Навчально-методичні матеріали

Тема 5. Судово-медична експертиза речових доказів біологічного походження

Семінарське заняття

Рекомендована література

1. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень: Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 р. № 1950/5): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 – Назва з екрана.
2. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи: Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. № 6: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95 – Назва з екрана.
3. Завальнюк А.Х. Судова медицина: Курс лекцій. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2014. – 648 с.
4. Лісовий А.С., Голубович Л.Л. Судова медицина: Підручник. – К.: Атіка, 2008. – 483 с.
5. Герасименко О.І. Словник-довідник термінів судової медицини. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2002. –
6. Експертизи у судовій практиці. / За заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
7. Коропецька С.О. Відібрання зразків біологічного походження на стадії досудового розслідування : Методичні рекомендації. – Івано-Франківськ : Голіней О.М., 2016. – 48 с.
8. Криміналістика: підручник [Текст] / В.В.Пясковський, Ю.М.Чорноус, А.В.Іщенко та ін. – К.: «Центр учбової літератури», 2017. –544 с.
9. Судова медицина. / За ред. Москаленка В.Ф., Михайличенка Б.В. –К., Вид-во «Медицина», 2011. – 448 с.
10. Судова медицина: Мультимедійний навчальний посібник/ Несен О.О., Чуприна О.В., Самодін А.В. та ін. / Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 81229 від 05.09.2018. URL: https://www.naiau.kiev.ua/books/sudova_medutsyna/index.html.

1. Речові докази біологічного походження, які підлягають судово-медичній
експертизі

Законодавство України визначає поняття доказів у кримінальному проваджені. Процесуальні джерела доказів є формою збереження фактичних даних.

При проведенні судово-медичної експертизи речових доказів досліджуються різні об’єкти:

-біологічного походження (кров, сперма, волосся, слина, сеча, кал, жіноче молоко, кістки, органи та тканини тощо)

-небіологічного (матеріального) походження (одяг, знаряддя травми, транспортні засоби тощо).

Судово-медична експертиза речових доказів проводиться у відповідних відділеннях судово-медичної лабораторії бюро судово-медичної експертизи. Кожне відділення у своїй роботі керується спеціальним нормативним документом – відповідними Правилами, які затверджені Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995.

Судово-медична експертиза речових доказів виконується виключно лікарями, які, крім загальної судово-медичної підготовки мають спеціальну теоретичну і практичну підготовку з судово-медичного дослідження речових доказів. Таку експертизу проводять у відділі судово-медичної експертизи речових доказів (судово-медична лабораторія), який складається з:

• відділення судово-медичної гістології
• судово-медичної імунології
• судово-медичної криміналістики
• судово-медичної токсикології
• судово-медичної цитології.

Речові докази надходять до експертної установи разом з постановою слідчого, прокурора, судді, їх надають у запечатаному вигляді, вони мають бути промарковані. Судово-медичний експерт при одержанні речових доказів оглядає упаковку, звернувши увагу на штампи та підписи, оцінює стан пакунка та штампів.

Після розкриття упаковки експерт оглядає речові докази, порівнює їх з переліком у постанові (направленні). Якщо мають місце розбіжності, то складається акт, який підписується трьома співробітниками експертної установи. У лабораторії речові докази зберігаються в спеціальних шафах, а такі, що швидко псуються – в холодильнику. Після закінчення експертизи (дослідження) речові докази видаються особі, яка призначила експертизу (дослідження), і в подальшому зберігаються разом з матеріалами справи.

2. Виявлення і вилучення речових доказів біологічного походження, їх пакування і
направлення на дослідження

Наказ N 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» (в новій редакції).

Інструкція «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду».

Цією Інструкцією встановлюються єдині правила вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна.

Перед надсиланням речових доказів на експертизу вилучені предмети повинні бути старанно упаковані та опечатані печаткою особи, яка веде розслідування, в присутності понятих, щоб запобігти можливості їх підміни чи втрати, а також з метою збереження на них знайдених при огляді слідів.

Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії.

3. Експертиза крові. Статева, видова, групова належність

При огляді місця події головне завдання судового медика – знайти і правильно оцінити сліди крові, які для подальшого розслідування і, головним чином, при реконструкції злочину відіграють вирішальну роль. Виявлення кров’яних плям і оцінка їх значення – справа лікаря. При огляді місця події лікар повинен звертати увагу не тільки на великі, кров’яні плями чи сліди, але й маленькі плями.

