Дикунська політика: що стоїть за погрозами Трампа на адресу НАТО

Президентська виборча кампанія в США настільки гаряча, що один з лідерів перегонів, колишній очільник наддержави Дональд Трамп навіть погрожує союзникам по НАТО. Робить він це не вперше, проте цього разу в ЄС почали обговорювати альтернативу Північноатлантичному альянсу.

Дональд Трамп вже не вперше погрожує країнам-членам НАТО. Ще за часів своєї каденції на посаді президента він погрожував виходом США з Альянсу і закликав країни-члени збільшити видатки на оборону.

“США покривають майже весь бюджет НАТО, захищаючи багато країн, які шахраюють у торгівлі (вони покривають лише малу частину витрат – і сміються)”, – писав Трамп під час своєї президентської каденції у 2018 році.

Його головним аргументом тоді було те, що Євросоюз у торгівлі з США має профіцит на 151 мільярд доларів, тому, мовляв, повинен значно збільшити витрати на оборону.

Те, що тодішні погрози Трампа не були порожніми словами, нещодавно підтвердив єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєрі Бретон. Він навів приблизні слова американського президента на зустрічі з президенткою Євркомісії Урсулою фон дер Ляєн у січні 2020 року, на якій був присутній особисто: “Дональд Трамп сказав Урсулі: “Ви маєте розуміти, що якщо на Європу нападуть, ми в жодному разі не прийдемо вам на допомогу. І, між іншим, НАТО взагалі “мертвий” і ми вийдемо з НАТО”.

Втім, тоді ці погрози обмежилися лише пред’явленням рахунків “невдячним” європейцям, зокрема Німеччині.

Але на початку лютого 2023 року Дональд Трамп повернувся до “старої пісні”. Під час одного з передвиборчих мітингів найбільш ймовірний номінант на президентство від республіканців знову згадав, як погрожував країнам-членам Альянсу. Мовляв, залишить їх без американської допомоги, навіть якщо РФ захоче напасти на когось із них.

На початку лютого 2023 року Дональд Трамп повернувся до “старої пісні” / фото REUTERS

“НАТО був банкротом, поки я не з’явився. Один з президентів великої країни встав і сказав: “Ну, сер, якщо ми не заплатимо, і на нас нападе Росія, ви нас захистите?”. Я сказав: “Ви не заплатили, ви заборгували? Ні, я б не захищав вас. Насправді я б заохотив їх [росіян] робити все, що їм заманеться. Ви повинні заплатити. Ви повинні платити за рахунками”… Вони не могли повірити в це”, – сказав Трамп.

Врешті, частина тамтешнього політикуму нагадує, що США завжди були незадоволені внесками союзників. Просто Трамп вперше озвучив це публічно. І хоча Конгрес США не дає будь-якому американському лідеру одноособово ухвалювати рішення про вихід з Альянсу, такі заяви потенційного очільника Америки знову піднімають питання про можливу нову архітектуру безпеки у світі та в Європі зокрема.

Реальна погроза

Звісно, якщо за словами Трампа стоїть щось більше, ніж просто провокації, то для втілення таких ідей у життя йому доведеться долати навіть внутрішньопартійну опозицію. Так, конкурентка Трампа у праймеріз Нікі Гейлі заявила, що його заява свідчить про те, що “США стануть на бік РФ”.

Однак, попри те, що погрози Дональда Трампа союзникам лунають на тлі передвиборчої кампанії, його колишній радник з питань національної безпеки Джон Болтон не радить цим легковажити.

“Думаю, заяви Трампа слід сприймати цілком серйозно. Коли він каже, що хоче виходу США з НАТО, думаю, це дуже реальна погроза. Дуже багато хто зараз не сприймає це так – і прихильники Трампа, і опоненти теж. Але вона мала б надзвичайно погані наслідки для США. І не лише у Північноатлантичному регіоні, а набагато ширше”, – зазначив він.

Проте поки виглядає так, що навіть в разі зміни господаря Білого Дому США не мають намір виходити з НАТО. Просто хочуть, аби європейські союзники просто більше платили за американський захист.

“Трамп зараз не висловлюється за вихід США з НАТО, розуміючи, що це не в інтересах самих США. Він лише ставить питання про те, щоб інші держави-члени НАТО виконували свої фінансові зобов’язання. Тобто він хоче, щоб основний фінансовий тягар в межах НАТО лягав не тільки на США. Але він ставить це питання в дуже невдалій, популістичній формі, що зумовлено виборчою боротьбою”, – зазначає у розмові з УНІАН голова комітету у закордонних справах Олександр Мережко.

