Розувастатин чи Аторвастатин: що краще при цукровому діабеті та у чому різниця між препаратами?

Незалежно від назви всі препарати, що належать до групи статинів, мають однаковий механізм впливу на людину.

Препарати цієї групи здійснюють блокування ферменту ГМГ-КоА-редуктази, який знаходиться у печінці та бере участь у синтезі холестерину. Блокування ферменту призводить до зниження кількості ліпопротеїнів низької щільності та одночасного підвищення ліпопротеїнів високої щільності.

У сучасній медицині виділяють три основні статини:

Подібність впливу на організм різних статинів змушує задуматися про те, що краще використовувати при проведенні терапії Розувастатин або Аторвастатин

Розувастатин та Аторвастатин — у чому відмінність?

Обидва статини відносяться до групи синтетичних сполук. Обидві сполуки мають дуже подібний вплив на організм, подібну структуру і походження, тому досить складно виявити найбільш ефективний з них.

Чим відрізняється Розувастатин від Аторвастатину?

Однією з найбільш істотних відмінностей між цими препаратами є їх фізико-хімічні властивості. Ці сполуки мають різну розчинність. Відмінністю Аторвастатину від Розувастатину є те, що перша речовина є ліпофільнішою, а друга більш гідрофільною. У порівнянні з Аторвастатином, Розувастатин має більший вплив на клітини печінки, а його аналог на структури головного мозку.

Крім цього, препарати відрізняються за особливостями всмоктування і розподілу по тканинах організму, а також за ступенем впливу на рівень холестерину в організмі.

Відмінність між препаратами проявляється вже на етапі всмоктування із просвіту кишечника. Аторвастатин не рекомендується пити разом із їжею, оскільки остання значно знижує ступінь всмоктування ліків у кров. Його аналог всмоктується в кров’яне русло з постійною швидкістю незалежно від прийомів їжі, тому його можна вживати будь-коли.

Наявні різницю між медикаментами істотно впливають на показання та протипоказання до застосування коштів.

Значні відмінності має метаболізм цих двох статинів

Відмінність між препаратами в ефективності

Розувастатин відноситься до четвертого покоління препаратів цієї групи, а Аторвастатин до третього.

Однією з відмінностей є більш висока ефективність препаратів четвертого покоління, порівняно з попередніми. Якщо робити вибір між Аторвастатином і Розувастатином з позиції доказової медицини, то слід врахувати, що ефективність першого засобу зниження кількості ЛПНГ практично вдвічі нижча порівняно з ефективністю других ліків.

З використанням препаратів четвертого покоління проведено велику кількість клінічних досліджень, які доводять більш високу ефективність у порівнянні з іншими поколіннями засобів.

Метаболізм статинів 4 покоління багато в чому є подібним до процесів, що протікають при метаболізмі медикаментів цієї групи першого і другого поколінь, але при цьому побічні ефекти від їх застосування є м’якшими.

Вказана істотна відмінність Розувастатину дозволяє його включати до комплексу використовуваних засобів при проведенні комплексної терапії. Така різниця є суттєвою перевагою і дає можливість суттєво розширити коло пацієнтів, при лікуванні яких препарат дозволено застосовувати.

Atorvastatin та Rozuvastatin є відмінними препаратами для проведення тривалого курсу терапії при гіперхолестеринемії. Така якість ліків забезпечується невеликою концентрацією їх у складі крові, що пов’язано з одноразовим прийомом медикаментів на добу.

Ефективність препарату є найважливішим критерієм, яким здійснюється зіставлення медичних засобів між собою.

Перевагою Розувастатину є його більш висока ефективність у проведених клінічних випробуваннях. Аналіз отриманих під час проведення досліджень свідчить:

1. Прийнятий Розувастатин знижує концентрацію ліпопротеїнів низької щільності на 10% більш ефективно порівняно з Аторвастатином при рівних дозах.
2. Встановлено значне зниження смертності та захворюваності серед пацієнтів патологіями серця та судинної системи.

При проведенні порівняльних випробувань встановлено, що частота розвитку побічних та небажаних реакцій при використанні обох різновидів статинів практично не відрізняється.

Зазначені відмінності істотно впливають на вибір препарату для проведення терапії. Найбільш безпечний препарат у кожному конкретному випадку може підібрати лікар з урахуванням всіх даних, отриманих при проведенні обстеження пацієнта.

Крім цього, лікар при виборі ліків бере до уваги всі переваги та недоліки кожного засобу, що значно підвищує ефективність гіпохолестеринемічної терапії та знижує ризик розвитку побічних ефектів від застосування медикаментів.

Застосування лікарських засобів

Статини нового покоління є синтетичними препаратами, вони здатні значно сильніше впливати на рівень холестерину та ЛНЩ у порівнянні зі своїми попередниками.

Крім цього, інструкції щодо застосування медикаментів дозволяють їх комбінувати з іншими засобами під час проведення комплексної терапії.

Застосування медпрепаратів дозволяє значно покращити стан стінок судин кровоносної системи. Розувастатин та Аторвастатин застосовуються для проведення терапії будь-якої форми патологій, пов’язаних із підвищеною кількістю холестерину в крові.

Ефективність Разувастатину та Аторвастатину при проведенні терапії

Розувастатин є синтетичним препаратом, його лікувальні властивості доведені великою кількістю досліджень, а використання препарату є економічним. Ліки призначають у невеликій дозі.

Основні показання до застосування – гострий інфаркт, розвиток вторинної гіпертензії, атеросклероз та інсульт.

Порядок застосування ліків подібний до таких статинів. У перші дні рекомендоване дозування має перевищувати 10 мг на добу. Далі, за відсутності побічних ефектів, у разі потреби добова доза ліків збільшується. Максимально дозволене дозування становить не більше 40 мг на добу. Препарат призначається для лікування гіперхолестеринемії, якщо патологія обумовлена ​​генетично або спадково.

Медикамент є безпечним для клітин печінки, він не здатний руйнівно впливати на м’язові волокна. Максимальна ефективність досягається при регулярному використанні засобу протягом 30 діб.

Дослідження показали більш високу ефективність Розувастатину порівняно з Аторвастатином, при цьому дозування першого препарату було вдвічі нижчим порівняно із застосовуваною кількістю другого медикаменту, 40 мг проти 80.

При виборі ліків для проведення терапії важливо пам’ятати про те, що використання статинів четвертого покоління є більш безпечним для пацієнта, який страждає на гіпехолестеринемію, і одночасно з цим ефективність застосування лікарських засобів значно вища.

Перевагою Аторвастатину є високий рівень варіабельності, які використовуються при проведенні лікування патологій, дозувань, які можуть коливатися в діапазоні від 40 до 80 мг.

Такий широкий вибір доз для проведення терапії робить використання цих ліків одним із найбільш безпечних. Варіабельність також дозволяє легко проводити коригування кількості препарату, що використовується при лікуванні. Перевагою Аторвастатину є його висока ефективність протистояння проти інсультів. Наявні дані свідчать, що призначення цього медикаменту знижує ймовірність розвитку патологічного стану на 50%.

При виборі між Розувастатином та Аторвастатином лікар насамперед керується даними, отриманими під час проведення обстеження організму пацієнта, крім цього він враховує особливості організму хворого та ймовірність розвитку побічних ефектів.

Визначити в кожному конкретному випадку який із препаратів краще для хворого може виключно лікар, який здійснює контроль за проведенням медикаментозної терапії.

Що краще – Аторвастатин чи Розувастатин

• Що спільного у препаратів
• У чому різниця
• Особливості Аторвастатину
• Особливості Розувастатину
• Відгуки
• Відео на тему

Підвищена концентрація поганого холестерину в крові становить небезпеку для життя та здоров’я людини. Вона може стати причиною захворювань, що призводять до летального результату. Найбільш ефективним медикаментозним способом зниження рівня холестерину у крові є прийом статинів. У зв’язку з цим інтерес представляє питання щодо того, що краще – Розувастатин чи Аторвастатин.

Що спільного у препаратів

Щоб зрозуміти, у чому різниця та який препарат краще – Розувастатин або Аторвастатин, необхідно провести порівняльний аналіз. Обидва аналізовані препарати є представниками статинів нового покоління. Необхідно підібрати такий з них, щоб поряд із відчутною лікувальною дією він надавав мінімальні побічні ефекти.

Механізм їхньої дії приблизно однаковий, але є невеликі відмінності. Якщо розуміти різницю між ними, то можна скоригувати лікування конкретного пацієнта, що значно покращить прогноз його одужання. Спільним між Розувастатином та Аторвастатином є те, що обидва препарати мають подвійну дію – знижують рівень поганого та підвищують вміст хорошого холестерину.

Також загальним для цих двох препаратів є те, що вони:

• покращують стан внутрішньої оболонки судин за її дисфункції;
• покращують плинність крові по судинах;
• сприятливо впливають на судинну стінку.

Обидва препарати мають загальні показання до застосування. Оскільки вони відносяться до статинів останнього покоління, їх можна призначати не тільки для лікування захворювань, але і для їх профілактики, що було важко зі статинами першого та другого покоління через безліч побічних ефектів від них.

Тому лікарські засоби, що розглядаються, рекомендується застосовувати пацієнтам, у яких підвищений ризик розвитку ішемічної хвороби серця. До факторів, що підвищують цей ризик, належать:

• вік старше 55 років;
• наявність в анамнезі цукрового діабету;
• пристрасть до куріння;
• підвищений артеріальний тиск;
• спадкова схильність до підвищення холестерину;
• знижений вміст ліпопротеїнів високої густини в крові.

Аторвастатин та Розувастатин не призначаються для лікування дітей та підлітків, у період годування груддю та вагітності, при гострій стадії захворювання печінки. Їх застосовують з обережністю, якщо пацієнт страждає на алкоголізм, схильний до міопатії або в анамнезі є ниркова недостатність.

Максимальний лікувальний ефект від прийому статинів нової генерації досягається через 4 тижні від початку прийому. Якщо ліки приймає жінка, яка зберегла репродуктивні можливості, то рекомендується поряд зі статинами подбати про надійні засоби контрацепції.

Обидва препарати мають мінімальну кількість побічних ефектів, тому мають хорошу переносимість пацієнтами. Їх можна приймати незалежно від поглинання їжі та без прив’язки до певного часу доби.

У чому різниця

Порівняння препаратів Аторвастатин та Розувастатин виявило, що незважаючи на деяку їх схожість, вони належать до статинів різного покоління. Розувастатин – це нова розробка, а Аторвастатин передує йому. Перевагою останнього покоління є те, що можна знизити дозування препарату, оскільки він має високу ефективність.

На відміну від Аторвастатину 90% Розувастатину виводиться з організму через органи травлення, а 5% – через сечу. Крім того, якщо порівняти між собою лікарські засоби за показником зниження холестерину низької щільності, то Аторвастатин трохи поступається Розувастатину.

Перший знижує максимум на 54%, а другий – на 63%. Вони також відрізняються періодом напіввиведення. Якщо Аторвастатину цей проміжок часу займає від 15 до 30 годин, то Розувастатина – 19 годин.

Препарат нового покоління відрізняється вищим показником біодоступності. Це означає, що він краще засвоюється організмом. Але різниця між ними не настільки суттєва: Аторвастатин – 12%, а Розувастатин – 20%.

