Розділ 6. УКРАЇНА В МІЖНАРОДНОМУ ПРОСТОРІ

Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

ТЕМА 1. УКРАЇНА В ГЕОПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ

§ 37. Україна на геополітичній карті світу

Пригадайте, що таке геополітика. Коли Україна стала суверенною державою?

ГЕОПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО СВІТУ. Геополітична структура сучасного світу формується на основі таких взаємопов’язаних тенденцій:

• Глобалізація, яка зумовлює інтеграцію світової економіки, створення світових товарних і фінансових ринків, поступове розмивання державних кордонів, створення світового інформаційного простору.

• Існування регіональних геополітичних центрів сили, які на базі військових, географічних та інших переваг намагаються захопити ринки та вдаються до інших форм експансії.

Інтеграційні процеси виявляють себе багатопланово — це постійне розширення діяльності ООН, СОТ, МАГАТЕ, регіональних міжнародних організацій, зростання впливу ЄС і НАТО.

Виділяють такі основні геополітичні центри сили у світі: США, Росія, ЄС, Китай, Японія, Індія.

США — найвпливовіший центр сили, який контролює світові фінансові активи. Найпотужніша економіка з великим інноваційним потенціалом, наявність ядерної зброї, лідируючі позиції в освоєнні космосу, найбільший у світі військово-морський флот роблять США найвпливовішою державою. Крім того, ця країна має якісну систему збору і обробки стратегічної інформації, найбільші золотовалютні резерви. Головні геополітичні інтереси СТА полягають у збереженні контролю над світовими ресурсами — енергетичними, продовольчими, фінансовими, інформаційними, інтелектуальними тощо. (Поясніть чому.)

Росія має найбільший у світі ядерний потенціал. Країна стала провідним світовим гравцем на багатьох ринках продукції первинного сектору економіки. Вона зберегла найбільший у СНГ науковий потенціал, що дає змогу їй бути одним з найбільших експортерів зброї у світі. Модернізація війська та активна зовнішня політика за умови наявності союзників у всіх частинах світу сприяють відновленню впливу цієї великої держави.

Найдинамічнішим центром сили в сучасному світі є Китай. Потужний потенціал іміграції дозволяє країні мати вплив у різних районах земної кулі. За окремими головними макроекономічними показниками Китай вийшов на друге місце у світі. (Назвіть їх.)

Одним з найвпливовіших і стабільних центрів сили є ЄС. Він має стійкі позиції на ринку авіакосмічної техніки, електротехніки та автомобілебудування, інформаційних технологій. ЄС має традиційний політичний вплив на країни Близького Сходу і Африки. (Назвіть їх.)

Японія утвердилась як лідер світового науково-технічного розвитку. Країна займає провідне місце у світі за рівнем розвитку електроніки та робототехніки. Японія — один з найбільших кредиторів у світі, географія японських інвестицій постійно розширюється.

Посилює свої позиції як трансрегіональний центр сили Індія. Вона має 15 років економічного зростання. Країна володіє ядерною зброєю, виходить на провідні позиції в космічних технологіях. Зростає частка висококваліфікованої робочої сили, різко посилилася роль електроніки.

Провідні центри сили в умовах глобалізації активно взаємодіють один з одним, формуючи геополітичну конфігурацію сучасного світу. Одночасно зростає роль групи країн-лідерів, які входять до «Великої двадцятки». Це, передусім, Бразилія, Аргентина, Туреччина, Австралія, ПАР, Канада.

МІСЦЕ УКРАЇНИ НА СУЧАСНІЙ ГЕОПОЛІТИЧНІЙ КАРТІ СВІТУ. В Україні тривають складні політичні, економічні й соціальні процеси. У структурі ВВП зростає частка сільського господарства.

Наша країна входить до кола держав, здатних розвивати всі напрями машинобудування. Окремі його види, наприклад літакобудування та ракетобудування, конкурентоспроможні на світовому ринку.

За рівнем розвитку авіакосмічного комплексу Україна посідає провідне місце в Європі разом із Францією. Вітчизняні ракетоносії типу «Циклон» і «Зеніт» визнано найкращими у світі.