Сліди крові займають одне з головних місць у числі тих доказів, які використовуються для встановлення матеріальної істини у справах про злочини проти життя й здоров’я людини.

Під час огляду місця події сліди крові можуть бути представлені у вигляді плям від крапель або від бризок, патьоків, запливів, помарок (мазків чи відбитків), калюж, просочування. За зовнішнім виглядом сліди крові можуть мати червоний, бурий або зеленуватий колір, якщо вони давні. При їх опроміненні ультрафіолетовим світлом свіжі сліди крові мають темно-бурий колір, а давні – оранжево-червоний.

Пошуки слідів крові повинні бути цілеспрямованими і проводитися на місці події, при огляді одягу та огляді особи, підозрюваної у вчиненні злочину, при огляді знаряддя (зброї), предмета, яким були заподіяні ушкодження, одягу і тіла потерпілого.

Після опису сліду крові проводять взяття зразка. Вирішення питання про походження крові від певної особистості являє собою основне завдання судово-медичної експертизи в процесі розслідування кримінальних справ, пов’язаних з вбивством, нанесенням тілесних ушкоджень, кримінальним абортом, з розслідуванням правопорушень медичного персоналу. А також під час розгляду цивільних справ за фактом спірного батьківства, материнства та заміни дітей. В основі методів визначення груп крові лежать імунологічні процеси. Об’єктами дослідження можуть бути рідка кров від живих осіб і трупів, а також кров в слідах на речових доказах.

4. Експертиза сперми, слини, волосся та інших біологічних об’єктів. Питання, які
ставляться при направленні об’єктів на експертизу

Судово-медична експертиза сперми.

Судово-медична експертиза проводиться при розслідуванні кримінальних справ, пов’язаних із статевими злочинами.

Судово-медичне дослідження сперми включає:

• орієнтовні проби на сперму: візуальний огляд і огляд приміщення в УФ-променях
• доказ наявності в досліджуваному матеріалі сперми
• встановлення видової приналежності сперми
• встановлення категорії «видільництва» осіб, що проходять у справі
• встановлення групової приналежності сперми
• виключення або встановлення приналежності сперми конкретній особі.

Судово-медична експертиза волосся включає:

• визначення природи досліджуваних об’єктів (чи є вони волоссям)
• встановлення видової приналежності волосся
• встановлення особливостей догляду за волоссям (завивка, забарвлення, стрижка і т.д.)
• встановлення наявності пошкоджень волосся і механізму їх утворення;
• встановлення регіонарної приналежності волосся
• встановлення статевої приналежності волосся
• встановлення групової належності волосся за ізосерологічними і імунними системами
• виключення або встановлення приналежності волосся конкретній особі (значення молекулярно-генетичних методів).

Для вирішення питання про можливу приналежність досліджуваного волосся потерпілому або підозрюваному у них вилучають зразки. Волосся з голови беруть у вигляді пучка з 30-50 штук із п’яти ділянок – лобової, правої та лівої скроневої, тім’яної ділянок і потилиці. При необхідності беруть зразки і з інших ділянок тіла (обличчя, лобка, пахвових западин, грудей і кінцівок), також по 30- 50 штук. Волосся зрізають ножицями як можна ближче до поверхні шкіри і упаковують роздільно з кожної ділянки голови або ділянки тіла.

Судово-медична експертиза слини.

Сліди слини найчастіше бувають на недопалках цигарок і сигарет, на різних предметах, якщо є підозра що вони були використані як кляп (хустка та ін.). Для встановлення наявності слини на тому чи іншому предметі його досліджують в ультрафіолетових променях. Плями слини світяться білуватим кольором. Для доказу наявності слини проводять хімічну реакцію.

Судово-медична експертиза сечі.

Дослідження сечі проводиться при виявленні плям з підозрою на сечу. Доказ наявності сечі проводиться хімічною реакцією на креатинін.

Судово-медична експертиза поту.

Для дослідження поту, як правило, використовують різні предмети одягу, гребінці та інше. Для встановлення слідів поту застосовується хімічна реакція на амінокислоту.

Наявність плям калу, блювотних мас, меконія, навколоплідної рідини, молока, молозива та ін. визначається, головним чином, при мікроскопічному дослідженні і виявленні характерних для кожного об’єкта морфологічних елементів.

