливають тепличні томати під корінь, у ранкові години, багато, але не часто. Ґрунт під рослинами краще замульчувати, таким чином волога в ґрунті буде зберігатися, а випаровування будуть мінімальними. І ще один ворог томатів — конденсат. Якщо його забагато і випадає він часто, з ним теж треба боротися, щоб уникнути розмноження поганих бактерій.

Забагато пасинків на гілках

Оскільки вегетативний період у томатів досить довгий, то і в цьому випадку доводиться рослині допомагати. Без втручання кущі будуть багато часу і сил віддавати нарощуванню зеленої маси, але не плодоношенню. Так закладено природою, спочатку довго рости й зеленіти, а тільки потім зав’язувати плоди. Але, на відміну від природних планів, на більшості дачах і городах часу на все це немає. А зеленіти вони будуть, особливо, якщо помідори підгодовувалися азотом. Але не все втрачено, доведеться тільки сформувати кущ, згідно з планами. Багато пасинків потрібно буде видалити і залишити тільки один, максимум три стебла, щоб усе живлення діставалося їм і далі передавалося в плоди.

Чого не вистачає томатам та як їх підживлювати?

Оцінюючи зовнішній стан розсади томатів, а потім і дорослих рослин, більшість з нас не можуть сказати, чого їм не вистачає. А знати симптоматику дефіциту поживних речовин для помідорів корисно не тільки професіоналам, але і початківцям городникам.

Давайте розглянемо головні ознаки нестачі і надлишку елементів живлення у томатів. Це дозволить нам не тільки досягти більш високих врожаїв, але і уникнути зайвих хвилювань, а також неправильного застосування хімічних препаратів, до яких нерідко тягнеться рука при вигляді скручених листочків і різного роду цяток.

Основними поживними елементами для томатів служать азот, фосфор, калій. Потім йдуть кальцій, сірка, магній. І нарешті – залізо, бор, цинк, мідь, марганець, молібден і хлор.

Розглянемо докладно симптоматику нестачі і надлишку елементів.

• 1 Нестача або надлишок азоту (N)
• 2 Нестача або надлишок фосфору (P)
• 3 Нестача або надлишок калію (К)
• 4 Нестача або надлишок кальцію (Са)
• 5 Нестача сірки (S)
• 6 Нестача магнію (Mg)
• 7 Нестача або надлишок заліза (Fe)
• 8 Нестача бору (В)
• 9 Нестача цинку (Zn)
• 10 Нестача міді (Cu)
• 11 Нестача марганцю (Mn)
• 12 Нестача молібдену (Mo)
• 13 Нестача хлору (Cl)
• 14 Інші причини хворобливого вигляду томатів
• 15 Правила внесення добрив

Нестача або надлишок азоту (N)

Азот – один з найбільш затребуваних томатами елементів. Відповідає за ріст, розвиток та врожайність рослин. І його нестача, і надлишок негативно впливають на цю культуру.

Найбільшу потребу в азотному живленні томати відчувають на ранніх фазах розвитку. В період цвітіння вона дещо спадає і знову збільшується після формування першої китиці. У другій половині вегетаційного періоду на перше місце виходить потреба культури у фосфорі і калії, але, знову-таки, при помірному азотному фоні.

Візуальні ознаки нестачі азоту:

Першими скручуються нижні листя томатів. При цьому жилки з їх тильної сторони набувають блакитний відтінок з червоним відливом. Таке е забарвлення з’являється і на стеблах, і на листових черешках. Стає помітною затримка в розвитку рослин. Нове листя росте дрібним, матовим, блідо-зеленим. Настає передчасне цвітіння. Утворюються дрібні плоди і, як наслідок, невеликий неякісний урожай (плоди бувають дерев’янистими).

Візуальні ознаки надлишку азоту:

Випередження зростання. Листя томату великі, соковиті, насиченого забарвлення. Пагони потужні. Молоді листки крихкі, скручуються кільцями. Цвітіння, а потім і визрівання плодів запізнюється. Урожай формується убогий.

При перевантаженні плодами на кисточках вище п’ятої (при надлишку азоту на тлі нестачі калію) спостерігається скидання квіток і зав’язі. На тлі нестачі фосфору на плодах проявляються темні смуги.

Крім того, надлишок азоту веде до порушення засвоювання рослинами заліза, підвищує схильність томатів захворювань.

