Як обрізати плодові дерева – все про види крон і їх формуванні в картинках

Щоб ваші сливи, яблуні, абрикоси та інші плодові дерева рясно родила, за ними потрібно грамотно доглядати. Кронування (надання кроні певної форми шляхом проріджування й обрізання гілок) – важливий і ефективний елемент такого догляду.

Регулярна обрізка і формування крони плодового дерева – не просто примха садівника для додання естетичного вигляду улюбленої ділянки. Правильна обрізка крон дерев – запорука їх довгого здоров’я і гарної врожайності. Тому в першу чергу видаляються криво зростальні, сплетені, хворі й засохлі гілки, а що залишилися отримують більше світла і місця для нормального розвитку і плодоношення.

Коли ж і як обрізати фруктові дерева, щоб не завдати їм шкоди, а навпаки, додати життєстійкості? Розберімось разом.

Коли обрізати плодові дерева

Практично кожен садівник ставить собі питання: коли краще обрізати дерева в саду – навесні чи восени? Щоб не пошкодити майбутню врожайність, плодові дерева можна обрізати 1-2 рази на рік: ранньою весною і в осінньо-зимовий період, коли рослини знаходяться в стані спокою. Влітку (особливо пізнім) прагнуть уникати обрізки – в цей час дерево має витрачати всі свої сили на ріст і розвиток, а не на усунення наслідків “операції”.

На замітку
Винятком є ​​молоді дерева з сильним ростом і слабким плодоношенням, для яких обрізання раннім літом (до середини червня) може бути навіть корисним – зайві пагони видаляють, таким чином поживні речовини надходять до решти, в результаті чого плодоношення поліпшується.

Обрізка молодих дерев доцільна не раніше початку весни. Дорослим же рослинам можна формувати крону як в кінці осені (після опадання листя, але обов’язково до перших заморозків), так і ранньою весною (але не пізніше початку вегетаційного періоду). Для особливо великих по території насаджень, коли немає можливості зробити всі процедури оперативно, допускається навіть зимова обрізка дерев – в цьому випадку потрібно працювати в періоди відлиги або хоча б у випадках, коли температура не опускається нижче -7-10 ° С. Якщо буде холодніше, є ризик отримати нерівні надрізи, до того ж тендітна деревина на морозі гірше заживає.

Як обрізати плодові дерева

Чи можна обрізати дерева, так би мовити, з натхнення, як вам подобається або здається краще? Теоретично можна – сад ваш, і відповідальність за нього несете тільки ви. Тим більше що “канонічних” правил, придатних абсолютно будь-якій рослині, немає: всі випадки індивідуальні.

Проте ознайомитися зі стандартними схемами для окремих порід і видів насаджень доведеться, якщо ви не хочете нашкодити своїй яблуні або вишні невірними або помилковими процедурами й залишитися без врожаю.

Типи крон дерев

Існує кілька найбільш поширених схем обрізки дерев. Нумо знайомитись з ними.

Розріджено-ярусна крона

Вид вільної напівсферичної (округлої) крони, перший (нижній) ярус якої формують з 2-3 сильних гілок, розташованих більш-менш рівномірно по колу. Всі зайві, слабкі й невдало розташовані гілки вирізують. Другий ярус формують, відступивши близько 60 см від верхньої гілки першого. Він також повинен складатися з 2-3 скелетних гілок, але вже розташованих більш розріджено. Вище другого ярусу центральний провідник (верхівку дерева), як правило, видаляють.

У південних регіонах, а також при формуванні слабогілчастих дерев допустимо виведення скелетних гілок і третього порядку.

У підсумку отримуємо доросле дерево заввишки не більше 4 м, у якого поєднуються ярусне та одинарне розташування гілок на стовбурі. Відстань між гілками становить 0,6-1 м (у дерева з більш розлогою кроною воно менше; з компактною – відповідно, більше).

Плюси: вважається універсальною і найбільш доступною для садівників-любителів; дозволяє обмежувати висоту дерева; підходить як для сильно-, так і для тих, що слаборослих підщеп.

Мінуси: при формуванні плодового дерева необхідно ретельно витримувати порядок розміщення гілок і інтервали між ними; не підходить для видів, вимогливих до кількості сонячного світла.

Підходить для практично всіх плодових дерев – вишні, сливи, черешні, яблуні, груші.