5. Правила відправлення речових доказів біологічного походження до бюро судово-
медичної експертизи та відбору зразків для порівняльного дослідження

Разом з речовими доказами в судово-медичну лабораторію надсилається постанова слідчого або ухвала суду. Крім постанови про призначення експертизи чи ухвали суду, разом з речовими доказами в лабораторію надсилають наступні документи:

супровідний лист, в якому зазначається кому, що і для якої мети надсилається; копія протоколу огляду місця події (речових доказів) чи речей потерпілого або обвинуваченого

копія протоколу вилучення зразків, які подаються для порівняння

копія висновку експерта судово-медичного обстеження живої особи чи судово-медичного дослідження трупа, якщо обстеження чи дослідження проводилось

якщо предмети надсилаються на повторну експертизу – копія висновку первинної експертизи речових доказів.

Не упаковані, не опечатані чи речові докази з пошкодженнями упаковки, в лабораторію не приймаються.

При надходженні до лабораторії, речові докази і документи до них реєструються в реєстраційному журналі.

Експертом старанно оглядається упаковка, перевіряється характер і цілісність упаковки і печаток, при цьому звертається увага на текст відбитка, а потім проводиться їхнє розпакування.

У лабораторії при розкритті посилки повинні бути присутніми два працівники. Наявність речових доказів перевіряється за даними, які є в постанові про призначення експертизи.

За відсутності тих чи інших предметів, а також при виявленні предметів, не згаданих у документах, складається акт, який підписується трьома працівниками лабораторії. Один екземпляр акту негайно надсилається закладу – відправникові речових доказів, другий – залишається в лабораторії.

Для порівняльного дослідження і висновків про можливість чи неможливість походження речових доказів від певних осіб, їхні зразки збираються і надсилаються в лабораторію разом з речовими доказами.

Зразки крові збираються судово-медичним експертом лабораторії чи іншим лікарем у процедурному відділенні поліклініки в присутності слідчого. В останньому випадку про взяття крові складається протокол, який підписує лікар, медсестра, слідчий і особа, в якої взята кров.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

1. Вимоги до вилучення слідів біологічного походження.
2. Значення слідів біологічного походження при розкритті злочину.
3. Виявлення, фіксація, оцінка, вилучення, упаковка і направлення речових доказів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Значення судово-медичного дослідження слідів крові.
2. Значення судово-медичного дослідження волосся.
3. Значення судово-медичного дослідження сперми.
4. Значення судово-медичного дослідження слини.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Загальні принципи виявлення, вилучення, пакування та направлення на дослідження речових доказів біологічного походження (кров, сперма, слина, волосся).
2. Виявлення слідів крові на місці події та їх значення у встановленні обставин події.
3. Питання, які вирішуються при експертизі крові.
4. Дослідження волосся і сперми.
5. Питання, які вирішуються при експертизі волосся, сперми та інших біологічних об’єктів.
6. Підстави, організація, особливості проведення і документація судово-медичної експертизи речових доказів біологічного походження.
7. Підстави, організація, особливості проведення і документація судово-медичної експертизи речових доказів матеріального походження.

Сучасні принципи та методи дослідження об’єктів біологічного походження в судово-медичній імунології

З часом все більш актуальним постає питання збереження біологічного матеріалу, виявленого в слідах на речових доказах при проведенні імунологічних експертиз для подальшого застосування молекулярно-генетичних методів дослідження, що у свою чергу підвищує доказовість і об’єктивність судово-медичних експертних підсумків. В статті запро- поновані напрямки, послідовність дій та методики проведення сучасних імунологічних експертиз.

Посилання

Барсегянц ЛО. Судебно-медицинское исследование вещественных доказательств (кровь, выделения, волосы). Москва: Медицина; 1999. 271 с.

Гуртовая СВ, Маяцкая МВ. Определение антигенов с помощью карточек “Скангель”. Судебно-медицинская экспертиза. 2001;4:39-40.

Гуртовая СВ, Курджиева ОБ, Тучик ЛН. Применение обти-теста для определения наличия и вида крови в пятнах. Судебно-медицинская экспертиза. 1999;5:23-5.

Иванов ПЛ, Клевно ВА. Судебно-биологическая экспертиза – реалии и перспективы. Судебно-медицинская экспертиза. 2008;1:19-24.

Перепечина ИО, Стегнова ТВ, Уалерианова ЛП. Использование моноклональных антител при экспертизе следов крови и выделений человека: методич. рекомендации. Москва: ВНКЦ МВД СССР; 1991. 21 с.

