Скільки пелюсток віночка у тюльпана

пелюстка

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Багатовікова історія українського вінка.Види вінків.Квіти-символи,які традиційно вплітають у вінок.Значення стрічок в українському віночку.

Даний матеріал «Багатовікова історія українського вінка. Види вінків. Квіти – символи, які традиційно вплітають у вінок. Значення стрічок в українському віночку» дозволяє ознайомити учнів сьомих, восьмих та дев’ятих класів з технологією виготовлення українських віночків. Мета даного заняття формувати вміння узагальнювати та систематизувати знання про мистецтво створення українського віночка. Навчити виготовляти штучні квіти для українського віночка з гофрованого та двостороннього паперу, з атласу, шифону, шовку, сатину, флісу, фоамірану та плести українські віночки. Розвивати творче мислення, фантазію, художні смаки, уяву, кругозір; вміння міркувати та економно використовувати папір і текстильні матеріали; здібності до творчості. Виховувати естетичні смаки, вміння відчувати та розуміти прекрасне; повагу до традицій українського народу; акторські здібності.

Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати

І вінок найкрасивіший в світі

Буде Ненька – Україна мати.

Тема Багатовікова історія українського вінка. Види вінків. Квіти – символи, які

традиційно вплітають у вінок. Значення стрічок в українському віночку

Практична робота Розрізняти інструменти, прилади та матеріали для виготовлення

квітів для українського вінка; працювати з двостороннім і гофрованим

папером, тканиною різної фактури; виготовляти штучні квіти з гофрованого і

двостороннього паперу, атласу, шифону, шовку, фоамірану; плетіння віночків

навчальна формувати вміння узагальнювати та систематизувати знання про мистецтво

створення українського віночка, про основні властивості текстильних

матеріалів та паперу для виготовлення штучних квітів, працювати з папером та

тканиною різної фактури, виготовляти штучні квіти для українського віночка з

гофрованого та двостороннього паперу, з атласу, шифону, шовку, сатину, флісу

розвиваюча розвивати творче мислення, фантазію; вміння міркувати, робити ескізи,

розрахунки; екологічну грамотність; уміння економно використовувати папір і

текстильні матеріали; художні смаки, уяву, фантазію, кругозір, здібності до

творчості, поняття «композиція»; дрібну моторику

виховна виховувати естетичні смаки, вміння відчувати та розуміти прекрасне; повагу

до традицій українського народу; акторські здібності; бажання працювати в

колективі та дотримуватися правил безпечної праці

Ключові слова: квіткові композиції, текстильні матеріали, атлас, шифон, шовк, сатин,

фліс, мішковина, двосторонній та гофрований папір, атласні стрічки, дріт, обруч

Наочність: інструкційні картки; малюнки українських вінків з тканини, фоамірану та

гофрованого і двостороннього паперу; зразки українських вінків

Інструменти і матеріали: атлас, шифон, шовк, сатин, фліс, мішковина, фоаміран, голка,

нитки, ножиці, дріт, клей ПВА або клейовий пістолет, двосторонній та

гофрований папір, атласні стрічки, дріт, обруч

Тип уроку Комбінований

Структурні елементи уроку

I Організаційний момент

I I Виявлення знань і вмінь учнів

I I I Актуалізація опорних знань

IY Мотивація навчальної діяльності

Y Повідомлення теми уроку

YI Визначення мети для учнів на урок

YII Вивчення нового матеріалу

YIII Осмислення учнями вивченого матеріалу

IХ Формування умінь та навичок учнів

Х Рефлексія

ХI Завдання додому

ХII Прибирання робочих місць

I Організаційний момент

Квітів яскравих барвисті узори

Сяють в віночку, як вранішні зорі.

Кожна говорить до нас, промовляє,

Про свої символи розповідає.

I I Виявлення знань і вмінь учнів

Квіти – це неймовірно красиві ніжні творіння природи. Вони красиво виглядають не тільки в інтер’єрі, як аксесуари та є одним із найпопулярніших подарунків, але сплетені у віночок, оздоблені яскравими стрічками – є символом українського життя.

Не завжди є можливість мати живі квіти, тому їх часто заміняють штучними. Але використовуючи штучні квіти, український віночок зовсім не втрачає свого естетичного зовнішнього вигляду, а, навіть, навпаки, придатний для багаторазового використання.