Україна є лідером в області розробок окремих нових технологій, таких як синтез алмазів, вирощування монокристалів, системи навігаційного пошуку тощо. Однак вона відстає від багатьох країн світу за якістю виробленої продукції. Значною мірою це зумовлено структурою власності.

Наша держава утвердила себе як повноправний суб’єкт світового співробітництва. Вона є членом ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи та інших міжнародних організацій. Укладено договори про дружбу і співробітництво з усіма сусідніми країнами, Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС, Хартію про особливе партнерство з НАТО тощо.

Цілісний світ

У 2018 р. відкрито новий Бескидський тунель на пан’європейському залізничному коридорі. Його зведено за кошти ЄБРР

Україна здійснює миролюбну політику, спрямовану на підтримання політичної і соціально-економічної стабільності в Європі і в усьому світі.

ОСНОВНІ ВЕКТОРИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОПОЛІТИКИ. Інтеграція України в ЄС — головна мета зовнішньої політики держави. Також докладаються зусилля щодо вступу до складу НАТО. Європейський вектор української геополітики визначає сутність не тільки зовнішнього, а й внутрішнього життя нашої держави.

Для входження до ЄС Україна має вирішити цілу низку політичних, економічних, соціальних і правових питань. Необхідно здійснити політичні й економічні реформи, підвищити життєвий рівень населення.

Впровадження західних стандартів демократії, права та соціально-економічного розвитку сприятиме подальшому поступу у розвитку України.

СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

• Виділяють такі основні геополітичні центри: США, Росія, ЄС, Китай, Японія, Індія

• Україна — індустріально-аграрна країна зі значними економічними ресурсами. Європейський вектор української геополітики визначає сутність її зовнішньої політики.

Знаю і вмію обґрунтувати

1. Назвіть чинники, які вплинули на формування геополітичної структури сучасного світу.

2. Назвіть і покажіть на карті основні геополітичні центри сили. Схарактеризуйте один із них.

3. Схарактеризуйте геополітичне положення України на карті світу.

4. Назвіть основні вектори сучасної української геополітики.

Працюю з картою

Позначте на контурній карті основні геополітичні центри сили: США, Росія ЄС, Китай, Японія, Індія.

Шукаю в Інтернеті

Використовуючи різноманітні джерела інформації, вкажіть основні політичні, економічні, соціальні і правові питання, які має вирішити Україна для входження до ЄС. Заповніть у зошиті таблицю 11.

Таблиця 11. Передумови входження України до ЄС

Генерую ідеї

Проаналізуйте за офіційним сайтом Головного управління статистики у вашій області структуру експорту товарів вашого регіону. Поміркуйте, які ще товари можна продавати на зовнішніх ринках. На вашу думку, що необхідно зробити для суттєвого нарощення експорту з області? Свою відповідь обґрунтуйте.

Тема 1. Україна в геополітичному вимірі

– висловлювати власні думки щодо сценарію геополітичного майбутнього України.

§ 32. УКРАЇНА НА СУЧАСНІЙ ГЕОПОЛІТИЧНІЙ КАРТІ СВІТУ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які тенденції характеризують сучасний етап розвитку світового господарства? Визначте сутність понять: інтернаціоналізація виробництва, глобалізація, регіональна економічна інтеграція.

2. У чому проявляється неоднорідність сучасного світового господарства? Назвіть ядра (осередки) світового господарства.

3. Яке місце і роль України в сучасному світовому господарстві?

• Геополітична структура сучасного світу. Нині геополітика стала одним із найвпливовіших інтелектуальних напрямів ХХ-ХХІ ст., що визначають характер досліджень у таких галузях, як зовнішньополітична й військова стратегія держав, національні інтереси, аналіз і прогнозування локальних і глобальних міжнародних конфліктів.

Термін «геополітика» складається з двох грецьких коренів («гео» – земля і «політикос» – державні або громадські справи) та вживається зазвичай у двох значеннях – вузькому й широкому. У вузькому значенні він визначається як залежність державної політики (перш за все зовнішньої) від географічних чинників. У широкому розумінні це поняття визначає політику держави, що свідомо проводиться або спонтанно формується, якою вона пов’язана з географічними або територіальними чинниками.

