Танок світла. Як виникає полярне сяйво

Полярне сяйво – видовищне оптичне явище у верхніх шарах атмосфери. Під час нього виникає кольорове світіння окремих ділянок нічного неба, що рухається та швидко змінюється.

Відео: Ozzo Iceland

Як виникає полярне сяйво?

Коли перетинаються магнітні поля Сонця, вони деформуються та перекручуються, внаслідок чого виникають сонячні плями. У центрі Сонця температура становить 15 мільйонів градусів за Цельсієм. А оскільки температура на його поверхні піднімається і падає, воно ніби закипає та з’являються бульбашки.

Частинки з них виходять через сонячні плями на поверхню та проникають у потік іонізованих частинок – так званий сонячний вітер. Він прямує до Землі і проходить через її магнітне поле, де частки змішуються з атомами та молекулами кисню, азоту та інших елементів. Це і призводить до виникнення кольорового сяйва на полюсах Землі.

Якого кольору буває?

Під час полярного сяйва можна побачити рожевий, зелений, жовтий, синій, фіолетовий, а іноді й оранжевий та білий кольори. Зазвичай, коли частки стикаються з киснем, утворюються жовте та зелене світло. А від взаємодії з азотом утворюється червоний, фіолетовий, а іноді й синій колір.

Відео: Maciej Winiarczyk

Впливає на кольори і висота. Зелені вогні, як правило, з’являються на висоті до 240 км; червоний – вище за цю позначку; блакитний – на висоті до 96,5 км; фіолетовий і пурпуровий – більше цієї позначки.

Де можна побачити полярне сяйво?

Побачити кольорові вогні у небі можна на Алясці, у північній Канаді, Норвегії, Ісландії, Швеції та Фінляндії.

Відео: Maciej Winiarczyk

Видно полярне сяйво і з космосу. Зокрема дивовижне фото із зеленим та рожевим примарним світлом зробив з МКС астронавт Александр Герст.

Коли можна побачити полярне сяйво?

Спостерігають за танком світла у небі зазвичай зимою. Також для милування полярним сяйвом можна обрати вересень, жовтень, березень та квітень. Найяскравіше воно проявляється протягом двох днів після активності сонячних плям.

Відео: Ozzo Iceland

Полярне сяйво за межами Землі

Космічні дослідники NASA стверджують, що полярне сяйво можна побачити і далеко за межами Землі – на інших планетах Сонячної системи.

Зокрема схоже оптичне явище може виникати на Сатурні та Юпітері.

Що вирощують під рожевим світлом

Олександра озирнулась навкруги і зачепила. гілку дерева. Сніг холодними клаптиками впав на її гарячий вид й трохи прохолодив його. Вечір насунувся над землею. Вже добре заневиднілось, коли Олександра прийшла проситись на ніч до знайомої жінки.

За кілька день Олександра стала за наймичку в жида-орендаря.

А час линув. Кипіли морози, завивала хуртовина, царював холод. Минуло холодне різдво.

На службі в жид а Олександра зовсім розледащіла. Вона почала пити. І перше неохайна, вона стала задрипанкою, справжньою жидівською наймичкою. Люди цурались її, але Олександрі було все байдуже. В голові її вічно шуміла сивуха; вона все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам. Лише інколи прокидалась у ній свідомість свого стану, і тоді серце обливалось жалем до тих, через кого вона загубила свій вік молодий. Тоді обхоплювало її лише одно бажання: піти до Гната, вигнати Настю з хати та, оселившись там. знов зробитись такою хазяйкою, якою вона була колись, як ще жила з Гнатом…

VІ

Зорі тихо блимали на темному небі. Твердий, як цукор, сніг світивсь блакитним світлом у темряві ночі. Гнатова хата дивилась у пітьму трьома червоними вікнами: в хаті горіло світло. Настя, вставши вдосвіта, палила в печі на обід. Гнат коло каганця лагодив шлеї, сидячи на триногому стільчику. Сухе ломаччя весело палало в печі і тріщало червоне полум’я виривалось з чорних челюстей, лізло в комин здоровими язика ми, осявало противну стіну. Настя стояла біля печі, осяяна рожевим світлом. Ії повні, трохи бліді щоки спахнули рум’янцем, в тихих очах світились спокій та щастя Обсипана рожевим світлом, свіжа та гарна, Настя здавалась запашною трояндою. Гнат порався коло шлеї та часом споглядав на Настю. Він чув, що йому добре. На серці було так легко, радісно, як часом у малої дитини гарного погідного ранку. йому хотілось співати, і він почав тихим голосом:

