Симптоми простатиту та методи його лікування

Залозиста тканина є джерелом формування гормонів та простатичного соку, м’язова тканина відповідає за регулювання просвіту уретри. Функції простати:

• забезпечує стабільні ерекцію та еякуляцію;
• перешкоджає закиданню насіннєвої рідини в сечовий міхур;
• виділяє рідину, яка розріджує сперму та створює сприятливі умови для активності сперматозоїдів;
• допомагає контролювати процес сечовипускання;
• захищає статевий тракт чоловіка від інфекцій.

Оскільки через простату проходить сечовід, патології передміхурової залози (аденома, простатит, рак простати) призводять до порушення процесу сечовипускання. Із запаленням простати стикаються понад 8% чоловіків у світі. Простатит діагностують приблизно у 25% пацієнтів чоловічої статі із сечостатевими симптомами.

Що таке простатит?

Простатит – це захворювання сечостатевої системи, яке характеризується запаленням та набряком передміхурової залози. Запалені тканини простати змінюють свою структуру, через що порушуються функції клітин та простати загалом.

При неправильному або несвоєчасному лікуванні простатит може спричинити зниження лібідо та імпотенцію, призвести до виникнення синдрому хронічного тазового болю, розладу сечовипускання. При підозрі на простатит потрібна консультація уролога.

Причини простатиту

Розвитку простатиту в чоловіків сприяє анатомічна будова передміхурової залози, через яку у вивідних протоках може застоюватися секрет простати або кров, що призводить до запального процесу в тканинах. Інші причини простатиту:

• генетична схильність;
• нерегулярне статеве життя;
• тяжкі форми ангіни, пневмонії, грипу;
• хронічні травми промежини (тривала верхова їзда чи їзда велосипедом);
• спазми м’язів тазового дна;
• порушення гормонального фону;
• вроджене зниження імунітету;
• хронічні запори;
• надмірно активна статева активність;
• вікові зміни простати;
• імунологічні порушення;
• хімічне ураження через рефлюкс сечі (призводить до зворотного струму сечі з сечового міхура в сечоводи);
• переохолодження області малого тазу;
• надмірна маса тіла чи ожиріння;
• сидячий чи малорухливий спосіб життя;
• куріння та вживання алкоголю;
• нервове та фізичне перенапруження;
• нейрогенні порушення.

Викликати простатит можуть інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, кандидоз, мікоплазмоз, гонорея, трихомоніаз та герпес). Запалення простати виникає через особливості будови нервово-рефлекторних зв’язків із прямою кишкою та сечовим міхуром.

Простатит може бути викликаний закупоркою, яка зменшує або блокує відтік сечі з сечового міхура, або фімозом (звуженням крайньої плоті, що ускладнює виведення головки статевого члена). Встановлений сечовий катетер підвищує ризик запалення простати, оскільки можливість проникнення бактерій в уретру підвищується.

Симптоми простатиту

Першою ознакою простатиту зазвичай є часте сечовипускання. Інші симптоми простатиту:

• тонкий і слабкий струмінь сечі;
• печіння та біль при сечовипусканні;
• домішки крові чи гною у сечі;
• проблеми з початком сечовипускання;
• неможливість повністю випорожнити сечовий міхур;
• «краплинний» вихід сечі;
• болісна дефекація та еякуляція;
• підвищення каламутності секрету простати;
• неприємний різкий запах сечі;
• слабка ерекція або її цілковита відсутність;
• передчасна еякуляція;
• підвищена температура та озноб;
• м’язовий біль.

При простатиті біль може виникати в животі над кісткою лобка, в попереку, в області між мошонкою і прямою кишкою (промежині), в яєчках. Виділення у чоловіків при простатиті за відсутності лікування набувають жовтого або зеленого кольору.

Залежно від форми перебігу хвороби розрізняють гострий та хронічний простатит. Симптоми при гострому простатиті розвиваються раптово, є яскраво вираженими. Хронічним простатитом вважається наявність гострого запалення передміхурової залози понад три місяці.

