Рекорд на зброю та доплати військовим. Скільки грошей піде на армію у 2023 році

В умовах війни фінансування військових та силових відомств зросло до рекордних показників і складає майже 50% видатків всього бюджету країни. І це ще не стеля, адже в залежності від тривалості війни армії потрібне буде дофінансування – починаючи від грошового забезпечення і закінчуючи видатками на зброю та військову техніку.

В Міністерстві оборони зізнаються, що якщо війна триватиме весь наступний рік, то тих грошей, які заклав уряд в проєкт бюджету на 2023 рік, не вистачить. Значно ускладнює ситуацію ще й той факт, що грошову допомогу від іноземних партнерів не можна направляти на армію.

В парламенті кажуть, що проблем з ухваленням бюджету не має бути, адже всі депутати єдині в думці дати армії багато і вчасно. Тому очікують прийняття проєкту в першому читанні вже цього тижня, а в цілому – в другій половині жовтня. Без традиційних палких дискусій.

Ми проаналізували проєкт військового бюджету на наступний рік та виокремили найцікавіші факти з цього документу.

Третина на зброю

В цілому фінансування Міністерства оборони в наступному році у порівнянні з довоєнним періодом пропонують збільшити у 7 разів. У 2021 році це було 120 млрд гривень, у 2022 році, коли сталося вторгнення Росії до України, – це вже 555 млрд, а на наступний рік закладають рекордні 860 млрд гривень.

І якщо в довоєнні роки майже половину, а то й більше, складали видатки на грошове забезпечення військових, то тепер це лише третина коштів. А все тому, що значну суму передбачив уряд на закупівлю зброї та техніки.

Автор фото, Getty Images

Вперше на нову зброю та модернізацію старої уряд заклав майже третину всього бюджету Міноборони – 260 млрд (355 млрд разом зі спецфондом).

“Генштаб порахував це все, ми з ними погодилися на такі от попередньо цифри. Ви ж розумієте, що війна в Україні розігріла ринок озброєнь та військової техніки за кордоном. Відповідно, і в Україні”, – пояснює в коментарі BBC News Україна заступник міністра оборони Ростислав Замлинський.

За його словами, багато комплектуючих до зброї та техніки імпортні, на них збільшується попит і, відповідно, ціна. Тому все це потребує немалих грошей. До того ж, багато постачається по напрямку міжнародної технічної допомоги.

“Частина прийде безкоштовно, а частину ми будемо купувати. Будемо виходити з того, що потрібно для стримування агресора”, – каже чиновник.

Виходячи з того, що триває війна артилерії, військові заклали в пріоритет артилерійські системи та набої для них, а також засоби ППО. Купляти планують і у вітчизняних розробників – як державних, так і приватних.

Передбачили гроші, за словами пана Замлинського, і на дослідно-конструкторські роботи по нових зразках озброєння і військової техніки.

Чи зростуть зарплати військових

Помітним є той факт, що на грошове забезпечення військових у 2023 році закладають більше коштів, ніж в поточному. У 2022 році на цей напрямок вже виділили 262 млрд гривень, на наступний запланували 330 млрд.

Але в Міністерстві оборони пояснюють, що це не пов’язано зі збільшенням виплат для військових – їх заклали на рівні показників поточного року. Тобто в наступному році так само передбачена додаткова грошова винагорода: для військових на лінії вогню – 100 тис. гривень, для інших – 30 тис. гривень.

Скоріше, мова йде про збільшення кількості військовослужбовців. Зараз їх приблизно 700 тисяч – але це загальна кількість з військовими всіх структур. І в залежності від ситуації на фронті ця чисельність може змінюватися.

Автор фото, Getty Images

В Міноборони вже зізнаються, що навіть цих 330 млрд на наступний рік не вистачить на всі існуючі доплати для військових. Так само, як не вистачить цих грошей і в бюджеті на цей рік. Вся надія на зміни до бюджету.

“Звісно, що цих грошей не вистачить, якщо ситуація буде така, як зараз. Якщо ми будемо воювати весь наступний рік, то цих грошей не вистачить. В залежності від того, яка буде активність і ситуація на фронті – можуть збільшити чисельність військовослужбовців, можуть збільшитися кількість тих, хто веде активні бойові дії. Все будуть вирішувати зміни до бюджету. Передбачити зараз нічого неможливо”, – пояснює Ростислав Замлинський.

