Кількість пальців та їх розміщення у птахів лісів та птахів степів

У всіх птахів, незалежно від місця проживання, на ногах по чотири пальці. Однак їх розміщення та довжина можуть відрізнятися в залежності від способу життя.

Птахи лісів, як правило, мають довгі пальці з гострими кігтями, які допомагають їм лазити по деревах. У більшості випадків три пальці спрямовані вперед, а один – назад. Таке розміщення пальців забезпечує птахам міцне зчеплення з гілками. Наприклад, у сойки, дятла, синиці, шпака пальці спрямовані вперед, а у голуба, горобця, синитви – два пальці спрямовані вперед, а два – назад.

Птахи степів, як правило, мають короткі пальці з тупими кігтями, які допомагають їм пересуватися по твердій поверхні. У більшості випадків всі чотири пальці спрямовані вперед. Таке розміщення пальців забезпечує птахам стійкість на землі. Наприклад, у жайворонка, куріпки, перепела, журавля пальці спрямовані вперед.

Однак існують і винятки з цих правил. Наприклад, у качкодзьоба, який живе в Австралії, на передніх лапах є перетинки, що дозволяє йому плавати. У лебедя, гусака, качки, чорногуза на ногах є плавальні перетинки, які допомагають їм триматися на воді.

Таким чином, кількість пальців та їх розміщення у птахів є пристосуванням до способу життя.

Урок “Птахи. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості.”

Розробка уроку в якій дається загальна характеристика птахам, формуються знання про особливості організації та процесів життєдіяльності птахів, пов’язаних із пристосуванням до польоту. У учнів виховується етично-ціннісне ставлення до природи.

Тема: Птахи. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування

Мета: дати загальну характеристику птахам; сформувати знання про особливості організації та процесів життєдіяльності птахів, пов’язаних із пристосуванням до польоту; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою думку; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

«Людина створена для щастя, як птах для польоту».

І. Організаційний момент

Прийом «До успіху». (Слайд 1)

Давньогрецька мудрість говорить: “Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового”. Тож давайте посміхнемося один одному і вперед, до нових знань

— Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.

Для того щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними.

Девіз уроку:

Не просто слухати, а чути..

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Прийом «Установи відповідність». (Слайд 2,3)

Установити відповідність між зображеннями плазунів та їхніми назвами:

Прийом «Відгадай загадки». (Слайд 4,5)

З давніх-давен ці рептилії є символом повільності, проте це стосується лише сухопутних видів. Місця їх проживання надзвичайно різноманітні: спекотні пустелі, тропічні ліси, гірські схили, озера, річки та болота, узбережжя морів і безкрайні простори океану.

Двоє друзів зустріли на пустирі біля валунів тварину. Один з них сказав: “Біжімо швидше, це ж мідянка – найотруйніша змія!” Інший подивився і заперечив: “Це зовсім не змія. ” Хто це? (Безнога ящірка-веретільниця)

Відомий мандрівник-учений Олександр Гумбольдт розповідав,що ці рептилії, коли спекотно, лежать на піску і так роззявляють пащу, що їхні щелепи утворюють прямий кут. (Крокодили)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (Слайд 6)

Птахи — прекрасні створіння. Тим більше, вони завжди поряд з нами: ховаються й гніздяться на наших будинках, живляться в наших садах. Їх легко знайти і за ними цікаво спостерігати. Нас приваблюють їхня повсюдна присутність, забарвлення, розумова діяльність, часом безцеремонні манери. Погодьтеся, що їх легко любити.

(Слайд 7) Пригадайте вислів: «Людина створена для щастя, як птах для польоту».

(Поясніть його)

І сьогодні ми маємо з’ясувати, у чому виявляються ускладнення будови птахів, що пов’язано з пристосованістю до польоту.

(Слайд 8) Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1. Ознаки будови та особливості способу життя птахів. Пристосування до польоту

Прийом «Розповідь учителя»

До птахів належить понад 8600 видів тварин, пристосованих до польоту. В Україні відомо понад 400 видів цих тварин. Місця існування пернатих дуже різноманітні: суходіл, повітря, водні простори,— унаслідок чого вони займають різні екологічні ніші.

Основні прогресивні ознаки класу Птахи

-Значний розвиток центральної нервової системи порівняно з плазунами.

-Високорозвинена здатність до терморегуляції, що зумовила відносно сталу температуру тіла.

-Добре розвинена здатність до пересування в повітрі ( у більшості представників).
-Виражена турбота про потомство( висиджування яєць і вигодовування пташенят).

Прийом «Проблемне питання»

Запитання до учнів:

— Які ознаки притаманні птахам?

Очікувані відповіді учнів:

Усі види птахів мають укорочене обтічне тіло, укрите пір’яним покривом. Їхні передні кінцівки перетворилися на крила, а задні слугують для пересування по землі, гілках рослин або плавання у воді.

Прийом «Розповідь учителя»

Теплокровність, здатність до польоту та досить високий рівень розвитку нервової системи визначили своєрідність цієї групи хребетних тварин.

