Зігокактус шлюмбергера або декабрист – вирощування, розмноження і цвітіння

Це унікальний Зигокактус квітучий взимку. У нього червоні, яскраво-малинові квітки великого розміру. Відноситься шлюмбергера до епіфітним кактусів, простіше кажучи, до лісових кактусів.

В процесі еволюції в районах Південної Америки, звідки вони родом, ця рослина пристосувалося рости в лісі, стебла витягнулися і стали сплощеними, вони почали поглинати більше світла. Деякі види, свої колючки видозмінили на листя. Зігокактус виростає в дикій природі у вологих лісах тропіків в північних районах Бразилії. Йому притаманний приріст в умовах приглушеного світла, підвищеної вологості повітря з мінімальною кількістю грунту. Ця рослина утворює повітряні корені, які вологу поглинають з повітря. Коріння шлюмбергера відмирають і відновлюються в залежності від їх потреби.

У квіткових центрах ця рослина зустрічається під назвою гібридна Шлюмбергера букле, на сході його ця рослина називають як шлюмбергера російська.

У цього лісового кактуса сегменти світло-зеленого кольору, круглої форми і нерівними краями. Сегменти без колючок, пензликів і щетинок. Квіти рожево-лілові симетричної форми.

Є ще один вид шлюмбергера, який також поширений – це шлюмбергера трункана має трубчасті виступи по краю сегментів. Сегменти темно-зелені. Квітки у цього виду двостороннє-симетричні зі скошеною довгастої квітковою трубкою. Пофарбовані різними кольорами, від білого, лососевого до яскраво червоних, помаранчевих і лавандових. Зустрічаються також жовті і багатоквіткові квіти.

Сорти шлюмбергера трункана це Аспен, Голд Крем, Джойс Кар, Крістмас Чи, Рашен Крістмас, Леді Катрін, Мадам Баттефляй, Вайт, Паула, Пасадена, Ред Радіанс, Тайнсел Мадонна Данс.

При зародженні квіткових бутонів, шлюмбергера поміщають в місце з температурою 20-22 ° С вдень і 15-20 ° С вночі.

Після запилення необхідно внести фосфорно-калійне добриво і бажано не переміщати квітка з місця на місце. Полив слід збільшити.

Після періоду цвітіння полив зменшують і забезпечують температурою 10 -15 ° С. Цим ви створюєте рослині спокій.

Полив шлюмбергера проводять у міру підсиханні грунту.

Рослини першого року з живців зацвітають зовсім маленькими, навіть якщо це всього кілька сегментів. Квітки великі, незалежно від розміру рослини.

Відсутність цвітіння шлюмбергера говорить про помилки в агротехніці його вирощування.

Але опадання бутонів зигокактуса може бути викликано занадто рясним закладанням бутонів рослина не справляючись з їх достатком, просто частково їх скидає.

Декабрист (Шлюмбергера)

У природі існують кактуси, бояться сонця, люблять воду і в яких відсутні колючки. Називають такий кактус шлюмбергери (Schlumbergera), або декабристом, або зигокактусом. Ця рослина є частиною роду епіфітних південноамериканських кактусів, які ростуть на деревних гілках в тропічних лісах. Зацвітає зігокактус тоді, коли на його батьківщині спостерігається тропічне літо, а саме, в листопаді або грудні, а закінчується цвітіння в останні січневі дні. В середні широти декабрист був завезений в 1816 році колекціонером Алланом Каннінгемом.

• 1 Короткий опис вирощування
• 2 Особливості зігокактуса
• 3 Догляд за декабристом в домашніх умовах
  • 3.1 Полив і вологість повітря
  • 3.2 Освітленість і температура
  • 3.3 Добриво
  • 3.4 Обрізка
  • 3.5 Пересадка декабриста
  • 3.6 Розмноження декабриста
  • 4.1 Хвороби
  • 4.2 Шкідливі комахи
  • 4.3 Можливі проблеми
  • 6.1 Баклі
  • 6.2 Білий
  • 6.3 Усічений
  • 6.4 Русселиана
  • 6.5 Голден Крем
  • 6.6 Аспен
  • 6.7 Гертнера

