Проростання насіння, умови його проростання

Лише у небагатьох рослин насінина здатна проростати відразу ж після дозрівання (наприклад, верба, тополя). Насіння більшості рослин, навіть за сприятливих умов, певний час не проростає, бо перебуває у стані спокою.

У цей час у насінині процеси обміну речовин, зокрема дихання, майже припиняються, а вміст води становить не більше 10-15 %. Тривалість періоду спокою у різних видів рослин неоднакова – від трьох тижнів до кількох місяців, а то й років.

Які умови потрібні для проростання насінини? Проростанням насінини називають сукупність процесів, які зумовлюють розвиток та вихід назовні паростка. Після виходу насінини зі стану спокою для її проростання потрібна сукупність певних умов: достатня вологість, вільний доступ повітря, що містить кисень, певна температура (мал. 121), а для деяких видів ще й світло.

Наприклад, насіння озимої пшениці починає проростати за температури 0. +2°С, а теплолюбних кукурудзи та перцю – при +8. 10°С.
Для того щоб пришвидшити вихід насіння зі стану спокою, його певним чином обробляють.

Так, насіння яблунь, груш, вишень, слив витримують у вологому піску за зниженої температури (0. +5 °С) від ЗО до 90 діб і більше, залежно від виду рослини. За цей час у насінині відбуваються відповідні фізіологічні зміни, і вона набуває здатності до проростання.

Іншим способом виведення насінини зі стану спокою є ушкодження її оболонок, що відкриває доступ воді та повітрю до зародка (наприклад, конюшини, люцерни). Часто насіння зі стану сп кою виводять, обробляючи його біологічно активними сполукам (наприклад, фітогормонами).

Мал. 121. Насіння різних рослин проростає лише за певної температури

Потрапляючи у сприятливі умови, насіння овочів поглинають воду й набрякає. Водночас активується її дихання, запасні органічні речовини переходять у доступну для споживання зародком форму (наприклад, нерозчинний крохмаль перетворюється на розчинні цукри).

Частина цих речовин витрачається на забезпечення клітин зародка енергією, частина – на утворення сполук, необхідних для їхнього поділу та росту.
Спочатку проростає зародковий корінь, а вже потім – пагін.

Корінь прориває насінну шкірку та росте в глиб ґрунту, а пагін спрямовується до його поверхні (мал. 122). Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.

Існують надземний (наприклад, у квасолі, гарбуза, редьки) та підземний (у гороху, пшениці, дуба) типи проростання насіння (мал. 123). За надземного проростання сім’ядолі з брунькою виносяться на поверхню ґрунту.

А у разі підземного проростання насінини сім’ядолі залишаються у ґрунті, перші справжні листочки у паростка з’являються згодом. У багатьох видів проростання насіння поєднує риси обох описаних типів.

Мал. 122. Проростання насінини

Перед висіванням насіння людина має визначити час, глибину загортання насіння, а також перевірити його на схожість.
Чим визначається час висівання та глибина загортання насіння?

Оскільки під час зберігання насіння частина зародків може загинути через ураження шкідниками, пересихання чи з інших причин, перед висіванням його треба перевірити на схожість. Схожість насіння – це його здатність до проростання.

Для перевірки схожості відбирають певну кількість насіння і висівають (наприклад, у теплицях). Якщо відсоток паростків буде низький, все насіння потрібно замінити, бо існує небезпека не отримати врожаю.

Час сівби визначають із урахуванням умов, необхідних для проростання насіння того чи іншого виду рослин. Зокрема, холодостійкі види (наприклад, овес чи горох посівний) висівають раніше, ніж теплолюбні (огірки, дині, помідори).

До того ж у південних районах певні культури висівають раніше, ніж у північних. Отже, для будь-якого виду сільськогосподарських культур визначено час висівання в тих чи інших районах країни. Проте щороку слід робити поправки на конкретні погодні умови.

Деякі рослини в певний період розвитку потребують дії низьких температур (наприклад, жито, озима пшениця, ріпак). Рослини, у яких плодоношення можливе лише після перебування в умовах низьких температур, називають озимими. Тому їх висівають під зиму, паростки таких рослин зимують під снігом.

