§ 41. Ґрунти

Завдяки ґрунту люди забезпечені їжею та одягом, а промисловість — сировиною.

Ви вже знаєте, що ґрунт утворюється в результаті взаємодії оболонок Землі, а його головною властивістю є родючість. Саме родючість обумовлює ріст і розвиток рослин і відрізняє ґрунт від гірських порід.

Гірські породи є основою для формування ґрунту. Клімат забезпечує наявність у ньому тепла і вологи. Численні тварини, що живуть у ґрунті, — хробаки, жуки, мурахи та інші — розпушують ґрунт і покращують проникнення в нього води і повітря. Рослини отримують із ґрунту мінеральні речовини, що забезпечують їхній розвиток. Мікроорганізми розкладають рештки рослин і утворюють органічну речовину чорного кольору — гумус (перегній). Ось чому що темніший колір має ґрунт, то більше в ньому гумусу й тим вища родючість.

Родючість ґрунту залежить не тільки від вмісту в ньому поживних речовин, а й від інших властивостей. Залежно від розміру частинок гірських порід, що складають ґрунт, розрізняють піщані, глинисті, супіщані та суглинкові ґрунти. Вони по-різному здатні пропускати воду та повітря. Піщані ґрунти погано утримують воду, через це кореням рослин не вистачає вологи. Глинисті ґрунти, навпаки, мають достатній запас вологи, але зволожена дощем глина зліплює складові ґрунту, від чого він стає щільним. Найкращими для господарського використання вважають супіщані та суглинкові ґрунти — проміжні між піщаними і глинистими. Завдяки піску ці ґрунти краще й легше обробляти, а завдяки глині вони добре утримують воду та поживні речовини.

2. Типи ґрунтів

На різних широтах утворюються різні типи ґрунтів. Це обумовлено неоднорідними кліматичними умовами (співвідношення тепла і вологи), складом гірських порід та рослинного світу. Як правило, кожному типу рослинності відповідає свій тип ґрунту. Колір ґрунту залежить від вмісту в ньому гумусу. Чим більше гумусу, тим темніший колір і тим більш високу родючість має ґрунт. Особливості різних ґрунтів видно на ґрунтовому профілі (мал. 1).

Мал. 1. Ґрунтовий профіль показує ґрунт від верхнього родючого шару до гірських порід. Від кількості гумусу залежить колір ґрунту та відповідно його родючість.

Поширення різних типів ґрунтів відображають на картах ґрунтів (мал. 2).

Тундрові ґрунти сформувалися близько до приполярних широт в умовах холодного та надмірно вологого клімату. Мохи й лишайники дають мало органічних речовин для утворення гумусу, а низькі температури вповільнюють швидкість їх розкладання. Тому такі ґрунти малородючі.

Мал. 2. Карта ґрунтів. У поширенні ґрунтів на земній поверхні, як і в поширенні рослинного покриву, існують певні закономірності: ґрунти змінюються від екватора до полюсів. У горах зміна ґрунтового покриву відбувається від підніжжя до вершини.

Підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти поширені в помірних широтах, де зростають хвойні та мішані ліси. Вміст гумусу в них незначний, адже через надмірне зволоження поживні речовини з поверхні швидко вимиваються.

Сірі та бурі лісові ґрунти розвивалися в умовах теплого й помірно вологого клімату під широколистими лісами з багатим трав’яним покривом. Вони містять значну кількість перегною, що забезпечує сприятливі умови для вирощування рослин.

Чорноземи — найбільш родючі ґрунти помірних широт. Вони утворилися в помірно посушливих умовах під багаторічними травами степів. Напевно, ви звертали увагу на те, який насичений темний колір має українська рілля (мал. 3). Усе це завдяки великому вмісту гумусу, що й забезпечує високу родючість.

Мал. 3. У нашій країні зосереджено близько чверті світових чорноземів. Їх називають «чорним золотом» України. Це наше національне багатство.

У посушливих кліматичних умовах під бідною рослинністю сформувалися каштанові, червоні, бурі, пустельні ґрунти та сіроземи.

Червоно-жовті фералітні ґрунти переважають в екваторіальних широтах. Вони бідні на поживні речовини, оскільки органічні рештки в умовах тепла й надмірної вологи швидко розкладаються та засвоюються рослинами.

Розуміння властивостей різних типів ґрунтів дає можливість підібрати рослинні культури, які найкраще підходять до певних умов вирощування.

3. Земельні ресурси

Землі, які люди використовують для задоволення своїх потреб, належать до земельних ресурсів. Ґрунт є їхньою найважливішою складовою. Без ґрунту, як і без води, не можуть існувати ні рослини, ні тварини, ні люди. На Землі налічуються сотні різних типів ґрунтів, але таких, що мають високу родючість, як, наприклад, чорноземи, зовсім небагато. Із часом навіть родючий ґрунт може втрачати свої якості. Неправильний обробіток, внесення надмірної кількості добрив та отрутохімікатів, проведення недоцільного зрошення й осушення земель — усе це виснажує ґрунт, знижує його родючість. Промислові та побутові відходи забруднюють ґрунт небезпечними для живих організмів речовинами.

