§ 2. ЯК ВЕДЕТЬСЯ ПІДРАХУНОК ІСТОРИЧНОГО ЧАСУ
Навіщо люди почали вести відлік часу від певної події? Зробіть припущення, до чого призвела б ситуація, якби люди відмовилися використовувати лічбу часу.
Що таке хронологічна послідовність і що вона дає історикам?
Вивчати історію без дат неможливо. Тому для вчених-істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й установити її дату та тривалість.
Утім, для того щоб орієнтуватися в часі (наприклад визначити рік події), потрібна його точка відліку — ера (від латинського — вихідне число). Ерою (літочисленням) називається лічба (відлік) років від певної події.
Щоб вести відлік часу, люди домовлялись, який рік вважати першим. Найчастіше народи в давнину вели відлік часу від якоїсь визначної події в їхньому житті. Так, стародавні єгиптяни розпочинали відлік часу від початку володарювання кожного правителя. Давні римляни вели відлік часу від заснування міста Рим. Народи, які сповідують іслам, ведуть літочислення з 622 р., коли пророк Мухаммад (засновник цієї релігії), рятуючись від грізної небезпеки, переселився з Мекки до Медіни. Таким чином, у різних народів відлік часу вівся по-різному. А це було незручно.
2. Що означає «наша ера»?
Близько двох тисяч років тому виникла християнська релігія. Серед багатьох народів поширилась віра в те, що на Землі у вигляді простої людини жив Син Божий — Ісус Христос. Згодом народи, котрі сповідували християнство, стали вести відлік часу від Різдва Христового — моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Нині ця ера прийнята майже у всьому світі не лише християнами, а й у тих країнах, де християнська релігія не набула поширення.
Запам’ятайте
Щоб уникнути плутанини, дати до нашої ери (до народження Христа) вказують з обов’язковим позначенням: «до Р. X.» або «до н.е.»
Проте люди жили і творили і до Різдва Христового. Усе, що сталося до моменту народження Ісуса Христа, вважається подіями до нашої ери та записується скорочено — до н.е. або до Р. Х. (до Різдва Христового). Наприклад «345 р. до н.е.». Рік нашої ери, тобто дату події, що відбулася після Різдва Христового, зазвичай вказують без позначення.
3. Що потрібно знати при лічбі років?
Одним з основних вимірників історичного часу є рік. Аби простіше рахувати великі проміжки часу, кожні сто років вважають одним століттям, або віком. Тисячу років (або десять століть) — це тисячоліття.
Під час написання історичної дати використовують такі скорочення: тисячоліття — тис., століття — ст., рік — р., роки — рр.
Щоб уявити плин історичного часу намалюємо пряму лінію.
Позначимо на ній початок нашої ери і нанесемо часові проміжки — роки, століття, тисячоліття.
Таку лінію називають шкалою, або стрічкою часу.
Праворуч від дати народження Ісуса Христа — події нашої ери, ліворуч — до нашої ери.
Різдво Христове. Поклоніння волхвів (українська ікона XVII ст. автор Йов Кондзелевич)
Рік напередодні народження Ісуса Христа називають першим роком до н.е., а перед цим були другий, третій і т.д. роки до н.е. Тобто відлік часу до Різдва Христового іде немовби у зворотному порядку. Наприклад, друга Пунічна війна розпочалася в 218 р. до н.е., а завершилась у 201 р. до н.е.
Якщо потрібно дізнатися, скільки років відбувалась та чи інша подія, яка сталася до нашої ери, то від початку події віднімаємо рік її завершення. Наприклад, 218 – 201 = 17. Таким чином, друга Пунічна війна тривала 17 років. Для подій нашої ери все навпаки: від року кінця події віднімають рік її початку.
Слід запам’ятати, що під час підрахунку років до нашої ери, чим більше число років, тим подія відбулася раніше, тобто далі від нашого часу. Утім, дати деяких подій історики вказують лише приблизно. Причина цього в тому, що не про всі історичні події є точні відомості в історичних джерелах або такі події відбулися в часи, коли ще не було писемності.
Скульптурне зображення давньогрецького бога Хроноса
Він був уособленням часу, тому його часто зображують із пісковим годинником у руках. У стародавніх греків слово «хронос» стосувалося послідовності подій, часу минулого.
Запам’ятайте
Під час лічби часу потрібно враховувати, що нульового року в історії немає.
Це потрібно знати тоді, коли, наприклад, підраховуємо вік людини, що народилася до н.е., а померла після її початку. Складаючи суму років потрібно віднімати один рік. Перший римський імператор народився у 63 р. до н.е., а помер в 14 р. н.е. Отже, він прожив: (63 + 14) – 1 = 76 років.