Мал. 123. Надземний (1) і підземний (2) типи проростання насіння

Мал. 124. Вплив глибини загортання насіння на розвиток паростка

А рослини, які утворюють плоди без попереднього впливу низьких температур, висівають навесні. їх називають ярими (ярий ячмінь, просо, гречка, горох, кукурудза, яра пшениця).

Ще однією умовою отримання високих врожаїв є оптимальна глибина загортання насіння (мал. 124). Навіть за своєчасного висівання, але недостатньої глибини загортання насіння, воно може підсохнути і загинути через нестачу вологи.

А за надто глибокого загортання насіння паростку важко пробитися на поверхню ґрунту. Тому сходи можуть бути ослабленими. Крім того, з глибиною в ґрунті зменшується вміст необхідного для дихання паростків кисню.

Щоб правильно визначити глибину загортання насіння, слід враховувати розміри насінини та тип ґрунту. Зазвичай насіння більших розмірів загортають глибше, ніж дрібне. У щільних ґрунтах (наприклад, глинистих) насіння загортають ближче до його поверхні, ніж у пухких (наприклад, піщаних).

Це пов’язано з тим, що у щільних ґрунтах паростку важче пробитись на поверхню ґрунту, а вода з поживними речовинами та повітря гірше доходять до більш глибоких його шарів. Натомість вітри часто здувають поверхневий шар пухких ґрунтів, тому загорнене недостатньо глибоко насіння може пересохнути і загинути.

Підсумки
Для проростання насіння потрібна сукупність таких умов: достатнє зволоження ґрунту, доступ повітря та певна температура, а для деяких видів ще й світло. Для кожного виду рослин ці умови специфічні, тобто підходять лише йому. Перед сівбою насіння слід перевірити на схожість, а також визначити час висівання та глибину загортання.

Пророщування насіння: терміни і способи

Щоб проростити насіння катрана степового треба очистити його від плодової оболонки, зволожити дно посуду для пророщування розчином гібереліну і пророщувати 25-30 днів при температурі + 10 ° С.

Насіння кропу, шпинату, фацелії, хмелю пророщують при зниженій температурі, а насіння арахісу і меліси лимонної пророщують при підвищеній температурі + 30 ° С.

Пророщування насіння квітів

Насіння квітів пророщувати складніше, ніж насіння овочевих рослин – вони більш примхливі. Наприклад, у левкою, мальви, льону і цикламена найкращу схожість мають «старі» насіння, після зберігання протягом 3 років.

Деякі квіти формують на одній рослині насіння з різною швидкістю проростання: швидко проростають і «тверді» насіння, які можуть пролежати в землі, не загнівая і не проростаючи, 2-3 роки, а потім дати сходи.

Насіння квамокліта, повоя і фарбітіса надрізають з боку протилежного зародку, щоб вони швидше проросли.

Насіння з твердою оболонкою треба скарифіцирувати: наколоти голкою, скальпелем, ножем або обережно стиснути плоскогубцями так, щоб не пошкодити зародок.

Насіння аспарагуса, примули перед посівом треба замочити у воді на добу.

Насіння фрезії гібридної наколоти або зрізати частину насінної оболонки, з протилежного боку зародку.

Щоб прискорити проростання насіння кали і калонікціона треба помістити їх в марлевий мішечок і опустити в гарячу воду при температурі + 90 ° C на 1-2 секунди. Операцію треба повторити 2-3 рази.

Насіння портулаку можна прогріти при температурі + 30 ° С 3-5 доби.

Мар’ їн корінь має тривалий термін проростання насіння: 2-3 місяці при +5 … + 7 ° C, 1,5-2,5 місяці при + 20-25 ° C. Тривалість пов’язана з тим, що насіння Мар’їного кореня не встигають визрівати на корню, тому тривалий процес дозрівання.

Швидко втрачають схожість насіння:

• горицвіту,
• водозбору,
• лилейника,
• морозника,
• примули,
• аспарагуса,
• дельфиніума,
• флокси волотистого.

Тому їх краще висівати відразу після збору, восени – в грунті за осінньо-зимовий період у них проходить процес стратифікації.