В Раді пояснюють, що допоможе в цій ситуації те, що уряду дозволили самостійно перерозподіляти кошти з одних напрямків на інші. І у разі, якщо військовим не вистачатиме грошей, ці кошти заберуть з інших, менш пріоритетних сфер.

“В цьому бюджеті є дві основні складові – безпека та оборона і соцзахист та підтримка. Це ті речі, від яких залежить нормальне функціонування держави. Тому будемо шукати, звідки наповнити грошовим забезпеченням військовослужбовців”, – пояснив в коментарі BBC News Україна член парламентського комітету з нацбезпеки та оборони Федір Веніславський.

Не до житла

Війна відклала на кращі часи вирішення і без того болючого питання – забезпечення житлом військовослужбовців. А отже 40-тисячна житлова черга плавно перейде в наступний рік.

У Міністерстві оборони визнають: зараз не до цього. Навіть ті кошти, які виділяли на житлове питання військових на цей рік, – 1,2 млрд гривень – пішли не за призначенням. На наступний рік планують виділити рекордно мало на цей напрямок – 100 млн гривень.

“Коли почалася збройна агресія, ці кошти (передбачені на житло – Ред.) були скеровані на озброєння і військові техніку. Тобто в цьому році кошти не використовувалися на ці цілі. Якщо ситуація покращиться і ми переможемо нашого ворога і запанує мир, то тоді я думаю, що займемось цим напрямком”, – пояснює Росислав Замлинський.

З іншого боку, наступного року майже у 5 разів зросте бюджет Міністерства у справах ветеранів в порівнянні з довоєнним 2021 роком – до 6,8 млрд гривень. І левову частку цих грошей направлять на соціальну допомогу ветеранам та їхнім родинам.

“5,5 млрд – це безпосередньо кошти, які будуть надаватися по чотирьох субвенціях, які дадуть змогу придбати житло певним категоріям”, – пояснив нам у коментарі заступник міністра Олександр Порхун.

Наприклад, на бюджетну програму щодо виплати грошової компенсації членам сімей загиблих в АТО/ООС виділять 1,7 млрд і це дасть змогу передати житло 896 родинам. А черга за цією категорією – 1748.

Британський кредит – на флот

Так історично склалося, що бюджет Міністерства оборони передбачає загальний і спеціальний фонд. Другий – це те, що міністерство має саме заробити для себе. І з наповненням саме цього напрямку завжди були проблеми.

На наступний рік спецфонд Міністерства оборони передбачає рекордні 100 млрд гривень. І це будуть не кошти, які має десь знайти оборонне відомство, а кредит від уряду Великої Британії.

В міністерстві оборони кажуть, що ця кредитна програма стосується розвитку українського військового флоту. Цю угоду сторони уклали ще до війни і вона передбачала, що Україна витратить мінімум 50% цих грошей на купівлю саме британських “товарів та послуг”.

Військовий експерт Сергій Згурець у своїй статті в січні писав, що Україна, за цією угодою, має створити додаткові військово-морські бази, закупити протимінні кораблі та ракетні катери, а також системи озброєння на існуючі кораблі, отримати підтримку в будівництві військово-морської інфраструктури та спільно з британцями побудувати фрегат.

Невідомо, чи досі є актуальними ці плани, чи вони змінилися через війну. Але отримати ці гроші від британського уряду Україна сподівається вже найближчим часом.

Розвідка та контррозвідка

Помітно зростає бюджет і Головного управління розвідки Міністерства оборони – майже утричі в порівнянні з довоєнним періодом. Близько половини коштів – 6,6 млрд з майже 12 млрд гривень – направлять на виплату грошового забезчення військових розвідників. Ще майже 3 млрд – на розвиток розвіддіяльності.

Бюджет СБУ теж зросте, але не так відчутно, як в інших силових відомств, – лише на 30% у порівнянні з довоєнним 2021 роком і збережеться приблизно на рівні цього року. Переважну більшість своїх коштів СБУ витратить на грошове забезпечення працівників – близько 72% всього бюджету.

Взагалі спецслужба, у порівнянні з іншими силовими структурами, отримає менше грошей на розвиток – лише 9% від фінансування. Коли в Міністерстві оборони цей показник понад 30%, а ГУР – понад 20%.

В парламенті пояснюють, що грошей на всіх не вистачає.

