Нервовий тик: види, причини та коли виникає

Тики нагадують нормальні координовані руху і бувають кілька видів, розповів психотерапевт Сергій Кістеньов.

Моторні прості: моргання, обертання очима, посмикування і кивання головою, витягування плечей, стиснення пальців у кулак, сіпання стопи.

Моторні складні: гримаси, відкидання голови.

За частотою виникнення тики йдуть в порядку убування: від верхньої частини обличчя до нижніх кінцівок.

Нервовий тик найчастіше виникає з 3 до 15 років

Вокальні прості: покашлювання, пирхання, мукання, писк, свист, гавкіт, шипіння.

Вокальні складні: вимова слів, звуків, вимова придуманих і неіснуючих слів, а також агресивних і образливих фраз.

Виразність тиків зменшуються при інтенсивній концентрації уваги, під час розваг, після прийняття алкоголю, при сексуальному збудженні. Якийсь час тики можна придушити зусиллям волі. Під час сну тики зникають.

Чому виникають тики?

Появи тиків пов’язано з порушенням обміну нейромедіаторів в головному мозку. Це так звана спадкова схильність . У пацієнтів з тиками або збільшена продукція дофаміну, або підвищена чутливість рецепторів до дофаміну. Саме тому при вживанні стимуляторів (наприклад, амфетаміну) тики посилюються.

Але крім особливості в обміні дофаміну, важливу роль відіграє і певний стереотип реагування на стрес. Тики – це особлива форма уникнення, яка допомагає знизити загальну тривогу і пережити стрес (тому знижуючи тривожний фон у пацієнта, вдається зменшити тики).

Коли починаються тики?

У 90% випадків тики починаються в віковому діапазоні від 3 до 15 років. Середній вік появи тиків 5-8 років, в цей час діти активно починають відвідувати дошкільні установи і йдуть в перший клас. Це називається “тики першого вересня”, часто вони проходять самі після адаптації до школи. Таким дітям потрібно звернутися за допомогою до психолога.

Тики, які починаються в 8-9 років частіше складні. До рухових приєднуватися й вокальні. Апогею досягають до 10 років. Після пубертату у половини пацієнтів тики проходять самі по собі.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я .

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Що таке нервовий тик і як з ним боротися?

Нервове скорочення лицьових м’язів напевно знайоме багатьом, але тільки деяким це доставляє значний дискомфорт. Нервовий тик не несе особливої ​​шкоди здоров’ю, але свідчить про порушення в нервовій системі і може створювати деякі труднощі в соціалізації особистості.

З останнім найчастіше стикаються діти, у яких на фоні такого психосоматичного розладу можуть розвинутися комплекси. У дорослому віці часті тики на видимих ​​ділянках тіла (наприклад, на обличчі) можуть створити труднощі при працевлаштуванні або в побудові особистих відносин.

Що ж таке нервовий тик?

Нервовий тик являє собою швидке мимовільне скорочення м’язу або групи м’язів, яке відбувається у відповідь на мимовільно команду головного мозку. Це короткочасні однотипні рухи, найчастіше спостерігаються на обличчі або в кінцівках.

Особовий нервовий тик проявляється наступними симптомами:

• моргання і закочування очей;
• посмикування бровами і надбрівними дугами;
• відкривання рота і поклацування язиком, скреготіння зубами;
• зморщування носа, чухання підборіддя;
• вокальний тик – скорочення голосових зв’язок, що супроводжується покашлюванням, прицмокуванням і навіть промовлянням слів.

М’язовий спазм може зачіпати й інші ділянки людського тіла, виділяють:

• посмикування пальців рук або ніг;
• різкі випади ногою вперед або згинання ноги в коліні;
• мимовільне згинання або розпрямлення руки в лікті, стискання куркулів, клацання пальцями рук;
• скорочення м’язів грудей, живота або сідниць;
• плечовий і шийний тик проявляється в киванні, витягуванні шиї, обертанні головою і різних рухах плечима.

Нервовий тик може бути різної інтенсивності і зовні нагадувати звичайний рух тією чи іншою частиною тіла, але відмінною його рисою є мимовільність і нездоланність. Якщо попросити людину припинити даний рух, оволодіти собою, він не зможе цього зробити, а подібна напруга і вольовий імпульс тільки збільшать скорочення і без того рухаючого м’язу.

Як боротися з нервовим тиком?

У деяких випадках, особливо в дитинстві, нервовий тик може пройти сам собою, але якщо через деякий час це не трапляється, доцільно звернутися за професійною допомогою. Лікування нервового тику здійснює лікар-невролог. Перш ніж приступити до роботи, лікар встановлює причини виникнення нервового тику. Серед них виділяються:

• різні пошкодження нервової системи: післяпологові і дитячі травми, порушення мозкового кровообігу і підвищення внутрішньочерепного тиску, захворювання нервової системи та головного мозку, травми голови, інтоксикації;
• психологічні чинники та психічні травми – неврози, тривожні стани, депресії, емоційні стреси, фобії;
• спадкова схильність до дискінезії (патологічного мимовільного скорочення в різних групах м’язів).

Залежно від індивідуальних особливостей кожного випадку лікар вибере стратегію лікування:

• симптоматичне лікування – припускає призначення пацієнту лікарських препаратів з метою усунути сам симптом на етапі його виникнення; найчастіше це препарати ботоксу або нейролептики;
• психотерапевтичне лікування – робота з психотерапевтом, спрямована на коригування поведінкової стратегії пацієнта; знімається почуття тривожності, виробляється впевненість у собі, усуваються або запобігається розвиток комплексів, розвивається стресостійкість;
• етіотропна терапія – застосовується у разі, коли причиною тика є фізіологічний розлад, травма; спрямована на лікування такої причини, при позбавленні від неї буде усунений і сам тик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЩО ТАКЕ ІНСУЛЬТ І ЧОМУ ВІН ВИНИКАЄ?