Він вважає, що альтернативу НАТО шукати не варто, адже Альянс довів свою ефективність.

Альтернативу НАТО шукати не варто, адже Альянс довів свою ефективність, переконаний Олександр Мережко / фото REUTERS

“На сьогодні реальних альтернатив НАТО просто немає. В основі НАТО =- американська “ядерна парасолька”. Це приблизно п’ять тисяч ядерних боєголовок. У Великій Британії та Франції на двох приблизно п’ять сотень боєголовок, тоді як у Росії близько шість тисяч ядерних боєголовок. Тобто вже звідси ми бачимо роль США у ядерному стримуванні Росії… За весь період свого існування НАТО довів свою ефективність в питаннях підтримання безпеки держав-членів перед зовнішньою загрозою. На цьому тлі немає сенсу шукати чи створювати інший оборонний альянс. Просто треба посилювати те, що є, і твердо дотримуватися своїх зобовʼязань в рамках НАТО. Зокрема, всім членам НАТО треба дбати про те, щоб потенційний агресор не мав жодних сумнівів: в разі агресії проти будь-якого члена НАТО, він отримає адекватну відповідь”, – підкреслив народний депутат.

Нові формати

Якщо американська адміністрація все ж таки вирішить залишити європейських союзників наодинці з агресором чи агресорами, не можна відкидати варіанту збільшення оборонних видатків країнами-членами Альянсу зі збереженням статус-кво.

“Якщо США все ж таки вирішать вийти з НАТО, то може бути кілька варіантів подій. В разі виходу Америки є великий ризик, що може вийти і Канада. В такому разі НАТО буде існувати в межах європейського континенту. Також Канада може й залишитися в Альянсі – це буде залежати від лідерства Великобританії, якщо вона захоче співпрацювати з континентальною Європою”, – зазначив у розмові з УНІАН кандидат політичних наук, член-кореспондент української академії геополітики та геостратегії експерт міжнародник Станіслав Желіховський.

В разі виходу з НАТО Америки є великий ризик, що може вийти і Канада, вважає Станіслав Желіховський / фото REUTERS

Та у будь-якому разі, за його словами, необхідно буде збільшувати видатки на оборону.

“І я не виключаю, що це стане поштовхом для прийняття нових членів. Можливо, тут якраз виникне шанс для України, яка, сподіваємося, після завершення бойових дій може приєднатися до Альянсу. Хоча можливі й інші умови співпраці”, – розмірковує він.

Експерт не відкидає й варіантів створення кількох регіональних блоків замість НАТО: “В разі, якщо НАТО не зможе пережити такого випробування, як вихід США, то, передбачаю, що на місці блоку може бути утворено кілька регіональних Альянсів”.

Зокрема, за його словами, країни Західної Європи можуть створити власний Альянс, багато в чому подібний та зроблений за зразком того НАТО, який ми знаємо сьогодні. Фактично, такий Альянс дублюватиме НАТО, тільки в меншому масштабі. Але, враховуючи, що його основою можуть стати Франція та Велика Британія – власники великих ядерних арсеналів – це може стати найсильнішим регіональним союзом.

Окрім цього можливе також створення окремого Альянсу країн Центральної та Східної Європи. До його складу, маючи прямий бойовий досвід та досвід роботи з західними видами озброєнь безпосередньо на полі бою, може увійти й Україна.

Також можлива якась “південна коаліція” – країн, які розташовуються в Середземномор’ї. Тут лідерство можуть взяти на себе Туреччина, або ж навіть Ізраїль у разі, якщо захоче долучитися до такого Альянсу.

І, звісно, не можна відкидати ідею “армії ЄС” – такої собі трансформації Європейського союзу ще й в оборонний Альянс.

Та насправді, за словами Станіслава Желіховського, будь-який з названих сценаріїв – лише гіпотетичний. Ймовіршіним є збільшення оборонних витрат країн-членів НАТО в разі перемоги Дональда Трама на виборах президента США.

Дикунська політика

На жаль, навіть те, що самим США не вигідне блокування роботи НАТО, поведінку Дональда Трампа у разі повернення його до Білого Дому, на сто відсотків передбачити не можна.