Як заповнити недолік азоту і зменшити його надлишок?

При появі у томатів ознак нестачі азоту необхідні азотовмісні підживлення. Підійдуть аміачна, кальцієва, натрієва, калієва селітра, сечовина, гній. Особливістю внесення даної групи добрив є необхідність швидкого їх закладення в грунт, так як азот має властивість випаровуватися.

При прояві ознак надлишку азоту, необхідно збільшення освітлення (в теплицях) і внесення добрив калійної групи, а також промивання ґрунту великою кількістю води.

Нестача або надлишок фосфору (P)

Фосфор відіграє особливу роль у формуванні кореневої системи томатів та закладці кількості та якості врожаю. При його нестачі підвищується нестійкість рослин до захворювань і низьких температур.

Візуальні ознаки нестачі фосфору:

Уповільнений розвиток рослин, а при тривалому голодуванні – зупинка зростання. Фіолетове або пурпурне забарвлення стебла і нижньої сторони листків. Листочки закручуються вгору, при тривалому голодуванні – вниз. Молоді листочки мають менший кут нахилу по відношенню до основного стебла. Цвітіння убоге. Томати формуються дрібними, з вираженим смаком.

Візуальні ознаки надлишку фосфору:

У рослин неприродно короткі міжвузля. Молоді листочки тонкі, мають висвітлення між жилками. Кінчики і краї листя вигорілі. Нижні листки вкриті плямами, скручуються. Врожай слабкий.

Як заповнити недолік фосфору в живленні томатів?

Необхідні фосфоровмісні підживлення. Підійдуть: монофосфат калію, суперфосфат, фосфорне борошно, сильно розведений зольний настій або суха зола. Особливо важливі такі підгодівлі до початку фази цвітіння.

Але! У фосфоровмісних добрив є особливість: вони погано засвоюються рослинами до тих пір, поки температура грунту не підніметься до +15°C і вище. Тому для розсади, при оптимальному освітленні і грамотній підготовці ґрунтосуміші для усунення фосфорного голодування буває досить підняти температуру до +23°C.

Нестача або надлишок калію (К)

Калій – елемент, що відповідає за імунітет і продуктивний потенціал томатів, смакові якості плодів, їх лежкість, накопичення в них вітаміну С.

Томат любить калій! З цієї причини, вибираючи комплексні добрива, краще звертати увагу на ті, де багато калію.

Дефіцит калію порушує азотний обмін томатів. Викликає нестійкість до захворювань, підвищує чутливість до перепадів температур і недоліку вологи. Однак, прояв нестачі калію зустрічається не часто, в основному, при тривалому беззмінному вирощуванні на одному і тому ж місці культур, які витягують калій, при тривалих дощових періодах або, навпаки, при тривалому недоліку вологи.

Візуальні ознаки нестачі калію:

Молоденькі листочки томату ростуть дрібними і темними, закручуються донизу, стають зморшкуватими, їх краю відмирають. По крайці і верхівці старих листків з’являються ознаки вигоряння, іржавий відтінок (крайовий опік). Навколо некрозних точок тканини листових пластин (поширюються від краю до середини аркуша) спостерігається міжжилковий хлороз. Найдрібніші жилки листя вицвітають. Листова пластина поступово висихає, розсипається. Рослина здається ряболистою, при сильному враженні – покритою іржею.

Зростання томату сповільнюється. Йде активне утворення пасинків. Стебла тонкі, ламкі, слабкі. Спостерігається мала кількість бутонів. Плоди дозрівають нерівномірно, з утворенням темних плям.

На зрілих плодах томатів, якщо тільки це не сортова особливість, біля плодоніжки формується щільна жовта пляма (так звані «жовті плечики»). Крім того, при нестачі калію, на тлі надлишку азоту і дефіциту кальцію, всередині плодів можуть утворюватися жорсткі жилки.

Візуальні ознаки надлишку калію:

Рослини затримуються в рості, утворюють довгі міжвузля. Нові листочки ростуть більш дрібними, тонкими, з хлорозом між жилками. Верхівки і краї листкових пластин томату набувають бурий відтінок і з часом відмирають. Нижні листя покриваються бурими плямами (мозаїчно), морщаться, в’януть, скручуються, опадають.

Надлишок калію веде до утруднення засвоєння томатами інших елементів, зокрема, кальцію і магнію.

