Лаванда: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 13 лютого 2019 Перша редакція: 13 вересня 2016 🕒 12 хвилин 👀 108586 разів 💬 14 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за лавандою
• Квітка лаванда – опис
• Посадка лаванди у відкритий ґрунт
  • Коли садити лаванду ґрунт
  • Розсада лаванди
  • Як садити лаванду в ґрунт
  • Підзимовий посів лаванди
  • Вирощування лаванди
  • Обрізування лаванди
  • Розмноження лаванди
  • Шкідники і хвороби лаванди
  • Лаванда в Москві і Підмосков’ї
  • Лаванда взимку
  • Лаванда французька (Lavandula stoechas)
  • Лаванда гібридна (Lavandula x intermedia)
  • Лаванда зубчаста (Lavandula dentata)
  • Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia)
  • Лікувальні властивості лаванди
  • Лаванда – протипокази
  • Коментарі

  Рослина лаванда (лат. Lavandula) належить до роду родини Ясноткові, що налічує близько 30 видів. Зростає квітка лаванда в природних умовах на Канарських островах, у Східній і Північній Африці, Австралії, Аравії, Індії та на півдні Європи. У культурі по всьому світу вирощують тільки два види цієї рослини – лаванду широколисту (французьку) і лаванду вузьколисту, або лікарську (англійську). Назва рослини походить від латинського lava, що в перекладі означає «мити» і вказує на призначення лаванди в Стародавньому світі – римляни та греки використовували рослину для прання й миття.

  Сьогодні квіти лаванда ростуть не тільки в приватних садах, а й у ролі цінної ефірноолійної культури вирощуються в промислових масштабах.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за лавандою

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – у жовтні, посів насіння на розсаду – у лютому або березні, висадка сіянців у ґрунт – у кінці травня або на початку червня.
  • Цвітіння: у другій половині літа.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: сухий, дренований, піщаний або суглинний, сpH 6,5-7,5.
  • Полив: регулярний і рясний, у посуху частий.
  • Підживлення: двічі за сезон: навесні – мінеральним комплексом із підвищеною азотною складовою, восени – калійно-фосфорними добривами.
  • Підгортання: навесні й восени потрібно високо підгортати старі кущі.
  • Обрізування: після цвітіння зрізають суцвіття, а восени вкорочують гілки. При досягненні десятирічного віку проводять омолодження куща, обрізавши всі гілки на висоті 5 см від землі.
  • Розмноження: насінням і вегетативно – відсадками, живцями й поділом куща.
  • Шкідники: цикадки (слиняві пінниці), райдужні жуки та попелиця.
  • Хвороби: сіра гниль.

  Квітка лаванда – опис

  Лаванда – багаторічний вічнозелений чагарник із дерев’янистим корінням, що йде в глибину на 2 метри, численними здеревілими в нижній частині пагонами, що сягають у висоту 60 см, супротивними сидячими лінійними сріблясто-зеленими листками з м’яким опушенням і запашними синіми або синьо-бузковими квітками, зібраними в перервані колосоподібні суцвіття по 6-10 штук у кільцях. Суцвіття формуються на верхівках безлистих стебел. Цвітіння лаванди починається у другій половині літа. Лаванда – чудовий медонос. Насіння лаванди при правильному зберіганні здатне зберігати прорісність багато років.

  Лаванда є родичем таких культур, як гісоп, базилік, м’ята, меліса, собача кропива, материнка, шавлія і розмарин. Ми розповімо вам, як виростити лаванду з насіння, які умови вирощування лаванди у відкритому ґрунті, як здійснюється посадка лаванди і догляд у відкритому ґрунті, як розмножити лаванду, як зимує лаванда в Москві й дамо багато цікавої та корисної інформації про цю садову рослину.

  Посадка лаванди у відкритий ґрунт

  Коли садити лаванду ґрунт

  Посадка лаванди в ґрунт здійснюється або насінням у жовтні, або розсадою в кінці травня. Щоб виростити лаванду з насіння, посівний матеріал слід купувати на початку зими або восени, оскільки перед посівом у ґрунт насіння для підвищення прорісності стратифікують упродовж 2 місяців при температурі 5 ºC. Зазвичай насіння, змішане з вологим піском, проходить стратифікацію в овочевому ящику холодильника. Сіють насіння лаванди на розсаду в лютому або березні.