Види простатиту

Типи простатиту варіюються залежно від ознак та причини запалення простати. Види простатиту:

• бактеріальний простатит. Виникає на тлі потрапляння інфекції до передміхурової залози (зазвичай у чоловіків, старших за 35 років). Бактеріальний простатит розпочинається в епідідімісі (придатку яєчка) або в уретрі, а пізніше поширюється на передміхурову залозу;
• калькульозний простатит. Зазвичай розвивається у чоловіків віком понад 50 років. Запалення простати ускладнюється появою невеликих утворень щільної консистенції (камінців-конкрементів);
• застійний (конгестивний) простатит. З’являється через застій секрету та крові в передміхуровій залозі.

При несвоєчасному лікуванні гострого простатиту можуть розвинутись ускладнення: бактеріальне зараження крові (бактеріємія), запалення спіральної трубки, прикріпленої до задньої частини яєчка (епідідіміт). У поодиноких випадках з’являється заповнена гноєм порожнина (абсцес) передміхурової залози чи інфекція з простати поширюється на верхню тазову кістку чи нижній відділ хребта.

Хронічний простатит

Хронічний простатит діагностується у 90-95% випадків запалення простати. Симптоми хронічного простатиту:

• тягнучі та ниючі болі в статевому члені, яєчках, нижній частині живота та попереку;
• збільшена простата;
• біль при еякуляції;
• часте сечовипускання (особливо вночі);
• біль у тазовій ділянці після статевого контакту.

Ускладнення хронічного простатиту можуть включати тривогу чи депресію, сексуальну дисфункцію (нездатність досягати чи підтримувати ерекцію). Також простатит викликає зміни у спермі, які можуть призвести до безпліддя.

Застійний простатит

Застійний простатит викликаний малорухомим способом життя, через який в артеріях малого тазу порушується кровообіг, та травмами органів малого тазу. Перервані та нерегулярні статеві контакти також можуть спровокувати простатит, оскільки порушується відтік секрету простати.

При застійному простатиті велика ймовірність приєднання інфекції, оскільки кров і секрет простати, що застоялися, є сприятливим середовищем для розмноження бактерій. Зміна консистенції та кольору насіннєвої рідини, домішки крові та гною в сечі і спермі є характерними симптомами застійного простатиту.

Як лікувати простатит?

Вилікувати простатит назавжди допоможе уролог після визначення типу та причини запалення простати. Діагностика простатиту може включати:

• збирання анамнезу та аналіз скарг пацієнта;
• пальцеве ректальне обстеження;
• аналіз на інфекції, що передаються статевим шляхом;
• лабораторне дослідження секрету передміхурової залози;
• аналіз на простатспецифічний антиген (ПСА).

Для оцінки локалізації осередків запалення уролог може направити на УЗД передміхурової залози, мошонки та пеніса, органів малого тазу. При підозрі на рак лікар призначає біопсію простати (забір клітин для дослідження) та комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію.

Медикаментозне лікування простатиту підбирається залежно від виду та форми перебігу захворювання. Способи лікування простатиту:

• нестероїдні протизапальні препарати. Призначаються для зменшення набряку тканин передміхурової залози;
• антибактеріальні препарати. Необхідні при бактеріальному простатиті для боротьби з інфекцією;
• знеболювальні засоби. Застосовуються при вираженому больовому синдромі;
• ліки, що покращують статеву функцію. Використовуються для нормалізації кровопостачання статевого органу та очищення судин передміхурової залози від шлаків та токсинів;
• альфа-блокатори. Допомагають розслабити шийку сечового міхура та м’язові волокна у місці з’єднання простати із сечовим міхуром.

Для лікування хронічного простатиту лікар також призначає блокатори альфа, за необхідності рекомендує масаж простати. Зняти гострий больовий синдром при простатиті допоможе тепла ванна або грілка.

Дієта при простатиті передбачає відмову від алкоголю, кофеїну, гострої чи кислої їжі, яка може подразнювати сечовий міхур. При запаленні простати важливо дотримуватися питного режиму (приведе до частого сечовипускання та «вимивання» бактерій із сечового міхура).

Лікар також може порекомендувати вправи від простатиту, які спрямовані на зменшення запалення та зняття больового синдрому. Для зміцнення м’язів тазового дна уролог може призначити вправи Кегеля.

