Збірка електрощита своїми руками: інструктаж по установці і монтажу

Став давно звичним електричний струм виступає свого роду основою житлового комфорту, господарського побуту. Складно уявити сучасний будинок без оснащення електричним потенціалом.

Але всі складнощі електрики починають виявлятися тільки в моменти, коли доводиться з цим стикатися безпосередньо господарям квартир або будинків. Наприклад, збірка електрощита – на перший погляд проста справа, а на практиці виявляється досить складним процесом.

Тим більше складність подвоюється по відношенню до електриків-самоучкам, хто недостатньо знайомий з тонкощами електромонтажу і електрики в цілому. Тому розглянемо тему складання електричного щита, як одну із сходинок практики початківців.

• Визначення поняття «електрощит»
• Розрахунки і складання схеми
• Покроковий процес монтажу
  • Етап #1 — підготовка до установки шафи
  • Етап #2 — внутрішнє наповнення електрошафи
  • Етап #3 — виконання введення провідників
  • Етап #4 — закріплення щита на стіні
  • Етап #5 — підключення приладів до електромережі
  1. Визначення поняття «електрощит»
  2. Розрахунки і складання схеми
  3. Покроковий процес монтажу
  4. Етап #1 — підготовка до установки шафи
  5. Етап #2 — внутрішнє наповнення електрошафи
  6. Етап #3 — виконання введення провідників
  7. Етап #4 — закріплення щита на стіні
  8. Етап #5 — підключення приладів до електромережі
  9. Висновки і корисне відео по темі

  Визначення поняття «електрощит»

  Перш ніж буде розглянуто процес установки самого електричного щита, а також процес його складання, правильним буде зрозуміти саму цю систему. На практиці використовуються різні інтерпретації назви щита, але суть конструкції від різних найменувань не змінюється.

  Призначення, в даному випадку очевидне – приймати централізований електричний потенціал і розподіляти цей потенціал по окремих ділянок території, зокрема, території квартири або житлового будинку.

  Схема розподілу електроенергії (класичний варіант): 1 – автоматичний вимикач на вводі; 2 – прилад обліку електроенергії (лічильник); 3 – група секторних автоматичних вимикачів; 4 – ізольована шина з гвинтовими затискачами під нульові провідники; 5 — ізольована шина з гвинтовими затискачами під заземлюючі провідники; 6 – розподіл енергії за секторами

  Крім функції розподілу, встановлення електрощита забезпечує функціонал захисту сегментів ділянки мережі шляхом монтажу всередині короба шафи щита автоматичних вимикачів та інших захисних пристроїв.

  Також схема конструкції може передбачати впровадження контрольних функцій – монтаж приладів, що виконують:

  • відстеження частоти струму;
  • контроль рівня напруги;
  • перевірку наявності фази і т. д.

  Як правило, функціональність електрощита визначається рівнем складності електричної мережі, а також технологічним (побутовим) обладнанням, включеним до складу експлуатується ділянки.

  Варіант побутового електрощита в реальному виконанні: 1 – автомат введення силової лінії; 2 – лічильник енергії; 3 – група секторних автоматів; 4 – захисний пристрій (УЗО); 5 – монтажна траверса (DIN-рейка); 6 – рейка ізольована з гвинтовими затискачами під «нуль»; 7 – рейка ізольована з гвинтовими затискачами «землі»

  Незважаючи на відносно малі габарити конструкції, що є характерною ознакою побутових мереж, монтаж домашнього розподільного щита є важливим процесом, якому слід приділити особливу увагу.

  Тут неприпустимі з’єднання низької якості, застосування схем включення, попередньо не розрахованих, а також відмова від використання надійних заземлюючих елементів.

  Розрахунки і складання схеми

  Щоб розібратися з тим, як зібрати побутової електрощиток, потрібно попередньо скласти схему такої конструкції. У свою чергу, складання схеми передують розрахунки, за допомогою яких підбирається електрична апаратура.

  Вдалий приклад розподілу складових компонентів всередині електричного щитка побутового призначення. Нічого зайвого, раціонально розставлені апаратура, достатньо вільного місця

  Електричні деталі, складові внутрішній вміст електрощита, зазвичай представлені таким набором:

  • автоматичні вимикачі;
  • запобіжні колодки;
  • контактні шини;
  • пакетні перемикачі;
  • аксесуари, наприклад, скоби, затискачі, прохідні втулки та ін.

