Реформа освіти: як зміниться українська школа

Реформа української освіти, яка почалася з початкових класів, продовжується і в середній школі. Наступним її кроком стало прийняття депутатами закону “Про загальну середню освіту”.

Про цей закон кажуть, що він зводить стіни і дах для цієї реформи, а от в опозиції його критикують. “Освіті потрібні системні зміни, але те, що ми отримали, це робота не на “5”, а на “3”, – каже депутатка “Голосу” Інна Совсун.

За її словами, хоча закон і запроваджує важливі нововведення, водночас, не відповідає на багато питань: чому МОН зберігає контроль над тим, що відбувається у школах, та коли будуть підвищені зарплати вчителів.

Що має змінитися в українських школах у зв’язку з новим законом, розповідає ВВС News Україна.

Скільки дітей має бути в класі?

Закон встановлює ліміти на кількість учнів у класах – від 5 до 24 учнів для молодшої школи, і до 30 учнів для решти класів.

Проте, як виконуватиметься ця норма на ділі, невідомо. У багатьох містах, їхніх спальних районах та передмістях Києва, поширена ситуація, коли в класах перебуває по 35 і більше дітей, навчання триває у дві зміни.

Приміщень мало, дітей багато. У Міносвіти кажуть, що будувати школи – це відповідальність місцевої влади.

“Це все відповідальність місцевої влади: будувати школи і займатись демографічним прогнозом. Розуміти, скільки у нас дітей народилося і скільки підуть у перший клас, формувати мережу шкіл. У багатьох містах кошти на це є, було б бажання”, – говорила нещодавно в інтерв’ю BBC News Україна Ганна Новосад.

“У нас величезна проблема з мережею шкіл і цей закон не дає відповіді на питання, що з цим робити”, – критикує цей закон ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун.

В Україні з одного боку не вистачає шкіл, а з іншого – є школи, де дуже мало учнів. На фото – будівництво школи у місті Рівне

Предмети на вибір

В учнів буде право частково обирати, які навчальні предмети вивчати, розповідають про реформу освіти в МОН.

При цьому для вивчення предметів учні можуть формувати міжкласні групи навіть з дітей різних років навчання.

У фракції “Голос” вважають, що вибір предметів для учнів у школах можна було прописати чіткіше.

“Ми пропонували дати кожному випускнику можливість обирати 30% базових предметів, 40% – профільних і 30% – на власний вибір. Цього в законопроєкті немає”, – критикувала законопроєкт депутатка з фракції “Голос” Наталя Піпа. Вона назвала такі зміни напівреформою і закликала їх доопрацювати.

Навчання вдома

Вперше в законі закріплюється домашня форма навчання. Також там йдеться про так звану індивідуальну освітню траєкторію.

Цей механізм має допомогти організувати гнучкий графік навчання для дітей з особливими освітніми потребами й учнів, які поглиблено навчаються поза школою, чи хочуть вчитися вдома.

Для такого індивідуального навчання учень та/або його батьки мають звернутися із заявою до школи. Під це створюють індивідуальний навчальний план. Його має схвалити педрада та затвердити директор.

Якщо учень вивчає якісь предмети поза школою, для оцінювання його знань будуть проводить річне оцінювання чи державну підсумкову атестацію.

Школяр, який навчається вдома, має два рази на рік здавати роботу – семестровий контроль.

Невічні директори

У багатьох українських містах директори шкіл працюють на своїх посадах десятки років.

Згідно з законом “Про освіту”, директор зможе займати свою посаду не більше двох термінів по шість років поспіль в одній школі.

Також закон встановлює, що вчителі та батьки можуть відігравати дорадчу роль під час вибору директора, але сам конкурс на цю посаду буде проводити незалежна комісія.

Під час конкурсу має бути відеотрансляція. Кандидати мають представити стратегічний план розвитку школи.

При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які працюють з безстроковими трудовими угодами, перейдуть на угоди терміном на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком).

Також до 1 липня 2020 року вчителів-пенсіонерів мають перевести на строкові. На практиці це може означати, що з так їх легше буде звільнити.

Цю норму розкритикували, назвавши дискримінаційною, у фракції “Батьківщина”.

“Переведення на контракт керівників, а особливо педагогів-пенсіонерів, та ще й на один рік, фракція вважає не просто дискримінацією, а такою нормою, яка порушує кодекс про працю. Це може кадрово знекровити у першу чергу сільську школу”, – заявив у Раді депутат Іван Криленко.

Недискримінаційні оцінки

Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів “на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання”, пояснюють у МОН зміни, які чекають на освіту.

Там і раніше говорили, що відтепер про оцінки дітей мають повідомляти не на загальних батьківських зборах, а під час індивідуальних зустрічей.

Крім того, у школах обіцяють більше учнівського самоврядування. Наприклад, право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педради.

Планується, що з держбюджету будуть оплачувати індивідуальні та групові консультації на базі школи.

Діти, які довго перебувають на лікуванні, отримають право здобувати освіту в медзакладах.