  Розсада лаванди

  Поки насіння лежить у холодильнику, підготуйте посудину для посіву та субстрат для насіння, ретельно змішавши дві частини перегною з однією частиною ріні. Просійте суміш – насіння лаванди дуже дрібне, тому субстрат не має містити ніяких грудок – і прожарте її в духовці при температурі 110-130 ºC або пролийте розчином перманганату калію яскраво-рожевого кольору. Ґрунтову суміш, що пройшла обробку, покладіть у посудину для вирощування з дренажними отворами на шар дренажу.

  У самому кінці зими або напровесні посійте насіння лаванди по поверхні субстрату в контейнері, присипте його шаром піску завтовшки 3 мм, обприскайте з розпилювача теплою водою, накрийте для утворення парникового ефекту склом або поліетиленовою плівкою й помістіть у світле, тепле місце. Час від часу посіви потрібно провітрювати, піднімаючи покриття. Пророщують насіння при температурі 15-22 ºC.

  Як доглядати за лавандою в розсадний період? Тільки-но з’являться сходи, вам доведеться організувати їм додаткове підсвічування, щоб розсада лаванди не витягувалася. Щодня знімайте на деякий час покриття, щоб сіянці звикали до температури в кімнаті, і щойно вони до неї адаптуються, плівку можна буде прибрати зовсім, а сіянці розсадити так, щоб відстань між ними була не менше 5 см.

  Як садити лаванду в ґрунт

  Наприкінці травня настає пора висаджувати лаванду в сад. Найчастіше лавандою прикрашають альпійські гірки, використовують у ролі бордюру або садять обабіч стежок. Добре росте лаванда під яскравим сонцем. Не саджайте її на заболочених ділянках або в місцях із високим заляганням ґрунтових вод, оскільки лаванда дуже чутлива до надлишку вологи. Ґрунт рослина воліє сухий, супіщаний, але непогано росте і на суглинках із гарним дренажем. Оптимальний показник кислотності для рослини 6,5-7,5 pH. У кислий ґрунт доведеться вносити мелений вапняк. Перед посадкою лаванди необхідно підготувати ділянку: скопати на глибину не менше 20 см і добре розпушити ґрунт, вносячи під перекопування торф або компост.

  Як посадити лаванду? Посадка лаванди проводиться з відстанню між сіянцями 80-90 см, а між кущами високорослої лаванди дотримується дистанція 120 см. Глибина ямки має бути такою, щоб у неї вільно помістилася коренева система саджанця. Коріння перед посадкою злегка підрізають, потім встановлюють кущ лаванди в ямку і закопують його, заглиблюючи кореневу шийку на 4-6 см. Після посадки саджанці лаванди рясно поливають.

  Підзимовий посів лаванди

  У районах із теплими зимами краще сіяти насіння лаванди просто в ґрунт. Роблять це в жовтні, після того, як підготують ґрунт на ділянці, внісши під перекопування торф, а якщо ґрунт занадто вологий, то в нього додають дрібний гравій або пісок для підвищення волого- і повітропроникності. Насіння сіють на глибину 3-4 см, злегка ущільнивши після посіву поверхню ґрунту. Якщо осінь стоїть суха, полийте посіви, але не дуже рясно, а з першим снігом накидайте на ділянку невеликий замет.

  Догляд за лавандою в саду

  Вирощування лаванди

  Тільки-но на саджанцях лаванди з’являться перші суцвіття, їх бажано видалити, щоб молоді рослини, не витрачаючи сили на цвітіння, могли зміцніти й наростити потужну кореневу систему. Перший рік лаванда в саду росте дуже повільно, тому необхідно боротися з бур’яном, який може заглушити саджанці. Як виростити лаванду? Якого догляду потребує лаванда на дачі? Вам доведеться регулярно і рясно поливати рослину, а в сильну спеку поливання мають стати частими. Після поливань або дощів необхідно розпушувати між кущами ґрунт і прополювати ділянку, але якщо ви хочете зберегти час і сили, замульчуйте після посадки ґрунт між кущами торфом.