  Короткий опис вирощування

  1. Цвітіння. Воно спостерігається в зимовий час, а точніше, у грудні–січні.
  2. Освітленість. Невелике затінення небудь яскраве, але розсіяне світло. Прекрасно підходять вікна східної або західної орієнтації, якщо ж горщик буде стояти на південному підвіконні, тоді в обідні години квітці потрібно затінення.
  3. Температурний режим. Зігокактус здатний нормально рости при температурі від 18 до 40 градусів. Але влітку квітка найкраще росте і розвивається при температурі повітря від 18 до 22 градусів, а в зимовий час ― від 14 до 16 градусів.
  4. Полив. Зволожують ґрунт у горщику помірно, після того як її поверхня просохне в глибину на 10-30 мм
  5. Вологість повітря. Вона повинна бути підвищеною. Для цього кущ в літній час обов’язково зволожують з обприскувача кілька разів на тиждень, в зимові місяці кількість обприскувань скорочують до 1-2 на 30 днів.
  6. Добриво. Підгодовують квітка раз на півмісяця в період з березня по вересень. Для цього використовують комплексне мінеральне добриво для кактусів.
  7. Період спокою. Вона спостерігається в жовтні–листопаді.
  8. Пересадка. Пересадку молодих кущів проводять регулярно 1 раз на рік, дорослі рослини пересаджують рідше, а точніше, 1 раз в 5 або 6 років.
  9. Обрізка. Для формування крони куща непотрібні сегменти акуратно відривають руками.
  10. Розмноження. Живцями і щепленням.
  11. Шкідливі комахи. Павутинні кліщі, щитівки і борошнисті червці.
  12. Захворювання. Фітіум, фітофтора, фузаріоз, а ще ураження бактеріями групи Erwinia.

  Особливості зігокактуса

  Відрізняється декабрист від багатьох домашніх квітів тим, що зацвітає він у той час, коли у більшої частини рослин спостерігається період спокою. У такого рослини існують і інші особливості, про які обов’язково має знати квітникар:

  1. Квітка не рекомендується вирощувати на підвіконнях західній та південній орієнтації, так як з-за занадто великої кількості яскравого світла біля куща можуть почати відмирати кінцеві фрагменти стебел.
  2. Влітку рослині необхідна велика кількість свіжого повітря. Тому в цей час його рекомендується перенести на лоджію, балкон або терасу, при цьому для нього потрібно вибрати місце, що знаходиться в затіненні.
  3. У літній час зігокактус дуже добре відгукується на теплий душ. Якщо ж у вас немає часу для цього, тоді хоча б систематично зволожуйте кущ з обприскувача.
  4. Якщо декабристу забезпечити хороший догляд і сприятливі умови для росту, тоді нормально рости і регулярно цвісти він зможе протягом 15-20 років.
  5. Шлюмбергера входить в число тих кольорів, які під час формування бутонів краще не турбувати. Горщик з квіткою не можна переносити на інше місце або навіть повертати, так як це може спровокувати скидання бутонів.
  6. При бажанні зігокактус можна вирощувати не тільки як звичайний кімнатний квітка, але і як ампельна рослина.

  Догляд за декабристом в домашніх умовах

  Полив і вологість повітря

  Особливості вирощування декабриста в кімнатних умовах кардинально відрізняються від тих, що рекомендовані при культивуванні інших кактусів. Більшість правил догляду схожі з тими, які застосовуються при культивуванні звичайних листяних кімнатних рослин. Наприклад, якщо ви забудете вчасно зволожити субстрат в горщику з кактусом, то нічого страшного не станеться. А ось зігокактус поливати слід систематично, і використовують для цього теплу добре відстояну воду. Також він може постраждати-занадто сухе повітря в кімнаті, тому кущ рекомендується систематично зволожувати з пульверизатора. А ще підвищити вологість повітря можна, помістивши горщик з рослиною на піддон, в який всипають зволожену гальку.

  Освітленість і температура

  Звичайні кактуси добре переносять прямі промені сонця, а ось шлюмбергера може від них сильно постраждати, тому їй потрібне обов’язкове притінення. Зате вона не вимоглива до температурі, але краще всього в період вегетації росте і розвивається в прохолоді (від 18 до 22 градусів).

  Добриво

  Підгодовувати квітка починають у березні, для цього з періодичністю 1 раз в місяць в ґрунт вносять комплексне мінеральне добриво для кактусів, при цьому використовують половинну дозу від тієї, що рекомендована виробником на упаковці. У літній час після того, як пагони почнуть інтенсивно зростати і розвиватися, частоту підгодівлі збільшують до двох раз в 30 днів. З настанням вересня припиняють вносити добрива в субстрат. Досвідчені квітникарі рекомендують, систематично проводити обробку куща розчином фунгіциду, для захисту його від грибкових хвороб.

  Обрізка

  Формуючу обрізку квітки проводять в червні. Для цього зайву частину не обрізають, а обережно відкручують руками. Як правило, обрізанні піддають занадто довгі пагони, а також ті, що ростуть неправильно. Крім того, що після обрізки кущ виглядає більш ефектно, це також позитивно позначається і на його цвітінні, яке стає більш пишним.