Мова навчання

Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Цю статтю закону написали після численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у середовищі своєї мови та не мають держави, яка б цю мову захищала. Насамперед йдеться про кримських татар.

Для них у першу модель заклали навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

• материнською мовою, поряд з вивченням державної, навчатимуться у початковій школі;
• у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчання має бути українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
• зі старшої школи не менше 60% навчання має бути українською.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Йдеться про нацменшин, які проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова), пояснюють у Міносвіти. Там початкова школа також буде мовою нацменшини (російською) разом із вивченням української. З 5-го класу не менше 80% навчального часу має бути українською.

Що зміниться для вчителів?

Вчителі отримають більше свободи у створення програм. Вони можуть розробляти власні системи оцінювання та заохочення учнів. Але ці оцінки все одно мають переводити у 12-бальну шкалу.

У Міносвіти запевняють, що закон передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати.

Питання зарплат для вчителів викликало чи не найбільше дискусій в Раді під час обговорення закону про освіту.

“Коли вчителі почнуть отримувати нові зарплати? Пані міністр обіцяла реформу заробітних плат, де вона?”, – запитувала Інна Совсун з трибуни парламенту.

“Я не бачу, щоб уряд підтримував МОН і в середній освіті, і у вищій, і позашкільній такою мірою, щоб це відповідало революційним змінам. Шановні депутати монобільшості, допоки ви не підтримаєте фінансово школу, змін там не буде. Давайте підтримаємо українського вчителя гривнею”, – заявила Ірина Констанкевич, депутатка групи “За майбутнє”.

“Це лише окремі кроки у напрямку збільшення зарплати вчителя”, – говорила про новий закон міністерка Ганна Новосад.

За її словами, цього року МОН планує комплексну реформу заробітної плати. Вона має передбачати внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів.

Безпека

Також, згідно з новими змінами, вчителі мають обов’язково вивчати домедичну допомогу.

До того ж закон закриває доступ до шкіл особам, які вчинили злочин проти статевої свободи дитини.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Освітня статистика: де можна відшукати дані

Достовірна статистика – дуже важливе джерело інформації для виявлення проблем у будь-якій сфері суспільного життя та пошуку шляхів їх розв’язання, формування належної державної та місцевої політики і забезпечення прав, зокрема прав учасників освітнього процесу.

Не володіючи інформацією про точну кількість закладів освіти, які функціонують, закладів, які планується реорганізувати, здобувачів освіти, кількість класів кожного року навчання, працівників закладів освіти, неможливо раціонально виділити та розподілити кошти з державного бюджету, субвенції, розподіляти кошти місцевих бюджетів. А фінансування та ефективність використання коштів мають одні з найважливіших значень для того, щоб забезпечувати якісну освіту та права учнів, батьків, вчителів. Адже достатнє фінансування – це здорове харчування учнів, теплі класи, обладнані всім необхідним, відсутність поборів із батьків, достатня кількість підручників. А цього неможливо досягнути, не спрогнозувавши, скільки грошей потрібно на утримання одного учня або скільки учнів навчатиметься у 8 класі через 3 роки.

Ми вже неодноразово звертали увагу на те, що з освітньою статистикою в Україні, на жаль, чимало проблем, бо особисто зіткнулися з цими проблемами, приміром, коли намагалися знайти статистику (якої не виявилося) про кількість вакцинованих педагогів у кожній області, перевірити дані про кількість закладів освіти. Не було і немає повноцінних досліджень про освітні втрати здобувачів освіти під час дистанційного навчання.

Але все ж є багато корисних джерел освітньої статистики, які дозволяють знаходити прогалини, робити висновки про проблеми й позитивні зміни у цій сфері, працювати над вирішенням проблем та відстоювати власні права. Минулого разу ми писали, де батькам шукати інформацію про заклад освіти: ПОСИЛАННЯ. Сьогодні підготували добірку таких ресурсів із важливими та цікавими освітніми даними, зокрема, про середні видатки на одного учня, закупівлі закладів освіти, залишки освітньої субвенції тощо для освітніх управлінців та всіх, кого цікавить освітня статистика.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ ОСВІТНЬОЇ СТАТИСТИКИ

• Інтерактивний аналітичний інструмент Міністерства фінансів України – «дашборд». На сайті Мінфіну ви можете ознайомитись із двома видами дашбордів – про бюджетні видатки на загальну середню та вищу освіту. Видатки на одного здобувача освіти у школі залежать, зокрема від кількості закладів освіти в області, ОТГ, кількості здобувачів освіти та працівників, фінансової спроможності областей, громад та засновника закладу освіти, від того, сільська це місцевість, чи міська тощо. Дашборд надає узагальнені дані видатків на одного учня по країні, а також загальні шкільні видатки та видатки на 1 учня по кожній області, по кожній школі у певній територіальній громаді. Для цього дашборд знайомить також із кількістю закладів, учнів, наповнюваністю класів та кількістю учнів на одного вчителя, кількістю непедагогічного персоналу та педагогічних працівників пенсійного віку. Крім цього у дашборді ви знайдете інформацію про середній рівень результатів ЗНО по областях тощо.