  Незважаючи на відносно невисокі вимоги до побутового електромонтажу, порівняно з промисловим варіантом, принцип розподілу енергії залишається непорушним. Тобто кожна група споживання вибудовується окремим сегментом загальної мережі.

  Приклад розрахунку і підбору автоматів під кожен окремий сегмент схеми: 1 – сегмент освітлення (автомат 10А); 2 – електричні розетки однієї кімнати (автомат 16А); 3 – електричні розетки другої кімнати (автомат 16А); 4 – побутова електрична плита (автомат 25А)

  Будинок або квартира в сучасному оснащенні традиційно містять техніку досить високої потужності. Приміром, електроплита, мікрохвильова пекти, пральна машина.

  Обладнання такого класу підключається окремою групою коли виконується монтаж усередині розподільного щита. Відповідно, ця група вимагає влаштування індивідуального вузла комутації та блокування.

  На таку групу робиться сумарний розрахунок споживаної потужності з урахуванням коефіцієнта запасу міцності. Іншими словами – взяті з паспорта дані потужності на електричні машини підсумовуються.

  До одержаної суми додають запас міцності — приблизно 30% від отриманої суми. В результаті є значення потужності, за яким підбирають електричну апаратуру на монтаж вузла групи — пакетник, що комутує автомат, запобіжну колодку.

  Натуральний вигляд прикладу збирання побутового електричного щитка, де організовано розподіл енергії за секторами залежно від споживаної потужності і призначення сектору

  Аналогічним способом створюється будь-яка інша група окремого сегменту мережі, наприклад, окремо на розетки, освітлення, на систему теплої підлоги та ін

  Для стандартних квартир створення великої кількості груп є не актуальним. Тут зазвичай обмежуються двома, максимум трьома групами. А ось для заміської нерухомості схеми мультигрупповые – явище цілком буденне.

  Покроковий процес монтажу

  Монтажні роботи та складання щитка можна виконати самотужки. Але для цього потрібні знання і електромонтажні навички.

  Більш того, підключення електрощитка до ліній електропередач можливо лише професійним електриком, який має відповідний доступ на виконання цих робіт. Самовільне підключення небезпечно для здоров’я і життя, і загрожує великими проблемами, в числі яких штрафи.

  А от підготувати бокс, придбати потрібні автомати та інші комплектуючі можна своїми силами. Як це правильно зробити, розглянемо детальніше.

  Етап #1 — підготовка до установки шафи

  Установка «з нуля» зазвичай передбачає наявність вже підготовленої будівельниками ніші в стіні і виведені в області цієї ніші всі електричні кабелі та проводи, які належать квартирної (домашньої) схемою.

  Виглядає такий «пейзаж» зазвичай як вирубані в стіні прямокутна ніша, куди в першу чергу потрібно підібрати шафу відповідних (відповідних) розмірів.

  Комерційний ринок пропонує готові електрощити різних форм і розмірів. До того ж останні роки відзначається «навала» електричних шаф, зроблених на основі пластику. Цікавий по дизайну варіант для квартир з самозатухаючого пластику

  Якщо ж підготовлене місце відсутня, доведеться робити нішу своїми руками або ж застосувати монтаж настінного виду.

  У другому випадку робиться розмітка місця установки з урахуванням габаритних розмірів електричного щитка. В принципі, це стандартні будівельні роботи, що не представляють особливих складностей.

  Шафи під електричний щит збираються з міцних матеріалів і міцних, але відносно легких. Як правило, для виготовлення ящика застосовується:

  • тонкостінний (1-1,5 мм) листовий метал;
  • куточки металеві з’єднувальні;
  • гвинти і гайки.

  У більшості випадків купується вже готовий ящик, адже асортимент у продажу величезний, включаючи пластикові вироби. Класична форма конструкції – прямокутник або квадрат.

  Більш надійна конструкція ящика під щиток, заводського виконання, зроблена з тонкостінного листового металу. Цей варіант конструкції більше надійний порівняно з пластиковими виробами

  Застарілі конструкції шаф передбачали встановлення всередині задньої панелі на основі діелектричних матеріалів (ебоніт, текстоліт тощо), де кріпилася електрична апаратура. В принципі, таку схему для побуту допустимо застосовувати і в сучасних умовах.

