Хрусткі квашені огірки на зиму | Як квасити? — рецепт на 3л банку

Як квасити огірки на зиму? Вашій увазі рецепти та поради для хрустких квашених огірків. Спосіб приготування на 3 літрову банку: кисло-солодкі мариновані огірочки по-польськи, пікантні з гірчицею. А ще 6 корисних порад та 8 маленьких хитрощів для правильного приготування огірків.

Скільки існує господинь – стільки й рецептів консервування огірків. І у кожної вони щоразу виходять інакше – в однієї більш кислі та пружні, в іншої солоненькі та хрусткі, а в третьої за тим же рецептом, на жаль, може «вистрелити» банка.

Які банки консервують Ваші хазяйки? На 1, 2, 3 літра? Пишіть у коментарях!

Що було не враховано, що пішло не так? У такій тонкій справі, як консервування, важлива кожна дрібничка, навіть настрій самої господині! Тож, перш ніж братися до роботи, зупинимося на кожному етапі детально.

1. Які огірки найкращі для консервування

До вибору cамих огірків варто поставитися дуже уважно. Вони повинні бути невеликі, щоб добре помістилися в банку. Маленькі молоді огірки мають чудовий солодкуватий смак, а всередині немає пустот. Шкірочка повинна бути не гладкою, а з пухирцями і чорними крапочками. Огірки з гладкою шкіркою та білими крапочками – найкращі для салатів.

Не використовуйте для квашення та маринування салатні сорти – вони годяться лише для свіжоприготованих страв або консервованих салатів. Хоча нині можна зустріти й універсальні, які підійдуть як до свіжих страв, так і для консервації.

На дотик овочі повинні бути твердими, не надто темними, світла частина не повинна бути жовтуватою. Огірки для засолювання не повинні бути гіркими. Щоб переконатися в цьому, при купівлі скуштуйте найтемнішу частину огірочка або пожуйте шкірку – вона повинна бути товстою.

2. Який посуд обрати для консервування щоб не зіпсувати смак

В ідеалі, це невеликі бочечки або діжки. Але в сучасних «квартирних» умовах зазвичай використовують скляний або емальований посуд. Скляні банки потрібно ретельно вимити (бажано з харчовою содою) і простерилізувати (в духовці або над парою). Не нехтуйте цим правилом, адже найчастіше огірки виходять несмачними і псуються саме через недбалу підготовку тари для консервування.

3. Як краще сортувати огірки для рівномірного маринування

Перед закладанням овочів у банки обов’язково посортуйте їх за величиною – більші до більших, менші до менших. В одну банку потрібно закладати огірки приблизно однакового розміру. Тоді вони кваситимуться чи маринуватимуться рівномірно. Надто великі огірки, понад 12-13 см, краще взагалі відкласти, їх можна використати для консервування салатів.

4. Яка потрібна вода для маринаду, щоб не отримати присмак металу

У занадто м’якій воді огірки втрачають пружність, а в надто жорсткій – набувають неприємного присмаку металу. Найкраще для консервування огірків використовувати джерельну або криничну воду. Якщо ж така недоступна, скористайтеся очищеною бутильованою.

Або ж приготуйте належним чином воду з-під крана: відфільтруйте, прокип’ятіть. Можна також настояти воду на сріблі або міді – ці метали очищують і покращують смак води, а відтак і консервованого продукту.

Підготовлені та промиті огірки обов’язково залийте холодною водою водою мінімум на 2-3 години, а краще на 5-6. Тоді вони стануть більш пружними і міцними.

5. Яку обрати сіль, щоб заготовки не вибухнули

Найкраща сіль – звичайна кам’яна, не йодована. Вона надає огіркам найбільш насиченого і повного смаку. Від іншої солі зимові заготовки можуть просто вибухнути. Від «екстри» або йодованої взагалі варто відмовитися. Від дрібної солі огірки можуть стати м’якими.

Для квашених огірків на 1 літр води зазвичай кладуть 50-60 г солі. Це приблизно 2 – 2,5 ст. ложки. Для маринованих огірків уміст солі може бути меншим – її кількість мусить пропорційно поєднуватися із цукром та оцтом.

6. Як підібрати прянощі, і отримати хрусткі та корисні огірочки

Зелень та прянощі не тільки надають огіркам смаку й аромату, а й «діляться» з ними вітамінами. Основний, класичний набір прянощів для консервування огірків: хрін, кріп, часник, листя смородини, вишні, горіха та дуба.

Також додають селеру, петрушку, кріп. У рецепти консервування огірків можуть входити базилік, м’ята, майоран, материнка, естрагон, лавровий лист, гострий червоний перець.