Сьогодні ви будете виплітати віночки зі штучних квітів. Ці квіти можна виготовити з двостороннього і гофрованого паперу та з текстильних матеріалів. Але ваші роботи будуть ще кращими і досконалішими, якщо ви пригадаєте знання та вміння, здобуті на попередніх уроках та добре засвоїте матеріал сьогоднішнього уроку.

Учитель: * З яких матеріалів можна виготовляти штучні рослини?

* Які особливості виготовлення штучних квітів із двостороннього паперу?

* Які особливості виготовлення штучних квітів із гофрованого паперу?

* Які особливості виготовлення штучних квітів із текстильних матеріалів?

* Які особливості виготовлення штучних квітів із фольги?

* Які особливості виготовлення штучних квітів із фоамірану?

I I I Актуалізація опорних знань

Отже, ви вже знаєте, що своїми руками можна виготовляти штучні рослини та вмієте їх робити з двостороннього кольорового і гофрованого паперу, квілінгу, фольги, текстильних матеріалів та фоамірану

IY Мотивація навчальної діяльності

Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї розрізняють і об’єднують людей в один народ, одну націю. Традиція плетіння віночка дійшла до нас із сивої давнини. Змалечку бабусі вчили дівчаток віночки плести, бо вірили, що віночки захищають людину від хвороби, згубного ока, недоброго духу. Наші прабабусі знали всі секрети, які квіти збирати до віночка, у яких рослинних соках слід їх замочувати, щоб якомога довше вони зберігали свою свіжість.

А що ви знаєте про український віночок? Мабуть, тільки те, що він є невід’ємною складовою частиною українського національного костюма і, що він гарний. Для того, щоб традиції нашого українського народу не тільки збереглися, але й продовжували передаватися наступним поколінням, ми з вами повинні сьогодні виплести український віночок. У народі кажуть: «Хто вміє віночок вити, той уміє життя любити».

Y Повідомлення теми уроку

Багатовікова історія українського вінка. Види вінків. Квіти – символи, які традиційно вплітають у вінок. Значення стрічок в українському віночку

YI Визначення мети для учнів на урок

Знати : Багатовікову історію українського вінка. Види вінків. Квіти – символи, які

традиційно вплітають у вінок. Значення стрічок в українському віночку

Вміти: Розрізняти інструменти, прилади та матеріали, виготовляючи квіти для

українського вінка; працювати з двостороннім і гофрованим папером та

тканиною різної фактури; виготовляти штучні квіти з атласу, шифону, шовку,

сатину, фоамірану, гофрованого та двостороннього паперу; виплітати віночки

YII Вивчення нового матеріалу

Діти, на сьогодні вам було завдання підготувати кілька повідомлень. Хотілось би

розпочати з повідомлення про багатовікову історію українського вінка

Багатовікова історія українського вінка

Вінок – традиційний український головний убір. Оспіваний у піснях та оповитий легендами, вінок має багатовікову історію. Звичай плести вінки для прикраси сягає ще язичницьких доісторичних часів. Вперше про вінок згадується за часів шумерської культури ХІІ – ІІІ століть до нашої ери. В той час вінки мали сакральне значення. Вони були атрибутом обрядів весняного циклу та купальських ігрищ. Поступово вінок переріс у символ обожнювання, символ Матері – Землі.

Нащадки шумерів, представники культури шнурової кераміки, залишили наступним поколінням чимало символів, серед яких міфічний знак Богині Інанни – Іштар, що означає «ясне небо». Цей міфічний знак складається з вінка – кола і вплетеної в нього стрічки, що створює два кінці, а також із шестипроменевої зірки в центрі.

Цікаво, що такий самий знак зображений на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській ХІІ століття. Дослідники вважають, що український вінок – це спрощений знак Інанни, немов побажання мирного ясного неба над головою того, хто його носить. А також є оберегом від злих сил та нещасть.

У часи Античності вінок вважали символом щастя і таланту. Ним увінчували переможців. Під час проголошення промов його вдягали оратори. Ним прикрашали священні предмети. Також вінок був і символом скорботи.

Наші предки розуміли, що основна частина тіла людини, якою вона розуміє світ і впливає на нього – голова. Тому і створювали для неї вінки – обереги, які берегли від зурочень та недобрих чар. Не дивно, що на стародавніх зображеннях жінки – Богині у головному уборі присутні квіти, трави, зілля та віття.