  Пересадка декабриста

  Пересаджують декабриста в останні дні лютого після того, як він остаточно відцвіте. Пересадку молоденьких кущів проводять 1 раз на рік, а дорослих примірників ― 1 раз в 4 або 5 років. Так як зігокактус має поверхневої системою коріння, то для його посадки використовують низький, але широкий горщик. На дні горщика робиться дренажний шар, товщина якого повинна бути дорівнює 1/3 висоти ємності. Для пересадки використовують готову покупну землесуміш для кактусів. Для того щоб приготувати грунтосуміш своїми руками треба з’єднати листову і дерновий ґрунт, а також пісок (2:1:1). Потім в суміш додають трохи керамзиту або цегляної крихти для пухкості, а також зовсім небагато вугільного порошку для дезінфекції. Отриманий субстрат повинен бути слабокислою реакції.

  Розмноження декабриста

  Найбільш часто кімнатний зігокактус розмножують живцями. Для початку від стебла треба відкрутити два або три крайніх «ланки», після чого їх на кілька днів залишають на свіжому повітрі, де вони повинні добре підсохнути. На вкорінення живці саджають у зволожений субстрат, а зверху їх накривають обрізаної пластикової пляшкою або прозорою скляною банкою. Приберіть живці в затінене місце і забезпечте їм систематичне провітрювання і прохолоду (від 15 до 20 градусів).

  Найбільш часто розмноження живцями проводять після того, як зроблять обрізання шлюмбергеры, так як після цієї процедури може залишитися велику кількість готових живців.

  Шкідники і хвороби декабриста

  Хвороби

  Зігокактус може постраждати від грибкових захворювань, наприклад, від фитиума, фузаріозу або фітофтори. Збудники цих захворювань можуть перебувати в погано підготовленому субстраті, з якого вони і проникають в квітку, і першою пошкоджується коренева шийка рослини. Вражений кущ стає бляклим і у нього з’являється сіруватий відтінок, а також починається відмирання сегментів. У підсумку квітка починає в’янути навіть при систематичному поливі. Для того щоб позбутися від фузаріозу, проводять обробку декабриста розчином спеціального фунгіцидної кошти, а при ураженні фітофторою і фитиумом ― кущ обприскують Топазом, Максимом або Витаросом.

  Шкідливі комахи

  Появи іржавого нальоту на поверхні куща може говорити про те, що на ньому оселився павутинний кліщ. Він являє собою дуже маленьке комаха, що володіє жовтим, коричневим або блідо-червоним забарвленням, яке практично неможливо побачити неозброєним оком. З’являється кліщ там, де тривалий час спостерігається дуже низька вологість повітря. Щоб знищити такого шкідника, кущ обприскують Фитовермом, Актеліком або Неороном.

  Якщо між стеблами ви побачили білі грудочки, які зовні схожі з ватою, то це вірна ознака того, що на квітці оселилися борошнисті червці. Для того щоб від них позбутися, обробіть кущ розчином Актари.

  Можливі проблеми

  При неправильному догляді з зигокактусом можуть виникнути проблеми, наприклад:

  1. В’янення куща. В’янення рослини може бути пов’язано з тим, що воно вражене фитиумом або фітофторою. Також пагони можуть ставати млявим через хвороби кореневої системи. Якщо стовбур куща хитається і став нестійким, то це може бути пов’язано з тим, що коріння квітки вже відмерли в результаті переохолодження (в кімнаті дуже холодно або кущ поливали дуже холодною водою). Також загинути корені могли з-за того, що горщик перегрівся на сонці. Ще сильно пошкодити кореневу систему може і розчин добрива дуже високої концентрації. У цьому випадку декабрист негайно пересаджують в свіжу грунтосуміш, інакше концентрований розчин може повністю спалити коріння.
  2. Відсутність цвітіння. Зігокактус не зацвіте, поки не відчує, що настала пора цвітіння. Щоб це сталося, квітки потрібно забезпечити повноцінний період спокою. Для цього з останніх днів вересня до кінця листопада рослину переносять в холодну кімнату, в цей час його не підживлюють і поливають дуже рідко і невеликою кількістю води (стежте за тим, щоб грудка землі в горщику не пересох). В останні дні листопада переставте декабрист тепле і добре освітлене місце, і почніть його систематично поливати. Регулярно повертайте кущ навколо своєї осі, завдяки цьому всі його сторони будуть висвітлюватися рівномірно. Після того як з’являться бутончики, не допускайте пересушування грудки землі в горщику, а також не повертайте і не переносите кущ на інше місце, в іншому випадку у нього можуть облетіти всі бутони. Якщо все зробити правильно, то зігокактус безсумнівно порадує вас пишним цвітінням.
  3. Відмирання і облетание сегментів. У деяких випадках можуть почати відмирати і опадати листя у, здавалося б, вчиненого здорового куща. Найбільш часто відмирання сегментів пов’язано з тим, що на кущі оселився павутинний кліщ. У тому випадку, якщо шкідник не був знайдений, тоді «листопад» може бути пов’язаний з нестачею поживних речовин (занадто бідний субстрат або дуже рідкі підгодівлі). У цьому випадку кущ потрібно 1-2 рази підживити по листу розчином добрив для епіфітних кактусів, потім його вносять і в субстрат. Якщо навіть після такого підживлення опадання сегментів продовжиться, тоді доведеться пересадити рослину в свіжу грунтосуміш. Якщо облітають кінцеві сегменти, то причиною цього може стати надмірно низька вологість повітря або стрес (зміна середовища, різке коливання добових температур, несвоєчасно проведена пересадка або протяг).

