Кібербулінг – що це та як це зупинити?

«Що ви хотіли б знати про кібербулінг?» Ми поставили це запитання молодим людям і отримали тисячі відповідей з усього світу.

Ми зібрали фахівців ЮНІСЕФ, міжнародних експертів з питань кібербулінгу та захисту дітей і об’єдналися з Facebook, Instagram та Twitter, щоб відповісти на запитання та дати поради щодо способів боротьби з онлайн-булінгом.

Що таке кібербулінг?

Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:

• поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;
• надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
• видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

Топ-10 запитань про кібербулінг

1. Чи зазнаю я булінгу в Інтернеті? У чому різниця між жартом та булінгом?

Усі друзі жартують між собою, але іноді важко сказати, чи хтось просто розважається, чи намагається нашкодити вам, особливо в Інтернеті. Іноді вони насміхаються, але говорять, що це «просто жарти» і пропонують «не сприймати це так серйозно».

Але якщо ви відчуваєте образу або думаєте, що інші насміхаються з вас, а не веселяться разом з вами, то жарт зайшов занадто далеко. Якщо це продовжується навіть після того, як ви попросили людину зупинитися, і ви досі відчуваєте себе засмученим/ою, то це може бути булінгом.

А коли знущання відбуваються в Інтернеті, це може призвести до небажаної уваги з боку широкого кола людей, включаючи незнайомих людей. Де б це не сталося, якщо вам це неприємно, ви не маєте цього терпіти.

Як би ця ситуація не називалася: якщо вам погано, і це не припиняється, тоді варто звернутися за допомогою. Для того, щоб зупинити кібербулінг, потрібно не лише закликати кривдників більше так не робити. Необхідно також усвідомити, що будь-яка особа заслуговує на повагу: як в Інтернеті, так і в реальному житті.

2. До яких наслідків призводить кібербулінг?

Коли булінг трапляється в Інтернет, може здаватися, що на вас нападають усюди, навіть у власному домі. Може здаватися, що виходу немає. Наслідки можуть тривати довгий час і впливати на людину різними способами:

Ментально – відчуття смутку, пригніченості, навіть злості, відчуття себе в безглуздому становищі

Емоційно – відчуття сорому, втрата цікавості до речей, які ти любиш

Фізично – відчуття втоми (втрата сну) або таких симптомі, як біль у животі та головний біль.

Відчуття того, що з тебе насміхаються або тебе переслідують, може заважати людям говорити або намагатися боротися з проблемою. У крайніх випадках кібербулінг може призвести навіть до скоєння самогубства.

Кібербулінг може впливати на нас багатьма способами. Але це можна подолати, і люди можуть повернути впевненість у собі та здоров’я.

3. З ким я маю поговорити, якщо хтось цькує мене в Інтернеті? Чому так важливо про це розповідати?

Якщо ви думаєте, що відчуваєте булінг, перший крок – це звернутися за допомогою до когось, кому ви довіряєте, наприклад, до ваших батьків, близького члена сім’ї чи іншого дорослого, якому ви довіряєте.

У своїй школі ви можете звернутися до психолога, спортивного тренера чи улюбленого вчителя.

А якщо вам не зручно спілкуватися з кимось, кого ви знаєте, пошукайте гарячу лінію у своїй країні, щоб поговорити з професійним консультантом.

Якщо булінг трапляється на соціальній платформі, подумайте про блокування кривдника та офіційно повідомте про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів.

Це може бути корисно для збору доказів: текстових повідомлень та скріншотів публікацій у соціальних мережах, щоб показати, що відбувається.

Щоб булінг припинився, його потрібно ідентифікувати Ключове – це повідомити про нього. Це також може допомогти показати кривдникам, що їх поведінка неприйнятна.

Якщо вам загрожує безпосередня небезпека, слід звернутися до поліції чи служб швидкої допомоги у вашій країні.

Facebook/Instagram:

Якщо ви зазнаєте знущань в Інтернеті, ми радимо вам поговорити з батьками, вчителями чи кимось іншим, кому ви можете довіряти. Ви маєте право бути в безпеці. Ми також працюємо над тим, щоб про будь-які знущання можна було легко повідомляти безпосередньо у Facebook чи Instagram.

Ви завжди можете надіслати нашій команді анонімне повідомлення про пост, коментар чи сторіз у Facebook чи Instagram.