Чим відрізняються ці препарати ще, так це характером розчинності. Так, Розувастатин є гідрофільним препаратом, а Аторвастатин – ліпофільним. Це означає, що Аторвастатин розчиняється у жирах, а Розувастатин – у воді. Якщо належить зробити вибір між Аторисом і Розувастатином, необхідно мати на увазі, що Аторіс є різновидом Аторвастатину, тому подібності і відмінності будуть приблизно ті ж.

За ступенем безпеки обидва аналізовані препарати приблизно однакові. Але, наприклад, при діабеті 2 типу перевагу слід віддати Розувастатину, оскільки він менш впливає на вуглеводний обмін.

Якщо порівнювати ці препарати за вартістю, то загалом ціна Аторвастатину значно нижча за вартість Розувастатину. У цьому сенсі значення має дозування препарату та кількість таблеток в упаковці. Наприклад, 90 таблеток по 20 мг Аторвастатину коштуватиме близько 800 грн., тоді як за таку саму упаковку Розувастатина доведеться заплатити більше 1000 грн.

Якщо судити про ефективність цих лікарських засобів, то практика показує, що Розувастатин має більш виражену дію порівняно з Аторвастатином. Ефективність у них вища, а здатність надавати побічні ефекти нижче, ніж у статинів, що належать до першого покоління, наприклад, Симвастатин.

Особливості Аторвастатину

Препарат Аторвастатин відноситься до категорії статинів третього покоління. Лікарський засіб випускається у різних дозах – по 10, 20, 40 та 80 мг. В аптечній мережі представлені 2 види цього препарату – українського (Аторвастатин) та ізраїльського виробництва (Аторвастатин-Тева). Активною діючою речовиною Аторвастатину є аторвастатин тригідрат кальцію.

Препарат знижує концентрацію ліпопротеїнів низької щільності та одночасно збільшує вміст ліпопротеїнів високої щільності. Також ефективний при сімейних та гомозиготних гіперхолестеринеміях. Ефективність ліків проявляється через 2 тижні регулярного прийому. Вже через 30 днів досягається максимальний ефект антихолестеринового засобу, який зберігається протягом усього лікування.

Прийом Аторвастатину необхідно поєднувати з дієтою. Згідно з дієтою, пацієнт повинен виключити з раціону продукти, багаті на тваринні жири, а також страви, приготовані за допомогою смаження. Пити таблетки можна незалежно від часу їди. Дозування підбирається лікарем, що індивідуально лікує, за результатами ліпідограми.

Початкове дозування –10 мг, у подальшому за потребою його можна збільшувати до 80 мг на добу. Пацієнти, які страждають на ниркову або печінкову недостатність, приймають Аторвастатин весь час у цій початковій дозі. Показаннями до призначення Аторвастатину є комплексне лікування високого рівня загального холестерину та ЛПНГ та підвищення рівня тригліцеридів.

На тлі прийому Аторвастатину можуть розвинутись такі побічні реакції:

• порушення сну;
• головний біль та запаморочення;
• анемія або тромбоцитопенія;
• диспепсичні розлади;
• артрит та міалгія;
• алергія;
• набряки;
• облисіння;
• підвищене потовиділення;
• чутливість до світла.

Аторвастатин не призначають до застосування при підвищеній активності печінкових ферментів, нирковій недостатності, у період вагітності та годування груддю, при індивідуальній непереносимості компонентів препарату, тяжких патологіях печінки. Лікарський засіб також протипоказаний пацієнтам, які не досягли 18 років.

Особливості Розувастатину

Розувастатин є гіполіпідемічним засобом і призначається для нормалізації рівня тригліцеридів та фосфоліпідів та ліпопротеїнів у крові. Основною активною діючою речовиною є розувастатин. Його призначають для лікування та профілактики гіперхолестеринемії, атеросклерозу та його ускладнень, тромбозу вен.

Розувастатин знижує високу концентрацію холестерину низької щільності, загального холестерину, тригліцеридів, аполіпротеїну. При цьому сприяє підвищенню рівня ліпопротеїнів високої густини. З огляду на прийому цього препарату знижується індекс атерогенності. Такий ефект свідчить про нормалізацію ліпідного профілю.

Показання для призначення цього препарату:

• спадкова схильність до підвищення холестерину;
• первинне виявлення високого рівня холестерину у крові;
• підвищений вміст тригліцеридів у крові;
• профілактика ускладнень атеросклерозу, а саме стенокардії, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда та інсульту у пацієнтів віком від 50 років.

Що краще: терапія Розувастатином чи Аторвастатином, у чому різниця між препаратами?

Серед усіх захворювань в Україні одному з перших місць знаходиться атеросклероз. Для профілактики ускладнень цього захворювання (вторинної та іноді первинної) виправдано застосування препаратів, що належать до групи статинів, наприклад Розувастатину або Аторвастатину.

Статини – це препарати, ефективність яких у терапії атеросклерозу доведена. З їхньою допомогою відносно легко знизити показники холестерину в крові. Ефективність цих засобів визначає простота механізму дії та чудова переносимість пацієнтами, які страждають на гіперхолестеринемію.

У той самий час слід зазначити, що статинов – велика категорія, представлена ​​великою кількістю препаратів. Це спричиняє плутанину, помилки у виборі терапевтичних методів з боку недосвідчених лікарів та недотримання принципових відмінностей між препаратами цієї групи.

У статті описуються два засоби – найпоширеніші у своїй групі. При призначенні одного або іншого важливо розуміти різницю, що допоможе оптимізувати лікування кожного окремо взятого пацієнта і збільшити ймовірність одужання. Не варто забувати і про безпеку обраного засобу.

Що таке статини?

Статини – це група гіполіпідемічних препаратів, які є ефективними та безпечними у використанні. Сучасний стандарт медичної допомоги вже практично немислимий без них, оскільки дані засоби використовуються щодо широкого кола хворих на кардіологію.

Всі препарати цієї групи при порівнянні мають однаковий ефект: вони знижують рівень холестерину в крові пацієнта. У той самий час слід зазначити, що з різноманітті препарати мають істотні відмінності друг від друга, які потрібно враховувати під час виборів методу лікування. В окремо взятих ситуаціях обраний вид статину грає вирішальну роль у результаті терапії.

Усі статини можна класифікувати. Інформації на цю тему багато, проте перше, на що варто звернути увагу при виборі, – це покоління ліків:

• статини I покоління – Ловастатин та Кардіостатин;
• статини II покоління – Флувастатин, Правастатин або Симвастатин;
• статини ІІІ покоління – Аторвастатин або Церивастатин;
• статини IV покоління – Розувастатин, Пітавастатин.

Всі ліки цієї терапевтичної групи мають природне або штучне походження та призначаються пацієнтам у різному дозуванні. Віднесення препарату до високодозованих, середньодозованих або низькодозованих теж відіграє визначальну роль у виборі. Слід зазначити, що аналізовані препарати мають такі характеристики:

• Розувастатин – ліки, що належать до статинів останнього (четвертого) покоління, синтетичного походження, із середнім дозуванням діючої речовини;

• Аторвастатин – препарат третього покоління, синтетичний за походженням, містить високу дозу діючої речовини.

Важливо, що всі статини мають приблизно однаковий механізм дії на людину. Не залежить від класу препарату чи його походження. Дані медикаментози блокують фермент ГМГ-КоА-редуктазу, який визначається в тканинах печінки і відповідає за вироблення холестерину. При цьому одночасно знижується кількість загального холестеролу і ліпопротеїдів з низькою щільністю, які відіграють головну роль у розвитку атеросклерозу судин. Це спричиняє зменшення вираженості симптомів захворювання та поліпшення самопочуття пацієнта.

Аторвастатин та Розувастатин – препарати однієї групи, що покращують стан внутрішніх стінок судин. Їх використовують при будь-яких формах захворювань, пов’язаних із підвищеним рівнем холестерину, після перенесеного інфаркту міокарда та ішемічного інсульту (для вторинної профілактики). У процесі лікування лікарям часто доводиться робити вибір, зупиняючись або на одному або іншому препараті, проводячи порівняння та аналіз ефективності.

Розувастатин

Розувастатин – це синтетичний препарат, дія якого перевірена практично. Його лікувальні властивості доведені, а використання економічне. Показання для застосування Розувастатина такі:

Важливо мати на увазі при призначенні даного препарату, що його використання – гарантія більшої безпеки пацієнта, ніж при прийомі Аторвастатину, при цьому ефективність може відрізнятися в меншу сторону.

Порядок використання Розувастатину характерний для всіх препаратів цієї категорії. У перші дні лікування не рекомендується пити понад 10 мг ліків на добу. Якщо не відзначається поява побічних ефектів, то можливе збільшення дози до 40 мг протягом доби. Розувастатин не застосовується у лікуванні пацієнтів, хвороба яких (гіперхолістерінемія) зумовлена ​​генетично або є спадковою.

Ліки вважаються безпечними для печінки, вони не руйнують м’язові волокна. Перші позитивні зрушення помітні з перших днів лікування. Максимальна ефективність досягається, коли пацієнт вживає Розувастатин регулярно протягом 30 днів. Статистика оприлюднила дані про те, що через місяць після початку прийому препарат сприяє зниженню рівня холестерину на 50%, миттєво відбувається підвищення рівня ЛПВЩ на 10%.

Ефективність препарату

Довгострокові порівняльні дослідження показали, що при застосуванні Розувастатину (дозування якого становило 40 мг) та Аторвастатину (з дозуванням 80 мг) перший препарат був трохи ефективнішим за другий. Показники холестерину знизилися на 47 і 43 відсотки відповідно. Приріст рівня «хорошого» холестерину дещо здивував: при прийомі Розувастатину він переступив планку 12%, тоді як використання Аторвастатину дало зростання лише 6%.

Помічники у боротьбі з холестерином

Працюючи безпосередньо у печінці, препарат збільшує кількість рецепторів, покликаних розпізнавати молекули ЛПНГ. В результаті підвищується їхнє захоплення гепатоцитами і подальший катаболізм. У крові ж ліпопротеїдів низької густини знижується на 50-55%. Це знижує індекс атерогенності та покращує ліпідний профіль у приймаючих препарат.

При прийомі Розувастатину протягом місяця дія ліків набирає чинності, досягнувши максимуму до 30 дня застосування. Далі лікувальний ефект перетворюється на стадію стагнації. Лікарі починають говорити про підтримання досягнутого результату.

Оскільки Розувастатин відноситься до групи статинів останнього, четвертого покоління, то для отримання максимального ефекту цілком вистачить стандартного дозування 40 мг. Переноситься ліки пацієнтами добре, на відміну від статинів попередніх поколінь у печінці, метаболізується мінімально, на 10%, а на 90% виводиться у незмінному вигляді.

Аторвастатин

Аторвастатин – це статин, інгібітор ферменту, що відповідає за вироблення холестерину. Використання ліки, що описуються, тягне за собою блокування дії ГМГ-КоА-редуктази. При застосуванні Аторвастатину рекомендовано дотримуватися дієти, що сприяє зниженню шкідливого холестерину. Серед усіх препаратів групи статинів він вважається одним із найбезпечніших і водночас ефективних.

Пацієнти, які можуть проходити лікування Аторвастатином, відносяться до різних груп: чоловіки та жінки, дорослі та діти, особи, які страждають на серцево-судинні захворювання. У терапії можуть бути використані однакові дози ліків різних груп статинів, проте Аторвастатин буде більш ефективним.