  Догляд після цвітіння

  Після того як цвітіння шлюмбергеры закінчиться, слід її переставити в більш прохолодне місце і поступово скоротити полив. Період вегетації у квітки починається в останні дні березня, тому в цей час його потрібно переставити на його звичне місце в тепло. Поступово збільшіть полив і забезпечте рослині своєчасні підживлення.

  Види декабриста з фото і назвами

  Баклі

  Декабрист сорту «Баклі» вважається найбільш стійким. Він добре витримує зміну обстановки і деякі недоліки в догляді. «Баклі» зростає на 40-50 сантиметрів, виходить великий і пишний кущ. Бутони декабрист сорту має великі. Вони можуть досягати восьми сантиметрів у довжину.

  Декабрист квітка сорту «Баклі» відрізняється різноманітністю кольорів. Вони можуть бути різних забарвлень. А ось листя завжди темно-зелені.

  Цвіте даний зігокактус з листопада по березень. Такий великий період формування бутонів не може не порадувати.

  Білий

  Декабрист сорту «Білий» виглядає дуже ніжно і одночасно ошатно. Зазвичай така рослина рясно цвіте. Деколи під бутонами не видно стебел і листя. Квіти біля «Білого» великі.

  Усічений

  Цей вид зігокактуса характеризується світло-зеленими загостреними листками і різноманітними квітами. Стебла рослини досягають шести сантиметрів і мають зубці на краю.

  Квіти декабриста «Усічений» двоярусні. Вони мають відігнуті назад пелюстки. Забарвлення такого зігокактуса дуже різноманітні. Бутони можуть бути ліловими, білими, рожевими, жовтогарячими і комбінованого кольору. Саме тому цей сорт особливо популярний.

  Русселиана

  Цей декабрист зростає не більше тридцяти сантиметрів. Його листя плоскі і глянсові. Варто відзначити, що цей сорт зігокактуса не має голок, що робить його дуже милим. Трубка квітконосу даного сорту рослини має зелений колір. Самі бутони можуть бути червоними, рожевими, фіолетовими. Низькорослість і велика кількість забарвлень роблять сорт «Русселиана» дуже привабливим. Він зможе прикрасити будь-яке приміщення.

  Варто відзначити, що «Русселиана» також є стійкою до негативних факторів навколишнього середовища. Це робить її популярною серед населення, адже за невибагливою рослиною легше доглядати.

  Голден Крем

  Даний сорт декабриста дуже цікавий. Справа в тому, що він має жовті суцвіття. Причому відтінок їх ніжний і приємний, прямо таки сонячний. Варто відзначити, що в природі декабристи не квітнуть жовтим. Але селекціонери постаралися і вивели такий вигляд. Працювати їм довелося довго, завдання перед ними стояло не з легких. Все ж у них вийшло створити теплий сонячний декабрист.

  Аспен

  Цей загокактус є махровим. Цвіте він білим і блідо-рожевим. Тичинки рослини мають жовтий колір. Декабрист даного сорту трохи нагадує гвоздику при цвітінні. Виглядає він дуже урочисто. Така рослина добре розташовувати в залі, де багато простору і квітка може постати у всій своїй красі.

  Гертнера

  Декабрист «Гертнера» дуже яскравий і красивий. Його квіти нагадують дзвіночки з загостреними пелюстками. Бутони мають яскраве червоно-оранжеве забарвлення. Листя темно-зелені. Така забарвлення різко контрастує, що робить «Гертнеру» дуже помітною і виразною.