“Говорити про розвиток в умовах війни дуже складно. Головне – підтримувати в дієздатному стані всі служби сектору безпеки та оборони”, – каже депутат Федір Веніславський. І додає: “Враховуючи, що військовослужбовці СБУ, як і інші військовослужбовці, мають право на ті виплати, які ми запровадили на початку війни (30 тис. і 100 тис. грн.), то звичайно, головна проблема – забезпечити ці виплати”.

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.

Також на цю тему

30 тисяч отримають не всі. Як змінилися зарплати та пенсії для військових з 1 лютого

З чого складаються виплати військовим, чому держава урізала частину зарплат, що саме змінилося та як це вплине на пенсії нинішніх і колишніх військових.

Що сталося?

Наприкінці січня Міністерство оборони заявило, що щомісячні доплати у розмірі 30 тис грн, які з лютого 2022 року нараховувалися всім військовим, тепер отримуватимуть не всі.

Світлою стороною рішення Міноборони стало збільшення мінімального грошового забезпечення для захисників до 20 тис грн, та цього виявилося недостатньо.

Рішення викликало хвилю непорозумінь та обговорень з боку військових: наскільки це справедливо, чому держава пішла на такий крок, кого стосуватимуться зміни.

ЕП дає відповіді на ці питання, а також пояснює, як працює грошове забезпечення військових, що і для кого змінилося з 1 лютого та як це вплине на пенсії військових.

З чого складаються виплати військовим?

Під час дії воєнного стану військовослужбовцям виплачуються:

• грошове забезпечення (аналог заробітної плати);
• щомісячні надбавки, встановлені на період воєнного стану (30 тис грн, 50 тис грн або 100 тис грн).

Грошове забезпечення складається з двох частин.

П ерша – основна – включає посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років.

Д руга – додаткова – надбавки (наприклад, за службу в гірських регіонах або на острові Зміїний, за службу в Силах спеціальних операцій, за спортивні чи наукові звання).

Звідки взялися надбавки в розмірі 30 тисяч гривень?

Додаткові виплати військовослужбовцям за ініціативи президента Володимира Зеленського уряд запровадив у перші дні великої війни.

“Ми будемо платити військовослужбовцям, які тримають у руках зброю, по 100 тисяч гривень на місяць. Не для того, щоб вони дякували, а щоб вони знали, що країна їм точно вдячна”, – говорив Зеленський 27 лютого 2022 року.

Наступного дня уряд ухвалив постанову , якою запровадив два види доплат військовослужбовцям:

• анонсовані президентом 100 тис грн – для всіх, хто на фронті та безпосередньо воює з ворогом;
• 30 тис грн – для решти військовослужбовців, які не перебувають на фронті.

Остання доплата стосувалася широкого кола військовослужбовців та працівників силових структур.

Крім бійців Збройних Сил України та Нацгвардії, її отримували працівники СБУ, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Управління держохорони, Держспецзв’язку, Державної служби надзвичайних ситуацій та Нацполіції.

Крім того, виплати поширювалися на строковиків та курсантів вищих військових навчальних закладів, які перебували за межами зони бойових дій та не виконували бойових завдань.

Що змінилося для військових з 1 лютого?

По-перше, мінімальний розмір грошового забезпечення (тобто першої, основної, частини доходів військових) для ЗСУ та Нацгвардії підвищили до 20,1 тис грн на місяць, а для працівників ДСНС та Нацполіції – до 17 тис грн.

Як пояснював міністр оборони Олексій Резніков, до 1 лютого “стрілець отримував 13 тис грн, а після – 20 тис грн”.

Премія та н адбавки за вислугу років і таємність нараховуються як відсоток від посадового окладу, тож підвищення окладу суттєво вплинуло на рівень загального грошового забезпечення військовослужбовця.

По-друге, змінюються умови отримання додаткової щомісячної грошової винагороди в розмірі 30 тис грн.

Якщо до 1 лютого її отримували всі службовці Сил оборони, зокрема поліцейські, співробітники НАБУ, Держспецзв’язку, то з 1 лютого – лише військовослужбовці, які виконують бойові завдання згідно з наказами.

Ідеться не лише про військових, які перебувають безпосередньо в районах ведення бойових дій. Усе залежить від завдань, які вони виконують. Так, 30 тис грн отримуватимуть військові, які виконують завдання:

• у складі угруповань військ чи резерву головнокомандувача ЗСУ, у складі пунктів управління Генштабу, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;
• з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури;
• із забезпечення підрозділів у районах ведення бойових дій згідно з логістичними розпорядженнями.