Лікування простатиту народними засобами неприпустиме, оскільки може призвести до посилення симптомів, прогресування запалення, а також поширення інфекції на інші органи (мошонку, яєчка, сечовий міхур). Самостійне лікування простатиту також може призвести до переходу захворювання у хронічну форму.

Профілактика простатиту

Профілактика простатиту полягає в застосуванні бар’єрної контрацепції (презервативів) під час статевих актів та у своєчасному лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів. Також необхідно регулярно (три-чотири рази на тиждень) займатися фізичною активністю та підтримувати водний баланс.

Масаж простати при простатиті

Масаж простати при запаленні передміхурової залози необхідно робити двічі-тричі на тиждень. Масажні рухи допомагають вивести надмірну рідину з протоків простати та запобігти її застою.

Урологи рекомендують чоловікам із простатитом часто еякулювати, щоб секрет простати не накопичувався у залозі. Вести статеве життя при простатиті у гострій формі не рекомендується, проте при хронічному запаленні простати займатися сексом не лише можна, а й корисно – для виведення насіннєвої рідини.

Однак простатит у чоловіків може зашкодити жінці при незахищеному статевому контакті, під час якого бактеріальна інфекція може вразити геніталії, сечовивідні шляхи та сечовий міхур. Потрапляння інфекції до сечостатевої системи жінки може спричинити розвиток вагініту, циститу або уретриту. Для запобігання інфікуванню необхідно використовувати презервативи.

Що не можна при простатиті?

При простатиті не можна їсти гострі та солоні продукти (подразнюють слизову оболонку сечового міхура і викликають посилення болю), піднімати важкі речі та виконувати фізичні вправи з додатковою вагою (наприклад, штангою чи гирею). Чоловікам із гострим або хронічним простатитом рекомендується відмовитися від тривалого водіння, їзди на велосипеді та верхової їзди.

Запалення простати – симптоми та лікування, основні способи діагностики та терапії, можливі ускладнення

Згідно зі статистикою, із захворюваннями простати стикаються понад 75% представників сильної статі старше 40-45 років. Сильна циркуляція лімфи та крові в судинах малого тазу нерідко провокує набряк органу та застійні явища. Крім того, простата добре іннервована, тому симптоми захворювання у чоловіків включають сильний біль.

1. Що таке передміхурова залоза
2. Хвороби передміхурової залози у чоловіків
3. Симптоми хвороб передміхурової залози у чоловіків
4. Простатит
5. Аденома простати
6. Кіста
7. Камені
8. Рак
9. Абсцес
10. Основні методи лікування передміхурової залози
11. Профілактика
12. Відео

Що таке передміхурова залоза

Простата або передміхурова залоза – це чоловічий статевий орган, частина репродуктивної системи. Вона розташовується в малому тазі, нижче сечового міхура, частково охоплює сечівник і сім’явикидуючі протоки. Простата складається з двох часток і перешийка, який їх з’єднує. Крім того, в органі виділяють верхівку, основу, передню, задню частини. За формою передміхурова залоза нагадує каштан, еластична, складається із залізистих та м’язових клітин. Простата виконує три основні функції:

1. Моторну. М’язові клітини простати утворюють сфінктер у сечівнику, що утримує сечу.
2. Секреторну. Заліза виробляє особливий секрет, який забезпечує сперматозоїдам рухливість, розріджує сперму.
3. Бар’єрну. Запобігає поширенню інфекції із сечівника.

Хвороби передміхурової залози у чоловіків

Патології, як правило, пов’язані з ураженням органу патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами, застійними явищами або новоутвореннями (як злоякісними, так і доброякісними). Серед захворювань простати виділяють такі:

• запалення (простатит);
• доброякісну гіперплазію залози (аденому);
• злоякісне новоутворення (рак);
• кістозні новоутворення;
• абсцес простати.

Спровокувати початок розвитку патології та ознаки запалення простати у чоловіків може безліч факторів, що створюють сприятливе середовище та умови для проникнення, розмноження патогенних мікроорганізмів (грибків, вірусів, бактерій). Крім того, вони можуть спричинити розвиток доброякісних або злоякісних пухлин. До несприятливих факторів відносять:

• неправильне харчування;
• гіповітаміноз;
• венеричні захворювання;
• переохолодження організму;
• гіподинамію;
• тривале лікування антибіотиками;
• застій крові у малому тазі;
• шкідливі звички;
• ендокринні патології;
• патології репродуктивної системи;
• онкологічні захворювання в анамнезі;
• тривала перевтома.

