Низькопуринова дієта: при подагрі та гіперурикемії

Дієта з низьким вмістом пуринів здатна не тільки запобігти появі симптомів захворювань, пов’язаних з підвищенням рівня сечової кислоти у крові, але й поліпшити загальне здоров’я та самопочуття.

Пурини – це органічні сполуки, які входять до складу нуклеїнових кислот та інших важливих біологічноактивних речови. В органзмі людини кінцевим продуктом метаболізму пуринів є сечова кислота. Порушення обміну пуринів може призводити до підвищення вмісту сечової кислоти в крові – гіперурикемії.

Пурини зустрічаються у всіх білкових продуктах. Отже, джерела пуринів не можуть і не повинні бути усунені.

Загалом, обмеження вживання пуринів зазвичай знижує рівень сечової кислоти в крові не більш ніж на 59,5 мкмоль/л, а дієти з дуже низьким вмістом пуринів не дуже приємні.

Низькопуринова дієта допомагає мінімізувати надходження пуринів до організму і зменшити утворення сечової кислоти.

Продукти, яких слід уникати

Хворі на подагру повинні уникати надмірного прийому алкогольних напоїв, особливо пива. Помірне споживання вина не пов’язане із загостренням подагри. Надмірність у споживанні алкоголю призводить до більш частих рецидивів подагри, навіть при терапії алопуринолом.

Пацієнти повинні уникати напоїв підсолоджених сиропом з високим вмістом фруктози. Вони також повинні обмежити використання природних солодких фруктових соків, столового цукру, підсолоджених напоїв і десертів, а також кухонної солі. При лікування колхіцином необхідно уникати вживання грейпфрута та його соку.

Продукти, що містять високий рівень пуринів, включають:

• червоне мясо та дичина;
• деякі морепродукти, включаючи: тунець, сардини, анчоуси, оселедець, мідії, тріску, гребінці, форель і пікшу;
• м’ясні субпродукти (нирки, печінка, серце тошо);
• бобові (горох, сочевиця та ін.).

Рекомендовано значно обмежити або уникнути таких продуктів:

• Продукти з високим вмістом жирів.
• Алкоголь. Особливу велику кількість пуринів містять пиво та віскі. Алкоголь також викликає зневоднення, що ускладнює здатність організму виводити сечову кислоту.
• Підсолоджені напої: Фруктоза є інгредієнтом у багатьох підсолоджених напоях, включаючи фруктові соки та газовані напої, а її надмірне вживання супроводжується ризиком розвитку подагри.

Продукти для вживання

Підтримання високого рівня гідратації внаслідок вживання великої кількості рідини може бути корисним для запобігання рецидивів подагри. Оскільки добре відомий зв’язок подагри з розвитком атеросклерозу доцільним є застосування дієти з низьким вмістом холестерину та жирів.

Зниження маси тіла у пацієнтів з ожирінням може зменшити рівень сечової кислоти. Однак при цьому слід уникати дієти, що викликає кетоз (наприклад, голодування).

Велика кількість напоїв та продуктів міє низький вміст пуринів:

• Вода. Допомагає виводити сечову кислоту. Рекомедовано споживати 2-4 л рідини на добу, з яких не менше половини повинна становити звичайна питна вода.
• Молочні продукти з низьким вмістом жирів.
• Зерно і крохмаль: до них належать хліб, макарони, рис і картопля.
• Фрукти та овочі.
• Пісні білки.
• Яйця (помірно).
• Кава, чай

Інша рекомендації

Хоча дієта з низьким вмістом пуринів може допомогти запобігти виникненню каменів у нирках чи загостренню подагри, вона не є засобом для лікування цих станів.

Пам’ятайте
Низькопуринова дієта, я к і будь-яка інша, може не тільки позитивно впливати на організм, але і мати побічні наслідки. Наполегливо радимо попередньо проконсультуватись з фахівцем – лікар-дієтолог розробить ефективне меню та зведе до мінімуму можливі ризики.