Процес утворення ґрунту відбувається дуже повільно. Наприклад, у помірних широтах, де розташована Україна, родючий шар ґрунту завтовшки 0,5-2 см утворюється приблизно за 100 років. Для утворення на полі шару ґрунту завтовшки 18-20 см знадобиться кілька тисяч років. Водночас за одну добу поле через дію вітру може втратити шар ґрунту завтовшки 5 см.

4. Як зберегти ґрунти

Для підтримання «здоров’я» ґрунту на схилах ярів висаджують дерева й кущі. Рослини своїм корінням закріплюють ґрунт. Також люди розорюють схили височин упоперек. Для збагачення ґрунту вологою взимку проводять заходи із затримання снігу, навесні затримують талі води, а влітку — вологу дощів. Лісосмуги, що затримують вологу, також не дають розгулятися вітрам. Установлення очисних споруд на підприємствах береже не тільки водні ресурси, а й ґрунтові.

Проте дбайливе ставлення до ґрунту — справа не лише вчених та фермерства. До захисту та охорони ґрунту може долучитися кожен із нас. Вибір екологічно чистих продуктів харчування, правильна утилізація небезпечних матеріалів, таких як батарейки, уникнення пластикових відходів, що потрапляють на звалища, — це лише кілька прикладів того, як допомогти зберегти надзвичайний дар природи.

МОЇ НОТАТКИ

• Ґрунт — верхній родючий шар земної кори.

• Родючість — здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами.

• У різних умовах на Землі утворюються різні типи ґрунтів.

• Ґрунти втрачають родючість унаслідок нераціонального використання.

МОЇ ВРАЖЕННЯ. Чи згодні ви з твердженням «Ґрунт — це життя»? Поясніть свою точку зору.

РОБОТА В ГРУПІ. Уявіть, що ваша родина має земельну ділянку розміром 0,5 га з чорноземним ґрунтовим покривом. Розгляньте декілька варіантів вирощування різних рослинних культур на ділянці. Обчисліть можливі доходи та витрати. Не забудьте подбати про збереження родючості ґрунту.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ. 1. Що таке ґрунт? Від чого залежить родючість ґрунту? 2. За допомогою карти ґрунтів назвіть основні типи ґрунтів. Охарактеризуйте умови утворення одного з типів ґрунту. 3. Яке значення мас ґрунт для людини? Який вплив на ґрунти мас людина? 4. Які заходи слід вживати, щоб зберегти ґрунт?

ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО

• 1. Складіть у зошиті схему «Утворення ґрунту» та за її допомогою доведіть, що ґрунт є результатом взаємодії всіх оболонок Землі.
• 2. Опрацюйте додаткові джерела та дізнайтеся: 1) які типи ґрунтів поширені у вашій місцевості; 2) яка природна рослинність на них зростає; 3) які культурні рослини на них вирощують; 4) які заходи збереження та охорони ґрунтів застосовують на місцевих фермах.
• 3. Напишіть невелику розповідь з аргументацією за темою «Спалювання соломи та рослинних решток у полі: користь чи шкода?».
• 4. Доберіть чотири-п’ять прислів’їв або приказок про ґрунти, поясніть, як ви їх розумієте.

§ 18. Значення ґрунтів у природі й життєдіяльності людей

ВПЛИВ ҐРУНТІВ НА СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ, КРАЇНИ. Ґрунт — це видозмінені під впливом живих організмів, передусім зелених рослин, поверхневі шари земної кори (суходолу), котрі відрізняються від гірських порід складом мінеральної маси, значним умістом специфічних органічних речовин (гумусу) і мають важливу відмінність — родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їхнього росту поживні речовини, воду та повітря. Ґрунти є одночасно й результатом життєдіяльності зелених рослин, й умовою їхнього існування. Це біокосне унікальне природне утворення.

Значення ґрунту полягає в тому, що він є поживним субстратом для рослин, які отримують з нього необхідні для життя мінеральні речовини та воду. Важлива структура ґрунту, його механічний склад, уміст води, кисню, органічних і мінеральних речовин, температура, величина кислотності й інші властивості.

Від механічного складу ґрунту залежать водний, тепловий і повітряний режими, здатність поглинати мінеральні речовини, інші властивості.

На зростання і стан рослин сильно впливає реакція ґрунтового розчину (pH). Більшість рослин росте за нейтральної або слабокислої реакції ґрунтів, але є й такі, які ростуть на сильнокислих або сильнолужних ґрунтах.