Симптоми хвороб передміхурової залози у чоловіків

Ознаки порушення роботи передміхурової залози залежать від причини захворювання, його локалізації та характеру патологічних процесів. Як правило, пацієнт скаржиться на слабкість, зниження працездатності, загальну втому та дратівливість. Крім того, симптоми простатиту та аденоми простати у чоловіків, каміння або абсцесу можуть виявлятися наступним чином:

• порушення сечовипускання;
• еректильна дисфункція;
• безпліддя;
• біль, печіння у сечівнику;
• підвищення температури;
• озноб;
• болісний статевий акт;
• відсутність сім’явипорскування;
• біль у промежині при різких рухах;
• смердючі виділення з уретри.

Простатит

Запальне ураження передміхурової залози, простатит, є одним із найпоширеніших захворювань чоловічої статевої сфери . Основною причиною патології вважають порушення циркуляції крові в малому тазі, що призводить до сильного збільшення часток органу та його набряку. Симптоми запалення простати залежить від виду захворювання. Виділяють кілька типів перебігу патології:

1. Гостре запалення. Викликано патогенними мікробами (наприклад, кишковою паличкою чи ентеробактеріями). Гострий простатит проявляється сильними болями та різями в уретрі, порушенням сечовипускання: урина виділяється насилу, іноді по краплині. У деяких пацієнтів спостерігається підвищення температури.
2. Хронічний бактеріальний запалення. Зазвичай, викликається статевими інфекціями (хламідіозом, гонореєю, трихомоніазом та інших.). Симптоми запалення простати хронічної форми можуть бути невираженими або відсутніми. Серед характерних ознак відзначають розлад сексуальної функції (порушення ерекції, передчасне сім’явипорскування), хворобливі сечовипускання (переважно нічні) та виділення слизу з уретри.
3. Хронічний небактеріальний запалення. Захворювання розвивається внаслідок запальних процесів в інших органах (пієлонефриту, циститу), застою крові, серцевої недостатності, переохолодження. Такий простатит нерідко має одну ознаку – утруднене сечовипускання. Нерідко наслідком патології стає порушення роботи нирок, дискомфорт у попереку.

Аденома простати

Захворювання простати, що характеризується доброякісним розростанням тканин і формуванням вузликів, які поступово здавлюють сечівник і насіннєві канали, сечовий міхур. Гіперплазія може призвести до порушення концентрації гормонів у крові. Ознаки аденоми простати у чоловіків варіюються залежно від стадії захворювання:

1. Компенсована. Як правило, на цій стадії чоловіки не відзначають специфічних симптомів. Іноді відзначаються прискорені позиви до сечовипускання ночами.
2. Субкомпенсована. Основними ознаками є почуття важкості у сечовому міхурі, його неповне спорожнення. Рідина при сечовипусканні відходить насилу, пацієнти скаржаться на утруднене сім’явипорскування.
3. Декомпенсована. Характеризується значним зменшенням обсягу м’язів сечового міхура та його тонусу. Крім того, при аденомі розвивається хронічна втома, біль та різь при спробах помочитися. За відсутності лікування, розростання пухлини, інтенсивність болю значно збільшується, може порушуватися дефекація через здавлення прямої кишки.

Аденома простати вважається передраковим захворюванням, тому при виявленні цього розростання тканин необхідно проведення біопсії для виявлення атипових клітин та ультразвукового дослідження (УЗД) для детального вивчення структури органу. Гіперплазія залози, як правило, прогресує повільно, що дозволяє своєчасно провести діагностику та розпочати лікування.

Кіста

Патологічна порожнина з рідиною чи кіста простати розвивається під впливом запальних процесів залози, у яких відбувається передавлювання вивідних проток органу, і порушується відтік секрету. Спровокувати патологію можуть постійні стреси, нервові перенапруги, хронічні захворювання та пухлини сусідніх органів, склероз тканин простати. Ознаками кістозної освіти є:

• печіння в уретрі;
• збільшення залози у розмірах;
• зниження лібідо;
• підвищення температури;
• відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
• порушення репродуктивної функції.