Як заповнити недолік калію?

Необхідні калійні підживлення. Підійдуть: сірчистий калій, калімагнезія, калімаг, монофосфат калію, зола.

Нестача або надлишок кальцію (Са)

Кальцій бере участь у процесах росту та розвитку томатів. При його недоліку сповільнюється формування кореневої системи, утворення кореневих волосків.

Візуальні ознаки нестачі кальцію:

Зростання томатів сповільнюється, при сильному дефіциті може відмирати верхівка. Молоді листочки зі світлими плямами і як би опалинами на кінчиках при сильному голодуванні можуть мати неправильну форму. Старі листки великі, темно-зелені. Може спостерігатися опадання бутонів і зав’язі. При серйозній нестачі на плодах розвивається вершинна гниль.

Візуальні ознаки надлишку кальцію:

На листках томатів світлі плями різноманітної конфігурації. Жилки зелені.

Як заповнити нестачу кальцію?

До нестачі кальцію нерідко призводить надлишок азоту, калію і марганцю. Тому вносити їх потрібно, не порушуючи правил. Для поповнення дефіциту кальцію кращим варіантом стануть позакореневе підживлення кальцієвою селітрою. Так само підійдуть хлорид кальцію, настій яєчної шкаралупи.

Нестача сірки (S)

Сірка відіграє значущу роль в процесі дихання томатів. Якщо її не вистачає – рослини в’януть. Однак дана ознака може бути і свідченням постійного перезволоження ґрунту.

Візуальні ознаки нестачі сірки:

Зовнішня симптоматика нестачі сірки дуже нагадує ознаки нестачі азоту. Але, якщо при дефіциті азоту листовий апарат томатів починає жовтіти з нижньої частини куща, то сірки – з верхньої. З часом листя по нижній стороні, ближче до черешкам, набувають рожевого відтінку. Прожилки у них також стають блакитними з червоним. Стебла ростуть здерев’янілими, тонкими, жорсткими і ламкими.

Як заповнити нестачу сірки?

Заповнити брак сірки допомагають позакореневі обробки рослин сульфатом магнію.

Нестача магнію (Mg)

Симптоми нестачі магнію проявляються на томатних кущах в період навантаження їх плодами.

Нестача бору у томатів симптоми

Дефіцит поживних речовин в грунті викликає порушення обміну речовин в рослинах, робить сильний вплив на їх зростання і зовнішній вигляд. При нестачі поживних речовин спостерігаються: затримка росту рослин, прискорення або уповільнення фаз розвитку, зміна співвідношення між різними органами, зміна будови, розміру, форми і забарвлення листя і т. д.

Визначення нестачі в грунті поживних речовин за зовнішнім виглядом рослин

Зовнішні ознаки нестачі окремих елементів живлення у різних рослин бувають різними. Тому за зовнішніми ознаками можна судити про нестачу в грунті того чи іншого елемента живлення і про потреби рослин в добривах. Однак уповільнення зростання і зміна зовнішнього вигляду рослин не завжди обумовлюються недоліком в грунті поживних речовин. Подібні зміни викликаються іноді ураженням шкідниками і хворобами або іншими несприятливими умовами зростання (посуха, низька температура і т. д.). Важливо вміти відрізняти ці зміни зовнішнього вигляду рослин від змін, викликаних нестачею поживних речовин.

На зовнішній вигляд рослини впливає також надмірна кількість деяких елементів (хлору, марганцю і алюмінію), не потрібних рослині або потрібних йому в невеликій кількості. При надмірному надходженні їх в рослини сповільнюється зростання, відмирають тканини, спостерігаються різні зовнішні зміни, а іноді і загибель рослин.

Поява ознак нестачі якогось поживної речовини у рослин вказує на необхідність підгодівлі їх відповідними добривами.

Хоча вивчені і не всі можливі комбінації, до теперішнього часу майже не виявлено змішання симптомів. Зовнішніми проявами страждання рослин від нестачі елементів живлення завжди виявлялися симптоми нестачі одного якогось елементу, більш важливого для рослини, ніж інші.

Відсутність змішання симптомів значно спрощує проблему діагнозу і подальшого поліпшення живлення рослин. При нестачі декількох елементів першими проявляються і зникають в результаті внесення відповідних добрив симптоми нестачі того елемента, дія якого є домінуючим; потім з’являються симптоми нестачі іншого елемента, і так далі.