Правильно підібрані ліки можуть допомогти знизити хронічно високий рівень сечової кислоти. Ці препарати можуть регулювати рівень сечової кислоти в довгостроковій перспективі.

Дієта з низьким вмістом пурину не може полегшити загострення подагри. У таких випадках необхідне медикаментозне лікування.

Консультації дієтолога

• Лікар визначає мету майбутньої дієти
• Збирає медичний анамнез – перелік захворювань, які треба враховувати при складанні дієти
• Вивчає характер харчування, харчові звички пацієнта, рывень фізичних навантажень
• Визначає індекс маси тіла, індекс Здоров’я по класифікації ACSM (Американський коледж спортивної медицини) та АСД, фінтес-індекс
• За допомогою Fitmate виконує визначення основного обміну (RMR)
• Проводить біоімпедансометрію (аналіз складу тіла)
• Визначає оптимальний тип дієти
• Надає стандартизовану дієту (добове меню, рекомендації у вигляді наглядних матеріалів та схем) або, за бажанням пацієнта, розробляє індивідуальну дієту

Часті питання – Основні помилки при схудненні
– Чим небезпечна відмова від поживних речовин
– Небезпека критичного зниження калорійності
– Як правильно сісти на дієту

Ціни в Києві

Ціни, зазначені на сайті, носять ознайомчий характер і не є публічною офертою

Додаткова інформація

Програма лояльності

Пацієнтам, які вже отримали в клініці будь-яку послугу (зареєстровані), по окремим позиціям пропонуються спеціальна вартість послуги.

Тобто, для нових пацієнтів, вартість другої і далі послуг будуть рахуватись як для зареєстрованих.

Програма лояльності

Під час консультації лікар може рекомендувати провести дообстеження. У разі, якщо пацієнт проходитиме їх в нашій клініці, вартість деяких послуг буде нижчою.

Програма лояльності

При направленні сімейного або профільного лікаря іншого медичного закладу. Пацієнту необхідно отримати направлення, історію хвороби та, бажано, контактні дані лікаря для можливості прямого зв’язку.

Пурин

Пурин є органічною сполукою і гетероароматичним з чотирма атомами азоту, стає готовим пуриновим ядром через п’ять додаткових атомів вуглецю і утворює основне тіло всієї групи пуринів. Останні є важливими складовими нуклеїнових кислот і водночас зберігають генетичну інформацію.

Пурини присутні у всіх клітинах, потрапляють у їжу, але також утворюються самим організмом, головним чином при руйнуванні клітин організму. Зокрема, їжа для тварин містить багато пурину, наприклад в рибі та м’ясі, особливо в шкірі та субпродуктах. Досі вільного пурину в природі не виявлено.

Що таке пурин?

Назва пуринів походить від латинської. “Purus” означає чистоту, а “acidum uricum” – сечову кислоту. Пурини – це основна структура сечової кислоти. Вони вперше були синтезовані в кінці 19 століття хіміком Емілем Фішером, який також є засновником органічної хімії і який отримав Нобелівську премію з хімії за свою роботу в 1902 році.

Пурини мають гетероциклічну ароматичну кільцеву структуру, що складається з шести атомів. Вони є основними молекулярними будівельними блоками ДНК-бази гуаніну та аденіну. Вони походять від пурину з атомів водню і тому також належать до пуринових основ. Якщо ці основи пов’язані з атомом С-1 рибози, утворюються нуклеозиди гуанозин та аденозин. Потім екзотермічна реакція з фосфатом створює нуклеотиди. Це будівельні блоки багатьох фізіологічних молекул.

Пуринові нуклеотиди – це не тільки постачальники енергії, але й складові коферментів, таких як NAD, FAD або NADP. У той же час вони є передавачами сигналів і проміжними продуктами синтетичних шляхів і обмінних процесів. Вони утворюють мережу і синтезуються за різних умов. Це відбувається не як вільні молекули, а як нуклеотиди. З іншого боку, вони розщеплюються на сечову кислоту. Пурини також зв’язуються з рецепторами клітинної мембрани.