Застосування ліків умовно відбувається у два етапи. Спочатку добова доза не повинна перевищувати 20 мг протягом доби. Якщо пацієнт не відзначає побічних ефектів, то дозування збільшується до 40 мг. Якщо у пацієнта діагностовано складні захворювання серцево-судинної системи, то ефективна доза становитиме 80 мг на добу.

Ефективність Аторвастатину

Аторвастатин – один із найкращих, ефективних статинів і водночас практично найбезпечніший. Прийом 10 мг ліків призводить до покращення показників на 36%, а регулярне добове використання 40 мг препарату знижує рівень холестерину на 51%. Це результат, який сучасна медицина вважає досить добрим.

Важливо, що застосування Аторвастатину знижує ризик розвитку інсультів та інфарктів мозку. Частота виникнення повторного інсульту знизилася на 43% серед пацієнтів, які проходили лікування з використанням Аторвастатину.

Український ринок представляє препарати на основі Аторвастатину, назви яких виглядають так:

• Атокор;
• Ліпрімар;
• Аторіс;
• Торвакард;
• Туліп;
• Ліпона та інші.

Порівняння препаратів

Незважаючи на досить близькі показання до використання та фармакокінетику, Аторвастатин та Розувастатин мають деякі відмінності. Насамперед зазначимо таке:

1. Всмоктування із кишечника. Зазначений параметр визначає спосіб прийому препарату. Так, Аторвастатин засвоюється набагато гірше, якщо його прийняти одночасно з їжею. Розувастатин же, навпаки, повинен прийматися під час їжі, оскільки всмоктується у постійній кількості, і на засвоєння ліків не впливає характер їжі та її обсяг.
2. Показання та протипоказання. Обидва препарати показані для терапії випадків, коли потрібно знизити рівень холестерину в крові. Найважливіший момент, що призводить до появи важливих відмінностей між препаратами, – це процес метаболізму, тобто перетворення на організмі. На Аторвастатин активно впливають ферменти печінки, а виведення здійснюється разом із жовчю. Це означає, що застосування препарату протипоказане пацієнтам із захворюваннями печінки. У той же час Розувастатин практично не метаболізується в організмі, виведення відбувається з калом, використовувати ліки хворим із захворюваннями печінки дозволяється.
3. Ефективність препаратів. Зниження холестерину низької щільності та підвищення кількості «хорошого» холестерину – головне завдання таких препаратів, як Аторвастатин та Розувастатин. Друге засіб при клінічних випробуваннях довело трохи більшу ефективність, ніж перше. Частота розвитку побічних ефектів прийому обох препаратів приблизно однакова.

Рішення про те, що краще для конкретного пацієнта, приймає лікар, використовуючи інструкції з використання та особисте порівняння. При виборі він повинен спиратися на такі критерії, як ефективність та порядок прийому медикаменту, тип метаболізму, супутні захворювання та, звичайно ж, вартість препарату. У деяких ситуаціях останній пункт може мати вирішальне значення.

Чим відрізняється аторвастатин від Розувастатину, повинен знати кожен лікар. Відмінності між препаратами незначні, проте варто пам’ятати, що клінічний ефект Розувастатину більш виражений, а Аторвастатин є безпечнішим.

Протипоказання та побічні ефекти при прийомі статинів

При прийомі статинів слід враховувати протипоказання:

• патологічні захворювання нирок;
• катаракта;
• відхилення у роботі щитовидної залози;
• вагітність та підготовка до неї;
• порушення у роботі печінки;
• Індивідуальна реакція організму на компоненти препарату.

Увага! Самостійне використання статинів у профілактичних цілях заборонено. Обов’язково необхідно отримати призначення лікаря. Краще, якщо пацієнт пройде перед цим профілактичне обстеження.

При застосуванні Аторвастатину та Розувастатину можуть виникнути й побічні ефекти. Найчастіші з них:

• розлад стільця;
• свербіж шкіри;
• м’язові та суглобові болі;
• погіршення пам’яті.

Варто звернути увагу на той факт, що одночасне прийняття статинів та грейпфрутового соку уповільнює процес розщеплення препарату, що може стати причиною токсичної реакції в організмі.

Порівняння Аторвастатину та Розувастатину: який препарат ефективніше знижує холестерин, побічні ефекти

Зі статті ви дізнаєтеся в чому різниця Розувастатину та Аторвастатину, показання до застосування, протипоказання, побічні ефекти препаратів.

Аторвастатин та Розувастатин: що спільного у препаратів?

Препарати Розувастатин та Аторвастатин – представники статинів останнього покоління. Препарати нового покоління з мінімальними побічними ефектами добре переносяться, прийом засобів не прив’язаний до їжі або певного часу. Статини мають подвійний механізм дії: знижують поганий холестерин на користь хорошого, позитивно впливають на ендотелій судин, покращують структуру судинної стінки та її функції, розріджують кров.

Аторвастатин та Розувастатин мають загальні показання до використання – препарати застосовуються для лікування та профілактики патологічних станів, які пов’язані з порушеним холестериновим обміном: генетична схильність до гіперхолестеринемії, ІХС, вік старше 55 років, цукровий діабет, нікотинова залежність, диспроН

Препарати протипоказані дітям, підліткам, вагітним, мамам, що годують, при гострих процесах у печінці. З обережністю призначають лікарські засоби при алкоголізмі, міопатії, ХНН. Якщо статини приймає жінка репродуктивного віку, потрібна кореляція протизаплідних засобів із фахівцями.

Максимум ефективності обидва препарати демонструють через місяць від початку прийому.

Розувастатин та Аторвастатин: відмінності лікарських засобів

Насамперед, Розувастатин – найновіший представник статинів, Аторвастатин – його попередник. Крім того, препарати мають різні фізико-хімічні властивості, що визначає побічні ефекти кожного. Аторвастатин жиророзчинний, гірше всмоктується з кишечнику. Розувастатин розчиняється у воді, тобто, безпосередньо у плазмі крові, тому їжа на нього не має жодного впливу.

По-друге, Аторвастатин корелюється печінковими ферментами, які беруть участь у метаболізмі інших речовин, тому препарат має багато негативних конкурентних взаємодій. У Розувастатина таких конфліктів практично немає.

Розувастатин можна приймати в меншій дозі, ніж Аторвастатин, що позитивно впливає на частоту розвитку ускладнень на серці, судини. Однак це не означає, що Аторвастатин апріорі гірший. Кожен препарат підбирається в індивідуальному порядку з урахуванням фізіології людини та супутніх захворювань.

Розувастатин майже весь виводиться через шлунково-кишковий тракт за 19 годин, знижуючи ЛПНГ більш ніж на 60%, тоді як Аторвастатин – мінімізує поганий холестерин не більше, ніж на 50% і період напіввиведення у нього становить близько 30 годин. Тому, наприклад, при цукровому діабеті, за практично однакового ступеня безпеки препаратів, перевагу віддають Розувастатину (він менше впливає на вуглеводний обмін). Аторвастатин безперечно ефективніший проти інсультів (при своєчасній терапії на 50% знижує ризик ОНМК).

За ціною Аторвастатин суттєво нижчий (Розувастатин – понад 1000 гривень за упаковку, Аторвастатин – менше 800).

Аторвастатин чи Розувастатин: що краще вибрати?

Однозначної відповіді питання немає. Вибір препарату для кожного пацієнта є індивідуальним і є прерогативою лікаря, який враховує дані клініко-лабораторного обстеження, особливості організму людини, ризик побічних ефектів та ускладнень. Відповідальність за дію призначених ліків лягає на плечі лікаря, який контролює виконання підібраної схеми лікування.

Чи можна замінити Аторвастатин на Розувастатин і навпаки?

Так, така заміна Аторвастатину на новітній Розувастатин можлива за поганої переносимості першого препарату, порушення функції печінки, погіршення лабораторних показників. Зворотня заміна не практикується. Самостійно цього робити не можна, оскільки рівень ліпідів у крові через кілька тижнів після припинення прийому ліків повертається до вихідного, що різко погіршує стан пацієнта. У відсутності лікаря це може призвести до серйозних наслідків.

Таблиця побічних дій статинів

У разі лікування статинами побічні ефекти можуть досягати 3% і варіювати за ступенем тяжкості всіх систем організму. найнаочніше це видно в таблиці:

Думка автора

Аторвастатин та Розувастатин – представники останнього покоління статинів, другий – покращена, більш ефективна версія першого . Обидва препарати досить безпечні, але за рахунок різних фізико-хімічних властивостей мають різні побічні ефекти і залишаються пріоритетними для лікування гіперхолестеринемії з різною супутньою патологією. Обидва – рецептурні лікарські засоби. Безперечним плюсом медикаментів є мінімальний ризик ускладнень при їх використанні, незалежно від того, призначені оригінальні версії ліків або аналоги.

Призначення препаратів – прерогатива і відповідальність лікаря, але треба розуміти, що Аторвастатин і Розувастатин – це не те саме, їх самостійна механічна заміна здатна призвести до непередбачуваних результатів. Крім того, передувати призначенню статинів має ретельне клініко-лабораторне обстеження пацієнтів, оцінка безпеки функції печінки, нирок, стану серця, судин. Необхідно також дотримуватися обраної схеми терапії, дієти, фізичного навантаження.

Порівняння Аторвастатину та Розувастатину: побічні ефекти, медична практика та відгуки

Аторвастатин і Розувастатин є найпопулярнішими представниками статинів – ліків, які добре знайомі людям з високим холестерином у крові. Незважаючи на те, що вони мають схожу дію, між ними є суттєва різниця, яку потрібно враховувати при виборі медикаменту.

Що таке статини?

Статини – окрема категорія гіполіпідемічних (ліпідознижуючих) препаратів, що використовуються для лікування гіперхолестеринемії, тобто стійко підвищеного рівня холестерину (XC, Chol) у крові, який не вдається знизити за допомогою немедикаментозних методів: здорового способу життя, спорту та дієти.

Крім основного ефекту, статини мають інші корисні властивості, які перешкоджають розвитку важких серцево-судинних ускладнень:

• підтримання зростання атеросклеротичних бляшок у стабільному стані;
• розрідження крові за рахунок зменшення агрегації тромбоцитів та еритроцитів;
• купірування запалення ендотелію та відновлення його функціональності;
• стимулювання синтезу окису азоту, яка потрібна на розслаблення судин.

Зазвичай статини приймаються при значному перевищенні допустимої норми холестерину – від 6,5 ммоль/л, проте якщо у пацієнта є обтяжливі фактори (генетичні форми дисліпедимії, наявний атеросклероз, інфаркт або інсульт в анамнезі), то їх призначають за нижчих показників – від 5 8 ммоль/л.

Склад та принцип дії

Склад препаратів Аторвастатин (Atorvastatin) і Розувастатин (Rosuvastatin) включає синтетичні речовини з останніх поколінь статинів у вигляді кальцієвої солі – аторвастатин кальцію (III покоління) і розувастатин кальцію (IV покоління) + допоміжні компоненти, в т. ч. молочні похідні ).

Дія статинів заснована на інгібуванні ферменту, що відповідає за вироблення холестерину печінкою (джерела близько 80% речовини).

Механізм дії обох засобів спрямований на стримування ключового ферменту, відповідального за виробництво холестерину: пригнічуючи (інгібуючи) синтез ГМГ-KoA-редуктази (HMG-CoA-reductase) у печінці, вони знижують вироблення мевалонової кислоти – попередника внутрішнього (ендогенного) холестерину.