Складайте пряні комбінації за власними смаками та вподобаннями. Однак не втрачайте почуття міри, додаючи часник, навіть якщо ви його дуже любите, враховуйте, що цей ароматний інгредієнт зменшує хрусткість огірків.

Готувати прянощі краще безпосередньо перед консервуванням, інакше вони в’януть, втрачають ефірні масла, багато корисних властивостей і вітамін С. Трав не потрібно класти занадто багато, їх стебла повинні бути досить грубими, не подрібненими.

7. Кілька маленьких хитрощів для ідеальної консервації

• Огірки найкраще консервувати у день збору або ж не пізніше ніж через добу.
• Щоб огірки були більш хрусткими, покладіть у розсіл шматочок кори дуба.
• Якщо потрібно, щоб огірки засолилися швидше, то можна обрізати хвостики або наколоти їх виделкою.
• Щоб у процесі зберігання консервованих огірків не зривало кришки, спробуйте додати в розсіл щіпку гірчичного насіння або порошку, а можна перед самим закриванням (закатуванням) влити 1 ст. ложку спирту або горілки (з розрахунку на 1-літрову банку).
• Щоб захистити огірки від цвілі, можна покласти під кришку кілька тонких скибочок кореня хрону.
• Щоб зберегти яскравий зелений колір, огірки обдають окропом і відразу опускають в холодну воду.
• Щоб скляні банки не тріснули під час стерилізації, дно посудини варто встелити шаром натуральної тканини.
• Вважається, що консервовані огірки вийдуть найбільш хрусткими, якщо вони зібрані у першу фазу молодого місяця.

А щоб уберегтися від невдач, використовуйте тільки перевірені рецепти консервування від досвідчених господинь.

Рецепт хрумких квашених огірків з стерилізацією

Рецепт підходить для тих випадків, якщо у вас немає ні прохолодної комори, ні підвалу. Квашені огірки, що пройшли стерилізацію, «зупиняють» процес бродіння на тому етапі, на якому ви бажаєте, відтак зберігаючи пружність до того моменту, доки ви не відкриєте бляшану кришку.

Ingredients

• огірки
• листя та корінь хрону
• листя смородини та вишні
• стебла кропу із суцвіттями
• часник
• сіль (з розрахунку 3 ст. ложки на 1,5 л води)

Directions

• Огірки промити, залити холодною водою на 3-5 годин, час від часу змінюючи, щоб не була теплою.
• Усю зелень та прянощі перебрати, ретельно промити в холодній воді та викласти на рушник, щоб стекла волога.
• Покласти огірки у велику глибоку ємність (миску або каструлю), додати очищені зубці часнику, зверху викласти зелень: листя смородини та вишні, кріп, і накрити все це розлогим листям хрону.
• Підготувати воду для розсолу і розвести в ній сіль (з розрахунку 3 ст. ложки на 1,5 л води). Розсіл має повністю покривати вміст миски або каструлі.
• Накрити кришкою та поставити ємність у темне тепле місце для квасіння на 3-5 днів.
• Час від часу куштуйте по шматочку огірка – якщо, на ваш смак, він досягнув бажаного смаку, можна братися за стерилізацію.
• Підготувати (ретельно вимити та простеризізувати) банки будь-якого об’єму та бляшані кришки.
• Вибрати з каструлі та щільно викласти в банки усі огірки та залити кожну банку по вінця окропом. Накрити кришками та залишити на 10 – 20 хв. (залежно від об’єму банки).
• Тим часом процідити та закип’ятити огірковий розсіл із каструлі.
• Воду з банок злити. Зверху покласти по 2-3 зубці свіжого часнику, по суцвіттю свіжого кропу та по часточці очищеного кореня хрону. Можна додати перець горошком або по маленькому стручку гострого червоного перцю.
• Заливати у кожну банку киплячий розсіл (по вінця) та миттєво закручувати кришками.
• Перевернути банки догори дном, закутати в теплу тканину та залишити так до повного вистигання.

Як приготувати кисло-солодкі мариновані огірочки по-польськи

Ingredients

• маленькі огірки
• цибуля
• морква
• часник
• лавровий лист
• сіль та цукор
• оцет (9%)
• чорний перець горошком, духмяний перець

Directions

• а дно підготовлених 1-літрових банок покласти по чверті цибулини, по 1 зубку часнику, по 5-6 кружалець моркви, по 1 горошині духмяного та 3-4 горошини чорного перцю. Щільно викласти промиті та вимочені у воді огірки.
• В кожну банку також всипати 3 ст. ложки цукру, 2 ч. ложки солі, влити 80 мл оцту.
• Налити в банки по вінця холодну воду, накрити бляшаними кришками та поставити у велику ємність, встелену тканиною. Залити холодною водою до «плечиків» банок та поставити на середній вогонь для стерилізації. Після закипання води стерилізувати банки з огірками 10 хв., дістати і тут же закатати кришками. Поставити догори дном та вкутати.