Попередниками геополітики вважають Геродота, Гіппократа, Арістотеля, Н. Макіавеллі та ін., які висловлювали думку, що життя людей і суспільств, їхні звичаї, характер і спосіб правління зумовлені саме географічним середовищем. Але засновником сучасної геополітики вважають німецького географа та етнолога Фрідріха Ратцеля (мал. 113), який у своїй праці «Політична географія» сформулював основи «просторового підходу» до вивчення політики.

Сам термін «геополітика», або «географічна політика», уперше застосував шведський соціолог і політолог Рудольф Челлен (мал. 114). У своїй найвідомішій роботі «Великі держави» він пропонує концепцію геополітики як наукової дисципліни в системі політичних наук, що вивчає «державу як географічний організм у просторі». Р. Челлен розробив концепцію «великих держав», які він поділяв на просто великі й «світові держави», кожна з яких володіє великою потужністю і має переваги та недоліки свого геополітичного положення.

Видатний німецький географ і політолог Еарл Хаусхофер (мал. 115), який сформулював панрегіональну модель світу, стверджував, що світ повинен бути поділений між великими державами на кілька зон впливу (так звані панрегіони). Лише так, на думку К. Хаусхофера, можна звести до мінімуму ймовірність війн, головною причиною яких є боротьба за нові території та природні ресурси. За таким варіантом поділу «світового пирога» США дісталися Північна та Південна Америка, Німеччині – більша частина Європи й уся Африка, Японії – Австралія та Океанія. Цих поглядів К. Хаусхофера притримувалися теоретики нацизму в Німеччині в 30-40 роках XX ст.

Всебічні глобалізаційні процеси змінюють традиційні уявлення про політику, зокрема і про контроль над простором. Посилення взаємозалежності у сфері економіки й фінансів, тенденції економічної інтеграції неминуче призводять до змін і в політиці й культурі. Беззаперечним є той факт, що посилюється вплив засобів масової інформації (ЗМІ). Сьогодні геополітичні погляди у значній частині суспільства формуються через ЗМІ, зокрема і через мережу Інтернет. Телевізійний репортаж із будь-якої «гарячої точки» за допомогою вдало підібраного відеоряду і ретельно правильно розставлених акцентів формує в населення заданий журналістом образ регіону, народу або країни. Мас-медіа в сучасному суспільстві починають відігравати вже не допоміжну роль, як це було раніше, а стають самостійним геополітичним чинником, що здатний впливати на історичні долі народів.

Мал. 113. Фрідріх Ратцель (1844-1904)

Мал. 114. Рудольф Челлен (1864-1922)

Мал. 115. Карл Хаусхофер (1869-1946)

На думку багатьох учених і геополітиків, у світі настає ера багатополярного світу. Хоча донедавна у світі панувала біполярність (двополярність). Глобальна біполярність має на увазі розподіл світу на сфери впливу між двома полюсами сили, створення військово-політичних блоків, іноді – ідеологічного, релігійного та культурного бар’єрів. Найвідомішим історичним прикладом біполярного світового устрою є «холодна війна» між Радянським Союзом і США протягом 1946-1991 рр. (мал. 116), увесь світ був поділений на два табори.

Нині на зміну біполярному світу поступово приходить багатополярний світ. Це така система світового устрою, за якої декілька держав мають приблизно рівний економічний і військовий потенціал.

Так, зростання економічної й військової могутності Китаю, нагадування про свої світові претензії ісламського світу, сприятливі прогнози економічного росту Індії, наявність Європейського Союзу та Росії свідчать про те, що світ неухильно рухається у бік багатополярності й поступового перерозподілу сфери політичного, економічного, територіального й військового впливу. Натомість США, як сучасний лідер світу, остерігаючись відродження суперництва між супердержавами часів «холодної війни», пропонують іншим країнам об’єднати свої зусилля на спільних засадах інтересів і цінностей для вирішення загальних проблем, зокрема і для відбиття глобальних загроз і врегулювання регіональних конфліктів (мал. 117).