Крім того, статини стимулюють утворення рецепторів, відповідальних за транспорт ліпопротеїдів низької (LDL, ЛПНГ), особливо низької щільності (VLDL, ЛПОНП) та тригліцеридів (TG, ТГ) назад у печінку для утилізації, що призводить до різкого зниження «поганих» фракцій холестерину. у сироватці крові.

Особливість статинів нових поколінь також у тому, що де вони впливають вуглеводний обмін, т. е. Аторвастатин і Розувастатин лише несуттєво збільшують концентрацію глюкози, що дозволяє приймати їх навіть людям із неинсулинозависимой формою цукрового діабету II типу.

Аторвастатин чи Розувастатин: що краще?

Кожен наступний синтез активної лікарської речовини обумовлює появу в нього інших фармакологічних характеристик, відповідно пізніший Розувастатин відрізняється від Аторвастатину новими якостями, які роблять препарати на його основі ефективнішими та безпечнішими.

Порівняння препаратів Аторвастатин і Розувастатин (таблиця):

Застосування Аторвастатину та Розувастатину при середніх дозах практично однаково добре знижує рівень «шкідливого» холестерину – на 48–54 % та 52–63 %, тому кінцевий вибір препарату в кожному конкретному випадку здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта:

• стать, вік, спадковість та гіперчутливість до складу;
• захворювання травної та сечовидільної системи;
• паралельно прийняті медикаменти, харчування та спосіб життя;
• результати лабораторних та інструментальних досліджень.

Розувастатин краще підходить для лікування гіперхолестеринемії у людей із проблемами печінки та підшлункової залози. На відміну від минулих статинів він не вимагає перетворення, а одразу надходить у кров. Виводиться він переважно через кишечник, що зменшує функціональне навантаження на ці органи.

Якщо у людини з підвищеним холестерином є діагностоване ожиріння, то в такому разі варто віддати перевагу Аторвастатину. Завдяки жиророзчинності він бере активну участь у розщепленні простих ліпідів і перешкоджає перетворенню холестерину з наявних жирових відкладень.

За наявності жирового гепатозу або цирозу печінки прийом Аторвастатину передбачає часту перевірку концентрації печінкових ферментів у крові, тому через відсутність ожиріння, для тривалого лікування рекомендується вибирати статин з меншою дозою активної речовини та ризиком «побочок», тобто Розувастатин.

Порівняльна таблиця побічних ефектів

Якщо спиратися на медичну практику та відгуки пацієнтів, які приймають статини тривалий час, то при вживанні високих доз активної речовини як III, так і IV покоління, в окремих випадках (до 3%) можуть спостерігатися побічні ефекти різного ступеня тяжкості з боку деяких систем організму.

Порівняння «побочок» Аторвастатину та Розувастатину (таблиця):

Чи можна замінити Аторвастатин на Розувастатин

При поганій переносимості препарату, що виражається негативними наслідками для печінки, що підтверджені погіршенням лабораторних показників, необхідно коригувати схему прийому Аторвастатину: тимчасово відмінити, знизити дозування або можна замінити його на новітній Розувастатин.

Самостійно робити цього не можна, тому що зазвичай через 2-4 тижні після припинення прийому ліків рівень ліпідів у крові повертається до вихідного значення, що може погіршити стан здоров’я хворого. Тому рішення про можливість заміни слід приймати разом із лікарем.

Найкращі препарати 3-го та 4-го поколінь

На фармацевтичному ринку статини III та IV покоління представлені як оригінальними лікарськими засобами – Ліпрімар (аторвастатин) та Крестор (розувастатин), так і аналогічними копіями, т.з. дженериками, які виробляються з тієї ж чинної речовини, але під іншою назвою (МНН):

• аторвастатин – Туліп, Атомакс, Ліптонорм, Торвакард, Аторіс, Аторвастатин;
• розувастатин – Роксера, Розукард, Мертеніл, Розуліп, Ліпопрайм, Розарт.

Дія дженериків практично повністю ідентична оригіналу, тому такий аналог людина має право вибрати сама, виходячи з особистих уподобань.

Важливо розуміти, незважаючи на те, що Аторвастатин і Розувастатин це не одне й те саме, до їх прийому потрібно ставитися однаково серйозно: ретельно аналізувати стан здоров’я печінки та нирок, попередньо і надалі, а також суворо дотримуватись запропонованої лікарем схеми лікування, дієти та фізичне навантаження.

Ефективна та результативна серцево-судинна профілактика: місце розувастатину

Питання профілактики в усьому світі — основна ефективна стратегія збільшення тривалості життя. Регулювання факторів ризику може знизити клінічні прояви і рівень передчасної смертності в осіб із серцево-судинними захворюваннями. Корекцію дисліпідемії по праву вважають одним із дієвих напрямів такої профілактики. У статті наведено дані численних клінічних досліджень щодо ефективності та безпеки застосування розувастатину при серцево-судинній і коморбідній патології. Результати клінічних досліджень дозволяють зробити висновок про те, що розувастатин ефективний і безпечний у терапії більшості пацієнтів, яким показано проведення первинної чи вторинної профілактики кардіоваскулярних захворювань, а також у пацієнтів дуже високого ризику за необхідності значного зниження рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності.

Вступ

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) — основна причина інвалідності та передчасної смерті в усьому світі. Особливої актуальності ці питання набувають у зв’язку з тим, що протягом останніх років в Україні відзначають негативний демографічний приріст за рахунок як високої смертності — 15,75 на 1000 населення на рік (2-ге місце після Південно-Африканської Республіки), так і низької народжуваності — 9,52 на 1000 населення на рік (202-ге місце серед 234 країн, дані про які проаналізовано) (Central Intelligence Agency, 2013). Тому питання профілактики, які в усьому цивілізованому світі стали основ­ною ефективною стратегією подовження тривалості життя, набувають особливої актуальності для нашої країни.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — провідна причина смертності в усьому світі та одна з найсерйозніших проблем людства. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, з ІХС пов’язано 12,8% усіх випадків смерті, в той час як з інсультом та іншими цереброваскулярними хворобами — 10,8%. При цьому поширеність ССЗ продовжує зростати навіть у тих країнах, де смертність від ІХС знижується (Luvai A. et al., 2012).

Найбільш дієвими заходами, здатними вплинути на ризик розвитку ССЗ, є ті, що спрямовані на регулювання модифікованих факторів кардіоваскулярного ризику. Одним із таких факторів є дисліпідемія. У 2013 р. на щорічному Конгресі з серцево-судинної профілактики EuroPrevent 2013 активно обговорювалася корекція дисліпідемії як провідна стратегія профілактичної кардіології, що відіграє значну роль як у первинній, так і у вторинній профілактиці. Згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів (European Society of Cardiology — ESC) та Європейського товариства атеросклерозу (European Atherosclerosis Society — EAS) з лікування дисліпідемій, вірною стратегією при лікуванні гіперхолестеринемії є застосування статинів аж до максимально рекомендованої чи максимально переносимої дози для досягнення цільового рівня показників ліпідного обміну (клас доказів І, рівень доказовості А). У більшості пацієнтів цільового рівня цих показників можна досягти за допомогою монотерапії статинами (Perk J. et al., 2012).

Розувастатин як потужний представник класу статинів

Розувастатин — один із найпотужніших широкодоступних статинів. Препарат вперше представлений на ринку близько 10 років тому, і за цей час його ефективність і безпека ретельно оцінені в найрізноманітніших когортах пацієнтів у багатьох клінічних дослідженнях. Результати великомасштабних клінічних досліджень показали, що розува­статин забезпечує більш суттєве зниження рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), ніж інші статини, що дозволяє досягти цільового рівня ХС ЛПНЩ більшій кількості пацієнтів (Nicholls S.J. et al., 2010). Крім того, розувастатин має благотворний вплив на інші компоненти ліпідного профілю: знижує рівень тригліцеридів і аполіпопротеїну (Apo) B у плазмі крові, підвищує рівень антиатерогенного холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), а також сприяє модифікації розміру часток ХС ЛПНЩ та розподілу його субфракцій до менш атерогенного фенотипу (Hu M., Tomlinson B., 2013). Розувастатин як представник класу статинів виявляє сприятливі ліпіднезалежні плейотропні ефекти, наприклад антиоксидантний та антитромботичний, а також здатний покращувати функції ендотелію (Athyros V.G. et al., 2009; Blum A., Shamburek R., 2009).

Докладний і всеосяжний огляд даних літератури щодо ефективності та безпеки розувастатину, що включає результати всіх клінічних досліджень із застосуванням цього препарату, опубліковані до 2012 р. включно, складено А. Luvai та співавторами (2012), до 2013 р. включно — M. Hu, B. Tomlinson (2013). Результати багатого клінічного досвіду щодо застосування розувастатину для зручності скомпоновано згідно з метою його призначення. Ефективність та переносимість розувастатину за даними деяких великих рандомізованих досліджень представлено в таблиці.

Таблиця Ефективність та переносимість розувастатину за даними деяких великих рандомізованих досліджень (за: Hu M., Tomlinson B., 2013)

Розувастатин у первинній профілактиці ССЗ

Ефективність застосування статинів як засобів первинної профілактики ССЗ продемонстрована у багатьох великих клінічних дослідженнях. Препарати цієї групи ефективні в основному у зниженні концентрації ХС ЛПНЩ, високочутливого С-реактивного білка (СРБ) і підвищенні рівня ХС ЛПВЩ, чим і зумовлена їхня профілактична дія (Luvai A. et al., 2012). Зокрема у метааналізі Cholesterol Treatment Trialists’ Collaborators, у ході якого проаналізовано дані 90 056 учасників, встановлено, що зниження рівня ХС ЛПНЩ у плазмі крові на 1 ммоль/л на фоні застосування статинів зумовлює зниження серцево-судинного ризику на 20% (Baigent C. et al., 2005).

Ефективність розувастатину у первинній профілактиці кардіоваскулярних подій доведена результатами рандомізованого подвійного сліпого багатоцентрового плацебо-контрольованого дослідження JUPITER (Use of statins in Prevention: an Intervention Trial Evaluating Rosuvastatin), до якого було залучено 1315 медичних центрів у 26 країнах світу (Ridker P.M. et al., 2008). Усі учасники (n=17 802) були практично здорові, середній рівень ХС ЛПНЩ у них становив

За комбіновану первинну кінцеву точку вважали нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт, проведення артеріальної реваскуляризації, госпіталізацію з приводу нестабільної стенокардії чи смерть від серцево-судинних причин.

Дослідження було зупинено, коли середній період спостереження становив 1,9 року (максимальний — 5 років), отримані результати однозначно свідчили на користь застосування розувастатину. У групі учасників, які приймали розувастатин, відзначено зниження рівня ХС ЛПНЩ на 50%, високочутливого СРБ — на 37%, середнього показника рівня тригліцеридів — на 17% (р

Аналогічна закономірність відзначена й щодо кожної з розглянутих патологій окремо: в учасників, які отримували розувастатин, інфаркт міокарда розвивався рідше на 54% (ВР 0,46; 95% ДІ 0,30–0,70; р=0,0002), інсульт — на 48% (ВР 0,52; 95% ДІ 0,34–0,79; р=0,002). При застосуванні розувастатину на 47% рідше виникала необхідність проведення реваскуляризації чи розвивалася нестабільна стенокардія (ВР 0,53; 95% ДІ 0,40–0,70; р<0,00001). Крім того, прийом розувастатину практично здоровими людьми приводив до зниження серед них смертності від будь-яких причин на 20% (ВР 0,80; 95% ДІ 0,67–0,97; р=0,02). Відповідні ефекти не залежали від віку, статі, етнічної приналежності учасників та їх базового рівня серцево-судинного ризику.