В Україні вінки мали сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася зі східним сонцем. Також вінок є символом слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, влади, цнотливості, молодості, дівоцтва. Плетучи віночки, дівчата співали: «Заплету віночок, заплету шовковий на щастя, на долю, на милого вроду!». Вінок є символом гідності, тому казали: «Вінок йому з голови від того не впаде». Вінок є символом краси – «У дворі, як у віночку»

Термін вінок є збірним поняттям. В різних регіонах України вінки називали по – різному: на Поділлі – коробуля, лубок, на Чернігівщині – теремок, на Буковині – капелюшня, фес, на Закарпатті – корона, перта, на Наддніпрянщині – цвіток, квітка, на Гуцульщині – плетінь, косиця, на Лемківщині – коруна, на Переяславщині та Подніпров’ї – гібалка. Гуцулки носили жінкоподібне чільце – нанизані на дріт або ремінець мідні пластинки у формі пелюсток, а буковинки – коди. Коди – це вінкоподібні прикраси, що кріпилися на тімені й пишно піднімалися вгору, при цьому волосся розпускалося. Але існували і загальнослов’янські назви – вінок, в’янок, перев’язка, чільце.

Види вінків

Розмаїття українських вінків просто вражає. Є різні види, такі як: весільний, вінок кохання, клечальний, чернечий, вінок надії, відданості, розлуки, магічні, звичаєві, ритуальні, вікові. Разом налічується більше 77 видів.

Уперше дівчині плела вінок її матуся, коли дитині виповнювалося три роки. Ненька сім днів купала віночок у вечірній росі та вплітала чорнобривці, ромашки, барвінок та незабудки, а потому ховала до скрині. Одягали такий вінок на Спаса, простягаючи дівчатку яблучко, промовляли: «Здоровому тілу – здоровий дух!».

Коли малечі виповнювалося чотири роки, то плели вінок з волошок та маків. Такі віночки повинні були оберігати сон дитини та стерегти її думки.

Семирічним дівчаткам вплітали у вінок квіти яблуні. Торкаючись голови донечки таким віночком, батько урочисто промовляв: «Мати – яблуне, дядино моя, не жалій здоров’я і долі дитині!».

Дівчатка старші тринадцяти років плели віночки кохання. Такі віночки вони мали право плести до заміжжя. Традиційно їх прикрашали ромашки, вусики хмелю, цвіт вишні та яблуні. Спереду вінок оздоблювали розкішним гроном калини.

Засватана дівчина одягала вінок з барвінку, шавлію, м’яти й інших лікарських трав.

Весільний вінок був призначений захищати дівчину від злих очей. Тому його виготовляли з барвінку, рути, шавлії, ружі тощо. Іноді, щоб посилити захисну функцію вінка, листочки барвінку змащували часником та медом, а у вінок вплітали ще перець, червоні нитки, цибулю, овес та монети.

На Дніпропетровщині у 1960 роках весільні вінки надягали молодим на зап’ястя, таким чином поєднуючи воєдино їх долі. До 1970 років на Житомирщині існував звичай кидати подругам нареченої не букет, а вінок, передаючи цим самим шлюбну естафету одній із дружок. Існувала думка, котра дівчина спіймає такий вінок, то незабаром піде під вінець.

На жнива виплітався вінок із збіжжя. Найчастіше честь нести такий вінок до села випадала молодій працьовитій дівчині, котра от – от мала вийти заміж.

Коли дівчині не щастило у коханні, вона плела вінок надії з польових маків та волошок. Іноді такий вінок дівчина могла подарувати несміливому хлопцю у якості освідчення.

Коли дівчина розлучалася з хлопцем, то плела вінок відданості з волошок та любистку і дарувала йому на прощання. Козак брав такий вінок з собою в дорогу і вже знав – напевне, його удома люблять і чекають.

Під час плетіння вінка дівчиною не прийнятою вважалась присутність хлопця.

Квіти – символи, які традиційно вплітають у вінок

З давніх давен вінок був книгою душі молодої дівчини. Мовою квітів дівчина висловлювала свої почуття, виражала стан і «розповідала» про події, що відбувалися в її житті. Зазвичай вінок робили не надто пишним. Він складався не більше ніж з дванадцяти трав, аби охайно прилягати до голови.