“Заблокувати роботу НАТО Трамп може. У нього дещо дикунська політика. Він готовий “найняти” Путіна чи Кім Чен Ина, аби впливати на стратегічних партнерів – лякати ЄС, щоб вони пропонували США якісь кращі умови чогось… Але оскільки Трамп – реальна фігура, європейці їздять до США та пояснюють свою позицію та наслідки руйнації НАТО. Адже зараз для Європи найголовніша проблема – це РФ, і потрібно, аби Україна вистояла, а бажано – перемогла”, – зазначив завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Олексій Їжак.

За його словами, європейцям потрібні роки, аби мати можливість себе захищати без допомоги США. Тому в ЄС серйозно ставляться до заяв Трампа і дуже серйозно готуються.

Європейцям потрібні роки, аби мати можливість себе захищати без допомоги США, каже Олексій Їжак / фото ua.depositphotos.com

“Це реалії, до яких Європа дуже серйозно готується. Я думаю, зараз план такий: показати Дональду Трампу і взагалі тим силам у США, які думають, що можна тиснути на ЄС, що такий тиск ні до чого не призводить. І що це не на користь самих США”, – зазначив він і нагадав, що у 2000-х роках ЄС, через суперечки з США, навіть працювали над стратегічною автономією від Америки.

Олексій Їжак переконаний, що й самі США не зацікавлені у руйнуванні НАТО: “Не можна руйнувати НАТО, бо слідом зруйнується фінансова система. Є такий “термін”: міцність долара у світі визначається американською гвинтівкою M-16… Тобто, всі вірять в США і всі користуються американською валютою. Якщо ЄС, а, потім інші країни перестануть це робити, то все зруйнується”.

Наразі, як зазначають журналісти The Washington Post, в ЄС обговорюється ідея створення загальноконтинентального доповнення до НАТО. Тобто, такої структури, яка працюватиме як у поєднанні з гарантіями безпеки США, так і у разі їх скасування.

Роздуті хмарні рахунки — проблема, з якою не можуть впоратися 6 років. Говоримо про рішення для хмарних витрат

Привіт, я Антон Грішко, головний клауд архітектор у Profisea Labs. Як архітектор DevOps з більш ніж досвідом у створенні складної інфраструктури та автоматизації процесів розробки, я наразі керую професійними технічними експертами для створення економічно ефективних і високопродуктивних хмарних рішень, на основі найкращих DevOps/CloudOps практик.

За останні кілька років ІТ-організації енергійно перенесли свою інфраструктуру в хмару, і правильно зробили, враховуючи, наскільки хмари ефективні для бізнесу. Але, як завжди буває, не обійшлося без «trouble in paradise» — вже шість років поспіль витрати на хмарні сервіси постійно зростають. Отож, я впевнений, що ця стаття, де ми поговоримо про потужне рішення проблеми хмарних витрат, буде вельми корисною як представникам IT-лідерства — бізнес овнерам, менеджерам, CTO, CFO, так і інженерам (девопсам, девелоперам і іншим), в обов’язки яких таки входить контроль за витратами на клауді.

«Чому інженери?» — спитаєте ви. Від компанії до компанії вимоги до технічних спеціалістів різні — і на сьогодні існує зрозумілий тренд залучати команду технарів до фінансових справ проєкту. Комусь це подобається, комусь — ні, але це наша реальність, до якої декому прийдеться пристосуватись.

Прохолодно і хмарно — це добре, хоча пустити трохи сонячного світла для ясності не завадило б

За даними Flexera State of the Cloud Report (одне з багатьох хмарних опитувань), 36% керівників ІТ-бізнесу (із 750 респондентів) заявили, що їхні щорічні витрати на хмару перевищили 12 мільйонів доларів США, а 83% сказали, що їхні витрати на хмару досягли 1,2 мільйона доларів на рік. Згідно зі звітом, оптимізація хмарних відходів є найголовнішою проблемою в хмарі вже шостий рік поспіль, що випереджає переміщення більшої кількості робочих навантажень у хмару та покращення фінансової звітності про витрати на хмару.

Хмарні витрати зростають? Дурниці! Саме існування хмар має за мету знизити витрати бізнесу, чи не так? Так це правда, але за іронією долі, згідно з новими даними, фахівці називають гігантські $45 мільярдів витрат на хмару щорічно, розкриваючи «. маленький секрет про хмари, що рахунок ніколи не зменшується», — стверджує FinOps Foundation. Дане опитування продемонструвало значне збільшення витрат на хмару й відчайдушну боротьбу за їх контроль та оптимізацію.