Однак наявність багатополярного світу є запорукою збереження балансу політичних, економічних, культурних та інших інтересів держав і народів. Прагнення до багатополярності світу є одним з основних принципів зовнішньої політики багатьох держав, адже кожна країна має право, виходячи зі своїх конкретних умов, незалежно і самостійно обирати свій шлях розвитку без втручання з боку інших держав.

• Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Україна розміщується в Північній півкулі, у її помірному поясі. Площа України становить 603,7 тис. км 2 . За цим показником вона посідає друге місце серед країн Європи після Росії. Довжина державного суходільного кордону України становить приблизно 6516 км, морський кордон сягає 1053 км (довжина смуги уздовж територіальних вод України, ширина яких становить 12 морських миль). Отже, загальна довжина кордону – 7569 км. Україна розміщується в центрі Східної Європи і межує по суходолу із 7 країнами: з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Україна має доволі вигідне географічне положення. Вона є країною Східної Європи, має сім безпосередніх сусідів цього самого регіону, широкий вихід до двох морів.

Мал. 116. Зони впливу двох супердержав – СРСР та США – протягом 1946-1991 рр.

Мал. 117. Варіант центрів базатополярності світу

Геополітичне положення України вигідне й водночас складне. Вона перебуває приблизно на однакових відстанях від позаєвропейських центрів світової політики й економіки – Вашингтона й Токіо, відносно близько до столиць найбільших європейських держав – Берліна, Лондона, Парижа, Рима, а також Брюсселя та Страсбурга (так званих столиць Європи) і досить близько до столиць сусідніх з нею держав.

У той же час сучасне геополітичне становище України дуже ускладнене через воєнні дії на сході країни. Головною загрозою національній державності та суверенітету України залишається неоголошена війна, що ведеться проти нашої країни Росією. Агресія сусідньої держави має всі ознаки загарбницької війни: окупація частини території, диверсійна і підривна дестабілізація на прилеглих територіях та створення на них маріонеткових «урядів», шантаж та ультиматуми, безпрецедентний інформаційний тиск і використання найбрутальніших форм пропаганди.

Проте Україна зустріла російську агресію не на самоті. Український народ із перших днів нерівного протистояння відчуває потужну моральну підтримку світового співтовариства, передусім передових демократичних країн Європи, США, Канади та інших цивілізованих держав світу. Агресора зупинено, але поки що не вдалося звільнити захоплені ним території. Агресія Росії підняла хвилю патріотизму в Україні, прискорила формування і зміцнення громадянського суспільства.

• Основні вектори сучасної української геополітики. Зовнішня політика України спрямована на реалізацію євроінтеграційних прагнень і має на меті створення дієвих механізмів залучення держави у світовий політичний та економічний простір, зокрема у форматі регіональних моделей співробітництва.

Метою регіональної геополітики України є налагодження дружніх і партнерських відносин із сусідами та країнами Європейського Союзу, розвиток міцного торговельно-економічного партнерства, реалізація спільних технологічних та інфраструктурних проектів. Головним завданням євроінтеграційного курсу України нині є виконання положень Угоди про асоціацію з ЄЄ. Сучасний рух у напрямі європейської інтеграції набув необхідного практичного та інструментального виміру, і тому набуття членства України в ЄЄ є довгостроковою геополітичною метою.

Розвиток стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки є ключовим пріоритетом нинішньої зовнішньої політики України. Без успішної взаємодії з найбільшою світовою державою та найавторитетнішим світовим гравцем неможливі інтеграція з Європейським Союзом, забезпечення стабільного миру та економічного розвитку Української держави. Національні пріоритети зовнішньої політики США відіграють важливу роль у посиленні обороноздатності України, активно сприяють здійсненню необхідних державі реформ та зміцненню верховенства права.

Стратегічне партнерство України і Польщі базується на добросусідських відносинах і спільності національних інтересів у багатьох сферах, що зумовлено історичними та культурними зв’язками українського і польського народів. Польща залишається лобістом українських інтересів у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі, надає Україні важливу допомогу в протистоянні російській агресії та здійсненні економічних реформ.