Ой, з-за гори буйний вітер віє,
Там удівонька та пшениченьку сіє…

— Отакої ще! В п’ятницю, та ще й вдосвіта співати! — докірливо обізвалась Настя.

Гнат замовк Він і забув, що нині п’ятниця. Але радісний настрій не розвіявся від Настиної уваги. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце; в серці мимохіть лунала пісня. Гнат був щасливий. Від коли Настя вступила в його хату, в хаті стало тихо та весело, мов янгол перелетів її та навіяв спокій. Навіть у хазяйстві пощастило Гнатові; перш, було, за що не візьметься — у всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном. Звідкись припала охота до праці, десь взялись нові сили, енергія. Здається, гори перевертав би і не чув би втоми: хоч кривавиця на чолі, та рай у серці. Так, Гнат був щасливий. Одно тільки — Олександра… думка про неї наганяла хмару на Гнатове чоло; він жахався тої думки, мов мари, силкувався одкараскатись від неї; і справді, грізна постать Олександрина, якою малювала йому його уява, щезала десь, мов туман під промінням сонця. Думкою про Олександру боявся Гнат скаламутити своє тихе щастя… Пообідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.

Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям. Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарка ми, що спахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню. Виплило. Дерева, одягнені в легеньку одежу з срібного інею, облились делікатним рожевим світлом. Проти синіх тяжких хмар, що оповили захід, здавались вони делікатними рожевими тінями. А на сході, між блакитним небом та білим снігом, зависла рожева імла, мов блискучий рожевий серпанок. По твердому, рипливому снігу стелились довгі тіні від дерев, хат, тинів. Ясний сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу межи довгими тінями. Синій дим цівкою знімавсь від коминів і змішувався вгорі з рожевою імлою… Ранок дихав морозом.

Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати дрова. Стук сокири по сухому дереву далеко коти вся в рожевому морозному повітрі…

Помивши посуд після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч. Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо. Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя. Гнат любив її, жалував, як малу дитину; він не давав їй робити важкої праці, аж Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються. І мати, і перший чоловік її не конче звертали увагу, чи їй було тяжко, чи не тяжко. А Гнат — то води вкине у діжку, то дров унесе до хати, то так у чому допоможе Насті. А прийде з ярмарку, то вже неодмінно принесе гостинця: хустку, або ковтки, або й разок намиста. Про сварку забулася Настя, яка вона й буває: ніколи не чула вона від Гната згірдного, зневажливого слова. А проте у Настиному серці, мов павутиння, снувався смуток. Вона думала про Олександру і боялась її гірш смерті. Відколи Мотря сказала, що Олександра нахваляється за коси витягти її з хати, полохлива Настя тремтіла від одної думки про се. Їй часом здавалося, що Олександра неминуче має прийти і тоді… вона боялась подумати, що тоді буде, і лише тремтіла, як осика на вітрі.

Рослини з рожевими квітами

Рожевий – це колір, який вам завжди подобається мати в саду або на терасі. Пов’язуючи себе з дуже позитивними речами, такими як доброта, співпереживання та щедрість, рослинам, які виробляють квіти такого відтінку, легко зачарувати нас.

На щастя, існує багато видів рослин, які дають рожеві квіти: дерева, чагарники, трав’янисті рослини . Знання їх назв займе лише хвилину, хоча, якщо ви хочете дізнатися їх особливості та турботу, ми запрошуємо вас залишитися з нами ще трохи.