  Шлюмбергера (декабрист): виды, размножение и уход

  Шлюмбергера, или декабрист невозможно перепутать с любым другим представителем флоры. Его утонченные плоские, но мясистые, стебли с зубчатой окантовкой, которые в сезон цветения покрываются нарядными группками соцветий, уже давно привлекают внимание растениеводов, что делает шлюмбергера одной из популярнейших комнатных культур. Заказать горшечные вечнозеленые растения, а также другие цветы в Чернигове можно онлайн, не выходя из дома или офиса.

  Особенности шлюмбергеры

  Шлюмбергера (Schlumbergera), или зигокактус — это вечнозеленое растение, принадлежащее к семейству Кактусовые. У культуры поникающие побеги, которые хорошо ветвятся и быстро разрастаются. Изначально цветки декабриста были только красными, но позднее, благодаря упорным трудам селекционеров, были получены гибриды с розовыми, коралловыми, желтыми, белыми и пурпурными бутонами. Высота зигокактуса в среднем равняется 25-40 сантиметрам. Свое официальное название культура получила в честь Ф. Шлюмбергера, ботаника и коллекционера кактусов родом из Франции, который доказал, что декабрист — это член семейства Кактусовых. В дикой природе растение встречается в южных районах Бразилии.

  Для наших цветоводов декабрист примечателен тем, что его цветение начинается в пору, когда остальное преобладающее количество комнатных культур уже отцветает. Зигокактус может быть сформирован и как ампельный вид. Формирование бутонов происходит на концах побегов. Диаметр каждого составляет 2,5 сантиметра и более. Какой бы ни была расцветка соцветий, она всегда насыщенная и яркая. Если цветок будет получать должный уход, он сможет радовать вас своим ростом и пышным цветением около 20 лет подряд. Выращивание зигокактуса должно осуществляться с соблюдением ряда требований:

  1. Не ставьте горшок с цветком на южные окна, поскольку из-за избытка света у растения начнут отмирать концы побегов.
  2. В теплый период года почаще выносите горшок с цветком на балкон или на веранду. Ставьте его там, где есть небольшая тень.
  3. Теплый душ пойдет летом декабристу только на пользу. Также желательно систематически опрыскивать куст из пульверизатора.
  4. Зигокактус очень чувствителен на этапе бутонизации. Старайтесь в это время не трогать его лишний раз: не обрезать и даже просто не поворачивать горшок.

  Декабрист — не только высокодекоративная, но и полезная культура. В доме, в котором растет шлюмбергера, редко бывают ссоры, недомолвки и беды. Цветок отдает свою положительную энергетику, но в то же время, требует некоторой отдачи от хозяев. Так, загокактусу «нравится», когда с ним общаются, говорят комплименты за яркое цветение. Кроме того, есть мнение, что декабрист способен утолить аллергические симптомы и улучшить сон. Учитывая последнее, будет неплохо, если вы поставите горшок с цветком в спальне.

  Виды шлюмбергеры

  К роду шлюмбергеры принадлежит примерно 50 разновидностей, но только две из них стали прародителями того большого количества сортов и гибридов, которые сейчас активно культивируются цветоводами.

  Шлюмбергера Бакли (Schlumbergera buckleyi)

  Шлюмбергера Бакли — гибридная разновидность, выведенная селекционерами еще в начале 19-го столетия. Членики побегов отличаются округлыми зубцами, которые сливаются между собой. Стебли свисающие, включают большое количество сегментов, за счет чего данный зигокактус наиболее декоративен именно в виде ампельного растения. Многоярусные соцветия формируются на концах побегов. Бутоны-колокольчики окрашены в ярко-розовый, нежно-розовый, красный цвета. Каждый цветок довольно крупный и живучий (цветет на протяжении двух недель). Сезон цветения шлюмбергера Бакли берет начало во время новогодних праздников.

  Шлюмбергера Либерти Джасма Джей (Schlumbergera Liberty jasma jay)

  Шлюмбергера Liberty jasma jay является родственницей шлюмбергеры Бакли и отличается своими оригинальными соцветиями-хамелеонами, которые меняют свой окрас на протяжении всего периода цветения. В самом начале цветения лепестки бутонов окрашены в красный цвет, но позднее становятся нежно-розовыми. А под конец периода цветения на их поверхности появляются зеленые вкрапления. Зигокактус Либерти Джасма Джей неприхотлив в уходе, спокойно переносит пересадку, быстро приживается на новом месте и зацветает в тот же сезон.

