Що таке Частка

Частка (також відома як сполучник чи сполучне слово) – це службова частина мови, яка використовується для з’єднання слів, словосполучень або речень у тексті, надаючи їм логічний зв’язок. В українській мові частки використовуються для вираження відношень між словами та реченнями, вказівки часу, причини, мети, обставини і багато іншого.

Основні види часток в українській мові:

1. Сполучники: Це частки, які використовуються для з’єднання слів чи словосполучень у реченні. Наприклад, “і”, “або”, “чи”, “та”, “як”, “ні”.
2. Частки часу: Вони вказують на час події або дії. Наприклад, “вже”, “ще”, “тоді”, “раніше”, “пізніше”.
3. Частки причини і мети: Вони допомагають виразити причину або мету дії. Наприклад, “тому”, “для”, “чому”.
4. Частки обставини: Вони додають додаткову інформацію про обставини дії. Наприклад, “дуже”, “лише”, “сильно”, “повільно”.
5. Частки способу: Вони вказують на спосіб виконання дії. Наприклад, “як”, “так”.
6. Частки підсилення і послаблення: Вони додають інтенсивності або зменшення значенню слова. Наприклад, “дуже”, “трохи”, “надто”.
7. Частки заперечення: Вони використовуються для вираження заперечення. Наприклад, “не”, “ані”, “навіть не”.
8. Частки загальності і вибору: Вони вказують на загальність або вибір серед можливостей. Наприклад, “все”, “ніхто”, “кожен”.

Частки грають важливу роль у побудові речень і текстів, допомагаючи структурувати і зрозуміло виражати думки та ідеї. Вони додають точност і логічність до мовлення.

Правила використання частки

Правила використання часток в українській мові можуть бути досить складними через їхню різноманітність та контекстуальну природу. Ось кілька основних правил використання часток в українській мові:

1. Сполучники:
   • “І” використовується для об’єднання двох чи більше рівноправних елементів: “Я і він”.
   • “Або” вказує на вибір одного з двох варіантів: “Чай або кава”.
   • “Чи” використовується в питальних реченнях: “Чи ви йдете?”
   • “Та” зазвичай використовується для об’єднання слів зі значенням “і” в більш урочистому стилі: “Мудра та розумна жінка”.
2. Частки часу:
   • “Вже” вказує на те, що дія відбулася до певного моменту: “Я вже прийшов”.
   • “Ще” вказує на недавність або продовження дії: “Я ще сплю”.
   • “Тоді” вказує на певний час у майбутньому: “Ми зустрінемося тоді”.
3. Частки причини і мети:
   • “Тому” вказує на причину: “Він не прийшов, тому що був захворів”.
   • “Для” вказує на мету: “Я прийшов для того, щоб допомогти”.
4. Частки обставини:
   • “Дуже” вказує на ступінь: “Це дуже цікаво”.
   • “Лише” вказує на обмеження: “Лише вчора”.
   • “Сильно” вказує на інтенсивність: “Він сильно працює”.
5. Частки способу:
   • “Як” вказує на спосіб: “Вона говорить, як професіонал”.
   • “Так” використовується для підтвердження чогось: “Так, це правда”.
6. Частки підсилення і послаблення:
   • “Дуже” підсилює значення: “Це дуже цікаво”.
   • “Трохи” вказує на послаблення: “Трохи втомлений”.
7. Частки заперечення:
   • “Не” використовується для заперечення: “Я не знаю”.
   • “Нічого” вказує на відсутність чогось: “Нічого не було”.
8. Частки загальності і вибору:
   • “Все” вказує на загальність: “Все готово”.
   • “Ніхто” вказує на відсутність когось: “Ніхто не прийшов”.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.

Частка як службова частина мови

Які труднощі у вас виникають щодо часток? Знаєте особливості їхнього написання? Розрізняєте їх за групами, видами і розрядами? Якщо вагаєтеся у відповіді, то наш матеріал для вас! Якщо ж ви впевнені у своїх знаннях, то гайда ділитися правилами із тими, хто цього ще не знає!)

Частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм:

Частка не є членом речення.