Як приготувати огірки пікантні з гірчицею

Ingredients

• 4 кг огірків різної величини
• 1 скл. олії
• 1 скл. оцту (9%)
• 1 скл. цукру
• 1 скл. солі
• 3 ст. ложки гірчиці в зернах
• 2 головки часнику
• перець чорний мелений на смак

Directions

• Великі огірки розрізати уздовж на 4 частини, менші – на 2. Покласти їх у велику ємність, додати цукор, сіль, олію та решту вказаних інгредієнтів. Перемішати та залишити на 2 години, час від часу помішуючи.
• Коли соку буде достатньо, розкласти огірки по підготовлених 1-літрових банках, рівномірно залити утвореним соком.
• Стерилізувати 20 хвилин та закатати.

Якщо вам стали у пригоді наші поради та рецепти, будемо раді почути вашу думку у коментарях.

Я не професійний кухар, але люблю проводити час на кухні. Я не є автором всіх текстів, але відповідаю за їх якість.

§ 3. Художнє конструювання швейного виробу

4. Що необхідно зробити перед розкроєм, щоб поясний виріб добре сидів на фігурі?

Види поясних виробів

До асортименту жіночого, чоловічого та дитячого одягу належить легкий та верхній одяг. Увесь легкий одяг можна розділити на дві основні групи: поясні та плечові вироби.

Поясними називають вироби, які утримуються на лінії талії. Вони повністю чи частково покривають нижню частину фігури та ноги. До таких виробів належать різноманітні спідниці, брюки, шорти, спідниці-брюки, спідниці-шорти, бриджі*, лосини*, капрі* (мал. 3.1, с. 18).

Мал. 3.1. Приклади поясних виробів: а — спідниця; б — брюки; в — капрі; г — лосини; д — шорти; е — спідниця-шорти; є — спідниця-брюки; ж — бриджі

Поясні вироби можуть бути частиною костюма, ансамблю або самостійним видом одягу.

Спідниця — один з найдавніших видів одягу. Сучасна мода на спідниці надзвичайно різноманітна. Лише за останні роки дизайнери винайшли більше десяти нових фасонів. Конструюванню, моделюванню та технології пошиття спідниць присвячено тисячі книжок в усьому світі. Сучасні моделі спідниць різноманітні не тільки за своїм дизайном, але й за видом тканин, що використовують для їх виготовлення, за способом оздоблення.

Сучасна мода пропонує спідниці різної довжини: короткі (міні), до колін, нижче колін (міді) і довгі до щиколоток (максі) — та з різною посадкою: із завищеною лінією талії, нормальною лінією талії, заниженою лінією талії (схема 2).

Схема 2. Спідниці різної довжини та посадки відносно лінії талії

Мал. 3.2. Види спідниць за силуетом: а — прямі спідниці; б — трапецієподібні спідниці; в — розширені до низу спідниці; г — звужені до низу спідниці

Мал. 3.3. Приклади різних фасонів спідниць: а — зі складками; б — на кокетці; в — багатошовні; г — з рельєфами; д — з підрізами

За силуетом* спідниці бувають: прямі, трапецієподібні, розширені до низу, звужені до низу (мал. 3.2).

Спідниці дуже різняться за фасоном: вони можуть бути без швів, одношовні, двошовні, багатошовні, зі складками, з різною формою кокеток, з різними видами застібок, формою низу, рельєфами, підрізами тощо (мал. 3.3).

Фасон — це крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо.

Спідниці можуть бути різними за зовнішнім виглядом. Для їх виготовлення використовують три види крою, які підходять до того чи іншого типу спідниці найбільше.

За кроєм спідниці бувають прямі, кльошові, клинові.

Основою прямої спідниці є спідниця класичного крою, яка складається із заднього та переднього полотнищ. Має два бічні шви та виточки по лінії талії (мал. 3.4а). На основі крою прямої спідниці можна змоделювати різні фасони спідниць: із воланом, складками, на кокетці тощо.

Мал. 3.4. Види спідниць за кроєм: а — спідниця прямого крою, б — кльошова спідниця; в — клинова спідниця

Кльошовими називають спідниці, які мають значне розширення до низу (мал. 3.4б, с. 19). До них належать спідниці «сонце», «напівсонце».

