Жито озиме:

Жито — цінна зернова культура. На жаль, за останні 10 сезонів (із 2010-го по 2019 р.) посівні площі під ним в Україні скоротилися на 59%.

Дуже дивно, бо за умов правильної технології вирощування й оптимального захисту рентабельність вирощування жита озимого може сягати 120-150%.

Отож, говоримо про озиме жито. Технологіями та досвідом поділилися агрономи, що вирощують його не один рік.

Вимоги жита до ґрунтово-кліматичних умов

Посушливі умови жито витримує добре, адже має потужну й розгалужену кореневу систему. Вона дозволяє краще використовувати мінеральні добрива й поживні речовини з ґрунту, краще протистояти стресам, хворобам і шкідникам. Тому озиме жито, особливо гібридне, є дуже «вдячною» культурою для агронома.

«Жито невибагливе: вирощується на бідніших ґрунтах Полісся, менш вибагливе до азоту, менше уражається хворобами та шкідниками. Тому, як казали раніше, жито годує все населення, а пшениця — вибірково. Жито ніколи не було збитковим»

Аналогічної думки дотримуються й у господарстві ТОВ «Ім. Лесі Українки» (Волинська обл.).

«Цю культуру сіємо стабільно, тим більше, що для нашого регіону вона базова. Тому кожного року там, де нічого не росте, сіємо жито, яке навіть на суцільному піску дає непоганий урожай»,

Аграрії вважають, вирощувати жито варто там, де ніщо інше не приживається. Наприклад, співзасновник господарства «Агро-Захід» Павло Кушнір упевнений, що це перспективна культура, але тільки на таких бідних землях, як тут, бо де є кращі землі, доцільніше вирощувати щось інше.

Володимир Петрунів, агроном ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Львівська обл.), зауважує, що жито здатне замінити пшеницю на площах, де ґрунт закислений і урожайність більшості злакових культур падає. У таких умовах воно показує вдвічі вищу урожайність, аніж пшениця.

Потрібно пам’ятати, що високий урожай можливий лише за дотримання правильної технології вирощування: гарний насіннєвий матеріал, правильна сівба та норми висіву, оптимальна система удобрення, ефективний захист. Тільки за цих умов можна отримати високі показники урожайності та якості жита.

Місце жита у сівозміні

• багаторічні трави на один укіс,
• кукурудза і силос,
• вико-вівсяні суміші,
• горох на зерно.

• ріпак, гречка,
• ранні сорти картопл

• соняшник

Озиме жито на полях підприємства ПОСП імені «Івана Франка» (Волинська обл.) вирощують у монокультурі (в один рік на полі вирощується озиме жито на силос, а після нього — кукурудза на силос). Завдяки озимому житу можна отримати два врожаї на рік.

Стан посівів озимого жита в ПОСГП ім. Івана Франка на Волині у ІІІ декаді квітня

У деяких господарствах жито сіють після гречки, хоча це не найкращий попередник.

У господарстві «Ім. Лесі Українки» попередником був льон. І це одразу ж дало результати. Жито було значно кращим і вищим. Кажуть, жито менше відчуває ґрунтовтому і хвороби, а тому про цю культуру піклуються менше, аніж, наприклад, про пшеницю.

Обробіток ґрунту та добрива під жито

В однакових кліматично-ґрунтових умовах та після одних і тих самих попередників обробіток ґрунту майже не відрізняється від обробітку під озиму пшеницю.

«Провели оранку трактором John Deere 8295R із плугом Lemken EuroDiamant 10, культивацію та передпосівну культивацію провели культиватором Vaderstad Carrier 650»,

Агроном господарства ім. Івана Франка Володимир Мул розповів, що після збирання кукурудзи вносять 60-70 т/га гною за допомогою причепа-розкидача ПРТ-16. Мінеральне добриво NPK 5-17-30 вноситься в кількості 120 кг/га у фізичній вазі. Основний обробіток ґрунту — оранка на глибину 25-27 см. Плуг Лемкен Euro Diamant 10, трактор John Deere 835R.

«Грунти тут (Хмельницька обл. — Ред.) — чорноземи, але гумусу всього 1,3%. З осені провели тестування, внесли 200 кг/га діамофоски під дискування та посіяли гібрид Пікассо»

Головний агроном «Чернігівське племпідприємство» Михайло Бондар говорить, що вони з осені роблять дискування, вирівнюють поверхню. Навесні вносять 2ц/га КАСу, як і під пшеницю.

Гібриди та сорти жита

На Волині жито вирощують як силосну культуру. Обирають насіння KWS: КВС ПРОГАС, КВС МАГНІФІКО, ці гібриди мають дуже високу продуктивність за вирощування на силос, їх вигідно вирізняє відсутність хвороб, висока поживність і перетравність зеленої маси.