Вінок Україні сплітаємо, друже, знай перша в віночку, то – ружа.

Це квітка тендітна, квітка рум’яна, квітка, неначе зоря полум’яна.

Квітку цю знає уся Україна: ружа – троянда чи квітка шипшини.

Ружа відома у світі усьому. Де б не росла, скрізь вона вдома!

Де б не цвіла, але ружа віднині серце своє віддає Україні!

Пишна троянда чи скромна шипшина, з ружі почнемо вінок України!

Мальва друга у віночку. Тулиться, тулиться мальва до ружі.

Тулиться мальва і дружбі радіє, тулиться наче до віри надія.

Місце своє у вінку вона знає. Мальва півонію – сестру чекає.

Мальва в вінку, як в садочку квітує, мальва себе, як надію дарує.

От і півонія не забарилась і до вінка в свою чергу з’явилась.

Квіти, як сестри, зустрілись в вінку. Квітне півонія. Знаєш таку?

Пишна й тендітна. Розхристана трохи – квітка любові, її перемоги.

Квітка весни, квітка травня рум’яна, квітка, як сестри, красива, духмяна .

• Цвіт вишні – материнська любов та відданість, адже батьки є найріднішими людьми для кожної дитини

Почне як вишня квітувати – то й квіт в вінок вплітати час.

З цим квітом в серці материнськім я вічну відданість знайду.

В вінок дівочий український квіт вишні навесні вплету!

Квіти яблуні, квіти вишневі доплітаємо ми до вінка.

Поруч з білими – ніжно – рожеві. Подивіться, яка це краса!

Материнська любов у цих квітах і вони захистять від біди.

Від усіх бід врятують вас, діти! Принесуть найсмачніші плоди!

• Ромашка – символ ніжності, вірності і кохання. Ця квітка приносить не лише здоров’я, а й добробут. Її клали у першу купіль дівчинки, щоб була рум’яною

Ромашка у вінку – дівоча чистота. Із сонцем в серці квітка ця цнотлива..

На запитання всі вона відповіла, цю квітку не лякають зливи.

Ромашка у вінку, як сонячний бурштин, а навкруги бурштину – білі вії!

Ромашки погляд! В нього скільки вже годин дивлюсь й ромашчині читаю мрії!

• Калина – символ краси та дівочої вроди, символ нашої України. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України». У купіль дівчинки клали калину, щоб була вродлива. Також ця рослина дуже корисна, її використовують при застудах

До вінка вплетем калину – нагадає хату рідну,

Нагадає землю рідну – до вінка вплетем калину.

Адже став цей квіт калини головним для України.

Як побачимо калину – наче бачим Україну.

У усій красі дівочій Україна дуже хоче

У вінку калину мати. Не забудьмо рідну хату!

• Безсмертник – символ здоров’я, загоює виразки та рани. Його відвар допомагає вилікуватися від багатьох хвороб

Квітка смерть перемагає, тож ніколи не вмирає.

От безсмертником і зветься, на здоров’я нам дається.

Квітка ця. Вона безсмертна! Подивись, яка шляхетна!

Як її не поважати? Всім здоров’я може дати.

І безсмертям наділити. Як цю квітку не любити?

Як її не поважати? До віночка як не взяти?

Ой, я візьму хмелю. Ой, візьму три жмені.

Гілка хмелю означає – розум. Той, хто хміль вплітає

До вінка – розумний буде. Три пучечки беріть, люди.

Адже розуму багато треба усім людям мати.

Чом хміль розум означає? Бо великі вуса має.

Вуса довгі, кучеряві, весь вінок у цій оправі.

Ходили чутки, що варто лише юнакові та дівчині з’їсти листочок барвінку, як між ними раптово спалахне палке кохання

Барвінок до вінка в’яжи, у квітці цій – життя душі.

Як небо квітка ця блакитна в вінку займає місце гідне.

Хоробра квітка! Від морозу чи їй ховати взимку носа?

Морозом квітку цю не вб’єш. Людська душа безсмертна теж!

Барвінок у віночку є, він наче неба додає.

• Любисток – символізує любов, щирість та відданість. Відваром цих пахучих рослин добре мити волосся. Ними освіжають помешкання та купають у відварах маленьких діточок

В любові щоб жити, щоб щастя мати,

В любистку в дитинстві купала нас мати.