При більш детальному аналізі отриманих у дослідженні JUPITER даних встановлено, що значно кращі результати щодо первинної профілактики серцево-судинних подій отримані тими учасниками, які досягли найбільш значного зниження рівня СРБ і ХС ЛПНЩ (Ridker P.M. et al., 2009). Таким чином, зниження концентрації ХС ЛПНЩ у плазмі крові (як маркера дисліпідемії) та СРБ (як маркера запалення) можуть служити ознаками ефективності застосування розувастатину для первинної профілактики ССЗ.

Також за результатами дослідження JUPITER встановлено сприятливу дію розувастатину щодо профілактики венозної тромбоемболії — ризик розвитку цієї патології при його застосуванні знижувався на 43% (ВР 0,57; 95% ДІ 0,37–0,86; р=0,007) (Glynn R.J. et al., 2009).

Розувастатин у вторинній профілактиці ССЗ

Сприятливий вплив терапії статинами у хворих на ІХС добре відомий. Результати досліджень 4Sstudy, LIPID (Long-Term Intervention with Pravastatin in Ischaemic Disease) та інших показали, що застосування статинів суттєво знижує частоту серйозних коронарних подій, коронарної та загальної смертності у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда чи ІХС, нестабільною стенокардією з різним вихідним ліпідним профілем (Scandinavian Simvastatin Survival Study Group, 1994; The Long-Term Intervention with Pravastatin in Ischaemic Disease (LIPID) Study Group, 1998).

Стабільна ІХС. Затримка прогресування та регресія атеросклерозу

Вважають, що досягнення цільового рівня ХС ЛПНЩ асоційовано із кращими клінічними наслідками. Це продемонстровано у рандомізованому подвійному сліпому дослідженні з паралельними групами (Treating to New Targets — TNT) за участю 10 003 пацієнтів із 14 країн світу. За отриманими результатами, при інтенсивній ліпідознижувальній терапії та досягненні середнього рівня ХС ЛПНЩ 2,0 ммоль/л відзначено зниження ВР досягнення первинної кінцевої точки (перша серцево-­судинна подія) на 22% (Waters D.D. et al., 2004).

Аналогічні результати отримано у дослідженні IDEAL (Incremental Decrease in End Points Through Aggressive Lipid Lowering) щодо зниження частоти нефатального гострого інфаркту міокарда та інших вторинних кінцевих точок (без різниці у рівнях серцево-судинної та загальної смертності). Для заздалегідь визначених первинних клінічних результатів, зокрема часу виникнення першої коронарної події, статистична значущість не продемонстрована (Pedersen T.R. et al., 2005).

У ряді досліджень порівняно вплив розувастатину на сурогатні маркери атеросклерозу й досягнення мети лікування.

Згідно з результатами відкритого рандомізованого багатоцентрового дослідження у паралельних групах STELLAR (Statin Therapies for Elevated Lipid Levels compared Across doses to Rosuvastatin) розувастатин виявляє високу ефективність щодо оптимізації ліпідного профілю, а саме зниження рівнів ХС ЛПНЩ, триглицеридів та підвищення рівня ХС ЛПВЩ. При цьому розува­статин найбільш ефективний з оглянутих статинів щодо впливу на рівень ХС ЛПВЩ, знижуючи його в середньому на 8,2% ефективніше за аторвастатин (10–80 мг), на 26% — за правастатин (10–40 мг), на 12–18% — за симвастатин (10–80 мг) (р<0,001). Рівень ХС ЛПВЩ у пацієнтів, які отримували розувастатин, змінився в середньому на 7,7–9,6% порівняно з 2,1– 6,8% у всіх інших групах. Крім того, розувастатин знижував рівень загального ХС ефективніше за всі інші застосовувані у дослідженні статини (р<0,001), а рівень триглицеридів — ефективніше за симвастатин і правастатин (р<0,001). Цільові рівні ХС ЛПНЩ за критеріями NCEP (National Cholesterol Education Program) ATP (Adult Treatment Panel) III досягнуті у 82–89% пацієнтів, які отримували розувастатин у дозі 10–40 мг, порівняно із 69–85% пацієнтів, які отримували аторвастатин у дозі 10–80 мг, при цьому переносимість усіх досліджених статинів була зіставною (Jones P.H. et al., 2003).

Продемонстровано, що зменшення обсягу атеросклеротичних бляшок пов’язано з клінічним прогнозом (Luvai A. et al., 2012). У дослідженні ASTEROID (A Study to Evaluate the Effect of Rosuvastatin on Intravascular Ultrasound-Derived Coronary Atheroma Burden) аналізували вплив застосування розувастатину у високих дозах на регресію атеросклерозу (n=507). Результати показали, що застосування розувастатину у дозі 40 мг значно знижує рівень ХС ЛПНЩ (на 53% початкового рівня; p<0,001), підвищує ХС ЛПВЩ (на 14,7% початкового рівня; p<0,001) та приводить до регресу обсягу атероми в найбільш уражених коронарних артеріях у 78% учасників. За даними внутрішньосудинного ультразвукового дослідження, обсяг атероми в середньому зменшився на 6,8% (Nissen S.E. et al., 2006).

Результати інших досліджень, у тому числі METEOR (Measuring Effects on Intima-Media Thickness: an Evaluation of Rosuvastatin) (n=984), продемонстрували, що прийом розувастатину у дозі 40 мг дозволяє досягати зниження концентрації ХС ЛПНЩ на 49% і уповільнення прогресування атеросклерозу, за даними моніторингу товщини комплексу інтима — медіа (р

Дієвий вплив розувастатину на обсяг атеросклеротичних бляшок підтверджують результати дослідження COSMOS (Coro­nary Atherosclerosis Study Measuring Effects of Rosuvastatin Using Intravascular Ultra­sound in Japanese Subjects) із залученням 200 японських пацієнтів зі стабільною ІХС, в якому при застосуванні розувастатину досягнуто значного зменшення обсягу бляшок (Takayama T. et al., 2007; цит. за: Luvai A. et al., 2012).

Нещодавно опубліковано результати метааналізу, до якого увійшли 28 рандомізованих досліджень із загальною кількістю учасників — 7802, які показали більш значне зниження рівня малих щільних часток ХС ЛПНЩ як найбільш атерогенних у пацієнтів, рандомізованих до групи розува­статину, порівняно з аторвастатином (різниця се­редніх –1,56 мг/дл; 95% ДІ –2,30…–0,83 мг/дл; р<0,0001) (Takagi H. et al., 2013).

Гострий коронарний синдром

Згідно з рекомендаціями NCEP ATP III, у пацієнтів, госпіталізованих із гострим коронарним синдромом (ГКС), слід застосовувати інтенсивну терапію статинами (Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults, 2001).

За результатами досліджень PROVE-IT-TIMI (Pravastatin or Atorvastatin Evaluation and Infection Therapy-Thrombolysis In Myocardial Infarction), MIRACL (Myocardial Ischemia Reduction with Aggressive Cholesterol Lowering), інтенсивне лікування статинами (аторвастатин у дозі 80 мг) приводить до знач­ного зниження смертності та частоти серйозних серцево-судинних подій (гострого інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії, зупинки серця) після ГКС (Schwartz G.G. et al., 2001; Gibson C.M. et al., 2009). Результати метааналізів досліджень інтенсивної терапії з застосуванням статинів показали, що агресивне лікування дає кращі результати порівняно з терапією більш низької інтенсивності у профілактиці інфаркту міокарда та інсульту у пацієнтів зі встановленою ІХС незалежно від вихідних параметрів ХС ЛПНЩ (Luvai A. et al., 2012).

Застосування розувастатину при ГКС вивчено у дослідженні CENTAURUS (n=753). За його результатами, розувастатин у дозі 20 мг продемонстрував вищу ефективність, ніж аторвастатин у дозі 80 мг, щодо зниження співвідношення ApoB/ApoA-1 через 1 міс терапії (–44,4% проти –42,9% відповідно; р=0,02). Через 3 міс цю різницю було нівельовано (–44,4% в обох групах; р=0,87). Рівень ХС ЛПНЩ також знизився приблизно на 50% через 1 і 3 міс в обох групах. Виходячи з того, що співвідношення ApoB/ApoA-1 є важливим предиктором інфаркту міокарда, можна припустити, що розувастатин у дозі 20 мг виявляє таку ж ефективність, як і аторвастатин у дозі 80 мг, при проведенні інтенсивної терапії статинами при ГКС (Lablanche J.M. et al., 2010).

Метааналіз, що об’єднав індивідуальні дані 32 258 пацієнтів, які брали участь у дослідженнях щодо порівняння ефективності розувастатину та аторвастатину або симвастатину, показав, що подвоєння дози статинів пов’язано зі зниженням рівня ХС ЛПНЩ на 4–6%, при цьому найбільш виражений гіполіпідемічний ефект відзначено у групі розувастатину (Nicholls S.J. et al., 2010).

Цукровий діабет

Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу пов’язаний із підвищеним ризиком розвит­ку ІХС. Крім того, рівень ХС ЛПНЩ у хворих на ЦД є предиктором ризику розвитку інсульту (Luvai A. et al., 2012). Отримано дані щодо ефективності застосування статинів з метою первинної профілактики серцево-судинних подій у пацієнтів із ЦД.

У IIIb фазі рандомізованого подвійного сліпого контрольованого (за допомогою подвійного плацебо) багатоцентрового дослідження з паралельними групами ANDROMEDA порівнювали ефективність та безпеку прийому розувастатину (10 та 20 мг) і аторвастатину (10 та 20 мг) у хворих на ЦД 2-го типу. Згідно з отриманими результатами, при застосуванні розувастатину показники ХС ЛПНЩ, ApoB і загального ХС були нижчими порівняно із такими при застосуванні аторвастатину у відповідних дозах. Більша кількість пацієнтів досягла цільових рівнів ХС ЛПНЩ, рекомендованих ESC, при застосуванні розувастатину порівняно з аторвастатином (58% проти 37%; p<0,001) (Betteridge D.J. et al., 2007).

За результатами дослідження CORALL (Cholesterol-lowering effects of rosuvastatin compared with atorvastatin in patients with type 2 diabetes) (n=263), розувастатин сприяє більш суттєвому зниженню співвідношення ApoB/ApoA-1, рівнів ХС ЛПНЩ і загального ХС у хворих на ЦД з помірною дисліпідемією, порівняно з аторвастатином (Wolffenbuttel B.H. et al., 2005).

Кращий ефект розувастатину порівняно з аторвастатином щодо зниження рівня ХС ЛПНЩ також продемонстровано у дослідженні URANUS (Use of Rosuvastatin versus Atorvastatin iN type 2 diabetes mellitUS) (n=465) (Berne C., Siewert-Delle A., 2005).

Сімейна гіперхолестеринемія

У багатьох рекомендаціях із сімейної гіперхолестеринемії йдеться про необхідність зниження на 50% рівня ХС ЛПНЩ при сімейній гомозиготній гіперхолестеринемії (Luvai A. et al., 2012).