  Старі кущі навесні й восени варто високо підгортати – цей захід сприяє утворенню нових пагонів на старих гілках. Окрім зазначених процедур, вам доведеться займатися обрізанням лаванди й вносити в ґрунт підживлення, віддаючи перевагу калійним добривам, оскільки гній і азотні добрива сприяють лише наростанню зелені, але гальмують цвітіння лаванди, заради якого, власне, її й вирощують.

  Обрізування лаванди

  Вирощування лаванди зажадає від вас проведення щорічного обрізування рослини. Тільки-но закінчиться цвітіння, зріжте зів’ялі суцвіття, а восени вкоротіть гілки, підтримуючи форму куща. Не допускайте, щоб лаванда сильно витягувалася вгору, тому що в вітряну погоду її кущі будуть вилягати і втратять декоративність. Коли кущ досягне десятирічного віку, доцільно провести його змолоджуюче обрізування, вкоротивши всі гілки до 5 см. Так само можна вчинити і з молодим кущем, якщо його цвітіння не вирізняється пишнотою.

  Розмноження лаванди

  Розмножується лаванда, крім насіннєвого способу, також поділом куща, відсадками й живцями.

  Якщо ви вже маєте кущ лаванди на ділянці або вам вдалося роздобути у когось однорічний здеревілий пагін рослини, у вас цілком може вийти лаванда з живців. Наріжте з пагона живці завдовжки 8-10 см, посадіть їх у вологий пухкий ґрунт, заглибивши нижній зріз на 2-3 см, і накрийте скляними банками. Зняти банки можна буде, коли живці вкореняться.

  Щоб розділити кущ лаванди, його потрібно до цього підготувати. Восени, після цвітіння, великий кущ обрізають на висоті 10 см і підгортають, заповнюючи землею весь простір між пагонами. Навесні підгортання повторюють. Упродовж літа кущ дає рясну парость. Восени кущ можна викопати, розділити на частини з добре розвиненими коренями й пагонами та розсадити.

  Для розмноження відсадками навесні відгинають кілька пагонів, укладають їх у канавки завглибшки 3-4 см, закріплюють у такому положенні, засипають ґрунтом і поливають. Усе літо ґрунт над відсадками тримають у вологому стані, а наступної весни вкорінений пагін відокремлюють від куща, ділять на частини й пересаджують їх на постійне місце.

  Шкідники і хвороби лаванди

  Лаванда у відкритому ґрунті надзвичайно стійка і до захворювань, і до шкідників, але від проблем не застрахована й вона. Іноді лаванда може потерпіти від цикадки, або слинявої пінниці, і райдужного жука, а з хвороб лаванду може вразити сіра гниль.

  Цикадок і райдужних жуків доведеться збирати руками, після чого слід обов’язково змінити шар мульчі на ділянці. А сіру гниль, яка, як правило, з’являється у вологе дощове літо або в разі хронічного перезволоження ґрунту занадто частими поливаннями, вилікувати не можна, але можна видалити й спалити уражені захворюванням частини лаванди, щоб інфекція не поширилася на всі рослини. І, звичайно, потрібно переглянути режим поливу лаванди.

  Лаванда в Москві і Підмосков’ї

  З повною впевненістю в успіху в умовах Москви і Московської області можна вирощувати тільки лаванду англійську – вузьколисту, або лікарську. Посадка лаванди і догляд за нею в середній смузі здійснюється за тими ж принципами і майже в ті самі терміни, що і в більш теплих районах. Насіння сіють у ґрунт, коли минуть поворотні заморозки – у другій половині травня, а розсаду висаджують на початку червня. Сіяти насіння під зиму ризиковано – воно може замерзнути.

  Лаванда – догляд після цвітіння

  Лаванда взимку

  Якщо у вашій місцевості температура взимку може опуститися нижче 25 ºC, вам потрібно надійно захистити від морозів ділянку з лавандою, проте не застосовуйте в ролі утеплювача опале листя, оскільки під ним лаванда взимку може згнити. Найкраще після осіннього обрізування накрити кущики лаванди ялиновим гіллям.