І ось у віночку любисток духмяний.

На вірну любов і на відданість даний.

Любисток в вінок недаремно ти тулиш.

Любисток – це відданість тому, кого любиш.

Волошка в віночку – любистку сусідка.

Волошка в віночку – від неба, від літа.

Волошка нас в свята церковні вітає,

В відварі з волошок нас мати купає.

Волошка – це квітка, що вміє дружити,

Згадай лише як вона дружить із житом.

Волошка любисток в сусідах тримає

І відданість – так як і він – означає.

Чом найпочеснішого місця ця квітка гідна у вінку?

Могла би здивувати листям. А квітка. Та її таку

Побачиш завжди при дорозі. Де кинеш оком – там вона.

Та видно, що вона не в змозі красу нам дати!

Не дана була краса їй надзвичайна. Здається сірою вона.

Та є в ній сила життєдайна і не схиляється вона

• Материнка – символ материнської любові
• Лілея – дівочі чари, чистота, цнота
• Польовий дзвіночок – символ вдячності
• Полин – найголовніший з трав. Використовують для надання віночку особливої магічної сили
• Буркун зілля – символ вірності
• Листя дуба – символ хоробрості та сили
• Ч орнобривці – нібито мамині руки, ніжні й теплі. Тому, напевно, немає в Україні хати, де б не сіяли чорнобривці. Вони своєю скромною красою милують наш зір з весни до пізньої осені. Вплітають чорнобривці з самого першого вінка
• Мак – квітка мрій, символ родючості, краси та молодості, а також символізує печаль і тугу. Її вплітали у віночок лише ті дівчата, у яких хтось загинув у боротьбі з ворогом
• Соняшник – символ відданості й вірності
• М’ята – оберіг дитини та її здоров’я

А от «нечисте» зілля – вовчі ягоди, папороть, дурман – вплітати у вінок категорично заборонялося.

Восени, коли різнобарв’я відцвітало, вінки плели із золотавого листя, а взимку – зі штучних або воскових квітів. Воскові квіти здебільшого плели черниці при монастирях і продавали на базарах.

Штучні вінки було прийнято купувати до шлюбу в якості весільних. Іноді квіти у такому вінку переплітали зеленим барвінком та додавали пташине пір’я.

Значення стрічок в українському віночку

Кожна стрічка кольорова у віночку має мову.

Кожна стрічка розмовляє. Нам про те розповідає.

Кожна стрічка щось та значить. Вмійте серцем це побачить.

Вмійте стрічку розуміти, вчіться серцем слухать, діти!

Коричнева, як і земля, яка усім нам рідна мати.

Цю стрічку і повинна я в вінок найпершою в’язати.

Найпершою, бо Земле, ти усього сущого основа.

Як рідну землю берегти – про це й веде ця стрічка мову.

Жовті стрічечки повинні ми з обох боків в’язати.

Так от сонячне проміння буде землю обнімати.

Ці стрічки, як сонце, жовті. Стрічка ця і стрічка ця.

Хай при сонячній погоді на Землі в нас йде життя.

От стрічка світла й стрічка темна. Але і та, і ця – зелена.

Зелені, як й сама природа – це – юність, це – краса, це – врода!

До сонця ближче бути мріють. Отут прив’яжем. Хай радіють!

Дивись, як тягнеться до сонця природа, сонечкова доця.

Неба стрічка, стрічка річки. Ці стрічки, наче сестрички.

Синя стрічка і блакитна – хай в віночку кожна квітне.

В’яжем ближче до природи стрічку – небо, стрічку – воду.

Чистими вони нам треба: чисті води, чисте небо.

• Після синьої стрічки з одного боку в’яжуть оранжеву стрічку – це хліб. Після блакитної, напроти оранжевої з другого боку в’яжуть фіолетову стрічку, що означає людський розум (півонія)

Білий хліб, що тільки з пічки, або колос, що достиг,

Отаким би бути міг. Ця оранжево – рум’яна

Стрічка символом хай стане золоте колосся, ниви.

З хлібом завжди, щоб були ви!

Колір розуму людського вам відомий?

Так якого треба взяти олівця?

Отакого, як оця стрічка: колір – фіолет.

Стрічку цю в стрічок букет додамо.

Нехай вона буде розумом ясна.

Як сестричка буде більша інших.