У дослідженні ECLIPSE (n=1036) вивчено ефективність монотерапії розувастатином (10–40 мг) і аторвастатином (10–80 мг) при титруванні дози у пацієнтів високого ризику з сімейною гіперхолестеринемією. Згідно з отриманими результатами, у групі розувастатину більша частка пацієнтів досягла цільового рівня ХС ЛПНЩ порівняно з аторвастатином (p<0,001). Розувастатину також властиве більш виражене покращання співвідношення проатерогенних та антиатерогенних компонентів ліпідного профілю порівняно з аторвастатином (Faergeman O. et al., 2008).

У ході досліджень за участю дітей із сімейною гомозиготною гіперхолестеринемією проаналізовано безпеку та ефективність застосування статинів, у тому числі їхній вплив на товщину інтими і потік-опосередковане розширення. У рамках дослідження PLUTO (Paediatric Lipid Reduction Trial of Rosuvastatin) (n=1077) розглянуто ефективність та безпеку застосування зростаючих доз розувастатину для досягнення цільових показників ХС ЛПНЩ (2,87 ммоль/л) у підлітків віком 10–18 років. Продемонстровано, що розувастатин у дозах 5; 10 і 20 мг/добу знижував концентрацію ХС ЛПНЩ на 38; 45 і 50% відповідно, при цьому 40% учасників досягли цільових показників. Менш жорстких цільових показників ХС ЛПНЩ (3,4 ммоль/л) досягли 68% учасників. Ці результати є набагато кращими за результати дорослого населення з сімейною гомозиготною гіперхолестеринемією, в яких лише 22 і 37% досягли вищезазначених цільових рівнів при застосуванні розувастатину в дозі 20 і 40 мг відповідно. Вплив на інші параметри ліпідного профілю та безпеку узгоджуються з іншими даними досліджень статинів у дорослих і дітей (Avis H.J. et al., 2010).

Нове дослідження ефективності розувастатину у дітей із сімейною гіперхо­лестеринемією розпочато у 2013 р. (Kusters D.M. et al., 2013).

Інсульт

Завдяки результатам дослідження SPARCL (Stroke Prevetion by Aggressive Reduction in Cholestrol Levels) відомо, що терапія статинами (зокрема аторвастатином у дозі 80 мг/добу) зумовлює значне зниження частоти рецидиву інсульту (Stroke Preven­tion by Aggressive Reduction in Cholestrol Levels (SPARCL) Investigators, 2008).

У дослідженні JUPITER при застосуванні розувастатину відзначали зниження частоти ішемічного інсульту на 51%, хоча відносно інших порушень мозкового кровообігу або геморагічного інсульту позитивного ефекту не виявлено. Ці переваги дійсні для пацієнтів усіх категорій, у тому числі жінок і хворих, які не курять, а також інших пацієнтів групи низького ризику. При зниженні рівня ХС ЛПНЩ на 1 ммоль/л спостерігали зниження ВР інсульту на 39%. Сприятливий вплив був найбільш помітний для тих, хто досягнув рівнів ХС ЛПНЩ 1,8 ммоль/л та СРБ 2 мг/л (Ridker P.M. et al., 2009). Крім того, розувастатин не тільки знижував ризик інсульту, але й уповільнював швидкість прогресування каротидного атеросклерозу (за результатами досліджень ORION і METEOR) (Luvai A. et al., 2012).

У 2013 р. розпочато нові клінічні дослідження цієї проблеми, зокрема присвячені вивченню ефективності розувастатину у складі інтенсивної терапії після перенесеного атероемболічного інсульту (EPISTEME — Efficacy of Post-Stroke Intensive Rosuvastatin Treatment for Aortogenic Embolic Stroke) (Ueno Y. et al., 2013).

Серцева недостатність

Безпека застосування

Частота розвитку небажаних ефектiв є одним із важливих факторiв, який бере до уваги кожний практичний лiкар, призначаючи препарати групи статинів. Згідно з результатами аналiзу даних постмаркетингових дослiджень, розувастатин має помірний профіль безпеки порівняно з іншими доступними статинами (симвастатин, правастатин, аторвастатин) при застосуванні в дозі 10–40 мг/добу. Авторами аналiзу взятi до уваги такі побiчнi ефекти, як мiалгiя, мiопатiя, пiдвищення рiвня креатинфосфокiнази, рабдомiолiз, протеїнурiя, нефропатiя, ниркова недостатнiсть, токсичне ураження печiнки. За жодною з означених патологій погіршення профілю безпеки не виявлено (Alsheikh-Ali A.A. et al., 2005).

У дослідженні JUPITER також отримані дані щодо безпеки застосування препарату: значного підвищення частоти розвитку ураження печінки, міопатії чи онкологічних захворювань у групі розувастатину порiвняно з плацебо не відзначено, незважаючи на те що препарат застосовували у дiєвих дозах: рівня ХС ЛПНЩ 1,4 ммоль/л досягнуто у половини учасників групи розувастатину (Ridker P.M. et al., 2009). Крім того, під час проведення дослідження JUPITER відзначено, що застосування розувастатину асоційовано з невеликим, але вірогідним підвищенням ризику розвитку ЦД (за доповідями лікарів). Це зумовило підвищену увагу саме до цього небажаного ефекту при прийомі усіх видів статинів. Метааналіз 13 великих плацебо-контрольованих досліджень із загальною кількістю учасників 91 140 показав, що підвищення частоти розвитку ЦД є типовим для усіх представників класу статинів (підвищення ризику на 9% протягом 4 років застосування) (Sattar N. et al., 2010). Абсолютний ризик розвитку ЦД при застосуванні статинів становить 0,39% протягом 4 років. Ризик був вищим у пацієнтів похилого віку. Абсолютний ризик розвитку ЦД становить 0,6% при застосуванні розувастатину (JUPITER, CORONA), 0,4% — аторвастатину (ASCOT-LLA) та 0,3% — симвастатину (4S). Парадоксально, але при застосуванні правастатину спостерігали зниження частоти розвитку ЦД (WOSCOPS, LIPID). Таким чином, можна говорити про те, що ризик розвитку ЦД дещо вищий для розувастатину порівняно з іншими статинами (Sattar N. et al., 2010; Luvai A. et al., 2012). Але це питання потребує подальшого вивчення у зв’язку з деякими обмеженнями. Основні дані щодо більшого ризику розвитку ЦД при прийомі розувастатину отримані саме за результатами дослідження JUPITER, де аналіз ризику розвитку ЦД був обмежений учасниками, які вже мали біохімічні ознаки порушення вуглеводного обміну (підвищення рівня глюкози у плазмі крові натще) або кілька компонентів метаболічного синдрому. Таким чином, ці пацієнти від самого початку мали високий ризик розвитку ЦД (Ridker P.M. et al., 2012).

Крім того, головною перевагою застосування статинів є зниження ризику серцево-судинних подій, що переважає невисокий ризик розвитку ЦД при застосуванні ліпідознижувальної терапії у осіб високого кардіоваскулярного ризику.

У 2010 р. оприлюднено результати великого проспективного дослідження когорти первинної профілактики пацієнтів із 368 лікарських практик в Англії та Уельсі, в якому брали участь 225 922 пацієнти, які почали терапію статинами в період 2002–2008 рр. Згідно з отриманими результатами, жодного клінічно значущого зв’язку між будь-якими статинами і хворобою Паркінсона, ревматоїдним артритом, венозною тромбоемболією, слабоумством, остеопорозом, раком шлунка, раком легені, меланомою, раком нирки, раком молочної залози і раком передміхурової залози не зафіксовано. Дослідження також показало, що, за винятком флувастатину, застосування всіх статинів пов’язане з дозозалежним підвищенням ризику міопатії. Прямий порівняльний тест між окремими статинами не виявив значущої різниці для чоловіків (р=0,57) та жінок (р=0,61). Застосування усіх статинів було пов’язано з дозозалежним підвищенням ризику дисфункції печінки.

Найвищі показники ризику спостерігали у групі флувастатину, в той час як найнижчі — у групах правастатину та розува­статину.

Розувастатин у кожній призначеній дозі вигідно відрізняється від інших статинів, якщо говорити про такі побічні ефекти, як дисфункція печінки, міопатія, катаракта, рак стравоходу і гостра ниркова недостатність (Hippisley-Cox J., Coupland C., 2010).

Крім того, усі представники класу статинів, особливо у високій дозі, підвищують ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу. Комбінування статинів з іншими препаратами може призвести до подальшого підвищення цього ризику, якщо такі лікарські засоби збільшують концентрацію статинів у плазмі крові. Зафіксовано випадки рабдоміолізу у хворих, які приймали одночасно зі статинами такі препарати, як гемфіброзил, лопінавір та ритонавір (Luvai A. et al., 2012).

Недавній ретроспективний аналіз небажаних ефектів з боку нирок у великій різноманітній популяції пацієнтів (n=40 600), включених до програми клінічних досліджень розувастатину, показав, що застосування розувастатину не пов’язане з підвищеним ризиком розвитку ушкодження нирок або ниркової недостатності серед учасників досліджень, в яких оцінено вплив терапії на рівень ліпідів, прогресування атеросклерозу або ризик серцево-судинних подій. Таким чином, розувастатин не впливає на ризик розвитку ураження нирок або ниркової недостатності у пацієнтів, які не мають існуючих ниркових захворювань (Stein E.A. et al., 2012).

Також відомо, що всі статини можуть викликати підвищення активності печінкових ферментів (зокрема аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази) вище норми. Переконливих даних щодо більшої гепатотоксичності будь-якого статину не отримано. Взагалі не з’ясовано, чи є підвищення рівнів трансаміназ ознакою гепатотоксичності чи нормальною реакцією печінки на значне зниження рівня ліпідів у плазмі крові. Ризик розвитку печінкової недостатності при застосуванні розува­статину є вкрай низьким і не відрізняється від фонової захворюваності в загальній популяції (Toth P.P., Dayspring T.D., 2011).

Висновки

Розувастатин — ефективний і безпечний статин, що оптимально підходить для терапії у більшості пацієнтів, які потребують первинної чи вторинної профілактики ССЗ. У групі пацієнтів із дуже високим кардіоваскулярним ризиком, якщо передбачається значне зниження рівня ХС ЛПНЩ, розува­статин слід потенційно розглядати як препарат із певними перевагами порівняно з іншими статинами. Доцільність застосування розувастатину у пацієнтів із нижчим серцево-судинним ризиком, враховуючи вартість препарату, стає реальною з появою на українському ринку доступних генеричних препаратів.

Вітчизняні лікарі мають позитивний досвід застосування препарату Мертеніл (розувастатин) виробництва «Ріхтер Гедеон» (Угорщина), представленого у дозі 5; 10; 20 та 40 мг, що дозволяє точно титрувати дозу препарату та індивідуалізувати терапію для кожного хворого. Крім того, завдяки привабливому співвідношенню ціна — якість Мертеніл характеризує достатньо високий комплаєнс.