Мутовчато-ярусна крона

Вид вільної напівсферичної крони, при формуванні якої на нижньому ярусі залишають 4-5 гілок, утворених з суміжних бруньок, а на наступному, над ним, – 2-3 гілки, розташовані через бруньку. Між ярусами відстань повинна бути трохи більше пів метра.

На початковому саджанці на висоті пів метра від землі знаходимо бруньку, майбутню першу кісткову гілку нижнього ярусу. На 20-30 см вище за неї залишаємо ще дві різноспрямовані (приблизно під кутом 120 градусів) бруньки, майбутні наступні скелетні гілки. Над четвертою брунькою (майбутньої втечі продовження) стебло зрізаємо, не залишаючи пенька. Перший ярус сформований.

На наступний рік формуємо гілки другого ярусу. На готовій втечі продовження відміряємо 0,5 м вгору і знову залишаємо 2-3 бруньки, між якими має залишатися 0,1-0,2 м. Якщо розмір саджанця дозволяє, відміряємо вгору ще приблизно 0,4 м і намічаємо ще пару бруньок, над якими робимо зріз і видаляємо лідерну втечу.

В результаті на третій рік ми отримуємо сформований саджанець з двома-трьома ярусами.

У підсумку отримуємо дерево висотою 2,5-3 м з 7-10 скелетними гілками, розташованими по кілька штук, де відстань між ярусами близько 50 см (у дерева з більш розлогою кроною воно менше; з компактною – більше).

Далі слід щорічно видаляти нові пагони, що з’являються на штамбі, а однорічні прирости між ярусами – відгинати вниз для ослаблення зростання і якнайшвидшого плодоношення.

Плюси: швидкість і простота формування крони дерев.

Мінуси: велика кількість гілок першого порядку може пригнічувати розвиток самого стовбура; суміжне розташування гілок може призводити до слабкості скелета крони; в розвилках основних гілок можуть погано визрівати тканини, в результаті чого на цих ділянках послаблюється морозостійкість.

Підходить для практично всіх плодових дерев, проте в результаті формуються досить великі і високі рослини, на яких при такій схемі крони може бути утруднений ручне збирання врожаю.

Без’ярусна крона

Вид вільної напівсферичної крони, при формуванні якої 5-8 основних гілок розміщені розріджено рівномірно по стовбуру на відстані 20-40 см одна від одної. Головний провідник обрізають на 20-30 см вище верхівок скелетних гілок (у дерева з більш розлогою кроною ця відстань менше).

Протягом 3-4 років після посадки закладають чергові скелетні гілки наступних порядків. Важливо стежити за тим, щоб кут відходження гілок від стовбура був не менше 45 градусів – це сприяє формуванню міцного скелета крони (чим гостріше кут, тим більше витягуються нові пагони, їх в подальшому доведеться обрізати коротше сусідніх, щоб не було конкуренції за сонячне світло і живлення). До того ж центральний провідник повинен бути розвинений сильніше скелетних розгалужень.

При обрізці також необхідно враховувати розташування бруньок на гілках – щоб вони потім росли в потрібному напрямку. Так, у дерев з пірамідальною кроною пагони обрізають на зовнішню бруньку – таким чином формують більш широку крону. А обрізанням на внутрішню бруньку досягають більш вертикального положення гілок у дерев з розлогими кронами і відвисаючими гілками. Іноді пагони підв’язують, щоб змінити напрямок їхнього росту.

Якщо місця у вас в саду трохи, формуванням без’ярусної крони з обмеженою кількістю (4-5) головних гілок і з одним порядком розгалуження можна домогтися отримання досить малогабаритних дерев – особливо це актуально для слаборослих сортів.

Плюси: міцність скелета крони; хороша освітленість всіх гілок.

Мінуси: необхідність суворого дотримання “ієрархії” гілок по довжині і товщині при обрізанні; тривалий період формування крони.

Підходить для дерев сильнорозгілчених або з малою відстанню між скелетними гілками.

Комбінована крона

Вид вільної округлої крони, при формуванні якої намагаються поєднувати плюси перерахованих вище схем, тому тут можливі варіанти.
У більшості випадків нижній ярус формують з 3-5 гілок, що знаходяться через 2-3 бруньки один від одного і зростаючих в різні боки. Можливо залишення запасної втечі на випадок поломки однієї з скелетних гілок.