  Шлюмбергера Энигма (Schlumbergera Enigma)

  Шлюмбергера Энигма отличается от всех остальных представителей рода формой соцветий, которые похожи на лохматые пучки. Каждый бутон небольшой, по форме напоминает колокольчик, имеет розовые лепестки и крупные белоснежные тычинки длиной около 7 сантиметров.

  Шлюмбергера Каутского (Schlumbergera Kautskyi)

  Шлюмбергера Каутского отличается члениками средних размеров (4 сантиметра в длину и 1,5 сантиметра в ширину). Бутоны же сравнительно крупные, около 5 сантиметров. Лепестки узкие, с острыми концами, фиолетовые.

  Шлюмбергера русселиана (Schlumbergera russelianum)

  Шлюмбергера русселиана в высоту достигает не более 30 сантиметров. Побеги плоские и гладкие. Данный сорт отличается отсутствием колючек, что делает его популярным среди комнатных цветоводов (в особенности тех, у кого есть дети). Чашелистики бутонов зеленые, а лепестки малиновые, розовые или насыщенно-сиреневые. Зигокактус русселиана очень живучий и хорошо переносит неблагоприятные условия окружающей среды.

  Шлюмбергера усеченная (Schlumbergera truncates)

  Побеги шлюмбергеры усеченной начинают расходиться на ветви, начиная с середины, и красиво свисают во все стороны. Длина каждого стебля составляет порядка 40 сантиметров. На краях члеников есть колючки. Цветовая палитра бутонов вида очень широкая. Также большой популярностью пользуются сорта, полученные на основе усеченного зигокактуса.

  1. Bridgeport. Второе название данной культуры – белоснежная шлюмбергера. Как несложно догадаться из названия, лепестки бутонов окрашены в белый цвет. Реже встречаются экземпляры со светло-розовыми цветками. При этом форма бутонов не вытянутая, а более шарообразная.
  2. Cambridge. Данный сорт отличается оригинальными оттенками и формой бутонов. На начальном этапе цветения бутоны коралловые, но позднее становятся желтыми.
  3. Christmas Charm. Наиболее распространены кусты с красными бутонами, но также встречаются экземпляры с розовыми соцветиями всевозможных оттенков. Зигокактус Christmas Charm отличается стремительными темпами роста, наиболее декоративен, если выращивать его в качестве ампельного.
  4. Kris Kringle. Сорт отличается бутонами насыщенно-красного цвета, миниатюрными размерами и маленькими члениками.
  5. Lavender doll. Культура со сравнительно длинными сегментами. Бутоны крупные, нежно-пурпурного цвета. Выращивается в виде ампельного, реже встречаются прямостоячие кусты (для их формирования необходима ежегодная прищипка).
  6. Peach Parfait. Куст, который предпочтительно выращивать в качестве прямостоячего.
  7. Santa Cruz. Соцветия данного сорта окрашены в насыщенно-грейпфрутовый цвет. Также лепестки бутонов Santa Cruz рано приобретают свой броский оттенок.
  8. Twilight Tangerine. Бутоны культуры нежно-розовые или нежно-лососевые. Побеги довольно широкие, сплющенные.

  Шлюмбергера Голден Крем (Schlumbergera Gоldеn Сrеаm)

  Этот высокодекоративный сорт зигокактуса отличается золотисто-желтыми соцветиями, но их оттенок не броский, а мягкий и приятный глазу. Шлюмбергера Gоldеn Сrеаm — это гибридный сорт, в дикой природе не существует декабристов с желтыми бутонами. Появлению данного вида на свет мы обязаны усердным трудам селекционеров.

  Шлюмбергера Аспен (Schlumbergera Aspen)

  Шлюмбергера Аспен – махровый зигокактус, соцветия которого окрашены в белый и светло-розовый цвет. Тычинки длинные, ярко-желтые. Декабрист Аспен чем-то немного похож на гвоздику. Сорт признан высокодекоративным. Благодаря раскидистым побегам, куст лучше всего смотрится в акцентных точках помещения. Например, его можно ставить на центральное место в зале или в холле, чтобы все могли оценить его красоту.

  Шлюмбергера Гертнера (Schlumbergera gaertneri)

  Шлюмбергера Гертнера представляет собой высокодекоративный куст, который отличается насыщенным огненно-алым окрасом соцветий. Форма цветков трубчатая, с остроконечными лепестками. Побеги темно-зеленые, на фоне броских бутонов выглядят контрастно.

