Що таке Спорофіт

Спорофіт – це один з основних термінів, які вивчають у школі та виші. Він використовується для позначення стадії розвитку рослин, яка є важливою для багатьох рослинних видів. У цій статті ми розберемо, що таке спорофіт, як він розвивається та яку роль він відіграє в житті рослин.

Тлумачення терміну “спорофіт”

Спорофіт – це стадія розвитку рослин, яка починається зі зростанням зиготи (злиттям статевих клітин) та закінчується утворенням спорангії (органу, де утворюються спори). У більшості випадків, спорофіт – це більш розвинена форма рослини, яка відрізняється від попередньої стадії, яку називають гаметофітом.

Розвиток спорофіту

У більшості рослин, спорофіт розвивається зі злиттям статевих клітин під час оплодотворення. Після цього, зигота зростає та утворює ембріон, який потім розвивається в зародок рослини. Зародок зростає та формує корінь, стебло та листя, що є основними органами спорофіту. Крім того, спорофіт може мати інші структури, такі як квітки та плоди, які відіграють важливу роль у розмноженні рослин.

Роль спорофіту в житті рослин

Спорофіт відіграє важливу роль у житті рослин. Він є основною формою рослин, яка використовується для розмноження та поширення рослинних видів. Крім того, спорофіт відіграє важливу роль у проведенні фотосинтезу та забезпеченні рослин життєво необхідними речовинами. Це дозволяє рослинам зберігати енергію та розвиватися, що є необхідним для їх виживання.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.

25.1D: Спорофіти та гаметофіти у безнасінних рослин

Спорофіт безнасінних рослин є диплоїдним і є результатом сингамії (злиття) двох гамет. Спорофіт несе спорангії (сингулярні, спорангіум): органи, які вперше з’явилися в сухопутних рослині. Термін «спорангія» дослівно означає «спора в посудині»: це репродуктивний мішок, який містить спори. Усередині багатоклітинної спорангії диплоїдні спороцити, або материнські клітини, виробляють гаплоїдні спори шляхом мейозу, де число 2n хромосоми зменшується до 1n (зверніть увагу, що багато спорофіти рослин поліплоїдні: наприклад, тверда пшениця – тетраплоїдна, хлібна пшениця – гексаплоїдна, а деякі папороті – 1000-плоїдні). Пізніше спори вивільняються спорангіями і розходяться в навколишньому середовищі.

Малюнок \(\PageIndex\) : Спорангія: Мішки, що виробляють спори, звані спорангіями, ростуть на кінцях довгих тонких стебел на цій фотографії моху Esporangios bryum.

Два різних спороутворюючих методи використовуються в наземних рослині, в результаті чого відбувається поділ статей в різних точках життєвого циклу. Безнасінні, несудинні рослини виробляють тільки один вид спор і називаються гомоспоровими. Фаза гаметофіту (1n) є домінуючою у цих рослин. Після проростання зі спори отриманий гаметофіт виробляє як чоловічу, так і жіночу гаметангию, як правило, на одній особі. На відміну від цього, гетероспористі рослини виробляють два морфологічно різних типи суперечок. Чоловічі спори називаються мікроспорами через їх меншого розміру і розвиваються в чоловічий гаметофіт; порівняно більші мегаспори розвиваються в жіночий гаметофіт. Гетероспор спостерігається у кількох безнасінних судинних рослин і у всіх насіннєвих рослин.

Малюнок \(\PageIndex\) : Життєвий цикл гетероспористих рослин: Гетероспорові рослини продукують два морфологічно різних типи спор: мікроспори, які розвиваються в чоловічий гаметофіт, і мегаспори, які розвиваються в жіночий гаметофіт.

Коли гаплоїдна спора проростає в гостинному середовищі, вона генерує багатоклітинний гаметофіт шляхом мітозу. Гаметофіт підтримує зиготу, утворену в результаті злиття гамет і отриманого молодого спорофіта (вегетативної форми). Потім цикл починається заново.

Спори безнасінних рослин оточені товстими клітинними стінками, що містять жорсткий полімер, відомий як спорополленін. Це складна речовина характеризується довгими ланцюгами органічних молекул, пов’язаних з жирними кислотами і каротиноїдами: звідси і жовтий колір більшості пилку. Спорополленін надзвичайно стійкий до хімічної та біологічної деградації. У насіннєвих рослин, які використовують пилок для перенесення чоловічої сперми до жіночої яйцеклітини, в’язкість спорополленіна пояснює існування добре збережених скам’янілостей пилку. Спорополленіна колись вважалося нововведенням наземних рослин; однак зелені водорості, колеохети, також утворюють спори, які містять спорополленін.

Гаметангія у безнасінних рослин

Гаметангії (сингулярна, гаметангіум) – органи, що спостерігаються на багатоклітинних гаплоїдних гаметофітах. При гаметангії клітини-попередники породжують гамети мітозом. Чоловічий гаметангіум (антеридій) виділяє сперму. Багато безнасінні рослини виробляють сперму, забезпечену джгутиками, які дозволяють їм плавати у вологому середовищі до архегонії: жіночого гаметангіума. Ембріон розвивається всередині архегонії як спорофіт. Гаметангії виділяються у рослин без кісточок, але замінюються пилковими зернами в насіннєвих рослинах-виробниках.