Всі вищерозташовані скелетні гілки закладаються на відстані 30-40 см м від кожної нищележачої.

Гілки другого порядку на нижньому ярусі закладають на відстані 30-40 см від стовбура, а на наступних – 40-60 см – це забезпечить краще висвітлення крони зверху.

На замітку
Головна особливість комбінованої крони полягає в тому, що нижні гілки дерева залишають в піднесеному стані (так, як вони і ростуть), а верхні за допомогою прищіпок і розпірок відгинають до горизонтального положення (90 градусів).

Плюси: комбінація вдалих рішень з кількох схем формування крон.

Мінуси: як таких немає.

Підходить для практично всіх плодових дерев – вишні, сливи, черешні, яблуні, груші.

Веретеноподібна крона (шпіндельбуш)

У базовому варіанті ця округла крона складається з безлічі напівскелетних гілок, розташованих горизонтально (лише нижні можуть бути підняті для полегшення догляду за деревом).

Гілки зазвичай закладають по провіднику у вигляді рівномірної спіралі (через 1-4 бруньки один від одного). При початковій посадці перше літо гілкам дають рости вільно, а потім (зазвичай в серпні) їх відгинають і закріплюють в горизонтальному положенні. На наступний рік, щоб стимулювати обростання стовбура, пагони продовження обрізають на висоті 30-40 см від верхньої відігнутої гілки. У серпні процедуру повторюють – нові гілки також переводять в горизонтальне положення. Так триває близько 6-7 років.

В середньому у повністю сформованого дорослого дерева з такою кроною висота не перевищує 3 м і діаметр крони – також.

Для невисоких дерев, а також для плодових на карликових підщеп існують модифікації цієї схеми:

Плюси: можливість формування високопродуктивних і скороплідних насаджень; є варіації для різних типів дерев і посадок.

Мінуси: трудомісткість – потрібно висококваліфіковану ручну працю у великих обсягах (крім трьох вищеописаних спрощених схем).

Підходить для слаборослих дерев, скороплідних сортів з кільчаточним типом плодоношення.

Кущувата (кущеподібна) крона

Являє собою форму з 5-8 основними скелетними гілками з досить широким кутом відходження, розташованими на відстані приблизно 10 см один від одного. При цьому 3-4 нижні гілки розташовують ярусом, а решта – поодиноко. Скелетних розгалужень другого порядку не виводять – всі інші пагони обрізають.

На 1-2-й рік прирости вкорочують приблизно на третину їхньої довжини (можна трохи більше), залишаючи при цьому нижні пагони довшими, а верхні більш короткими. Центральний провідник обрізають трохи вище останньої бічної гілки після того, як вона прийме стійкий напрямок росту. Надалі крону тільки проріджують.

Деякі різновиди такої схеми (сланцево-кущоподібні крони) дозволяють отримувати дуже приземкуваті, низькорослі дерева.

Плюси: придатність для складних кліматичних умов (суворі зими); можливість формування низькорослих дерев.

Мінуси: мало підходить для слабогілчастих і слаборослих сортів – в перші роки важко набрати сильні головні зближені гілки.

Підходить для дерев сильнорослих, з рясно розгалужених кроною.

Напівплоска крона

Такий вид крони можна назвати проміжним варіантом між округлою і плоскою формами: вона злегка витягнута по лінії ряду і стиснута (уплощена) з боку міжрядь.

Крона складається з центрального добре розвиненого провідника і декількох (4-6) скелетних гілок першого порядку, розташованих в площині ряду ярусами по дві в кожному. Кут їх відходження від стовбура повинен становити не менше 45-60 градусів, а відстань між ярусами – 70-100 см (для високорослих дерев воно трохи більше).

На скелетних гілках першого порядку рівномірно по обидва боки формують напівскелетні розгалуження: на відстані 30-40 см від стовбура і 20-30 см між собою. Надалі крону проріджують, а центральний провідник щорічно вкорочують.

Плюси: достатня простота формування; дозволяє досягати скороплідності і високої продуктивності насаджень при інтенсивному садівництві.

Мінуси: як таких немає.

Підходить для слив, абрикосів, яблунь, груш – особливо щеплених на насіннєві та середньорослі клонові підщепи.

Плоскі крони – пальмети і кордони

Це плоскі системи формування і обрізки дерев, створені спеціально для інтенсивних насаджень.