Таку інформацію можна знайти у дашбордах за 2018, 2019 та 2020 роки на сайті Мінфіну . Проте незрозумілим залишається, загальна сума яких видатків – з державного бюджету, лише з місцевого бюджету, чи і з державного, і з місцевого бюджету враховуються у дашборді.

Практично аналогічний дашборд видатків на вищу освіту, але він надає інформацію про заклади по областях і відповідно інформує про видатки по загальному фонду бюджету (держзамовлення) та по спецфонду бюджету (кошти за надання платних послуг) й надає окрему статистику по студентах, які навчаються за держзамовленням, та студентах-контрактниках.

• Державний веб-портал бюджету для громадян дозволяє ознайомитися з видатками на дошкільну, загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу, післядипломну, позашкільну освіту. А також наскільки було виконано річний план за видатками на освіту.
• На сайті Державної казначейської служби можна знайти довідки щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Такі довідки публікуються щомісяця двічі на місяць – на початку та в середині. А в квартальних звітах про виконання Державного бюджету України – переглянути надходження і використання освітньої субвенції та інших субвенцій у сфері освіти місцевими бюджетами територіальних громад.
• Єдиний веб-портал використання публічних коштів– на цьому інформаційному ресурсі опубліковані відкриті дані про використання бюджетних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів.

СТАТИСТИКА У СФЕРІ ОСВІТИ

Заклади освіти – це насамперед не фінанси, а люди, які здобувають там освіту і працюють. Вище ми вже зазначали, чому так важливо знати загальну кількість учнів, педагогічних та непедагогічних працівників тощо. Наводимо джерела, де можна знайти таку статистику.

• Єдина державна електронна база з питань освіти містить реєстр суб’єктів освітньої діяльності з інформацією про заклади: вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти).
• Сайт Державної служби статистики України : тут ви знайдете інформацію про загальну кількість закладів загальної середньої освіти, починаючи з 1990 року, кількість учнів, зокрема, у денних та вечірніх (змінних) закладах, випускників, які отримали свідоцтво про базову та повну середню освіту, кількість вчителів. Також – про кількість закладів професійної (професійно-технічної) освіти, учнів у таких закладах, кількість зарахованих на навчання та випускників, про кількість закладів вищої освіти та здобувачів освіти в них та про інші заклади освіти. Щоб знайти цю інформацію, необхідно зайти в розділ сайту “Статистична інформація” та обрати “Освіта” у стовпці про демографічну та соціальну статистику. Статистика надається за даними МОН.
• Інформаційні бюлетені МОН розміщуються на сайті Інституту освітньої аналітики, у яких можна ознайомитися зі статистикою щодо найрізноманітніших освітніх тем та проблем. Це, зокрема відомості по кожній області про кількість дітей шкільного віку, чисельність і склад педагогічних працівників тощо. Крім закладів загальної середньої таку інформацію також можна знайти про санаторні, спеціальні та позашкільні заклади освіти. Також тут ви знайдете бюлетені про матеріально-технічне забезпечення закладів.
• Зведені форми статистичної звітності ЗЗСО також можна знайти на вебсайті Інституту освітньої аналітики
• Інформаційно-аналітичні збірники у сфері освіти , які готує Інститут освітньої аналітики, за результатами діяльності закладів освіти у навчальному році. У збірниках представлено статистично-аналітичні матеріали щодо особливостей функціонування системи освіти в Україні:

• Дашборд Ради національної безпеки і оборони України (сформований на основі даних Міністерства охорони здоров’я України) наводить загальну кількість працівників сфери освіти, які зробили щеплення першою та другою дозою вакцини в кожній області. Для того, щоб переглянути ці дані необхідно в лівому стовпчику обрати “Розподіл – за цільовою групою”. Як тільки Ви клікатимете клавішею миші на обраний регіон України, буде подаватись інформація про рівень щеплення різних цільових груп, зокрема працівників сфери освіти.

Як зазначено на вебсайті МОН , у Єдиній державній електронній базі з питань освіти міститься наступні реєстри:

• Реєстр документів про освіту (перевірка достовірності документів про вищу, фахову передвищу, професійну (професійно-технічну), загальну середню освіту);
• Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання (перевірка достовірності сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, що використовуються для вступу на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітніх ступенів молодшого бакалавра та фахового молодшого бакалавра);
• Реєстр студентських (учнівських) квитків (перевірка достовірності студентських (учнівських) квитків державного зразка закладів вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти);
• Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (перевірка достовірності сертифікатів педагогічних працівників, виданих за результатами успішного проходження сертифікації, строк дії яких не закінчився),
• «Довідки про навчання іноземців» (перевірка достовірності довідок про навчання іноземців, виданих закладами освіти).

Пам’ятайте, що, знаючи джерела освітньої статистики та володіючи статистичними фактами, ви підвищуєте шанси успішно захистити свої права.