§ 2. Середньовіччя як епоха розвитку людства

Історичну епоху, що настала після найдавніших часів і тривала із середини V ст. до кінця XV ст., називають Середньовіччям. Відлік цієї епохи розпочинається з падіння Західної Римської імперії в 476 р.

Саме поняття «Середньовіччя» «подарували» світові італійські поети й філософи. Вони вигадали його лише тоді, коли ця епоха вже завершувалася і розпочалася Нова доба, нова історія (про неї ви дізнаєтеся в наступному класі).

Варто запам’ятати!

Середньовіччя — період всесвітньої історії, що тривав із середини V ст. до кінця XV ст.

Італійці вважали, що в історії людства між «світлими часами» і Новою добою тривали «похмурі століття». «Світлими часами» назвали розквіт Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, коли високого рівня розвитку досягли освіта, наука та мистецтво. Розвиток людства, не гірший ніж за Античності, продовжився в Нову добу. А століття, які відмежовують Стародавній світ і Нову епоху, відзначилися, на думку мислителів, виявами дикунства, забобонів і жахів та призвели до загального занепаду Європи. Так виник образ «похмурого Середньовіччя».

Згодом люди почали відзначати і переваги середніх віків порівняно з тим часом, у якому вони жили. Дехто навіть вважав, що епоха Середньовіччя була чи не найкращою в історії. Адже тоді, мовляв, повітря не було забруднене викидами із фабричних труб, людей не знищували смертоносною зброєю, створеною на основі новітніх технічних досягнень. Люди почали ідеалізувати середні віки, уявляючи, що тоді нібито справді панували шляхетність, мужність, цінувалася гідність. Ці часи сприймалися як доба рицарства, поетично зображеного в романах.

В історичних романах рицарі є символом шляхетності й гідності (ілюстрація із середньовічної книжки)

Насправді в Середньовіччі поєднувалися світлі, позитивні та темні, негативні події і явища.

Періодизація середніх віків на теренах Західної Європи та України

2. ОСОБЛИВОСТІ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Діємо: практичні завдання

Працюючи з наступним фрагментом параграфа, заповніть у зошиті схему «Новації доби Середньовіччя».

У період Середньовіччя в господарстві багатьох країн світу відбулися важливі зміни: сформувалися нові — феодальні відносини. Основною особливістю феодалізму є васалітет — угода між васалом і сеньйором-землевласником, за якою васал отримував від сеньйора землю, присягався йому у вірності та військовому служінні, а сеньйор мав захищати свого васала (про це йтиметься в наступних параграфах).

У середні віки розширилася площа оброблюваної землі. Досконалішими стали знаряддя праці хліборобів: широко використовували плуг і борони, водяні та вітряні млини. Поліпшився обробіток ґрунту.

Чимало сучасних міст виникло саме в епоху Середньовіччя. Це стало поштовхом для розвитку господарства й культури. Саме із середніх віків люди користуються порцеляновим посудом, дзеркалами, виделками, милом, окулярами, ґудзиками, механічними годинниками. З’явилися доменні печі. Для розвитку військової справи вирішальне значення мав винахід пороху та вогнепальної зброї. З розвитком мореплавства удосконалилося будівництво кораблів. Завдяки цьому сміливі мандрівники дослідили значну частину суші, морів і океанів, відкрили нові материки — Америку й Австралію.

Культура початку Середньовіччя вирізняється своїм релігійним наповненням. Релігія глибоко проникла в побут та звичаї народів і стала основою розвитку їхньої духовної культури.

Видатних успіхів досягло мистецтво. Зведені в середні віки фортеці, храми, ратуші дотепер прикрашають міста.

У середні віки з’явилася перша друкована книга. Про новини люди почали дізнаватися з газет. Було відкрито університети, у яких розвивалися освіта й наука. Вчені винайшли термометр і барометр, телескоп і мікроскоп. Саме в Середньовіччі було закладено основи методу наукового експерименту.

Перший друкарський верстат

У середні віки утворилися держави, що існують і в наш час: Англія, Франція, Іспанія, Польща, Угорщина, Чехія та ін. У європейських державах було закладено фундамент сучасної демократії: засновані парламенти, почало формуватися усвідомлення цінності прав людини.

Сформувалися мови багатьох народів: англійська, французька, німецька тощо.

Тобто порівняно зі стародавніми часами людство зробило великий крок уперед у розвитку господарства й культури. Більшість явищ сучасного життя сягають корінням у часи зародження національної культури та національного характеру сучасних народів Європи.

3. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Історію середніх віків учені вивчають через дослідження пам’яток матеріальної культури. Це знаряддя праці, якими в ті часи користувалися селяни та ремісники, зброя, меблі, посуд тощо. Вони зберігаються в багатьох музеях світу.