Вільха гірська (Hormathophylla spinosa ‘Roseum’)

Зображення – Wikimedia / Ghislain118

Раніше відомий як alyssum spinosum, є багаторічною трав’янистою рослиною, яка утворює насипи висотою до 30 сантиметрів. Його гілки колючі і з них виходять дрібні, сірувато-зелені листочки. На початку літа дає квіти, згруповані в грона, і вони рожеві.

Якщо ви живете в місцевості, де часто бувають посухи, ця рослина з рожевими квітами вам ідеально підійде. Помістіть його на сонячне місце, в добре дренований ґрунт і періодично поливайте. Витримує до -7ºC.

Дерево коханнябагрянник європейський)

Зображення – Wikimedia / Kousvet

El дерево кохання, також відоме як божевільне ріжкове дерево, – це листяне дерево зі стовбуром, яке має тенденцію трохи нахилятися з роками, і що сягає до 6 метрів у висоту. Його крона дуже сильно гілкується, тому це ідеальна рослина для забезпечення тіні. Його листя, округлі та світло-зелені з верхньої сторони, а з нижньої сторони – листяні, з’являються після квітів. Ці квіти рожево-бузкові, розпускаються навесні.

Росте на сонячних місцях, у багатих, добре дренованих грунтах. Це не вимоглива рослина. Він дещо стійкий до посухи, і йому не шкодять морози до -18ºC.

Азалія (Рододендрон симсійський o рододендрон японський)

Азалії – це чагарники, що походять з Азії У висоту вони досягають приблизно 1 метра. Вони, як правило, листяні, втрачають листя на зиму, але залежить від сорту. Цвітуть навесні. Ці квіти мають діаметр близько 3 сантиметрів і можуть бути білими, червоними або рожевими (більш-менш прозорими).

Це кислі рослини, тому важливо, щоб вони були висаджені в грунті з низьким рН, і що їх також зрошують дощовою або питною водою.

Гвоздика (Dianthus caryophyllus)

Зображення – Вікімедіа / Девід Дж. Стенг

El гвоздика Це багаторічна трав’яниста рослина, яка походить із Середземномор’я Він може досягати більше або менше 1 метра у висоту, хоча є й менші різновиди. Його квіти з’являються протягом весни та літа, і вони роблять це з квіткового стебла, яке виходить із центру рослини. Ці квіти можуть бути різних кольорів: білі, червоні, яскраво-рожеві, ніжно-рожеві (як квітка на зображенні вище), червоні або навіть двоколірні.

Щоб ви могли їм насолодитися, гвоздику потрібно поставити на сонячне місце, щоб вона могла добре розвиватися, вертикально. Крім того, важливо помірно поливати її, щоб ваша рожева квітка гвоздики могла красуватися.

Кучерява гірська роза (cistus crispus)

Зображення – Wikimedia / Xemenendura

La кучерява гірська скала є багаторічною трав’янистою рослиною, яка досягає 50 сантиметрів у висоту. У нього невеликі листки, густо вкриті короткими білуватими «волосками», і рожеві квітки, які з’являються або поодиноко, або гронами навесні.

За ним дуже легко доглядати, оскільки це вид, який витримує літні посухи, поки він перебуває в землі не менше року. Також ідеально мати в горщиках з субстратами, які швидко зливають воду, наприклад, суміш торфу з 50% перліту.

Якщо є щось негативне, що ми повинні сказати про неї, це те, що вона боїться заболочування. Але йому не шкодять помірні морози (до -7ºC).

Рожево-ліловий (Лаватера триместриста)

Зображення – Wikimedia / Kor! An (Корзун Андрей)

Мальва рожева – це однорічна трава, тривалість життя якої дуже коротка, менше дванадцяти місяців. Насіння проростає навесні, їхні квіти проростають влітку, а коли насіння дозріває, вони починають в’янути до смерті восени / на початку зими. Незважаючи на це, дуже цікаво зберігати ці насіння щовесни, оскільки звичайно, що всі вони швидко сходять. Що ще, досягає у висоту 120 сантиметрів, і він утворює рожеві квіти діаметром близько 4 сантиметрів, що робить його дуже і дуже гарним.

Висаджуйте його на сонячному місці – або в саду, або в горщику. Поливайте часто, але уникайте заболочування. Бажано також час від часу удобрювати його під час цвітіння, особливо якщо він тримається в контейнері, добривами для квітучих рослин.