Тіло птахів поділяють на ті самі відділи, що й тіло плазунів, але хвостовий відділ у них укорочений

(Учні називають відділи тіла плазунів.)

Тіло птахів

Голова Тулуб Кінцівки Хвіст

крила ноги

Птахи мають більш-менш видовжену гнучку шию. Завдяки цьому вони можуть повертати голову на 180° і більше (наприклад, сови — на 270°).

Очі Ніздрі Слухові отвори

На голові розташовані очі, захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою), ніздрі та слухові отвори.

Запитання для обговорення:

— Чи однакову форму дзьоба мають птахи?

Форма дзьоба залежить від типу живлення птахів.

Дзьоб складається з верхньої частини — наддзьобка та нижньої — піддзьобка. В основі дзьоба деяких видів птахів (наприклад, голубів) розташована м’яка шкірна складка — восковиця.

— Від чого залежить форма дзьоба? (Слайд 10)

Прийом «Розповідь учителя»

Задні кінцівки. Птахи — двоногі тварини. Ноги здебільшого мають чотири пальці. Три з них спрямовані вперед, а один — назад.

Запитання до учнів:

— Яке значення має таке розташування пальців на ногах?

Очікувана відповідь учнів:

Це дає змогу птахам хапатися за гілки та створює опору під час пересування по землі.

Доповнення вчителя

Але у птахів, здатних до швидкого бігу (наприклад, страусів), кількість пальців на ногах може зменшуватися до трьох і навіть двох (як-от, у африканського страуса).

(Слайд 12) Прийом «Відгадайте загадку»

«Із землі і дитина підніме, а через огорожу й силач не перекине»? (Перо).

Перо є однією з рис притаманних птахам, завдяки якій їх іще називають пернатими.
Запитання до учнів:

— Пригадайте, яка будова покривів тіла характерна для плазунів.

Передні кінцівки — крила, пристосовані до польоту. На них збереглися лише три пальці, вкриті шкірою.

Птахи, як і плазуни, мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Лише над основою хвоста в багатьох видів відкриваються протоки куприкової залози. Секретом цієї залози (жироподібною речовиною) птахи змащують за допомогою дзьоба пір’яний покрив, що робить його еластичним та водонепроникним. Шкіра птахів утворює різноманітні рогові похідні: це і вже відомі вам наддзьобок і піддзьобок, а також кігті на кінцях пальців та рогові лусочки, що вкривають нижню частину ніг. Похідним шкіри птахів є й різноманітне пір’я. Пір’я, як і луски на ногах, складається з рогоподібної речовини. Окремі пера складаються зі стрижня, від якого в обидва боки відходятьслухові отвори. Дзьоб складається з верхньої частини — наддзьобка та нижньої — піддзьобка. В основі дзьоба деяких видів птахів (наприклад, голубів) розташована м’яка шкірна складка — восковиця.

Птахи, як і плазуни, мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Лише над основою хвоста в багатьох видів відкриваються протоки куприкової залози. Секретом цієї залози (жироподібною речовиною) птахи змащують за допомогою дзьоба пір’яний покрив, що робить його еластичним та водонепроникним. Шкіра птахів утворює різноманітні рогові похідні: це і вже відомі вам наддзьобок і піддзьобок, а також кігті на кінцях пальців та рогові лусочки, що вкривають нижню частину ніг.

Похідним шкіри птахів є й різноманітне пір’я. (Будова пера)

Пір’я, як і луски на ногах, складається з рогоподібної речовини.

Окремі пера складаються зі стрижня, від якого в обидва боки відходять численні тоненькі вирости — борідки.

Сукупність борідок називається опахалом.

Порожня частина стрижня, заглиблена у шкіру, не має борідок. Її називають колодочкою, або очином.

Виділяють контурні та пухові пера. (Слайд 13)

Складання опорної схеми

Кількість пальців та їх розміщення у птахів лісів та птахів степів

У всіх птахів, незалежно від місця проживання, на ногах по чотири пальці. Однак їх розміщення та довжина можуть відрізнятися в залежності від способу життя.

Птахи лісів, як правило, мають довгі пальці з гострими кігтями, які допомагають їм лазити по деревах. У більшості випадків три пальці спрямовані вперед, а один – назад. Таке розміщення пальців забезпечує птахам міцне зчеплення з гілками. Наприклад, у сойки, дятла, синиці, шпака пальці спрямовані вперед, а у голуба, горобця, синитви – два пальці спрямовані вперед, а два – назад.

Птахи степів, як правило, мають короткі пальці з тупими кігтями, які допомагають їм пересуватися по твердій поверхні. У більшості випадків всі чотири пальці спрямовані вперед. Таке розміщення пальців забезпечує птахам стійкість на землі. Наприклад, у жайворонка, куріпки, перепела, журавля пальці спрямовані вперед.

Однак існують і винятки з цих правил. Наприклад, у качкодзьоба, який живе в Австралії, на передніх лапах є перетинки, що дозволяє йому плавати. У лебедя, гусака, качки, чорногуза на ногах є плавальні перетинки, які допомагають їм триматися на воді.

Таким чином, кількість пальців та їх розміщення у птахів є пристосуванням до способу життя.