У поєднанні з іншими методами метод візуальної діагностики у зв’язку з його простоти і доступності заслуговує найширшого використання для визначення потреби рослин в добривах.

Порівняння симптомів

Загальним симптомом нестачі будь-якого з елементів живлення є затримка росту рослини, хоча в одному випадку цей симптом може проявлятися більш чітко, ніж в іншому. Нижче наводиться порівняння інших (крім затримки росту) симптомів недостатності мінерального живлення. Симптоми недостатності мінерального живлення рослин можливо розділити на дві великі групи:

I. Першу групу складають головним чином симптоми, які проявляються на старих листках рослини. До них відносяться симптоми нестачі азоту, фосфору, калію, цинку і магнію. Очевидно, при нестачі в грунті зазначених елементів вони переміщаються в рослині з старіших частин в молоді зростаючі частини, на яких не розвиваються ознаки голодування.

II. Другу групу складають симптоми, які проявляються на точках зростання і молодих листочках. Симптоми цієї групи характерні для нестачі кальцію, бору, сірки, заліза, міді і марганцю. Ці елементи, мабуть, не здатні переміщатися з однієї частини рослини в іншу. Отже, якщо в грунті немає достатньої кількості перерахованих елементів, то молоді зростаючі частини не отримують необхідного харчування, в результаті чого вони хворіють і гинуть.

Приступаючи до визначення причини порушення живлення рослин, слід перш за все звернути увагу на те, в якій частині рослини виявляються аномалії, визначаючи, таким чином, групу симптомів. Симптоми першої групи, які виявляються головним чином на старих листках, можуть бути розбиті на дві підгрупи:

1) в більшій чи меншій мірі загальними (недолік азоту і фосфору);

2) або ж носити лише місцевий характер (недолік магнію, цинку і калію).

Недостатність азоту і фосфору (симптоми першої підгрупи) впливає на стан рослини в цілому або його більш старого листя. При нестачі цих елементів спостерігається значна затримка росту і листя прагнуть зайняти прямостояче положення на стеблі, утворюючи з останніми гострий кут. У разі нестачі азоту рослина набуває ненормально светлозеление забарвлення і його нижнє листя в більшій чи меншій мірі жовтіють. У разі нестачі фосфору рослина має незвично темно-зелений забарвлення, а листя або зовсім не жовтіють, або жовтіють незначно.

Симптоми нестачі магнію, цинку і калію, що відносяться до другої підгрупи першої групи, захоплюють не цілком весь лист, а лише окремі ділянки його, що виражається у втраті зеленого забарвлення (хлорозі), а іноді і в відмиранні (некроз) тканин окремих ділянок листа.

У разі нестачі калію хлоротичні ділянки мають жовтуватий відтінок, що викликає ряболистя .Хлоротичні ділянки розташовуються навколо невеликих ділянок відмерлої тканини на верхівках, по краях і між жилками листя. У міру збільшення ділянок відмерлої і висохлої тканини рослина набуває вигляду ураженого іржею. Інші частини рослини відрізняються блакитно-зеленим забарвленням. Найперша прояв нестачі калію виражається в згортанні донизу верхівок і країв нижніх листя; цей симптом стає все більш виразним у міру збільшення нестачі зазначеного елемента.

У разі нестачі магнію зникає зелене забарвлення окремих ділянок листа, які стають майже білими. Втратили зелене забарвлення ділянки листа розташовані переважно між головними жилками, а не на верхівках або по краях листя.

Відмирання тканин або незначно, або зовсім відсутнє; закручування верхівок і країв листя також не спостерігається.

Недолік цинку викликає відмирання ділянок тканин на всій поверхні листа, а не тільки на верхівці і по краях його. Часто цього процесу піддаються бічні, а іноді і головні жилки. Ділянки з відмерлої тканиною розпадаються значно швидше, ніж при нестачі калію.

Друга група симптомів, що виявляються на молодих листочках або точках росту рослини, може бути розбита на три підгрупи, які характеризуються:

1) появою хлорозу, або втратою молодим листям зеленого забарвлення без подальшої загибелі верхівкової бруньки, що вказує на недолік заліза, сірки або марганцю;

2) загибеллю верхівкової бруньки, що супроводжується втратою її листям зеленого забарвлення, що вказує на нестачу кальцію або бору;

3) постійне прив’ядання верхніх листків, що вказує на брак міді.

