Зміст:
Підставляють Польщу під чобіт росіян: Кулеба пояснив, що робити з фермерами, які кличуть Путіна
Водночас не варто вважати, буцімто всі поляки підтримують блокаду кордону. З блокувальниками має розібратися здорова частина польського суспільства. Про це Дмитро Кулеба заявив в ефірі телемарафону під час інтерв’ю.
Що сказав Кулеба про ситуацію з блокуванням кордону
Люди, які розсипають зерно, які виходять там з якимись гаслами, закликають Путіна, – очевидно, є провокаторами,
– наголосив він.
Утім, участь в таких акціях бере дуже вузьке коло радикально налаштованих поляків. Тож узагальнювати не можна.
Щодо фермера, який їздив з радянським прапором на тракторі та кликав Путіна, порушено кримінальну справу. Говорячи про нього, глава українського МЗС провів паралель із тими людьми, які кликали Путіна на Донбас. Їх розстріляли першими, тож полякам варто пам’ятати історію.
Польські фермери відкривають ворота ворогові
Не треба їм гратися з цими історіями “Путін, прийди, порядок наведи”. Бо потім, коли російський чобіт буде знову топтатися по польській землі, буде дуже-дуже гірко і доведеться Польщі платити страшну ціну. Бо сьогодні український солдат воює під Авдіївкою, під Бахмутом, на Півдні – під Оріховим, під Роботиним, щоб в поляків не було стрільби, артилерії і смертей,
– нагадав Дмитро Кулеба.
Він підсумував, що коли хтось вирішує заради політичних цілей погратися з цією темою – то має пам’ятати, що Росія брала участь у всіх поділах Польщі.
“Самі поляки, здорова частина польського суспільства має вирішити проблему з цими людьми, які підставляють Польщу і відкривають ворота для росіян”, – завершив міністр.
Важливо! Про все, що відбувається на кордоні з Польщею, читайте в нашому матеріалі. 24 Канал веде хронологію блокування кордону польськими фермерами.
Звичаї та прикмети на Стрітення: що зробити у день свята
Які обряди проводять на Стрітення та чого не радять робити.
2 лютого за новим церковним календарем та 15 лютого – за старим православні християни відзначають Стрітення Господнє. У народному календарі – свято Стрітення. Розповідаємо, які існують народні традиції, обряди та прикмети цього дня.
Що потрібно робити в церкві на Стрітення Господнє
Одна з найстаріших традицій свята Стрітення – освячення свічок в церкві. Перед початком літургії відбувається особливий “Чин благословення свіч” – над свічками промовляють молитву, потім окроплюють їх святою водою і роздають вірянам. Стрітенські свічки забирають додому і запалюють під час молитви.
Часто стрітенським свічкам приписують магічні властивості – ніби вони здатні відганяти злих духів і оберігати будинок від блискавки. Церква вважає, що у цього повір’я язичницьке коріння, а силу має тільки молитва, для якої і запалюється свічка – з особливим проханням до Бога.
Освячені на Стрітення свічки зазвичай зберігають біля ікон протягом усього року. Вважається, що недогарки від цих свічок не можна викидати – краще віднести до церкви для переплавки. Також заборонено їх передавати “цілителям” і “знахарям” – це розцінюється як святотатство.
На Стрітення також освячують воду – вона вважається цілющою, і, за повір’ями, допомагає від хвороб і пристріту. Раніше існував звичай опівночі на Стрітення набирати воду з трьох колодязів – нібито вона має чудодійні властивості. Цією водою окропляли хворих, в ній купали дітей.
Які обряди проводять на Стрітення
За старих часів на Стрітення проводили спеціальний обряд. Вважалося, що після зими в оселі накопичується негативна енергія, й вона може накликати в дім біду.
Обряд проводив найстарший чоловік в домі: брав у руки ікону Ісуса Христа або Стрітення Господнє, виходив з дому, закривав за собою двері, через 5-10 секунд стукав і заходив назад. Потім обходив місце, в якому сім’я проводить найбільше часу. Три рази зупинявся і говорив: “Господи, Боже наш, увійди до нас і благослови!”. Після цього обходив усі кімнати.
Прикмети на Стрітення Господнє
У народі вважають, що цього дня зима зустрічається з весною, тому особливу увагу звертали на погоду. Кажуть: “Яка погода на Стрітення, така і весна буде”:
- почався капіж – буде хороший урожай пшениці, а якщо хуртовина – хліба не буде;
- півень нап’ється води – весна буде рання і тепла;
- небо зоряне – весна пізня;
- якщо сонце перед заходом вигляне, значить вже пройшли останні морози;
- якщо заметіль триватиме цілий день, то і зима розтягнеться ще на один місяць.
Радять цього дня звертати увагу і на народні прикмети:
- на Стрітення не можна вимітати сміття з дому;
- якщо шити і вишивати в цей день, то в дім може вдарити блискавка;
- не варто вирушати в далеку дорогу – розлука може стати довгою;
- лаятися на Стрітення – до біди;
- класти гроші на кухонний стіл – до бідності.
З грошима на Стрітення треба бути особливо обережними: якщо знайшли на дорозі гроші, то піднімати не можна – аби не взяти разом з ними щось недобре. Вірити у ці прикмети чи ні – особиста справа кожного, але знати про них на завадить.