Основою клинових спідниць є клин. Усі клини спідниці однаково розширені до низу, завдяки чому рівномірно розподіляються м’які складки (мал. 3.4в, с. 19).

Художнє конструювання

Художнє конструювання — це процес розробки зразка нової моделі, метою якого є виготовлення оригінального виробу, що відповідає законам краси, зручний у користуванні та не складний у виготовленні.

Повноцінний результат художнього конструювання можна отримати тільки при взаємодії інженера-конструктора, дизайнера, технолога та спеціаліста з ергономіки. Наприклад, одяг може бути робочим, святковим, спортивним тощо. Відповідно до свого призначення, він повинен мати особливу конструкцію, оздоблення, спосіб виготовлення та бути пристосованим до певних умов використання.

Під час художнього конструювання поясних виробів добирають силует майбутнього виробу, його форму, фасон, оздоблення, властивості та колір тканини.

Ескіз виробу. Правила виконання ескізів швейних виробів

Обов’язковим етапом художнього конструювання є розробка ескізу або малюнка-схеми, на якому відображають розміри, пропорції майбутнього виробу, його геометричну форму.

Ескіз — це попередній начерк виробу, виконаний у графічній або іншій художній формі. Це зображення, яке виконують від руки, тобто без креслярського інструмента і з приблизним дотриманням розмірів та пропорцій.

Якщо планується оздоблення виробу, то окремо виконується його малюнок.

Ескізи швейних виробів поділяють на два види: художні ескізи та робочі.

На художньому ескізі швейного виробу відтворюють загальну форму, силует, крій, колір, вид оздоблення, художні особливості матеріалу (мал. 3.5). Його виконують олівцями, акварельними фарбами, гуашшю, тушшю, фломастерами тощо. Художній ескіз містить також зображення необхідних аксесуарів та прикрас. Зарисовка ескізу виконується повністю, і до неї додається опис.

Мал. 3.5. а — процес роботи художника-дизайнера; б — художні ескізи

На робочому ескізі, окрім художніх, передають ще й конструктивні особливості предмета. Робочий ескіз швейного виробу виконують чіткими лініями, одяг зображують спереду і ззаду, показують його окремі деталі — кишені, складки, застібки тощо (мал. 3.6).

Мал. 3.6. Робочий ескіз

Підготовка до виконання ескізу складається з певних етапів.

На першому етапі визначають назву виробу, його призначення та форму.

На другому етапі відбувається аналіз конструкцій схожих виробів, які були виготовлені раніше. На цьому етапі користуються журналами мод, спеціальними книгами, Інтернетом. Дизайнер з досвідом роботи має свою бібліотеку попередніх розробок або цікавих ідей.

На третьому етапі відбувається вдосконалення конструкції за власним задумом і створюється ескіз. Ескізи швейних виробів виконуються в певній послідовності.

Послідовність виконання ескізів швейних виробів:

1. Намалювати силует майбутнього швейного виробу, нанести конструктивні лінії, виточки, додаткові шви, кокетки, застібки.

2. Розмітити частини одягу по горизонталі (наприклад, лінію талії, розташування кокетки, волана, оборки по низу виробу, лінію низу тощо).

3. Намалювати окремі деталі одягу: пояс, кишені, оздоблення тощо.

4. Уточнити пропорції всіх деталей між собою та відносно моделі в цілому.

5. За допомогою ліній різної товщини зробити зображення більш виразним.

6. Намалювати вигляд ззаду.

Мірки для побудови кресленика поясного швейного виробу

Для того щоб швейний виріб добре сидів на фігурі, важливо правильно та точно зняти мірки.

Правила зняття мірок з фігури людини:

1. Людина має бути одягнена в білизну або легку сукню, по лінії талії має бути пов’язана тасьма, а краще, еластична стрічка.

2. Стояти слід прямо, без напруги, зберігаючи звичну поставу.

3. Сантиметрову стрічку під час вимірювання не можна натягувати або тримати занадто вільно.

4. При визначенні довжини виробу краще дивитися в дзеркало, у якому видно людину на повний зріст.

Для легкості користування мірки мають умовні скорочені позначення, які наведено в таблиці 5.

Мірки обхватів знімають у повному розмірі, а записують у половинному. Це пояснюється тим, що кресленик конструкції будують у половинному розмірі, оскільки фігура людини умовно симетрична. Мірки довжини записують у повному розмірі.

Таблиця 5. Мірки для побудови кресленика основи прямої спідниці

Назва мірки

Умовне позначення