При хлорозі молодого листя без подальшої загибелі верхівкової бруньки (симптоми першої підгрупи) жилки зберігають свою зелене забарвлення в разі нестачі заліза. Втрачають забарвлення зазвичай тільки ділянки листа між головними жилками. Але у виняткових випадках можуть бути вражені і жилки, тоді весь лист стає білим або жовтим. Плями відмерлої тканини зазвичай відсутні.

При нестачі сірки жилки листа, як і всі інші ділянки листа, стають світло-зелений; жилки можуть навіть виявитися більш світлими. Втрата зеленого забарвлення відбувається не в такій мірі, як у випадку нестачі заліза і марганцю, так що листя не стають білими або жовтими. Відсутні також плями відмерлої тканини.

У випадку дефіцитності марганцю вся судинна система листа аж до найдрібніших розгалужень зберігає своє зелене забарвлення, створюючи різкий контраст з втратою забарвлення тканин між жилками, що надає листу вид шахової дошки.Згодом на листках з’являються поступово збільшуються плями відмерлої тканини, які можуть захопити всю поверхню листка.

До другої підгрупи належать симптоми, які характеризуються загибеллю верхівкової бруньки.

Якщо відсутнім елементом є кальцій, молоді верхівкові листя спочатку втрачають своє зелене забарвлення і загортаються донизу приблизно на 1/3 своєї довжини. Потім верхівки і краї листя відмирають, а тканини листової пластинки в результаті подальшого зростання розриваються, що надає листу рваний вид. Рослина в цілому набуває темно-зеленого забарвлення.

У разі нестачі бору молоді верхівкові листочки спочатку втрачають нормальне забарвлення у своєї викривленої основи. Верхівка може ще протягом деякого часу залишатися зеленою. Зазвичай уражені тканини швидко розпадаються, і якщо ріст листа до його повної загибелі триває далі, то останній стає викривленим або скрученим. Верхні листки відрізняються нездоровим світлозеленим забарвленням і закручуються від верхівки до основи. Головні жилки уражених листя набувають коричневого або чорного забарвлення і при згинанні листа легко ламаються.

Для симптомів третьої підгрупи не характерно розвиток хлорозу і відмирання верхівкової бруньки. До цієї підгрупи відносяться майже виключно симптоми нестачі міді, які проявляються в стійкому зів’яненні верхніх листків.

Нижче описані симптоми, які проявляються через брак мінеральних речовин, для кожного елемента окремо.

Ознаки нестачі азоту (N)

Дефіцит азоту у рослин може виявлятися на всіх типах грунтів особливо ранньою весною, коли внаслідок низької температури грунту процеси мінералізації та утворення нітратів протікають слабо. Найчастіше недолік азоту спостерігається на піщаних, супіщаних і суглиннистих дерново-підзолистих грунтах, красноземах і сыроземах. Ознаки нестачі азоту проявляються дуже чітко на різних стадіях розвитку. Спільними і основними ознаками нестачі азоту у рослин є: пригноблений ріст, короткі і тонкі пагони і стебла, дрібні суцвіття, слабка листковысть рослин, слабке розгалуження і слабке кущіння (у злаків), дрібні, вузькі листя, забарвлення їх блідо-зелены, хлоротичні. Зміна забарвлення листя може бути викликана й іншими причинами, крім нестачі азоту. Пожовтіння нижніх листків буває при нестачі вологи в грунті, а також при природному старінні і відмирання листя. При нестачі азоту посвітління і пожовтіння забарвлення починається з жилок і прилеглої до них частини листової пластинки; частини листа, віддалені від жилок, можуть зберігати ще світло-зелене забарвлення. На листі, пожовклому від нестачі азоту, як правило, не буває зелених жилок. При старінні ж листя пожовтіння їх починається з частини листової пластинки, розташованої між жилками, а жилки і тканини біля них зберігають ще зелене забарвлення. У деяких рослин (картопля, буряк) при внесенні калійних добрив, особливо низькопроцентних (сильвініт, калійна сіль), спостерігається загальне посвітління листя. Але в цьому випадку може не бути припинення росту рослин, зменшення утворення нових пагонів, зтоншення стебел і зменшення розмірів молодого листя, як при нестачі азоту. При нестачі азоту посвітліле забарвлення починається з старіших, нижніх листочків, які набувають жовтого, жовто-гарячого і червоного відтінку. Це фарбування переходить далі і на більш молоде листя, може проявлятися і на черешках листя. Листя при нестачі азоту опадають передчасно, дозрівання рослин прискорюється