До того ж, якщо обмірковуєте перехід в епоху штучного інтелекту (ШІ) — від чого, звісно, не буду відмовляти, адже згідно з дослідженням ARK, загальна вартість компаній зі штучним інтелектом досягне $87 трлн, тут є над чим поміркувати. Опанування моделями ШІ — задоволення не з дешевих. Наприклад, у 2021 році знадобилося $2,5 мільярда, а у 2030 році це коштуватиме вже $600 000. А тепер уявімо, що компанія зі складною інфраструктурою на хмарі планує розвивати штучний інтелект — витрати такої компанії важко спрогнозувати, враховуючи, що компанії, які вже давно працюють з рішеннями AI, витрачають 25% своїх доходів на хмарні ресурси.

Темний ліс: чому витрати на хмарні сервіси щорічно зростають

До появи хмар у нас була локальна інфраструктура, і процес отримання нового обладнання був досить простим, хоч і займав багато часу. Якщо вам потрібно було додати більше послуг у ваш центр обробки даних, ви фактично зверталися до фінансового відділу вашої організації, і вони робили закупівлю за вас. Звичайно, ця модель не була ідеальною, і компанії «гралися» з приміщенням та їх обслуговуванням, однак фінансова частина була під контролем, і команди знали, яка команда або персона керує процесом.

Потім з’явилися хмари, і я, як DevOps, із задоволенням вітав хмари через усі їх переваги. У той самий час з’явилася досить велика проблема — процес закупівлі був порушений, адже будь-який інженер DevOps міг по суті запросити ресурс, і споживання ресурсів виходило з-під контролю. У більшості випадків компанії не можуть стежити за тим, скільки грошей вони витрачають. В результаті виникла потреба в організації залучення фінансової грамотності до процесу управління хмарами. Саме тут FinOps приходить на допомогу, оскільки основна ідея FinOps полягає в тому, щоб надати найкращі фінансові методи для оптимізації витрат на хмару.

Інженер FinOps або команда FinOps є обов’язковою умовою для ІТ-організацій. Як показано на цьому графіку, експерт FinOps наразі дуже популярна професія, і їхня кількість продовжує зростати.

Ви, напевно, також думаєте, що вартість хмари завжди пов’язана з автоматизацією. Ми можемо просто автоматизувати все для оптимізації нашої хмарної інфраструктури. Автоматизація таки допомагає оптимізувати процеси та підвищити продуктивність, але це не єдине рішення для всіх. Цей графік показує, що майже половина компаній (доволі успішних) взагалі не мають автоматизації.

Тож автоматизація — чудова річ, але компаніям знадобиться багато часу, щоб автоматизувати хмарні процеси, в той момент, як вони вже витрачають купу грошей на свої хмари. Отож, що можна зробити?

Потужне рішення для зменшення хмарних витрат або що таке FinOps

Gartner стверджує, що витрати кінцевих користувачів на загальнодоступні хмарні послуги, як очікується, сягнуть $482 мільярдів у 2022 році. Крім того, оскільки постачальники публічних хмарних послуг зараз повсюдно поширені і ринок перевантажений послугами, розповсюдження хмарних сервісів зараз спричиняє повну дезорієнтацію для неспеціалістів з хмари. Саме тому, керівникам IT-бізнесу, менеджерам IT-проєктів та і просто відповідальним інженерам IT-команд FinOps необхідний як повітря. Що ж це за звір такий FinOps?

За словами FinOps Foundation,

«FinOps, як операційна модель для хмар — це система поєднання, найкращих практик та культури для підвищення спроможності організації розуміти витрати на хмари та оптимізувати їх».

Більше про ключові функції FinOps, такі як принципи, фази, домени та особи, можете почитати тут.

На мою думку, кожній компанії необхідно мати інженера, роль якого полягала б у тому, щоб тримати ресурси компанії під контролем. Цей інженер повинен відповідати за: планування бюджету ресурсів, закупівлю ресурсів, використання ресурсів, відстеження ресурсів, звітування про ситуацію зі споживанням ресурсів, прогнозування ресурсів тощо, головне — за розробку стратегії оптимізації ресурсів. Цей спеціаліст і є FinOps. За наявності великої кількості визначень самого поняття, для мене FinOps — це дуже особлива методологія, яка в основному означає, що організації кооперуються зі спеціалістом, який відповідатиме за стратегію оптимізації витрат на хмару.

