Післязародковий розвиток

Постембріональний розвиток (від лат. post — після і грецького έμβρυο — зародок) або ж післязародковий розвиток — період індивідуального розвитку (онтогенезу) організму, що починається після зародкового розвитку виходом зародка з яйцевих або зародкових оболонок і закінчується статевим дозріванням і припиненням росту.

Розрізняють два види постембріонального розвитку: прямий, коли виходить організм, подібний до дорослого наприклад у птахів, ссавців, і непрямий — утворюється личинка, яка перетворюється безпосередньо на дорослу особину або через метаморфоз як наприклад у комах.

Постембріональний розвиток характеризується рядом пристосувань, необхідних для захисту від ворогів, активного добування їжі тощо, які іноді зберігаються протягом усього життя або тільки під час постембріонального розвитку — так звані провізорні органи. В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

42. Післязародковий розвиток тварин

Після вилуплення з яйця або народження починається післязародковий етап. У цей час організм уже може відносно самостійно існувати та живитися. Одночасно з розвитком відбувається ріст, який має певні особливості.

Прямий післязародковий розвиток

Виділяють два типи післязародкового розвитку — прямий (без метаморфозу) і непрямий (з метаморфозом).

При прямому післязародковому розвитку народжується або вилуплюється організм, подібний до дорослого, хоча значно менший за розмірами. Він не може розмножуватися, його системи працюють не так досконало. Тварина росте, розвивається, але план її будови та характер живлення принципово не змінюються. Цей тип розвитку характерний для птахів, ссавців, змій тощо (мал. 42.1).

Післязародковий розвиток

Розгляньмо етапи післязародкового розвитку. Після народження або вилуплення й до статевого дозрівання триває період більш інтенсивного розвитку й росту.

У цей час організм дуже вразливий. Чим менше тваринам властива турбота про потомство, тим більше молоді гине. Якщо батьки піклуються про потомство та оберігають його, шанси на виживання більші.

Мал. 42.1. Пугач та вуж — тварини, яким властивий прямий післязародковий розвиток

З настанням статевої зрілості тварини стають здатними до розмноження. Деякі організми розмножуються періодично кілька разів за життя (щуки, черепахи), а інші — безперервно (паразитичні черви). Є й такі, що розмножуються тільки раз у житті, після чого гинуть (прохідні риби, вугри).

Старість і смерть

Після зрілості наступає старість — закономірний період у житті тварини, коли вона припиняє розмноження, стає менш життєздатною. Її шанси на виживання зменшуються, а вірогідність смерті зростає.

Смерть — це припинення існування. Завдяки смерті на планеті відбувається зміна поколінь, а отже, відбувається еволюція. Таким чином, смерть окремої особини сприяє розвитку виду.

Непрямий післязародковий розвиток

При непрямому розвитку вилуплюється або народжується личинка, яка за будовою та способом життя істотно відрізняється від дорослого організму (мал. 42.2). Цей тип розвитку дозволяє зменшити конкуренцію між тваринами та їхніми личинкам. Наприклад, метелики живляться нектаром, а їхня гусінь — листям рослин; дорослі жаби поїдають комах, а пуголовки живляться рослинною їжею. Окрім того, цей тип розвитку сприяє розселенню малорухомих організмів (наприклад, личинки молюсків зумовлюють поширення виду). Непрямий розвиток може проявлятися у двох основних формах: з повним та неповним перетворенням.

Непрямий розвиток з повним перетворенням

Розвиток з повним перетворенням відбувається тоді, коли є стадія спокою (лялечка) (мал. 42.3, с. 170). Такий розвиток характерний для великої кількості комах: метеликів, мурах, бджіл, мух, комарів тощо.

Мал. 42.2. Жук-олень та кумка — тварини з непрямим післязародковим розвитком

Мал. 42.3. Схема непрямого післязародкового розвитку з повним перетворенням на прикладі метелика

Лялечки нерухомі й не здатні живитися. На цій стадії формуються органи та системи органів тварини.

Непрямий розвиток з неповним перетворенням Розвиток з неповним перетворенням відбувається без стадії лялечки (мал. 42.4). Яскравими прикладами такого перетворення є розвиток амфібій, бабок тощо. Самка бабки відкладає яйця на водяну рослину або на воду. З яєць розвиваються безкрилі личинки із зябрами, які ведуть підводний спосіб життя. їх називають наядами. Це хижаки, які полюють на водяних мешканців. Наяди можуть жити під водою кілька років. Потім вони вибираються на водяну рослину, їхній хітиновий панцир тріскається, звідти виповзає доросла особина.

Мал. 42.4. Схема непрямого післязародкового розвитку з неповним перетворенням на прикладі коника

Мал. 42.5. Амбістома (ліворуч) й аксолотль (праворуч)

Неотенія

Неотенія — це особливий тип розвитку, коли статевим шляхом може розмножуватися не тільки доросла тварина, а й личинка. Є такі земноводні тварини — амбістоми. Вони схожі на тритонів, мають кінцівки. їхні личинки не схожі на дорослу особину, як у всіх земноводних, і називаються аксолотлями. Цікаво те, що, не закінчивши процес розвитку, аксолотлі здатні розмножуватися статевим шляхом.

Запам’ятайте найважливіше

Післязародковий розвиток починається народженням або вилупленням, після чого тварина ще не є дорослою, бо не може розмножуватися. Дорослою вона вважається тоді, коли стає здатною до розмноження. Це період зрілості, який закінчується смертю тварини. Післязародковий розвиток відбувається за двома основними типами: прямим і непрямим. При прямому розвитку народжений організм схожий на дорослу особину, при непрямому — не схожий. При прямому розвитку тварина протягом життя змінюється.

Перевірте свої знання

1. Чим характеризується прямий розвиток?

2. Чим характеризується непрямий розвиток?

3. Які періоди прямого розвитку можна виділити?

4*. Порівняйте прямий і непрямий розвиток, використовуючи конкретні приклади.

5*. Використовуючи матеріали параграфа й додаткові джерела, поясніть, чому в різних тварин післязародковий розвиток має свої особливості.

Висновок

Ви розглянули загальні закономірності функціонування тваринних організмів, навчилися порівнювати будову тварин різних груп як результат адаптації до середовищ їхнього існування.

Ви ознайомилися з основними властивостями й особливостями тварин: живленням, диханням, виділенням, розмноженням, ростом, розвитком. Тепер ви можете не тільки розповісти про будову та функції організмів тварин різних груп, а й віднайти причинно-наслідкові зв’язки між ними.

Такий зв’язок можна віднайти також між особливостями тварин і факторами середовища існування. Він формувався протягом еволюції і лежить в основі єдності органічного світу.

Перевірте свої знання з теми «Процеси життєдіяльності тварин».

Теми для міні-проектів (за вибором)

1. Майстерність маскування.

2. Як бачать тварини.

3. Турбота про потомство.

4. Як тварини визначають напрямок руху.