Резерв головнокомандувача ЗСУ – управління чи штаби окремих угруповань військ, які створюються за рішенням головнокомандувача або начальника Генштабу для виконання бойових завдань, що раптово виникають, а також для підсилення чи заміни підрозділів зі складу угруповань військ на загрозливих напрямках або в разі втрати ними боєздатності.

Навіть якщо військові перебувають не в зоні боїв, а на ротації, але виконують бойові завдання згідно з наказом, вони мають право на виплату 30 тис грн. Однак надбавка виплачується тільки за період виконання бойових завдань.

Крім того, надбавку 30 тис грн отримуватимуть військовослужбовці, відряджені до військових адміністрацій у районах ведення бойових дій.

По-третє, з 1 лютого передбачена надбавка 50 тис грн для військових, які виконують бойові завдання в складі органів військового управління, які управляють підрозділами першого ешелону оборони або наступу на лінії зіткнення.

Перелік цих органів затверджує головнокомандувач або начальник Генштабу.

Хто не отримуватиме 30 тисяч гривень?

У Міноборони пояснили , що зміни торкнуться лише військовослужбовців та співробітників системи МВС, які перебувають поза зоною бойових дій, строковиків і курсантів військових вишів, офіцерів управлінь і штабів, а також “деяких інших категорій”.

Тобто без доплат залишаться всі, хто не служить у складі угруповань Сил оборони або резерву головнокомандувача і перебувають за межами районів ведення бойових дій.

“Це можуть бути навчальні центри, органи військового управління, тилові бази”, – пояснив начальник відділу грошового забезпечення та заробітної плати Міноборони Олег Рогаль .

Також ці виплати не передбачені під час навчань за кордоном чи відпустки.

Хто отримуватиме 100 тисяч?

З виплатою 100 тис грн усе майже без змін. Її й надалі отримують військові, які беруть участь у бойових діях у районах їх ведення та виконують бойові завдання. Також її отримуватимуть:

• льотчики, які здійснюють польоти в районах ведення воєнних дій;
• військові в складі підрозділу ракетних військ та артилерії в районах ведення бойових дій;
• військові, які виконують завдання з вогневого ураження повітряних та морських цілей противника в районах ведення бойових дій;
• моряки, які виконують завдання на кораблях, катерах, суднах поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування та місць тимчасового базування;
• медичний персонал медичних частин та підрозділів у районах ведення воєнних дій.

Також 100 тис грн нараховуються:

• родичам загиблих військовослужбовців, за місяць, у якому ті загинули;
• родичам захоплених у полон (крім тих, які здалися добровільно) або які є заручниками, безвісно відсутніми, за час перебування в полоні чи безвісної відсутності;
• у зв’язку з отриманим на службі пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) з дня отримання поранення.

Як це впливає на пенсії та стаж військових?

Для військових, яким скасували додаткові виплати у розмірі 30 тис грн, в обрахунку пенсій нічого не зміниться.

Пенсії для військовослужбовців обраховуються з повного обсягу щомісячного грошового забезпечення (разом з надбавкою за вислугу років, доплатами та преміями).

Грошова винагорода у розмірах 30 тис грн, 50 тис грн чи 100 тис грн не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тож вона не включається до обрахунку, пояснив Пенсійний фонд.

Тобто грошова винагорода ніяк не вплине на розмір пенсії військового.

Як розраховуються пенсії для кадрових військовослужбовців?

Страховий стаж – це період, за який роботодавець сплачує ЄСВ за співробітника. Проте для кадрових військових обрахунок пенсій та страхового стажу працює не так, як для цивільних.

Перша відмінність – військові мають право на пенсію за вислугою років, якщо вони звільнилися після досягнення 45 років і мають 25 років страхового стажу, але за умови, що не менше половини з них становить служба.

Друга відмінність полягає у тому, як розраховуються “військові” пенсії .

Якщо після призначення пенсії військовослужбовцю А у нині воюючого військовослужбовця Б за прирівняною посадою змінюється розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення, пенсія того, хто вже не служить, також повинна бути перерахована.

Тобто якщо чинним військовим підвищують посадові оклади, пенсії колишніх військових теж зростають. Крім того, як і “цивільні” пенсії, вони індексуються з урахуванням темпів інфляції та зростання середньої зарплати в країні.

З порядком перерахунку пенсій військових можна ознайомитись тут .

А що з пенсіями мобілізованих військовослужбовців?