  У районах з не настільки холодними зимами лаванду вузьколисту не вкривають.

  Види і сорти лаванди

  У культурі поки що вирощують тільки такі види лаванди, як лаванда вузьколиста (англійська) і французька лаванда, вона ж широколиста. Але оскільки існують і інші придатні до вирощування в культурі види лаванди, ми пропонуємо вам їх опис. Отже:

  Лаванда французька (Lavandula stoechas)

  або лаванда широколиста (Lavandula latifolia) родом із південного заходу Європи. Вона вирізняється сильним ароматом і красою квіток різних відтінків фіолетового, рожевого, бузкового, зеленого, бордового й білого кольорів. Цвітіння у лаванди французької починається раніше, ніж у інших видів рослини – у квітні або травні – і триває до липня, але в кінці літа широколиста лаванда може зацвісти знову. Лаванда французька не така холодостійка, як англійська, тому вирощують її переважно в теплих районах. Найпопулярнішим різновидом цього виду є Lavandula stoechas pedunculata, або «метелик» (Papillon), із квітками оригінальної форми. Із сортів лаванди широколистої найвідоміші:

  • Йеллоу Вейл – сорт із темно-фіолетовими квітками, малиновими приквітками й жовто-зеленим листям;
  • Рігал Сплендур – сорт із темно-фіолетовими квітками;
  • Рокі Роуд – новий різновид із великими лілово-блакитними квітками, що розпускаються в липні;
  • Тіара – великі блакитні квітки з кремовими приквітками;
  • Хелмсдейл – сорт із бузково-бордовими квітками.

  Лаванда гібридна (Lavandula x intermedia)

  або лаванда голландська є групою високодекоративних гібридів між лавандою англійською та іншими видами роду. Це великі рослини зі сріблястим вузьким листям і великими продовгуватими квітками на довгих квітконосах, зігнутих під вагою квіток. Цвітіння лаванди гібридної починається в липні. Найвідоміші сорти лаванди голландської:

  • Альба – сорт із білими квітками;
  • Арабіан Найт – сорт із квітками темно-блакитного або темно-фіолетового забарвлення;
  • Соєрс – форма зі світло-ліловими квітками;
  • Гроссо – сорт із великими квітками лілово-фіолетового відтінку;
  • Річард Грей – компактний кущ із темно-ліловими квітками.

  Лаванда зубчаста (Lavandula dentata)

  походить із Середземномор’я. Це теплолюбна компактна рослина з м’яким порізаним листям сріблястого відтінку і великими запашними квітками, що розкриваються в липні. Рослина не вирізняється холодостійкістю. Найпопулярнішим різновидом лаванди зубчастої вважається Ройал Кроун – рослина з ліловими квітками.

  Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia)

  або лаванда англійська, або лаванда лікарська (Lavandula officinalis = Lavandula spicata) походить із Південної Європи. Це багаторічний чагарник зі сріблясто-зеленим листям і невеликими блакитно-бузковими квітками, що зацвітають у липні або серпні. Це найбільш зимостійкий вид лаванди. Найвідомішим різновидом лаванди вузьколистої є лаванда дельфінієподібна, що сягає у висоту не більше 30 см, але вона має дуже красиве сріблясте листя. Дуже поширена також лаванда Хідкоут, яку використовують переважно для невисоких огорож. Із сортів лаванди англійської найбільш затребувані в культурі:

  • Альба – сорт заввишки до 50 см із білими суцвіттями;
  • Розеа – кущ заввишки до 40 см із лілово-рожевими квітками;
  • Манстед – кущ заввишки близько 40 см із квітками насиченого синього відтінку;
  • Хідкоут Джайнт – компактна рослина заввишки до 60 см;
  • Хідкоут Блю – компактний кущ заввишки до 40 см із синьо-фіолетовими суцвіттями.

  Властивості лаванди – шкода і користь

  Лікувальні властивості лаванди

  Всі наземні частини лаванди містять ефірну олію, до складу якої входять ліналоол, кумарини, урсолова кислота, дубильні речовини, гераніол і борнеол. Трояндова олія має багато корисних властивостей і знаходить широке застосування в парфумерно-косметичній промисловості та в медицині. Олією лаванди лікують опіки та забої.