  Етап #2 — внутрішнє наповнення електрошафи

  Сучасна архітектура дещо інша. Шафа повністю виконується металевим, а всередині, на задній стінці, встановлюються також металеві траверси (DIN-рейки).

  На ці траверси «надівається» вся технічна апаратура:

  • автомат;
  • ПЗВ;
  • вимикач;
  • інші електроустановочні вироби.

  Згідно сучасним стандартам, будь-який з вищенаведених елементів має конструктивне виконання під встановлення на DIN-рейці. Також корисно підписати всі пристрої, встановлені на рейки, і додатково скласти схему з підписами всіх споживачів електроенергії в квартирі/будинку.

  Звичайно ж, можна відійти від цих правил, враховуючи, що монтаж на траверсах просто забезпечує зручність установки/зняття апаратури. Але тоді слід обміркувати варіанти надійного кріплення.

  Практично всі сучасні конструкції електричних щитів оснащуються спеціальними траверсами (DIN-рейками), на яких без використання гвинтів встановлюється вся апаратура щита

  Крім din-рейок, всередині, звичайно в нижній частині, монтуються одна-дві ізольовані пластини з гвинтовими затискачами – шина під нульові і заземлюючі провідники. Додаткові шини можуть використовуватися під контактні групи низьковольтної апаратури — реле, модеми, та ін.

  Ящик електричного шафи рекомендується робити просторим, наскільки це дозволяють розміри вирубаної в стіні ніші. Розміщувати апаратуру всередині слід раціонально, з таким розрахунком, щоб зручно обслуговувати і знімати на випадок заміни.

  Тобто, складання скриньки, знову ж таки, повинен передувати розрахунок необхідного простору під установку компонентів складання. Будь-який електричний шафа повинен оснащуватися дверима і замком.

  Етап #3 — виконання введення провідників

  Підведену силову лінію, а також провідники та кабелі, виведені безпосередньо з квартири (будинку), необхідно заводити всередину зібраного шафи. Відповідно, потрібно наявність достатньої кількості отворів на верхній і нижній сторонах скриньки.

  Діаметри отворів повинні забезпечувати вільний протягування кабелів (проводів). При цьому кожне отвір потрібно обладнати захисним ізолювальним кільцем (гума, пластик).

  Техніці введення кабелю централізованого живлення і кабелів, що відводяться в схему квартири (будинку), слід приділяти особливу увагу. На картинці грубе порушення, коли кабелі пропущені в отвори щитка без захисних ізолюючих кілець

  На вході і виході кабелю, як правило, встановлюються притискні хомути, за допомогою яких провідник надійно закріплюється на стінці шафи при внутрішньому монтажі та/або до опорної плити (пластині), на якій закріплений шафа при зовнішньому монтажі.

  Також на бічній або нижній стінці конструкції робиться інтерфейс заземлювальної шини. Висвердлюється отвір під болтове з’єднання або використовується готове, якщо таке передбачено на корпусі боксу. До цього з’єднання в процесі монтажу підводиться шина заземлення.

  Етап #4 — закріплення щита на стіні

  Всі вище описані дії зручніше виконувати поза зоною основного монтажу. А саме:

  • складання та підготовка шафи;
  • монтаж траверсних шляхів (DIN-рейок);
  • розміщення і кріплення нульових шин;
  • підготовка прохідних отворів;
  • розміщення комунікаційної апаратури;
  • установка дверей і замка.

  Досвідчені електромонтажники радять кріпити у виділеній області будівельною ніші вже підготовлений, зібраний і навіть частково укомплектований, ящик.

  Будівельним проектом зазвичай передбачається введення анкерів для закріплення електрощита. Якщо такі відсутні, потрібно підготувати надійну основу під кріплення.

  Один із широко поширених способів пристрою електричного щитка — в стінній ніші, коли після посадки металевого ящика на міцні анкери, подальшого складання і випробування схеми, корпус зовні додатково обмуровывается будівельним розчином

  Варіантів виготовлення анкерних елементів безліч. Приміром, простий спосіб – установка пари досить потужних металевих куточків вертикально або горизонтально, на відстані висоти або ширини шафи. Безпосередньо до куточків вже прикріплюється електричний шафа.

