Зміст:

1 Національність даргінець: опис зовнішності, походження, традиції, мова
2 Чисельність населення в місті Тернопіль

Національність даргінець: опис зовнішності, походження, традиції, мова

Представники національності даргінців живуть на території сучасної республіки Дагестан. Це один з найбільших народів у цих місцях. Вони належать до кавкасійського типу європеоїдної раси. Віруючі представники цього народу сповідують іслам сунітського спрямування.

Народність у Дагестані

До національності даргінець сьогодні належить значна кількість жителів республіки Дагестан, що входить до складу Росії. За результатами останнього перепису населення, на території нашої країни проживає майже 600 тисяч представників цієї народності. У Дагестані їх найбільше – близько 16,5%, або, приблизно, півмільйона осіб.

Переважно вони живуть у кавказьких горах. Їхні селища відрізняються нудністю, будинки теракоподібні, в передгір ‘ях селяться більш вільно, мають великі і просторі двори.

Зовнішність

Характер, зовнішність даргінців більшості росіян можуть нагадати класичних представників кавказьких народностей.

У них сильне і вольове обличчя, видатний ніс, квадратне підборіддя. Часто чоловіки, які представляють національність даргінців, воліють носити бороди.

Традиційний костюм

Національний костюм даргінців – це одяг загальнодагестанського типу. Чоловіки воліють довгі штани, тунікоподібну рубаху, черкеску, бешмет, вівчинні шуби-накидки, бурки, папахи, війлочне і шкіряне взуття. Обов ‘язковим атрибутом національного костюма є довгий і широкий кинджал.

У цьому проявляється характер народу даргінці. Як і більшість з тих, хто проживає на сході, вони вкрай імпульсивні і запальні. Традиція ходити з кинджалом для самооборони народилася в давнину, коли цього вимагала неспокійна обстановка на Кавказі.

Для жінки національним костюмом даргінців – це, так звана сукня-рубаха (вона у формі туніки, а талія відрізана). У деяких місцях сукня може бути розпашною, тоді її називають архалук. Вітаються широкі або вузькі штани, війлочне або шкіряне взуття. Звичайний жіночий головний убір – чухта, також має бути біле або чорне покривало, виконане з бязі або полотна, в урочистих випадках використовують шовк. У деяких районах, наприклад, Кубачі або Кайтаг, застосовують кайму і вишивку.

У наші дні даргінці, які живуть у містах, носять звичайний сучасний одяг, нічим не виділяючись на тлі всіх інших. У традиційних костюмах можна побачити літніх людей або тих, хто проживає в сільській місцевості.

Діаспора

Представники національності даргінець проживають в абсолютно різних регіонах Росії. Їхня найбільша діаспора за межами самого Дагестану існує в Ставропольському краї. За останні роки їх чисельність у цьому регіоні значно збільшилася. Якщо в 1979 році проживали близько 16 тисяч даргінців, то під час перебудови – вже майже 33 тисячі осіб, а за останніми даними – 50 тисяч.

Також великі діаспори цієї національності можна зустріти на території Ростовської області (понад 8 тисяч осіб), Калмикії (близько 7,5 тисяч осіб), Астраханської області (понад 4 тисяч), близько трьох тисяч представників даргінської громади живуть у Москві.

Примітно, що кілька сотень представників цього народу вже давно влаштувалися далеко від своєї історичної батьківщини – в Красноярському краї. Перші даргінці тут з ‘явилися в 30-ті роки минулого століття. У 2000-х роках їх тут налічується майже 400 осіб. В основному, вони осіли в самому Красноярську, а також в Норильську, Шариповому та однойменному районі.

У країнах колишнього Радянського Союзу проживає зовсім невелика група даргінців. Відносно помітними їх можна вважати тільки до Киргизії. Там майже три тисячі представників цієї національності, що становить одну десяту відсотка від загальної кількості жителів у країні. Близько півтори тисячі даргінців живуть у Туркменії.

Етнонім

Саме слово “даргінець” “похідне від поняття” “дарг” “, яке означає” “внутрішність” “, тобто людина, яка протиставляє себе зовнішньому оточенню. Як вважає філолог Агеєва, яка вивчала цю проблему, сам етнонім “” даргінці “” з ‘явився відносно недавно. Ще в XVIII-XIX ст. представники цього народу входили в розрізнені політичні утворення.

Народність стосується європеоїдної раси, кавкасійного типу. Щодо походження даргінців висловлюється дві версії.

Першу називають гіпотезою тривалого автохтонного розвитку. Вона передбачає певний рівень ізоляції, в якому народність перебувала в умовах важкодоступного високогір ‘я. Це підтверджує ряд знахідок, зроблених в даних районах. Прихильник гіпотези 1916 і антрополог Валерій Павлович Алексєєв вважав, що кавкасійна група склалася на території, яку вона займає і в даний час. Сталося це в результаті консервації антропологічних особливостей найдавнішого населення, яке проживало в цих місцях. Можливо, вона сформувалася в епоху верхнього палеоліту або неоліту.

Зовнішній вигляд стародавніх даргінців описаний ще в арабського географа з Ширвана аль Бакуві. Дослідник, який жив на початку XV століття, відзначав, що тут мешкали люди високого зросту, білокурі і з гострими очима.