Винятково важливе значення для життя рослин має вміст у ґрунті необхідних елементів живлення: азоту, калію, фосфору, кальцію, сірки, заліза.

Рослини пристосувалися до зростання на різних типах ґрунтів. Рослини, які ростуть на скелях і кам’янистих ґрунтах, мають неглибоку, але міцну кореневу систему і своєрідну форму росту — викривлену, повзучу.

Рослини, які ростуть на засолених ґрунтах (солончаках і солонцях) називають галофітами. Вони поширені на узбережжях морів, солоних озер, у пустелях і напівпустелях. (Назвіть їх.)

Ґрунтові чинники визначають розподіл рослин у межах тієї чи іншої природної зони. Залежно від складу і властивостей ґрунту розподіл рослин надзвичайно різноманітний (мал. 82).

Мал. 82. Розподіл рослинної маси за природними зонами в Північній півкулі

У кожній зоні розвиваються такі види землеробства, які за даних умов дають високі результати та потребують менших витрат праці й коштів. Сільськогосподарські культури для свого обробітку потребують певних природних умов. Кожна сільськогосподарська культура відповідає певному природному комплексу й окремим його елементам, у зв’язку із чим неоднакові межі їхнього поширення. Наприклад:

• період вегетації (жито — 100 днів, кукурудза — 160-180 днів);
• потрібна сума позитивних температур, необхідних за період вегетації (жито — 1000-1100 °С, бавовник — 4000 °С);
• якість ґрунтів (пшениця — чорноземні й каштанові; жито — менш вимоглива культура, добре переносить підзолисті);
• ступінь зволоження (рис і бавовник — поливні, просо — посухостійка культура);
• вимоги до світла (кукурудза — рослина довгого світлового дня, льон — культура короткого світлового дня).

На розміщення та спеціалізацію сільського господарства передусім впливають природні, але також і соціально-економічні чинники. Наприклад, попит на світовому ринку, розширення асортименту продуктів споживання у зв’язку з підвищенням рівня життя населення.

Дізнайтеся більше

Блискавки приносять користь. У своєму «блискавичному» польоті вони встигають вихопити з повітря мільйони тонн азоту, «зв’язати» його й направити в землю. Це безкоштовне добриво збагачує ґрунт.

Основні природні чинники розміщення сільського господарства — якість ґрунтів, тривалість безморозного періоду, сума активних температур (забезпеченість теплом), сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом), умови зволоження, кількість опадів, забезпеченість водними ресурсами, рельєфні умови місцевості, ймовірність повторюваності несприятливих метеорологічних умов (посухи, заморозки, вітрова та водна ерозії) тощо. Природні чинники найбільшою мірою впливають на розміщення рослинництва. Ареали поширення теплолюбних винограду, чаю, цитрусових тощо надзвичайно обмежені, інших культур, таких як ячмінь, яра пшениця, картопля — значно ширші.

На розміщення тваринництва природні чинники мають менш істотний вплив. (Поясніть чому.)

• Проаналізуйте карту ґрунтів й економічну карту, розміщені у вашому атласі, та встановіть залежність між типами ґрунтів і спеціалізацією даної території чи країни.

Найбільш залежним від природно-кліматичних умов є пасовищне тваринництво — деякі напрямки вівчарства, скотарства, а також оленярство, конярство. Для них важливими є такі природні чинники: наявність пасовищ, їхній розмір, склад рослинності й тривалість періоду використання.

ПРИРОДНІ ЗОНИ. ПОРІВНЯННЯ КАРТ ҐРУНТІВ І ПРИРОДНИХ ЗОН СВІТУ Й УКРАЇНИ. Природні зони — це природні комплекси, які займають великі площі й характеризуються загальним типом ландшафту.

Великий вплив на їхнє формування має клімат, особливості співвідношення вологи й тепла. Основною характеристикою будь-якої природної зони є типові рослини й тварини, які населяють цю територію, але передусім — неповторний склад ґрунту. Структура ґрунту, особливості його походження й рівень родючості лежать в основі ґрунтової класифікації (табл. 6).

Таблиця 6. Типи ґрунтів та природні зони

Природна зона

Типи ґрунтів

Вміст гумусу

Властивості ґрунтів

Умови ґрунтоутворення

мало тепла й майже відсутня рослинність

мерзлотні, помірно кислі, малородючі

вічна мерзлота; мало тепла, рослинний опад незначний (переважно вічнозелених)

Лісова зона (тайга)

промивні, кислі, малородючі

рослинний опад, хвоя

більше, ніж у підзолистих

збільшення рослинного опаду, більше рослинних залишків

значний рослинний опад

Степи (лісостеп, степ)

менший рослинний опад, багато тепла

Зона пустель (напівпустелі, пустелі)

засолені ґрунти, малородючі

сухий клімат, розріджений рослинний покрив

значний рослинний опад (трави), чергування сухого й вологого періодів

Зона вологих лісів: мусонні ліси (сезонно-вологі ліси) й екваторіальні ліси (вологі ліси)

червоноземи та жовтоземи

промивні, лужні, родючі

достатня зволоженість, теплий клімат, рослинний опад

Крім основних природних зон, вирізняють також перехідні: лісотундра, лісостеп, напівпустеля. Їм властиві риси двох сусідніх основних зон. Зони висотної поясності мають свій внутрішній поділ. Тут розташовані такі зони: широколистяні ліси, мішані ліси, тайга, субальпійський пояс, альпійський пояс, тундра, зона снігів і льодовиків.