  Лаванду використовують для лікування захворювань судин головного мозку, паралічу й судом після інсульту, а також для позбавлення від головного болю, запаморочення та сонливості. Вона має сечогінний ефект, знімає зубний біль. Чаєм із лавандою можна зняти спазм і дискомфорт шлунка.

  Допомагає лаванда при меланхолії, дратівливості, істерії й неврастенії, а також при грипі, астмі, бронхітах, кашлюку, туберкульозі, ентериті, метеоризмі, атонії шлунково-кишкового тракту, глистах, ревматизмі, циститі, аменореї, гіпертензії, лихоманці й різних висипах.

  Лікарі відзначають чудовий ефект настою лаванди на загальний психічний стан людини та на її нервову систему загалом. Він знімає стрес і знижує негативний вплив несприятливих факторів на свідомість і психічний стан людини, допомагає відновити сили та енергію і стимулює розумову активність.

  Зелень лаванди використовують для лікувальних ванн, а сухі суцвіття – як засіб проти молі при зберіганні одягу та для ароматизації приміщення й білизни.

  Лаванда – протипокази

  Не рекомендується використовувати лавандову олію в період вагітності, особливо в перші місяці, оскільки лаванда стимулює скорочення мускулатури матки. Не застосовують олії й після аборту, щоб не спровокувати кровотечу. Протипоказана лаванда під час прийому препаратів, що містять залізо чи йод.

  Інтенсивне застосування олії може викликати депресію й подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

  Препарати на основі лаванди мають сильний вплив і можуть викликати сильну алергічну реакцію при індивідуальній незносності рослини, тому перш ніж їх застосовувати, обов’язково порадьтеся з лікарем.

  Лаванда: розмноження живцями, відводками, поділом куща і насінням

  Лаванда – це декоративне вічнозелена рослина з красивим цвітінням і дивним ароматом. Належить лаванда до сімейства ясноткових. Цей рід об’єднує близько 30 видів. Для того щоб розмножити лаванду у себе на ділянці, особливих зусиль не потрібно. Потрібно всього лише знати правильний алгоритм дій.

  необхідні інструменти

  Якихось особливих інструментів для розмноження лаванди не буде потрібно. Все, що потрібно, це лопата, щоб можна було викопати кущ і розділити його при розмноженні поділом, і гострий ніж, за допомогою якого зрізують черешки і обрізають листя. Ножиці не використовують, так як вони перетискають протоки стебел, і після цього лаванда погано приживається.

  Способи розмноження лаванди

  Лаванду можна розмножити декількома способами.

  живцювання

  Цей спосіб садівники вважають найкращим, адже при такому розмноженні зберігаються всі батьківські якості рослини. Для такого розмноження підійдуть як зелені, так задерев’янілі живці. Щоб підготувати зелені живці, потрібно зрізати пагони ближче до верхівки стебел. Їх довжина повинна бути не менше 13 см. Підготовлені живці повинні мати мінімум 2 вузла зростання.

  При живцюванні задерев’янілих гілочок зріз роблять біля основи рослини. Досить буде відрізка довжиною в 5-6 см. При використанні таких живців потрібно замочувати їх перед висадкою в розчині, стимулюючому зростання, без нього живці не проросте.

  З живців зрізаються всі листи, крім верхівки. Верхні листочки потрібні, щоб його живити, але якщо залишити занадто багато листів, то рослина буде витрачати всі сили на листя, замість того, щоб нарощувати коріння.

  Потім висаджують живці в ємності з субстратом, повністю занурюючи перший вузол в грунт. Зверху ємності накривають поліетиленом і відправляють в тепле місце, наприклад, в теплицю або зимовий сад.

  Корисно знати! В якості ємностей для висадки живців найкраще підійдуть глиняні горщики, адже, на відміну від пластику, глина пропускає повітря, який необхідний для нормального розвитку кореневої системи рослини.

  Полив проводять відразу після висадки і далі по мірі висихання грунту. Через 1, 5 місяця у рослин сформується міцний корінь і їх можна буде висадити в окремі горщики. Коли лаванда ще трохи підросте, її висаджують у відкритий грунт на постійне місце.