Пальмета – вид крони, де всі скелетні (або напівскелетні) гілки першого порядку розміщуються в одній вертикальній площині по лінії ряду. Таким чином висаджені на близькій відстані один від одного дерева, зближуючись гілками, утворюють суцільний живопліт. Для сильнорослих дерев в такій системі зазвичай передбачається установка опор-шпалер.

Видів пальмет існує декілька: коса, одноярусна, вільна, комбінована і ін. Вони відрізняються кількістю, напрямком і ярусність гілок, а також відстанню між ярусами і гілками.

Кордон – строго витягнутий стовбур, рівномірно “несе” на собі тільки короткі плодові гілочки. Така форма досягається коротким обрізанням бічних пагонів навесні і неодноразовою пинцировкою зелених пагонів влітку під час їх росту.

Є кілька модифікацій кордонів: коса, вертикальна, горизонтальна і ін. Вони розрізняються напрямом ствола і гілок.

Плюси: прискорення початку плодоношення у пізноплідних сортів.

Мінуси: тривалість формування; трудомісткість – потрібно висококваліфіковану ручну працю у великих обсягах.

Підходить для інтенсивних насаджень при необхідності отримання високого врожаю.

Зрозуміло, можливі форми крон плодових дерев не вичерпуються вищенаведеними схемами – в практиці плодівництва їх набагато більше. Деякі з них чисто декоративні й спрямовані лише на покращення зовнішнього вигляду вашого саду, інші – досить вузько специфічні, розроблені для певних умов зростання або певних видів дерев.

Однак обрізка садових дерев для початківців на власній ділянці – справа досить відповідальне, тому “заморочуватися” більш досконалими в технологічному плані, але зате і складнішими та трудомісткими варіантами не радимо, тому що є ризик через недосвідченість нанести дереву більше шкоди, ніж користі.

Обрізування плодових дерев (узимку і навесні)

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 липня 2020 Опубліковано: 07 лютого 2019 Перша редакція: 07 лютого 2017 🕒 8 хвилин 👀 19684 рази 💬 4 коментарі

• Коли краще обрізати дерева
• Інструменти для обрізування дерев
• Обрізування плодових дерев узимку
• Обрізування фруктових дерев навесні
• Обрізування декоративних дерев
• Коментарі

Хоч би як ми любили природну, нерукотворну красу природи, рано чи пізно доводиться усвідомити, що дерева і кущі в нашому саду потребують обрізування. Адже основна функція плодових дерев – плодоношення, а загущеність крони підвищенню врожайності не сприяє.

Обрізування гілок, зроблене за всіма правилами, стимулює підвищення врожайності фруктових культур, санітарне обрізування підтримує їхнє здоров’я, захищаючи від хвороб і шкідників, а змолоджуюче обрізування рослин продовжує їм життя.

Коли краще обрізати дерева

Коли обрізати дерева, щоб травмувати їх якнайменше? Найкращий час обрізування дерев – період із кінця січня до початку квітня, коли рослини перебувають у стані спокою, рух соку в них ще не почався й бруньки на деревах не набубнявіли. Власне, можна проводити обрізування, починаючи з листопада, однак немає ніякої гарантії, що на наступний день не вдарять морози, тому краще все-таки перенести процедуру ближче до весни. Щойно температура повітря в саду підніметься вище -8 ºC і протримається на цьому рівні кілька днів, можна братися до формуючого та санітарного обрізування.

Формуюче обрізування дерева проводять упродовж п’яти років із моменту посадки: потрібно так сформувати крону, щоб за деревом було зручно доглядати та щоб сонячне світло потрапляло в саму гущу.

У наступні роки напровесні проводять санітарне обрізування, метою якого є видалення гілок і пагонів, підмерзлих, висохлих, поламаних, які конкурують одне з одним, пошкоджених шкідниками або хворобами й провисаючих у нижній частині крони. Однак за потреби не зашкодить деревам і санітарне обрізування восени.

Змолоджуюче обрізування відновлює сповільнене зростання старих дерев і стимулює закладання генеративних бруньок. Його теж краще проводити в кінці зими або на початку весни, причому омолоджувати дерева починають не тоді, коли вони вже постаріють, а після перших двох-трьох урожаїв або тільки-но ви помітите зниження цвітіння.

