ОБЕРЕМОК, мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками).
жінка
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | жінка | жінки |
| Родовий | жінки | жінок |
| Давальний | жінці | жінкам |
| Знахідний | жінку | жінок |
Міцної будови тіла (про людину); дебелий (у 1 знач.), широкоплечий.
ШЕЛЕСТІТИ, ещу, естиш, недок. Видавати, утворювати шарудіння, шелест, шерех. Тихенько нива шелестіла, Вітрець тепленький подихав.
Етимологія Українське жінка (зменшувальна форма від «жона́») разом з відповідниками в інших слов'янських мовах (болг. і рос. жена («дружина»), біл.
Тлумачення із "Словника української мови"* ОБЕРЕМОК, мка, ч. Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою ( руками ). Погонич, обсипаний снігом, .. насилу вліз у двері з цілим оберемком скриньок (Н.-