Ознаки нестачі фосфору (P)

Дефіцит фосфору у рослин може бути на всіх грунтах, але частіше за все проявляється на кислих грунтах, багатих рухливими формами алюмінію і заліза, дерново-підзолистих і красноземах. Нестача фосфору за зовнішнім виглядом рослин визначити важче, ніж недолік азоту. При нестачі фосфору спостерігається ряд таких же ознак, як і при нестачі азоту, – пригноблений ріст (особливо у молодих рослин), короткі і тонкі пагони, дрібні, передчасно опадає листя. Однак є і суттєві відмінності – при нестачі фосфору забарвлення листя темно-зелена, блакитнувате, тьмяне. При сильному недоліку фосфору в забарвленні листя, черешків листя і колосків з’являються пурпурні, а у деяких рослин фіолетові відтінки. При відмирання тканин листа з’являються темні, іноді чорні плями. Засохлі листя мають темний, майже чорний колір, а при нестачі азоту – світлий. Ознаки нестачі фосфору з’являються спочатку на більш старих, нижніх листках. Характерною ознакою нестачі фосфору є також затримка цвітіння і дозрівання.

Ознаки нестачі калію (К)

Дефіцит калію найчастіше спостерігається на торф’янистих, заплавних, піщаних і супіщаних грунтах. Ознаки нестачі зазвичай помітні бувають в середині вегетації, в період сильного росту рослин. При нестачі калію забарвлення листя блакитно-зелене, тьмяне, часто з бронзовим відтінком. Спостерігається пожовтіння, а в подальшому побуріння і відмирання кінчиків і країв листя (крайовий «опік» листя). Розвивається бура плямистість особливо ближче до країв. Краї листя закручуються, спостерігається зморшкуватість. Жилки здаються зануреними в тканину листа. Ознаки нестачі у більшій частині рослин насамперед з’являються на більш старих нижніх листках. Стебло тонке, пухке, пологе. Недолік калію викликає зазвичай затримку росту, а також розвитку бутонів або зародкових суцвіть.

Ознаки нестачі кальцію (Са)

Дефіцит кальцію спостерігається на піщаних і супіщаних кислих грунтах, особливо при внесенні високих доз калійних добрив, а також на солонцях. Ознаки нестачі з’являються перш за все на молодих листках. Листя бувають хлоротичні, викривлені, і краї їх закручуються догори. Краї листя неправильної форми, на них може виявлятися обпалені бурого кольору. Спостерігається пошкодження і відмирання верхівкових бруньок і корінців, сильна розгалуженість коренів. На кислих грунтах при нестачі кальцію в рослин можуть з’являтися супутні ознаки, викликані токсичністю марганцю.

Ознаки нестачі магнію (Mg)

Магнієм бідні піщані і супіщані дерново-підзолисті ґрунти. При нестачі магнію спостерігається характерна форма хлорозу – по краям листа і між жилками зелене забарвлення змінюється на жовте, червоне, фіолетове. Між жилками надалі з’являються плями різного кольору внаслідок відмирання тканин. При цьому великі жилки і прилеглі до них ділянки листа залишаються зеленими. Кінчики листя і краї загинаються, в результаті чого листя куполообразно вигинаються, краї листя зморщуються і поступово відмирають. Ознаки нестачі з’являються і поширюються від нижніх листків до верхніх.

Ознаки нестачі бора (В)

Дефіцит бору частіше спостерігається на карбонатних, темноколірних, заболочених ґрунтах, а також на кислих грунтах після їх вапнування. Чутливість рослин до нестачі бору дуже різна. Картопля і злакові рідко страждають від нестачі бору. У деяких рослин недолік бору викликає різні хвороби: у льону бактеріоз, у цукрових буряків гниль сердечка, у столових буряків червоточину, у капусти порожнисте стебло і т. д. При недоліку бору в рослин уражається точка зростання, відмирають верхівкові нирки і корінці, стебла викривляються. Посилено розвиваються бічні пагони, при цьому рослина набуває кущову форму. Листя стають блідо-зеленими, обпаленими і кучерявими. Спостерігається відсутність цвітіння або опадання квіток, незавязувіння плодів, пустозерностість.