Інструменти для обрізування дерев

Які інструменти вам можуть знадобитися для обрізування дерев у саду? Ось повний перелік інструментів для будь-яких, навіть найскладніших випадків:

• пилка – паливна, електрична або акумуляторна;
• бензовисоторіз – паливна пилка, що дозволяє зробити обрізування на висоті до 5 м без використання драбин;
• кущоріз, який застосовується, коли потрібно надати кроні незвичної форми;
• подрібнювач гілок, призначений для переробки рослинних залишків;
• сучкоріз – модифікований секатор на довгих ручках для обрізування гілок діаметром від 20 до 50 мм;
• повітряний секатор для обрізування гілок не товще 20 мм;
• штанги для пилки;
• драбина;
• садові пилки серповидної форми, краще з загартованими зубами;
• садовий ніж, яким обрізають річний приріст і вирізують зелені пагони у молодих дерев;
• стамеска;
• щітка по металу для зачищення ран і тріщин на дереві;
• засоби для закладення ран – садовий вар або паста Ранет.

Обрізування плодових дерев узимку

Обрізування плодових дерев – процедура досить болюча, тому краще здійснювати її взимку, коли дерева перебувають у стані глибокого спокою. У чому переваги зимового обрізування? По-перше, промерзлу деревину легше пиляти, на ній не залишається задирок і рваних ділянок кори. По-друге, за відсутності листя краще видно стан кори на гілках, тому легше визначити ступінь ураження захворюванням або шкідником і вибрати техніку обрізування. По-третє, в результаті відлиг і різких похолодань на деревах утворюється крижана кірка, що збільшує навантаження, тому довгі гілки можуть зламатися, а вкорочення гілок допомагає уникнути цієї проблеми. По-четверте, перебуваючи в глибокому спокої, дерево зазнає мінімального стресу від процедури. По-п’яте, зимове обрізування можна проводити без усякого поспіху.

Починають обрізування з найбільш зрілих дерев, оскільки плодові бруньки у них пробуджуються раніше, ніж листові. Бувають роки, коли цілком виправдане обрізування в лютому. Першими обрізують яблуні, оскільки це найбільш морозостійкі дерева. Найкраще зносять зимове обрізування сорти Білий налив, Аніс смугастий, Грушівка московська, Папіровка, Боровинка, Антонівка й Титовка – після обрізування їхня продуктивність не знижується, а рани заживають так само швидко, як і при весняному обрізуванні.

Потім настає черга інших зерняткових дерев – груші, айви, горобини, а ближче до весни, коли мине загроза повернення сильних холодів, обрізують кісточкові породи – сливи, вишні, абрикоси, персики та інші плодові дерева.

Зимове обрізування молодих саджанців роблять із метою зниження їхньої врожайності, оскільки висока продуктивність іноді шкодить здоров’ю дерева – під вагою дуже великої кількості плодів гілки саджанців можуть зламатися.

Узимку добре омолоджувати дерева, яким уже понад 10 років. Обрізування старих дерев проводять за такою схемою: половину гілок із південного боку обрізають до потрібної довжини, а прирости, що з’являються, укорочують і проріджують. Через два роки цю ж процедуру проробляють із північною половиною крони. Таке обрізування гілок не призводить до втрати морозостійкості, і дерево продовжує стабільно плодоносити.

Щоб уникнути промерзання ран, необхідно користуватися дуже гострим стерильним інструментом, а місця зрізів обробляти садовим варом.

Обрізування фруктових дерев навесні

Обрізування плодових дерев навесні здійснюють, щойно зійде сніг. У середній смузі обрізування в березні цілком звична справа, в місцях же з більш прохолодним кліматом краще обрізування в квітні. Якщо з якоїсь причини ви не привели ваш сад до ладу напровесні, а стан дерев цього вимагає, то як виняток можна здійснити й обрізування дерев у травні й навіть на початку червня, однак воно має бути набагато більш щадним, ніж весняне, інакше можна втратити весь запас поживних речовин, який у цей час спрямований до верхівок торішніх приростів.