  Розведення відводками

  Таке розмноження проводять навесні. Як відводків використовують крайні гілки куща. Вони повинні добре гнутися, щоб їх легко було нахилити до землі.

  Біля материнського куща треба викопати ямку глибиною 10-15 см. Її розташовують так, щоб в неї було легко помістити серединну частину гілки. Її пришпилюють скобами або притискають каменем, щоб гілка вкоренилася і не вислизнула з землі. Засипають яму грунтом. Верхня частина гілки з листям повинна залишатися над землею.

  Необхідно контролювати ділянки з відводами, щоб вони не пересихали. Також грунт навколо відводків підгортають. Пересадку виробляють тільки через рік. Восени ділянку навколо відводків мульчують. Це допомагає зберегти вологу і вберегти корінь від морозу.

  При переміщенні вже сформованого куща на нове місце потрібно викопувати його з грудкою землі, щоб випадково не пошкодити коріння. Висаджувати рослину в грунт разом з цією землею.

  розподіл куща

  Розмноження лаванди через поділ куща можливо, але небажано. Так як кущі лаванди погано реагують на подібні маніпуляції і можуть навіть загинути.

  Щоб провести розмноження шляхом розподілу, необхідно заздалегідь підготувати кущ. Вибирають добре розрісся кущ і в осінній період після цвітіння обрізають його, залишаючи довжину 8-10 см. Обрізану лаванду добре підгортають, щоб грунт заповнив усі проміжки між стеблами.

  З настанням весни процес підгортання повторюють. За літо кущ дасть багато зелених пагонів. Восени його викопують, поділяють на 2-3 частини за допомогою лопати. Зрізи обов’язково обробляють садовим варом або товченим вугіллям. Підготовлені кущі розсаджують на нові місця.

  насінням

  При самостійному збиранні насіння немає гарантії того, що з них виростуть такі ж рослини, як і материнське. Тому вирішивши розмножувати рослини через насіння, найкраще придбати їх в спеціалізованих магазинах.

  Перед тим як посіяти насіння лаванди в грунт, необхідно їх піддати стратифікації. Для цього насіння перемішують з влагоудерживающим матеріалом. Це може бути пісок, торф або тирсу. Висипати насіння і обраний матеріал в невелику ємність і побризкати водою з пульверизатора. Нещільно прикрити кришкою і відправити в льох або холодильник на 1, 5-2 місяці.

  У цей період не варто забувати про насіння. Потрібно періодично перевіряти їх вологість. Вони не повинні висохнути, а й зайве зволоження на користь не піде.

  Після стратифікації насіння готові до посіву. Для цього готують ємності з дренажними отворами. Їх наповнюють грунтом з піску і перегною. Насіння викладають на поверхню субстрату і засипають їх піском. Товщина шару повинна бути близько 3 мм.

  Посіяне насіння акуратно поливають, краще з пульверизатора, і накривають поліетиленом. Потім ставлять ємності на сонячне місце.

  Після того як лаванда проросте і у неї сформується по 2 листочка, її розсаджують по різних ємностей по 6 штук в одну. Коли сіянці ще трохи підростуть, їх висаджують в сад. Розмножуючи лаванду насінням, потрібно бути готовим до того, що цвісти вона буде не раніше ніж через рік.

  Можливі проблеми

  На кореневій шийці живців і дорослих рослин може з’являтися білий або рожевий наліт. З його появою рослина починає в’янути. Це захворювання називається фузаріозне в’янення. Для профілактики грунт обробляють спеціальними хімічними засобами.

  На молодих пагонах можуть з’явитися жовті плями, які з часом стають сірими. Гілки в’януть, сохнуть і скручуються. Ця поразка фомозом стебел. Усі пошкоджені гілки потрібно видалити і обробити кущі бордоською рідиною.

  Щоб виростити у себе на дачі або у дворі кущі лаванди за допомогою живцювання або будь-якого іншого зі способів, потрібно запастися терпінням і знанням справи. Тоді це дивовижна рослина порадує своїх господарів рясним цвітінням і незабутнім ароматом.