Стреси рослин: абіотичні та біотичні стреси

Що викликає у рослини стрес? Як і у людей, стреси можуть виникати в навколишньому середовищі або вони можуть походити від живих організмів, які можуть спричинити захворювання чи пошкодження.

Водний стрес

Одним із найважливіших абіотичних стресів, що впливають на рослини, є водний стрес. Для оптимального виживання рослині потрібна певна кількість води; занадто багато води (стрес від затоплення) може призвести до набухання та лопання рослинних клітин; в той час як стрес від посухи (занадто мало води) може спричинити висихання рослини, що називається висиханням. Будь-який стан може бути смертельним для рослини.

Температурний стрес

Температурний стрес також може завдати шкоди рослині. Як і будь-який живий організм, рослина має оптимальний температурний діапазон, за якого вона росте та працює найкраще. Якщо температура занадто низька для рослини, це може призвести до холодового стресу, який також називають охолоджуючим стресом. Екстремальні форми холодового стресу можуть призвести до стресу від замерзання. Низькі температури можуть вплинути на кількість і швидкість поглинання води та поживних речовин, що призводить до висихання клітин і голодування. За надзвичайно холодних умов клітинні рідини можуть повністю замерзнути, викликаючи загибель рослин.

Спекотна погода також може негативно вплинути на рослини. Інтенсивна спека може спричинити руйнування білків рослинної клітини, цей процес називається денатурацією. Клітинні стінки та мембрани також можуть «плавитися» під дією надзвичайно високих температур, що впливає на проникність мембран.

Інші абіотичні стреси

Інші абіотичні стреси менш очевидні, але можуть бути настільки ж смертельними. Зрештою, більшість абіотичних стресів впливають на рослинні клітини так само, як водний стрес і температурний стрес. Вітровий стрес може або безпосередньо пошкодити рослину через силу; або вітер може вплинути на транспірацію води через продихи листя та спричинити висихання. Пряме спалювання рослин через лісові пожежі призведе до руйнування клітинної структури через плавлення або денатурацію.

У системах землеробства надлишок або дефіцит агрохімікатів, таких як добрива та пестициди, також може спричинити абіотичний стрес для рослин. Рослина страждає від незбалансованості живлення або через отруєння. Велика кількість солі, яку поглинає рослина, може призвести до висихання клітини, оскільки підвищений рівень солі поза рослинною клітиною призведе до виходу води з клітини, що називається осмосом . Поглинання важких металів рослинами може відбуватися, коли рослини ростуть на ґрунтах, удобрених неправильно компостованим мулом стічних вод. Високий вміст важких металів у рослинах може призвести до ускладнень з основними фізіологічними та біохімічними діями, такими як фотосинтез.

Біотичні стреси

Біотичні стреси завдають шкоди рослинам через живі організми, включаючи гриби, бактерії, комах і бур’яни. Хоча віруси не вважаються живими організмами, вони також викликають біотичний стрес у рослин.

Гриби викликають у рослин більше захворювань, ніж будь-який інший фактор біотичного стресу. Відомо понад 8000 видів грибів , які викликають хвороби рослин. З іншого боку, згідно з публікацією Університету штату Огайо , лише близько 14 родів бактерій викликають економічно важливі захворювання рослин. Існує небагато патогенних вірусів для рослин, але , згідно з опублікованими оцінками , вони досить серйозні, щоб завдати майже стільки ж шкоди врожаю в усьому світі, як і грибки . Мікроорганізми можуть викликати в’янення рослин, плямистість листя, кореневу гниль або пошкодження насіння. Комахи можуть завдати серйозної фізичної шкоди рослинам, зокрема листям, стеблам, корі та квітам. Комахи також можуть бути переносниками вірусів і бактерій від заражених рослин до здорових.

Метод, за допомогою якого бур’яни, які вважаються небажаними та збитковими рослинами, пригнічують ріст бажаних рослин, таких як культури чи квіти, полягає не в прямому пошкодженні, а в конкуренції з бажаними рослинами за місце та поживні речовини. Оскільки бур’яни швидко ростуть і дають велику кількість життєздатного насіння, вони часто здатні домінувати в середовищі швидше, ніж деякі бажані рослини.

Як отримати шикарний і швидкий урожай без добрив: лайфхак

Гарний і багатий на плоди сад і город – це мрія кожного хлібороба сучасності.

Користуючись всілякими техніками і вдаючись до різних прийомів, садівники ставлять собі єдине запитання – як зробити, щоб рослини швидше росли? Прагнення отримати завидний урожай народжує на ринку все нові й нові засоби для збільшення потенціалу та посилення характеристик рослин. УНІАН розповість, чим допоможе дріт для квітів у такій справі.

Що таке електрокультура

Існують методики, які хоч і здаються на перший погляд дивними і неправдоподібними, але при найближчому розгляді і використанні на практиці, назавжди закріплюються як перевірені способи і методи збільшення продуктивності.

Електрокультура – одна з таких методик, що сприяє швидкому росту рослин. Вона зароджувалася, як експериментальний метод в агрокультурі. Повальна мода 17-го століття на електрифікування всього, чого тільки можна, вибухала вогнищами нових небувалих раніше відкриттів та інновацій по всій Європі. Фізики і теоретики стали впроваджувати знання про електрифікацію в усі галузі людського життя, і в розвитку сільського господарства теж відбулася революція.

Перший експеримент показав, що полив рослин електрифікованою водою підвищує врожайність, а створення антен з міді для збору електромагнітних хвиль в атмосфері, вставлених у ґрунт, посилює імунітет і стійкість до шкідників.

Як зробити, щоб рослини швидше росли – інструкція

Електрокультура – це швидкий, низьковитратний і елементарний спосіб, як прискорити ріст рослин у домашніх умовах, що не потребує постійного втручання і не має побічних ефектів. З простих і втілюваних удома методик чудово підійде створення “радіоантени”, чудова заміна будь-якому добриву або пестициду, що прискорює ріст рослин.

Нам знадобляться дві прості речі:

Обмотайте навколо дерев’яної палички дріт по всій довжині, залишаючи залишок дроту з одного боку, він знадобиться для створення імпровізованої антени. Другий край увіткніть у землю на 2-3 сантиметри на відстані 5-6 см від основи рослини. Дріт для рослин – важлива складова, що більша його товщина та що більша “антена” – то кращим буде ефект.