На додачу скажу, що існує поширена помилка, що FinOps — це про економію грошей. Насправді FinOps — це набагато більше про заробляння грошей. Витрати на хмару, за умовою, що гроші витрачені правильно — збільшують дохід і допомагають бізнесу розвиватися. Однак, кожна компанія повинна бути впевнена, що певний набір хмарних ресурсів насправді є цінним. З цієї точки зору фахівець FinOps має зосередитися на прийнятті рішень в режимі реального часу щодо використання хмари, розподілу витрат на хмару, а також виявлення аномалій споживання хмари та забезпечення ефективних витрат. Все це вимагає гідних навичок управління проєктами та гнучкості: фахівець FinOps повинен вміти оптимізувати витрати на хмару, щоб не знижувати швидкість інновацій — надмірне і, що більш важливо, невиправдане зниження витрат на хмару матиме свої негативні наслідки.

Як ми організували FinOps — історія з власного досвіду

Де ж набратися тих FinOps спеціалістів, адже роль FinOps з’явилася лише кілька років тому на ринку. Першими компаніями, які запровадили його на початку років, були такі перспективні підприємства, як програмний гігант Adobe та Intuit, багаторічний лідер у сфері фінансових інноваційних технологій. Термін FinOps навмисно нагадує DevOps, щоб підкреслити його приналежність до світу ІТ.

FinOps — саме такий спеціаліст, який поєднує в собі найкраще з обох світів — технічне та фінансове. Загалом, фахівці FinOps дуже потрібні тим компаніям, які залежать від хмарних сервісів (а це 94% усіх IT-організацій) і водночас прагнуть зробити витрати на хмарні сервіси свідомими, оптимальними та максимально прозорими. Щоб це реалізувати, фахівець FinOps повинен відповідати за прискорення оптимізації витрат на хмару, досягнення повної прозорості витрат на хмару та створення спільної міжфункціональної команди інженерів.

Що зробили ми в Profisea Labs? Ми прийняли в команду фінансового аналітика з величезним досвідом і за декілька місяців навчили його основ DevOps, достатніх для того, щоб розуміти як працює дана методологія. Тепер цей готовий FinOps — розвиває FinOps команду, співпрацює із DevOps командою і ефективно працює із витратами на хмарі клієнтських інфраструктур.

Далі буде!

Як і свого часу DevOps, так сьогодні FinOps — тренд, який швидко набирає оберти. Ця професія поступово визнається у всьому світ: у LinkedIn популярні списки вакансій для менеджерів FinOps у великих хмарних організаціях та провідні світові ІТ-підприємства набирають цілі команди FinOps, які розробляють автоматизовані системи обліку витрат і пошуку оптимізації витрат при використанні хмарних сервісів. Причина? У сучасних ІТ-компаніях, які покладаються на хмарні сервіси, важко підтримувати прибуток без оптимізації витрат на ІТ-інфраструктуру, а отже важко обійтися без грамотного спеціаліста FinOps.

Дана стаття — це тільки початок серії статей, присвячених методології FinOps. Очікуйте у наступних роботах більш детальні розбори найкращих FinOps практик, методів, тактик, помилок та інструментів. Також ми поговоримо про FinOps спеціалістів, розберемо їх обов’язки, навички, roadmap, зарплати, наведемо приклади гарно оформлених FinOps резюме та надамо поради щодо FinOps інтерв’ю.

Сподіваюсь, ця інформація була корисна. До нових зустрічей.

Що загрожує за неявку у військкомат після отримання повістки

Після того, як військовозобов’язаний отримав повістку, він повинен з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Яка ж саме відповідальність загрожує за неявку, інформує 24 Канал.

Який розмір штрафу за неявку до ТЦК та СП

Так, за неявку до ТЦК та СП (колишніх військкоматів) без поважних причин українське законодавство передбачає адміністративну або кримінальну відповідальність.

Тож якщо людина отримала повістку для уточнення даних або проходження медкомісії, але так і прийшла у військкомат, їй загрожує штраф. Зокрема, від 1700 до 3400 гривень. Посадовцям більший, – від 3400 до 5100.

У разі, якщо військовозобов’язаний отримав повістку вдруге упродовж року та знову не з’являється до ТЦК, вже від 3400 до 5100 гривень штрафу. Посадовцям – від 5100 до 8500.

Коли загрожує від 3 до 5 років в’язниці

Якщо ж військовозобов’язаний не з’явився після проходження медкомісії, отримання повістки-призову до ЗСУ або мобілізаційного розпорядження, то він несе кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову на службу у період воєнного часу карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.