Ми маємо команду, яка цілодобово переглядає ці повідомлення у всьому світі понад 50 мовами, і ми видаляємо все, що є цькуванням або домаганнями. Ці повідомлення завжди анонімні.

Ми також маємо посібник для Facebook, який може допомогти вам у протидії булінгу або показати, що робити, якщо ви бачите, що когось іншого цькують. В Instagram ми також маємо Посібник для батьків, який надає рекомендації батькам, опікунам та дорослим, яким довіряють, про те, як діяти у випадках кібербулінгу. Окрім того ми маємо центральний хаб, де можна дізнатися про наші інструменти забезпечення безпеки.

Якщо ви відчуваєте, що зазнаєте кібербулінгу, найголовніше – це забезпечити свою безпеку. Важливо мати когось, з ким можна поговорити про те, що ви відчуваєте. Це може бути вчитель, інший дорослий, якому ви довіряєте, або батьки. Порадьтеся з батьками та друзями про те, що робити, якщо ви або ваш друг зазнають кібербулінгу.

Ми заохочуємо людей повідомляти нам про користувачів, які можуть порушити наші правила. Це можна зробити на сторінках підтримки в нашому Довідковому центрі або через механізм in-Tweet, натиснувши кнопку «Поскаржитись на твіт»

4. Я зазнаю кібербулінгу, але боюся говорити про це з батьками. Якими словами я можу розповісти їм про це?

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, один із найважливіших перших кроків, які ви можете зробити – поговорити з дорослим, якому ви довіряєте (з кимось, з ким ви почуваєтеся безпечно).

Не всім просто розмовляти зі своїми батьками. Але є речі, які ви можете зробити, щоб полегшити таку розмову. Оберіть такий час для розмови, коли, на вашу думку, вони можуть приділити вам всю свою увагу. Поясніть, наскільки серйозною для вас є ця проблема. Пам’ятайте, що вони можуть не так добре знатися на інформаційних технологіях, як ви, тому вам може бути потрібно допомогти їм зрозуміти, що відбувається.

Вони можуть не мати моментальних відповідей для вас, але вони, ймовірно, будуть хотіти допомогти вам, і разом ви зможете знайти рішення. Дві голови завжди кращі, ніж одна! Якщо ви досі не впевнені, що робити, подумайте про те, щоб звернутися до інших людей, яким ви довіряєте. Часто таких людей, які піклуються про вас і готові допомогти, більше, ніж ви могли подумати!

5. Як я можу допомогти своїм друзям повідомляти про випадки кібербулінгу, особливо якщо вони не хочуть цього робити?

Жертвою кібербулінгу може стати будь-хто. Якщо ви бачите, що це відбувається з кимось, кого ви знаєте, спробуйте запропонувати підтримку.

Важливо вислухати свого друга. Чому він/вона не хоче повідомити про те, що він/вона зазнає кібербулінгу? Як вони почуваються? Скажіть їм, що вони не зобов’язані офіційно повідомляти про те, що відбувається, але важливо поговорити з кимось, хто може допомогти.

Пам’ятайте: ваш друг може відчувати себе незахищеним. Будьте добрими до нього/неї. Допоможіть їм продумати, що вони можуть сказати і кому. Пропонуйте піти з ними, якщо вони вирішать повідомити про булінг. Найголовніше, нагадайте їм, що ви підтримуєте їх і хочете допомогти.

Якщо ваш друг досі не хоче повідомити про випадок, допоможіть йому/її у пошуку дорослого, якому він/вона довіряє та який може допомогти їм вирішити ситуацію. Пам’ятайте, що в певних ситуаціях наслідки кібербулінгу можуть бути небезпечними для життя.

Якщо нічого не робити, людині може здаватися, що всі налаштовані проти неї або що всім байдуже. Ваші слова підтримки можуть мати вирішальне значення.

Facebook/Instagram:

Ми знаємо, що поскаржитись на когось може бути важко. Але знущатися над кимось – це абсолютно неприйнятно.

Скарга на пост або повідомлення у Facebook чи Instagram може допомогти нам краще захистити вас на наших платформах. Знущання та домагання за своєю суттю є особистими, тому в багатьох випадках ми можемо дізнатися про таку поведінку лише від користувачів. Це дозволить нам виявити чи усунути випадки булінгу.

Повідомлення про випадки кібербулінгу в Instagram та Facebook завжди надсилаються анонімно, і ніхто ніколи не дізнається, що ви повідомили про таку поведінку.