Розряди часток за значенням

дієслів: б, би (зробила б);

б) утворюють наказовий спосіб дієслів: хай, нехай, бодай;

в) творять зворотні дієслова: -ся,

–сь (сміється, знайшовсь);

г) творять найвищий ступінь

не, ні, ані (не

Види модальних часток

Групи часток за походженням

Групи часток за будовою

Розрізнення часток та інших частин мови

Related Posts:

Що таке частка наведіть приклади

Частки, які вживаються для оформлення різних видів речень — розповідних (стверджувальних і заперечних), питальних, спонукальних, окличних, є такі:

• а) стверджувальні — виступають замінниками стверджувальних речень або підсилюють їх: так, авжеж, аякже, атож, ага, еге, еге ж, гаразд; наприклад: — Хто знає, обід буде? — Аякже! Повинен бути. (Панас Мирний.) — Ви добре знаєте Карпа? — поспитав я. — Атож. (М.Коцюбинський.);
• б) заперечні — вживаються в заперечних реченнях або замінюють їх: не, ні, ані; наприклад: Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби. (М.Коцюбинський.);
• в) питальні — вживаються для оформлення питальних речень або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже, що за, га, та ну; наприклад: Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає? (Леся Українка.) Невже історія нас так нічого й не навчила?;
• г) спонукальні — надають висловлюванню різних відтінків побажання, наказу, просьби, заборони, заклику до дії: бодай, годі, ну, давай, на, -бо, -но; наприклад: Так годі спать! виходьте на дорогу. (П.Тичина.) А підійди-но сюди! (Ю.Збанацький.);
• ґ) окличні — вживаються для оформлення окличних речень: що за, що то за, ну й; наприклад: Що за гарна година настала! Ну й день!

Частки, які надають окремому слову чи групі слів смислового відтінку, за значенням є такі:

• а) підсилювально-видільні — вживаються для підсилення або виділення окремих слів у реченні: навіть, тільки, лише (лиш), всього-на-всього, хоч, хоча б, принаймні, аж, же (ж), -бо, -но, -то, -от, -таки, все, ще, вже, вже й, і, та, собі, о, ой; наприклад: З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно. (Леся Українка.) Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села! (Т.Шевченко.);
• б) уточнювальні — вказують на міру точності або правдивість повідомлення: саме, якраз, справді, точно, власне, рівно, майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, неначебто, мов, мовби, немовби, буцім; наприклад: Злива тривала майже годину. (М.Трублаїні.) Село неначе погоріло, неначе люди подуріли, німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть. (Т.Шевченко.);
• в) вказівні — служать для того, щоб привернути увагу до якогось предмета, явища: то, ото, от, це, оце, ось, осьде, он, онде, воно; наприклад: Он зірка в небі пролетіла. (В.Сосюра.) Блаженків Денис альпініст? Та чи він хоч знає, що це воно таке? (О.Гончар.).

Приєднувальні частки вказують на певний зв’язок між висловлюваннями: теж, також, до того ж, ще й, адже, отже, тож, значить, так, то (за своїм значенням вони наближаються до сполучників); наприклад: Тож як мудрості доходиш, — хочеться і жить і жить! (П.Тичина.) Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також побути на селі. (М.Коцюбинський.)

Словотворчі й формотворчі частки виконують роль префіксів, суфіксів та закінчень, але відрізняються від них тим, що можуть писатися окремо, через дефіс або приєднуватися до закінчення: абихто — аби з ким, ніщо — ні в чому, щодня — що другого дня, будь-який — будь до якого, коли-небудь, знав би, хай подумає, чийсь — чийогось, вчитися — вчишся.

належать частки аби-, де-, -сь, казна-, хтозна-, будь-, небудь-, ні-, що-: абищо, дехто, якийсь, казна-звідки, хтозна-куди, будь-де, як-небудь, ніякий, щороку.

належать частки би, б (за їх допомогою утворюється умовний спосіб: сказав би, зраділа б); хай, нехай (за їх допомогою утворюється наказовий спосіб: хай скаже, нехай прийдуть); -ся (за її допомогою утворюються зворотні дієслова: вмиваюся, тривожаться).

У словосполученнях визначте розряд частки
(Як виконувати завдання)

У відповідях використовуйте такі скорочення: підсилювально-видільна – П, уточнювальна – У, вказівна – В.