Геометрично в найпростішому випадку чотиривимірний простір розглядається як евклідів простір чотирьох вимірів, у загальнішому розгляді він має неевклідову метрику, змінювану від точки до точки.
"З точки зору офіційної фізики, четвертий вимір – це час, так казав ще Ейнштейн. Якщо простір у нас тривимірний, то час – четвертий вимір", – стверджують науковці.
Триви́мірна гра́фіка, або 3D-графіка (від 3 Dimensions — «3 виміри») — розділ комп'ютерної графіки, сукупність прийомів та інструментів (як програмних, так і апаратних), призначених для зображення об'ємних об'єктів.
Фото: NASA / GSFC. З часів Альберта Ейнштейна простір-час фізики вважають сукупністю трьох вимірів простору та четвертого – часового (3+1). Властивості цього часового виміру вже тривалий час відомі: односторонність, незворотність руху, в якому протікає час. Ці ознаки можна обґрунтувати другим законом термодинаміки.
У наш час існує 22 такі одиниці вимірювання.
Ве́кторний (ліні́йний) про́стір — основне поняття лінійної алгебри, узагальнення множини всіх векторів на площині чи в просторі з операціями додавання векторів та множення вектора на скаляр. Прикладом векторного простору є Евклідові вектори. Вони відображають фізичні величини такі як сили: …