Функція, ефект та завдання

Організм людини виробляє пурин сам, але не виводить його безпосередньо. При багатостадійному процесі пурин розщеплюється насамперед сечовою кислотою.

Як сечова кислота, так і всі проміжні продукти потім потрапляють у нирку і виводяться там. Спочатку утворюється все пуринове ядро. Точніше, молекула-носій рибоза-5-фосфат фосфорилюється і таким чином активується. Це робиться шляхом відщеплення пірофосфату, щоб забезпечити енергією для наступних кроків. Крім синтезу до пуринової основи, пурин використовується також для біосинтезу НАД та для переробки пурину.

Після розщеплення пірофосфату глютамін переноситься на залишок фосфорибози. PRA утворюється і каталізується амідофосфорибозил-трансферазою. Цей фермент регулює потік субстрату в обміні речовин. Після цієї реакції включається другий з чотирьох атомів азоту. Третій надається глютаміном та використовується фосфорибозилформілгліцин амідинсинтазою. Після зневоднення утворюється AIR, тобто 5-аміноімідазол рибонуклеотид. Це карбоксильовано до CAIR.

Цикл аспартату, який починається, потім вбудовує четвертий атом азоту в пуринове ядро, відбувається конденсація з аспартатом, і фумарат розщеплюється. Реакція каталізується фосфорибосиламіноімідазол карбоксамід формилтрансферазою формульним радикалом. Піримідинове кільце закривається виведенням води. Пуринове ядро ​​завершено.

Освіта, виникнення, властивості та оптимальні значення

У медицині пуринові похідні – це препарати, які використовуються як антиметаболіти та z. В. для придушення азатіоприну в імунній системі. Біосинтез пурину може інгібуватися як блокада метаболізму фолатів, наприклад. Б. з метотрексатом.

Це призводить до дефіциту будівельних блоків ДНК і запобігає розмноженню клітин, особливо в тканинах, які мають тенденцію до проліферації. Це в свою чергу використовується для лікування пухлинних клітин при терапії раку та аутоімунних захворювань. Аллопуринол застосовується проти подагри і запобігає руйнуванню пурину на сечову кислоту. Пурин-n-оксиди, в свою чергу, є канцерогенними.

Хвороби та розлади

Оскільки пурини розщеплюються організмом як сечова кислота, можливі порушення, якщо організм більше не справляється з цим процесом належним чином, розпад зменшується і сечова кислота недостатньо виводиться з організму. Потім утворюються кристали сечової кислоти, що в свою чергу призводить до подагри.

Завдяки дієті, зокрема, з часом збільшується захворюваність на подагру. Це був один із симптомів хвороби, яка спостерігалася лише у вищих соціальних класах. Половину пуринів виробляє організм, а половину потрапляє через їжу. Наслідком нападів подагри є порушення функції нирок, що в свою чергу може призвести до хворобливих каменів у нирках.

Подагра лікується медикаментозними препаратами, але часто супроводжується дієтичними заходами та спеціальною дієтою, яка містить мало пурину, тобто без субпродуктів або видів риби, таких як оселедець, анчоуси або сардини. Як тільки рівень сечової кислоти підвищується, концентрація в крові стає занадто високою, утворюються кристали сечової кислоти, які мають голкоподібну форму і відкладаються в нирках, хрящах, сухожильних оболонках, шкірі та суглобах. Відкладення викликають запалення.

Рівень сечової кислоти у чоловіків не повинен перевищувати 6,5 мг / дл, у жінок він повинен бути трохи нижчим. Високий рівень сечової кислоти в крові не завжди призводить до подагри; генетичні схильності та інші скарги також є тригерами. Один з них – синдром Леша-Ніхана. Це спадкове захворювання, яке ґрунтується на порушеному обміні пуринів і викликане перенапруженням організму сечовою кислотою.

Це досить рідкісне порушення обміну речовин, яке успадковується рецесивно на Х-хромосомі, з дефіцитом гіпоксантин-гуанінової фосфорибосілтрансферази. Нестача цього важливого ферменту в організмі призводить до підвищення рівня сечі та розладів центральної нервової системи.