Мобілізовані українці становлять значну частку в структурі Сил оборони.

“Військові” пенсії призначаються лише у випадку, якщо з 25 років страхового стажу людина понад половину провела на службі. Якщо людина відслужила менше – отримує “цивільну” пенсію, не “військову”, як це передбачено для кадрових військовослужбовців.

Це означає, що період служби не впливатиме на розмір пенсії військовослужбовців, мобілізованих до кінця воєнного стану . Для них цей період зараховуватиметься в страховий стаж за звичайним місцем роботи.

Проте є інша перевага: моблілізовані матимуть статус учасника бойових дій, що дає їм право раннього виходу на пенсію за віком: для чоловіків – у 55 років, для жінок – у 50 років за наявності 25 і 20 років страхового стажу відповідно.

Мобілізація може створити проблеми для пенсійної системи. Як саме?

По-перше , пільга, яка дозволяє учасникам бойових дій виходити на пенсію раніше, може зменшити кількість працюючого населення після війни, адже право на дострокову пенсію отримає значна частина мобілізованих.

Наразі інформація про їх чисельність непублічна, однак мова може йти про сотні тисяч осіб. Тобто в майбутньому кількість пенсіонерів різко зросте, а кількість працівників, які сплачують внески до Пенсійного фонду, знизиться.

Посилює цю проблему демографічна криза, спричинена масовою міграцією українців за кордон. Через це платників внесків до Пенсійного фонду ставатиме ще менше і дефіцит коштів на пенсійне забезпечення зростатиме.

Українські мігранти підіймають економіку Європи. Що буде з Україною без них?

Навіть без міграції та мобілізації пенсійна система України була приречена на банкрутство, про що не раз говорили урядовці найвищого рівня. Наразі її перспективи ще більш туманні.

Це змусить владу ухвалити непопулярні рішення, зокрема – скасувати пільгові режими виходу на пенсію та підвищити пенсійний вік.

По-друге , оскільки військові пенсії прив’язані до розміру грошового забезпечення чинних службовців, то, збільшуючи це забезпечення, держава має підвищувати пенсії для понад пів мільйона осіб, які служили у 14 силових органах.

Отже, тиск на Пенсійний фонд зростає, що ставить під сумнів його здатність виплачувати пенсії всім пенсіонерам.

Чому держава вирішила урізати частину виплат?

Глобальна причина, чому держава вирішила переглянути систему доплат військовим, – брак коштів у бюджеті, який виникає навіть попри безпрецедентні обсяги міжнародної підтримки.

“Війна тягнеться, пішов другий рік, у нас багато бізнесу не працює, податки не платяться, а треба купляти зброю, кількість Збройних сил величезна, треба їх забезпечувати, вдягати, харчувати. Бюджетні спроможності у нас мінус по відношенню до того, скільки ми заробляємо”, – пояснював Резніков.

Після початку великої війни доходи бюджету впали.

Серед причин – знищення та захоплення низки великих промислових підприємств, зменшення доходів населення, міграція, скорочення споживання, запровадження податкових пільг (зокрема, звільнення імпорту від ПДВ та мит).

Водночас запровадження доплат військовим та збільшення їх кількості через мобілізацію суттєво збільшили видатки. Як наслідок, дефіцит бюджету у 2022 році зріс майже до 1 трлн грн.

У 2023 році уряд заклав у бюджет дефіцит у розмірі 1,3 трлн грн – приблизно стільки ж, скільки держава планує зібрати податків.

Іншими словами, у 2023 році власними силами Україна профінансує лише половину всіх видатків. Решту влада розраховує отримати від міжнародних партнерів.

Україна хоче отримати від МВФ ще 16 мільярдів доларів. Чи буде нова програма?

Ситуацію з фінансуванням видатків ускладнює те, що міжнародну допомогу уряд не може використовувати на оборону. Такими є умови, на яких партнери надають кошти для покриття дефіциту бюджету.

Це означає, що фінансувати грошове забезпечення військовослужбовців Україна може лише за допомогою податків або внутрішніх запозичень.

Війна ще не закінчена, і податкові доходи можуть суттєво впасти навіть відносно закладеного на 2023 рік показника внаслідок подальшого руйнування підприємств і через проблеми з енергетикою та логістикою.

Так само можуть вирости державні видатки: і на усунення створених Росією проблем, і на утримання Сил оборони, чисельність яких продовжує зростати.