Союзниками України є країни Балтії (Литва, Латвія та Естонія), які значною мірою занепокоєні масштабами військової активності на своїх східних кордонах. Особливо активну позицію у протидії імперським амбіціям з боку Росії посідає Литва, яка також послідовно захищає українські інтереси у Брюсселі.

Поглиблене партнерство з країнами Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) сприятливо позначається на розвитку енергетичного співробітництва України з ЄС за рахунок диверсифікації джерел постачання енергоносіїв.

Одну з ключових позицій у регіональній підсистемі міжнародних відносин посідає Туреччина, яка є для України важливим регіональним партнером. Обидві країни перебувають у безпосередній близькості до найбільш конфліктогенних зон світу. Туреччина підтримує територіальну цілісність України, не визнає анексії Криму і сприяє захисту прав українських громадян та кримськотатарських громад на півострові.

Співробітництво з Китаєм як геополітичним гравцем є важливим для України в контексті економічного співробітництва та зміцнення позицій держави на світовій арені. Ефективна реалізація існуючого потенціалу українсько-китайського партнерства здатна суттєво просунути Україну на шляху модернізації та економічного зростання. Нині Україна має унікальну можливість долучитися до розбудови «Нового економічного поясу – Великого шовкового шляху» в Чорноморсько-Балтійському регіоні.

Україна постійно отримує політичну, фінансову, гуманітарну та військово-технічну підтримку з боку Канади, з якою у нашої держави завжди були особливі відносини завдяки численній українській діаспорі. Канада за сприяння української діаспори стала чи не найактивнішою країною щодо надання Україні сучасної фінансової і військової допомоги. Окрім співробітництва у сфері безпеки, Україна зацікавлена в розвитку з Канадою економічних зв’язків.

Японія є однією з найбільших країн-донорів України. Протягом останніх років Японія постійно надає фінансову допомогу, зокрема для підтримки процесів демократизації в Україні, на гуманітарні цілі та на потреби тимчасово переміщених осіб.

1. Що таке геополітика? Назвіть фундаторів сучасної геополітичної системи знань.

2. Які історичні події та суспільно-політичні процеси вплинули на розбудову геополітичної структури сучасного світу?

3. У чому полягає сутність дискусії про переваги та недоліки біполярності або багатополярності структури світу?

4. Яке місце посідає Україна в сучасній геополітичній структурі світу? Назвіть основні вектори сучасної української геополітики.

5. Оцініть вплив на Україну геополітичних центрів сили (Європейського Союзу, США, країн-сусідів, держав Азійсько-Тихоокеанського регіону).

6. Яким ви бачите сценарій геополітичного майбутнього України?

Розділ 6. Україна в міжнародному просторі

• аргументувати домінуючі вектори зовнішньої політики.

• оцінювати за певними критеріями вплив на Україну геополітичних центрів сили;

• висловлювати власні думки й ідеї щодо сценарію геополітичного майбутнього України.

§ 46. ГЕОПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО СВІТУ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

Що таке політична карта світу?

Які держави є у світі економічно найвпливовішими?

• Геополітична структура світу. Розвиток Української держави та її місце у світі, як і будь-якої іншої держави, завжди визначалися геополітичною структурою світу. Поняття геополітичної структури є похідним від геополітики. Під геополітикою зазвичай розуміють науку про зв’язок і взаємодію географічного простору і політики. Ця взаємодія проявляється в тому, що, з одного боку, особливості цього простору (географічного положення, природних умов і ресурсів, шляхів сполучення, розселення населення, розміщення економічних центрів тощо) позначаються на діяльності органів державної влади і державного управління, на зовнішній і внутрішній політиці держави. З іншого, політика впливає на сам географічний простір, інколи змінюючи його в політичному відношенні задля інтересів військово-політичної, економічної та екологічної безпеки держави.