Пименов МГ, Кондрашов СА. Экспертные методики исследования тканей и выделений человека. Москва: ЭКЦ МВД России; 2006. 71 с.

Оловникова НИ, Белкина ЕВ, Николаева ТЛ, Лапенков МИ. Эпитопная характеристика анти-АВН моноклональных антител. Проблемы гематологии и переливания крови. 1999;2:39-44.

Юдина ГС, Зарецкая ЕФ, Перепечина ИО. Новые подходы к исследованию костной ткани по изосерологической системе АВО. Судебно-медицинская экспертиза. 2005;6:34-8.

Барсегянц ЛО, Кинле АФ. Современное состояние судебно-медицинского исследования вещественных доказательств и пути развития. В: Материалы VI Всероссийского съезда судебных медиков “Перспективы развития и совершенствования судебно-медицинской науки и практики”; Москва-Тюмень. Москва-Тюмень: Академия; 2005. 43-5.

Єрмолаєва АО, Борзов ОП. Застосування тестових систем встановлення наявності гемоглобіну крові та сімяної рідини при проведенні серологічних досліджень: метод. рекомендації. Київ: ДНДЕКЦ МВС України; 2008. 16 с.

Barsegyants LO. Sudebno-meditsinskoe issledovanie veshchestvennykh dokazatel’stv (krov’, vydeleniya, volosy) [Forensic examination of physical evidence (blood, secretions, hair)]. Moskva: Meditsina; 1999. 271 s. (in Russian)

Gurtovaya SV, Mayatskaya MV. Opredelenie antigenov s pomoshch’yu kartochek “Skangel” [Determination of antigens using Skangel cards]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2001;4:39-40. (in Russian)

Gurtovaya SV, Kurdzhieva OB, Tuchik LN. Primenenie obti-testa dlya opredeleniya nalichiya i vida krovi v pyatnakh [The use of the obti-test to determine the presence and type of blood in spots]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 1999;5:23-5. (in Russian)

Ivanov PL, Klevno VA. Sudebno-biologicheskaya ekspertiza – realii i perspektivy [Forensic biological expertise – realities and prospects]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2008;1:19-24. (in Russian)

Perepechina IO, Stegnova TV, Ualerianova LP. Ispol’zovanie monoklonal’nykh antitel pri ekspertize sledov krovi i vydeleniy cheloveka: metodich. Rekomendatsii [The use of monoclonal antibodies in the examination of traces of blood and human secretions]. Moskva: VNKTs MVD SSSR; 1991. 21 s. (in Russian)

Pimenov MG, Kondrashov SA. Ekspertnye metodiki issledovaniya tkaney i vydeleniy cheloveka [Expert methods for the study of human tissues and secretions]. Moskva: EKTs MVD Rossii; 2006. 71 s. (in Russian)

Olovnikova NI, Belkina EV, Nikolaeva TL, Lapenkov MI. Epitopnaya kharakteristika anti-AVN monoklonal’nykh antitel [Epitope characteristic of anti-AVH monoclonal antibodies]. Problemy gematologii i perelivaniya krovi. 1999;2:39-44. (in Russian)

Yudina GS, Zaretskaya EF, Perepechina IO. Novye podkhody k issledovaniyu kostnoy tkani po izoserologicheskoy sisteme AVO [New approaches to the study of bone tissue according to the isoserological ABO system]. Sudebno-meditsinskaya ekspertiza. 2005;6:34-8. (in Russian)

Barsegyants LO, Kinle AF. Sovremennoe sostoyanie sudebno-meditsinskogo issledovaniya veshchestvennykh dokazatel’stv i puti razvitiya [The current state of forensic research of physical evidence and development paths]. V: Materialy VI Vserossiyskogo s”ezda sudebnykh medikov “Perspektivy razvitiya i sovershenstvovaniya sudebno-meditsinskoy nauki i praktiki”; Moskva-Tyumen’. Moskva-Tyumen’: Akademiya; 2005. 43-5. (in Russian)

Yermolaieva AO, Borzov OP. Zastosuvannia testovykh system vstanovlennia naiavnosti hemohlobinu krovi ta simianoi ridyny pry provedenni serolohichnykh doslidzhen’: metod. Rekomendatsii [The use of test systems to determine the presence of hemoglobin in the blood and semen during serological tests]. Kyiv: DNDEKTs MVS Ukrainy; 2008. 16 s. (in Ukrainian)