Розумом багата. Не бува його занадто!

Розум тільки б був гостріший.

Малинова стрічка. З нею щедрі будемо душею.

Малинова та ясна – символ щедрості вона.

Щедра, наче кущ малини. До віночка України

Стрічку ми оцю вплели, щирі серцем щоб були.

Україні славні діти. Власній щедрості радіти

Будем вчитись ти і я. Будьмо щедрі, як Земля,

Що зростила кущ малини. Будьмо, діти України!

Ольга та Юрій Турчанінови

• Після фіолетової напроти малинової з протилежного боку в’яжемо рожеву стрічку – багатство, достаток (вишня)

Щоб в достатку жити, щоб багатство мати,

Треба і рожеву стрічку дов’язати.

Слід до фіолету стрічку цю в’язати,

Щоб багатим бути – треба розум мати.

Працювати треба і тобі й мені,

Аби не казали: «Бідні – бо дурні»,

Бідні бо ледащі. Будемо працювати

З розуму і з праці нам багатство взяти.

З розумом багатство нам своє робити,

Будемо працювати, України діти!

Білі – ближче до обличчя. Чистота душі всім личить.

Україні до лиця біла стрічечка оця.

Не одна вона в віночку. Бачиш, білі два струмочки

Припадають до обличчя – чистота їх всім нам личить.

Через серце протікають і в ріку душі впадають.

YIII Осмислення учнями вивченого матеріалу

Добре , щоб запам’ятати, щоб у пам’яті тримати,

Тобто, щоб щось добре знати, треба вміти повторяти.

Хоч лише ти повторяєш, та нове в цей час ти взнаєш –

При повторенні якраз. Нам повторювати час.

Пропоную розгадати кросворд:

1. А барвінка попередник у вінку, то наш … (безсмертник)
2. Цвіт квітневий, цвіт травневий, цвіт весняний, цвіт … (вишневий)
3. Не останній він за змістом, зелененький наш … (любисток)
4. А чого в вінку три жмені? Ну, звичайно, лише … (хмелю)
5. Плести я віночок вмію, зараз черга … (деревію)
6. Не забудь, будь – ласка, друже у вінку найперша … (ружа)
7. Як згадав ти цвіт вишневий – не забудь і … (яблуневий)
8. Ось на небо схожа трошки, до вінка прийшла … (волошка)
9. Цвіт самої України – це звичайно цвіт … (калини)
10. Щоб була гармонія – третя в нас … (півонія)
11. Як перлина між перлинок – так між квітками … (барвінок)
12. Друга квітка теж не зайва, друга квітка зветься … (мальва)

Біологія 6 клас

Пригадайте, які органи рослини називають вегетативними, а які – генеративними. Яке значення квітки в житті рослини?

Квітка – це генеративний орган, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин. Існує величезне розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо (мал. 138).

Мал. 138. Різноманітність квіток. Завдання. З допомогою вчителя спробуйте визначити рослини, квітки яких зображено на малюнку

Яка будова квітки? Квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок (мал. 139).

Квітконіжка – частина стебла, що несе на собі квітку. Квітки без квітконіжок називають сидячими (у кукурудзи, соняшнику, конюшини).

Верхню вкорочену стеблову розширену частину квітконіжки називають квітколожем. До квітколожа прикріплюються всі інші частини квітки – чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають оцвітиною.

Вона може бути подвійною й простою.

Подвійна оцвітина складається із чашечки та віночка.

1 – квітконіжка; 2 – квітколоже; 3 – чашолисток; 4 – пелюстки; 5 – тичинки; 6 – маточка

Чашечку утворюють видозмінені листки – чашолистки, переважно зеленого кольору. В одних рослин чашолистки зростаються (шипшина, петунія), в інших – залишаються вільними (капуста, левкой). Чашечка захищає внутрішні частини квітки від несприятливих впливів довкілля, особливо коли квітка ще не розцвіла й перебуває у стані бутона.

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він утворений з пелюсток – видозмінених листочків, забарвлених у різні кольори. В одних рослин пелюстки зростаються (наприклад, у картоплі та помідорів), в інших – ні (як-от, у шипшини). Основна функція віночка – приваблення запилювачів. Проста оцвітина не поділена на чашечку й віночок. Усі її листочки подібні за формою та забарвленням (як-от, у конвалії, тюльпана).