• Існують різні способи формування крон плодових дерев:
• ярусна – з чітко вираженим ярусним розташуванням гілок. Цей тип крони більше підходить зернятковим культурам;
• розріджено-ярусна – для груш, яблунь, вишень, абрикос і слив, що ростуть на середньорослих підщепах;
• без’ярусна – для абрикосів;
• кущувата – для яблунь, груш, айви, слив, персиків і вишень;
• вазоподібна або чашоподібна – для персика, вишні, абрикоса, деяких сортів яблуні і груші;
• веретеноподібна – для яблунь і груш із розлогою кроною на малорослих і середньорослих підщепах;
• віялова компактна – для середньорослих і малорослих яблунь;
• пальметта – для груш і яблунь малорослих і середньорослих сортів;
• пальмета похила – для яблунь і груш середньорослих і високорослих сортів із сильним розгалуженням;
• напівпласка – для яблунь і груш, вирощуваних у промислових масштабах.

Вибір типу крони залежить від виду дерева й висоти його штамба, а висота штамба зумовлюється умовами зростання й розмірами ділянки. На великій садовій ділянці можна вирощувати великогабаритні дерева з високим штамбом (160-180 см) або напівштамбові (120-140 см), але якщо ділянка невелика, а на ній потрібно розмістити максимальну кількість видів і сортів плодових дерев, то зупинити свій вибір слід на низькоштамбових (80-100 см) або карликових формах (штамб не вище 80 см). У високоштамбових дерев крону зазвичай обрізають у формі чаші або надають їй розріджено-ярусної форми, а у низькоштамбових дерев крона частіше формується у вигляді веретена.

Найпоширенішим типом в аматорському садівництві є вільно зростаюча крона, габарити якої злегка обмежують, підтримуючи правильне співвідношення між центральним провідником і скелетними гілками. Центральний провідник має домінувати над усіма гілками в довжині та товщині. Після досягнення провідником необхідної висоти його, щоб він не переростав, починають обрізувати. Скелетні гілки формують на стовбурі таким чином, щоб вони розташовувалися рівномірно як по висоті, так і по колу, не конкуруючи одна з одною. Вони не мають відходити від стовбура під дуже гострим кутом.

Для виконання процедури обрізування потрібно вибрати теплий сухий день, оскільки опади сильно ускладнюють процес, та й великі зрізи довго гоїтимуться. Як робиться правильне обрізування дерева? Спочатку підрізають верхівковий пагін. Потім обрізають на всіх розвилках нижні пагони, видаляють із двох перехрещених гілок ту, що росте в неправильному напрямку, вирізають гілки, спрямовані до стовбура, вовчки, молоду парость, що росте на гілках близько до стовбура, загущуючі гілки й кореневу парость. Але спочатку з санітарною метою потрібно вирізати всі зламані, обморожені, уражені шкідниками й хворобами гілки та пагони.

Через добу після обрізування всі зрізи, діаметр яких перевищує 7 мм, слід обробити садовим варом, пастою або жовтою глиною, змішаною з коров’ячим гноєм.

Обрізування декоративних дерев

Тривалість життя і ступінь декоративності дерев багато в чому залежать від того, наскільки своєчасно зроблено обрізування, терміни якого тісно пов’язані з біологічним циклом рослин, особливостями виду й цвітіння.

Деревно-чагарникові рослини, цвітіння яких на тогорічних пагонах настає взимку або навесні, обрізують відразу після цвітіння, а в першій половині літа вони утворюють нові пагони для цвітіння в наступному році.

Декоративні деревні рослини, що формують квітки на пагонах поточного року, обрізують восени або напровесні, причому осіннє обрізування краще за весняне.

Санітарне обрізування декоративних дерев виконується за тими ж правилами, що і прочищення плодових дерев: видаляються пересічні і загущуючі крону пагони, розвилки, а також пагони, що ростуть усередину крони або під гострим кутом. При цьому слід зберігати властиву для виду форму крони, скорочуючи пагони за рівнем тогорічного обрізування.

А ось обрізування плакучих форм декоративних дерев, які називають канделябровими, має свою особливість, і полягає вона в тому, що щовесни тогорічний приріст укорочують, обрізаючи на зовнішню бруньку і збільшуючи крону в горизонтальному напрямку таким чином, щоб вона набула форми парасольки. Застосовують такий спосіб формування крони при стрижці беріз, горобин, жовтої акації й зонтичних яблунь.

Скорочуючи пагони, стежте за тим, аби зріз проходив над розвиненою вегетативною, а не квітковою брунькою: зріз має починатися на рівні основи бруньки зі зворотного боку і закінчуватися над верхівкою бруньки.