На Житомирщині у ТОВ «Вега Агро» надають перевагу іншим варіантам:

«Гібриди жита в господарстві вирощуємо не один рік. Дуже задоволені гібридом ГУТІННО. З ним отримали рекордну урожайність — 107 ц/га. Також є демо-ділянки, де вирощуємо інші гібриди компанії KWS. Постійно є супровід представників компанії. Якщо потрібно, приїдуть завжди»

Сівба жита

Основний спосіб сівби – звичайний рядковий, із залишенням технологічних колій. Норма висіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, строків сівби, попередників, особливостей гібриду та рекомендацій компанії-виробника насіннєвого матеріалу.

Розпочинати сівбу культури необхідно в оптимальний час. Зважаючи, що рослинам потрібно близько 45 днів осінньої вегетації, цей час вираховують від першого дня сівби до входу в зиму у відповідній місцевості.

Норма висіву жита у господарстві «Чернігівське племпідприємство» становить 70 кг/га або 2 млн/га. Глибина сівби — 2-3 см.

Є певна різниця у розвитку рослин: коли жито глибоко посіяне, воно витрачає набагато більше енергії для того, щоб зійти. Водночас рослини, посіяні на рекомендовану глибину 2 см, зійшли і починають кущитися.

Догляд за посівами жита

Жито є культурою, схильною до вилягання, що може призвести до значних втрат врожайності.

Міжнародний експерт «КВС-УКРАЇНА» Даг фон Каппхер радить аграріям використовувати більше регулятора росту, адже краще витратити трохи більше грошей, аніж потім втратити урожай на житі, що вилягло. Також він порекомендував зменшити використання фунгіцидів на 10-15%.

Окрім цього, експерт зазначив, що потрібно спостерігати за розповсюдженням шкідників колосу.

На прикладі одного з підприємств наведемо таку систему захисту. Навесні після відновлення вегетації внесли 200 кг/га аміачної селітри. Після цього зробили першу обробку — гербіцид, інсектицид і селітра.

Друге обприскування провели у фазу другого міжвузля. Використовували фунгіцид із д. р. тебуконазол, 10 кг/га карбаміду та стимулятор. Третє обприскування здійснювали в фазу прапорцевого листка. Обробили системним фунгіцидом Амістар Екстра, інсектицидом і стимулятором Гумат, а також внесли карбамід.

На полях підприємства «Зерновий Край» після збирання олійного льону провели оранку, передпосівну культивацію і внесення добрив (25 кг фосфору, 25 кг калію та 40 кг діючої речовини азоту з осені). Норма висіву — 2,3 п. о./га.

«Земля тут — пісок, тому я просто побоявся не вгадати з густотою посіву — 2,3 посівні одиниці на гектар. Весною ще раз вносимо 50 кг/га діючої речовини азоту і 1,5 л/га хлормекват-хлориду. Основне, чого боїться жито, це іржастих захворювань. На цей випадок приготували хороший препарат — Альто Супер»

Культура жито озиме (особливості вирощування та зберігання)

Жито озиме — це культура, яка вирощується людиною для отримання зерна на харчові та кормові цілі. Зерно жита використовується для виготовлення певних сортів хліба (український хліб має 20-80% жит­нього борошна), пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші. Продовольча цінність його ви­значається значним вмістом в зерні білків (12,8%) та вуглеводів (69,1%).

Кращими для жита у відповідних зонах є ті самі попередники, що й для пшениці. Але якщо в господарстві вирощують пшеницю і жито, то найкращі з них відводять під пшеницю, бо після гірших попередників жито менше знижу врожайність, ніж пшениця. Жито менше реагує на повторні посіви, ніж пшениця. Тому на піщаних грунтах Полісся іноді доводиться висівати почергово люпин і жито.

Жито добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. На підзолистих грунтах під основний обробіток грунту потрібно вносити по 30-40т, на сірих лісових – по 20-25т/га гною або гнойових компостів. У районах достатнього зволоження на грунтах низької родючості доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво.

Мінеральні добрива розраховують на плановану урожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток грунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби. На бідних грунтах під передпосівну культивацію вносять по 30кг азоту. Останню розрахункову дозу азоту використовують у першому (якщо доза не перевищує 60кг/га), або у першому і другому підживленнях (на початку відростання рослин весною і на початку виходу рослину в трубку).

Основними завданнями обробітку грунту під жито є збереження вологи, боротьба з бур`янами, нагромадження елементів живлення. В однакових грунтово-кліматичних умовах після однакових попередників він нічим не відрізняється від обробітку під озиму пшеницю. Слід мати на увазі, що основні посіви жита зосереджені в Поліссі, де грунти мають неглибокий гумусовий шар. Тому тут оранку слід проводити на глибину від 16 до 22см. На піщаних чистих від бур`янів грунтах після люпину, льону і інших попередників не слід орати, а треба проводити поверхневий обробіток дисковими лущильниками, залишаючи на поверхні стерню попередньої культури.

Вирощувати слід рекомендовані для зони сорти. Їх зараз зареєстровано в Україні більше 20. Це такі як: Інтенсивне 95 (П), Богуславка (СЛП), Боротьба (СЛП), Верхняцьке 94 (Л), Воля (П), Київське 86 (Л), Київське 90 (ЛП), Київське 93 (Л), Ніка (П), Паллада (ЛП), Нива (СЛ), Харківське під номерами 55(СП), 78 (СЛП), 88(СЛ), 95 (С), 98 (СЛП). З тетраплойдних сортів рекомендовані Верасень (ЛП), Древлянскоє (ЛП), Пуховчанка (ЛП).

Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, яке має чистоту не нижчу 98% і лабораторну схожість не нижче 90%. Насіння повинно бути добре відсортованим, вирівняним, ваговитим. Для боротьби з видами сажки, кореневими гнилями, пліснявінням насіння його слід протруїти за методом інкрустування (див.”Озима пшениця”). При наявності грунтових шкідників – до інкрустуючої суміші додати інсектицид.Свіжозібране насіння перед протруюванням слід прогріти 3-4 дні проти сонця. Протруйники ті самі, що й для озимої пшениці.

Строки сівби жита співпадають із строками сівби пшениці у відповідних умовах, але слід мати на увазі, що весною жито кущиться коротший період, тому основне кущення повинно пройти восени. Разом з тим ранні посіви пошкоджуються шкідниками, переростають (особливо тетраплоїдні сорти) і піддаються сильніше, ніж пшениця, випріванню. Оптимальні строки сівби в Поліссі 1-25 вересня , в Лісостепу – 5-25 вересня.

Норми висіву насіння диплоїдних сортів в Поліссі – 5-6, в Лісостепу – 5-5.5, а тетраплоїдних – відповідно 5-5.5, 4.5-5 млн. схожих насінин на 1га. Після кращих попередників, на чистих полях, родючих грунтах, за ранніх строків сівби, при внесенні високих доз добрив рекомендовану норму слід зменшувати на 10-12%, в протилежних випадках – на стільки ж збільшувати.

Сівбу проводять зерновими сівалками звичайним рядковим способом на глибину 4-5см. На легких грунтах та при дефіциті вологи в грунті – на 5-6, а на важких грунтах та за гарантованого зволоження грунту – на 2-3см.

Фаза сходів. Сходи озимої іржі зазвичай з’являються через 5 – 6 днів після посіву. Нирка, зростаючи, утворює так звану пір’їнку. Це – колеоптиль, усередині якого приховані зародкові листочки і конус наростання. Вихід першого зеленого листа вважається появою сходів. Підвищена температура сприяють появі над грунтом листа навіть раніше, ніж колеоптиль. При зниженій температурі лист і колеоптиль ростуть одночасно.

Кущення іржи. Це біологічний процес має дуже важливе значення в житті рослин, оскільки у фазу кущення у рослин утворюється втечі і стеблове коріння, тобто закладаються органи, що визначає урожай.

Фаза виходу в трубку. Витягування першої міжвузловини на 5 – 6 см і появи нижнього стеблового вузла на поверхні гранту прийнято вважати фазою виходу в трубку. З цієї миті починаються швидке зростання стебел і розвиток колоса, ув’язненого усередині трубки листових піхв. В цей час закінчується утворення основної маси листя.

Фаза колошенія характеризується висуненням колоса з піхв листя. Часом колошенія вважають момент, коли колос настільки висувався, що видно місце прикріплення суцвіття до стебла. При колошенії листя розсується унаслідок витягування междоузлій.

Час колошенія іржі залежить від умов середовища. У південних районах ця фаза розвитку починається раніше, ніж на півночі.

Цвітіння. До виходу тичинок з квітки зовнішня луска щільно прилягає до внутрішньої. При цьому викидаються тичинки і назовні виходить перисте рильце товкача. Цвітіння починається з квіток середньої частини колоса. Пилок, перенесений вітром на рильці іншої квітки, проростає, проникає через товкач і зливається з яйцеклітиною. На рильці своєї квітки пилок зазвичай погано проростає, і запліднення не відбувається.

Дозрівання. Оскільки колошенія відбувається не одночасно, те зерно від різних втеч формується за різних погодних умов. Розрізняються три фази дозрівання зерна – молочну, воскову і повну.

Способи прибирання. В даний час озиме жито прибирають роздільним способом і прямим комбайнуванням. Основним способом слід рахувати роздільне прибирання. Вона дозволяє на п’ять – вісім днів раніше приступити до скошування в порівнянні з прямим комбайнуванням, а це зменшує час перебування іржи на кореню і значно ослабляє напруженість робіт.

У разі прямого комбайнування засмічених або таких, що нерівномірно дозрівають посів молотарка комбайна не справляється з обробкою вологого оберемка; очищення працюють незадовільно; неминучі великі втрати зерна; продуктивність комбайна низька, а витрата палива велика; у бункер потрапляє вологе зерно, на сушку і підробку якого витрачається багато сил і засобів.

Роздільне прибирання засмічених і нерівномірно дозріваючих посівів набагато скорочує втрати. Вона дає можливість отримувати суху солому, яка добре зберігає свої кормові достоїнства і придатна до тривалого зберігання; дозволяє відразу ж услід за прибиранням сволакивать її з полів і заскиртувати, що забезпечує своєчасне проведення обробки грунту.

Норми висіву озимого жита коливаються від 100–110 до 180–200 кг/га, залежно від кліматичних умов.