Оселя

Відомі всім нам прислів’я виявляється мають абсолютно інший сенс!

Прислів’я та приказки увійшли до нашої мови, дійшовши з глибини століть. Але далеко не всім відомі повні версії цих популярних зразків народної поетичної творчості. Але ж повний вислів часом несе інший зміст…

Апетит приходить під час їжі, а жадібність – під час апетиту.

Бабуся ворожила, надвоє сказала, чи то дощик, чи то сніг, чи то буде, чи то ні.

Бідність – не порок, а нещастя.

В здоровому тілі здоровий дух – рідкісна удача.

У сім’ї не без виродка, а через виродка все не на догоду.

Везе, як суботнього потопельника – баню топити не треба.

Ворон ворону око не виклює, а й виклює, та не витягне.

Всяк правду шукає, та не всяк її творить.

Де тонко, там і рветься, де товсто, там і нашаровується.

Гладко було на папері, та забули про яри, а по ним ходити.

Голий як сокіл, а гострий як сокира.

Голод не тітка, пиріжка НЕ ​​піднесе.

Горбатого могила виправить, а впертого – дубина.

Губа не дурна, язик не лопата: знають, що гірко, що солодко.

Два чоботи пара, та обидва ліві.

Двоє третього чекають, а семеро одного не чекають.

Дівочий сором – до порога, переступила і забула.

Справа майстра боїться, а інший майстер справи.

Дорога ложка до обіду, а там хоч під лавку.

Дурням закон не писаний, якщо писаний – то не читаний, якщо читаний – то не зрозумілий, якщо зрозумілий – то не так.

Живемо, хліб жуємо, а іноді і підсолюємо.

За двома зайцями поженешся – жодного кабана не спіймаєш.

За морем – веселощі, та чуже, а у нас і горе, та своє.

Зайця ноги носять, вовка зуби годують, лисицю хвіст береже.

І справі час, і потісі годину.

І сліпий кінь везе, коли зрячий на возі сидить.

Комар коня не повалить, поки ведмідь не підсобить.

Хто старе пом’яне – тому око геть, а хто забуде – тому обидва.

Курочка по зернятку клює, а весь двір в посліді.

Молоді сваряться – лише тішаться, а люди похилого віку сваряться – лише бісяться.

На (скривджених) сердитих воду возять, а на добрих самі катаються.

На чужий коровай рота не роззявляй, раніше вставай і свій затівай.

Не все котові масниця, буде й піст.

Не сумує дятел, що співати не може, його і так весь ліс чує.

Ні риба, ні м’ясо, ні каптан, ні ряса.

Нова мітла по-новому мете, а як зламається – під лавкою валяється.

Один в полі не воїн, а подорожній.

Від роботи коні дохнуть, а люди – міцніють.

Палка, з двома кінцями, туди і сюди б’є.

Повторення – мати навчання, розрада дурнів.

Повторення – мати навчання і притулок для ледарів.

Під лежачий камінь вода не тече, а під той, що котиться – не встигає.

П’яному море по коліно, а калюжа – по вуха.

Пил стовпом, дим коромислом, а хата НЕ топлена, не метена.

Робота – не вовк, в ліс не втече, бо її, окаянну, робити і треба.

Рибак рибака бачить здалеку, тому стороною і обходить.

Рука руку миє, так обидві сверблять.

З бджолою поладиш – медку дістанеш, з жуком зв’яжешся – в гної опинишся.

Своє око – алмаз, а чуже – скло.

Сміливого куля боїться, а боягуза і в кущах знайде.

Собака на сіні лежить, сама не їсть і худобі не дає.

Собаку з’їли, хвостом подавилися.

Старість не радість, сядеш – НЕ встанеш, побіжиш – не зупинити.

Старий кінь борозни не зіпсує, та й глибоко НЕ зоре.

Тихіше їдеш – далі будеш від того місця, куди їдеш.

У страху очі великі, та нічого не бачать.

Вдарили по одній щоці – підстав іншу, але не дозволь себе вдарити.

Ума палата, та ключ втрачено.

Хліб на стіл – і стіл престол, а хліба ні шматка – і стіл дошка.

Клопоту повен рот, а прикусити нічого.

Чудеса в решеті – дірок багато, а вискочити нікуди.

Язик мій – ворог мій, попереду розуму говорить.

Язик мій – ворог мій, перш розуму говорить, біди шукає.

Прислів’я та приказки про річках

Прислів’я та приказки про річках присвячуються водних просторах, які виступають основним джерелом прісної води в господарській діяльності людини. Часто під чином річки в таких висловах ховаються люди. Народні мудрі думки про річках допомагають виховати в людині позитивні якості, закликають його змінюватися в кращу сторону. Деякі з них змушують замислитися над швидкоплинністю життя.

• Чекати, поки річка стане прозорою.
• Живе за річкою, а до нас ні ногою.
• Живучи біля річки, пізнають звички риб, живучи біля гір, звикають до пташиного співу.
• Життя проходить, як вода в річці.
• Журавель високо літає, а від річки не відбуває.
• За десять років навіть гори і річки змінюються.
• І великий баддею річки не вичерпати.
• І за річкою люди живуть.
• Кожна річка до моря тече.
• Красна річка берегами.
• Мілка річка, та круті береги.
• Не можна перейти річку в повіддя.
• Океан не нехтує і малими річками.
• Тому море усіма річками заволоділо, що воно нижче річок.
• По якій річці плисти, ту воду пити.
• Річка висохне, а русло залишиться.
• Річка починає мутніти з витоку.
• Річка починається з потічка, а пияцтво – з чарочки.
• Річка не буває без приток, людині без друзів не бути.
• Річка-не море, туга не горе.
• Річка ніколи не підіймається на гору.
• Річка рибака поважає, на хребті своєму тягає.
• Річка рибки дасть, рибка хлібом нагодує.
• Річка широка – великі хвилі.
• Лає річку, а хвалить калюжу.

При використанні матеріалів, залишайте посилання на наш сайт. Вся інформація на сайті взята з відкритих джерел і носить виключно інформаційний характер, також не повинна використовуватися самостійно (наприклад, для лікування).