П’яна паличка (Сейба спеціоза)

Зображення – Flickr / mauro halpern

La Сейба спеціоза (до Хорізія спеціоза) – вражаюче листяне дерево. Досягає висоти 25 і більше метрів, а його стовбур у формі пляшки може мати діаметр до 2 метрів. Зазвичай він покритий товстими конічними колючками і має досить розгалужену крону. Навесні, і якщо погода дозволяє це також влітку, він цвіте, виробляючи квіти з рожевими пелюстками.

У таких країнах, як Іспанія, його багато вирощують у садах, але для нормального розвитку йому потрібно багато місця. Так само важливо, щоб сонце світило безпосередньо, а грунт добре відводив воду. Стійкість до -7ºC.

Рід Прунус

Чорнослив – це листяні дерева, які можуть досягають у середньому висоти близько 10 метрів. Багато видів вирощують у садах, оскільки вони дають їстівні плоди, такі як мигдальне дерево (prunus dulcis), слива (слива домашня), або вишневе дерево (Prunus авіум). Але є багато інших, які проводяться за їхні красиві рожеві квіти, наприклад:

Prunus glandulosa ‘Roseo Plena’

Зображення – Вікімедіа / Девід Дж. Стенг

Це сорт, який розвивається як листяний чагарник висотою до 1,5 метрів. Його листя світло-зелені і чергуються, і навесні він дає велику кількість подвійних рожевих квіток. Це справжня перлина для садів, а також для задоволення в горщиках.

Росте як на сонці, так і в напівтіні, переносить посуху та морози до -20ºC. Але ви повинні знати, що на нього можуть напасти такі грибки, як мілдью, коли його занадто поливають.

вишня дрібнопильчата

Зображення – Wikimedia / Nino Barbieri

El вишня дрібнопильчата Це листяне дерево, відоме як японська вишня або японська вишня. Виростає до 7-9 метрів, з одиночним стовбуром і густо розгалуженою кроною, повною листя, яке під час осені жовтіє, червоніє або багряно. Його грона квітів сходять навесні, вони можуть бути білими, або частіше рожевими. Якщо ви хочете грати в безпеці, різноманітність ‘Канзан’він має їх цього останнього кольору.

Завдяки своїй високій декоративній цінності, це рослина, яку вирощують у всіх типах садів, хоча найкраще це вдається в помірному кліматі та слабокислих грунтах. Поливайте його часто влітку, щоб воно не зневоднювалось, і вуаля. Стійкість до -20ºC.

Prunus x subhirtella ‘Pendula Plena Rosea’

Зображення – Вікімедіа / Девід Дж. Стенг

Це сорт, який досягає у висоту 4 метрів, із зеленим листям, яке восени стає жовтим, оранжевим або червонуватим. Він виробляє свої квіти навесні, незабаром після того, як відновив ріст після зимового відпочинку.

Він добре переносить багато типів грунтів, таких як піщані та вапняні; він також підтримує до -26ºC без пошкодження. Звичайно, йому потрібен помірний полив і влітку помірні температури.

Гіацинт (Гіацинт)

El гіацинт Це цибулинна рослина, родом із Середземноморського регіону. Коли він проростає, що відбувається взимку-навесні, у нього розвиваються ланцетні зелені листки, які ростуть більш-менш вертикально; і навесні він цвіте, створюючи не надто довге квітконосне стебло, з якого проростають численні білі, блакитні або рожеві квіти. Загальна висота квітучої рослини становить близько 10-15 сантиметрів.

Це рослина, яку найкраще мати на вулиці, оскільки вона повинна піддаватися прямому сонячному світлу, а також вона протистоїть холоду. Однак є ті, кому рекомендується мати його в приміщенні.

петунія (Петунія х гібрида)

La петунія Це трав’яниста рослина низької висоти – зазвичай вона не перевищує 20 сантиметрів, максимум 60 см, – яка цвіте навесні.. На жаль, це також трава, яка в помірному кліматі недовговічна. Фактично, в Іспанії його зазвичай культивують як однорічний або сезонний, через його нульову стійкість до холоду. Але потрібно також сказати, що вона дуже добре розмножується насінням, якщо їх посіяти навесні.