Список використаної літератури

• Alsheikh-Ali A.A., Ambrose M.S., Kuvin J.T., Karas R.H. (2005) The safety of rosuvastatin as used in common clinical practice: a postmarketing analysis. Circulation, 111(23): 3051–3057.
• Athyros V.G., Kakafika A.I., Tziomalos K. et al. (2009) Pleiotropic effects of statins — clinical evidence. Curr. Pharm. Des., 15(5): 479–489.
• Avis H.J., Hutten B.A., Gagné C. et al. (2010) Efficacy and safety of rosuvastatin therapy for children with familial hypercholesterolemia. J. Am. Coll. Cardiol., 55(11): 1121–1126.
• Baigent C., Keech A., Kearney P.M. et al.; Cholesterol Treatment Trialists’(CTT) Collaborators (2005) Efficacy and safety of cholesterol-lowering treatment: prospective meta-analysis of data from 90,056 participants in 14 randomised trials of statins. Lancet, 366(9493): 1267–1278.
• Berne C., Siewert-Delle A.; URANUS study investigators (2005) Comparison of rosuvastatin and atorvastatin for lipid lowering in patients with type 2 diabetes mellitus: results from the URANUS study. Cardiovasc. Diabetol., 4: 7.
• Betteridge D.J., Gibson J.M., Sager P.T. (2007) Comparison of effectiveness of rosuvastatin versus atorvastatin on the achievement of combined C-reactive protein (
• Blum A., Shamburek R. (2009) The pleiotropic effects of statins on endothelial function, vascular inflammation, immunomodulation and thrombogenesis. Atherosclerosis, 203(2): 325–330.
• Central Intelligence Agency (2013) The World Factbook 2013–2014. Central Intelligence Agency, Washington (https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/index.html).
• Clearfield M.B., Amerena J., Bassand J.P. et al. (2006) Comparison of the efficacy and safety of rosuvastatin 10 mg and atorvastatin 20 mg in high-risk patients with hypercholesterolemia — Prospective study to evaluate the Use of Low doses of the Statins Atorvastatin and Rosuvastatin (PULSAR). Trials, 7: 35.
• Crouse J.R. 3rd, Raichlen J.S., Riley W.A. et al.; METEOR Study Group (2007) Effect of rosuvastatin on progression of carotid intima-media thickness in low-risk individuals with subclinical atherosclerosis: the METEOR Trial. JAMA, 297(12):1344–1353.
• Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (2001) Executive Summary of The Third Report of The National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, And Treatment of High Blood Cholesterol In Adults (Adult Treatment Panel III). JAMA, 285(19): 2486–2497.
• Faergeman O., Hill L., Windler E. et al.; ECLIPSE Study Investigators (2008) Efficacy and tolerability of rosuvastatin and atorvastatin when force-titrated in patients with primary hypercholesterolemia: results from the ECLIPSE study. Cardiology, 111(4): 219–228.
• Fellström B.C., Jardine A.G., Schmieder R.E. et al., AURORA Study Group (2009) Rosuvastatin and cardiovascular events in patients undergoing hemodialysis. N. Engl. J. Med., 360(14): 1395–1407.
• Gibson C.M., Pride Y.B., Hochberg C.P. et al.; TIMI Study Group (2009) Effect of intensive statin therapy on clinical outcomes among patients undergoing percutaneous coronary intervention for acute coronary syndrome. PCI-PROVE IT: A PROVE IT-TIMI 22 (Pravastatin or Atorvastatin Evaluation and Infection Therapy-Thrombolysis In Myocardial Infarction 22) Substudy. J. Am. Coll. Cardiol., 54(24): 2290–2295.
• Gissi-HF Investigators, Tavazzi L., Maggioni A.P. et al. (2008) Effect of rosuvastatin in patients with chronic heart failure (the GISSI-HF trial): a randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet, 372(9645): 1231–1239.
• Glynn R.J., Danielson E., Fonseca F.A. et al. (2009) A randomized trial of rosuvastatin in the prevention of venous thromboembolism. N. Engl. J. Med., 360(18): 1851–1861.
• Hall A.S., Jackson B.M., Farrin A.J. et al.; SPACE ROCKET Trial Group (2009) A randomized, controlled trial of simvastatin versus rosuvastatin in patients with acute myocardial infarction: the Secondary Prevention of Acute Coronary Events — Reduction of Cholesterol to Key European Targets Trial. Eur. J. Cardiovasc. Prev. Rehabil., 16(6): 712–721.
• Hippisley-Cox J., Coupland C. (2010) Unintended effects of statins in men and women in England and Wales: population based cohort study using the QResearch database. BMJ, 340: c2197.
• Hu M., Tomlinson B. (2013) Current perspectives on rosuvastatin. Integr. Blood Press Control., 6: 15–25.
• Jones P.H., Davidson M.H., Stein E.A. et al.; STELLAR Study Group (2003) Comparison of the efficacy and safety of rosuvastatin versus atorvastatin, simvastatin, and pravastatin across doses (STELLAR* Trial). Am. J. Cardiol., 92(2): 152–160.
• Kjekshus J., Apetrei E., Barrios V. et al.; CORONA Group (2007) Rosuvastatin in older patients with systolic heart failure. N. Engl. J. Med., 357(22): 2248–2261.
• Kusters D.M., Hutten B.A., McCrindle B.W. et al. (2013) Design and baseline data of a pediatric study with rosuvastatin in familial hypercholesterolemia. J. Clin. Lipidol., 7(5): 408–413.
• Lablanche J.M., Leone A., Merkely B. et al.; CENTAURUS investigators (2010) Comparison of the efficacy of rosuvastatin versus atorvastatin in reducing apolipoprotein B/apolipoprotein A-1 ratio in patients with acute coronary syndrome: results of the CENTAURUS study. Arch. Cardiovasc. Dis., 103(3): 160–169.
• Luvai A., Mbagaya W., Hall A.S., Barth J.H. (2012) Rosuvastatin: a review of the pharmacology and clinical effectiveness in cardiovascular disease. Clin. Med. Insights Cardiol., 6: 17–33.
• Nicholls S.J., Ballantyne C.M., Barter P.J. et al. (2011) Effect of two intensive statin regimens on progression of coronary disease. N. Engl. J. Med., 365(22): 2078–2087.
• Nicholls S.J., Brandrup-Wognsen G., Palmer M., Barter P.J. (2010) Meta-analysis of comparative efficacy of increasing dose of Atorvastatin versus Rosuvastatin versus Simvastatin on lowering levels of atherogenic lipids (from VOYAGER). Am. J. Cardiol., 105(1): 69–76.
• Nissen S.E., Nicholls S.J., Sipahi I. et al.; ASTEROID Investigators (2006) Effect of very high-intensity statin therapy on regression of coronary atherosclerosis: the ASTEROID trial. JAMA, 295(13): 1556–1565.
• Pedersen T.R., Faergeman O., Kaste­lein J.J. et al., Incremental Decrease in End Points Through Aggressive Lipid Lowering(IDEAL) Study Group (2005) High-dose atorvastatin vs usual-dose simvastatin for secondary prevention after myocardial infarction: the IDEAL study: a randomized controlled trial. JAMA, 294(19): 2437–2445.
• Perk J., De Backer G., Gohlke H. et al.; European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation(EACPR); ESC Committee for Practice Guidelines (CPG) (2012) European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012). The Fifth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts). Eur. Heart J., 33(13): 1635–1701.
• Ridker P.M., Danielson E., Fonseca F.A. et al.; JUPITER Study Group (2008) Rosuvastatin to prevent vascular events in men and women with elevated C-reactive protein. N. Engl. J. Med., 359(21): 2195–2207.
• Ridker P.M., Danielson E., Fonseca F.A. et al.; JUPITER Trial Study Group (2009) Reduction in C-reactive protein and LDL cholesterol and cardiovascular event rates after initiation of rosuvastatin: a prospective study of the JUPITER trial. Lancet, 373(9670): 1175–1182.
• Ridker P.M., Pradhan A., MacFadyen J.G. et al. (2012) Cardiovascular benefits and diabetes risks of statin therapy in primary prevention: an analysis from the JUPITER trial. Lancet, 380(9841): 565–571.
• Sattar N., Preiss D., Murray H.M. et al. (2010) Statins and risk of incident diabetes: a collaborative meta-analysis of randomised statin trials. Lancet, 375(9716): 735–742.
• Scandinavian Simvastatin Survival Study Group (1994) Randomised trial of cholesterol lowering in 4444 patients with coronary heart disease: the Scandinavian Simvastatin Survival Study (4S). Lancet, 344(8934): 1383–1389.
• Schwartz G.G., Olsson A.G., Ezekowitz M.D. et al.; Myocardial Ischemia Reduction with Aggressive Cholesterol Lowering(MIRACL) Study Investigators (2001) Effects of atorvastatin on early recurrent ischemic events in acute coronary syndromes: the MIRACL study: a randomized controlled trial. JAMA, 285(13): 1711–1718.
• Stein E.A., Vidt D.G., Shepherd J. et al. (2012) Renal safety of intensive cholesterol-lowering treatment with rosuvastatin: a retrospective analysis of renal adverse events among 40.600 participants in the rosuvastatin clinical development program. Atherosclerosis, 221(2): 471–477.
• Stroke Prevetion by Aggressive Reduction in Cholestrol Levels(SPARCL) Investigators; Karam J.G., Loney-Hutchinson L., McFarlane S.I. (2008) High-dose atorvastatin after stroke or transient ischemic attack: The Stroke Prevention by Aggressive Reduction in Cholesterol Levels (SPARCL) Investigators. J. Cardiometab. Syndr., 3(1): 68–69.
• Takagi H., Niwa M., Mizuno Y. et al. (2013) Effects of rosuvastatin versus atorvastatin on small dense low-density lipoprotein: a meta-analysis of randomized trials. Heart Vessels, May 5 [Epub ahead of print].
• Takayama T., Hiro T., Yamagishi M. et al. (2007) Rationale and design for a study using intravascular ultrasound to evaluate effects of rosuvastatin on coronary artery atheroma in Japanese subjects: COSMOS study (Coronary Atherosclerosis Study Measuring Effects of Rosuvastatin Using Intravascular Ultrasound in Japanese Subjects). Circ. J., 71(2): 271–275.
• The Long-Term Intervention with Pravastatin in Ischaemic Disease(LIPID) Study Group (1998) Prevention of cardiovascular events and death with pravastatin in patients with coronary heart disease and a broad range of initial cholesterol levels. N. Engl. J. Med., 339(19): 1349–1357.
• Toth P.P., Dayspring T.D. (2011) Drug safety evaluation of rosuvastatin. Expert Opin. Drug Saf., 10(6): 969–986.
• Ueno Y., Yamashiro K., Tanaka Y. et al. (2013) Rationale and Design of the EPISTEME Trial: Efficacy of Post-Stroke Intensive Rosuvastatin Treatment for Aortogenic Embolic Stroke. Cardiovasc. Drugs Ther., Sep. 27 [Epub ahead of print].
• Waters D.D., Guyton J.R., Herrington D.M. et al.; TNT Steering Committee Members and Investigators (2004) Treating to New Targets (TNT) Study: does lowering low-density lipoprotein cholesterol levels below currently recommended guidelines yield incremental clinical benefit? Am. J. Cardiol., 93(2): 154–158.
• Wolffenbuttel B.H., Franken A.A., Vincent H.H.; Dutch Corall Study Group (2005) Cholesterol-lowering effects of rosuvastatin compared with atorvastatin in patients with type 2 diabetes — CORALL study. J. Intern. Med., 257(6): 531–539.

Резюме. Вопрос профилактики во всем мире — основная эффективная стратегия увеличения длительности жизни. Регулирование факторов риска может снизить клинические проявления и уровень преждевременной смертности у лиц с сердечно-­сосудистыми заболеваниями. Коррекцию дислипидемии по праву считают одним из действенных направлений такой профилактики. В статье приведены данные многочисленных клинических исследований относительно эффективности и безопасности применения розувастатина при сердечно-сосудистой и коморбидной патологии. Результаты клинических исследований позволяют сделать вывод о том, что розувастатин эффективен и безопасен в терапии большинства пациентов, которым показано проведение первичной или вторичной профилактики кардиовас­кулярных заболеваний, а также пациентов очень высокого риска при необходимости значительного снижения уровня холестерина липопротеидов низкой плотности.