  Размножение шлюмбергеры

  Размножение шлюмбергеры, как и размножение кливии, эффективнее всего осуществляется вегетативно. Если быть точнее, то лучше всего прибегать к черенкованию. Для этого выберите здоровый побег и отделите от него 2-3 крайних членика. Это можно сделать просто прокручиванием. Затем отрезки оставляют на пару суток на открытом воздухе для просыхания. После этого черенки рассаживают по емкостям с увлажненной почвой и сверху накрывают прозрачной крышкой (например, банкой). На укоренение емкости с саженцами отправляют в темное и прохладное место. Крышку регулярно приоткрывают для проветривания и удаления конденсата. Как правило, зигокактус размножают черенками сразу после плановой обрезки и это делается, чтобы не выкидывать готовые черенки.

  Уход за шлюмбергерой

  Уход за шлюмбергерой, как и уход за тигридией и другими цветущими экзотическими растениями требует соблюдения определенных правил.

  Выбор горшка

  Корневая система зигакактуса развита плохо, так как в условиях дикой среды декабрист вырастает неподалеку от высоких деревьев с развитым корневищем. Таким образом, для посадки куста достаточно будет горшка средних размеров (примерно 10 сантиметров в высоту и 5 сантиметров в поперечнике).

  Грунт

  Главное требование, предъявляемое для грунта, заключается в том, что он должен быть мягким, воздушным и влагопроницаемым. Субстрат можно приобрести в специализированном магазине или же смешать своими руками. Вам понадобятся сухой торф, речной песок и лиственная почва в равных частях. Также на дне горшка непременно должен быть хороший слой дренажа, так как декабрист негативно относится к заболачиванию субстрата. Суглинистые и глинистые субстраты лучше оставить для других, менее требовательных культур.

  Освещение

  Наиболее оптимальным местом для горшка с зигокактусом станут восточные и западные подоконники. Там цветку будет достаточно солнечного света, и его побеги не будут ссыхаться. Зимой избегайте зон неподалеку от систем отопления и обогревателей.

  Температурный режим

  В холодный период года температура в помещении не должна превышать 20 градусов. Если будет жарче, куст не погибнет, однако цветочные почки могут так и не созреть. Способствовать скорейшему развитию точек роста станет непродолжительный световой день и умеренная прохлада. Если температурные показатели опустятся до 5 °C, декабрист погибнет. В летний период куст не должен долгое время находиться в условиях зноя, на общее здоровье растения жара не повлияет, но что касается цветения, то это вряд ли произойдет.

  Полив

  Зигокактус отличается от большинства Кактусовых тем, что предъявляет определенные требования к поливу. Так, увлажнять куст необходимо регулярно, а вода должна быть комнатной температуры, очищенной или хотя бы хорошо отстоянной. От нехватки влаги шлюмбергера начнет ослабевать и терять свои жизненные силы, тогда как остальные кактусы, привыкшие к пустынным условиям, будут продолжать свой жизненный цикл в нормальном режиме.

  Влажность воздуха

  Чтобы загокактус пышно цвел на протяжении длительного времени, необходимо постоянно поддерживать высокую влажность воздуха в помещении. Опрыскивание должно быть щедрым и регулярным, в особенности в теплый период года. Зимой увлажнение куста должно быть осторожным, иначе оставшиеся капельки вызовут переохлаждение растения. Вода для опрыскивания должна быть слегка подогретой. При низком уровне увлажнения воздуха с декабриста начнут облетать цветки.

  Удобрение

  Первую подкормку декабриста осуществляют в марте. Далее каждый месяц в субстрат вносят универсальное минеральное удобрение для кактусов, но только берут для этого ½ дозы от той, которая указана в инструкции. Во время периода активного роста и развития частоту внесение удобрений повышают до 2 раз в месяц. Многие садоводы попутно с удобрениями советуют обрабатывать декабрист системными фунгицидами, чтобы исключить риск попадания грибковой инфекции. Когда начнется осень, подкормку куста приостанавливают.

  Пересадка

  К пересадке зигокактуса приступают под конец зимы (именно к этому времени куст отцветает). Юные экземпляры пересаживают единожды в год, а взрослые растения — раз в 4-5 лет. У декабристов поверхностная корневая система, исходя из этого, для культуры стоит подбирать широкий и невысокий сосуд. Сначала на дно емкости кладут дренажный материал, который будет занимать треть от общего объема. Затем засыпают покупной или приготовленный собственноручно субстрат, предварительно смешанный с небольшим количеством керамзита или мелкими кусками кирпича (для рыхлости), и высаживают растение. Также многие цветоводы рекомендуют добавлять в почву для пересадки немного древесной золы или угольной крошки, чтобы обеззаразить ее. Кислотность субстрата при этом должна быть слабой.