  Етап #5 — підключення приладів до електромережі

  Далі виконується повне оснащення щита необхідної електричною апаратурою, заводяться всередину всі робочі кабелі підключаються згідно зі складеною схемою.

  Останнім в область електричного щитка виконується введення силової лінії з подальшим підключенням до вступного пакетного вимикача. Від пакетного вимикача централізована лінія з’єднується вже до вступного автоматичного вимикача.

  Перш ніж подавати живлення на ввідний автомат (включати пакетник), слід ретельно перевірити всі виконані раніше підключення

  Перед подачею напруги всі групові комутатори встановлюються в положення «вимкнено». Вже після включення пакетного перемикача і ввідного автомата послідовно, починаючи від апаратури малої потужності, підключаються автомати груп.

  Висновки і корисне відео по темі

  Відеоролик, що показує роботу по збірці електрощитка «з нуля», — дієва допомога початкуючому електрику.

  Рекомендується ознайомитися з відео-інструктажем, щоб таким способом істотно збагатити особисту скарбничку знань:

  Спорудити електричний щиток своїми руками цілком допустимо. Інше питання – чи є в цьому сенс, якщо враховувати різноманітність вже готової продукції, яка присутня на ринку. Підібрати можна ящик, будь-якої конфігурації – під самі різноманітні будівельні проекти.

  Але щоб якісно і правильно виконати зборку щитка, включаючи монтаж автоматів, лічильника, вимикачів та іншого обладнання, потрібні знання і чималий електромонтажний досвід.

  А для введення живильної лінії та підключення до неї споживачів знадобиться професійний електрик з допуском на виконання подібного роду робіт.

  Збирання електрощита – правила, схема та монтаж

  Роботи зі збирання, а також підключення щита можна розділити на окремі етапи. На кожному з них є свої правила та особливості. Дотримуючись їх, можна зібрати електрощит, який забезпечить високу ступінь енергозахисту.

  Етап 1. Оцінка та формування груп споживачів. На цьому етапі потрібно виділити споживачів з найбільшою потужністю (2 кВт та більше). До них відносяться електричні печі, плити, водонагрівачі, пральні машини, тепла підлога. Таких споживачів рекомендується підключати окремою групою.

  Також рекомендується створення окремих груп для освітлення, розеток.

  Для підбору обладнання потрібно скласти дані потужностей кожного споживача (вказується у паспортах), а також додати близько 30% запасу міцності. За результатом розрахунків підбираються компоненти: комутуючі пристрої, автоматичні вимикачі, УЗВ тощо.

  Етап 2. Складання схеми. Готова схема електрощита дозволяє наочно представити майбутнє розташування елементів у щитку. Це полегшить процес збирання, а також можливого ремонту та модернізації. На схемі необхідно виділити групи користувачів, а також визначити черговість підключення компонентів.

  Етап 3. Вибір електрощита та місця для його встановлення. На цьому етапі відбувається розрахунок, а також підбір обладнання, вибір місця розташування, а також придбання щитової коробки. Ця стадія підготовки найбільш важлива, тому що допущені помилки можуть позначитися на підсумковому результаті. Підбір щитової коробки необхідно виконувати у наступній послідовності:

  3.1. Підбір компонентів за групами споживачів та розрахунок кількості модулів. За складеною схемою потрібно визначити, яке саме буде потрібне обладнання та якої потужності. Ось основні елементи, які встановлюються у електричний щит:

  • Вхідний рубильник – служить для підведення живлення до щитка, а також дозволяє швидко вимкнути електропостачання.
  • Лічильник – проводить вимірювання спожитої електроенергії.
  • Реле напруги – захищає техніку від надмірних стрибків напруги.
  • Вимірювальні прилади (вольтметр, амперметр) – ці прилади підключаються при необхідності візуального контролю напруги та сили струму. При встановленні реле напруги ZUBR або мультифункціонального реле ZUBR немає необхідності у додаткових вимірювальних приладах.
  • Автоматичні вимикачі – встановлюються для захисту від замикань, а також перевантажень. Так, наприклад, споживачі з потужністю 2 кВт та більше підключаються через автоматичний вимикач 25А або 32А. Для підключення розеткових ліній та ліній освітлення достатньо автоматів 10А або 16А.
  • УЗВ або дифавтомати – необхідний елемент для захисту від витоку (удару струмом). Бажано встановити УЗВ на кожну виділену лінію.