Ключевые слова: факторы риска, сердечно-­сосудистые заболевания, статины, розувастатин, первичная и вторичная профилактика.

Summary. The prevention measures nowadays are considered worldwide as the most effective strategy for life expectancy increasing. Regulation of risk factors can reduce the clinical manifestations and premature death in people with cardiovascular disease. Correction of dyslipidemia is one of the important aspects of such prevention. The article presents data from numerous clinical studies regarding the efficacy and safety of rosuvastatin in cardiovascular and comorbid disease. Clinical studies suggest that rosuvastatin is the safe and effective in therapy for the most patients in need for primary or secondary prevention of cardiovascular disease, as well as very high-risk patients, when significant reduction in low density lipoprotein cholesterol is needed.

Key words: risk factors, cardiovascular disease, statins, rosuvastatin, primary and secondary prevention.

Розувастатин (Rosuvastatin) Лікарські препарати

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, кросповідон, повідон, магнію стеарат, опадрай II 85F рожевий.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору.

Фармакотерапевтична група

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин. Код АТХ С10А А07.

Фармакологічні властивості

Розувастатин − це селективний та конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарил кофермент А у мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка: орган-мішень для зменшення рівня холестерину.

Розувастатин збільшує кількість рецепторів ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) на поверхні клітин печінки, посилюючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

Лікарський засіб знижує підвищений рівень холестерину ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів (ТГ) і підвищує рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він також зменшує рівень аліпопротеїну В (апоВ), ХС-не ЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень аліпопротеїну А-1(апоА-І), відповідні дані зазначені у таблиці 1.

Лікарський засіб також зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-не ЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та співвідношення апоВ/апоА-І.

Відповідь на дозу у пацієнтів із первинною гіперхолестеринемією типу IIa та IІb (відкоригована середньовідсоткова зміна порівняно з вихідним рівнем)

Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку застосування лікарського засобу, 90% максимального ефекту — через 2 тижні. Максимальний ефект зазвичай досягається через 4 тижні та триває надалі.

Максимальна концентрація розувастатину у плазмі крові (С_max) досягається приблизно через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20%.

Розувастатин значною мірою захоплюється печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Близько 90% розувастатину зв’язується з білками плазми крові, переважно з альбуміном.

Розувастатин зазнає незначного метаболізму (приблизно 10%). Дослідження метаболізму in vitro із використанням гепатоцитів людини свідчать, що розувастатин є слабким субстратом для метаболізму на основі ферментів цитохрому Р450. Основним задіяним ізоферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначеними метаболітами є N-десметиловий та лактоновий метаболіти. N-десметил-метаболіт приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатин припадає більше 90% активності циркулюючого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.

Приблизно 90% дози розувастатину виводиться у незміненому стані з калом (разом всмоктана та невсмоктана діюча речовина), а решта виводиться із сечею. Приблизно 5% виводиться із сечею у незміненому вигляді. Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 19 годин і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення кліренсу лікарського засобу із плазми крові становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації — 21,7%). Як і в разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається з участю мембранного транспортера OATP-C, який відіграє важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.

Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно до дози. При багаторазовому щоденному застосуванні параметри фармакокінетики не змінюються.

Не спостерігалося клінічно значущого впливу віку або статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих. Фармакокінетика розувастатину у дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією була подібною до фармакокінетики у дорослих добровольців (див. розділ «Діти»).

Дослідження фармакокінетики виявили, що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців та корейців) медіанні значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) та C_max приблизно вдвічі вищі, ніж у представників європеоїдної раси; в індусів медіанні значення AUC та C_max підвищені приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційної фармакокінетики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та негроїдної рас.

У дослідженні за участю пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацій розувастатину або N-десметил-метаболіту в осіб зі слабкою або помірною недостатністю відзначено не було. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 1 року) на статеве дозрівання невідомі.

У дітей та підлітків, які приймали розувастатин, підвищення рівня КФК > 10 разів вище верхньої межі норми та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Розувастатин-Дарниця містить лактозу моногідрат, тому якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

Призначення лікарського засобу дітям повинен проводити лише спеціаліст.

Застосовувати дітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструації почалися щонайменше рік тому).

Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг* на добу. Лікарський засіб слід приймати перорально в дозах від 5 мг* до 20 мг 1 раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти повинні дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу у дозах більше 20 мг у цій популяції не досліджувалися. Дозування 40 мг застосовувати дітям.

Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений. Лікарський засіб не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.

Підвищення рівня КФК > 10 разів вище верхньої межі норми та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у дітей та підлітків порівняно з дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Показання

Дорослим та дітям віком від 10 років із первинною гіперхолестеринемією (тип ІІа, в тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (тип IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад, фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.

При гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижувальних засобів лікування (наприклад, аферез ЛПНЩ) або у разі, коли таке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних порушень

Запобігання значним серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення, як доповнення до корекції інших факторів ризику.

Протипоказання

• Гіперчутливість до розувастатину або до будь-яких інших компонентів лікарського засобу;
• захворювання печінки в активній фазі, серед яких стійке підвищення сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-яке підвищення трансаміназ у сироватці, що у 3 рази перевищує верхню межу норми;
• тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну 5 разів від верхньої межі норми), протягом 5–7 днів необхідно зробити додатковий підтверджувальний аналіз. Якщо результат повторного аналізу підтверджує початковий рівень > 5 разів від верхньої межі норми, починати лікування не слід.

Розувастатин, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам із факторами, що спричиняють розвиток міопатії/рабдоміолізу.

До таких факторів належать:

• порушення функції нирок;
• гіпотиреоз;
• наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м’язових захворювань;
• наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;
• зловживання алкоголем;
• вік > 70 років;
• ситуації, що можуть призвести до підвищення рівня розувастатину у плазмі крові (див. розділи «Фармакокінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);
• одночасне застосування фібратів.

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо початкові рівні КФК значно підвищені ( > 5 разів від верхньої межі норми), лікування розпочинати не слід.

Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти свого лікаря про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або гарячкою. У цих пацієнтів слід виміряти рівень КФК. Застосування лікарського засобу слід припинити, якщо рівень КФК значно підвищений ( > 5 разів від верхньої межі норми) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівень КФК ≤ 5 від верхньої межі норми). У разі зникнення симптомів та нормалізації рівня КФК можна поновити терапію розувастатином або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярний контроль рівня КФК у пацієнтів без вказаних симптомів непотрібний. Дуже рідко повідомляли про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня КФК у сироватці крові, що зберігається навіть після відміни застосування статинів.

У клінічних дослідженнях не було отримано доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Тому застосовувати розувастатин у комбінації з гемфіброзилом не рекомендується. Сприятливий вплив подальших змін рівня ліпідів при одночасному застосуванні розувастатину з фібратами або ніацином потрібно порівняти з потенційними ризиками при застосуванні такої комбінації. Одночасне застосування фібратів та розувастатину в дозі 40 мг протипоказано.

Не слід застосовувати розувастатин одночасно з системними лікарськими засобами фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. Пацієнтам, у яких застосування системної фузидової кислоти вважається життєво необхідним, лікування статинами слід припинити на весь термін лікування фузидовою кислотою. Повідомляли про випадки рабдоміолізу (в тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, які отримували цю комбінацію. Пацієнтам слід порадити негайно звернутися по медичну допомогу, якщо вони відчувають будь-які симптоми м’язової слабкості, болю або хворобливої чутливості. Терапію статинами можна повторно поновити через сім днів після останньої дози фузидової кислоти. У виняткових випадках, коли необхідна пролонгована системна фузидова кислота, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, необхідність одночасного застосування розувастатину та фузидової кислоти слід розглядати тільки в кожному конкретному випадку і під ретельним медичним наглядом.

Лікарський засіб не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (такими, як сепсис, гіпотензія, велике хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.

Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 місяці лікування. Застосування препарату слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж утричі перевищує верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) більша при застосуванні дози 40 мг.

У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж починати терапію розувастатином.

Зрідка повідомляли про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому числі розувастатин. Якщо на тлі лікування розувастатином розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, слід негайно припинити застосування розувастатину. Якщо інші причини не виявлено, не слід поновлювати лікування розувастатином.

Відомо, що у ході досліджень фармакокінетики спостерігалося зростання AUC у пацієнтів монголоїдної раси приблизно вдвічі порівняно з представниками європеоїдної раси. Для таких пацієнтів необхідна корекція дози розувастатину (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Підвищена системна експозиція до розувастатину спостерігалася в осіб, які застосовували розувастатин разом з різними інгібіторами протеази, у поєднанні із ритонавіром. Слід зважити як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою розувастатину у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози препарату у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування розувастатину з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза лікарського засобу не скоригована (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» і «Спосіб застосування та дози»).

Інтерстиціальне захворювання легень

Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомляли про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припинити.

Деякі дані свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, при якому необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, тому вона не повинна бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6–6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м 2 , підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити клінічний та біохімічний контроль.

У дослідженні JUPITER зареєстрована загальна частота цукрового діабету становила 2,8% у групі прийому розувастатину та 2,3% − у групі плацебо, переважно у пацієнтів із рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Жінкам репродуктивного віку необхідно застосовувати належні засоби контрацепції.

Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування лікарського засобу у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє в період застосування цього лікарського засобу, лікування слід негайно припинити.

Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко людини, та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекомендувати утримуватися від годування груддю.

Розувастатин проникає у молоко щурів. Даних щодо проникнення лікарського засобу у грудне молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу розувастатину на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводили. Однак, з огляду на фармакодинамічні властивості препарату, малоймовірно, що розувастатин впливатиме на таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення у період лікування розувастатином.

Спосіб застосування та дози

Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої необхідно дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, беручи до уваги поточні рекомендації.

Лікарський засіб можна приймати у будь-який час дня, незалежно від вживання їжі.

Рекомендована початкова доза становить 5мг* або 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і переведених на прийом розувастатину з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівень холестерину в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також імовірність розвитку небажаних реакцій. У разі необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакодинаміка»). Враховуючи те, що на тлі застосування лікарського засобу в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»). На початку прийому лікарського засобу у дозі 40 мг рекомендований нагляд спеціалістів.

Профілактика порушень з боку серцево-судинної системи

У дослідженні для зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи розувастатин застосовували у дозі 20 мг на добу.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг* (див. розділ «Особливості застосування»). Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 30 кг/м 2 , підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).

часто: головний біль, запаморочення;

рідкісні: поліневропатія, втрата пам’яті;

частота невідома: периферична невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні жахіття).

частота невідома: депресія.

З боку крові та лімфатичної системи:

рідко: реакції гіперчутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

нечасто: свербіж, висипання, кропив’янка;

частота невідома: синдром Стівенса-Джонсона.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини:

рідко: міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, вовчакоподібний синдром, розрив м’язів;

частота невідома: порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз:

Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які застосовували розувастатин. Зміни вмісту білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігалися у 20 мг.

У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівня КФК; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівень КФК підвищений (> 5 разів від верхньої межі норми), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалося дозозалежне підвищення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. При застосуванні розувастатину також відзначалося підвищення рівня HbA1c.

На тлі застосування деяких статинів відзначалися такі небажані явища:

• розлад статевої функції;
• окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) більша при застосуванні препарату в дозі 40 мг.