Середньовічна історія ближча до нашого часу, ніж історія Стародавнього світу. Хорошими «оповідачами» про тогочасне життя є пам’ятки архітектури. У старовинних містах і в наші дні можна побачити квартали будинків ремісників і купців, фортеці, вежі й храми.

Історію середніх віків учені мають змогу відтворити, проаналізувавши численні писемні історичні джерела, що зберігаються в архівах. До таких документів належать описи володінь, звіти управителів маєтків, записи законів і указів правителів, вироки судів, заповіти, дарчі, купчі записи тощо.

Збереглося також чимало історичних творів-хронік (літописів) того часу. У них викладено події «від створення світу» і до періоду життя письменника-хроніста. Є і такі історичні твори, автори яких не тільки оповідали, а й прагнули систематизувати та пояснити події.

Визначте, до яких видів джерел історії належать ті, що зображені на ілюстраціях.

До наших днів дійшло чимало творів художньої літератури, праць учених і витворів мистецтва: малюнків у книжках і на килимах, картин і статуй у храмах.

Для вивчення історії Середньовіччя дуже цінними є усні пам’ятки народної творчості: старовинні народні перекази, народні пісні, балади, казки, рицарські романи.

Учені черпають відомості про життя людей з багатьох джерел. Вони зіставляють їх, з’ясовують, наскільки правдиво в них відображено життя, а потім роблять висновки, пояснюють окремі події і цілі періоди історії.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Поясніть поняття «Середньовіччя».

2. Що вивчає історія середніх віків? Яке місце посідає вона в загальній історії?

3. Назвіть хронологічні межі доби Середньовіччя. Визначте періодизацію історії середніх віків.

4. Як учені дізнаються про життя людей у часи Середньовіччя? Назвіть основні джерела історії середніх віків.

5. Розкажіть про основні досягнення в розвитку господарства у середні віки.

6. Які важливі зміни відбулися в розвитку культури за доби Середньовіччя?

7. Перевірте, як ви засвоїли матеріал, виконавши онлайн-вправу:

«Періодизація історії середніх віків»

https://cutt.ly/htmPUrW

Обговорюємо в групі

• 1. Обговоріть результати роботи зі схемою «Новації доби Середньовіччя» (с. 11).
• 2. Підготуйтеся до дискусії в класі: доберіть аргументи на користь тези про відсталість доби Середньовіччя або тези про Середньовіччя як важливий етап розвитку цивілізації.

Мислю творчо

• 1. В європейській історичній науці закріпилися межі Середньовіччя, визначені 476 р. та відкриттям Америки Колумбом у 1492 р. Як ви вважаєте, Середньовіччя як історична доба обмежується певними датами чи поступово зароджується і поступово змінюється наступною добою?
• 2. Створіть карту пам’яті «Джерела історії доби Середньовіччя».

Ці дати допоможуть вам орієнтуватися в подіях. Запам’ятайте їх:

середина V — кінець XV ст. доба Середньовіччя

§ 2. Середньовіччя як період розвитку людства

Всесвітня історія розповідає нам про минуле країн і народів з їх неповторними долями, законами і традиціями. Торік ви ознайомилися з першим періодом всесвітньої історії — історією Стародавнього світу. Із занепадом Римської імперії наприкінці V ст. настав новий період — Середні віки, або Середньовіччя (V—XV ст.).

Історія Середніх віків — період історії, який тривав від падіння Західної Римської імперії (кінець V ст.) до початку відкриття європейськими мореплавцями Америки та інших земель наприкінці XV ст.

Покажіть на лінії часу хронологічні межі історії Стародавнього світу та Середніх віків.

Назва «Середні віки», можливо, здається вам дещо дивною: чому — «середні»? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до історії її виникнення. Цю назву започаткували італійські мислителі наприкінці епохи Середньовіччя. Палкі прихильники античності, вони створили культуру Відродження, а період V-XV ст. вважали «темним», часом варварства, війн і руйнування храмів. Тож епоху між античністю та Відродженням і назвали «Середніми віками». Так була закладена негативна оцінка цього періоду. І зараз для деяких людей поняття «Середньовіччя» є синонімом жорстокості й занепаду культури. Проте це вкрай несправедливо, адже війни та лихоліття притаманні кожному історичному періоду. Проте саме в цю епоху в Європі поширилося християнство, а на Аравійському півострові виникла нова світова релігія — іслам. У Середні віки постала більшість європейських держав, відкривалися школи й університети, зводилися величні собори, відбувалися великі наукові відкриття, розвивалися давні цивілізації Індії та Китаю.

І до сьогодні Середні віки надихають письменників і художників, митців кінематографу й авторів історичних реконструкцій на відтворення різних граней цієї епохи.

Як середньовічні художники зобразили свою епоху?

Середньовічні мініатюри

2. Якими є хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків

Прочитайте текст і покажіть на лінії часу (с. 10) хронологічні межі кожного з періодів.