Основними суб’єктами геополітики, які визначають геополітичну структуру (основними дійовими особами), є передусім держави. Упродовж усієї історії людства в боротьбі за ресурси держави прагнули змінити географічний простір на свою користь, використовуючи зазвичай силові методи, зокрема війну. Проте сьогодні основними засобами поширення зони впливу сучасних держав є здебільшого економічні й інформаційні способи впливу. І застосовуються вони тепер задля національних інтересів, основу яких становлять збереження державної території, політичної незалежності країни, самобутності культури, гарантування безпеки.

Можливість максимально реалізувати геополітичні інтереси залежить від багатьох географічних чинників – рівня впливу сусідніх держав, рівня економічного розвитку, культурних традицій, здатності реагувати на загрози національним інтересам, способу життя тощо. Якщо держава є пасивною, нездатною реалізувати свій геополітичний інтерес, вона перетворюється на об’єкт геополітичних інтересів інших суб’єктів, тобто втрачає самостійне значення.

Наприкінці XX – на поч. XXI ст. геополітична структура світу ускладнилася, адже поряд з окремими країнами з’явилися міждержавні глобальні та регіональні угруповання, транснаціональні корпорації тощо (мал. 97). Кожний із таких суб’єктів має свою зону впливу — від геопростору в межах національних кордонів до глобального геопростору, де й забезпечуються національні інтереси.

Залежно від цього формуються основні геополітичні центри сили – це держави, що спроможні застосувати силу чи вплив поза своїми кордонами, щоб змінити геопростір у власних інтересах. Крім таких, є й інші, менш потужні, центри сили. До того ж унаслідок їхньої взаємодії формуються різні перехідні, так звані буферні, зони, смуги різного характеру контактів – конфліктних, інтеграційних, потенційно загрозливих та ін. Разом вони й утворюють геополітичну структуру сучасного світу – співвідношення геополітичних центрів сили та зон їхнього впливу. Просторове відображення цієї геополітичної структури є геополітичною картою світу.

Список геополітичних центрів сили не є постійним. Нині на геополітичній карті світу основними вважаються Європейський Союз, США, Китай, Росія, Японія, Індія. За оцінками, на них припадає 75 % світового валового внутрішнього продукту і 80 % світових витрат на оборону.

Взаємини основних геополітичних центрів сили є непростими. У планетарному масштабі назріває чимало конфліктних ситуацій. Так, наприклад, нині посилюються протиріччя між Росією та США, а також між КНР і США. Активно протидіють одне одному ЄС і Росія в контексті конфліктів в Україні та Сирії, що спричинило початок економічної війни та політичних санкцій. Тривалий китайсько-японський конфлікт щодо островів у Східнокитайському морі також зумовлює високий ступінь нестабільності й геополітичних ризиків у регіоні.

Мал. 97. Міждержавні глобальні та регіональні угруповання на карті світу

Окрім основних світових центрів сили, існує чимало й регіональних: у Латинській Америці – це Бразилія (а також Аргентина, Венесуела, Мексика та Чилі), в Африці – Нігерія і ПАР, на Близькому Сході – Єгипет, Ізраїль, Іран і Саудівська Аравія, у Південній Азії – Пакистан, у Східній Азії і Океанії – Австралія, Індонезія і Південна Корея.

За прогнозами міжнародних експертів, у сучасному світі поступово зростає роль недержавних суб’єктів, що виступають геополітичними центрами сили. Прикладом можуть бути всесвітні й регіональні організації. Серед таких, наприклад, Міжнародний валютний фонд, Організація Об’єднаних Націй, Світовий банк, на регіональному рівні – Африканський союз, Ліга арабських держав, Асоціація держав Південно-Східної Азії, Організація американських держав та ін. Крім того, геополітичними центрами сили є міжнародні мережі ЗМІ («Аль-Джазіра», BBC, CNN та ін.), воєнізовані формування («ХАМАС», «Хезболла», «Талібан» та ін).

• Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Терени України завжди перебували в центрі геополітичних подій. Адже тут перетиналися й перетинаються основні геополітичні осі. Так називають держави, які через своє вразливе місце розташування опинилися всередині активних впливів різних геополітичних центрів. До таких держав належить і Україна, яка на поч. XXI ст. перебуває на широтній геополітичній осі, полюсами якої є Західна Європа (Європейський Союз) і Російська Федерація. При цьому на заході територія України безпосередньо прилягає до європейських держав, які після розширення ЄС входять у найпотужніше інтеграційне угруповання світу. Крім того, поступово відбувається відродження традиційної меридіональної осі — Балтійсько-Чорноморської. Отже, Україна лежить на перетині транспортних артерій, що з’єднують Захід і Схід, Північ і Південь Євразійського материка. А чорноморські порти створюють сприятливі умови для безпосередніх зв’язків із країнами інших континентів.

Історія географії

У різні історичні епохи територію України перетинали міжнародні євразійські осі. Найголовніші серед таких – меридіональна (Північно-Південна) та широтна (Західно-Східна). Меридіональна вісь була сформована у Київській державі ще у IX ст. і проходила вздовж водних артерій, з’єднавши Балтійський регіон із Чорноморським басейном і Візантією. Широтна вісь існувала в різні історичні епохи. Приміром, литовсько-українська XIV ст., польсько-українська XVI-XVIII ст. Широтна та меридіональні осі досить часто перетиналися.

За умов, що склалися на геополітичній карті світу, Україна зазнає потужного впливу таких центрів сили, як Європейський Союз і США — з одного боку, і Росія – з іншого. При цьому одним із завдань російської зовнішньої геополітики є перетворення України на автономну складову російської імперії. Тому у взаєминах з Україною Росія прагне усіляко обмежити політичне й економічне просування нашої держави на Захід.

Натомість одним із найголовніших векторів сучасної української геополітики є інтеграція України в європейську спільноту. Адже для України це шлях зміцнення її незалежності. На шляху європейської інтеграції Україна досягла чималих успіхів, найголовнішим з яких є Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС, що набула чинності з 1 січня 2016 р., та Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною.

Національне надбання

1 вересня 2017 р. в повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною. Ця Угода є принципово новим договором, оскільки дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. У перспективі ця угода має підвищити обсяг експорту товарів, що виробляються в Україні, на світових ринках. Водночас українські споживачі матимуть доступ до якісніших і дешевших товарів і послуг.

Мал. 98. Візит в Україну Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга

Важливим напрямом геополітики України є євроатлантична інтеграція. Її необхідність обумовлена прагненням забезпечити надійний захист територіальної цілісності та суверенітету, недоторканність кордонів. Найпотужнішим військово-політичним союзом у світі та Європі є НАТО. На сьогодні Україна є єдиною країною-партнером НАТО, що бере участь у всіх основних поточних миротворчих місіях під її проводом (мал. 98). НАТО допомагає реформувати армію України.

Серед нагальних напрямів геополітики України є також двосторонні й багатосторонні взаємини зі стратегічними партнерами. Стратегічне партнерство є вищою сходинкою співробітництва порівняно зі звичайними відносинами. Для стратегічного партнерства характерні високий ступінь співробітництва й довіри, а також прозорість відносин, що означає широку взаємодію у міжнародних справах і неспрямованість проти третіх країн. Прикладами країн поза межами ЄС, які визнаються стратегічними партнерами України, є, зокрема, США, Китай, Японія, Південна Корея, Туреччина, Грузія та ін.

ГОЛОВНЕ

Геополітична структура сучасного світу – це співвідношення геополітичних центрів сили та зон їхнього впливу.

Геополітичні центри сили – це держави та недержавні суб’єкти, що спроможні змінити географічний простір у власних інтересах.

Геополітична карта світу – це просторове відображення його геополітичної структури.

Основні вектори сучасної української геополітики – європейська та євроатлантична інтеграція, а також двосторонні й багасторонні взаємини зі стратегічними партнерами.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Що таке геополітика і які є основні суб’єкти геополітики?

2. Розкрийте особливості геополітичної структури сучасного світу.

3. Поясніть місце України на сучасній геополітичній карті світу.

4. Обґрунтуйте доцільність основних векторів зовнішньої політики України.