Охоронник 4-го розряду

0.1. Документ набирає в чинності з моменту затвердження.

0.2. Розробник документу: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _.

0.3. Документ узгоджений: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _.

0.4. Періодична перевірка даного документу здійснюється з інтервалом, що не перевищує 3 роки.

1. Загальні положення

1.1. Посада “Охоронник 4-го розряду” відноситься до категорії “Робітники”.

1.2. Кваліфікаційні вимоги – професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації та стаж роботи за професією охоронника 3 розряду – не менше 1 року.

1.3. Знає та застосовує у діяльності:
– чинне законодавство, стандарти, накази, розпорядження, інструкції та іншу організаційно-розпорядчу документацію з охоронної діяльності;
– організаційні вимоги до охорони об’єктів і роботи контрольно-пропускних пунктів;
– службові інструкції, що встановлюють порядок охорони об’єкта, доступу та допуску осіб до матеріальних та інших цінностей;
– тактико-технічні характеристики та правила використання охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, засобів зв’язку, інших засобів охорони, контрольно-спостережних приладів, освітлення, повідомлення та сповіщення, територію об’єкта, особливості периметрової огорожі та інші типи подібного захисту об’єкта, що охороняється;
– систему попереджувальних знаків і перепон, маршрути руху вантажів, що охороняються, місця зупинок транспорту, способи і засоби забезпечення охорони матеріальних та інших цінностей і вантажів під час зупинок, завантаження та розвантаження, службові телефони, спеціальні знаки на перепустках та документації, зразки підписів та особисто службових і посадових осіб, які відповідають за охорону об’єкта, представників власника або уповноваженого ним органу;
– порядок дресирування та тренування службового собаки, застосування службового собаки, використання та застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони;
– порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляд речей і вилучення речей та документів, оформлення матеріалів на осіб, що скоїли адміністративні правопорушення;
– правила та норми з охорони праці, екологічної та пожежної безпеки, порядок надання першої медичної допомоги;
– місця розташування правоохоронних органів, сусідніх нарядів охорони, порядок та способи встановлення зв’язку з ними.

1.4. Охоронник 4-го розряду призначається на посаду та звільняється з посади наказом по організації (підприємству/організації).

1.5. Охоронник 4-го розряду підпорядковується безпосередньо _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ .

1.6. Охоронник 4-го розряду керує роботою _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ .

1.7. Охоронник 4-го розряду під час відсутності, заміщається особою, призначеною в установленому порядку, яка набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов’язків.

2. Характеристика робіт, завдання та посадові обов’язки

2.1. Охороняє стаціонарний об’єкт, а також вантажі, що перевозяться різними транспортними засобами.

2.2. Здійснює візуальний контроль або контроль з використанням спеціального обладнання за об’єктом, що охороняється.

2.3. Під час охорони стаціонарних об’єктів із встановленим пропускним режимом пропускає працівників, відвідувачів, автомобільний та інші види транспорту і випускає їх із території об’єкта в установленому порядку і за зразками документів, затверджених власником об’єкта або уповноваженим ним органом.

2.4. Звіряє дані супровідних документів із фактичною наявністю вантажів, перевіряє належність поданих для перевірки документів особі пред’явника.

2.5. Приймає та здійснює вантажі з відповідними документами.

2.6. Повідомляє старшого наряду з охорони, а під час виконання охоронних функцій в індивідуальному порядку – представника власника об’єкта або уповноваженого ким органу про неприбуття вантажів у встановлені терміни.

2.7. Разом зі змінним охоронником та старшим наряду охорони перевіряє цілісність об’єкта, що охороняється, наявність замків та інших замикальних пристроїв, цілісність конструктивних елементів об’єкта, приміщень, місць зберігання транспортних засобів, що охороняються, наявність пломб і відбитків печаток у місцях, які визначено для опломбування, зберігання на стаціонарному об’єкті або під час перевезення матеріальних, історичних, культурних та інших цінностей.

2.8. У разі виявлення факту невідповідності до вимог, що не дозволяє прийняти об’єкт під охорону або виконувати інші функції з охорони, повідомляє про це безпосередньому керівникові, у підпорядкуванні якого перебуває, та представника і власника об’єкта або уповноваженого ним органу.

2.9. У разі виявлення пошкоджень та зіпсованості конструктивних елементів об’єкта, що охороняється, місць зберігання матеріальних та інших цінностей, пакування вантажів для їх перевезення, відсутності пломб і відбитків печаток на них невідкладно сповіщає про це представника власника або уповноваженого ним органу, старшого наряду охорони об’єкта або повідомляє про подію в територіальні органи внутрішніх справ.