Історія Середньовіччя вивчає набагато коротший проміжок часу, ніж історія Стародавнього світу, проте тисячоліття — це тривалий шлях, протягом якого в житті людей відбулися дуже важливі зміни. Для кращого їх розуміння історики виокремлюють у Середньовіччі три періоди.

Перший період — Раннє Середньовіччя (кінець V — кінець ІХ ст.) — перехід від античності й варварства до нових суспільних відносин і держав, час Великого переселення слов’ян, становлення на теренах сучасної України племінних князівств та союзів.

Другий період — Зріле (Високе) Середньовіччя (Х—ХІІІ ст.) — період розвитку середньовічного суспільства, Русі-України, час підйому ремесел, торгівлі, розбудови країн і міст, загального господарського піднесення.

Третій період — Пізнє Середньовіччя (XIV—XV ст.) — доба зміцнення європейських держав, розвитку на землях Русі-України удільних князівств, час відкриттів і винаходів. Цей період ще називають «осінню Середньовіччя».

Визначте, до якого періоду Середніх віків належить кожна з наведених ілюстрацій. Свою думку обґрунтуйте. Чим відрізняються між собою ці пам’ятки?

Залізна корона Лангобардського королівства (V-VI ст.)

Гобелен з Байо, на якому зображено середньовічну битву (XI ст.)

Гра в шахи (середньовічна мініатюра, XIV ст.)

3. Якими є джерела вивчення історії Середньовіччя

Працюючи з текстом, випишіть у зошит приклади різних історичних джерел, з яких ми дізнаємося про історію Середньовіччя. Скористайтеся незакінченими реченнями:

• Речові історичні джерела — це . . До них належать . .

• Писемні історичні джерела — це . . Серед них . .

• Етнографічні джерела — це . . До них належать . .

• Зображувальні джерела — це . . Серед них . .

На відміну від історії Стародавнього світу, історію Середніх віків вивчено набагато краще. У багатьох музеях світу й до сьогодні зберігаються речові пам’ятки Середньовіччя: знаряддя праці, зброя, монети, меблі, посуд та багато інших елементів побуту середньовічних людей.

Середньовічні церкви та собори, замки й навіть цілі квартали будинків зберігають пам’ять про життя людей, яке колись тут вирувало.

Проте речових історичних джерел недостатньо, аби розповісти все про життя людей. На допомогу вченим приходять численні писемні історичні пам’ятки: документи, хроніки, де, як правило, викладено події від моменту створення світу й до часів, коли жив і відтворював життя хроніст.

Цей період був надзвичайно важливим для людства, адже саме тоді започаткували книгодрукування.

Багато цікавого про життя людей того часу можуть розповісти зображувальні джерела, насамперед твори мистецтва: малюнки у книжках, візерунки на килимах, картини, статуї та вітражі в соборах тощо.

Для вивчення історії Середньовіччя дуже цінними є усні пам’ятки, зокрема: старовинні народні перекази (наприклад, ірландські та скандинавські саги), народні пісні, балади, казки.

Відлуння середньовічної доби знаходимо в етнографічних пам’ятках і народних святах, численних обрядах, дитячих забавах, бачимо в одязі чи предметах хатнього вжитку. Різноманітні етнографічні матеріали містять також записи очевидців і мандрівників.

Отже, із часів Середніх віків до нас дійшло чимало інформації. Однак під час її опрацювання потрібні неабиякі точність і виваженість. Для глибшого пізнання тієї епохи необхідно брати до уваги відомості різних джерел, бо саме такий підхід допоможе відчути дух Середньовіччя.

Уявіть себе вченим-істориком. Уважно роздивіться ілюстрації, що відображають епоху видатного діяча Середньовіччя Карла Великого. Оберіть одну з них і розкажіть, до якого виду історичних джерел належить ця пам’ятка і про що вона може нам розповісти.

Зображення короля Карла Великого з римськими папами Геласієм I і Григорієм I (IX ст.)

Статуя Карла Великого у Франкфурті (Німеччина) (сучасне фото)

Євангеліє часів Карла Великого (IX ст.)

Книга історика Ейнгарда, сучасника Карла Великого, німецькою, англійською, українською мовами

• 1. Назвіть хронологічні межі Середньовіччя.
• 2. Коли та у якому значенні почали використовувати термін «Середні віки»?
• 3. На які періоди поділяється історія Середніх віків?
• 4. Якими джерелами послуговуються історики, вивчаючи епоху Середньовіччя?
• 5. Які відомі вам пам’ятки, образи та символи ви пов’язуєте з епохою Середньовіччя?
• 6. Як ви гадаєте, що можна сьогодні вважати спадщиною Середньовіччя? У чому її значення для сучасної людини? А для вас особисто?

Намалюйте середньовічне історичне джерело і поясніть, до якого виду воно належить.

«Історична мозаїка»