  Обрезка

  К обрезке зигокактуса приступают довольно редко. Санитарная обрезка приветствуется только в том случае, если куст сильно разросся и стал выглядеть неопрятно. К тому же, удаление концов побегов будет стимулировать развитие новых члеников, которые более предрасположены формированию бутонов.

  Цветение

  Куст шлюмбергера не просто так получил народное название «декабрист». Дело в том, что цветение растения приходится именно на декабрь. Также существуют определенные разновидности, которые зацветают в феврале, но их немного. Формирование бутонов приходится как раз на начало зимы. В этот период беспокоить куст (перемещать с места на место, поворачивать другим боком к солнцу) запрещается. Если данное правило не будет соблюдено, еще нераспустившиеся цветки могут начать опадать. Все, что от вас требуется в это время — удобрять растение, поддерживать высокую влажность воздуха в помещении и контролировать температурный режим (должно быть не жарче 20 градусов). Цветение здорового декабриста всегда обильное и пестрое. Самые популярные оттенки бутонов — малиновый, красный, фиолетовый, коралловый, белый.

  Период покоя

  Начало периода покоя приходится на конец зимы, когда куст отцветает. Теперь самое время перенести куст в прохладное помещение (с температурой около 15 градусов), обеспечить редкие скудные поливы и нечастые опрыскивания. Главное, чтобы ком грунта не пересох полностью. Если вы планируете надолго покинуть жилище, попросите знакомых или соседей изредка поливать зигокактус.

  Вредители и болезни

  Декабрист хоть и выносливый цветок, все же может пострадать от неблагоприятных факторов окружающей среды. Иногда с растением происходит следующее.

  1. Увядание растения. Зачастую подобное явление связано с тем, что зигокактус заразился фитиумом, фитофторой или корневыми заболеваниями. Так, корневище может перемерзнуть из-за пониженных температур или полива слишком холодной водой. В результате этого ствол куста становится вялым. Кроме того, корневая система может не только перемерзнуть, но и перегреться. Также корни начнут болеть, если вы будете удобрять культуру подкормками с чрезмерно высокой концентрацией питательных веществ. При первых признаках увядания шлюмбергеру необходимо как можно скорее пересадить в свежий субстрат.
  2. Куст не цветет. Окультуренный зигокактус не начнет цвести, пока не ощутит, что для этого сложились оптимальные условия. Чтобы это произошло, кусту необходимо создать правильный режим отдыха. Для этого начиная с конца сентября и вплоть до начала декабря растение перемещают в прохладное помещение, не удобряют и редко поливают в малых объемах. 1-2 декабря горшок с цветком можно переставлять в обычные комнатные условия, на светлое место. Затем восстанавливают режим полива и увлажнения. Некоторые регулярно поворачивают куст по кругу, чтобы он развивался равномерно со всех сторон. Когда на декабристе сформируются первые бутоны, внимательно следите за состоянием грунта и не допускайте его пересушивания. Как уже упоминалось ранее, лишний раз трогать горшок в это время запрещается, иначе все бутоны могут облететь.
  3. Отмирание и опадание члеников. Иногда может происходить так, что части побегов опадают у, на первый взгляд, совсем здоровых кустов. Чаще всего подобное происходит из-за нашествия паутинных клещей. Проведите осмотр куста, чтобы выявить паразитов. Если насекомых не было обнаружено, вероятнее всего шлюмбергере не хватает питательных микроэлементов. Тут уже одно из двух — либо почвосмесь слишком истощенная, либо вы забыли вовремя удобрить куст. Решить проблему поможет специальная подкормка для эпифитных кактусов в жидком виде, которую не только вносят в грунт, но и распределяют по побегу. Если это не помогло, остается лишь пересадить растение в свежую землю. Когда у куста облетают крайние сегменты, это говорит о том, что в помещении низкая влажность воздуха или куст испытывает стресс, связанный со скачками температур или пересадкой в неподходящий момент.

  Также декабрист может подвергаться атакам насекомых-вредителей. Так, если вы заметите на побегах рыжевато-коричневый налет и тонкую паутинку, значит на кусте завелся паутинный клещ. Эти микроскопические паразиты отличаются желто-коричневым панцирем и практически незаметны человеческому глазу. Колонии данных насекомых появляются там, где продолжительное время наблюдается крайне низкий уровень влажности воздуха. Чтобы их уничтожить, зигокактус обрабатывают раствором инсектицидов или инсектоакарицидов. При необходимости опрыскивание можно повторить через 1-2 недели. Мучнистый червец — еще один паразит, который может поселиться на растении. Признаками его жизнедеятельности являются белые хлопья между побегами. Прогнать насекомых можно при помощи системного инсектицида Актара.