Камені

Утворення каменів у простаті відбувається внаслідок сидячого способу життя, травм у пахвинній ділянці, запальних захворювань органу. Поступово збільшуючись у розмірах, конкременти порушують цілісність проток залози, тканини простати починає потрапляти сеча. Камені, як правило, складаються з їх фосфатів, солей сечової та щавлевої кислоти, білка та епітелію проток. До основних ознак патології відносять:

• слабку ерекцію;
• болі при сечовипусканні;
• часті загострення запалень;
• біль при сім’явипорскуванні;
• ущільнення в залозі та болі при її промацуванні.

Рак

Злоякісне новоутворення, що розвивається із секреторного епітелію простати, називають раком або карциномою. Передують розвитку пухлини тривалі запальні процеси. До групи ризику входять чоловіки віком понад 40 років, які зловживають спиртними напоями, курінням. Симптоми онкологічного ураження простати неспецифічні та виявляються порушенням функціонування органу. На ранніх стадіях захворювання, як правило, не виявляється. З розвитком пухлини розвиваються такі симптоми:

• гематурія;
• хворобливе сечовипускання;
• біль у нижній частині живота;
• набряклість ніг;
• порушення випорожнення;
• імпотенція.

Абсцес

Інфекційно-запальна патологія, що супроводжується гнійним розплавленням тканин, називається абсцесом. Розвивається такий процес внаслідок перенесення патогенних бактерій від первинного вогнища інфекції до передміхурової залози кров’яним руслом. Довгий час абсцес може протікати безсимптомно. Основними ознаками наявності гнійного вогнища у тканинах простати є:

• лихоманка та підвищена температура;
• біль при статевих контактах, сечовипусканні;
• виділення смердючого гною із сечею (при розриві абсцесу).

Діагностують гнійну освіту в простаті за допомогою інструментальних та лабораторних досліджень. В аналізах крові відзначають збільшення кількості лейкоцитів, підвищення значення швидкості осідання еритроцитів. При дослідженні сечі виявляється лейкоцитурія та патогенна мікрофлора. Пальпаторне обстеження через пряму кишку вказує на наявність утворення округлої форми.

Основні методи лікування передміхурової залози

Способи лікування патологій залежать від конкретного захворювання, стадії перебігу та ступеня виразності. Терапія захворювань простати підбирається в індивідуальному порядку залежно від віку пацієнта, результатів лабораторних аналізів, інструментальних досліджень, наявності супутніх патологій. Ознайомтеся з основними принципами лікування захворювань передміхурової залози:

Захворювання

Методи лікування

• лікарська терапія системними (таблетки, ін’єкції) та місцевими (ректальні свічки) протизапальними та протимікробними препаратами;
• фізіопроцедури;
• народні засоби (настої, відвари).

• медикаментозне лікування препаратами групи блокаторів альфа-адренорецепторів, фітопрепаратів;
• хірургічне лікування (трансуретральна ендоурологічна операція, лазерна коагуляція, вапоризація);
• балонна дилатація;
• уретральні стенти.

• медикаментозна терапія протизапальними засобами антибіотиками, знеболюючими засобами, альфа-адреноблокаторами;
• пункція кістозної освіти.

• медикаментозна терапія антибіотиками, знеболюючими засобами;
• хірургічне видалення каміння.

• хіміотерапія;
• променева терапія;
• хірургічне лікування (видалення всього органу або його частини).

• лікарська терапія протизапальними засобами, антибіотиками, детоксикаційна терапія;
• пресакральні блокади;
• бужування уретри.

Профілактика

Для запобігання розвитку захворювань передміхурової залози слід дотримуватися принципів здорового способу життя. Знижує ризик виникнення патологій простати; дотримання наступних рекомендацій:

• Дотримуйтесь збалансованого харчування харчування.
• Регулярно виконуйте фізичні вправи.
• Приймайте полівітамінні комплекси, імуномодулюючі препарати.
• Відмовтеся від вживання алкоголю, куріння тютюну, наркотичних речовин.
• Уникайте переохолодження організму.
• Відвідуйте лікаря одразу після того, як з’явилися симптоми захворювань.