Ви можете повідомити про когось, від кого постраждали ви особисто, або про кривдника, який цькує когось з ваших друзів. Для цього можна скористатися інструментами, доступними безпосередньо в додатку. Більше інформації про те, як повідомити про такі випадки, можна отримати в Довідковому центрі Instagram та в Довідковому центрі Facebook.

Ви також можете розповісти своєму другу про інструмент в Instagram під назвою «Обмежити», за допомогою якого ви можете захистити свій акаунт, при цьому нікого не блокуючи, оскільки деяким людям блокування може здаватися занадто жорстким заходом.

Ми запровадили новий інструмент скарг від свідків. Це означає, що ви можете робити скаргу від імені іншої людини. Тепер це можна зробити і в повідомленнях і приватної інформації, й інформації, за якою не можна визначити особу.

6. Користування Інтернетом дає мені доступ до великої кількості інформації; але це також означає, що я відкритий/а до цькування. Як можна зупинити кібербулінг, не відмовляючись від доступу до Інтернету?

Доступ до Інтернету дає так багато переваг. Однак, як і багато речей у житті, він також створює ризики, від яких потрібно захиститись.

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу, ви можете видалити певні програми або залишитись у режимі офлайн на деякий період, щоб дати собі час на відновлення. Але вихід з Інтернету не є довгостроковим рішенням. Ти не зробив/ла нічого поганого, то чому ти маєш опинятися в невигідному становищі? Таке рішення навіть може наводити кривдників на неправильну думку, заохочуючи їх неприйнятну поведінку.

Ми всі хочемо, щоб кібербулінг припинився. Саме тому настільки важливо повідомляти про такі випадки. Але для створення такого середовища в Інтернеті, якого ми хочемо, недостатньо лише закликати тих кривдників, які вже скоюють булінг, припиняти його. Ми маємо задуматися над тим, що ми поширюєте чи говоримо: чи не завдає це шкоди або страждань іншим людям. Ми маємо бути добрими до інших людей в Інтернеті та в реальному житті. Це стосується всіх нас!

Facebook/Instagram:

Для нас важливо, щоб Instagram та Facebook були безпечним та позитивним місцем для самовираження: людям буде комфортно ділитися чимось лише тоді, коли вони почуватимуться в безпеці. Але ми знаємо, що кібербулінг може перешкоджати цьому та створювати негативний досвід. Ось чому ми в Instagram та Facebook ведемо боротьбу з кібербулінгом.

Ми робимо це двома основними способами. По-перше, ми використовуємо технології, щоб людям не відчували і ставали свідками булінгу. Наприклад, люди можуть увімкнути налаштування, яке використовує технологію штучного інтелекту, щоб автоматично фільтрувати та приховувати коментарі, які засмучують або цькують користувачів.

По-друге, ми працюємо над заохоченням позитивної поведінки та взаємодії, надаючи людям інструменти для поліпшення їхнього досвіду користування Facebook та Instagram. Функція «Обмежити» – це інструмент, що надає вам можливість цільового захисту свого акаунту, але при цьому у вас залишається можливість слідкувати за кривдником.

Оскільки ідеями у Twitter діляться сотні мільйонів людей, не дивно, що ми не всі згодні між собою. Це одна з переваг, оскільки ми можемо навчитися шанувати розбіжності та інших учасників дискусій.

Але іноді, коли ви протягом певного часу когось слухали, ви, можливо, більше не хочете їх чути. Їх право висловлювати себе не означає, що ви зобов’язані їх слухати.

Безпека в інтернеті: найпростіші правила захисту даних

Сьогоднішня можливість отримувати доступ до всього, що підключено до інтернету, це розкіш, яку ми не можемо дозволити собі втратити. Проте чим більше людей використовують онлайн системи, тим більше кіберзагроз.

Витік інформації вже зараз впливає на геополітичні процеси і стає міцною зброєю в руках конкурентів, у тому числі політичних.

Проте у віртуальному онлайн світі звичайній людині можна нашкодити цілком реально, як і у реальному житті.

Зловмисники можуть роздобути ваші персональні дані, історію хвороби, приватні переписки у месенджерах, проникнути у смартфон вашої дитини і почати спілкування з нею, отримати доступ до ваших рахунків та онлайн-банкінгу або до ваших гаманців із криптовалютами.