Друга гіпотеза міграційна, вона була запропонована доктором біологічних наук, антропологом Георгієм Францевичем Дебецем.

Народи Дагестану

Національний склад республіки Дагестан вважається одним з найбільш різношерстих на всій території Росії. Тут проживає 18 досить великих діаспор. Унікальність даного положення полягає в тому, що жодна з національностей не має більшості, а деякі, крім як в Дагестані, практично ніде більше не зустрічаються.

Народи, що населяють Дагестан, відрізняються своєю різноманітністю. Наприклад, складно десь ще знайти території, де проживають лезгини, лакці, табасарани, агули, рутульці, цахури.

У самому Дагестані найбільше проживає аварців, але навіть у них немає більшості. Їх близько 850 тисяч осіб, що приблизно 30% від загальної чисельності населення. Даргінців – 16,5%, кумиків – 14%, лезгин – 13%, чисельність інших національностей не перевищує 10%.

Культура

Примітно, що до XX століття письмової даргінської літератури просто не існувало. Раніше всі твори існували тільки в усній формі. Перші віршовані збірки даргінською мовою були видані в 1900-х роках. У мовному і граматичному відношенні вони залишалися півударгінськими і напіварабськими, містили твори виключно релігійного змісту.

Після Жовтневої революції даргінська література почала стрімко розвиватися. Спочатку збиралися і записувалися пам ‘ятники усної творчості цього народу, в 1925 року почала випускатися перша газета даргінською мовою, яка називалася “” Дарган “”.

У 1961 році на базі першої даргінської студії, відкритої при художньо-театральному інституті в Єревані, з ‘явився перший професійний драматичний театр даргінців. Він отримав ім ‘я засновника даргінської літератури, поета, який жив у XIX столітті, Омарла Батира.

Мова

Цікаво, що представники цього народу розмовляють даргінськими мовами, які належать до нахсько-дагестанської гілки. Це північнокавказька мовна сім ‘я.

Сама по собі даргінська мова розпадається на велику кількість діалектів. Серед них можна виділити обліковий, акушинський, кайтазький, цудахарський, чиразький, кубачингський, сіргінський, мегебський.

Сучасна літературна мова цього народу склалася на основі акушинського діалекту. Також серед даргінців дуже поширена російська мова.

Перші відомості про власну мову серед даргінців належать до другої половини XVIII століття. У 1860-х роках з ‘являється опис облікового діалекту. Протягом минулого століття основи писемності змінювалися двічі. У 1928 році арабиця була замінена латинським алфавітом, а з 1938 року стала використовуватися російська графіка. У сучасному алфавіті у даргінців 46 букв.

Музика

У наш час велике поширення отримали даргінські пісні. Існує велика кількість музикантів і професійних співаків з відповідним репертуаром.

Один з найпопулярніших виконавців даргінських пісень – Рінат Карімов. У його репертуарі є твори “” Для вас, даргінці “”, “” Ісбахи “”, “” Любов прийде “”, “” Моїй даргінці “”, “Зрозумій серце моє” “,” “Джерело любові” “,” “Сон” “,” “Чорноглазая” “,” “” “

Традиції даргінців

Про традиції цього народу можна скласти певне уявлення, ґрунтуючись на фольклорі цього народу. Він рясніє прокляттями і благими побажаннями, так що принципи менталітету цього народу стають зрозумілі. Цікаво, що найстрашніші даргінські прокляття ілюструють те, які звичаї головують в їхній ієрархії цінностей.

Якщо уважно вивчити те, що бажають даргінці другу або ворогу, то можна зрозуміти, що тут шанують старших, сімейні традиції і завжди раді гостям. Наприклад, серед даргінців поширено погрожувати тим, щоб старість виявилася нікому не потрібною, переламалися кістки у того, хто не любить гостей, рідні розсипалися, як намисто з порваної нитки.

Весільні традиції цього народу типові для решти Кавказу. Існують обряди сватання, потім йде отримання згоди на одруження, перебування нареченої в “” іншому “” будинку, якому передує обручення. Тільки після цього дівчину вводять у загальну кімнату і відправляють до джерела за водою.

Великою цінністю в сім ‘ї вважаються діти. Побажання бездітності вважається одним з найбільш суворих і жорстоких прокльонів. Дітей прийнято називати на честь пророків, шанованих у роду людей або давно померлих родичів. При цьому кожен знає, що він буде зобов ‘язаний відповідати цьому імені.

Чисельність населення в місті Тернопіль

Див. чисельність населення по найбільших містах України:

Помилка в тексті
Щось не працює
Ідея, побажання

Прохання додати до опису проблеми скрін сторінки з помилкою.

Введіть E-mail, щоб отримати відповідь:

Завантажити скрін сторінки з помилкою:

Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням виду: www.minfin.com.ua

Інформація на даній сторінці не є рекламою банківських послуг. Верифіковану банком інформацію про продукти та послуги можна подивитись на офіційному сайті відповідного банку.

Дзвінок в межах території України з усіх номерів операторів мобільного та міського зв’язку за тарифами операторів

Графік роботи: понеділок – п’ятниця з 09:00 до 18:00

Юридична адреса: Україна, Київ, Вадима Гетьмана, 1-Б, 3 поверх