• У яких природних зонах (мал. 83) розміщена територія України?

Мал. 83. Природні зони України

• Зіставте карти природних зон світу й ґрунтів. Які закономірності ви помітили? Чим вони обумовлені?

Сукупність усіх ґрунтів на певній території називають ґрунтовим покривом. Їхнє поширення тісно пов’язане з розподілом тепла й вологи на земній кулі. Тому на різних широтах формуються різні типи ґрунтів.

В Україні налічують чимало різновидів ґрунтів, які відрізняються між собою мінералогічним складом, вмістом гумусу й поживних елементів, фізичними й хімічними властивостями, а отже — й родючістю, придатністю до лісо- та сільськогосподарського використання. Серед усіх типів ґрунтів України найпоширенішими є чорноземи (вони найродючіші, з високим вмістом гумусу). Для раціонального використання земель здійснюють їхнє великомасштабне дослідження, складають детальні ґрунтові карти та визначають характеристики всіх ґрунтів (їхнє бонітування). Це дає змогу виробити правильний підхід до використання, обробітку й удобрення ґрунтів, вибору найпридатніших для кожного поля сільськогосподарських культур, організації сівозміни, захисту рослин.

Ефективне сільськогосподарське виробництво потребує глибоких знань земельних ресурсів, створення відповідних наукових установ, підготовку фахівців і здійснення послідовної державної політики щодо розвитку сільського господарства й захисту земельних ресурсів.

Відкриваємо Україну

Письменник Ю. М. Лощиц у своїй книжці про Григорія Сковороду писав: «В Україні землероб влаштовував собі житло в місцях потаємних, закритих від вітрів, від сторонніх очей. Необізнана людина може довго йти чи їхати степом з цілковитою впевненістю, що він безлюдний. Село з’являється неочікувано і значно нижче тої межі, де мав припущення його побачити. Білі хати ліпляться у підніжжя чорноземних кряжів, вздовж сухих земельних русел — балок. Ґрунт тут нібито дихає, і де видих — там долина, село, оточене високим здибленим горизонтом. Ці лінії підйомів і скатів такі напружені, такі рельєфні, що інколи здається: тут сама земля думає — дугами й лобами застиглих над долиною пагорбів. І не зрозуміло лише, про що її повільна дума: про минуле? про небувале?».

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне

• Поява різних природних зон стала можливою завдяки клімату. Як наслідок, відрізняються не тільки рослинний і тваринний світ цих територій, а й склад ґрунту. Такі зміни пов’язані з балансом вологості й тепла в природних зонах.

Знаю і вмію обґрунтувати

• 1. Як кліматичні умови природної зони впливають на формування ґрунтів, на рослинний і тваринний світ?
• 2. Які природні зони змінюють одна одну на території України в напрямку з півночі на південь?
• 3. Де спостерігається порушення широтної зональності на території України? Із чим це пов’язано?
• 4. Назвіть типи ґрунтів, поширені на території України. Укажіть чинники їхнього формування.
• 5. Схарактеризуйте заходи, спрямовані на поліпшення якості ґрунтів.
• 6. Що ви знаєте про опустелювання? Підготуйте презентацію на цю тему.
• 7. Поясніть суть закономірності зонального розподілу ґрунтів.

Працюю з картою

Розгляньте карту ґрунтів і назвіть основні типи ґрунтів на території Євразії. Поясніть порядок їхнього розміщення з півночі на південь.

Шукаю в Інтернеті

Підготуйте доповідь про роль людини в поліпшенні якості ґрунту.

Генерую ідеї

Проаналізуйте слова М. Свамінатана: «Виснаження ґрунту — одна з причин анемії в людей. Брак поживних мікроелементів у ґрунтах веде до нестачі поживних речовин у раціоні харчування людей, оскільки в культурах, вирощених на таких ґрунтах, зазвичай бракує поживних речовин, необхідних для боротьби з прихованим голодом». Запропонуйте заходи боротьби з прихованим голодом.

Дослідження

Орієнтовні теми (на вибір учня/учениці)

• 1. Деградовані ґрунти: причини та перспективи використання.
• 2. Чинники порушення широтної зональності на материках і території України