Нічого не буває безкоштовним

Якщо озирнутись навколо себе, то одними з найвразливіших місць віртуального світу є мобільний телефон із доступом до соціальних мереж, месенджерів, та десятків мобільних додатків часто невідомого походження, де люди з легкістю діляться приватною інформацією, яка, на перший погляд, не є критичною.

Та потрібно розуміти, що якщо ви не платите за якийсь товар і він є безкоштовним для вас, то в цьому випадку ви і є товар.

Профайли, які збираються на всіх користувачів в соціальних мережах або інших онлайн ресурсах, досить добре монетизуються власниками таких додатків.

Наприклад, якщо хтось має повну історію хвороби людини за декілька років, він може вирішити багато питань у боротьбі з вірусами у медичній сфері, але також може бути елементом маніпуляцій і шантажу зі сторони зловмисника, якщо ці дані не були надійно захищені і потраплять йому в руки.

Хакерів та зловмисників в інтернеті цікавить будь-хто, навіть якщо ви не публічна людина. Вас можуть зламати для атаки на ваших колег, керівництво, родичів, або навіть просто випадково.

Кілька правил кібергігієни

Для того, щоб не стати жертвою, потрібно іноді виконувати прості вправи та підтримувати так звану кібергігієну.

Пофантазуйте і замисліться, яку інформацію могли б використати проти вас потенційні зловмисники, і спробуйте максимально унеможливити такий сценарій.

Кібергігієна – це, перш за все, самооцінка своїх ризиків. Так само, як мити руки перед їжею, важливо дотримуватись таких правил зі своїми геджетами:

• Не підключатись до публічного WiFi. Використовуйте краще мобільний інтернет. Якщо дуже треба підключитись, то робіть це із використанням VPN (не безкоштовного).
• Не переходьте за посиланнями, які вам невідомо чому присилають, навіть якщо це ваші знайомі зі знайомих акаунтів. Часто зловмиснику потрібно від вас тільки один клік за посиланням, щоб отримати доступ до вашого профілю.
• Не додавайте незнайомих людей у друзі в фейсбук, бо вони можуть відправляти інформацію вашим колегам вже у статусі вашого друга.
• Змінюйте паролі кожні 2-3 місяці, використовуйте різні складні паролі, які важко вирахувати, та двофакторну аутентифікацію не через смс, а через додаток.
• Завжди встановлюйте автоматичні оновлення версій програмного забезпечення. Якщо вже вийшло оновлення, цілком можливо, що у старій версії є вразливості.
• Робіть регулярні бекапи важливої інформації, сегментуйте дані.
• Перевіряйте, щоб сайт, яким ви користуєтесь, був https а не http.
• Хоча б раз на кілька років ходіть на тренінги з кібербезпеки. Запросіть туди своїх дітей-підлітків та колег по роботі.

Спробуйте “загуглити” своє ім’я і подивіться, скільки відкритої інформації про вас є в інтернеті. Де і з ким ви відпочивали, як звати ваших батьків, яке дівоче прізвище вашої мами, або навіть як звати ваших домашніх улюбленців.

Всі ці дані можуть використати проти вас. Потрібно привести до ладу таку публічну інформацію, налаштувавши персональні параметри у соцмережах, і періодично перевіряти це.

“Найцінніше” – у додатках

Персональні дані наразі – найцінніше, що є у віртуальному світі.

Перед тим, як завантажувати будь-який додаток, бажано дізнатись, хто розробники, як вони зберігають ваші дані і як використовують.

Нині на рівні держави також запускають багато цікавих ініціатив: E-health, ДІЯ та інші проєкти. Приємно розуміти, що ми одні з небагатьох країн світу, хто запустив і продовжує запроваджувати такі послуги онлайн.

Гарна мета – покращення нашого життя та зменшення бюрократичних і корупційних складових. Проте треба розуміти, що саме питання кібербезпеки є ключовим для довіри громадян та використання онлайн сервісів.

Якщо ваші дані просять надати державні органи, потрібно також цікавитись, якими є стандарти зберігання і де їх будуть тримати.

Коли держава запускає глобальні рішення, бажано публічно заявляти розробника, а також відповідального за кібербезпеку (зазвичай це окрема компанія).

В західних країнах розробники із задоволенням говорять про кіберзахист. У такий спосіб вони акцентують увагу на турботі про своїх користувачів. Надійний захист даних, безперечно, є конкурентною перевагою, тому що споживач на це вже звертає увагу.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!