Якщо говорити про квіти, то вони можуть бути різного кольору, наприклад, білі, червоні, сині і, звичайно ж, рожеві; є також сорти з різнокольоровими квітками. Щоб було красиво, поставити на сонячне місце і поливай, коли бачиш, що земля висихає.

Китайська троянда (Гібіскус rosa-sinensis)

Зображення – Wikimedia / Forest & Kim Starr

La Китай піднявся є листяним чагарником, який може вимірювати до 5 метрів у висоту, хоча зазвичай вона нижча (максимум 3 метри). Листя яйцеподібні до ланцетних, яскраво-зеленого кольору, восени жовтіють до опадання. Найкрасивіше, що воно має, – це його квіти: вони довжиною 6-12 сантиметрів, і вони можуть бути червоними, жовтими, оранжевими; поодинокі або подвійні (подвійна крона пелюсток). Деякі різновиди рожевої квітки – «Pink Versicolor» та «Dainty Pink».

Це рослина, яку необхідно утримувати в місцях, де клімат м’який, оскільки він не протистоїть помірним заморозкам (лише до -3ºC, за умови, що вони точні). Він живе як на сонці, так і в напівтіні, а також у ґрунтах, багатих органічними речовинами.

Кущі троянд (Rosa sp)

L троянди це колючі чагарники, які вирощують у горщиках або садах, і це вони можуть виростати понад 1-2 метри, крім альпіністів, що перевищують 5 метрів. Ці рослини цвітуть більшу частину року, з весни до осені в м’якому кліматі, і не потребують особливого догляду. Якщо ви шукаєте сорти з рожевою квіткою, у вас є, наприклад, «Балерина», яка виробляє маленькі, але дуже ароматні квіти, або «Безтурботне диво» з напівмахровими темно-рожевими квітками.

Вони добре живуть, незалежно від того, чи є вони у вас на сонці або в напівтіні, хоча я рекомендую розмістити їх там, де вони отримуватимуть принаймні 4 години прямого сонячного світла. Таким чином, вони дадуть більше квітів. Звичайно, поливати їх потрібно дуже часто, оскільки вони не протистоять посухи. Що стосується морозів, вони підтримують до -7ºC.

Тарай (Tamarix gallica)

Зображення – Wikimedia / Zidat

El тарай Це листяне дерево або невелике дерево, яке виростає від 6 до 8 метрів заввишки. Його гілки довгі та гнучкі, майже звисаючі, і хоча він має листя, вони дуже маленькі та лускаті. Навесні, а іноді і влітку, він наповнений рожевими або білими квітами, які приваблюють дуже корисних для саду комах, наприклад бджіл.

Це настійно рекомендований вид для вирощування в місцях біля моря або узбережжя, оскільки він дуже добре живе на піщаних ґрунтах і добре переносить ті, що мало солоні. Звичайно, його можна вирощувати далі в приміщенні, на добре дренованих ґрунтах і завжди на повному сонці. Він стійкий до посухи та морозу до -7ºC.

Тюльпан (Tulipa sp.)

El тюльпан Це, як і гіацинт, цибулинна рослина, яка цвіте взимку-навесні. Його батьківщиною є Північна Африка та Азія, а також Південна Європа. Однак сьогодні отримано більше сотні культиварів, які є найбільш комерційними (чисті види важко знайти у продажу). Листя зелене, довше за ширину і закінчується загостреним; а квіти проростають із стебла заввишки приблизно 10-15 сантиметрів. Всього, квіткова рослина має висоту приблизно 15-20 сантиметрів.

Дуже важливо, щоб на неї потрапляли прямі сонячні промені, інакше вона не зможе добре цвісти. В додаток, час від часу її треба поливати щоб земля не пересихала.

Яка з цих рослин з рожевими квітами сподобалась вам найбільше?

Повний шлях до статті: Садівництво на » Плантас » Рослини з рожевими квітами

Будьте першим, щоб коментувати