Насіння примули сходять довше місяця.
У багатьох квіткових рослин дуже великі терміни проростання, наприклад:

• насіння аспарагуса – 25-30 днів,
• адоніс – 30 днів,
• примула – 35 днів,
• цикламен, фрезія, флокс волотисте, ірис гібридний, бегонія – 30 днів,
• дельфінум лілії, морозник, водозбір – 22-25 днів.

Це все багаторічні квіти, досить добре розмножуються насінням, висівати насіння можна ранньою весною або під зиму.

Як пророщувати насіння квітів

Насіння квітів, які вирощують через розсаду можна пророщувати на фільтрувальному папері або піску, а дуже дрібне насіння – на поверхні грунту, не засипаючи їх зверху, або на фільтрувальному папері. Слідкуйте, щоб грунт завжди був вологим.

Насіння квітів, які відразу висівають в грунт, можна замочити в чистій воді або слабкому розчині гетероауксину протягом 6-24 годин, поки не з’явиться піна, що означає «пробудження» насіння.

Щоб набряклі насіння не злиплися їх треба трохи просушити і відразу висіяти в грунт. Прийом гарантує появу ранніх сходів і раннє цвітіння. При посіві намоченими насінням грунт повинен бути вологим, щоб паростки не загинули.

Пророщування насіння дерев і чагарників

Для пророщування насіння дерев і чагарників немає ніяких перешкод, робиться це подібно до насіння овочевих та квіткових культур.

Насіння в’яза можна пророщувати в крилатки і без, в обох випадках насіння треба замочити у воді на 18-24 години.

Щоб прискорити проростання насіння гибискуса, їли, жимолості, інжиру, ялиці, пузиреплодник, сосни, спіреї, туї насіння замочують у воді на 18-24 години і висаджують в пісок.

Насіння акації сріблястої (мімоза) скарифіцирують, промивають в проточній воді і висаджують в пісок.

Жолуді промивають в проточній воді і звільняють від шкірки і зрізають 1/3 сем’ядолей з боку, протилежного корінця зародка, а потім, видаливши насіннєву шкірку, укладають в пісок зрізом вниз.

Волоський горіх замочують у воді на 3-4 доби, потім відкривають половинки шкаралупи ножем, вставляють шматочок сірника в щілину і висаджують в пісок.

Насіння плодових рослин звільняють від м’якоті, підсушують і висівають в пісок. Сходи насіння майже всіх дерев і чагарників з’являються через 20-40 днів.

Кісточки сливи і вишні, подібно до інших насінню з твердою оболонкою, повинні пройти стратифікацію – кісточки перемішують з вологим піском і поміщають в горщики або ящики.

Для пророщування можна використовувати мох, тирсу або торф. Контейнери з кісточками треба помістити в пакети, зав’язати і прибрати в холодильник, так де температура +3 … + 7 ° C. Також можна закопати кісточки сливи і вишні в землю на глибину 30-40 см.

Тривалість стратифікації для сливи – 120-180 днів, для вишні піщаної – 60-70 днів, для вишні повстяної – 70-75 днів. Сходи з’являються на наступний рік навесні або навіть навесні другого року.

Пророщування насіння екзотичних і лікарських рослин

Насіння пальми швидко втрачають схожість, тому куплені насіння повинні бути свіжими. Щоб прискорити проростання насіння пальми треба їх скаріфіцірувати: надрізати або протерти наждачним папером товсту оболонку насіння, або залити теплою водою (+ 35 ° C) на дві доби.

Насіння пальми висівають у вологу суміш торфу і піску при температурі + 25 ° С. Суміш повинна бути постійно вологою. Насіння пальми сходять довго – доведеться набратися терпіння.

Сіянці пальми пікірують у фазі сім’ядоль або першого справжнього, намагаючись не пошкодити коріння при пересадці і не зачепити насіння, яке приліпилося збоку.

Насіння кактусів швидко проростають в звичайних умовах.

Насіння лікарських рослин пророщують так само, як квіткові і овочеві, але не всі. Насіння родіоли рожевої, тирлич жовтий, горицвіту весняного стратифицирують 1-2 місяці у вологому піску при температурі 0 … + 5 ° C.

Насіння женьшеню добу витримують у воді при температурі + 25 ° C, а потім висівають в землю. Багато насіння лікарських трав проростають довго, тому треба набратися терпіння і почекати.