2.10. Приймає та здає об’єкт або вантажі, що перевозяться, із записом про це б журналі приймання-здавання об’єкта під охорону.

2.11. Візуально та з використанням спеціального обладнання контролює периметр огорожі, правильність застосування комплексу організаційно-технічних заходів захисту місць зберігання та перевезення матеріальних та інших цінностей.

2.12. Періодично контролює справність охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, засобів зв’язку, інших засобів охорони, контрольно-спостережних приладів, освітлення тощо.

2.13. Забезпечує зберігання вогнепальної зброї, інвентарного майна поста охорони.

2.14. У разі прямого нападу на об’єкт, що охороняється, з метою розкрадання, пограбування матеріальних та інших цінностей, безпосередньої загрози життю та здоров’ю охоронника об’єкта, інших працівників та осіб, які перебувають на території об’єкта, що охороняється, протиправних дій проти персоналу охорони під час виконання покладених на нього завдань та обов’язків застосовує проти порушників заходи необхідної оборони відповідно до чинного законодавства України.

2.15. Вживає заходів щодо відбиття нападу шляхом застосування службового собаки, вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони з використанням допоміжних знарядь та фізичної сили.

2.16. У разі заподіяння шкоди здоров’ю правопорушника, дотримуючись заходів особистої безпеки, надає йому першу медичну допомогу.

2.17. У випадку смерті правопорушника під час застосування заходів оборони повідомляє про це органи внутрішніх справ і забезпечує недоторканність місця події до прибуття представників правоохоронних органів.

2.18. Доглядає і стежить за станом здоров’я собаки, регулярно дресирує його, вдосконалює робочі якості.

2.19. За особливими умовами договору введе реєстрацію показань приладів екологічної та локальної пожежної безпеки, наглядає за устаткуванням, яке встановлено на об’єкті, що охороняється, додержуючись чинних норм з охорони праці.

2.20. У разі виявлення порушень норм терміново повідомляє про це представника власника об’єкта або уповноваженого ним органу.

2.21. Сприяє правоохоронним органам під час виконання покладених на них завдань та обов’язків за місцем виконання своїх охоронних функцій.

2.22. Знає, розуміє і застосовує діючі нормативні документи, що стосуються його діяльності.

2.23. Знає і виконує вимоги нормативних актів про охорону праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і прийомів безпечного виконання робіт.

3. Права

3.1. Охоронник 4-го розряду має право вживати дії для запобігання та усунення випадків будь-яких порушень або невідповідностей.

3.2. Охоронник 4-го розряду має право отримувати всі передбачені законодавством соціальні гарантії.

3.3. Охоронник 4-го розряду має право вимагати сприяння у виконанні своїх посадових обов’язків і здійсненні прав.

3.4. Охоронник 4-го розряду має право вимагати створення організаційно-технічних умов, необхідних для виконання посадових обов’язків та надання необхідного обладнання та інвентарю.

3.5. Охоронник 4-го розряду має право знайомитися з проектами документів, що стосуються його діяльності.

3.6. Охоронник 4-го розряду має право запитувати і отримувати документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх посадових обов’язків і розпоряджень керівництва.

3.7. Охоронник 4-го розряду має право підвищувати свою професійну кваліфікацію.

3.8. Охоронник 4-го розряду має право повідомляти про виявлені в процесі своєї діяльності порушення і невідповідності і вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.9. Охоронник 4-го розряду має право ознайомлюватися з документами, що визначають права та обов’язки за займаною посадою, критерії оцінки якості виконання посадових обов’язків.

4. Відповідальність

4.1. Охоронник 4-го розряду несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цією посадовою інструкцією обов`язків та (або) невикористання наданих прав.

4.2. Охоронник 4-го розряду несе відповідальність за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

4.3. Охоронник 4-го розряду несе відповідальність за розголошення інформації про організацію (підприємство/установу), що відноситься до комерційної таємниці.

4.4. Охоронник 4-го розряду несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів організації (підприємства/установи) та законних розпоряджень керівництва.

4.5. Охоронник 4-го розряду несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

4.6. Охоронник 4-го розряду несе відповідальність за завдання матеріального збитку організації (підприємству/установі) в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

4.7. Охоронник 4-го розряду несе відповідальність за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях.

Спортивні розряди і звання: що, як і навіщо

Поганий той солдат, який не хоче стати генералом, безперспективний той спортсмен, який не прагне стати чемпіоном. Чемпіонство – це вершина, на шляху до якої спортсмени мають зробити багато маленьких кроків. І коли мети досягнуто – на чемпіона та його тренера чекає пошана, слава, державні премії. І, як приємний додаток, спортивний розряд чи звання. Спортивний комітет України і ТСН.Проспорт розповідають, як отримати ці звання і що вони дають на практиці.

Порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні, визначається «Положенням про єдину спортивну класифікацію України», затвердженим Міністерством молоді та спорту України.

Починаючи з юнацького віку, спортсмени рухаються «степ-бай-степ». Спершу розряди: третій, другий, перший юнацькі; третій, другий, перший дорослі; кандидат у майстри спорту. Після цього – спортивні звання: майстер спорту України, майстер спорту України міжнародного класу (гросмейстер України – для шахів і шашок) і заслужений майстер спорту України.

Розряди і звання присвоюються відповідно до результатів, досягнутих спортсменами на змаганнях відповідного рівня, або виконаних ними встановлених нормативів. Детально про те, яких результатів потрібно досягти на змаганнях, щоб отримати розряди та звання, розписано тут:

Для представників олімпійських видів спорту умови отримання спортивних звань дещо м’якші, якщо порівнювати з тими, хто виступає у видах спорту, які не входять до програми Олімпіад.

Для порівняння можна взяти схожі і дотичні види спорту, в яких атлети піднімають штангу, – «олімпійську» важку атлетику і «неолімпійський» пауерліфтинг (силове триборство). Щоб отримати звання майстра спорту міжнародного класу, важкоатлетам потрібно посісти 4-8 місце на Олімпійських іграх, 4-6 – на чемпіонаті світу, 1-3 – на чемпіонаті Європи. А от пауерліфтерам таких показників недостатньо: на чемпіонаті Європи потрібно посісти місце не нижче другого, на чемпіонаті світу – увійти до четвірки найкращих, а на Всесвітніх іграх (змаганнях найвищого рангу в неоілмпійських видах спорту) – стати 4-м або 5-м.

Найвище спортивне звання – Заслужений майстер спорту України – присвоюється спортсменам вищої категорії-громадянам України та спортсменам-іноземцям, особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, за умови виконання ними вимог, викладених у додатках до «Положення про єдину спортивну класифікацію України». Якщо коротко, то необхідно посісти найвищі місця на найбільших міжнародних змаганнях.

Спортивне звання «Заслужений тренер України» присвоюється тренерам-громадянам України та тренерам-іноземцям, особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, за підготовку спортсменів вищої категорії.

Спортивні звання присвоюються наказом Мінмолодьспорту України. Для отримання звання необхідно надати низку матеріалів і документів, перелік яких викладено в «Положенні».

Також чітко визначено, в яких випадках спортсмен або тренер можуть бути позбавлені спортивного звання: у разі виявлення недостовірної інформації в документах, які подавалися для присвоєння спортивного звання, або у разі довічної спортивної дискваліфікації. Питання щодо позбавлення спортивного звання розглядається спеціальною Комісією, а рішення оформляється відповідним наказом Міністерства молоді та спорту України.

Наявність спортивного звання, окрім права на посвідчення і значок, дозволяє отримувати надбавки до заробітної плати: заслужений тренер та заслужений майстер спорту – 20 відсотків посадового окладу, майстер спорту міжнародного класу – 15 відсотків, майстер спорту – 10 відсотків посадового окладу.

Але є одна умова – ваша діяльність за профілем має збігатися з наявним почесним або спортивним званням. Тобто якщо МСМК працює в IT-сфері, йому така надбавка не передбачена. Але якщо він – головний спеціаліст Спортивного комітету України та при цьому ще й Заслужений майстер спорту, то до своєї заробітної плати отримає додатково 756 гривень 80 копійок (посадовий оклад головного спеціаліста СКУ – 3784 грн).

Відзначимо також, що система спортивних розрядів і звань, окрім України, діє лише в інших країнах колишнього СРСР. В Західній Європі і США успіхи спортсменів відзначають за іншою шкалою. Приміром, деякі західноєвропейські країни оцінюють спортсмена за рівнем змагань, на яких він виступає: районні, регіональні, національні, міжнародні (проте сама процедура присвоєння звань – відсутня). У США рівень спортсмена визначається приналежністю до ліги чи до команди певного статусу – команда коледжу, університету, штату, національна.

Втім, поки процес декомунізації не добрався до спорту і спортивних звань, кожен український малюк, який вперше виходить у ринг чи на татамі, поміст чи бігову доріжку, мріє стати чемпіоном і Заслуженим майстром спорту. А про те, що «заслужений майстер спорту Кріштіану Роналду – звучить кумедно», він навіть і не думає.

Повну інфографіку можна завантажити тут.

Прес-служба Спортивного комітету України