  Також для підключення будуть потрібні спеціальні гребінки, клеми, шини, кабелі тощо.

  Після того, як перелік компонентів визначено, потрібно розрахувати, скільки місця вони займатимуть та якого розміру потрібен щит. Розміри елементів стандартні та визначаються за кількістю модулів – один модуль рівен 17,5 мм. Також варто передбачити деякий резерв місця для майбутньої модернізації.

  Потрібно звернути увагу на якість елементів, які будуть встановлені у електричний щит. Не слід купувати дешеві неякісні вироби, тому що від цього залежить не тільки стабільність електропостачання квартири або будинку, але й енергобезпека. Компанія DS Electronics – виробник якісних реле напруги та багатофункціональних реле ZUBR. На всі реле ZUBR діє гарантія 5 років.

  3.2. Вибір місця встановлення. Часто будівельники передбачають для встановлення щита спеціальну нішу, але якщо цього немає, то прийдеться або робити виїмку самостійно або скористатися навісними моделями.

  При виборі місця потрібно враховувати, що до нього повинен бути вільний доступ. Забороняється розташування у шафах або будь-яких інших меблях. Також щиток повинен бути досить віддалений від різних нагрівальних приладів, газового обладнання та інших займистих матеріалів. Рекомендована відстань від підлоги до щитка – 1,5 – 1,7 м, до дверного отвору – мінімум 15 см.

  3.3. Вибір електричного щита. Розмір коробки повинен відповідати розрахунковій величині за кількістю модулів, а також розміру ніші. Щитова коробка може бути виготовлена з металу або негорючого пластику. При купівлі обов’язково перевіряйте наявність паспорту та сертифікату, в яких вказані дані про виробника, матеріали, правила експлуатації тощо.

  Етап 4. Безпосереднє збирання електричного щита. Зазвичай щитова коробка оснащена спеціальними знімними направляючими, до яких кріпляться DIN-рейки для встановлення обладнання. Попереднє збирання зручно виконувати на столі.

  Для монтажу обладнання частіше за все використовується лінійна та групова схеми підключення. Лінійна має на увазі встановлення елементів один за іншим. Вона проста у реалізації, але у разі аварії складно буде встановити джерело несправності.

  При груповому підключенні модулі підключається групами на кожну лінію споживачів. Така схема складніша у збиранні, але дозволяє відразу встановити проблемну зону за автоматом, що спрацював.

  Збирання елементів щита повинно відбуватися у наступному порядку:

  1. Встановлення та закріплення модулів на DIN-рейці за попередньо складеною схемою.
  2. Підключення елементів до вхідного рубильнику за допомогою гребінки.
  3. Підключення фази за допомогою кабелів з наконечниками.
  4. Встановлення нульової шини.
  5. Перевірка надійності з’єднань за допомогою викрутки.
  6. Підключення автомату вводу до живлення й перевірка правильності спрацьовування елементів.
  7. Перевірка напруги на елементах за допомогою мультиметра.

  Етап 5. Монтаж електрощита та його підключення. Встановлення електрощита проводиться після закінчення всіх пильних ремонтних та оздоблювальних робіт. Корпус закріплюється на обраному місці, всередині за допомогою саморізів фіксуються направляючі з DIN-рейками та обладнанням. Встановлюються шини робочого (N) та захисного (РЕ) нуля. Підводяться, а також закріплюються дроти.

  Перед введенням щита в експлуатацію потрібно переконатися, що зібрані та підключені всі елементи електросистеми: вимикачі, розетки, розподільчі коробки тощо.

  Висновок

  Сучасний електрощит дозволяє забезпечити не тільки безперебійну роботу внутрішньої електромережі. Він також здатний захистити техніку та людей від можливих аварій, а також витоків електрики. Саме тому так важливо уважно підходити до вибору кожного елементу та не економити на якісних приладах.