! Цікаво знати, що є рослини, у яких листочки простої оцвітини забарвлені в зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною (у кропиви й буряку). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною (у тюльпана, лілії, конвалії).

Бувають рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.

Головні частини квітки – тичинки й маточки. Тичинки розміщуються по внутрішньому краю оцвітини. Їхня кількість у квітці коливається від однієї (у канни) до кількох сотень (у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком (мал. 140, А). Пиляк – верхня розширена частина тичинки, де розташовані пилкові гнізда. Там формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини, – спермії. Вони забезпечують процеси запліднення. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.

Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. У маточки розрізняють нижню розширену частину – зав’язь, де містяться насінні зачатки; середню видовжену – стовпчик (є не в усіх квіток) та верхню – приймочку (мал. 140, Б).

У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина – яйцеклітина – та центральна клітина (знайдіть їх на мал. 140). Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір – пилковхід. Крізь нього в багатьох рослин проростає пилкова трубка. З насінного зачатка після запліднення зазвичай розвивається насінина, а із стінок зав’язі – стінка плода. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом із стінкою плода утворює плід. Плід може містити одну, кілька або багато насінин.

Мал. 140. А. Будова тичинки: 1 – тичинкова нитка; 2 – пиляк; 3 – пилок.

Б. Будова маточки: 1 – приймочка;

2 – стовпчик; 3 – зародковий мішок;

4 – насінний зачаток; 5 – зав’язь;

6 – центральна клітина; 7 – яйцеклітина

Ознайомимося з будовою квітки, виконавши лабораторне дослідження.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БУДОВА КВІТКИ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі квітки вишні, яблуні, шипшини та інших покритонасінних рослин (за вибором учителя) або їхні гербарні зразки; постійні препарати зрізів квіток; препарувальний набір, лупа, мікроскоп, муляжі, таблиці.

1. Розгляньте будову квітки та знайдіть її основні частини.

2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.

3. Препарувальною голкою розгорніть квітку й розгляньте маточку. Знайдіть зав’язь, стовпчик та приймочку.

4. Зробіть поперечний зріз через зав’язь маточки. Покладіть її на предметне скло та розгляньте за допомогою лупи. Під мікроскопом роздивіться постійний препарат зрізу через зав’язь маточки. Знайдіть стінки зав’язі та насінний зачаток.

5. Розгляньте будову тичинки. Знайдіть тичинкову нитку та пиляк. Покладіть пиляк на предметне скло та дослідіть його за допомогою лупи. Роздивіться пилкові зерна. Яке функціональне призначення пилку, насінного зачатка, зав’язі?

Які є типи квіток? Не в усіх рослин квітки одночасно мають тичинки й маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку (мал. 141).

У деяких рослин (наприклад, у соняшнику, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими, або стерильними. Вони яскраво забарвлені і цим приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.

Мал. 141. Різні типи квіток:

1 – одностатеві (голі сидячі квітки верби); 2 – двостатева квітка лілії

Мал. 142. А. Однодомна рослина кукурудза. Б. Дводомна рослина тополя:

1 – чоловіче суцвіття; 2 – чоловіча квітка; 3 – жіноче суцвіття; 4 – жіноча квітка

Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. Їх називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки містяться на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха, коноплі) (мал. 142).

– Квітка – генеративний орган, який забезпечує розмноження квіткових рослин. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок.

– Квітки, що водночас містять тичинки й маточки, називають двостатевими, а ті, які мають тільки тичинки або маточки, – одностатевими.

– В однодомних рослин тичинкові та маточкові квітки розташовані на одній особині, у дводомних – на різних.

Поповніть свій біологічний словник: маточка, тичинки, зав’язь, насінний зачаток, зародковий мішок, однодомні та дводомні рослини, стінка плода.

Виберіть одну правильну відповідь

1. Назвіть частину квітки, яка має стеблове походження: а) чашечка; б) тичинки; в) маточки; г) квітконіжка.

2. Зазначте, як називають квітки, у яких одночасно є тичинки й маточки: а) одностатевими; б) двостатевими; в) нестатевими; г) однодомними.

Дайте відповідь на запитання

1. З яких частин складається квітка?

2. Яка будова тичинки та маточки?

3. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається?

4. Які рослини називають одно- та дводомними? Наведіть приклади.