А чи зекономлять на перегляді виплат?

Сказати напевно, яким буде ефект від перегляду системи оплати праці військових, складно.

В умовах воєнного стану інформація про видатки на виплати військовим чутлива, адже може розкрити чисельність залучених до виконання бойових завдань військовослужбовців.

ЕП все ж звернулася до Міністерства фінансів із запитом щодо потенційного ефекту для бюджету від перегляду виплат військовим. Відомство очікувано не відповіло.

У бюджеті на 2023 рік видатки на діяльність ЗСУ, Нацгвардії та інших силових структур порівняно з фактичними видатками за 2022 рік суттєво зменшилися .

Так, на забезпечення діяльності Збройних сил у 2022 році пішли 857,5 млрд грн. У бюджет на 2023 рік уряд заклав на цю статтю на 363,3 млрд грн менше.

Фінансування Нацгвардії та Держприкордонслужби теж скоротилося . У 2023 році в бюджет заклали відповідно на 53,9% та 52,5% менше коштів, ніж фактично витратили у 2022 році.

У 2022 році держава витратила на ЗСУ, Нацгвардію та Держприкордонслужбу понад 1,021 трлн грн, левову частку з яких становили виплати військовим. У 2023 році на ці структури заклали на 451 млрд грн менше – 570,92 млрд грн.

Водночас сказати, що таке скорочення видатків на силові відомства однозначно пов’язане із змінами в нарахуванні надбавок по 30 тис грн, не можна.

У Міністерстві фінансів відмовилися відповідати на питання ЕП про те, чи включали вони ці зміни під час складання бюджету на 2023 рік.

Крім того, співрозмовники ЕП в уряді стверджують, що закладені в законі про держбюджет обсяги фінансування армії не остаточні і мають покрити потреби Сил оборони в першій половині року. Після цього уряд буде вносити зміни до кошторису, як робив це у 2022 році.

Зрештою, скорочення кількості військових, які отримуватимуть надбавку в розмірі 30 тис грн, може не позначитися на видатках. В Україні триває мобілізація та формуються нові військові формування, видатки на забезпечення яких “з’їдять” усю потенційну економію коштів.

Крім того, українська армія, на жаль, зазнає втрат. Держава продовжує виплачувати по 100 тис грн пораненим і по 15 млн грн сім’ям загиблих Героїв.

Усе це означає тільки одне: видатки на оборону у 2023 році будуть лише зростати, тому рішення про перегляд системи президентських надбавок було майже невідворотним.

Деяким військовим скасували доплату: хто тепер отримуватиме 30, 50, 100 тисяч гривень

Виплати військовим нараховують по-новому з 1 лютого. Тепер розмір напряму залежить від участі у виконанні бойових завдань та участі в боях. Таке рішення Міноборони обґрунтовує дотриманням справедливості.

Чому військовим скоротили виплати

В Міноборони вважають, що попередня система нарахувань військовим була несправедлива. Донедавна ті бійці, які ризикують життям, отримували такі самі надбавки, як і ті, хто перебуває в тилу.

Зараз усі військовослужбовці, включно зі строковиками та курсантами, у різних регіонах України отримують додаткову грошову винагороду у фіксованому розмірі 30 тисяч гривень. Водночас бійці, які, ризикуючи життям, виконують завдання в районах бойових дій, але не беруть безпосередньої участі в боях з противником, отримують абсолютно такі самі додаткові виплати – 30 тисяч гривень,
– зазначив Олег Рогаль в інтерв’ю LB.ua.

Аналітики теж згодні з новим рішенням уряду. Кажуть, що воно було необхідним в першу чергу задля скорочення дефіциту бюджету, який у 2022 році досяг 911 мільярдів гривень.

Рішення про зменшення виплат рано чи пізно мало бути прийняте, з таким великим дефіцитом бюджету Україна несамодостатня. Зараз оцінити складно, який потенціал економії коштів внаслідок зменшення виплат військовим не на передовій. Без сумніву, потенційна економія буде використана для скорочення фіскального розриву,
– каже виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук у коментарі Forbes.

Як зазначає народна депутатка з оборонного комітету ВРУ Соломія Бобровська, таке рішення мотивувалося суто фінансовими обмеженнями та було неминучим.