Ознаки нестачі міді (Cu)

Дефіцит міді частіше спостерігається на торф’яно-болотних, а також на карбонатних і піщаних грунтах при вмісті міді менше 0,001%. Рослини розрізняються по чутливості до нестачі міді. Стійка до нестачі міді картопля. Із зернових найбільш чутливі до нестачі міді пшениця, потім овес, ячмінь і жито. Недолік міді у злакових викликає так звану хворобу обробки: спостерігається зупинка росту, хлороз і побіління кінчиків молодих листків (у пшениці і ячменю), втрата тургору у молодого листя і стебел, листя опускаються, в’януть. Рослини сильно кущаться, стебління затримується, утворення насіння придушене (пустозерносте). У пшениці при недоліку міді листя, що охоплюють колос, злегка хлоротичні і викривлені, іноді закручуються в спіраль. Головка колоса також хлоротична і викривлена, розвиток зерна слабке. При сильному недоліку міді не утворюється колос та насіння.

Ознаки нестачі заліза (Fe)

Дефіцит заліза виявляється іноді на карбонатних грунтах і на кислих грунтах після внесення високих доз вапна. При нестачі заліза спостерігається рівномірний хлороз між жилками листа. Забарвлення верхнього листя стає блідо-зеленого і жовтого, між жилками з’являються білі смужки, і весь лист згодом може стати білим. Ознаки нестачі заліза з’являються перш за все на молодих листках

Ознаки нестачі марганця (Mn)

Дефіцит марганцю частіше буває на карбонатних, на торф’янистих, заплавних і лучно-чорноземних грунтах. При нестачі марганцю спостерігається хлороз між жилками листа – на верхніх листках між жилками з’являється жовтувато-зелене або жовтувато-сіре забарвлення, жилки залишаються зеленими, що надає листу строкатий вигляд. Надалі ділянки хлорозних тканин відмирають, при цьому з’являються плями різної форми і забарвлення. Ознаки нестачі з’являються перш за все на молодих листках і в першу чергу біля основи листя, а не на кінчиках, як при недоліку калію. У вівса спостерігається хлороз з наступним відмиранням тканин між жилками в нижній третині листа; лист в цій частині перегинається і опускається.

Ознаки нестачі молібдену (Mo)

Симптоми проявляються спочатку на старих листках. З’являється ясно виражена крапчатість; жилки листя залишаються світлозеленими. Знову розвиваються листя спочатку зелені, але в міру зростання стають краплистими. Ділянки хлоротічної тканини згодом здуваються, краї листя закручуються всередину; уздовж країв і на верхівках листя розвивається некроз.

Ознаки нестачі цинку (Zn)

Дефіцит цинку спостерігається на кислих піщаних, карбонатних і болотних грунтах. При нестачі цинку спостерігаються пожовтіння і плямистість листя, іноді захоплюють і жилки листа, з’являються бронзові відтінки в забарвленні листя, розетчастість і дрібнолистковість; міжвузли утворюються короткі. Симптоми нестачі цинку розвиваються на всій рослині або локалізовані на старіших нижніх листках. Спочатку на листках нижніх і середніх ярусів, а потім і на всіх листках рослини, з’являються розкидані плями сіробурого і бронзового кольору. Тканина таких ділянок як би провалюється і потім відмирає. Молоде листя ненормально дрібне і покрите жовтими цятками або ж рівномірно хлоротичне, приймають злегка вертикальне положення, краї листя можуть закручуватися догори. Молоде листя ненормально дрібне і покрите жовтими цятками або ж рівномірно хлоротичне, приймае злегка вертикальне положення, краї листя можуть закручуватися догори. У виняткових випадках міжвузли у голодуючих рослин короткі, а листя маленькі і товсті. Плями з’являються також на стрижнях листя і на стеблах.

Ознаки нестачі сірки (S)

Дефіцит сірки проявляється в уповільненні зростання стебел в товщину, в блідо-зеленому забарвленню листя без відмирання тканин. Ознаки нестачі сірки схожі з ознаками нестачі азоту, з’являються вони перш за все на молодих рослинах, у бобових при цьому спостерігається слабке утворення бульб на коренях.

Дані взяті з Атласу Бергмана