Нанотехнології (НТ) (грецьке слово «nannos» означає «карлик») – це сукупність методів маніпулювання речовиною на атомному або молекулярному рівні з метою отримання наперед заданих властивостей.
Нанотехнології – це напрямок науки і технології, який включає в себе створення і використання матеріалів, пристроїв і технічних систем, функціонування яких визначається наноструктурою, тобто її впорядкованими фрагментами розміром від 1 до 100 нанометрів.
Нанотехнології здатні також, стабілізувати екологічну обстановку. Нові види промисловості не вироблятимуть відходів, що отруюють планету, а нанороботи зможуть знищувати наслідки старих забруднень. Крім того, нанотехнології нині використовуються для фільтрації води й інших рідин.
Наномедицина – спостереження, виправлення, конструювання та контроль над біологічними системами людини на молекулярному рівні, використовуючи розроблені нанопристрої і наноструктури. Новий міждисциплінарний напрямок медичної науки в даний час знаходиться в стадії становлення.
Нано- (грец. νᾶνος, гном, карлик) — префікс у системі одиниць SI, що означає множник 10−9. Уведена 1960 року. Найчастіше використовується для вимірювання часу (наносекунда) або відстані (нанометр) в основному в комп'ютерах та електроніці, та виокремилась у окремий рівень, що називається нанотехнології.
Наноматеріали можуть бути використані для виготовлення магнітомяких і магнітотвердих матеріалів; провідників, напівпровідників і діелектриків; деталей лазерної, вимірювальної, обчислювальної й атомної техніки.
Нанотехнології, нанонаука — це наука і технологія колоїдних систем, це колоїдна хімія, колоїдна фізика, молекулярна біологія, вся мікроелектроніка.