В Україні величезний дефіцит бюджету, лежить економіка і ми живемо коштом дотацій та іноземних вливань. Рішення є вимушеним. Але ми повинні до нього підійти правильно, щоб не викликати обурення у бійців. У пʼятницю буде засідання оборонного комітету, ми запросили міністра Рєзнікова, обговорюватимемо,
– повідомила депутатка.

Основну зарплату збільшать

Разом зі скасуванням додаткових виплат для тих, хто перебуває у тилу, в Міноборони повідомили, що для деяких бійців розмір зарплатні буде збільшено у березні.

• А саме, вона становитиме не менше ніж 20 100 гривень для Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України. Раніше сума була на рівні 13 тисяч гривень.
• Також для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій та поліцейських Національної поліції України — не менше ніж 17 000 гривень.

За словами військових, через нові правила додалося більше хаосу. Досі не зрозуміло, яку суму захисник отримає в кінці місяця.

Я розумію, що потрібно оптимізувати бюджет та справедливо упорядкувати бойові виплати. Нас чекає серйозна хвиля мобілізації, гроші для багатьох новобранців є мотиваційним фактором. Додалося й хаосу. Зараз не опубліковано чіткого переліку, хто скільки буде отримувати. Скільки виплатять – сюрприз, який розкриється в кінці лютого,
– Олег Берестовий, лейтенант, командир підрозділу 15-ї бригади артрозвідки, продакт-менеджер в Uklon.

Як змінився розмір доплат у лютому

Нові правила нарахування доплат обґрунтовуються у наказ міністра оборони Олексія Резнікова. Згідно з ним залишається 3 види доплат:

Доплата у розмірі 100 000 гривень

Вона призначається тим захисникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях на передовій або в інший спосіб забезпечують національну безпеку – здійснюють польоти чи виявляють повітряні цілі у зоні бойових дій тощо.

Виплати можуть отримати й військовослужбовці, які не перебувають на фронті. До прикладу, сили ППО. Але вони не отримають всі 100 тисяч гривень, а лише доплату за ті дні, коли є ракетна атака.

Зверніть увагу! Виплати у розмірі 100 000 гривень також збережуться для сімей зниклих безвісти та полонених захисників.

Доплата 50 000 гривень

У лютому з’явилася нова надбавка у розмірі 50 тисяч гривень. Вона призначена для органів військового управління – і тимчасових, і постійних. Хто саме отримає цю надбавку, затверджує Головнокомандувач ЗСУ. Як пояснив Олег Рогаль, для цієї виплати неообов’язково військовому перебувати в районі бойових дій.

Доплата 30 000 гривень

Для військових у тилу цю доплату скасували. Але 30 тисяч гривень продовжать платити військовим, які працюють на фронті, але не беруть участі в боях. Це стосується другої і третьої лінії оборони, зокрема.

Також цю доплату отримають ті, хто працює у прикордонних районах областей, де не ведуться бойові дії. Це стосується і тих, хто працює в матеріально-технічному забезпеченні.

Надбавки пораненим бійцям

Нові правила не торкнуться виплат грошового забезпечення пораненим бійцям. Під час лікування в стаціонарі щомісячні виплати становлять 100 000 гривень. Після виписки з лікарні також зберігаються виплати, тривалість яких залежить від важкості поранення.

Тяжкість поранення визначає військово-лікарська комісія. Залежно від висновку військовослужбовець матиме право отримувати або 100 000 гривень, або 30 000 протягом відпустки після лікування,
– пояснює Олег Рогаль.

Після стаціонару надбавка залежатиме від того, куди спрямують бійця:

• якщо він повертається у військову частину, отримуватиме 30 000 гривень надбавки.
• якщо в зону бойових дій – 100 000 гривень.
• якщо ж бійця переведуть у тил — він може втратити надбавку.

Скільки грошей йде на армію у 2023 році

• У 2023 році на армію та безпеку виділять 43% держбюджету або понад 1 трильйона гривень. Ці видатки у повному обсязі забезпечать виплати для військових, а також необхідне обладнання та зброю.
• Інші видатки держбюджету забезпечить міжнародна допомога партнерів. Наступного року очікується понад 32 мільярди доларів від країн та інституцій G7. Також Україна розраховує на поглиблення співпраці з МВФ.

Нагадаємо, як раніше повідомляв голова податкового комітету Данило Гетманцев, у 2022 році видатки на сектор оборони збільшилися у 10 разів. Сумарні видатки на оборону, безпеку, правопорядок склали майже 1,6 трильйона гривень або 52,5% всіх видатків зведеного бюджету.